Словосполучення у складі фразеологізмів у сучасній німецькій мові

г) емоційно-модальні приказки

Эмоційно-модальні приказки охоплюють найширше коло синтаксичних структур - від односкладних речень до складних типу So etwas lebt,und Schiller muЯte sterben! - І як тебе земля носить!

Існує невеличка група модальних фраз, що виражають експресивне підтвердження чи незгоду із службових слів: Und ob! - Ще б пак!; Und wie! - Ще й як! тощо.

Спільною формальною ознакою всіх приказок є поєднання структурної і лексичної стійкості, хоча і та, і інша завжди мають абсолютний характер і завжди охоплюють весь склад фрази.

Отже, великий розряд німецьких приказок досить різноманітний за формальними і смисловими ознаками назв стійких фраз. Він містить:

ѕ вигукові і модальні фрази типу Ach du liebe Zeit!; Und ob! і ті, що характеризують емоційні, модальні приказки типу Ich verstehe immer Bahnhof!;

ѕ завершені приказки і приказки з лексичним змінним компонентом і з роздільною чи нероздільною сталістю, наприклад: Ich danke fьr etw.!;

ѕ абсолютно стійкі приказки і приказки-кліше: Das macht den Kohl nicht fett!;

ѕ образні приказки, побудовані на метафоричному переосмисленні всієї фрази, наприклад: Dreimal darfst du raten!

Образність особливо типова для характеризуючих і емоційних приказок, причому власне вигукові приказки найбільш схильні до демотивації образу.

Висновки

Дослідивши тему «Словосполучення у складі фразеологізмів у сучасній німецькій мові», ми дійшли до таких висновків:

1. Фразеологія будь-якої мови - це цінна лінгвістична спадщина, в якій відбивається бачення світу , національна культура, звичаї і вірування, фантазія і історія народу, що говорить на цій мові. Фразеологія як лінгвістична дисципліна знаходиться ще в стадії становлення.

Фразеологічний склад німецької мови має ряд специфічних, властивих тільки йому особливостей. Проте ця специфіка може бути виділена лише на тлі тих рис, які визначають лінгвістичну природу стійких словосполук взагалі і є спільними для одиниць фразеологізмів цілого ряду інших європейських мов . Ми можемо визначити фразеологічні одиниці таким чином:

Фразеологічними одиницями є такі стійкі словосполучення, які, незалежно від кількості слів-компонентів, утворюють семантичну єдність і виконують в мові називну або експресивну функцію.

2. Стійкі словосполучення дуже різноманітні як в структурному, семантичному, так і у функціональному плані. Внаслідок цього усяка систематизація матеріалу фразеологізму у вигляді класифікацій будується залежно від того, які властивості одиниць фразеологізмів піддаються аналізу.

У лінгвістичній літературі відомо декілька класифікацій фразеологізмів. Але жодна з цих класифікацій не є достатньо повною та має певні недоліки. У нашій роботі ми розглядаємо фразеологічний склад німецької мови за класифікацією В.В. Виноградова.

3. Продуктивність фразеології в збагаченні лексичного складу німецької мови не була ще предметом спеціального дослідження, якщо не враховувати аналізу окремих видів стійких словосполучень (неафористичні фразеологічні одиниці), які освітлювали в літературі по словотворенню сучасної німецької мови.

4. Фразеологізми, в більшості випадків, утворюються за допомогою метафор, які беруть свої позначення з із сфер суспільного громадського життя, тому розвиток сфер людської діяльності відбивається також і в тематичних групах фразеологізмів.

5. Велика кількість фразеологізмів відноситься до теми людської діяльності та міжособистісних відносин.

6. Фразеологічні одиниці - це носії життєвого досвіду нації, що яскраво відображають спостереження над навколишнім світом. Це безпосередньо зумовлює особливості вживання фразем у мовленні. Частотність використання сталих висловів прямо залежить від віку людини та від її життєвого досвіду. Дитина, наприклад, сприймає фразеологізми буквально. Причиною цьому є різниця в типі мислення дорослого та дитини. Тому фразеологізми доцільно вводити у лексикон учнів на старшому етапі навчання, коли вони вже мають певний багаж знань, та певний словниковий запас.

7. Під час вивчення фразеологізмів слід спрямувати навчальний процес у такому руслі, щоби залучити студентів та учнів до творчої та самостійної діяльності.

Список використаних джерел

1. Амбражейчик А. «1000 русских и английских идиом, фразеологизмов, устойчивых сочетаний. Минск. «Попурри» - 2005. 306 с.

2. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография. - М., 1977

3. Девкин В.Д. Немецкая разговорная речь: синтаксис и лексика. М., 1979. 178 с.

4. Єрченко П.Г. Класифікація фразеологічних одиниць // Іноземна філологія. - 1994. - Вип. 4 с.8-12

5. Зиндер Л.Р., Строева Т.В. Современный немецкий язык. Теоретический курс. М:., 1957. - 400 с.

6. Косман В.С. Сборник упражнений по фразеологии немецкого языка - М.: Международные отношения, 1964. - 254 с.

7. Райхштейн А.Д. Немецкие устойчивые фразы. - 1971., - 183 с.

8. Степанова М.Д., Чернышева И.И. Лексикология современного немецкого языка. - М., Высшая школа, 1962. - с. 222

9. Чернышева И.И. Фразеология современного немецкого языка. - М.: Высшая школа, 1970. 200 с.

10. Адмони В.Г. Синтаксис современного немецкого языка - Л.: Наука 1973. - 366 с.

11. Виноградов В.В.Вопросы изучения словосочетаний - М.: Наука, 1975. - 559 с.

