Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

УДК 811.112.2'373'42:630

Лінгвістичний аналіз німецької фахової мови лісівництва

Спеціальність 10.02.04. - германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Синьо Вікторія Василівна

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі німецької філології Ужгородського національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Кияк Тарас Романович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедра теорії і практики перекладу з німецької мови

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Огуй Олександр Дмитрович,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича,

завідувач кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів, професор кафедри германського, порівняльного та загального мовознавства

кандидат філологічних наук, доцент

Семко Надія Михайлівна,

Львівський інститут менеджменту,

завідувач кафедри ділових іноземних мов

Захист відбудеться 14 травня 2008 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої ради К 35.051.06 при Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000 м. Львів, вул. Університетська,1.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79001, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий 14 квітня 2008 р

Учений секретар канд. філол. наук,

спеціалізованої ради доцент Шпак О. А.

Анотація

Синьо В.В. - Лінгвістичний аналіз німецької фахової мови лісівництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04. - германські мови. - Львівський національний університет імені Івана Франко. - Львів, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню лінгвістичних особливостей німецької фахової мови лісівництва. У роботі вперше аналізується німецька фахова мова лісівництва на рівні не тільки терміна, але й речення та тексту. Такий комплексний аналіз фахових мов проводять останнім часом зарубіжні та окремі лінгвісти в нашій країні.

На основі описового, статистичного методів та порівняльно-зіставного аналізу вихідних слів У межах дисертаційного дослідження розглядаються лексико-семантичні особливості німецької терміносистеми лісівництва, питання вмотивованості терміна, лексичної спорідненості термінів лісівництва різних мов. Німецькі фахові тексти лісівництва досліджуються з позицій насиченості та частотності термінів, простежуються синтаксичні та морфологічні особливості названих текстів. У роботі розглядаються типові прийоми перекладу німецьких термінів лісівництва українською, можливості реферування, анотування та квазіреферування фахових текстів лісівництва.

Ключові слова: фахова мова, структурно-семантична модель, термін, вмотивованість, термінологічна спорідненість, термінологічний словотвір, фаховий текст, реферування.

Аннотация

Synyo V.V. - The linguistic analysis of the German language of forestry speciality. Manuscript.

A thesis for a candidate's degree in specialty 10.02.04.- The Germanic Languages. - Ivan Franko National University of L'viv, 2008.

The present dissertation is devoted to the research of the linguistic peculiarities of the German language of forestry speciality. It is for the first time that the German language of forestry speciality is analyzed on the level of terminology as well as a sentence and a text. The comprehensive analysis of such kind has lately been carried out by both foreign and Ukrainian linguists.

The lexico-semantic peculiarities of the German forestry-related terminological system, the problems of term motivation of forestry-related terms in different languages are studied on the basis of descriptive, statistic methods as well as a comparative and contrastive analysis of original words within the dissertation research. The German forestry specialized texts are studied from the point of view of term saturation and frequency, and the syntactic and morphological characteristics of the given texts are investigated. In the present paper a particular attention is paid to the typical approaches applied to the translation of German forestry-related terms into Ukrainian, the possibility of abstracting, annotation and quasi-abstracting of forestry specialized texts.

Key-words: language of speciality, structural semantic pattern, term motivation, terminological word creation, specialized text, abstracting.

Загальна характеристика роботи

Дослідження термінології конкретної фахової мови передбачає виявлення конкретних форм реалізації загальних та часткових закономірностей термінотворення, що є суттєвим із гносеологічної точки зору та в плані виявлення системності досліджуваної термінології і на цій основі визначення можливостей цілеспрямованого регулювання процесу термінотворення, вдосконалення терміносистеми лісівництва відповідно до потреб комунікації. Запропонована робота вартісна і з прагматичної точки зору, оскільки досліджувана нами німецька фахова мова лісівництва вже давно сформована і виступає як зручна модель для вивчення закономірностей в інших терміносистемах німецької мови. Термінологічні одиниці та фахові мови різних галузей неодноразово були об'єктом аналізу вітчизняних і зарубіжних лінгвістів. Однак німецька фахова мова лісівництва до цього часу залишалася поза увагою українських науковців.

