Лінгвостилістичні засоби творення поетичних образів в одах Горація

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі класичної філології Львівського національного університету імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, професор Содомора Андрій Олександрович, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри класичної філології.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Шарипкін Сергій Якович, Львівський медичний університет імені Данила Галицького, професор кафедри латинської мови;

кандидат філологічних наук, доцент Петришин Марта Йосипівна, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, доцент кафедри загального, порівняльного і китайського мовознавства.

Захист відбудеться „16” травня 2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.07 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, V корп., ауд. 230.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58000, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розіслано „11” квітня 2008 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Кульбабська

Загальна характеристика роботи

Реферовану дисертацію присвячено дослідженню лінгвостилістичних засобів творення поетичних образів в одах одного з найславетніших ліриків Риму, поета „золотої середини”, який своєю творчістю найяскравіше репрезентує як латину періоду її найвищого розквіту - класичного, так і естетику лірики доби Августа, Квінта Горація Флакка (65-8 р. до н.е.)

Протягом століть у Європі ставлення до Горація і його творчості було різним залежно від естетичних смаків епох, адже він не тільки автор од, але й еподів, сатир, послань. При життєвій славі і загальному визнанні як провідного лірика Риму, оди поета могли оцінити окремі шанувальники, бо вони були надто складні і витончені для широкого кола. Середньовіччя та епоха Ренесансу шанує більше Горація-сатирика, Бароко - літературного критика Горація. Горація-поета високо цінували А.Данте, Ф.Петрарка, С.Спенсер, М.Монтень, П.Ронсар, Б.Джонсон, Д.Мільтон, Ф.Клопшток, Г.Лессінг, Ф.Шіллер, Й.-В. Ґете, В.Гюго, Д.Байрон, А.Теннісон, Г.Платен, Ф.Ніцше, М.Ломоносов, Т.Шевченко, О.Пушкін, М.Емінеску та інші.

У XVI - XVII ст. в Європі з'являються перші переклади окремих од Горація. Згодом предметом досліджень учених різних країн стають життєвий і творчий шлях поета, проблеми перекладів од, їх рецепції, окремі аспекти поетики Горація (Т.Бірт, Е.Динт, В.Пишль, Е.Шмідт, Е.Швінге, Е.Френкель, Н.Колінг, С.Комаджер, А.Кіслінг, Р.Гайнце, Р.Кернер, Є.Данилевич, М.Крушельницька, К.Куманецький, М.Свобода, Л.Винничук, Л.Войцік, Й.Старчук, Л.Зйомковський, Є.Стика, М.Зажицька-Станьчак, М.Гаспаров, О.Лосєв, К.Полонська, В.Ярхо).

В Україні твори Горація стають відомими на межі XV-XVI ст. Його творчу спадщину вивчав і брав за взірець гуманістичний поет Павло Русин з Кросна, Горація читали у братських школах (у Львівській ставропігійській школі) та Києво-Могилянській академії. Трактат Горація “Про поетичне мистецтво” поряд з Аристотелевою “Поетикою” став основою низки давніх українських поетик.

Шукаючи шляхів розвитку національної літератури, кожна ґенерація українських письменників по-своєму сприймала поетичну спадщину Горація (Г.Сковорода, П.Гулак-Артемовський, Л.Боровиковський). Твори Горація перекладали К.Блонський, О.Духнович, І.Франко, В.Щурат, Т.Франко, М.Зеров, О.Білецький, М.Білик, Г.Кочур, Б.Тен та інші.

Вагомий внесок у вивчення творчої спадщини Горація зробив сучасний український вчений, письменник і перекладач Андрій Содомора. Йому належить повне видання перекладів творів Горація українською мовою, а також низка наукових досліджень, які стосуються окремих аспектів поетики Горація.

Однак, незважаючи на певні здобутки у дослідженні творчості Горація, актуальність проблематики не вичерпана. До цього часу немає праці, в якій би комплексно було досліджено лінгвістичні засоби творення текстів од Горація і його поетичних образів зокрема.

