Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

УДК 811.111'42'373.233

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Актуалізація аксіологічного змісту концептів маскулінність та фемінінність у сучасному англомовному художньому дискурсі

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Яценко Марина Олексіївна

Загальна характеристика роботи

Реферовану дисертацію присвячено аналізу аксіологічного змісту концептів маскулінність та фемінінність, актуалізованого у сучасному англомовному художньому дискурсі персонажами чоловічої та жіночої статі.

Утвердження функціональної парадигми у мовознавстві у другій половині ХХ століття сприяло поширенню інтересу до вивчення концептів, що реалізувався у формуванні низки напрямів концептуального аналізу: онтологічного (R. Jackendoff, R.W. Langacker, G. Lakoff, О.С. Кубрякова, М.М. Болдирєв, С.А. Жаботинська та ін.), логічного, (Н.Д. Арутюнова, Н.Ф. Алефіренко, В.М. Телія, Н.В. Нікітін, Л.О. Чернейко та ін.), семантико-психологічного (Й.А. Стернін, З.Д. Попова), лінгвокультурологічного (А.Д. Бєлова, С.Г. Воркачев, Г.Г. Слишкін, В.І. Карасик, А.М. Приходько, М.М. Полюжин та ін.), поетологічного (M. Freeman, R. Tsur, О.П. Воробйова, Л.І. Бєлєхова, О.М. Кагановська,), психолінгвістичного (О.О. Залевська) й когнітивно-дискурсивного (О.В. Кравченко, О.І. Морозова, Ю.С. Степанов, І.С. Шевченко, А.П. Мартинюк).

Структурно-семантичні та прагматично-стилістичні аспекти конвенціональних засобів об'єктивації концептів маскулінність та фемінінність, зокрема лексичних одиниць (О.Л. Бєссонова, О.С. Бондаренко, О.В. Дудоладова, Г.І. Емурсуїнова, А.Л. Кисельова, М.С. Колеснікова, Є.В. Милосердова, І.Г. Ольшанський, Н.О. Паскова, Н.В. Соколова), фразеологізмів (І.В. Зикова, Д.Ч. Малішевська) та паремій (Ю.В. Абрамова, А.В. Артемова, А.С. Бикова, А.В. Кириліна), вже були об'єктом лінгвістичного аналізу в межах логічного та лінгвокультурного напрямів.

Дослідження дискурсивних засобів об'єктивації концептів маскулінність та фемінінність стає можливим лише на підґрунті когнітивно-дискурсивного підходу, який, спираючись на ідеї М.М. Бахтіна, Л.С. Виготського, В. Гумбольдта, О.О. Потебні, Л.В. Щерби, обґрунтовує розуміння мовного значення як інтерсуб'єктивної сутності, що формується у процесі дискурсивної взаємодії індивідів (О.О. Залевська, М.Л. Макаров, І.К. Архипов, А.П. Мартинюк, О.І. Морозова) і відіграє орієнтуючу роль у процесі адаптивної діяльності людини як соціальної істоти (Й. Златєв).

Ці доробки створили передумови й визначили необхідність дослідження аксіологічного потенціалу концептів маскулінність та фемінінність, що лежить у підґрунті орієнтації індивідів чоловічої та жіночої статі у соціальній дійсності.

Когнітивно-дискурсивний підхід вимагає запровадження адекватної одиниці аналізу концептів, яку називаємо дискурсивним контекстом маскулінного/фемінінного (за аналогією з “контекстом трагічного” В.Г. Ніконової) і визначаємо як фрагмент художнього дискурсу, що формально дорівнює висловленню чи низці діалогічних або монологічних висловлень та містить сукупність мовних й позамовних чинників, які є достатніми й необхідними для тематизації аксіологічного змісту маскулінності/фемінінності.

Оскільки досліджувані концепти є результатом метонімічної асоціації чоловік - маскулінність / жінка - фемінінність, референтні ситуації дискурсивних контекстів маскулінності/фемінінності містять персонажів чоловічої та жіночої статі, природні та поведінкові характеристики яких є об'єктом оцінювання персонажами-мовцями чоловічої та жіночої статі, що присутні у ситуації як суб'єкти оцінки.

Актуальність теми дослідження зумовлена її відповідністю пріоритетним тенденціями сучасного мовознавства, зокрема принципу антропоцентризму, що виявляться: по-перше, у вивченні об'єктивації аксіологічного потенціалу концептів маскулінність та фемінінність із залученням до ситуації суб'єктів рефлексії, які здійснюють операцію оцінювання тих чи інших маскулінних та фемінінних якостей на підґрунті власних аксіологічних орієнтирів, що можуть не співпадати з соціокультурними, й відтак визначають оцінний знак мовних виразів незалежно від їх конвенціонального змісту; по-друге, в урахуванні гендерного чинника, що дозволяє перетворити абстрактного безтілесного суб'єкта оцінки у індивіда, який постає в усій конкретиці його/її біологічних, психологічних та соціокультурних характеристик.

Зв'язок роботи з науковими темами. Проблематика дисертації відповідає профілю досліджень, що проводяться на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна у межах наукової бюджетної теми “Когнітивні й комунікативні проблеми дискурсу та навчання іноземних мов” (номер державної реєстрації 0106U002233).

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей реалізації аксіологічного потенціалу концептів маскулінність та фемінінність суб'єктами чоловічої та жіночої статі у сучасному англомовному художньому дискурсі.

Для досягнення поставленої мети в роботі розв'язуються конкретні завдання:

- обґрунтувати теоретико-методологічні підвалини та методику аналізу актуалізації аксіологічного змісту концептів маскулінність та фемінінність у сучасному англомовному художньому дискурсі;

- розкрити поняттєво-ціннісний зміст досліджуваних концептів шляхом аналізу конвенціональних засобів їх актуалізації;

- визначити роль експлікації й імплікації в об'єктивації аксіологічного потенціалу концептів дискурсивними засобами;

- виявити первинні та вторинні аксіологічні маркери, що кваліфікують референтів чоловічої та жіночої статі як виконавців маскулінних/фемінінних ролей у ситуаціях, тематизованих дискурсивними контекстами маскулінного/фемінінного;

- установити специфіку використання первинних та вторинних маркерів суб'єктами оцінки чоловічої та жіночої статі.

Об'єктом аналізу є аксіологічний зміст концептів маскулінність та фемінінність, актуалізований у сучасному англомовному художньому дискурсі.

Предметом аналізу є експліцитні та імпліцитні мовні засоби актуалізації аксіологічного змісту концептів суб'єктами чоловічої та жіночої статі.