Концептуальним підґрунтям дисертаційного дослідження стали праці, які висвітлюють загальні проблеми термінології, передусім таких авторів, як О. Ахманова, Г. Винокур, Б. Головін, Т. Кияк, Д. Лотте, Е. Скороходько, А. Суперанська, В. Лейчик, Є. Вюстер, В. Даниленко та інших, а також праці В. Алімова, Н. Гальперіна, А. Коваль, В. Карабана, В. Комісарова, Л.Латишева, О.Огуя, L. Hoffmann, H. Fluck, T. Roelcke, H. Picht, R. Arntz, які стосуються питань фахових мов, лінгвістики фахового тексту й перекладу. Корисними були й роботи дослідників, котрі аналізували галузеві терміносистеми Р. Іваницький, З.Куделько, І. Котеленець, Т. Перепелиця, Т. Пристайко та ін.

Актуальність теми дослідження визначено зростаючим інтересом до вивчення термінів як головних компонентів фахових мов, а також проявом зацікавленості до таких феноменів, як фаховий текст та його науково-технічний переклад. Виникає також необхідність глибшого вивчення мовних засобів, що реалізують у фахових текстах комунікативну функцію.

Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його положень та висновків у викладанні курсів лексикології німецької мови, лінгвістики тексту й теорії та практики перекладу, у написанні курсових і дипломних робіт, для аналогічного аналізу інших терміносистем. Зібраний лексичний матеріал слугуватиме джерелом для укладання перекладного словника термінів лісівництва.

Апробація результатів роботи відбулася на засіданнях кафедри німецької філології Ужгородського національного університету і на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету; на засіданні кафедри германської філології Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка; на міжнародній конференції „Німецька мова у взаємодії культур” (Ужгород, 2004); на наукових читаннях, присвячених 130-річчю від дня народження професора І. В. Шаровольського (Київ, 2006) та на міжнародній конференції “Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики” (Київ, 2007). Результати дослідження знайшли своє відображення у 4 публікаціях.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел та двох додатків.

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертаційного дослідження, визначаються актуальність, об'єкт, предмет, мета й конкретні завдання роботи, розкриваються її наукова новизна, теоретичне й практичне значення, визначаються методи дослідження, наводяться дані про апробації результатів дослідження.

У першому розділі „Специфіка фахової мови лісівництва” розглядаються загальні теоретичні питання, які пов'язані з поняттями „фахова мова” та „термін”. Тут визначаються головні компоненти фахових мов, ознаки терміна, його функції. Описуються дериваційні та семантичні особливості німецьких термінів лісівництва.

У другому розділі “Структурні та семантичні особливості німецьких двокомпонентних термінологічних одиниць та їх нормалізація” проводиться семантичний та структурний аналізи двохосновних термінологічних одиниць німецької фахової мови лісівництва, визначається їх рівень вмотивованості.

Третій розділ „Текстологічні аспекти німецької фахової мови лісівництва” присвячено питанням функціонування та конструювання фахових текстів лісівництва, визначено абсолютну та відносну частотність термінологічних одиниць, термінологічна насиченість текстів лісівництва різних типів, проаналізовано синтаксичні та морфологічні особливості досліджуваних текстів.

У четвертому розділі „Прикладні аспекти німецької фахової мови лісівництва” розглянуто проблеми термінологічного планування та стандартизації досліджуваної терміносистеми, а також питання анотування та реферування німецькомовних фахових текстів лісівництва.

У загальних висновках підсумовуються результати проведеного дисертаційного дослідження й окреслюються перспективи подальших досліджень з обраної проблематики.

У додатках за допомогою діаграм ілюструються словотвірні типи термінів лісівництва та термінів-складних слів, а також наведено приклад типового тексту досліджуваної фахової мови.

Повний обсяг дисертації становить 216 сторінок, із них 185 сторінок - основний текст. Перелік використаної літератури містить 278 найменувань вітчизняних та зарубіжних авторів.

Основний зміст роботи

німецький терміносистема лісівництво реферування

РОЗДІЛ 1. Специфіка фахової мови лісівництва.

Термін „фахова мова“ ще й досі кінцево не визначений. У 60 - 70 роках ХХ ст. термін “фахова мова” охоплював те, що тепер називається термінологією. Із часом розуміння цього терміна поширилося за допомогою синтаксичних та функціонально-стилістичних компонентів до рівня фахового тексту, що дало йому змогу досягнути в наш час своєї повної комплексності завдяки прагматичним, комунікативним, соціокультурним та семіотичним аспектам. Теоретичні та практичні засади дослідження фахових мов розглядаються у роботах Л. Гофмана, Г. Флюка, Т. Рьолке, В. Шмідта, Р. Пелки. Дослідження фахових мов показали, що для їх аналізу недостатньо оперувати тільки лексикою. Необхідним є також знання фахового синтаксису, стилістики, прагматики тексту. Наявність останніх не означає, що фахові мови мають власні особливості, а тільки те, що вони надають перевагу певним засобам загальновживаної мови та інколи використовують їх у спеціальному значенні. Найважливішим засобом вираження фахової мови є фаховий текст, оскільки тільки він, описуючи реальні об'єкти названої підсистеми, відображає реальну картину її термінології.