Актуальність теми дисертації зумовлена:

· відсутністю наукових досліджень мовостилю Горація, у той час як значення творчості поета для європейської літератури і української зокрема є незаперечним;

· необхідністю системного дослідження ідіостилю письменника на основі комплексного аналізу всіх мовних рівнів з використанням сучасних методів дослідження з метою вивчення лінгвостилістичних засобів творення поетичних образів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є частиною комплексної наукової теми факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка „Дослідження структурно-семантичних особливостей та тенденцій розвитку германських, романських та класичних мов” (номер державної реєстрації 0103U001928). Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри класичної філології Львівського національного університету імені Івана Франка. Затверджена вченою радою Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 14/12 від 25 грудня 2003 року).

Метою дисертації є дослідити лінгвістичні та стилістичні засоби всіх мовних рівнів, що творять ідіостиль Горація.

Окреслена мета передбачає розв'язання таких завдань:

1) дослідити теорію стилю поета у контексті естетико-стилістичних детермінантів доби Августа на основі творів Горація, присвячених літературним питанням;

2) визначити корпус лінгвостилістичних засобів од Горація;

3) проаналізувати типи звукових повторів в одах як способу передачі змістової “інформації в образах”;

4) розглянути стилістичне використання системних явищ у лексиці, вивчити лексичні засоби творення образності мови й окреслити стилістичні ресурси морфології од;

5) виявити використання стилістичних фігур синтаксису в одах та з'ясувати архітектоніко-мовні структури;

6) довести, що деклароване в теорії стилю поет здійснював на практиці;

7) упорядкувати авторський словник лінгвостилістичних засобів од Горація;

Об'єкт дисертаційного дослідження - лінгвостилістичні засоби од Горація.

Предметом дослідження є лінгвостилістичні засоби творення поетичних образів в одах Горація.

Методи дослідження зумовлені метою і завданнями роботи, об'єктом дослідження і мають комплексний характер. Індуктивний та описово-аналітичний методи дали змогу систематизувати і проаналізувати функціонування мовностилістичних засобів у процесі творення образності тексту. Метод контекстного аналізу використано для виявлення мовностилістичних засобів усіх рівнів; дистрибутивний метод - для дослідження типових моделей, у яких вони вживаються. У роботі застосовано статистичні прийоми та методи кількісної обробки. У дисертаційному дослідженні використано системний підхід, що забезпечує єдність загальнотеоретичних і концептуальних положень.

Матеріалом для дослідження слугують лінгвостилістичні засоби всіх мовних рівнів, отримані методом суцільної вибірки зі 103 од Горація. Зазначимо, що найбільша за обсягом ода має 360 словоформ (С.ІІІ.4), найменша - 34 (С.І.38); поетичний словник од нараховує 14632 лексеми; зафіксовано 479 вживань фонетичних засобів стилістики; 1599 лексичних засобів образності; 423 вживання синтаксичних засобів експресії.

Наукова новизна зумовлена не тільки відсутністю спеціальної роботи із задекларованої теми, але й тим, що це перше українське комплексне вивчення ролі мовних засобів у творенні поетичних образів Горація, здійснене на основі його од. Вперше зроблено спробу дослідити теорію стилю Горація на основі його творів, з огляду на постулати античної стилістики, а також естетико-стилістичні детермінанти доби Августа. Дослідження проведено в контексті сучасних критеріїв визначення категорії ідіостилю.

Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що вона: а) є першим комплексним дослідженням індивідуального стилю Горація; б) робить відповідний внесок у розробку принципів і методів аналізу мовностилістичної структури тексту; в) поглиблює вивчення поезії Горація як на мовностилістичному, так і на літературознавчому рівнях.

Практичне значення одержаних результатів визначається безпосереднім зв'язком матеріалів роботи з практикою викладання класичних мов та античної літератури у ВНЗ. Фактичний матеріал та висловлені положення можуть бути використані у лекціях, спецкурсах і посібниках з латинської мови, лінгвостилістики, лінгвістики тексту, літературознавства, перекладознавства, а також у науково-дослідній роботі студентів.

