Функціонально-категорійні параметри прикметника та прислівника в семантико-синтаксичній структурі речення

Аналіз значення й особливостей функціонування прислівникових предикатів показує, що у семантико-синтаксичній структурі речення вони виступають як одновалентні або двовалентні предикати стану й своєю семантикою зумовлюють дві залежні субстанціальні синтаксеми: суб'єктну синтаксему та об'єктну (“причинову”) синтаксему. Валентна семантико-синтаксична категорійна парадигма прислівника представлена трьома типами грамем: грамемою одновалентного прислівникового предиката, грамемою двовалентного прислівникового предиката та грамемою двовалентного прислівникового предиката стану-відношення.

Прислівникові форми у реченнєвих конструкціях реалізують семантику часу, тому виділено темпоральну категорійну парадигму, що обєднує: підпарадигму власне прислівників часу та підпарадигму аналітичних прислівників із темпоральною семантикою. Кожну з підпарадигм поділено за значенням на низку грамем. Так, підпарадигма власне прислівників часу включає: а) прислівникові грамеми як часові конкретизатори дії; б) прислівникові грамеми, що визначають часові межі дії; в) перспективно-часові прислівникові грамеми; г) частотно-часові прислівникові грамеми. Підпарадигма аналітичних прислівників із темпоральною семантикою, ґрунтована на прийменниково-відмінкових формах й безпосередньо залежна від контексту речення, об'єднує такі типи грамем: а) грамеми, що є виразниками одночасності дії; б) грамеми, що є виразниками різночасності дії; в) грамеми, які виступають різносторонніми характеристиками часового орієнтира.

Локативна категорійна парадигма прислівника пов'язана з функціонуванням прислівникових форм у позиції локативного компонента семантико-синтаксичної структури речення. Прислівникові форми з семантикою місця поділено на синтетичні й аналітичні. Відповідно виділено підпарадигму власне прислівників місця (синтетичні форми) та підпарадигму аналітичних прислівників із локативним значенням.

Займаючи позицію придієслівного ознакового компонента, прислівник реалізує в реченнєвій конструкції значення атрибутивності (характеризує дію). Така функціональна спеціалізація прислівникових ознакових форм створила передумови для виокремлення атрибутивної (адвербіальної) категорійної парадигми прислівника, що об'єднує такі грамеми: 1) грамеми якісної характеристики дії; 2) грамеми, що виражають якісну характеристику ознаки, названої прикметником та дієприкметником; 3) грамеми міри та ступеня вияву ознаки; 4) грамеми якісно-порівняльної характеристики дії, що виражають ознаку дії через порівняння; 5) грамеми якісного способу дії.

Прислівникова парадигма категорії зумовленості, на нашу думку, формована підпарадигмою категорій причини прислівника та прислівниковою підпарадигмою категорії мети. Причинова прислівникова синтаксема має дві форми вираження: синтетичну й аналітичну. Такі синтетичні прислівникові форми кваліфікуємо як грамеми власне причини, а аналітичні - як аналітичні грамеми з причиновою семантикою. Аналогічно проведено диференціацію грамем підпарадигми категорії мети: а) грамеми власне мети (синтетичні прислівникові форми), б) аналітичні грамеми з семантикою мети (аналітичні прислівникові форми). Грамеми власне мети та грамеми власне причини реалізують значення цілої підрядної частини складнопідрядного речення з відповідно семантикою мети або причини. Аналітичні прислівникові форми зі значенням мети або причини - це прийменниково-відмінкові утворення, що реалізують свою семантику лише за певних контекстних умов.

Визначення дієприслівника як прислівника віддієслівного походження призвело до якісно нового погляду на його функціональну специфіку та семантико-синтаксичні категорійні параметри.

Семантико-синтаксична категорійна парадигма віддієслівного прислівника представлена напівпредикатною та атрибутивною (адвербіальною) категорійними парадигмами. Атрибутивна (адвербіальна) функція дієприслівника спрямована на характеристику дії, уточнення семантики предиката речення. Така придієслівна залежна позиція дієприслівника спрямована на характеристику основної дії предиката за способом її виконання, тобто виражає спосіб дії.

Щодо напівпредикатної категорійної парадигми дієприслівника, то вона, ґрунтована на функціонуванні дієприслівникових форм як супровідних компонентів до основного предиката речення, об'єднує такі типи грамем: а) грамеми попередності, що визначають супровідну дію дієприслівникового напівпредиката, яка передувала дії основного предиката речення; б) грамеми одночасності, що виражають одночасність супровідної дії з дією основного предиката; в) грамеми наступності, що представляють дію, яка протікає в часі після дії головного предиката.