Основними компонентами фахової мови є фахові лексичні одиниці, які її утворюють. Своєї найбільшої точності вони досягають у теоретичній сфері, де часто набувають термінологічного характеру. Науковці здійснили безліч спроб дати визначення поняттю „термін”, але жодне з них не визнається хоча б більшістю термінологів. Питання дефініції поняття “термін” та “термінологія” розглядалося у роботах О. Реформатського, В. Лейчика, О. Пчелінцевої, П. Флоренського, Б. Головіна, Т. Кияка, О. Лемова, З. Комарової, А. Коваль, О. Суперанської та інших. Головними функціями терміна, які він виконує у фаховій комунікації вважають номінативну, сигніфікативну та комунікативну. Серед важливих вимог до терміна слід назвати його системність, фіксований зміст, точність, стислість, однозначність, стилістичну нейтральність, відсутність синонімів.

Системність терміна проявляється як відображення системності понять, позначених терміном і як відображення мотивуючих словоутворювальних можливостей слова-знака (терміна): das Weichhol - das Langholz. Дефінітивність терміна надає мінімум відомостей, необхідних для розуміння, сприйняття та розмежування окремих понять: Darrgewicht - Gewicht bzw. Masse des Holzes im absolut trockenen Zustand. Вимога точності терміна означає, що він має містити суттєві ознаки означуваного ним поняття. Гіпотетично найбільш точними є багатокомпонентні терміни: der Brusthцhendurchmesser.

Стислі за структурою терміни здебільшого не вирізняються високим ступенем точності: der Aufschlag. На практиці термінотворення та терміновпорядкування доводиться шукати оптимальну та збалансовану структуру терміна. Короткий термін зручний як для використання його на практиці, зокрема і для утворення похідних від нього. Стислість терміна може досягатися різними способами: а) пропуском у терміні одного або кількох елементів: das Frьhjahrsholz - das Frьhholz; б) скороченням: die Paketiermaschіne - der Paketierer; в) заміною однієї ознаки іншою: die Durchgangsbohrung - das Durchgangsloch; г) використанням словотворчих елементів терміна, які здатні вступати у зручні сполучення з іншими елементами і там, де можливо, звільненням від надлишкової афіксації: die Fдllungskosten - die Fдllkosten. Проте стислість терміна небажана у випадку, коли вона викликає зміщення значення, уявлення про поняття і порушує узгодженість між термінами.

Терміни-іменники відзначаються найвищою номінативністю і є ядром будь-якої термінології. Дієслова порівняно з іменниками звужують обсяг поняття до певного конкретного процесу у відповідній ситуації. Вони часто замінюються віддієслівними іменниками або дієприкметниками: das Heranwachsen der Bдume. Нетермінологічність прикметників також сумнівна, оскільки чимало з них набувають термінологічного значення тільки у словосполученнях: reiner Bestand.

До складу термінологічних словників нерідко включають номенклатурні утворення, наприклад, d - Holz. Будь-яку наукову термінологію супроводять одна чи кілька систем номенклатур. Для досліджуваної терміносистеми це назви рослин та тварин, приладів та машин. Номени відзначаються відсутністю дефініцій, протиставляються термінам конкретністю своєї семантики, оскільки їх значення денотативне, предметне.

Для забезпечення потреб фахової комунікації вже у давньоверхньонімецькій мові використовувалися такі лексичні одиниці, як boum, phlanzunga, forstвrі. У середні віки у вжитку з'являються фахові одиниці, на зразок die Holzung у середньоверхньонімецькій holzunge, der FlцЯer (ХV ст.). У XVIII ст. у терміносистемі досліджуваної фахової мови з'являються терміни die Baumschule, durchforsten.

З погляду функціонування, лексику, яка використовується в межах фахової мови лісівництва, можна поділити на: 1) вузькоспеціальні терміни (?88 %): die Holzfдllung; 2) загальновживані слова, які використовуються в якості термінів: der Wald (4 відсотки); 3) загальнонаукові слова: die Form (?1%); 4) біологічні терміни та термінологічні одиниці споріднених фахових мов: die Vegetationszeit (7 відсотків проаналізованої лексики).