Особистий внесок дисертанта. Виявлення та опис лінгвостилістичних засобів творення поетичних образів Горація виконані дисертантом самостійно. Праць у співавторстві немає.

Апробація роботи. Дисертація обговорена на засіданні кафедри класичної філології Львівського національного університету імені І.Франка (протокол № 3 від 12 жовтня 2007 року). Основні теоретичні положення та результати дослідження пройшли апробацію на двох загальноукраїнських конференціях: „Актуальні питання української класичної філології” (Львів, 2000), „Розвиток української філології на Буковині у загальноєвропейських культурно-наукових зв'язках ХІХ-ХХ ст.” (Чернівці, 2000); та п'яти міжнародних: „Міф і легенда” (Чернівці, 2001), „Актуальні питання зарубіжної літератури та теорії літератури. Література і влада” (Чернівці, 2003), „Комунікативні процеси в багатомовних та різнокультурних регіонах” (Чернівці, 2003), Міжнародний колоквіум мовознавчих наук „Євген Кошеріу” (Сучава, Румунія, 2007), „Класична філологія на сучасному етапі” (Львів, 2008).

Публікації. З теми дисертації опубліковано дев'ять праць (вісім з них - у виданнях, визнаних ВАК України як фахові). Публікації одноосібні.

Структура й обсяг роботи. Мета і завдання дисертації обумовили структуру роботи, яка складається зі вступу, чотирьох розділів з висновками до них, загальних висновків, списку використаної літератури, що нараховує 386 найменувань, двох додатків (додаток 1 - діаграми, які ілюструють частотність вживання тропів і фігур; додаток 2 - словник лінгвостилістичних засобів од поета). Повний обсяг дисертації складає (без додатків) 210 сторінок, із них 184 сторінки основного тексту.

Основний зміст роботи

У „Вступі” обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, сформульовано мету й основні завдання, окреслено об'єкт, предмет дослідження, вказано положення, що виносяться на захист, описано методи дослідження, зв'язок дисертаційної теми з науковими програмами та планами, а також подано відомості про апробацію основних положень дослідження і структуру роботи.

У першому розділі - „Загальні теоретичні передумови дослідження” - розглянуто теоретичні положення, що є вихідними в роботі: жанр і стиль в художньому творі (1.1), образність художнього твору (1.2), охарактеризовано добу Августа, в яку жив поет, наведено відомості про життя Горація (1.3), а також висвітлено теорію стилю Горація, що відображає рівень теоретико-літературної думки античної доби (1.4).

У підрозділі 1.1 заакцентовано увагу на тому, що дослідження мовностилістичних засобів художнього твору передбачає передовсім вивчення його жанрової своєрідності. Спільність ряду композиційно-мовних характеристик є підставою для трактування жанру як парадигми текстів, а кожного окремого тексту відповідного жанру - як складника цієї парадигми.

Особливу увагу приділено виникненню, специфіці жанру оди. Стійких жанрових ознак ода набула завдяки грецькому поету Піндару (522-490 р. до н. е.), а також Горацію. Саме завдяки Горацієві ода репрезентує високий жанр, що вимагає особливого декламаційного мистецтва. Оди Горація, як і інші - анакреонтична і сапфічна, слугували зразками для наступних поколінь одописців (Л.Аріосто, П.Ронсар, Ж. дю Белле, Ф.Малерб, Е.Лебрен, Е.Марвел, А.Каулі, І.Клай, П.Гергардт, М.Нарушевич, М.Галич, В.Тредіаковський, О.Сумароков, Ф.Прокопович, І.Котляревський).

У підрозділі 1.2 розглянуто важливу теоретичну передумову дослідження - розуміння образності художнього твору. У художньому тексті проблема образності постає в її широкому розумінні. Це пов'язано з літературним напрямом, жанром, стилем твору, ідейним задумом, творчою манерою, вмінням оперувати системою виразових засобів.