Гіпотеза роботи ґрунтується на припущенні, що аксіологічний зміст концептів маскулінність/фемінінність, актуалізований суб'єктами чоловічої та жіночої статі в сучасному англомовному художньому дискурсі у конвенційний і неконвенційний спосіб, становить орієнтаційне підґрунтя поведінки представників англомовної лінгвокультури чоловічої та жіночої статі.

Матеріал дослідження складають 7000 дискурсивних контекстів маскулінного/ фемінінного, виокремлених з 45 художніх прозових творів сучасних англомовних авторів (загальний обсяг - 15505 сторінок). Вибір матеріалу пояснюється його відповідністю завданням дослідження, зокрема він дозволяє встановити особливості актуалізації аксіологічного змісту маскулінності та фемінінності суб'єктами чоловічої та жіночої статі через персонажне мовлення.

Художній дискурс слід вважати достатньо точним відтворенням реальних соціокультурних відносин, оскільки, з одного боку, за словами Ю.С. Степанова, він не лише пасивно віддзеркалює дійсність, але набуває прерогативи активного “вторинного творення світу”, уможливлюючи ідентифікацію “людини як творця”, а з другого, адресат художнього дискурсу сприймає зображений світ як такий, що існував (І.М. Колегаєва).

Методологічне підґрунтя дисертації становить когнітивно-дискурсивний підхід, з позицій якого концепт постає як індивідуальне знання, що є осмисленням соціокультурного знання, й у процесі дискурсивної взаємодії індивідів набуває значущості, тобто здатності забезпечувати їхню орієнтуючу взаємодію (О.В. Кравченко, Й. Златєв, А.П. Мартинюк).

Методика дослідження поєднує традиційні та новітні методи, а саме: дефініційний та компонентний аналіз застосовуються для з'ясування поняттєво-ціннісного змісту концептів за семантикою конвенціонально-оцінних засобів їх актуалізації; інтерпретаційно-текстовий аналіз - для виокремлення дискурсивних контекстів маскулінного/фемінінного; семантико-асоціативний аналіз - ідентифікації маскулінних/фемінінних ролей; фреймове моделювання - структурування параметрів маскулінних/фемінінних ролей; методика когнітивно-прагматичної інтерпретації - встановлення експлікатур, імплікатур та пресупозицій дискурсу; інструментарій реконструкції словесних образів (метафори, метонімії, оксиморона) - виявлення вторинних оцінних маркерів; кількісний аналіз - визначення та порівняння кількісних співвідношень різних типів оцінки маскулінних та фемінінних якостей суб'єктами чоловічої та жіночої статі в межах санкціонованих та несанкціонованих ролей.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що у ній вперше на підґрунті когнітивно-дискурсивного підходу інтегровано конвенціональний та дискурсивний аспекти об'єктивації аксіологічного змісту концептів маскулінність та фемінінність суб'єктами чоловічої та жіночої статі у сучасному англомовному художньому дискурсі: систематизовано параметри дискурсивних контекстів маскулінного/фемінінного; проведено ідеографічну параметризацію концептів з подальшим об'єднанням виявлених параметрів у межах соціально санкціонованих та несанкціонованих реальних і символічних маскулінних/фемінінних ролей й структуруванням останніх за допомогою фрейму; з'ясовано конвенціональні та дискурсивні засоби актуалізації концептів; визначено роль експлікації й імплікації в об'єктивації аксіологічного потенціалу концептів дискурсивними засобами; виокремлено первинні та вторинні аксіологічні маркери, що експлікують аксіологічний зміст концептів у дискурсі; встановлено специфіку використання первинних та вторинних оцінних маркерів суб'єктами оцінки чоловічої та жіночої статі.

Новизна отриманих результатів узагальнена у положеннях, що виносяться на захист:

1. Концепти маскулінність та фемінінність є індивідуальним знанням, що становить особистісну інтерпретацію засвоєного і привласненого у процесі соціалізації соціокультурного досвіду, пов'язаного з гендерною належністю індивіда в англомовному лінгвокультурному соціумі, й актуалізується в дискурсивних контекстах маскулінного/фемінінного як динамічний набір аксіологічних асоціацій.

2. Засоби мовної об'єктивації аксіологічного змісту концептів маскулінність та фемінінність поділяються на конвенціональні (асоційовані з референтом чоловічої або жіночої статі на підставі їх значення) та дискурсивні (асоційовані з референтом через експліцитне/імпліцитне приписування йому/їй оцінних характеристик у дискурсивних контекстах). Експліцитні дискурсивні засоби охоплюють первинні та вторинні аксіологічні маркери. Перші кваліфікують референтів у загально або конкретно оцінних термінах, а другі - через образні асоціації позитивного або негативного змісту. Імпліцитна оцінка виводиться адресатом інференційно, шляхом інтерпретації дискурсивних контекстів маскулінного/фемінінного.

3. Референти-особи чоловічої статі традиційної сексуальної орієнтації є об'єктом оцінки як виконавці соціально санкціонованих реальних (добувач-годувальник, сім'янин, батько-вихователь) та символічних маскулінних ролей (мачо, володар, вищий за статусом, захисник, лицар), а референти-особи жіночої статі - як виконавиці соціально санкціонованих реальних фемінінних ролей (берегиня домашнього вогнища: дружина/мати/домогосподарка, ділова жінка), а також символічної ролі ЛЕДІ. Референти-особи чоловічої та жіночої статі нетрадиційної сексуальної орієнтації є об'єктами оцінки як виконавці несанкціонованих реальних ролей гомосексуал та лесбіянка.

4. Суб'єкти оцінки чоловічої та жіночої статі кваліфікують референтів на підставі однотипних первинних аксіологічних маркерів: прикметників позитивної або негативної загальної або нормативної, телеологічної, етичної, утилітарної, емоційної, інтелектуальної оцінки, а також прислівників-інтенсифікаторів та оцінних предикатів. Афективні прикметники та прислівники зустрічаються переважно у дискурсивних контекстах, де суб'єктами оцінки є особи жіночої статі.

Вторинні аксіологічні маркери, задіяні суб'єктами оцінки чоловічої та жіночої статі для кваліфікації референтів чоловіка та жінки, охоплюють метафору, метонімію, оксиморон та закорінену на контрастному протиставленні метафор іронію.