Загалом проаналізовано корпус із майже 4200 найуживаніших термінів. Для детальнішого розмежування об'єкта дослідження лексика була поділена на такі тематичні групи: 1) терміни-об'єкти. Усередині цієї групи виокремлено наступні підгрупи: а) ліс (його типи, будова, склад, екологія): der Urwald, der Heister; б) продукти лісу (деревина тощо.): das entrindete Holz; в) назви інструментів: die Axt; 2) назви процесів та дій: die Rodung; 3) назви професій: der Holzhauer; 4) терміни-ознаки: die Holzeigenschaften; 5) терміни, які позначають величини: die Dicke.

У своєму розвиткові кожна терміносистема потребує також і розширення словникового складу, що зумовлює появу нових термінів. Основні шляхи поповнення термінології ідентичні тим, які функціонують у загальновживаній мові. Досліджені німецькі терміни лісівництва були розподілені на наступні групи: терміни - кореневі слова, похідна лексика (утворена за допомогою афіксації та конверсії), терміни - складні слова, словосполучення, терміни-абревіатури, літерні умовні скорочення, символи.

Терміни - кореневі слова становлять близько 6,8 % (289 слів) досліджених термінологічних одиниць терміносистеми лісівництва: der Wald. Переважно це лексика із загального вжитку, тож зрозуміла всім. Запозичена непохідна лексика майже не трапляється в терміносистемі лісівництва.

Похідна лексика становить 17,2 % (724 слова) досліджених термінологічних одиниць. Для термінологічного словотворення широко використовується субстантивація (51 термін): das Rьcken, das Blau. У терміносистемі лісівництва присутні іменники, утворені від дієслівних коренів (13 термінів): der Schlag та похідні від прикметників (9 термінів): die Lдnge. Одним із продуктивних типів морфологічного словотворення німецької терміносистеми лісової промисловості є суфіксація (306 термінів). Продуктивність цього способу пояснюється тим, що у термінах такого зразка закладені основи структурної систематизації, тобто для позначення однотипних технічних понять використовуються однотипні способи словотворення. Характерними для термінології лісівництва є моделі із суфіксами: -ung (die Nutzung), -er (der Bagger), -ling (der Pflдnzling). Селекція словотворчих засобів підвищує зрозумілість фахових виразів. Менш продуктивними суфіксами для утворення термінів лісівництва є -tдt, -tion, -sion, -heit, -chen, -enz: die Bonitдt, die Dimension, die Gesamtheit, das Wдldchen. Деривати із суфіксами -tion/ -sion, -tдt, -enz характерні для запозичень і тому вони не продуктивні для терміносистеми лісівництва.

Зустрічаються також префіксальні моделі (162 терміни). Найпродуктивнішими є префікси ab- (der Abfuhr), aus- (der Aushieb), vor- (der Vorverkauf), ge- (das Geschneide). Префікси визначають лексичне значення основи, але вони не впливають на головний лексико-семантичний компонент. Похідні терміни, утворені за допомогою префіксів, мають порівняно з вихідним словом або додаткове (залежить від значення префікса), або набувають нового значення.

Німецькій терміносистемі лісівництва притаманні також префіксально-суфіксальні моделі. Було зафіксовано 183 термінологічні одиниці, утворені за допомогою цього словотвірного способу. Серед префіксів у таких утвореннях найуживанішими є ab- (31 термін), ver- (32 терміни), be- (17 термінів), auf- (15 термінів) тощо. Стосовно ж суфіксів, то у таких моделях їх зафіксовано тільки п'ять: -ung (146 термінологічних одиниць), -er (25 термінів). Наприклад, der Entrinder, die Nachsortierung, die Durchforstung. Префіксально-суфіксальні моделі вирізняються високою продуктивністю, оскільки пропонують значну кількість можливостей уточнювати чи змінювати значення вихідного слова одночасно за допомогою як суфікса, так і префікса.

Терміни - складні слова є однією з найбільших груп словникового складу німецької мови. У досліджуваній терміносистемі вони становлять 62% від загальної кількості слів (2609 терміновживань). Такі утворення не тільки надзвичайно актуальні, а й оптимальні, бо за їх допомогою досягається номінація з необхідною кількістю релевантних ознак. Найуживанішими є саме двокомпонентні терміни - зафіксовано 2139 термінологічних одиниць. Важливий елемент таких утворень - іменник. Характерними є три моделі: 1) іменник + іменник: die Bodendecke; 2) дієслово + іменник: die Schlagblцsse; 3) прикметник (прислівник) + іменник: das Jungholz. Складні слова стали одним із головних засобів для досягнення мовної економії, оскільки вони часто замінюють іменникові групи або підрядні означальні речення.