У фоностилістичному вжитку Горація є асонанс, який створює ефект милозвучності. Фіксуємо такі види асонансу: 1) повтор того самого голосного, суміжного, сполученого, або розділеного одним словом а: Agros Attalicis condicionibus (С.I.1,12); о: Mercator metuens otium et oppidi (С.I.1,16); 2) ряд голосних на початку слів: ii-aa-ii: Iracundа diem proferet Ilio/ Matronisque Phrygum classis Achillei; / Post certas hiemes uret Achaicus / Ignis Iliacаs domos (С.I.15,33-36); 3) повтор того самого голосного в різних місцях фрази (на початку і в кінці рядка): Ales in terris imitaris, almae (С.I.2,42); у кінці рядків: Qui nunc te fruitur credulus aurea, / Qui semper vacuam, semper amabilem / Sperat, nescius aurae/ Fallacis (С.I.5,9-11).

Усього фіксуємо 96 випадків асонансу. Найчастотнішим є повтор того самого голосного - 45 уживань (47 %). Домінує асонанс голосного А - 25 уживань (55%). А решта виглядає так: І - 10 уживань (22%), Е - 5 уживань (11%), О - 4 вживання (9%), U - одне вживання (3%).

Особливої сили, ритмічності висловленню надає комплексне використання алітерації з асонансом. Горацій використовує 21 варіацію поєднання алітерації з асонансом.

Прикметною рисою стилю поета є часте використання омоетелевтону. Чіткість організації тексту та евфонічний ефект актуалізується поєднанням омоетелевтону, алітерації і асонансу.

Важлива роль у фоніці Горація відведена словам розділеним: Iliae dum se nimium querenti / Iactat ultorem, vagus et sinistra / Labitur ripa Iove non probante u- / xorius amnis (С.I.2,17-20) або тим, які зазнали елізії у кінці рядків: Sors exitura et nos in aetern(um) / Exsilium impositura cymbae (С.II.3,27-28).

Повтори у Горація є активною практикою творення тексту. В одах аналізуємо різні види повторів: повтори форм слова; повтори за локалізацією; кількість повторів; кількість слів у повторах.

Заакцентовано на повторах розташованих поетом: а) на початку рядків (анафора); б) у кінці рядків (епіфора); в) на початку і в кінці рядка (кільце); г) на кінці попереднього на початку нового речення (епанастрофа).

Ритмомелодика од Горація, як засвідчує підрозділ 2.3, репрезентована не менше, ніж інші засоби експресії. Ритм у Горація є виразником змісту і форми тексту. Слухові та зорові образи - це думка і стиль автора. В одах, еподах Горація вживається двадцять різних видів строф. Овідій недаремно називав його „numerosus” (багатий на ритми) Tristia 4, 10, 49. Поет надає перевагу Aлкеєвій (37 уживань) і Cапфічній (26 уживань) строфам. Найменш вживаними є Архілохові строфи, Гіпонактова та Іонійський декаметр.

В одах виявлено 479 уживань фонетичних засобів стилістики. Їх частотність розподілилася таким чином: алітерація - 40 %; асонанс - 20 %; анафора - 16 %; епіфора, кільце - по 2 %. Усі інші варіації фонетичних фігур становлять 22 %.

У третьому розділі - „Стилістика лексичних засобів та морфологічні особливості од Горація” - досліджено тематичний склад лексики (3.1), стилістичне використання системних явищ у лексиці (3.2), лінгвістичні особливості од (3.3), лексико-фразеологічні засоби (3.4), перенесення значення слова як засіб творення образності мови (3.5), морфологічні особливості од (3.6), а також стилістичну роль словотвору (3.7).

Глибшому розумінню втілення авторського задуму сприяє дослідження лексики од Горація не лише в стилістичному аспекті, але і в тематичному (3.1). Словник поета - універсальний. Він нараховує 14632 лексеми. З них 1504 - власні назви. Динаміка словника власних назв відбиває освоєння імен реальних осіб того часу. Серед них антропоніми: особові назви державних діячів, полководців, консулів, поетів, філософів, друзів, дівчат і хлопців.

