Словотвірний ряд у системній організації російської ад’єктивної лексики

Відкритість / закритість СР визначається як лінгвістичними, так і екстралінгвістичними факторами. Конститутивними при цьому є екстралінгвістичні фактори: вони слугують показником обмеженості / безмежності, скінченності / нескінченності предметів (явищ) об'єктивного світу, що лежать у підґрунті простих найменувань. Серед лінгвістичних причин, які обумовлюють відкритість / закритість рядів, відмічаються семантична вибірковість і активність словотвірної моделі та семантична характеристика дериваційного афікса. СР активно поповнюються новотвореннями на =ский, =овский, =ный, =онный, =овый (лазаренковский, байкерский, бодряченский, ющенковский, тимошенковский, нашистский, бютовский, нунсовский, филаретовский, латексный, тендерный, пейджерный, холдинговый, факсовый, глобализационный и др.). Серед префіксальних рядів останнім часом активно поповнюються ряди на над=, сверх=, ультра=, супер=, наи=, пост=, про=, анти= (наиплатиновый, постсоветский, посткоммунистический, прокучмистский, проельцинский, пролукашенковский, пропутинский, суперстабильный, протимошенковский, проющенковский, провитренковский, ультранепопулярный, ультранациональный, антиюгославский).

Малопродуктивними в сучасній російській мові виглядають суфіксальні ряди на =истый, =альный, =истский, =льный та префіксальні СР на без=, перед=, полу=, экс=, до=, пред=, гипер=, архи=.

Категорія відкритості / закритості рядів безпосередньо пов'язана зі словотвірними відношеннями, які складають основу системних відношень у словотворі.

Кількісний склад лексичних одиниць свідчить про обсяг того чи іншого СР. Між обсягом і відкритістю / закритістю рядів установлюються відношення пропорційної залежності, тобто обсяг СР окреслюється статично. З другого боку, він корелюється продуктивністю словотвірної моделі.

Якщо глибина СР вимірюється кількістю кроків деривації похідних слів і збігається з кількістю кроків деривації у мотиватів найбільшої довжини, то складність СР залежить від кількості словотвірних структур слів-членів ряду. Гранично припустимий мінімальний обсяг ряду може дорівнювати 1 або 2 одиницям (наприклад, конфіксальні ряди). Дослідження виявило, що максимальний показник складності СР прикметників російської мови становить: 68 - для суфіксального макроряду, 29 - для префіксального макроряду, 10 - для конфіксального макроряду.

В основі потенційних СР лежить поява нових афіксів та набування вже існуючими афіксами нових значень (наприклад, новий префіксальний комплекс сверхсупер=; використання префіксів у нових значеннях, як-от: под= - „призначений для ч.-небудь”, „стан, положення” - подсилосный, подсомненный; от= - „призначений для / проти ч.-небудь” - оказ. отдавленческое (лекарство); за= - «такий, що робить що-небудь за щось, у певний спосіб” - задолларовый обыватель, заушное образование та ін). Особливістю формування та розвитку СР у ширину та глибину є поступовий розподіл потенційно похідного масиву лексики та виокремлення з нього саме актуальних СР.

Існування поряд з актуальними рядами потенційних рядів видається закономірним явищем для словотвірної системи мови. Це необхідна ступінь в її формуванні та реалізації.

Відповідно до завдань дослідження далі у розділі подано опис префіксальних, суфіксальних та конфіксальних рядів за таким принципом: гомогенні L=структури, потім гетерогенні в порядку спадання складності моделюючих їх R=структур.

Префіксальні СР прикметників у російській мові гомогенні.

Опис продуктивних гомогенних структур починається з L=структури не=, складність якої дорівнює 17. Далі описано ряди на пре= (складність 12); сверх=, архи= (складність 6); анти=, пост=/после=, до= (складність 5); пред=, ультра=, випер=, екстра=, унтер=, супер= (складність 4); без=/бес=, наи=, над= (складність 3), про=, вне= (складність 2), меж(ду)= (складність 1).

Непродуктивні гомогенні структури малочислені. Найбільшою складністю серед них відзначено L=структуру все= (дорівнює 9). Складність ряду на раз/рас= дорівнює 6, еже= - 1.

Опис кожної L=структури складається в роботі з послідовного опису кожного з L=класів слів, які її утворюють.

L=клас - це клас слів, які характеризуються тотожністю словотвірної структури та словотворчого форманту. Наприклад, L=клас всемогущий, всеобщий, вселюбезный (R₃R₃O), вселюбезнейший, всевышний (R₃R₃R₃O), всевидящий, всезнающий (R₃R₃R₁O), всепрощаючий (R₃R₃R₁R₁O) та ін. Кількість R=слів, які складають R=структуру словотвірного ряду-генотипу, завжди дорівнює кількості L=класів слів, що утворюють відповідну гомогенну L=структуру. Так, L=структура не= містить 12 L=класів слів, сверх=, архи= - 6 L=класів та ін.

Суфіксальні ряди прикметників у російській мові представлено як гомогенними, так і гетерогенними структурами, продуктивними і непродуктивними. Кількість L=класів, що входить до складу гетерогенної L=структури, дорівнює сумі L=класів, які входять до складу відповідних гомогенних підструктур. Наприклад, L=структура =ный складається з 35 L=класів, L=структура =ский - з 32 L=класів та ін.

Кожному L=класу в складі L=структури в досліджені дається відповідна лексико-граматична характеристика.

Опис кожної L=структури (СР) у дисертації сумується у вигляді таблиць і супроводжується наведенням ієрархії L=структур як відображення ієрархії R=структур у межах префіксального, суфіксального та конфіксального підмакрорядів. Складання усіх гомогенних та гетерогенних структур підмакрорядів дає уявлення про ідеальну R=структуру (фенотипічний образ, або макроряд, прикметників російської мови). Рис. 5.

Граф на рис. 3 показує, що взаємна вибірковість твірних основ і суфіксів виявляється в неоднаковій активності слів конкретних лексико-граматичних класів. Для досліджуваної в дисертації системи словотвору типовою виявляється взаємодія афіксів з іменними твірними основами. Макроряд включає 92 термінальні точки та є асиметричним.

Більш продуктивною виявляється ліва сторона графа (49 термінальних точок), ніж права (43 точки). Пояснюється таке більшою активністю у словотвірному процесі імен на ІІ-ІV тактах деривації (72 термінальні точки). Для віддієслівних утворень відзначено тільки 20 термінальних точок. Максимальна глибина макроряду дорівнює 6, мінімальна - 1.