Під час дослідження було зафіксовано 373 трьохосновні терміни: die EinzelstammflцЯerei, die Rundholzbeurteilung. Складні слова, які складаються з 4 та 5 основ, трапляються у терміносистемі лісівництва значно рідше: виявлено 82 терміни з 4-ма складниками та 15 термінологічних одиниць із 5-ма: die Saatgutproduktionstдhigkeit, die Schnittholzlagerhalle Така невелика кількість чотири- та п'ятиосновних термінів пояснюється вимогою стислості до терміна та присутністю лексичних складників, які “хибно орієнтують”.

Терміни-словосполучення є досить поширеним словотвірним типом терміносистеми лісівництва: вони становлять 13,3 % загальної кількості проаналізованих одиниць (562 терміновживань). Характерною особливістю словосполучень слід вважати присутність у них організуючого, опорного слова (найчастіше терміна), яке супроводжується уточненнями і тим самим набуває смислової цільності, точності визначення того чи іншого поняття. Дуже часто таким організуючим словом виступає термін із широким, родовим значенням. Словосполучення можуть бути двочленними (379 термінів), тричленними (165 термінологічних одиниць) і такі, що складаються з 4 і 5 компонентів (18 термінологічних одиниць). Двочленні словосполучення належать до наступних структурних типів: 1) а + N, де N - це іменник (корінний непохідний або похідний односкладовий), а - прикметник: das gesunde Holz (190 термінів ); 2) Va+N, де Va - це дієприкметник, (70 термінів): das entrindete Holz; 3) N+Ng, де Ng - це іменник у родовому відмінку (100 термінів): der Geruch des Holzes; 4) N+Pr+N, де Pr - це прийменник (19 термінів): der Anbau im Walde.

Терміни - абревіатури становлять незначний відсоток дослідженого матеріалу 0,3 % (14 термінів): GK - Gьteklasse. Аналіз терміносистеми лісівництва свідчить, що для цієї термінології характерна ініціальна абревіація. Використання скорочень потребує високої компетентності учасників фахової комунікації.

Розвиток полісемантичних зв'язків у системі будь-якої терміносистеми - явище неминуче, адже зміст мовного знака розвивається активніше й швидше, ніж його форма. Нові значення того чи іншого терміна виникають унаслідок розвитку первинного значення зазначеного фахового слова або в результаті різноманітних видозмін. Найпоширенішими в досліджуваній лексиці є терміни з двома значеннями (287 термінологічних одиниць): das Durchbeizen. Значно рідше трапляються у поданій терміносистемі тризначні терміни - 64 одиниці: das Gewдchs.

Синонімія термінів специфічна порівняно з аналогічним явищем у загальновживаній мові. Її специфіка зумовлена особливостями лексичного значення терміна, яке вичерпується змістом вираженого наукового поняття і не включає периферійні семантичні компоненти. Унаслідок аналізу відібраних термінів можна констатувати присутність таких рядів синонімічних зв'язків між термінами досліджуваної терміноситем: а) зв'язки семантичної рівності значень, які мають місце за повного збігу словникових дефініцій: die Hiebsflдche - die Schlagflдche; б) зв'язки семантичної близькості, для яких характерний частковий збіг словникових дефініцій синонімічних термінів, тобто неповний збіг компонентного складу денотативних значень: der Forst - der Wald. Було зафіксовано 242 синонімічні пари. Синонімія виникає різними шляхами. Головним і найпродуктивнішим із них для терміносистеми лісівництва можна вважати граматико-словотвірну синонімію. У цій групі виділяється кілька типів: 1) афіксальний (136 синонімічних пар): die FlцЯung - das FlцЯen; 2) синонімія, що виникла на основі словоскладання (27 пар): die Trift - die Holztrift; 3) синонімія, де синонімічним є один із терміноелементів складного слова (39 синонімічних пар): der StammausstoЯer - der Stammauswerfer - die Stamm-AusstoЯeinrichtung; 4) синонімічні пари, у яких термін співвідноситься з термінологічним словосполученням (40 пар): der Waldladeplatz - der Holzlagerplatz im Wald.

Антоніми дають оцінку відповідним фактам дійсності і виражають це в контрастній формі. Явище антонімії в німецькій терміносистемі лісівництва представлене незначною кількістю термінів. Усього зафіксовано 37 антонімічних пар: bearbeitetes Holz - unbearbeitetes Holz, schwaches Holz - starkes Holz.