5. Зміст образних асоціацій залежить від аксіологічних орієнтирів суб'єктів оцінки. З позицій традиційних аксіологічних орієнтирів під позитивну/негативну оцінку підпадають якості, що відповідають/не відповідають патріархальним маскулінному та фемінінному еталонам; на підставі альтернативних аксіологічних орієнтирів спостерігається “переоцінка” стереотипно маскулінних/фемінінних якостей. Виявлені аксіологічні асоціації слугують орієнтаційним підґрунтям соціальної поведінки представників англомовної лінгвокультури чоловічої та жіночої статі.

Теоретична значущість роботи полягає у тому, що інтегративний опис конвенціонального та дискурсивного аспектів актуалізації аксіологічного потенціалу концептів маскулінність/фемінінність сприяє розвитку когнітивно-дискурсивного напряму лінгвістичних досліджень. Результати дисертації є внеском у когнітивну лінгвістику та лінгвістичну аксіологію (розкриття аксіологічного потенціалу концептів); гендерну лінгвістику (визначення асоціативно-ціннісного потенціалу соціально санкціонованих/несанкціонованих реальних та символічних маскулінних та фемінінних ролей, актуалізованих у сучасному англомовному художньому дискурсі); когнітивну теорію метафори (встановлення найбільш типових метафор суб'єктів чоловічої та жіночої статі). Запровадження такої одиниці аналізу, як дискурсивний контекст маскулінного/фемінінного сприяє розбудові інструментарію аналізу дискурсу.

Практична цінність роботи полягає у можливості використання її положень та висновків у лекційних курсах з лексикології (розділи “Слово, його структура і значення”, “Фразеологія”) та стилістки англійської мови (розділ “Стилістична семасіологія”), загального мовознавства (розділи “Мова і мовлення”, “Мова і мислення”, “Мова та суспільство”), у спецкурсах з когнітивної лінгвістики, прагмалінгвістики, гендерних студіях.

Основні положення дисертації пройшли апробацію на Всеукраїнській науковій конференції “Другі Каразінські читання: два сторіччя Харківської лінгвістичної школи” (Харків, 2003), Міжнародній науково-методичній конференції “Треті Каразінські читання: Методика і лінгвістика на шляху до інтеграції” (Харків, 2003), V Міжнародній науково-методичній конференції “Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Гурзуф, 2004), XI Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики “Функциональное описание естественного языка и его единиц” (Ялта, 2004), Міжнародній науково-методичній конференції “Ювілейні четверті Каразінські читання: “Людина. Мова. Комунікація”, присвяченій 200-річчю Харківського національного університету (Харків, 2004), VI Міжнародній науковій конференції “Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2007).

Публікації. Основні положення дисертації відображено у семи статтях у фахових виданнях України і п'яти тезах наукових конференцій.

Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, бібліографії, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків. Загальний обсяг роботи - 217 сторінок, обсяг основного тексту - 171 сторінка. Бібліографія містить 271 найменування, список лексикографічних джерел - 20 позицій; список ілюстративних джерел - 45 позицій. Додатки містять 42 рисунки.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми роботи, її зв'язок з науковими темами університету, сформульовано об'єкт і предмет дослідження, наукову новизну та положення, що виносяться на захист, визначено методологію та методику, встановлено теоретичну і практичну цінність роботи, наведено дані про апробацію та публікації.

У першому розділі “Когнітивно-дискурсивне підґрунтя дослідження концептів маскулінність та фемінінність” обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження, розкрито онтологічні та аксіологічні характеристики концептів маскулінність та фемінінність, з'ясовано методику їх аналізу в межах когнітивно-дискурсивного підходу, а також встановлено засоби мовної об'єктивації їх аксіологічного змісту в сучасному англомовному художньому дискурсі.

Концепти маскулінність та фемінінність мають категоріальну природу і постають як ланки подвійного асоціативного зв'язку: по-перше, метонімічної асоціації чоловік - маскулінність / жінка - фемінінність, цариною джерела якої є тілесні сутності чоловік і жінка, а цариною мети - абстрактні сутності маскулінність і фемінінність; по-друге, низки асоціацій, що лежать у підґрунті орієнтаційної метафори, оскільки є результатом “вбудовування” понять “маскулінність” і “фемінінність” у систему соціокультурно мотивованих аксіологічних орієнтирів англомовної культурної традиції.

Поняттєвий та образний складники досліджуваних категоріальних концептів існують у нерозривній єдності з ціннісним. При цьому ціннісний складник відіграє ключову роль, оскільки саме він визначає місце репрезентованих концептом феноменів у системі аксіологічних орієнтирів англомовної лінгвокультури.

Англомовний художній дискурс відбиває різні ціннісно-нормативні системи маскулінності та фемінінності - як традиційні, санкціоновані англомовним соціумом, так і несанкціоновані, альтернативні.

Засоби мовної об'єктивації аксіологічного потенціалу концептів маскулінність та фемінінність поділяємо на конвенціональні й дискурсивні. Перші асоційовані з референтом чоловічої або жіночої статі на підставі їх значення, другі набувають такої асоціації у дискурсивних контекстах маскулінного/фемінінного.

Застосовуючи прототипний принцип моделювання концептів, розмежовуємо ядерні та периферійні конвенціональні засоби. Ядерні засоби пов'язані з іменами концептів, номінаціями masculinity та femininity, відношеннями словотвірної (masculine, feminine) або семантичної деривації (на підставі синонімії/антонімії - члени синонімічного ряду маскулінності, репрезентовані словами-ідентифікаторами значення імені концепту та його дериватів, знаходяться у відносинах антонімії з членами синонімічного ряду фемінінності і навпаки, відбиваючи очікувані від чоловіка/жінки (позитивні/нейтральні) або неочікувані (негативні) якості.

Периферійні засоби не демонструють таких зв'язків. Вони втілюють концептуальні ознаки на підставі характеристик референтів чоловічої та жіночої статі як джерела метонімічної асоціації чоловік - маскулінність / жінка - фемінінність й охоплюють раціонально оцінні (pretty girl, family man, loose woman, intelligent man тощо) та емоційно оцінні номінації референтів чоловічої/жіночої статі (lecher, witch, bastard, big daddy, Jack of all trades, old cake, daughter of the horse leech, old blighter тощо).

За результатами аналізу ядерних конвенціональних засобів вербалізації концептів маскулінність та фемінінність у систематизаційному та нормативному модусах (М.В. Нікітін) встановлені основні ознаки логічних понять маскулінності та фемінінності й визначений ступінь їх облігаторності.