Рис. 3

У розділі також порушується питання про моделювання СР прикметників з вільними та зв'язаними коренями. Услід за Г.О. Винокуром та М.М. Шанським, зв'язаними вважаємо такі корені, які у складі слова завжди сполучаються зі словотворчим(и) формантом(ами) або іншими коренями (багряный, багровый, коварный, ненастный, ликвидный, позитивный, мерзкий та ін.).

Основні труднощі у побудові таких СР пов'язані з визначенням їхніх формальних і семантичних порогів. Підряди, які ми отримуємо в результаті структурно-семантичного розпаду рядів (пор. гнізд), єднаються багатозначними словами. Якщо слова зі спільним структурним сегментом не зв'язані між собою багатозначними словами, то вони належать до різних рядів (гнізд). Це наше спостереження підтверджує висунуті свого часу Ю.Л. Гінзбургом та О.М. Тихоновим припущення.

Поряд зі структурно-семантичними складовими рядів у розділі також розглянуто одиниці, по відношенню до яких СР виступають складовими, - алігатури та констеляції.

Алігатури являють собою сукупність рядів, об'єднаних елементами-зв'язками. Алігатури словотвірних рядів утворюються словами, які містять декілька словотворчих елементів (пор.: в алігатурах словотвірних гнізд такими зв'язками виступають складні слова). Наприклад, складний ряд на =ный та його варіанти входить до алігатури, члени якої утворюються префіксами про=, под=, при=, раз=, на= та ін. Рис. 6. Ряди, об'єднані префіксами і суфіксами, включають слова з різними афіксами, які також приєднують свої ряди до даної алігатури.

Алігатури є складовими більш значних одиниць словотвірної системи - констеляцій. Констеляцією називаємо сукупність СГ, які об'єднуються за допомогою СР. Наприклад, гніздо з вершиною асфальт приєднується до усіх гнізд, члени яких є складовими словотвірних рядів на =ирова=, =н=, =ит=, =щик=. Рис. 7. У свою чергу СГ, елементи яких є складовими СР, включають члени інших рядів, які також входять до даної констеляції, одночасно приєднуючи нові гнізда. Тому констеляції містять значно більшу кількість складових, ніж алігатури. Пояснюється це тим, що тип зв'язку між членами констеляції носить більш узагальнений характер - тільки гнізда слів з вільними коренями, які складаються з однієї вершини, не зв'язані одне з одним словотвірними рядами.

Аналізуючи СР, складовими яких є похідні прикметники з вільним і зв'язаним коренем з позиції визначення місця таких похідних слів у СГ, помічено, що більша / менша подібність словотвірних парадигм залежить (1) від реалізації значень афіксів похідних слів та (2) від семантики мотивувального слова. Тотожність / розбіжність набору словотворчих формантів залежить від того, чи реалізується одне або декілька значень афікса того слова, яке стоїть у вершині гнізда.

Рис. 4

СЗ має подвійний характер. Формант відносить похідне слово до того чи іншого класу слів, а мотиватор співвідносить конкретний предмет, дію або ознаку з фрагментом дійсності. Формант фіксує семантичну подібність слів ряду, виражає їхню смислову спільність, обумовлює семантичний інваріант ряда (=те спільне, стабільне, об'єктивно існуюче і суттєве, що характеризує численність однорідних одиниць).

Змістовний бік СР, як і план вираження, інтерпретується шляхом аналізу поверхневої і глибинної структур. Планом вираження ряду є словотвірна модель дериватів, планом змісту - сукупність значень усіх слів даного ряду. Інваріантом плану змісту СР існує сума СЗ похідних слів. Лексичне і СЗ співвідносяться як поодиноке, так і сукупне.

Рис. 5 Фрагмент констеляції гнізд і рядів, в яку входить гніздо з вершиною асфальт

У розділі ІV „Загальна характеристика словотвірних рядів за семантичними параметрами” розглянуто семантичні процеси, які пов'язані з організацією СР; проаналізовано семантичну структуру ад'єктивних СР; висвітлено співвідношення словотвірних значень з їхніми морфологічними показниками; приведено систему СЗ прикметників, які реалізуються в ад'єктивних СР. Порушено питання щодо структурно-семантичної варіативності СР.

Семантичні процеси розглянуто з позиції семантики дериваційних кроків - R₃R₁Х, R₃R₂Х, R₃R₃Х, R₃R₄Х. Виходимо з того, що загальне СЗ визначається через відношення категоріальних значень мотивата і мотиватора, а поодинокі СЗ частково залежать від семантики мотивувального слова: вони виступають конкретизацією загального значення й співвідносяться з дериваційними кроками.

Як загальні, так і поодинокі СЗ відмічаються універсальністю. Розподіл поодиноких СЗ за конкретними словотворчими формантами не носить жорсткого характеру.

Більшість СЗ є транспонуючими. Їм протистоять у системі ад'єктивних СР модифікуючі значення „зменшеності”, „негації та протиставлення”, „збільшеності”. Деякі СР прикметників з позиції СЗ можна розглядати як змішані: вони можуть бути і транспонуючими, і модифікуючими. Наприклад, ряди локативності, темпоральності, „наявності” (школа >школьный >пришкольный та школа >при школе >пришкольный; лёд >ледник >ледниковый >постледниковый та лёд >ледник >после ледника >постледниковый).

В ад'єктивних СР невелика група похідних прикметників направлена на вираження загального зв'язку з тим, що називає твірне слово. Для таких груп похідних прикметників їхнє СЗ помічається узагальненням словотвірного типу і в ієрархії значень посідає найвищу сходинку. Для багатьох похідних прикметників тип зв'язку конкретизований, носить уточнювальний характер. Типи відношень, які виникають в опозиціях „об'єкт /суб'єкт - ознака”, „дія / процес - ознака”, „ознака - ознака”, розрізнюються не тільки загальнокатегоріальними значеннями ономасіологічного базису і ономасіологічної ознаки.

Явище семантичної варіативності є однією з універсальних якостей мови, що обумовлюється широкими потенційними можливостями мовної системи. Семантичне варіювання СР проходить по лінії основ, тоді як стабільною, стійкою, інваріантною залишається семантика форманта. Варіювання СР - один із способів існування цієї словотвірної одиниці. Визначені у дисертації типи варіювання не вичерпують усього розмаїття варіювання СР. Це свідчить про складність проблеми варіювання СР і викриває перспективи подальших досліджень у цій області.