Чіткої межі між термінами лісівництва та загальновживаною лексикою не існує, оскільки постійно відбуваються процеси взаємодії між ними. За допомогою термінологізації відбувається збагачення фонду термінології існуючими мовними одиницями загальнолітературної мови в процесі вторинної номінації. Згідно з результатами нашого дослідження 4% проаналізованих термінів запозичені із загального вжитку. Термінологізація відбувається переважно двома шляхами: метафорично: das Auge, das Herz або метонімічно: der FraЯ.

РОЗДІЛ 2. Структурні та семантичні особливості німецьких двокомпонентних термінологічних одиниць лісівництва та аспекти їх нормалізації

Структурна модель передає граматичну структуру відповідного терміна. Вона вказує на частини мови, до яких належать компоненти, на морфемний склад цих компонентів, на їх порядок у терміні. Структурні моделі лексичних одиниць можна описувати в повному і скороченому вигляді (Т. Р. Кияк). Повна формула описує кінцеві складники термінологічної одиниці та послідовність їх сполучення, а скорочена - описує лише безпосередньо складники лексичної одиниці. Так, структурна модель терміна die Fдllung im Saft може бути представлена в скороченому вигляді як N₁+N₂ або ж у повному варіанті, де подані всі граматичні складники S_s+Pr+S. Для дослідження структурних особливостей термінів лісівництва використано двоосновні терміни німецькою та українською мовами. Проаналізовано 2513 двоосновних термінів німецької фахової мови лісівництва.

Найчастіше зафіксовані моделі S+S. Загалом виявлено 1764 термінологічні одиниці, що становить понад 70 %. У якості другого визначального слова найчастіше виступали корінні непохідні іменники (1042 терміни такої моделі: das Astholz). Наступною за кількістю моделей є S+S_s - зареєстровано 439 термінологічних одиниць: der Holzfдller. Найуживанішим у цій моделі, як і в одноосновних похідних термінах, виявився суфікс -ung - знайдено 307 термінологічних одиниць. Суфікс -er був використаний для утворення 61 з досліджених термінів. Менш уживані моделі S+S_v (155 термінів): der Holzschlag та S+S_a (128 термінів): die Kronenbreite.

Друге місце за частотою вживання посідають терміни із моделями A+S (a+S). Зафіксовано 630 термінів, які представляють цю модель, що становить 25 % від загальної кількості проаналізованих двоосновних термінологічних одиниць. У межах вказаної моделі виявлено 367 термінів, утворених за схемою A+S: das Hartholz та 263 термінологічні словосполучення, скомпоновані за схемою a+S: saurer Boden. Для творення 70 словосполучень використано дієприкметники: ausgesuchtes Holz. Іменник у цих моделях виражено корінним непохідним словом у 328 випадках: schlafendes Auge, віддієслівним іменником - у 231 випадку: gruppenweiser Schlag та в 71 випадку утворений за допомогою суфіксації: planmдЯіge Nutzung.

Третє місце за кількістю термінів належить моделі S+S_g (100 термінів, тобто 4 % загальної кількості): das Fдllen der Bдume. Найменш уживаною структурною моделлю є S+Pr+S. Усього помічено 19 словосполучень, що становить 0,7% від загальної кількості: die Fдllung im Saft.

Поряд із вищенаведеним дослідженням структурних особливостей двоосновних термінів проведено також аналіз їх семантичних особливостей. Із цією метою для кожної термінологічної одиниці побудовано семантичні моделі, які відображають лексико-семантичні категорії компонентів слова або словосполучення та тип семантичного зв'язку між ними (Е.Скороходько). Для всіх двоосновних німецьких термінів лісівництва нашої вибірки було зафіксовано 23 семантичних моделі.

Серед термінів із лексико-семантичною категорією „тіло” (загалом 1361 термін) знайдено 12 семантичних моделей. Найпоширенішою є семантична модель R₀₀₁X₀₄₀R?₀₆₁X₀₆₀ („тіло, яке має атрибутом властивість”)(19 % від загальної кількості проаналізованих двоосновних термінологічних одиниць лісівництва): knorriger Stamm. Друге місце за частотою вживання лексико-семантичної категорії головного компонента „тіла” посідають терміни семантичної моделі R₀₀₁X₀₄₀R₀₅₂X₀₂₀ („тіло, призначене для виконання дії”)(11,6 %): die Fдllaxt. Значна кількість термінів, головний компонент яких належить до цієї категорії підтверджує факт номінативності термінології та свідчать про предметність термінів.

Для термінів з лексико-семантичною категорією головного компонента „рух” знайдено 8 семантичних моделей, які представлені в 770 термінах. Найпоширеніша серед зафіксованих моделей цієї категорії - R₀₀₁X₀₂₀R?₀₅₃X₀₄₀ („рух, який має об'єктом тіло”)(18,2 %): die Holzmessung. Друге місце за числом термінів належить семантичній моделі R₀₀₁X₀₂₀R?₀₆₁X₀₆₀ („дія, яка має атрибутом властивість”)(8,3%): manuelle Entrindung.