12. Телия В.М. Що таке фразеологія. - М.:Высш.шк., 1966

13. Burger H.,Buhofer A.,Salim A. Handbuch der Phraseologie.- Berlin, 1982.

14. Christa Wolf. Nachdenken uber Christa T.Deutscher Taschenbuchverlag, 1975.

15. Fleischer W., Michel G.,Starke G. Stilistik der deutschen Gegenwartssprache. - Frankfurt am Main/Berlin, 1996.

16. PilzK.D. Phraseologie: Redensartenforschung. -Stuttgart, 1981.

17. Riesel E. Stilistik der deutschen Sprache. - Moskau, 1963.

18. Schippan T. Einfьhrung in die Semasiologie.-Lpz., 1972

19. Krammer, G. Phraseologie und Aspekte der Sprachverдnderung - ein Beitrag zur Diskussion ьber die Abgrenzung des Gegenstandsbereichs. In Aktuelle Probleme der Phraseologie. Karl-Marx-Universitдt Leipzig, 1976.

20. Klappenbach R. Probleme der Phraseologie. - L., 1968

21. Iskos A. Lesestoffe zur deutschen Lexikologie. - L.; 1970

СЛОВНИКИ:

1. Бинович Л.Э., Гришин Н.Н. Немецко-русский фразеологический словарь. Под ред. д-ра Малиге-Клаппенбах и К. Агрикола. Изд. 2-е, испр. и доп., М., «Русский язык». 1975.

2. Гаврись В.І., Пророченко О.П. Німецько-український фразеологічний словник. Deutsch-Ukrainisches phraseologisches Worterbuch. Т.1. - К.: Рад. шк., 1998. - 416 с.; Т.2. - К.: Рад. шк., 1981. - 382 с.

3. Шкляров В.Т., Эккерт Р., Энгельке Х. Краткий русско-немецкий фразеологический словарь. М., «Русский язык», 1977.

Додатки

1. Alle Wege fьhren nach Rom. - Всі дороги ведуть в Рим.

2. Auch die Wдnde haben Ohren. - І у стін є вуха.

3. Aus der Hand in den Mund, gibt schlechte Nahrung kund. - Жити тільки що з ку лака та до рота.

4. Alte Liebe rostet nicht. - Стара любов не ржавіє.

5. Auf den ersten Schuss fдllt keine Festung. - Первый блин комом.

6. Besser ein Sperling / ein Spatz in der Hand als eine Taube auf dem Dach. - Краще синиця в руках, ніж журавель у небі.

7. Der Apfel fдllt nicht weit vom Stamm. - Яблучко від яблуні недалеко падає.

8. Der Dьmmste hat das meiste Glьck.- Дурним щастить.

9. Das Ei will klьger sein als die Henne. - Яйця курку не вчать.

10. Einer ist keiner. - Один в полі не воїн.

11. Es ist noch kein Meister vom Himmel gefallen. - Не святі горшки ліплять.

12. Die Furcht hat tausend Augen. - У страху великі очі.

13. Die Gesunden und Kranken haben ungleiche Gedanken. - Ситий голодного не розуміє.

14. In der Not schmeckt jedes Brot. - Голод не тітка.

15. Lehre den Wolf das Vaterunser, er sagt doch Lamm. - Як вовка не годуй, а він все до лісу дивиться.

16. Man soll nicht zwei Hasen auf einmal jagen. - З двома зайцями поженешся, жодного не спіймаєш.

17. Man wдscht nicht seine schmutzige Wдsche vor allen Leuten. - Не выноси сор из избы.

18. Man soll den Tag nicht vor dem Abend loben. - Ще не вечір.

19. Man lernt, solange man lebt. - Вік живи, вік учися.

20. Osten und Westen, zu Hause ist's am besten. - В гостях добре, а вдома краще.

21. Reden ist Silber, Schweigen ist Gold. - Слово - срібло, мовчання - золото.

22. Sieben sollen nicht harren auf einen Narren. - Семеро одного не чекають.

23. Ьber Nacht kommt guter Rat. - Ранок вечора мудріше.

24. Wer anderen eine Grube grдbt, fдllt selbst hinein. - Не рий іншому яму, бо сам в неї втрапиш.

25. Wie der Vater, so der Sohn. - Який батько, такий й син.

26. Das Werk lobt den Meister. - Діло майстра величає.

27. Zeit ist Geld. - Час - це гроші.

28. Die Zeit heilt alle Wunden. - Час лікує.

29. В краткости соль - In der Kьrze liegt die Wьrze.

30. Dummheit und Stolz wachsen auf einem Holz. - Дурість і гордість ростуть на одному дереві.

31. Der Gast ist wie der Fisch, er bleibt nicht lange frisch. - Гість як риба, свіжим залишається недовго.

32. eine BienefleiЯ an den Tag legen - працювати як бджола

33. ohne Rast und Ruh arbeiten - працювати як білка у колесі

34. sich krank arbeiten - надриватися на роботі

35. sich an die Arbeit gehen - ставати до роботи

36. sich zu Tode arbeiten - непосильно працювати

37. fьr zwei arbeiten - працювати за двох

38. was das Zeug hдlt - працювати що є сили

39. wie wild arbeiten - працювати як божевільний

40. tьchtig ins Zeug gehen - взятися за справу, засучивши рукава

41. arbeiten wie ein Vieh - працювати як кінь

42. grьndliche Arbeit machen - сумлінно виконувати роботу, працювати на совість

43. grьndliche Arbeit leisten - сумлінно виконувати роботу, працювати на совість

44. ganze Arbeit leisten - сумлінно виконувати роботу, працювати на совість

Размещено на Allbest.ru