Інституційний комунікативний простір Німеччини (фахова мова економіки)

* риторичне відсторонення об'єкта критики (Wer will die Defizit-Sьnder wie unnachsichtig anprangern).

Економічна оцінність у висловлюваннях суб'єктів інституційного комунікативного простору Німеччини полягає в характері тлумачення (оцінки) економічних реалій з боку європейських економічних інституцій. Предикати цієї системи репрезентовані численними лексико­семантичними, фразеологічними й синтаксичними засобами.

3. Економічні метафори. Посилене вживання економічних метафор суб'єктами інституційного комунікативного простору вказує на активізацію метафоричного осмислення мовцями економічних реалій. Метафоричність є однією із важливих ознак фахового мовлення комунікантів, оскільки економіка надає людині значну кількість сучасних уявлень про світ. Серед функціональних елементів економіки метафорична репрезентація охоплює такі базові поняттєві сфери: “Service” (сервіс), “Geld” (гроші), “Produkt” (продукт), “Dienstleistung” (послуга), “Inflation” (інфляція), “Preise” (ціни), “Gewinn” (прибуток) тощо. Інституційний комунікативний простір Німеччини у сфері економічної діяльності набуває відображення в таких поняттєвих визначеннях, як “Staat” (держава), “Markt” (ринок), “Finanz- und Kreditinstitut” (фінансова та кредитна установа), “Vermцgen” (майно), “Vertrag” (контракт), “Steuer” (податки), “Unternehmen” (підприємництво), “Wettbewerb” (конкуренція), “Beschдftigung” (зайнятість), “Konkurs” (банкрутство) тощо. Метафоричність в інституційному комунікативному просторі істотно впливає на інтелект, почуття й волю комунікативних спільнот. Ефект підвищеної сугестивності особливо помітний у галузі маркетингу, наприклад, під час репрезентацій продуктів та послуг окремих знаних фірм та організацій (Apple - Religion; IKEA - Erwachsenwerden; Mercedes-Benz - Respekt; Greenpeace - Rebellion; Picasso - Vitalitдt; Benetton - Gerechtigkeit; McKinsey - Absolution).

Щодо способів формування основних різновидів економічних метафор, які належать до попередньо зазначених концептів, то доцільно навести такі з них:

* уособлення (Der Markt flьchtet. Der Arbeitsmarkt bricht unsere Geduld);

* оречевлення (Die versteinerte Marktwirtschaft. Die verfaulte Konjunktur);

* відвертання уваги - як спосіб метафоризації економічних подій (Die Abkьhlung des Marktes. Das Feld der Vermцgenspreise).

Поширеними є також економічні метафори, які виступають у формі різних частин мови задля всебічного відображення певної комунікативної ситуації у сфері економічної діяльності. Серед них виокремлюються антропонімічні (Tochter- und Muttergesellschaft) та зооморфні метафори (Bдr- und Bullenkurse). Сугестивність метафоричних репрезентацій відображає перебіг переосмислення системи економічних цінностей та зміну орієнтирів у свідомості адресата.

У третьому розділі “Жанрова варіативність в інституційному комунікативному просторі” простежено розвиток жанрових форм інституційного комунікативного простору Німеччини, реалізований у друкованому та електронному вигляді. Структуруванню жанрової системи сприяє приватне та інституційне спілкування, в якому відбуваються динамічні інтердискурсивні взаємодії. Серед основних форм таких взаємодій виділено громадські дискусії на економічні теми (в інституціях або поза ними), прес-конференції, присвячені економічним завданням суспільства, а також різножанрові підвиди фахового спілкування в Інтернеті.

До основних чинників впливу на розвиток жанрової системи в інституційному комунікативному просторі Німеччини у сфері економічної діяльності належать:

1) міждисциплінарність: так, у обговоренні певної економічної події можуть брати участь речники різних галузей комунікації (економіст, політик, юрист, журналіст, фахівець з комп'ютерних технологій та ін.);

2) метафоричність: масове комунікативне середовище має досить високий ступінь насиченості метафорами, які персоніфікують соціальні інститути та ступінь міфологізованості спілкування, створюючи свою особливу реальність, позначену комплексом різноманітних міфологем, ідеологем, мовних кліше тощо;

3) популяризація економічних тем: комунікативні твори поширюються заради адресатів цих повідомлень і з їхньою допомогою, тобто економічна тема у масовій комунікації поєднує різних адресатів, підкорюючи їх авторитетові інституцій.

Комунікативно-функціональна характеристика інституційних економічних (друкованих) текстів ґрунтується на засаді відображення та з'ясування ступеня їхнього занурення у громадську дискусію, що дає змогу виокремити як вузькофахові, так і тексти суспільного призначення.