Поняттєво-ціннісний складник концептів маскулінність та фемінінність має два виміри - онтологічний та прагматично-кваліфікативний. Онтологічні ознаки - “властивість статево зрілої особи/істоти чоловічої статі” [the characteristic quality or qualities of men (тут і далі дефініції наведені за The New Shorter Oxford Dictionary on Historical Principles 1993)] та “властивість статево зрілої особи/істоти жіночої статі” [the characteristic quality or qualities of womеn] є конститутивними: їх зміна веде до перетворення маскулінності та фемінінності на інші сутності. Онтологічні ознаки утворюють ядро концептів маскулінність та фемінінність. Прагматично-кваліфікативні ознаки належать до високоймовірнісного імплікаціонала концептів: їх наявність або відсутність не змінює суті денотата/референта, але, приписуючи йому певні атрибути, вони повніше розкривають його суть й водночас дозволяють кваліфікувати як відповідного/невідповідного еталону, оскільки приписувані атрибути містять нейтральну/позитивну або негативну оцінку.

Логічне поняття “маскулінність” містить такі прагматично-кваліфікативні ознаки, репрезентовані словами-ідентифікаторами значення номінацій masculinity та femininity та їх дериватів: позитивні або нейтральні (очікувані від чоловіка) - “мужній” [manly], “відважний” [courageous], “сміливий” [brave], “незалежний” [independent in spirit], “відвертий” [frank], “прямий” [upright], “рішучий” [resolute], “енергійний” [vigorous; energetic], “активний” [active], “бадьорий” [full of or exhibiting vitality], “здатний до потужної та рішучої дії” [having a powerful or invigorating effect], “могутній” [mighty, having great power], “позначений міццю, силою чи енергією” [marked by strength, force or vitality], “могутній, сповнений чоловічої енергії або сили” [potent, full of masculine energy or vigour],“фізично здоровий” [robust in health], “фізично сильний” [physically strong, full of or exhibiting operative force], “статево зрілий” [virile], “сповнений сильного сексуального бажання” [having a strong sexual drive], “здатний до продовження роду” [having procreative power]; “впливовий” [politically or socially influential]; негативні (неочікувані від чоловіка/очікувані від жінки) - “жінкоподібний” [effeminate], “ніжний” [characterized by unmanly delicacy], “слабкий” [characterized by unmanly weakness], “примхливий” [self-indulgent], “м'який” [characterized by unmanly softness].

Логічне поняття “фемінінність” має такі прагматично-кваліфікативні ознаки: позитивні або нейтральні (очікувані від жінки) - “жіночна” [feminine] “м'яка” [gentle], “віддана” [devoted], “боязлива” [fearful], “ніжна” [delicate], “слабка” [feeble], “примхлива” [self-indulgent]; негативні (неочікувані від жінки) - “чоловікоподібна” [mannish], “така, що демонструє негативні якості, притаманні жінкам” [womanish].

Дискурсивні засоби реалізують аксіологічний зміст концептів маскулінність та фемінінність на основі позитивної або негативної кваліфікації референтів чоловічої та жіночої статі у дискурсивних контекстах маскулінного/фемінінного. Дискурсивна оцінка здійснюється в експліцитний (первинні та вторинні аксіологічні маркери) та/або імпліцитний спосіб.

Первинні аксіологічні маркери охоплюють одиниці мови, що містять оцінку у структурі їхнього значення, насамперед, загально оцінні прикметники з більшим/меншим ступенем інтенсифікації/деінтенсифікації (посилення/послаблення ознак, порівн.: good/bad та wonderful/awful), або афективності (зацікавленості суб'єкта, про що сигналізує десемантизація одиниці, внаслідок чого вона передає лише емоції, наприклад: fantastic, super, terrific) та конкретно оцінні прикметники, що розрізняються за типами оцінок (сенсорно-смакові - tasty; психологічні: інтелектуальні - interesting, banal; емоційні - joyful, desirable; абсолютні: естетичні - beautiful, ugly; етичні - moral, sinful; раціоналістичні: утилітарні - useful, harmful; нормативні - right, normal; телеологічні - effective, ineffective (О.М. Вольф).

На відміну від прикметників, де оцінка залучена до інтенсіонала значення, у дієслівних оцінних засобах оцінка імплікується сильним імплікаціоналом (М.В. Нікітін) й інференційно виводиться в результаті розгортання заданої дієсловом предметно-референтної ситуації. Так, to hate передбачає негативну оцінку об'єкта дії, а to love, навпаки, - позитивну. Дієслова також можуть передавати різний ступень інтенсифікації дії, порівн.: to love - to adore.

Оцінні прислівники, як правило, лише інтенсифікують позитивні або негативні якості чи дії референтів, передані прикметниками або дієсловами, наприклад: wonderfully, fantastically, superhumanly preserved або perfectly straight. Разом з тим, вони можуть привносити у ситуацію якісно нову семантику, уточнюючи значення прикметника, як наприклад radiantly, luminously beautiful (така прекрасна, що начебто випромінює світло).

У дискурсивних контекстах первинні оцінні маркери можуть змінювати знак залежно від системи аксіологічних орієнтирів, що лежить у підґрунті пресупозицій суб'єкта оцінки, наприклад: (1) But the women Jo was writing about were women who had unleashed the Wolf - or the `bad girl' - inside themselves. The new generation of heroines who fought their way to fame, fortune and self-knowledge. Jo wanted to know whether they were any more use as role models than unreconstructed Good Girls like Jane Eyre or the heroines of Little Women. Or even Cinderella (Bryers, с. 101). У фрагменті (1) переоцінку отримують денотати вільних словосполучень good girls/bad girls. Суб'єкт оцінки, персонаж на ім'я Джо, виходить з альтернативних еталонів, де “хороші дівчата” типу Попелюшки, які пасивно чекають на принца, не схвалюються, на відміну від “поганих дівчат”, які не чекають на принца, а намагаються досягти соціального успіху через самореалізацію.

Вторинні аксіологічні маркери включають мовні вирази, що кваліфікують референтів чоловіка та жінку через метафоричні, метонімічні та інші образні асоціації, джерелом яких є негативні або позитивні феномени, виражені денотатами цих номінацій, наприклад: (2) He was the stuff of dreams, this man of hers, he was the pink-silver of a spring dawn, the honey of a summer afternoon, the moth-dreaming indigo of twilight (Krantz, с. 137). У контексті (2) маркерами позитивної емоційної оцінки референта-чоловіка суб'єктом-жінкою є метафори, що уподібнюють його рожево-срібному весінньому світанку, медовому полудню й приспавшим метеликів синім сутінкам.