Зважаючи на семантику прислівникових одиниць, їх функціональний потенціал та наукове трактування, виділено центр і периферію семантико-синтакичної категорійної парадигми. Центр сформували підпарадигма власне прислівників часу, підпарадигма власне прислівників місця та прислівникова парадигма категорії зумовленості (грамеми власне мети та грамеми власне причини), периферію - предикатна категорійна парадигма прислівника, атрибутивна (адвербіальна) категорійна парадигма прислівника, підпарадигма аналітичних прислівників із локативним значенням, підпарадигма аналітичних прислівників із темпоральною семантикою, аналітичні грамеми зі значенням причини або мети прислівникової парадигми категорії зумовленості.

Отже, функціонально-категорійна парадигма прикметника та прислівника формована розгалуженою системою семантико-синтаксичних категорій речення. З позицій функціоналізму та категорійного підходу представлено її диференціацію на парадигми, підпарадигми та грамеми. Структура й характер семантико-синтаксичної парадигми прикметника та прислівника зумовлені позицією слова в реченні, його функціональним діапазоном та семантичним наповненням. Дослідження засвідчило, що поглиблений аналіз функціонально-категорійних параметрів прикметника та прислівника як периферійних частин мови на семантико-синтаксичному рівні речення сприяє більш докладному розумінню частиномовного статусу цих класів слів. Урахування функціонально-категорійних параметрів аналізованих частин мови показав характер частиномовних перехідних процесів, семантико-категорійні зміщення у вираженні категорійних функцій.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Фенко М. Я. Функціонально-категорійні параметри прикметника в семантико-синтаксичній структурі речення / М. Я. Фенко // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. 2006. № 6. С. 267270.

2. Фенко М. Я. Інструментальність та темпоральність в категорійній парадигмі прикметника / М. Я. Фенко // Актуальні проблеми філології та перекладознавства : зб. наук. пр. Хмельницького національного університету. 2007. Ч. 2, Вип. 3. С. 249251.

3. Фенко М. Я. Cловотвірна парадигма прикметника / М. Я. Фенко // Вісник Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника. Серія філологія. 2007. - Вип. ХV-ХVІІІ. - С. 288-291.

4. Фенко М. Я. Функціональна природа атрибутивності та локативності як семантико-синтаксичних категорій міжрівневої площини прикметника / М. Я. Фенко // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - 2007. - № 9. - С. 27-30.

5. Фенко М. Я. Темпоральна структура речення: прислівникові форми вираження семантико-синтаксичної категорії темпоральності / М. Я. Фенко // Лінгвістичні дослідження : зб. наук. пр. Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. - 2007. - Вип. 23. - С. 159166.

6. Фенко М. Я. Функціональний потенціал прислівника (семантико-синтаксична категорія атрибутивності та її реченнєва реалізація) / М. Я. Фенко // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - 2008. - № 2. - С. 151-153.

7. Фенко М. Я. Прикметник у структурі категорії предикатності (на матеріалі поетичної творчості Лесі Українки) / М. Я. Фенко // Леся Українка і сучасність : зб. наук. пр. - 2008. - Т. 4, Кн. 2. - С. 383-390.

8. Фенко М. Я. Морфологічний аналітизм : аналітичні прикметникові форми та їх функціональна інтерпретація / М. Я. Фенко // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - 2008. - № 10. - С. 131-133.

АНОТАЦІЇ

Фенко М. Я. Функціонально-категорійні параметри прикметника та прислівника в семантико-синтаксичній структурі речення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Волинський національний університет імені Лесі Українки. - Луцьк, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню функціонально-категорійних параметрів прикметника та прислівника в семантико-синтаксичній структурі речення. У роботі здійснено комплексний аналіз семантико-синтаксичної категорійної парадигми аналізованих частин мови. З позицій функціоналізму та категорійного підходу представлено її диференціацію на парадигми, підпарадигми та грамеми як складники нижчого рівня. Структура й характер семантико-синтаксичної парадигми прикметника та прислівника зумовлені позицією слова в реченні, його функціональним діапазоном та семантичним наповненням. На противагу традиційному розумінню їх функцій як лише ознакових залежних компонентів речення окреслено функціонування прикметникових та прислівникових форм у центральних семантико-синтаксичних позиціях.