Основу транспонуючого типу ономасіологічних категорій складає спроможність мови передавати одне і тем саме поняття засобами різних частин мови. Граматична перекатегоризація ознакових значень прикметників в російській мові реалізується у двох напрямках - відадвербіальні прикметники, віднумеральні прикметники.

У розділі V „Зовнішній (міжслівний) рівень парадигматичних відношень при побудові словотвірних рядів” розглядаються питання: (1) як змістовні характеристики і різниця похідних прикметників, що утворюють СР, корелюють з морфологічною і словотвірною структурою; (2) що визначає віднесення до одного або різних семантичних полів похідних слів різних СР.

Об'єктом дослідження у розділі обрано польову семантику прикметників у точках перетину рядів. Теорія „поля” виступає однією із сторін системного аналізу мовних факторів, що допомогла простежити в дисертації за динамікою семантичного розвитку похідної лексики. Оскільки словотвірне поле не пов'язує себе тотожністю форманту, то в основу аналізу була покладена тотожність значення. Словотворчий формант набуває значення, яке повторюється в СР похідних слів. Услід за П.А. Соболєвою, фундаментальним для поняття «лінгвістичне (словотвірне, функціонально-семантичне) поле» як синхронної семантичної системи визнаємо 1) поняття інваріанта поля та 2) поняття структури поля (мережі відношень між його елементами). СР цілком відповідає з цієї точки зору поняттю лінгвістичного поля. По-перше, в основі СР лежить незмінний інваріант - множинність словотвірних структур та останній дериваційний крок. По-друге, елементами словотвірних (функціонально-семантичних) полів виступають класи слів ідентичної словотвірної структури, тобто такі, що відповідають ідентичним послідовностям дериваційних кроків.

У російській мові серед СР прикметників виявлено 9 суфіксальних і 8 префіксальних словотвірних полів, яким притаманні ідентичні семантичні риси: тотожність формантів останнього кроку деривації і семантичний паралелізм деяких рядів.

Постійні зміни значень слів, перебудова їхньої семантичної структури викликають зміну словотвірних відношень, що у свою чергу призводить до розпаду словотвірних гнізд, до перебудови їхньої структури і до утворення нових гнізд. У такий спосіб відбувається поповнення і перетин з СГ словотвірних рядів.

Різниця внутрішніх і зовнішніх мотиваційних зв'язків спільнокореневих похідних слів різних СР допомагає викрити семантичне зближення компонентів їхньої семантичної структури та інакше подивитись на процес появи поодинокої синонімії як результат перетину словотвірних рядів.

При перетині рядів у роботі розрізнюємо паралельний, радіальний, перехрещувальний та змішаний типи мотиваційних відношень. Типи відношень визначають спільне словотвірне поле між спільнокореневими різноафіксальними похідними словами СР.

Серед спільнокореневих слів виокремлюються морфологічні варіанти та окремі слова як самостійні семантичні одиниці. Проте якщо загальний принцип розмежування морфологічних варіантів одного слова і різних (паралельних) похідних слів визнається на цей час у лінгвістиці достатнім, то теоретичні критерії диференціації СР ще не визначені у словотворі. Мають місце випадки, коли від одного кореня утворюються два і більше спільнокореневих слова, що належать до однієї частини мови і є близькими або тотожними за значенням (аккордный - аккордовый, анархический - анархистский, диетический - диетичный, атлетический - атлетичный). Багатоступенева ієрархія спільнокореневих похідних слів створює умови для їх різної інтерпретації. Наявність синонімів, як-от: костистый - костлявый, свідчить про розвиток динамічних процесів у системі словотвірних типів і далі - в системі СР сучасної російської мови.

Співвідношення семантичних ознак функціонально-семантичних полів СР утворює картину аплікації або перетину елементарних полів з іншими полями. Перетин елементарних полів призводе до того, що деякі з них отримують „розпливчасті” рубежі.

У місцях перетину СР спостерігається словотвірна синонімія та паронімія.

За аналогією з лексичною та словотвірною синонімією розрізнюємо пароніми лексичні та словотвірні. Пароніми, які знаходяться в вершині гнізда і не зв'язані словотвірними відношеннями на наступних кроках деривації, стають словотвірними. До словотвірних паронімів відносимо слова, які належать до одного СГ, але різняться лексичними значеннями. Підставою для словотвірної паронімії є словотвірні відношення, які встановлюються між різними значеннями полісемічних слів; словотвірна омонімія на нульовому або на n + 1 кроці деривації; напрям актів деривації в різних гілках одного СГ; різна ступінь прояву ознак; збереження семантичного зв'язку із застарілими словами.

Словотвірні синоніми, які спостерігаються в точках перетину СР, - це модифікація кількості й матеріального складу словотвірних морфем, що не порушують тотожності слова. Словотвірні синоніми відповідають таким вимогам: тотожність кореневої морфеми, семантична рівнозначність словотворчого форманту й однакова синтаксична функція похідного слова. В основу виокремлення словотвірних синонімів покладено два критерії - семантичний та функціонально-дистрибутивний.

Якщо значенню деривата одного СР відповідає більше, ніж одне значення спільнокореневого похідного слова іншого ряду, між ними встановлюється опосередкований зв'язок (радіальний тип відношень). Опосередкований зв'язок спостерігається також між значеннями похідних слів різних рядів у випадку, коли вони безпосередньо співвідносяться з різними значеннями похідних слів (перехрещувальний та змішаний типи відношень).

Суфікси прикметників здебільшого корелюють з предикатними аргументами та функціонують як показники й модифікатори предикатної ознаки. Більшість з них виконує ідентичну семантичну функцію у функціональному плані. Це сприяє їхній взаємній заміні та призводить до появи паралелізмів (дублетів). Яскраво виражена дублетність прикметників породжує вимоги щодо її подолання. Це дає напрямок такої мовної еволюції, як стильова диференціація і семантична диференціація дублетів.