У поезії Горація роль власних імен є винятковою. Поєднуючись з іншими словами, вони творять образи, особливу атмосферу твору, стають ключовими словами, виконуючи свою естетичну функцію. У поетичному арсеналі Горація чимало міфологічних найменувань. В одах „працюють” на зміст і колорит тексту: боги, богині, божества, міфічні герої, міфічні володарі, міфічні істоти, чарівниці, царі, музи.

Поетичний вокабулярій Горація містить і географічні найменування, з їх допомогою поет створює для читача просторові образи, зокрема: топоніми: 1) назви міст; 2) назви регіонів; 3) назви островів; 4) долини; гідроніми: 1) ріки; 2) озера; 3) моря; астроніми: 1) сузір'я; ороніми: 1) гори; інші: 1) племена; 2) вулкани; 3) вітри.

Лексика Горація - це дві групи слів: 1) слова стилістично нейтральні; 2) стилістично марковані лексеми. У складі стилістично-нейтральної лексики в одах Горація виділяємо такі тематичні групи: 1) назви абстрактних понять (простір, час); 2) назви об'єктів довкілля і явищ природи (всесвіт, реалії ландшафту, явища природи); 3) побутові лексеми (житло, приміщення, напої); 4) живий світ (людина); фауна (тварини домашні, дикі, птахи); флора (дерева, кущі, квіти).

Лексика стилістично-маркована в одах Горація охоплює такі групи: 1) суспільно-політична лексика: назви державних організацій і закладів, соціологізми - назви осіб за соціально-класовою ознакою, назви символів і атрибутів влади, назви соціально-політичних понять та пов'язаних із політичним і суспільним життям, лексикалізовані сполучення суспільно-політичного змісту; 2) термінологічна лексика: військова, баталізми; юридична термінологія; 3) специфічно-побутова лексика: назви засобів праці, предмети побутового вжитку, музичні інструменти; 4) емоційно-експресивна лексика: слова які позначають почуття і відчуття; реакцію на певне явище; психологічний стан людини.

Важливе місце у роботі відведене стилістичному використанню системних явищ у лексиці од (підрозділ 3.2). Синоніми - є одним з потужних джерел мовної образності. Поет використовує лише лексичні синоніми, відносні за своїм характером (іменники, прикметники, дієслова).

Своєрідними проявами вживання синонімії є застосування Горацієм гендіадису, плеоназму, евфемізму, лексичної тавтології. Їх уживання поодиноке і стилістично вмотивоване, а отже, не порушує припципу лаконічності висловлення і не створює надмірності (abundantia). Зі стилістичних засобів, які ґрунтуються на синонімії, в одах домінує евфемізм (6 уживань, 43 %), гендіадис (4 вживання, 28 %), плеоназм (3 вживання, 22%), тавтологія (одне вживання, 7%).

Чіткому окресленню образів в одах Горація сприяє контраст. Характерними для поезії Горація є контекстуальні кольорові контрасти, в них емоційно концентрується смислове навантаження, елементи провідної думки твору. Головним засобом вираження контрасту в одах на лексичному рівні є антонімія. Із художньо-зображувальних засобів, які грунтуються на антонімії, використовуються: антитеза, парадокс і оксиморон. Нами зафіксовано: антитез - 32 вживання (60 %), парадоксу - 13 уживань (25 %), оксиморону - 8 уживань (15 %).

Хоч і рідко, але Горацій вживає паронімію та парономазію як особливий виражальний засіб. Завдяки вживанню парономазії поет досягає додаткової гостроти й виразності характеристики, посилює образні асоціації, створюючи яскравий перегук звуків. Нами виявлено п'ять уживань парономазії.