Оцінка може виражатися також імпліцитно й виводитися на підставі інференційної інтерпретації дискурсивних контекстів, наприклад: (3) If she had less money Paul would have cared about her more (O'Flanagan, с. 302). У прикладі (3) оповідач переповідає душевний стан персонажа на ім'я Пол (суб'єкта оцінки), який тривалий час зустрічався з дуже успішною діловою жінкою (об'єктом оцінки), котра заробляла набагато більше за нього, що стало однією з причин їх розриву. Негативна оцінка фінансової незалежності референта-жінки (а оскільки вона є невід'ємним параметром ролі ДІЛОВОЇ ЖІНКИ, то й ролі в цілому), виведена на підставі твердження, що Пол кохав би її більше, якби у неї було менше грошей. З огляду на пресупозицію висловлення, що свідчить про небажаність фінансової незалежності жінки для чоловіка, за характером оцінку визначаємо як емоційну, а за знаком - як негативну “небажано”.

У другому розділі “Актуалізація аксіологічного змісту концепту маскулінність суб'єктами чоловічої та жіночої статі” на основі аналізу 3500 дискурсивних фрагментів маскулінного розкрито аксіологічний зміст концепту маскулінність.

Суб'єкти-чоловіки здійснюють оцінку релевантності реальних маскулінних ролей, утримуючись від кваліфікації власної відповідності рольовим очікуванням. Роль добувач-годувальник (provider/bread winner) є об'єктом позитивної нормативної оцінки “нормально”, на відміну від ролей сім'янин (family man) та батько-вихователь (child-rearer), які підпадають під цю оцінку лише на підставі альтернативних еталонів й є об'єктом негативної нормативної оцінки “анормально” з погляду традиційних еталонів, де вони протиставлені ролі добувач-годувальник як взаємовиключні.

Відповідність рольовим очікуванням символічних ролей мачо (macho), захисник (protector), герой-завойовник (conquering hero), вищий за статусом (superior) і лицар (gallant cavalier) виражають у термінах телеологічної оцінки “ефективно”/ “неефективно”, а володар (possessor) - емотивної “бажано” на підґрунті традиційних еталонів. Телеологічна оцінка ролі мачо “ефективно” актуалізується синкретично з естетичною “гарно”. Невідповідність чоловіка стереотипно маскулінним видам діяльності, передбаченим роллю мачо, підпадає не лише під телеологічну оцінку “неефективно”, але й етичну “аморально”. маскулінність фемінінність англомовний дискурс

Роль гомосексуал (male homosexual) є об'єктом негативних оцінок суб'єктів чоловічої статі на основі традиційних еталонів: нормативної “анормально”, що актуалізується синкретично з етичною “аморально”, а також емоційної “небажано” й утилітарної “шкідливо”; на підставі альтернативних - емоційної “бажано” й нормативної “нормально”, які відбивають свідоме протистояння суб'єкта-чоловіка суспільним нормам. При цьому референт-чоловік нетрадиційної орієнтації, зовнішні, сенсорно сприймані, характеристики якого відповідають маскулінному еталону, моделює свою поведінку у відповідності із традиційними маскулінними ролями типу добувач-годувальник, захисник.

Характерні для суб'єктів чоловічої статі первинні аксіологічні маркери репрезентовані прикметниками естетичної (big, delicate)/ телеологічної (strong, important)/ етичної (profoundly jealous, utterly possessive) оцінки, що приписують об'єкту певні позитивні/негативні якості (у дискурсі прикметники можуть змінювати конвенціональний оцінний знак або набувати оцінного знака) та предикатами емоційної оцінки, що виражають ставлення суб'єкта до об'єкта (thought with voluptuous pleasure, didn't want).

Вторинні аксіологічні маркери охоплюють метафори: чоловік-мачо є потужна зброя (his physical beauty was a weapon capable of spurring admirers to lapses in decorum); чоловік-не-мачо є пусте місце (a waste of space)/пуста трата грошей (a waste of money); гомосексуал є квітка (bloody pansy)/ неземна істота (fairy)/ жарт (a joke down the pub); гомосексуалізм є хвороба (affliction) та метонімію: чоловік-мачо є каркас м'язів (six foot two frame of solid muscle).

Суб'єкти-жінки оцінюють як релевантність реальних маскулінних ролей для референта-чоловіка, так і його відповідність рольовим очікуванням. Роль добувач-годувальник підпадає під позитивну нормативну оцінку “нормально” як в традиційній, так і альтернативній системі аксіологічних орієнтирів, на відміну від ролей сім'янин і батько-вихователь, які на фоні традиційних еталонів є об'єктом оцінки “анормально”, а з точки зору альтернативних еталонів, де нормою є зміна гендерних ролей, навпаки, набувають першочергової значущості й відповідність референта-чоловіка цим ролям стає більш релевантною, ніж відповідність ролі добувач-годувальник. Відповідність референта-чоловіка реальним ролям кваліфікують на підставі телеологічної оцінки “ефективно”/“неефективно”. Телеологічна оцінка переважно актуалізується синкретично з негативною етичною оцінкою “аморально”, що протистоїть соціумній оцінці “морально” (перша не допускає, а друга допускає порушення чоловіком певних моральних норм стосовно залежних від нього членів родини).

Оцінка відповідності референта-чоловіка символічним ролям здійснюється на підставі традиційних еталонів, де усі ці ролі є об'єктом нормативної оцінки “нормально”, ролі мачо, захисник, герой-завойовник - телеологічної оцінки “ефективно”/ “неефективно”, володар, лицар й також мачо - “бажано” (остання оцінка актуалізується синкретично з естетичною “гарно”), вищий за статусом - “небажано”. Надмірна жорсткість референта-чоловіка, що є негативним “ефектом” дотримання рольових приписів мачо й навпаки невідповідності очікуванням ролі захисник, підпадає під етичну оцінку “аморально”.

З погляду традиційних еталонів роль гомосексуал є об'єктом негативної утилітарної оцінки “шкідливо” й етичної “аморально”, а альтернативних - нормативної “нормально” й утилітарної “корисно”.

Типові для суб'єктів жіночої статі первинні аксіологічні маркери залучають загально оцінні (good, bad) та конкретно оцінні прикметники позитивної/негативної естетичної (attractive, well-built, big, burly, short, pudgy)/ етичної (tight-fisted, dictatorial, open, dominant, authoritative, commanding, firm, strong, caring, faithful, intensely, jealously possessive, thoroughly, hopelessly selfish, verbally abusive)/ телеологічної (powerful, successful)/ інтелектуальної (сlever) оцінки, а також афективні прикметники, означені інтенсифікаторами (absolutely gorgeous, incredible) та предикати емоційної оцінки, що виражають ставлення суб'єкта до об'єкта (liked, was pleased, resented) або вплив об'єкта оцінки на суб'єкта (caused annoyance, made mad, touched her heart).