До основних типів вузькофахових економічних текстів у межах уживаного офіційно­ділового стилю належать:

* договори й постанови наднаціональних європейських інституцій (der Vertrag ьber das Europдische System der Zentralbanken);

* наднаціональні протоколи економічних договорів ЄС (das EZB-Protokol ьber den Mindestbietungssatz fьr die Hauptrefinanzierungsgeschдfte);

* накази, розпорядження, комерційні документи економічних інституцій ЄС про умови бізнесової діяльності в окремих країнах ЄС (Allgemeine Geschдftsbedingungen der Deutschen Bundesbank);

* повідомлення економічних інституцій ЄС про нормативи регулювання економічних процесів, адресовані фінансовим інституціям та громадськості (Mitteilungen der EZB ьber die Nettoposition des Eurosystems in Fremdwдhrung).

Виокремлені німецькі економічні тексти нормативного характеру сприяють дотриманню порядку й системності, що їх позначають дієслова із виразними ознаками наказу, дозволу та поради. Семантичні поля таких дієслів у економічних текстах нормативної спрямованості нерідко запозичуються з іншомовних джерел (erlauben - ratifizieren, legitimieren, sanktionieren, tolerieren). Метою закріплення правових норм є регулювання поведінки суб'єктів та окремих процесів в економіці. Німецькі економічні тексти нормативного характеру виконують функцію відображення та регулювання певного стану речей. Афірмативний характер нормативних текстів визначає добір граматичних засобів, призначених для вживання регулятивних (передусім - директивних) висловлювань про фрагменти економічної дійсності. Важливою рисою сучасного німецького економічного тексту нормативного характеру є наполегливе і послідовне формування в інституційному комунікативному просторі Німеччини засад спільноєвропейської ідентичності. Її маркери здебільшого репрезентують себе у номінаціях інституційних суб'єктів або у номінативних формулах інституційного авторитету (die Europдische Zentralbank + das Europдische System der Zentralbanken). Імперативність нормативних текстів передано за допомогою дієслів зі значеннями наказу (befehlen, beauftragen), дієслів для регулювання економічних процесів (anordnen, verordnen, bestimmen, erlassen, administrieren, reglementieren), безособових дієслівних конструкцій (es ist nцtig / erforderlich / zulдssig, unzulдssig). Щоб досягти високого ступеня імперативності, вживають інфінітивні конструкції з дієсловами haben та sein чи часткою zu. Такі конструкції значно посилюють категоричність висловлювання.

До специфічних характеристик текстотворення, які свідчать про композиційну модифікацію німецьких економічних текстів нормативного характеру, належать: жорсткість текстової архітектоніки; незмінна семантична структура тексту (суб'єкт - ознаки - функції); відносно сталий розподіл смислових блоків. Значну роль в економічному тексті нормативного характеру відіграють графічні засоби, зокрема, нумерація, позначення параграфів, розділів, візуальні засоби тощо. Ці засоби можуть кваліфікуватися як семантичні домінанти текстових макроблоків такого порядку: заголовок як смисловий блок тексту - преамбула тексту - ідентифікаційна частина, або репрезентація теми - регулятивно-статистичні нормативи.

Прагматичні характеристики тексту жорстко зумовлюють інституційні переваги адресанта, котрий визначає норми, тоді як адресат має цих норм дотримуватися. Денотативна ситуація визначає структурно­семантичну організацію нормативного акта. Умовно такі тексти можна поділити на власне нормативні (правила поведінки економічних суб'єктів, порядок провадження економічних операцій тощо) та директивні (закони, накази та ін.). Наявність іншомовних термінів у сучасних інституційних німецьких економічних текстах демонструє їхня висока насиченість інтернаціоналізмами.

Типовою функцією нормативних текстів є пояснення у формі коментарів інституційних рішень (einleitende Bemerkungen anlдsslich der Finanzbeschlьвe).

Важливим типом вузькофахових текстів є звіт (Geschдftsbericht), який виступає як первинне джерело фахової інформації про суб'єкт економічної діяльності.

Мовні характеристики звітів унаочнені складністю синтаксичної структури й семантичних явищ, які реалізуються у складних пропозиціях із розвинутою системою підрядних речень, інфінітивних, дієприкметникових та атрибутивних структур. До важливих комунікативно­прагматичних рис звітів сучасних економічних інституцій Німеччини належать:

* репрезентація основних тем;

* моделі роз'яснення актуальних тем;

* статистика як семіотична система мови економіки;

* додатки з коментарями, хронологією й таблицями;

* глосарій.

Останні дві частини звіту до початку 90-х років XX сторіччя не були властиві для національних звітів Німеччини. Посилання на джерела та словник основних економічних термінів відображають нову економічну філософію репрезентації повідомлень економічних інституцій. Наприклад, специфікою лінгвістичного оформлення звітів сучасних економічних інституцій Німеччини є використання особливої євротермінології, яка віддзеркалює нові термінологічні процеси в галузі міжнародної економічної діяльності.