Для термінів категорії „властивості” знайдено 3 семантичні моделі. У цілому зафіксовано 382 терміни, що належать до цієї моделі. Найпоширенішою моделлю з такою лексико-семантичною категорією головного компонента вважається R₀₀₁X₀₆₀R₀₆₁X₀₄₀ („властивість, яка є атрибутом тіла”)(10,2% від загальної кількості): die Wipfeldьrre. Другою за кількістю є модель R₀₀₁X₀₆₀R₀₆₁X₀₂₀ („властивість, яка є атрибутом руху”) (4,5 %): das Hiebsalter.

Словотвірний тип термінологічної одиниці найкраще передається за допомогою структурно-семантичної моделі, яка містить у числівнику структурну модель, у знаменнику - семантичну: структурно-семантична модель терміна besдgtes Holz: . Таким чином, можна визначити найпродуктивніші моделі німецьких термінів на основі семантичного та структурного аналізу фактичного матеріалу. Дослідження структурних та семантичних моделей двоосновних термінів лісівництва показало, що однозначної відповідності між моделями немає. Однак чітко помітна певна закономірність: більшість термінів певної семантичної моделі утворено за однаковою структурною.

Так, для найуживанішої семантичної моделі R₀₀₁X₀₄₀R?₀₆₁X₀₆₀ (478 термінів) характерною виявилася структурна модель A+S, зафіксована у 276 термінах наведеної моделі: das Spдtholz. Широко представлена у ній також конструкція a+S (157 термінів): herrschender Bestand. Терміни, які стосуються семантичної моделі R₀₀₁X₀₂₀R?₀₅₃X₀₄₀ (458 термінологічних одиниць), належать до структурної моделі S+S_s. Зафіксовано 225 термінів, із них 198 утворені за допомогою німецького суфікса -ung: die Holzschдlung. 155 термінів розглянутої семантичної моделі утворені від дієслівного кореня: der Naturschutz.

Структурно-семантичні моделі термінів слугують однією із характеристик їхньої вмотивованості. Питання вмотивованості терміна досліджувалися значною кількістю лінгвістів (О. Суперанська, О. Блінова, Т. Кияк, С. Шилов та інші). Термін не обов'язково має бути вмотивованим, але в ідеалі між змістом поняття, його ознаками і структурою терміна є прямий зв'язок. Вмотивованість стосується передусім складних морфемних утворень і не характерна для непохідних слів. Під час розкриття вмотивованості терміна до уваги беруться зіставні характеристики його значення і внутрішньої форми.

У дослідженні зосереджено увагу на змістовій вмотивованості як найбільш важливому її виді, бо однією з умов мовної досконалості обов'язково виступає вимога, щоб вмотивованість була внутрішньою та логічною, щоб вона розкривала сутність самого поняття. Обсяг інформації дає можливість розрізнити: 1) повну вмотивованість внутрішньої форми: verwachsener Ast - der mit dem Holz verwachsene lebende Тeil des Astes; 2) часткову вмотивованість: die Markrцhre - zentrale Rцhre im Stamm innerhalb des ersten Jahrrings; 3) відсутність вмотивованості: die Blutringe - mit meist dunklen Kernstoffen angefьllte Zellreihen oder Spalten; 4) абсолютну вмотивованість: die Schдlrisse - beim Schдlen entstehende Risse. За нашими спостереженнями, найпоширенішими типами вмотивованості термінів лісівництва є повна і часткова.