Вторинні аксіологічні маркери репрезентовані метафорами: чоловік-мачо є бог вулканів (a volcano god); чоловік-мачо є втілення молитви (answer to her prayers)/ мрії (dream); чоловік-не-захисник є свиня (a pig); чоловік-володар є контейнер, в якому перебуває жінка-об'єкт володіння (she gloried in his possessiveness), метонімією (чоловік-мачо є шматок м'язів (a hunk of muscle), закоріненою на контрастному протиставленні метафор іронією (чоловік-мачо є звір (an ornery male beast) та чоловік-мачо є дитина (the average two-year old)).

У третьому розділі “Актуалізація аксіологічного змісту концепту фемінінність суб'єктами чоловічої та жіночої статі” на підставі вивчення 3500 дискурсивних фрагментів фемінінного встановлено аксіологічний зміст концепту фемінінність.

Суб'єкти-чоловіки вдаються до оцінки відповідності референта-жінки еталонній ролі берегині домашнього вогнища (дружини/матері/домогосподарки) (home keeper: wife/mother/housewife) на підґрунті традиційних аксіологічних орієнтирів, а ролі леді (lady) - як традиційних, так і альтернативних. З погляду традиційних еталонів референт-жінка є об'єктом позитивної/негативної етичної/ естетичної/ емоційної оцінки. Етична оцінка кваліфікує готовність/неготовність референта-жінки піклуватися про ближнього; естетична - елегантність/вульгарність; емоційна - безпорадність/авторитарність. На підставі альтернативних еталонів під негативну нормативну оцінку підпадає надмірна цнотливість референта-жінки.

Роль ділової жінки (career woman) є об'єктом кваліфікації щодо її релевантності для референта-жінки на тлі контрастного протиставлення ролям берегині та леді як взаємовиключних. Суб'єкти-чоловіки актуалізують негативну утилітарну/ нормативну/ емоційну/ телеологічну оцінку ролі ділової жінки (в окремих випадках негативні утилітарна й нормативна оцінки реалізуються синкретично з позитивною телеологічною). Негативна утилітарна оцінка відбиває невідповідність ролі ділової жінки інтересам чоловіка у професіональній та приватній сферах; нормативна виводить її поза межі норм та еталонів англомовної лінгвокультури; емоційна акцентує небажаність ролі для чоловіка; телеологічна виходить із несумісності біологічних й психологічних потреб жінки з вимогами ролі. Позитивна телеологічна оцінка фіксує визнання чоловіком соціального успіху жінки. Поєднання еталонних якостей ділової жінки та леді суб'єкти-чоловіки кваліфікують на підґрунті негативної телеологічної оцінки, вважаючи неефективним.

Роль лесбіянки є об'єктом негативної нормативної оцінки “анормально” на підґрунті пресупозицій традиційних аксіологічних орієнтирів.

Характерні для суб'єктів чоловічої статі первинні аксіологічні маркери охоплюють прикметники загальної (nice) та естетичної (lady-like, fragile, lovely, sexy, chic)/ етичної (womanly, stable, notoriously temperamental, tough, cool)/ телеологічної (successful, capable, vulnerable)/ інтелектуальної (sophisticated)/ нормативної (proper, real) оцінки, оцінні предикати, що виражають ставлення суб'єкта до об'єкта (disliked, could not stand), а також вигуки, що передають позитивні емоції (she's a wow between the sheets). Окремі прикметники позитивної оцінки (authoritative) набувають негативного оцінного знака, вжиті стосовно референта-жінки.

Вторинні аксіологічні маркери залучають метафори: ділова жінка є акула (female shark)/ морська щука (barracuda); авторитарна жінка є агресор, що намагається засадити в чоловіка-жертву крючок (they all tried to get their hooks into you); надмірно покірлива жінка є підстилка для витирання ніг (doormat).

Суб'єкти-жінки, як і суб'єкти-чоловіки, на основі традиційних аксіологічних орієнтирів протиставляють ролі берегині й леді ролі ділової жінки як взаємовиключні.

Роль берегині є об'єктом позитивної телеологічної/ нормативної/ етичної/ емоційної оцінки, а роль ділової жінки - негативної телеологічної й утилітарної. Позитивна телеологічна оцінка акцентує, що роль берегині забезпечує референту-жінці можливість реалізації її біологічних, психологічних й соціальних потреб; нормативна відбиває її відповідність соціально санкціонованому фемінінному еталону; етична - морально-етичним нормам й релігійним заповідям; емоційна віддзеркалює бажання суб'єкта втілити в життя казкову мрію про прекрасного принца, нав'язану аксіологічними орієнтирами патріархальної культури. Негативна телеологічна оцінка ролі ділової жінки акцентує неможливість поєднувати соціальний успіх з реалізованістю в особистому житті, що робить жінку невдахою в очах соціуму, а утилітарна - ущемлення інтересів і потреб жінки, пов'язане з цією роллю.

На підставі альтернативних еталонів суб'єкти жіночої статі виходять із пресупозиції, що ролі ділової жінки, з одного боку, й берегині та леді, з другого, не є взаємовиключними. При цьому вони оцінюють релевантність ролі берегині й відповідність рольовим очікуванням ролей ділової жінки та леді. Роль берегині є об'єктом негативної утилітарної/ телеологічної/ нормативної/ емоційної оцінки. Негативна утилітарна оцінка фіксує невідповідність рольових приписів берегині життєвим інтересам референта-жінки; телеологічна акцентує, що залежне положення жінки у шлюбі є неефективним для неї у соціальному плані; нормативна утверджує альтернативні ціннісні орієнтири, а емоційна виходить з психологічного дискомфорту референта-жінки. Під позитивну телеологічну/ естетичну оцінку підпадають якості референта-жінки, які з погляду традиційних еталонів є еталонними маскулінними якостями.

На підґрунті традиційних еталонів відповідність референта-жінки еталону леді кваліфікують в термінах естетичної та нормативної оцінок. Як і суб'єкти чоловіки, суб'єкти жінки надають позитивної/негативної естетичної оцінки елегантності/вульгарності й позитивної нормативної - безпорадності референта-жінки. Позитивна естетична оцінка може реалізуватися синкретично з позитивною телеологічною, що акцентує владу елегантної жінки-леді над чоловіком.