Основними мовними засобами передавання економічної інформації в звітах є:

1) посилання на джерела економічного або інтердискурсивного характеру (laut dem Sprecher der Volksbank);

2) апелювання до зображальних засобів, зокрема до графіків, таблиць, математичних розрахунків або формул, підкріплюваних вербальною вказівкою на інституційні економічні джерела (siehe Grafik);

3) посилання на іншомовне ділове середовище (Die Pressenotiz der Deutschen Bundesbank an die Banque Nationale de Paris);

4) дієслівне виділення діалогічних стосунків з іншими суб'єктами економічної діяльності (Moderne Unternehmen kommunizieren mit den Aktionдren immer mehr auf elektronischem Weg);

5) пряме маркування діалогу та його перебігу (Den Dialog zwischen Politik und Wirtschaft zu intensivieren ist das Ziel der modernen Unternehmen).

Звіти державних та приватних економічних інституцій Німеччини мають яскраво виражений інтердискурсивний характер. Так, вплив наукового дискурсу, як правило, передано аналітичним типом текстів. У наукових коментарях звіту можна виокремити інформаційно­аналітичні, узагальнено­інформативні й навіть святково­декларативні фрагменти.

Комунікативні інтенції аналітичної частини таких звітів передбачають активацію професійних знань для широкої фахової аудиторії (наукова аналітика), окреслення проблеми й шляхів її розв'язання (проблемна аналітика).

Специфічною рисою звітів є візуалізація художнього твору, елементи якої вміщуються біля титульної сторінки чергового розділу звіту. Естетичне оформлення звітів є важливим чинником привернення уваги до діяльності суб'єктів інституційного комунікативного простору Німеччини.

Жанрові характеристики віртуальних економічних текстів визначаються у галузі взаємодії вербальної системи мови з іншими знаковими системами, насамперед із невербальною та звуковою (музичний супровід до звітів на сайтах поважних фінансових та економічних установ ФРН). Наочним прикладом поєднання цих систем є Інтернет­форум як новий діловий жанр діалогу в галузі економічного спілкування, який утілює єдність комунікативної перспективи (тема - рематичне членування послідовно розміщених пропозицій).

Зображальні елементи в електронних економічних текстах виконують такі функції:

* репрезентативну, яка в електронному економічному тексті відображає комплекс ікононічних елементів (iconic elements - В.З. Дєм'янков, P. Werth) або зображень, поданих у діалоговому вікні. До цих елементів належить репрезентація фахової інформації, яка супроводжує діалог, і компоненти якої подано на головній панелі діалогового вікна за тематичними ознаками (News Analysen Chart-Analyse IPO, Termine, Tools, Insider-Daten, Brokerchannel, Optionsscheine, Zertifikate, PDA, Forum, Ticker, Musterdepots, Immobilien), а також репрезентація основних комунікативних форм у межах діалогу: учасники, основний предмет розмови, ланцюжок висловлювань, який розгортається в діалоговому вікні;

* експресивну, що відображено через посилення виразності цілого тексту - завдяки ікононічним елементам. Наприклад, за жорстких умов електронної біржової торгівлі в діалогових вікнах Інтернет­форумів електронних торгів E-commerce використовуються кольоротерапевтичні елементи для заспокоєння комунікантів;

* привертання уваги користувача, що досягається через організацію візуального ряду елементів веб­сторінки й розташованого на ній діалогового вікна. Імпульс привабливості - це комплекс мовних та ікононічних засобів, утілених у номінаціях фінансових інструментів (Aktien, Aktienanleihen, Anleihen, Devisen, Fonds, Knock-Outs, Optionsscheine, Portfolio, Tools, Zertifikate), галузей економічної діяльності (Sportbцrse, Versicherungen, Priv. Finanzen), інформаційних ресурсів (Brokerchannel, Insider-Daten, Statistik, Textvorlage). Серед ікононічних елементів, які посилюють функцію привертання уваги, слід згадати спеціальні поля для запитів щодо тих чи інших фінансових продуктів або операцій;

* інформаційну, яка в електронних економічних текстах посилюється широким використанням графічних засобів фахової мови економіки, зокрема графіків (растрових, векторних, фрактальних), таблиць і графічних елементів спеціальних комп'ютерних мов, уживаних в економічній діяльності;

* символічну, яку уособлюють символи, подані на веб­сторінках. До візуальної символіки належать і знаки­емблеми відповідної інституції. Так, на веб­сторінці німецького Інтернет­форуму “FinanzenNet” символіку втілено в поєднанні назви інституції й зображення орбіти та червоного кола, відтвореного інтернаціоналізмом англомовного походження зі значенням “мережа”. Поряд із глобально вживаним зображеннями важливого символічного значення набувають символи­стрілки, розташовані поруч з абревіатурними позначеннями індексів фінансових інструментів провідних фондових інституцій світу (LDAX, LTecDAX, DOW J., NASDAQ Comp., Nasdaq Fut.). Марковані стрілки вказують на тенденції коливання курсів з продажу і купівлі цих фінансових інструментів на фінансових ринках світу.