Урахування функціонально-категорійних параметрів аналізованих частин мови показав характер частиномовних перехідних процесів, семантико-категорійні зміщення у вираженні категорійних функцій

Ключові слова: парадигма, підпарадигма, грамема, семантико-синтаксична структура речення, категорії речення, предикатність, валентність, субстанціальність, суб'єкт, об'єкт, атрибутивність, темпоральність, локативність, інструментальність, категорія зумовленості.

Фенко М. Я. Функционально-категориальные параметры прилагательного и наречия в семантико-синтаксической структуре предложения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Волынский национальный университет имени Леси Украинки. - Луцк, 2009.

Диссертация посвящена исследованию функционально-категориальных параметров прилагательного и наречия в семантико-синтаксической структуре предложения. В работе осуществлен комплексный анализ семантико-синтаксической парадигмы анализируемых частей речи. Из позиций функционализма и категориального подхода представлена ее дифференциация на парадигмы, подпарадигмы и грамемы как составные элементы низшего уровня. Структура и характер семантико-синтаксической парадигмы прилагательного и наречия обусловлены позицией слова в предложении, его функциональным диапазоном и семантическим наполнением.

Учет функционально-категориальных параметров анализируемых частей речи показал характер семантико-категориальных смещений в выражении категориальных функций

Ключевые слова: парадигма, подпарадигма, грамема, семантико-синтаксическая структура предложения, категории предложения, предикатность, валентность, субстанциальность, субъект, объект, атрибутивность, темпоральность, локативность, инструментальность, категория обусловленности.

Fenko M. Y. Functional-Categorial Parameters of the Adjective and the Adverb in Semantico-Syntactic Sentence Structure. - Manuscript.

Thesis for obtaining a scholarly degree of candidate of philological sciences by specialty 10.02.01 - Ukrainian Language. - Lesya Ukrainka Volyn National University. - Lutsk, 2009.

The thesis brings to light functional-categorial paradigm of the adjective and the adverb in semantico-syntactic sentence structure. Semantico-syntactic categorial paradigm of the adjective and the adverb as peripheral parts of speech is analyzed in complex. Subparadigms are distinguished and grameme differentiation of semantico-syntactic categorical paradigm is established. In contrary with traditional understanding of the function of the adjective and the adverb as modifying subordinate parts of the sentence their functioning in central semantico-syntactic positions is represented in the study. On functional-categorial principles semantico-syntactic functions of the adjective and the adverb and their corresponding categorical paradigms are analyzed.

Peripheral status of the adjective and the adverb contributed to their mobility in the sentence structure that caused functioning of these forms in the domain of different syntactic categories. The study proved that semantico-syntactic categorial paradigm of the adjective and the adverb is a hierarchically complex level system. Semantico-syntactic categorial paradigm of the adjective is differentiated into: 1) attributive categorial paradigm of the adjective; 2) substantive categorial paradigm of the adjective; 3) predicative categorical paradigm of the adjective; 4) valency semantico-syntactic categorial paradigm of the adjective; 5) semantico-syntactic categorial paradigm of the participle.

Functional potential of the adverb in traditional understanding was equated with the position of the verb modifying component, but detailed analysis of its syntactic positions in the sentence predetermined singling out semantico-syntactic categorial paradigm of the adverb. The study shows that syntactically predetermined semantics of adverbial forms contributes to their functioning in the domain of different semantico-syntactic categories of the sentence and semantico-syntactic categorial paradigm of the adverb is a complex system that combines predicative categorial paradigm of the adverb; valency semantico-syntactic categorial paradigm of the adverb; temporal categorial paradigm of the adverb; locative categorial paradigm of the adverb; attributive categorial paradigm of the adverb; adverbial paradigm of the category of conditionality; semantico-syntactic categorial paradigm of the participle.

So functional-categorial paradigm of the adjective and the adverb is represented as a branched system of semantico-syntactic sentence categories. Structure and character of semantico-syntactic paradigm of the adjective and the adverb are predetermined by a word position in the sentence and its semantic nature. The study proved that profound analysis of functional-categorial parameters of the adjective and the adverb as peripheral parts of speech on semantico-syntactic level of the sentence contributes to more detailed understanding of the status of these classes of words as parts of speech.

Key words: paradigm, subparadigm, grameme, semantico-syntactic sentence structure, sentence categories, predicativity, valency, substantivity, subject, object, attributivity, temporality, locality, instrumentality, category of conditionality.

Размещено на Allbest.ru