Роль лесбіянки є об'єктом негативної нормативної оцінки “анормально” на основі пресупозицій традиційних аксіологічних орієнтирів й оцінки “нормально” на підставі альтернативних. Як і референти-чоловіки, референти-жінки нетрадиційної сексуальної орієнтації моделюють свою поведінку у відповідності з традиційними маскулінними/фемінінними ролями типу захисник/вищий за статусом: берегиня.

Притаманні суб'єктам оцінки жіночої статі первинні аксіологічні маркери охоплюють прикметники телеологічної (protected, have-it-all, successful, envied)/ етичної (devoted, caring, sharing, lady-like, elegant)/ естетичної (homely, pretty)/ оцінки, афективні прикметники (fantastic) та предикати емоційної оцінки, що виражають ставлення суб'єкта до об'єкта (couldn't understand, worries about) або психологічний стан об'єкта оцінки (wracked with guilt).

Вторинні аксіологічні маркери репрезентовані метафорами: щоденні турботи берегині є втілена молитва (the repetitive female tasks <…> she saw now as a prayerful litany. for every phrase there was a response), заміжжя є клітка (she could't see marriage as anything else but a cage), заміжня жінка є мовчазна зимна пташка (silent like birds in the depth of winter)/ рабиня (slave)/ утриманка (kept woman)/ п'явка, що приссалася до чоловіка (leeching off a rich husband)/ сіра мишка (prudent mouse)/ золотошукачка (gold-digger)/ прикраса на руці чоловіка (decoration some man's arm), жінка-берегиня є міф (the myth), жінка-леді є безпорадна дитина (weeping as loudly and unselfconsciously as a child)/ принцеса тремтяче серце (princess chicken-heart); метафорами, протиставленими за контрастом (чоловік є розбещена дитина :: дружина є доброчинна вихователька (you're given a spoilt son and you turn him into a human being <…> sooner or later he gets affected by goodness) та оксиморонами: бездітна мати (a mother without a child), незаміжня дружина (a wife without a husband).

Висновки

При розгляді з позицій когнітивно-дискурсивного підходу концепти маскулінність та фемінінність постають як індивідуальне знання, що віддзеркалює соціокультурний досвід, пов'язаний з гендерною належністю індивіда в англомовному лінгвокультурному соціумі. Це знання актуалізується в англомовному художньому дискурсі як динамічний набір асоціацій, які відображають аксіологічні орієнтири англомовної лінгвокультури (як традиційні, так і альтернативні) й можуть отримати адекватну інтерпретацію завдяки інтерсуб'єктивній природі дискурсу.

Запровадження такої одиниці аналізу, як дискурсивний контекст маскулінного/фемінінного дозволяє поєднати конвенціональний та дискурсивний виміри маскулінності/фемінінності.

Аналіз конвенціональних засобів об'єктивації аксіологічного змісту концептів маскулінність та фемінінність (імен концептів, їх дериватів та членів синонімічного/антонімічного рядів) у систематизаційному та нормативному модусах дозволяє виявити онтологічні (“властивість статево зрілої особи/істоти чоловічої статі” та “властивість статево зрілої особи/істоти жіночої статі”) та прагматично-кваліфікативні ознаки логічних понять маскулінності (“мужність”, “відважність”, “незалежність”, “відвертість”, “прямота”, “рішучість”, “енергійність”, “активність”, “впливовість” тощо) та фемінінності (“м'якість”, “відданість”, “боязливість”, “ніжність”, “слабкість” тощо).

Вивчення дискурсивної реалізації концептів в експліцитний (за допомогою первинних та вторинних аксіологічних маркерів) та імпліцитний спосіб дозволяє встановити специфіку актуалізації їх аксіологічного змісту суб'єктами оцінки чоловічої та жіночої статі.

Суб'єкти оцінки кваліфікують референтів чоловічої та жіночої статі як виконавців маскулінних (соціально санкціонованих реальних: добувач-годувальник, сім'янин, батько-вихователь; символічних: мачо, володар, вищий за статусом, захисник, лицар; несанкціонованої реальної гомосексуал) та фемінінних ролей (санкціонованих реальних: берегиня домашнього вогнища (дружина/мати/домогосподарка), ділова жінка; символічної леді та несанкціонованої реальної лесбіянка).

Первинні аксіологічні маркери, застосовані суб'єктами оцінки чоловічої та жіночої статі, є однотипними. Вони охоплюють прикметники позитивної або негативної загальної або конкретної (нормативної, телеологічної, етичної, утилітарної, емоційної, інтелектуальної) оцінки, а також прислівники-інтенсифікатори та оцінні предикати.

Вторинні аксіологічні маркери, задіяні суб'єктами-чоловіками для кваліфікації об'єкта оцінки чоловічої статі, актуалізуються на підставі традиційних еталонів й репрезентовані метафорами (чоловік-мачо є потужна зброя; чоловік-не-мачо є пусте місце /пуста трата грошей; гомосексуал є квітка/ неземна істота/ жарт; гомосексуалізм є хвороба) та метонімію (чоловік-мачо є каркас м'язів).

Вторинні аксіологічні маркери, вжиті для кваліфікації об'єктів оцінки чоловічої статі суб'єктами-жінками, реалізуються на основі традиційних еталонів й залучають метафори (чоловік-мачо є бог вулканів/ втілення молитви/мрії; чоловік-не-захисник є свиня; чоловік-володар є контейнер, в якому перебуває жінка-об'єкт володіння), метонімію (чоловік-мачо є шматок м'язів), іронію, закорінену на контрастному протиставленні метафор (чоловік-мачо є звір та чоловік-мачо є дитина).

Вторинні аксіологічні маркери, застосовані для кваліфікації об'єктів оцінки жіночої статі суб'єктами-чоловіками, спираються на підґрунтя традиційних еталонів й містять метафори (ділова жінка є акула/морська щука; авторитарна жінка є агресор; надмірно покірлива жінка є підстилка для витирання ніг).

Вторинні аксіологічні маркери, обрані для кваліфікації об'єктів оцінки жіночої статі суб'єктами-жінками, закорінені як на традиційних, так і альтернативних еталонах. Перші репрезентовані метафорами (щоденні турботи берегині є втілена молитва; жінка-леді є безпорадна дитина), метафорами, протиставленими на основі контрасту (чоловік є розбещена дитина: дружина є доброчинна вихователька) та оксиморонами (бездітна мати; незаміжня дружина). другі обіймають метафори (заміжня жінка є мовчазна зимна пташка/ рабиня/ утриманка/ п'явка, що приссалася до чоловіка/ сіра мишка/ золотошукачка/ прикраса на руці у чоловіка; жінка-берегиня є міф).