ВИСНОВКИ

1. Основною одиницею системних відношень є дериваційний крок. Він об'єднує моделі всіх способів, а в структурі словотвірних рядів показує їх взаємодію і дозволяє оцінити значущість окремих моделей. Дериваційний крок усуває обмеженість в інтерпретації словотвірного типу і словотвірної моделі. У межах словотвірного ряду він дозволяє побачити взаємозв'язок як різних словотвірних типів, так і структурно-семантичних моделей, взаємозв'язок словотвірної форми й словотвірної семантики. Із змістовної точки зору дериваційний крок є системою словотвірних значень, які властиві структурним моделям. У системі словотвірних рядів він встановлює багато-багатозначні відношення між словотвірним значенням і словотворчим формантом.

2. У плані вираження складові словотвірних рядів збігаються зі складовими відповідної чисельності - це слова з тотожним афіксом. Між ними існує певна залежність, що виражається в спільності дериваційно-категоріальної приналежності - за словотворчим і граматичним значенням афікса.

3. Структури словотвірних рядів відносяться до класу багатозв'язкових. У них не можна виділити будь-який центр (за аналогією з вершиною гнізда), кожний елемент безпосередньо поєднується з абияким іншим через афікс.

4. Словотвірні ряди розпадаються на смислові складові. Семантична структура ряду складається з лексико-семантичних варіантів (ЛСВ), що є рядом в одному з афіксальних значень слів, що його складають. Як і семантичний варіант гнізда, ЛСВ ряду може реалізуватися в одному або декількох словах, що становлять цей ряд. На відміну від семантичного варіанту гнізда, в семантичному варіанті СР завжди присутня категоріальна сема. Він виражає СЗ, яке має конкретну семантичну етикетку, складне, комплексне значення, що відображає значення семантичних асоціацій між різними класами слів і передає його в найзагальнішому вигляді, у вигляді гри і переплетіння основних значень асоціацій слів, що з'єднуються. Зв'язуючими елементами виступають полісемантичні слова, в яких виражається яке-небудь значення афікса.

У протилежність плану вираження словотвірної системи, в якому гнізда і ряди впорядковуються у відмінний один від одного спосіб, в плані змісту вони організовані однаково. На рівні словотвірної форми словотвірні гнізда мають ієрархічну будову, а словотвірні ряди - багатозв'язкову. На рівні змісту структури словотвірних рядів відносяться, як і структури гнізд, до одного класу - до класу багатозв'язкових.

5. Словотвірний ряд за своєю значущістю та структурою протистоїть словотвірному гнізду. Якщо гніздо будується за основоцентричною ознакою, то ряд - за формантоцентричною. Останнє не дозволяє ряду входити до структури словотвірного гнізда на відміну від інших одиниць словотвірного рівня. Словотвірні ряди і гнізда мають однакову будову. Вони взаємозв'язані і взаємофункціональні.

У плані змісту ряди фіксують значення, релевантні для словотвору, причому типи значень рівноправні. У плані вираження, на рівні форми, яка визначається як спосіб існування предмету, відмінність в типі значення актуалізується. Якщо словотвірне гніздо служить планом вираження для семантичного поля, якщо гнізда автономні та жорстко впорядковані, концентровані, то словотвірні ряди реалізують словарно-категоріальні значення, «розриваючи» гнізда, розподіляючи їхні складові по одиницях іншого рівня - за частинами мови.

Схожість будови гнізд і рядів на рівні змісту та їхня відмінність на рівні словотвірної форми виражається в схожості й відмінності складових і зв'язок. У плані змісту безпосередньо складовими рядів, як і гнізд, виступають лексико-семантичні варіанти, а зв'язками - значення багатозначних слів. Якщо в плані вираження гнізда складаються з гілок, то ряди - із слів. Гілки в гніздах зв'язані основами, а складові словотвірних рядів - афіксами. Стики гнізд і рядів, що виокремлюються в гетерогенні і гомогенні ряди, розпадаються на частини, які упорядковуються ієрархічно.

6. Словотвірний ряд може складатися з однієї словотвірної пари або декількох таких пар, у яких збігаються словотворчі форманти.

В один словотвірний ряд можуть об'єднуватися словотвірні ланцюжки, що мають похідні слова з одним і тим самим формантом. Тому словотвірний ряд можна розглядати як ланцюжки однокореневих слів, що об'єднуються за спільністю форманту похідного слова на останньому кроці деривації.

Словотвірний ряд можна розглядати як архитип по відношенню до конкретного словотвірного типу (тобто як ієрархічно впорядковану систему підтипів в системі / структурі ряду). Похідне слово характеризується багатомірністю семантичного простору, який специфічно актуалізується в межах словотвірного типу і словотвірного ряду, спрощуючи можливість утворення і відтворення дериватів за аналогією.

Одне інваріантне словотвірне значення може характеризувати декілька словотвірних типів, але тільки один словотвірний ряд. При визначенні словотвірного ряду слід говорити про тотожність словотвірного значення, а при визначенні словотвірного типу - про той семантичний малюнок, який є специфічним для кожного окремо взятого типу. На відміну від словотвірного ряду тип має нечіткі семантичні межі, що обумовлюється різними дериваційними процесами (у тому числі полімотивацією), які детермінують синергетичні явища в словотворі.

7. Словотвірний ряд - це парадигматичний ряд. Це сукупність похідних слів, які об'єднуються на основі варіативно-інваріантного принципу: інваріантна складова для ряду - це словотворчий формант останнього кроку деривації, а варіативна - основа / корінь мотивувального слова. На цій підставі ряд уподібнюється до словотвірної парадигми, типу, пари, ланцюжка і утворює разом з ними систему класифікаційних одиниць словотвору.

Словотвірний ряд - це сукупність структурно тотожних за останнім кроком деривації похідних слів однієї або декількох семантичних сфер. Така оцінка ряду підводить до виявлення центральних і периферійних семантичних зон у межах одного ряду. Похідне слово виступає як представник словотвірного типу і словотвірного ряду як більш значної комплексної одиниці словотвірної системи, яка являє безпосереднє узагальнення типів по лінії форманта.

Системоутворювальна роль і якість словотвірного ряду роблять його одиницею класифікації.

Структурно-семантичними складовими словотвірних рядів виступають підряди - сукупності одноафіксальних слів зі спільним значенням, яке утворює семантичну підструктуру того чи іншого ряду.

За характером мотиватора словотвірні ряди поділяються на типові і категоріальні (подібно до словотвірного гнізда).

Типовий словотвірний ряд об'єднує похідні слова конкретного ряду з гомогенними структурами.