У підрозділі 3.3 висвітлено лінгвістичні особливості од. Горацій був непоступливим послідовником мовної чистоти (Latinitas), тому в його одах мало архаїзмів. Серед них архаїзми фонетичні: tergeminis зам. trіgeminis (C.І.1,8) - потрійний; морфологічні: Mavors зам. Mars (C.IV.8,23) - Марс; словотвірні: Diespiter зам. Juppiter (C.І.34,5) - Юпітер. Поет використовує також історизми для відтворення колориту епохи. Це імена історичних діячів минулого: Romulus (C.I.12,33) - Ромул. Поодинокими є випадки вживання вульгаризмів: lamna (C.II.2,2) - „виріб”. Горацій дуже стриманий у застосуванні неологізмів. В одах знаходимо: 1) латинські еквіваленти грецьких прикметників: bimaris (C.I.7,2) - „який омивається двома морями”; 2) суто латинські неологізми: pomifer (C.IV.7,11) - плодоносний. Інколи трапляються vocabula peregrina - грецизми: Orphea (C.I.12,8) - Орфей.

У підрозділі 3.4 подано фразеологічні одиниці - сентенції. Вони є своєрідним згустком судження Горація, інтелектуально-експресивним багатством од, одним із видів реалізації образності. Тематика їх різноманітна: 1) життя і його сенс; 2) батьківщина; 3) людські чесноти.

Серед стилістичних ресурсів Горація особливе місце посідають лексичні засоби образності (підрозділ 3.5). Важлива роль у структурі поетичного образу належить метафорі. Широке використання метафор - одна із стилістичних особливостей поетичної мови.

Образи Горація, вжиті метафорично в одах, належать до лексико-семантичних груп: 1) навколишній світ: а) неорганічна природа - світло; тепло; вогонь; б) органічна природа - флора; фауна; 2) людина: а) фізичне життя людини, умови життя, тіло, душа; б) заняття і поведінка людей, умови, звички. Вдається поет і до персоніфікації. Надзвичайно багатогранна майстерність Горація у використанні алегорії.

Одним із найяскравіших і найчастотніших лексичних засобів образності Горація є метонімія, кілька її видів: а) назва місця проживання чи перебування людей замість назви самих мешканців; б) назви землі або острова замість називання людей, які там народилися або мають стосунок до цієї землі відомими справами; в) заміна назви одного явища назвою іншого, що належить до того ж часового проміжку; г) заміна назви речі синонімічною її назвою.

Широко представлена в одах Горація синекдоха як різновид метонімії, зокрема: назва частини замість цілого (pars pro toto); назва цілого замість частини (totum pro parte); вживання однини замість множини (singularis pro plurali); означеного замість неозначеного (definitum pro indefinito); вживання множини замість однини (pluralis pro singulari).

Поет майстерно вживає антономазію як вид метонімії, яка є одним з улюблених стилістичних засобів поета. Нею він демонструє справжню майстерність короткої і яскравої характеристики того, що описує. Використовує автор і гіперболу. Майстерність Горація виявляється в його умінні не лише перебільшувати, а й применшувати речі. Літота відіграє важливу роль у творенні поетичних образів і є елементом естетичної та експресивної виваженості вислову.

Cтилістично обґрунтованим в одах є вживання епітетів. У поезії Горація є такі лексико-семантичні групи епітетів: 1) кольористичні епітети: а) слова на позначення ознак гарячого спектру; б) слова, що позначають прохолодний спектр; в) поетичні словосполучення з семантикою світла; 2) епітети, які позначають внутрішньо-психологічне сприймання: а) одоративні епітети; б) емотивні; 3) епітети, які дають зовнішню оцінку предметам або явищам. Географічні епітети - важливі текстові компоненти для творення просторових образів. У текстах Горація виділяється також група оздоблювальних епітетів.

В одах Горація зафіксовано 1599 вживань лексичних засобів образності. Хоч символом поетичності традиційно вважається метафора, проте, як засвідчують статистичні дані, найчастотнішою в одах Горація є метонімія - 57 % від усіх лексичних засобів образності, метафора - 23 %, епітет - 19 %, гіпербола - 0,35 %, літота - 0,65 %.

У підрозділі 3.6 досліджено стилістичну роль морфологічних засобів. Кількісний вияв слів усіх частин мови в одах Горація можна простежити в таблиці.