Кількісні параметри вмотивованості термінів фахової мови лісівництва визначалися за методикою, розробленою Т. Кияком. Для термінів лісівництва нами побудовано бінарні дерева внутрішньої форми та значення. На основі зіставлення цих дерев виведено дві функції, котрі умовно названі точністю та повнотою мотивації. Точність мотивації (p) визначається числом та загальною функціональною вагою вершин дерева внутрішньої форми, що збіглися з вершинами дерева значення. Тобто вона залежить від того, наскільки внутрішня форма відображається у значенні. Повнота мотивації (r) визначається числом та загальною функціональною вагою вершин дерева значення, які співпали з вершинами дерева внутрішньої форми терміна. Для загальної оцінки вмотивованості термінологічної одиниці використовується величина середнього арифметичного точності та повноти, яка називається ступенем вмотивованості (m). Остання визначається за формулою m=. Високі показники вмотивованості мають терміни, головний компонент яких представляє лексико-семантичну категорію “тіла”, що підкреслює номінативний характер терміносистеми лісівництва. Найвищі показники вмотивованості виявилися в термінів семантичної моделі R₀₀₁X₀₄₀R?₀₀₂X₀₄₀ (“тіло, яке має частиною інше тіло”)(у середньому 0,62): der Eichenwald. Це пояснюється тим, що структура зазначених термінів уже передбачає присутність у внутрішній формі компонентів із дерева значення. Відносно високими є показники вмотивованості термінів з релатемою R'₀₆₁ (“мати атрибутом”)(m=0,53), оскільки вона вказує на ознаку, яка співвідноситься з відповідною вершиною у дереві значення. Оскільки семантична модель R₀₀₁X₀₄₀R?₀₆₁X₀₆₀: faules Holz містить у собі і лексико-граматичну категорію “тіла” і релатему “мати атрибутом”, то це може пояснити “популярність” термінів зазначеної моделі. Ґрунтуючись на вищесказаному, можемо запропонувати семантичну модель R₀₀₁X₀₄₀R?₀₆₁X₀₆₀ (“тіло, яке має атрибутом властивість”) та структурну модель a+S як найбільш перспективні та вмотивовані для утворення термінів не лише німецької, а й української мови оскільки засадничі принципи взаємин між формою та змістом термінологічних одиниць у різних мовах є (чи повинні бути) аналогічними.

РОЗДІЛ 3. Текстологічні аспекти німецької фахової мови лісівництва

Із середини 80-х років ХХ століття інтерес науковців, які займаються проблемами фахових мов, поширився з терміна на такий феномен, як фаховий текст. Головними компонентами фахової комунікації виступають продуцент (письмового чи усного) фахового тексту, фаховий текст та його реципієнт. Продуцент контролює як продукування, так і рецепцію тексту, яка є також активним процесом, оскільки реципієнт самостійно засвоює зміст повідомлення. Чіткої межі між текстами загального вжитку та фахової комунікації немає. Різниця полягає у ступені фаховості. Ознаками фахового тексту виступають його когерентність, інформативність, ситуативність, інтертекстуальність, інтенціональність. Текстуалізація наукової комунікації змінює суспільну форму збереження знань і гарантує постійну спроможність їх реалізації.

Для фахових мов цікавими є дані про частотність вживання термінів та термінологічну насиченість фахових текстів. Для укладання частотних словників використовуються такі статистичні показники, як абсолютна та відносна частотність. Перша показує, як часто цей термін (термінологічне словосполучення) зустрічається у дослідженому тексті. Вона залежить від величини вибірки і служить вихідною величиною для обчислення відносної частотності. Остання є показником, який виражає частку мовної одиниці стосовно всієї сукупності тексту. Відносну частотність отримуємо, поділивши абсолютну частотність на величину вибірки. Так, абсолютна частотність іменника der Wald та термінів, утворених із його допомогою, становить 704 терміновживання. Відносна частотність цих термінологічних одиниць у вибірці з 16000 слововживань становить 704: 16000 = 0,044. За допомогою статистичних досліджень можна також зафіксувати базовий словниковий склад фахової мови, оскільки мовна статистика довела, що найуживаніші слова найкраще переносять історичні зміни словникового складу, використовуються всією мовною спільнотою і є особливо продуктивними для словотворення.

З метою дослідження кількісних параметрів термінологічних одиниць у текстах фахової комунікації було здійснено підрахунки термінологічної частотності та насиченості текстів лісівництва (Ф.Циткіна). Так, термінологічна частотність речення Die Walderneuerung soll in vorhandenen genutzten Waldbestдnden Nachwuchs schaffen становить 22%, термінологічна насиченість - 33 відсотки. Середня частотність термінологічної лексики у досліджених текстах дорівнює 31,21 %, а середня термінологічна насиченість текстів лісівництва - 57 %. Досліджені фахові тексти відрізняються досить високою термінологічною насиченістю.

У фахових текстах лісівництва зустрічається загальнонаукова (28%) та вузькофахова (71%) термінологічна лексика. Загальнонаукові терміни виступають не індикаторами власне фахової мови лісівництва, а маркерами фахового мовлення взагалі. Самостійно вони не дають інформації про належність до фахової мови лісівництва, тому в текстах потребують детермінантів, поширювачів, атрибутів, наприклад, die Art - die Baumart. До вузькоспеціальних термінів зараховано ті, які використовуються для позначення характерних предметів, явищ чи процесів лісівництва: der Kahlschlag, astfreies Holz.