Категоріальні словотвірні ряди утворюються похідними словами, що характеризуються множинністю словотвірної мотивації. Це поліструктурні ряди з облігаторною та факультативною поліструктурністю (ряди на не=, противо=, без=(бес=), небез=(небес=), анти=, а= та ін.). Категоріальні словотвірні ряди мають гетерогенну структуру.

Поліформія є міжрядним явищем. Наявність поліструктурних похідних є вказівкою на те, що словотвірний ряд не є ізольованим, укладеним в жорсткі рамки мовним утворенням.

Поруч з актуальними словотвірними рядами в системі словотвору існують потенційні словотвірні ряди як необхідний (закономірний) ступінь у формуванні словотвірної системи мови. Потенційні ряди пов'язані з динамічними процесами в системі мови.

8. Система афіксальних словотвірних рядів прикметників російської мови належить до відкритої, до такої, що активно поповнюється: вона постійно зазнає як кількісні (обсяг), так і якісні зміни.

Система афіксальних рядів російської мови характеризується домінуванням суфіксальних рядів.

У системі префіксальних словотвірних рядів широкого поширення набувають префікси іншомовного походження. Проте їх використовування системою афіксального утворення не призводить до конститутивного розширення семантичного потенціалу префіксів як словотворчих засобів. Більша частина запозичених префіксів вступає в корелятивні або конкурентні відношення з більшістю відвічно російських префіксів у межах існуючих функціонально-семантичних полів словотвірних рядів. Вони утворюють семантичні дублети, набуваючи статус виразників спільних семантичних функцій (пор. рос. префікси наи=, пре= і запозичені архи=, гипер= эктра= супер=, ультра=). Функціонуючи паралельно, словотвірні ряди, які організуються запозиченими генетично неоднорідними, але семантично адекватними префіксами, диференціювали свої структурно-комбінаторні або стилістичні характеристики.

Наявність конфіксальних словотвірних рядів дозволяє говорити про словотвірну систему як про закономірний набір взаємозв'язаних одна з одною одиниць, одні з яких лексично реалізовані, а інші не реалізовані або знаходяться у стадії реалізації. Про існування потенційних конфіксальних рядів ми говоримо на підставі наявності існуючих одиниць і їх взаємовідношень.

9. Системі ад'єктивного словотворення російської мови притаманна морфологічна асиметрія. У словотвірних рядах слова, які формально марковані одним і тим самим покажчиком (=н=, =ов=, =ист= та ін.) у словотвірному відношенні неоднорідні і містять одиниці, безумовно, похідні й одиниці морфологічно подільні (квазіпохідні). У семантичному відношенні такі одиниці абсолютно однотипні, оскільки в семантичній структурі формально непохідні слова зберігають семантичне розчленування, аналогічне тому, яке демонструють слова похідні.

10. Взаємозалежність семантики афіксального похідного і його структури є результатом дії системних закономірностей взаємовибірковості компонентів афіксальних похідних, яка виявляється в сполучуваності афіксів з мотивувальними основами тільки певних лексико-граматичних класів. Наприклад, суфікси =оньк=, =оват=, =ав=, =еньк=, =ошеньк=, =ешеньк= взаємодіють з ад'єктивними мотивувальними основами і не взаємодіють з дієслівними й іменними; суфікс =ист= взаємодіє з ад'єктивними та іменними основами і не взаємодіє з дієслівними і т.д.

Визначено, що (1) якщо між значеннями однокореневих похідних встановлюється опосередкований зв'язок через вершину гнізда або (2) якщо значення безпосередньо співвідносяться з різними значеннями твірного слова й інших спільнокореневих похідних, то це призводить до появи поодинокої або повної синонімії, тобто до перетину словотвірних рядів і до утворення спільного семантичного поля (семантико-словотвірного поля) в точці їх перетину.

11. Ряди є складовими алігатур і констеляцій. Алігатури являють собою сукупності рядів, які об'єднуються зв'язуючими елементами - словами з декількома афіксами. У плані змісту алігатури рядів - це сукупністі їх лексико-семантичних варіантів, тобто словотвірних рядів в одному з афіксальних значень слів, які до нього входять. Семантичні структури рядів (сукупності лексико-семантичних варіантів ряду) з'єднуються значеннями слів з декількома афіксами. Об'єднання словотвірних рядів в алігатуру відбувається на рівні окремих лексико-семантичних варіантів ряду. Алігатури рядів є складовими більш значних одиниць словотвірної системи - констеляцій. Останні включають набагато більшу кількість складових, ніж алігатури.

12. Словотвірна система є впорядкованою безліччю одиниць - констеляцій, алігатур, рядів і гнізд, що знаходяться стосовно одне одного у взаємозв'язку і ієрархії. Ця система, як і її складові, служить завданню впорядковування словникового складу мови.

Розвиток словотвору здійснюється через словотвірні гнізда, а фіксація, збереження лексики - через словотвірні ряди. Словотвірні ряди виконують функцію фіксаторів слів у системі мови і словотвору, зокрема.

Єдність словотвірної системи здійснюється через взаємодію рядів і гнізд. Вони пронизують одне одного. Ряди складають каркас, на який нанизуються гнізда.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНІ В НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

а) Монографії:

1. Вопросы развития словообразования языковых систем / Ю.А. Шепель. - Днепродзержинск : ДГТУ, 2001. - 168 с.

2. Словообразовательный ряд: принципы построения и анализа / Ю.А. Шепель. - Днепропетровск : Наука и образование, 2001. - 121 с.

3. Моделирование словообразовательных рядов слов / Ю.А. Шепель. - Днепропетровск : Наука и образование, 2000. - 319 с.

4. Словообразовательный ряд в системе словообразования / Ю.А. Шепель. - Днепропетровск : Наука и образование, 2006. - 304 с. Див. рецензії на монографію: Пристайко Т.С. Рецензия на монографию Ю.А. Шепеля «Словообразовательный ряд в системе словообразования»/ Пристайко Т.С. // Вісник Дніпропетровського університету. Серія „Мовознавство”. - 2007. - № 4/1. - С. 328 - 331; Кочетова С.О., Теркулов В.І. Рецензія на монографію: Шепель Ю.А. Словообразовательный ряд в системе словообразования. - Днепропетровск : Наука и образование, 2006. - 304 с. / С.О. Кочетова, В.І. Теркулов // Східнослов'янська філологія : зб. наукових праць. - Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2008. - Вип.. 14 : Мовознавство. - С. 269 - 275.