Установлені аксіологічні асоціації є орієнтаційним підґрунтям моделювання гендерно специфічної соціальної поведінки представників англомовної лінгвокультури, оскільки, визначаючи модель поведінки, індивід не може не враховувати, що заслуговуватиме на соціальне схвалення лише у випадку слідування вимогам соціально санкціонованих гендерних ролей.

Перспективи дослідження вбачаємо у застосуванні методики аналізу аксіологічного потенціалу концептів у подальших лінгвістичних розвідках, а також вивченні актуалізації оцінки суб'єктами чоловічої та жіночої статі у різних типах дискурсу, поглибленому аналізі метафор, метонімій та інших образних асоціативних зв'язків, характерних для суб'єктів оцінки чоловічої та жіночої статі, проведенні міжкультурних досліджень аксіологічного потенціалу концептів маскулінність/фемінінність.

Основний зміст дисертації відбитий у таких одноосібних публікаціях автора

1. Яценко М. А. Репрезентация полов и лексическая асимметрия / М. А. Яценко // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2002. - № 567. - С. 306-312.

2. Яценко М. А. Номинативные средства выражения гендерных нормативных установок / М. А. Яценко // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2004. - № 636. - С. 109-111.

3. Яценко М. А. Семантико-прагматический анализ средств вербализации концептов «мужчина» и «женщина» на словообразовательном уровне английского языка / М. А. Яценко // Нова філологія. - Запоріжжя : ЗДУ, 2004. - № 1 (20). - С. 50-55.

4. Яценко М. А. Отражение статусного слоя концептов «мужчина» и «женщина» в номинативной системе английского языка / М. А. Яценко // Вісник Сумського державного університету. - Суми : СумДУ, 2004. - № 4 (63) - С. 235-240.

5. Яценко М. О. Вербалізація понятійного складника концептів маскулінність та фемінінність у сучасному англомовному художньому дискурсі / М. О. Яценко // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2006. - № 741. - С. 61-63.

6. Яценко М. О. Актуалізація аксіологічного змісту концепту маскулінність суб'єктами чоловічої та жіночої статі (на матеріалі сучасного англомовного художнього дискурсу) / М. О. Яценко // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2008. - № 811. - С. 67-70.

7. Яценко М. О. Засоби мовної об'єктивації аксіологічного змісту концептів маскулінність та фемінінність в англомовному художньому дискурсі / М. О. Яценко // Новiтня філологія. - Миколаїв : МДГУ iм. Петра Могили, 2008. - № 9(29). - С. 346-360.

8. Яценко М. А. «Семантическая дерогация» как отражение гендерной стереотипизации в английском языке / М. А. Яценко // Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи : всеукр. наук. конф., 5 лютого 2003 р. : тези доп. - Харків, 2003. - С. 145-146.

9. Яценко М. А. Вербализация концептов «мужчина» и «женщина» на словообразовательном уровне английского языка / М. А. Яценко // Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика - на шляху до інтеграції : міжнар. наук.-метод. конф., 28 жовтня 2003 р. : тези доп. - Харків, 2003. - С. 204-205.

10. Яценко М. А. Регулятивная функция англоязычных номинаций, обозначающих референта женского пола / М. А. Яценко // Функциональное описание естественного языка и его единиц : XI Междун. конф. по функц. лингв., 4-8 окт. 2004 г. : тезисы докл. - Ялта, 2004. - С. 394-396.

11. Яценко М. А. Выражение гендерных нормативных установок в номинативной системе английского языка / М. А. Яценко // Ювілейні четверті Каразинські читання: Людина. Мова. Комунікація : міжнар. наук.-метод. конф., 2 лист. 2004 р. : тези доп. - Харків, 2004. - С. 292-293.

12. Яценко М. О. Змiст понятiйного складника концептiв фемiнiннiсть та маскулiннiсть за англомовними лексикографiчними даними / М. О. Яценко // Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація : VI міжнар. наук. конф., 1 лютого 2007 р. : тези доп. - Харків, 2007. - С. 348-350.

Анотація

Яценко М.О. Актуалізація аксіологічного змісту концептів маскулінність та фемінінність у сучасному англомовному художньому дискурсі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2008.

У роботі на основі когнітивно-дискурсивного підходу інтегровано конвенціональний та дискурсивний аспекти мовної об'єктивації аксіологічного змісту концептів маскулінність та фемінінність суб'єктами чоловічої та жіночої статі у сучасному англомовному художньому дискурсі.

Запропоновано одиницю аналізу - дискурсивний контекст фемінінного/маскулінного, систематизовано параметри дискурсивних контекстів й виокремлено соціально санкціоновані та несанкціоновані реальні й символічні маскулінні/фемінінні ролі референтів чоловічої та жіночої статі, з'ясовано конвенціональні та дискурсивні засоби актуалізації аксіологічного потенціалу концептів; визначено роль експлікації й імплікації в об'єктивації аксіологічного потенціалу концептів дискурсивними засобами; виокремлено первинні та вторинні аксіологічні маркери, що експлікують аксіологічний зміст концептів у дискурсі; встановлено специфіку їх використання суб'єктами оцінки чоловічої та жіночої статі.

Ключові слова: когнітивно-дискурсивний підхід, аксіологічний зміст концепту, дискурсивний контекст маскулінного/фемінінного, експлікація, первинні та вторинні аксіологічні маркери, імплікація.

Аннотация

Яценко М.А. Актуализация аксиологического содержания концептов маскулинность и фемининность в современном англоязычном художественном дискурсе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. - Харьков, 2008.

В работе на основе когнитивно-дискурсивного подхода интегрированы конвенциональный и дискурсивный аспекты языковой объективации аксиологического содержания концептов маскулинность и фемининность субъектами мужского и женского пола в современном англоязычном художественном дискурсе.

С позиций когнитивно-дискурсивного подхода концепты маскулинность и фемининность определяются как индивидуальное знание, отражающее социокультурный опыт, связанный с гендерной принадлежностью индивида в англоязычном лингвокультурном социуме. Это знание актуализируется в англоязычном художественном дискурсе как динамический набор ассоциаций, отображающих аксиологические ориентиры англоязычной лингвокультуры (как традиционные, так и альтернативные) и получающих адекватную интерпретацию благодаря интерсубъективной природе дискурса.