б) Статті у фахових виданнях:

5. Шепель Ю. О. Про словотвірний потенціал твірних у середині словотвірного гнізда / Ю.О. Шепель // Мовознавство. - 1986. - № 3. - С.17 - 21.

6. Шепель Ю.О. Моделювання словотвірних гнізд та рядів слів з вільним і зв'язаним коренем / Ю.О. Шепель // Мовознавство. - 1992. - № 2. - С 21 - 25.

7. Шепель Ю.А. Моделирование словообразовательных гнезд и рядов слов со связанными корнями / Ю.А. Шепель // Съпоставително езикознание. ХУ1. - 1991. - №5. - София. - С. 41 - 46.

8. Шепель Ю.А. Моделирование словообразовательных рядов полимотивированных прилагательных / Ю.А. Шепель // Проблемы структурной лингвистики 1985-1987. - М. : Наука, 1989. - С. 11 - 27.

9. Шепель Ю.А. Моделирование словообразовательных рядов и разрешение словообразовательной полиформии / Ю.А. Шепель // Актуальные проблемы русского словообразования. Часть 1. - Самарканд. - 1991. - С. 121 - 125.

10. Шепель Ю.А. О некоторых трудных случаях изучения состава слов в системе вузовского преподавания русского языка / Ю.А. Шепель // Русский язык в школе. - 1982. - № 1. - С.94-98.

11. Шепель Ю.А. Лексико-стилистическая работа при изучении словообразования имени прилагательного / Ю.А. Шепель // Русский в национальной школе. - 1986. - № 12. - С. 17 - 20.

12. Шепель Ю.А. Семантическая структура словообразовательных рядов и словообразовательное (лингвистическое) поле / Ю.А. Шепель // Нова філологія. Збірник наукових праць. - Запоріжжя : ЗНУ, 2008. - № 32. - С. 296 - 300.

13. Шепель Ю.А. К вопросу об определении направления производности при построении словообразовательных рядов / Ю.А. Шепель // Вісник Харківського національного університету ім. В.Каразіна : романо-германська філологія, 2001. - № 536. - С.13 - 20.

14. Шепель Ю.А. Словообразовательная синонимия в словообразовательном гнезде и ряде / Ю.А. Шепель // Ономастика і апелятиви : збірник наук. праць. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2002. - Вип. 17. - С. 149 - 153.

15. Шепель Ю.А. О словообразовательном анализе производных слов / Ю.А. Шепель // Русский язык в национальной школе. - 1989. - № 4. - С. 52-56.

16. Шепель Ю.А. Соотношение словообразовательной пары и словообразовательного ряда как комплексной единицы словообразовательного уровня / Ю.А. Шепель // Ономастика і апелятиви : збірник наук. праць. - Дніпропетровськ : Пороги, 2004. - Вип. 21. - С. 36 - 45.

17. Шепель Ю.А. Словообразовательная аналогия, словообразовательная модель, словообразовательный тип в соотношении со словообразовательным рядом / Ю.А. Шепель // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : научно-методический сборник. - Славянск : СГПУ, 2005. - Вып.13. - Ч. 1. - С.157 - 187.

18. Шепель Ю.А. Словообразовательные поля синонимии при пересечении словообразовательных рядов имен прилагательных / Ю.А. Шепель // Ономастика і апелятиви : зб. наук. праць. - Дніпропетровськ : Пороги, 2005. - Вип. 24 . - С.156 - 162.

19. Шепель Ю.А. Словообразовательный ряд и словообразовательное гнездо / Ю.А. Шепель // Вісник Дніпропетровського університету. Серія „Мовознавство” : збірник наук. праць. - Дніпропетровськ, 2005. - № 2 / 2. - С. 227 - 235.

20. Шепель Ю.А. Явление паронимии и полисемии при пересечении словообразовательных рядов (на материале имён прилагательных русского и украинского языков) / Ю.А. Шепель // Східнослов'янська філологія : збірник наукових праць. - Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2006. - Вип. 11. - С. 128 - 135.

21. Шепель Ю.А. Словообразовательный ряд в кругу комплексних единиц словообразовательного уровня: словообразовательный ряд и словообразовательная цепочка / Ю.А. Шепель // Вісник Черкаського університету. Серія „Філологічні науки” : збірник наук. праць. - Черкаси, 2006. - Вип. 94. - С. 128 - 135.

22. Шепель Ю.А. Семантика производного слова в системе словообразовательного ряда / Ю.А. Шепель // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : научно-методический сборник. - Славянск, 2007. - Вып 15. - Часть 1. - С. 130 - 138.

23. Шепель Ю.О. Словотвірна інваріантність - варіативність - синонімія (з позиції аналізу словотвірних рядів слів) / Ю.О. Шепель // Вісник Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Філологія. - Випуск ХV-XVIII. - Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2007. - С. 219 - 222.

24. Шепель Ю.А. Регулярность полисемии производных слов словообразовательных рядов / Ю.А. Шепель // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія «Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов». - Харків, 2007. - № 773. - С. 102 - 103.

25. Шепель Ю.А. Словообразовательная цепочка и словообразовательный ряд / Ю.А. Шепель // Вісник Дніпропетровського університету. Серія „Мовознавство”. - 2007. - № 4/1. - С. 321 - 328.

26. Шепель Ю.А. Решение вопроса о структуре словообразовательного значения производных слов при моделировании словообразовательных рядов / Ю.А. Шепель // Ученые записки Таврийского национального университета им. В.И. Вернадского : научный журнал. - Симферополь : Таврийский национальный университет им. В.И. Вернадського, 2007. - Том 20 (59). - № 1. - Серия „Филология”. - С. 238 - 243.

27. Шепель Ю.О. Парадигматичні зв'язки афіксів в словотвірних рядах і гніздах прикметників з вільним та зв'язаним коренем / Ю.О. Шепель // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : научно-методический сборник. - Славянск : СГПУ, 2008. - Вып. ХУ1. - Часть 1. - С. 111 - 114.

28. Шепель Ю.А. Аффиксальная парадигматика производных со свободными и связанными корнями в словообразовательных рядах и гнёздах / Ю.А. Шепель // Восточнославянская филология : сборник научных трудов. - Горловка : Изд-во ГГПИИЯ. - 2008. - Вып. 14. Языкознание. - С. 99 - 106.

29. Шепель Ю.А. Принципы лингвистической интерпретации вопросов системности в лингвистике в целом и в словообразовании в частности / Ю.А. Шепель // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : научно-методический сборник. - Славянск : СГПУ, 2009. - Вып. ХVІІ. - Часть 1. - С. 97 - 106.

в) інші публікації:

30. Шепель Ю.А. Принципы построения словообразовательных рядов и лексикографическая практика / Ю.А. Шепель // Актуальные проблемы учебной лексикографии : материалы Всесоюзной научно-теоретической конференции. - М., 1988. - С. 133 - 135.

31. Шепель Ю.А. О принципах разрешения словообразовательной полиформии в пределах словообразовательного гнезда и ряда / Ю.А. Шепель // Словообразование и номинативная деривация в славянских языка : тезисы. - Гродно. - 1989. - С. 230 - 231.

32. Шепель Ю.А. Отличительные признаки словообразовательного ряда как комплексной единицы / Ю.А. Шепель // Словаутварэнне і намінатыуная дэрывацыя у славянскіх мовах. - Гродно. - 1992. - Частка І. - С. 217 - 218.

33. Шепель Ю.А., Воронина Т.Е. О полиструктурности словообразовательного ряда / Ю.А. Шепель, Воронина Т.Е. // Словаутварэнне і намінатыувная дерывацыя у славянскіх мовах. - Гродно. - 1992. - Частка І. - С. 218 - 220.

34. Шепель Ю.А. К вопросу о проблеме составления «Словаря словообразовательных рядов русского языка» / Ю.А. Шепель // К 190-летию со дня рождения В.И. Даля : материалы юбилейного «круглого стола». - Луганск. - 1991. - С. 23 - 25.

35. Шепель Ю.А., Воронина Т.Е. О трактовке понятия «словообразовательное омонимия» / Ю.А. Шепель, Т.Е. Воронина // Лингвистика: взаимодействие концепций и парадигм. - Харьков. - 1991. - Выпуск 1. - Часть 1. - С. 133 - 135.

36. Шепель Ю.А. В.Даль и проблемы составления словарей нового типа (К вопросу о работе над «Словарем словообразовательных рядов слов») / Ю.А. Шепель // Далевские чтения : материалы научной конференции. - Луганск, 1992. - С. 38 - 39.

37. Шепель Ю.А. Семантические параметры ряда (СР) как единицы словообразовательного уровня / Ю.А. Шепель // Семантика языковых единиц : тезисы. - М., 1993. - С. 37 - 39.

38. Шепель Ю.А. Словообразование : синонимия, паронимия и толковые словари / Ю.А. Шепель // Семантика языковых единиц : тезисы. - М., 1994. - С. 44 - 46.

39. Шепель Ю.А. О полиформии словообразовательного ряда / Ю.А. Шепель // Семантика языковых единиц : материалы Всесоюзной научно-теоретической конференции. - М., 1994. - С. 46 - 47.

40. Шепель Ю.А., Комарова С.И. О словах со связанными корнями в структуре словообразовательных гнезд и словообразовательных рядов / Ю.А. Шепель, С.И. Комарова // Словаутварэнне і намінатыуная дэрывацыя у славянскіх мовах. - Гродно. - 1992. - С. 220 - 222.

41. Шепель Ю.А. Организация словообразовательного ряда как комплексной единицы язика / Ю.А. Шепель // Іноземна філологія на межі тисячоліть. - Харків, 2000. - С. 313 - 316.

42. Шепель Ю.А. Гнезда слов со связанными корнями и факторы их появления в английском языке / Ю.А. Шепель // Проблемы филологии и перевода. - Днепродзержинск : ДГТУ, 2000. - Вып. 1. - С. 9 - 16.

43. Шепель Ю.А., Петрова Г.С. О проблеме системности и принципах подачи производной лексики в словарях / Ю.А. Шепель, Петрова Г.С. // Вестник ДГТУ : Проблемы филологии и перевода. - Днепродзержинск : ДГТУ, 2000. - Вып. 1. - С. 32 - 39.

44. Шепель Ю.А. Вопросы синонимии и паронимии в словообразовательном гнезде и ряде / Ю.А. Шепель // Материалы 1У Международной конференции «Наука і освіта - 2001» - Дніпропетровськ, 2001. - Том 8. Філологія. - С. 81 - 82.

45. Shepel Yu. Typological Research into Semantic Parallelisms and Attendant Phenomena in Wordbulding Rows / Yu. Shepel // Pragmatics and Beyond: Abstracts the ІІ USSE Conference. 28-29 May 2001. - Kharkiv, 2001. - p. 74 - 75.

46. Шепель Ю.А. Направление производности мотивированных слов при построении словообразовательных рядов / Ю.А. Шепель // Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова, 2001” : Філологія. Педагогіка. Філософія, 05-07 листопада 2001. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2001. - Том 7. - С. 33 - 34.

47. Шепель Ю.А. Семантические словообразовательные ряды и гнізда : симметрия и асимметрия / Ю.А. Шепель // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта - 2003”, 20 - 24 січня 2003 р. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2003. - Том 13. Філологія. - С. 112 - 117.

48. Шепель Ю.А. Типология словообразовательных значений в системе имен прилагательных / Ю.А. Шепель // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-теоретичної конференції “Східні слов'яни : історія, мова, культура, переклад” (Дніпродзержинськ, 15 - 16 травня 2003 р.). - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2003. - С. 26 - 32.

49. Шепель Ю.А. Словообразовательные значения отсубстантивных прилагательных и соотношение вариантов слов, однокоренных слов и синонимов / Ю.А. Шепель // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень - 2003”. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2003. - Том 18. Філологічні науки. - С. 113 - 120.

50. Шепель Ю.А. К вопросу о типологии значений в системе словообразовательных рядов имени прилагательного / Ю.А. Шепель // Матеріали Другої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова, 2002”. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2002. - Том 10. Філологія та педагогіка. - С. 33 - 36.

51. Шепель Ю.А. Моделирование симметрии и асимметрии словобразовательных процессов и словообразовательных отношений / Ю.А. Шепель // Проблеми філології та перекладу : збірник наук. праць. - Дніпродзержинськ : ДДТУ, 2002. - Вип. 2. - С. 9 - 17.

52. Шепель Ю.А. К вопросу о построении лексико-семантической типологии / Ю.А. Шепель // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта - 2002”. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2001. - Том. 3. Філологія. - С. 43 - 44.

53. Шепель Ю.А. О методах описания системы словообразовательных значений при построении словообразовательных рядов / Ю.А. Шепель // Матеріали УП Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта, 2004”. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. - Том 22. Проблеми дослідження мови. - С. 76 - 79.

54. Шепель Ю.А. Формальные и содержательные характеристики производных слов-членов словообразовательных рядов / Ю.А. Шепель // Загальні питання філології : збірник наукових праць : у 2-х т. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. - Том 2. - С. 139 - 146.

55. Шепель Ю.А. Компонентный анализ производных слов в определении семантических полей словообразовательных рядов / Ю.А. Шепель // Каразінські читання : матеріали VI Міжнародної наукової конференції. - Харків, 2007. - С. 337 - 338.

56. Шепель Ю.А. Семантическая структура словообразовательных рядов и словообразовательное (лингвистическое) поле / Ю.А. Шепель // Материалы докладов международной научно-практической конференции «Вторые Севастопольские Кирилло-Мефодиевские чтения». - Севастополь : Рибэст, 2008. - С. 257 - 263.

57. Шепель Ю.А. Регулярность полисемии производных слов словообразовательных рядов / Ю.А. Шепель // Всеукраїнський науковий форум «Сучасна англістика: стереотипність і творчість» : тези доповідей. - Харків : Торсінг Плюс, 2006. - С. 211 - 213.

58. Шепель Ю.А. Семантическое соотношение однокорневых разноаффиксальных производных слов в словообразовательных рядах прилагательных / Ю.А. Шепель // Східні слов'яни. Теорія і практика перекладу : матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 24 - 25 березня 2009 р. - Дніпродзержинськ, 2009. - С. 33 - 42.

АНОТАЦІЇ

Шепель Ю.О. Словотвірний ряд у системній організації російської ад'єктивної лексики. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.02 - російська мова. - Міністерство освіти і науки України, Дніпродзержинський державний технічний університет. - Дніпродзержинськ, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню словотвору сучасної російської мови, а саме області комплексних його одиниць, зокрема словотвірному ряду. Засобом моделювання та інструментом об'єктивації словотвірної структури у дисертації використано реляторну мову АПМ.

Словотвірний ряд описується в металінгвістичних і лінгвістичних термінах з позиції системності словотвору. В основі системного аналізу лежить теорія систем, одним із основних положень якої вважається концепція про багаторівневу будову предмета дослідження. Аналіз словотвірних рядів проведено у двох площинах - у плані вираження та у плані змісту. Описано також і більш крупні одиниці словотвору, до яких входить СР, - алігатури та констеляції. У дисертації використано ряд положень теорії систем для уточнення структури словотвірного ряду як лінгвістичного об'єкту з метою виявлення його будови, а також місця і ролі в системній організації лексики.

У дослідженні автор показує, що єдність словотвірної системи утворюється через взаємодію словотвірних рядів з гніздами. Ряди складають основу (каркас), на який нанизуються гнізда. Розвиток словотвору здійснюється через словотвірні гнізда, а словотвірні ряди виконують фіксуючу функцію.

Ключові слова: словотвірна система, ієрархія, словотвірний ряд, алігатура, констеляція, словотвірна вмотивованість, формант, дериваційний крок.



Шепель Ю.А. Словообразовательный ряд в системной организации русской адъективной лексики. - Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени доктора филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. - Министерство образования и науки Украины, Днепродзержинский государственный технический университет. - Днепродзержинск, 2009.

Диссертация посвящена исследованию словообразования современного русского языка, а именно области комплексных его единиц, в частности словообразовательному ряду как автономной структуры деривационного уровня.

В основе системного анализа лежит теория систем, одним из основных положений которой является концепция о многоуровневом строении предмета анализа. Исследование проведено в двух плоскостях - в плане содержания и в плане выражения. Описываются и более крупные единицы словообразования, в которые входят словообразовательные ряд, - аллигатуры и констелляции. Использование ряда положений теории систем направлено на уточнение структуры словообразовательного ряда как лингвистического объекта с целью изучения его строения, а также определения его места и роли в системной организации лексики.

В исследовании словообразовательные ряды представлены как конечные множества синхронно сосуществующих слов с идентичным аффиксом последнего деривационного шага. Установлено, что составляющие словообразовательного ряда в плане выражения совпадают с составляющими соответствующего множества - со словами с тождественным аффиксом. Между ними прослеживается определённая зависимость - по словообразовательному и грамматическому значению аффикса.

В диссертации доказывается, что структура рядов относится к классу многосвязных. Она удовлетворяет определению иерархии. В словообразовательных рядах нельзя выделить центр (подобно вершине словообразовательного гнезда). Каждый элемент ряда непосредственно соединяется с другим через аффикс. Выявлено, что ряды распадаются на смысловые составляющие. Семантическая структура ряда выводится в исследовании из лексико-семантических вариантов ряда, представляющих собой словообразовательный ряд в одном из аффиксальных значений входящих в него слов. В семантическом варианте ряда всегда присутствует категориальная сема и выражается СЗ. Связующим элементом являются полисемантические слова, в которых выражается несколько значений аффикса.

В диссертации автор стремился показать, что развитие словообразования осуществляется в языке через словообразовательные гнёзда, а словообразовательные ряды выполняют в системе языка функцию фиксации слов. В плане содержания непосредственно составляющими как гнёзд, так и рядов являются лексико-семантические варианты слов, а связками выступают значения многозначных слов.

В плане выражения гнезда состоят из веток и ветвей, а ряды - из слов. Ветки и ветви связаны основами, а составляющие словообразовательных рядов - аффиксами.

Ключевые слова: словообразовательная система, иерархия, словообразовательный ряд, аллигатура, констелляция, словообразовательная мотивация, формант, деривационный шаг.

Shepel' Yu. A. A word-formation row in the Russian adjektive vocabulary of system organization. - Manuscript. Thesis for maintaining the Academic degree of Doctor of Philology on Speciality 10.02.02. - The Russian language, the Ministry of Education and Science, Ukraine, Dneprodzerzhinsk State Technical University. - Dneprodzerzhinsk, 2009.

The thesis is devoted to research of word-formation in modern Russian language, namely, to the areas of its complex units, in particular to the word-formation row as an autonomous structure of derivation level.

The theory of systems is the core of system analysis, and multi-plane building of the subject analyzed is its main postulate.

...