Поряд з іншими важливими функціями зображень в електронних економічних текстах слід відзначити також функції аргументативну й іміджову; значну роль відіграють аудіо- й відеофункції, що їх користувач (автор або читач) креолізованого тексту може активізувати у віртуальному режимі спілкування.

Активну взаємодію із невербальними семіотичними системами інституційні економічні тексти підтримують із політичною, науковою та релігійною галузями спілкування, які насичують елементами гумору, кримінальних хронік і медійно-ритуальних заходів. Основними типами знакової інформації в інституційному комунікативному просторі є дані з економіко-історичним візуальним контекстом; міжкультурна інформація, репрезентована на торгових емблемах міжнаціональних корпорацій; інформація з міжнародним фаховим візуальним контекстом, відомості про міжнаціональний характер інституції, інформація з багатомовними (міжнаціональними) елементами, наприклад, із прапорами країн ЄС, абревіатурними або фаховими позначеннями європейських мов; країнознавча інформація; дані про позитивний лінгвокультурний концепт, який включено до міжкультурного контексту.

Четвертий розділ „Комунікативні стратегії і тактики в інституційному комунікативному просторі Німеччини” присвячено дослідженню стратегічної поведінки суб'єктів інституційного комунікативного простору, що відображено в транслюванні та тлумаченні економічної інформації мовцями у формі комунікативних стратегій і тактик.

Прагмалінгвістичні характеристики головного об'єкта дослідження можна охарактеризувати двома основними тенденціями - поширенням комплексу мовних засобів етикетизації та все частішим удаванням мовців до комунікативних стратегій маніпулятивної спрямованості, які демонструють збільшення кількості негативно-оцінних значень у мові речників економічних інституцій. Якщо скерування на підтримання етичних норм у галузі економічної діяльності властиве переважно інституціям міждержавної сфери спілкування, то орієнтація на маніпулювання притаманна здебільшого суб'єктам ЗМІ.

Реалізація кожної комунікативної стратегії передбачає наявність певних мовних засобів, які відображають проекцію бажаних результатів діяльності на майбутнє. Уявлення про сукупність практичних засобів, потрібних для втілення комунікативної стратегії, дає комунікативна тактика. На відміну від комунікативної стратегії, націленої на досягнення мети, тактику її реалізації співвідносять не з метою мовця, а з усією сукупністю комунікативних намірів. Комунікативна тактика втілюється в семантико-синтаксичних та прагматичних характеристиках висловлювання та може бути репрезентована в мовних маркерах

Відповідно до соціальної специфіки інституційного спілкування у сфері економічної діяльності можна виділити три основні типи комунікативних стратегій - репрезентаційної, гармонізаційної та маніпулятивної спрямованості, а також низку тактик, які відображають певний характер скерування кожної з них.

Стратегія репрезентаційної спрямованості уможливлює виокремлення позитивної ідентичності інституційних суб'єктів економічної діяльності в Німеччині. Специфіка комунікативних тактик репрезентації полягає в тому, що вони містять показники ідентифікації суб'єкта та об'єкта інституційного комунікативного простору:

локальна репрезентація суб'єкта, яка передбачає його номінацію та маркери-орієнтири розташування об'єкта у формі дієслівних постфіксів (in, drin, mitten, oben, unten) та місцевого, родового і знахідного відмінків (am Standort Deutschland);

темпоральна репрезентація суб'єкта з маркерами:

а) тривалості процесу (wдhrend, solange, seitdem),

б) темпоральної умови події в часі (wenn … dann);

привертання уваги із модальними елементами змісту, які втілюють значення бажаності:

а) не атрибутивно, без відмінювання (allerdings, anscheinend, fraglos, hoffentlich, kaum, leider, sicherlich, vielleicht, wohl, zweifellos);

б) атрибутивно та з можливістю переходу до класу відмінюваних прикметників (angeblich, bestimmt, natьrlich, scheinbar, sicher, vermutlich, wahrscheinlich, wirklich);

заклик до спонукальної дії об'єкта - суб'єкта - співрозмовника, кожного з яких заохочують до дії, наприклад, апелюючи до сталих економічних цінностей (deutsche Qualitдt, Wohlstand, Wohltat) чи до славетного минулого із граматичним оформленням у кличній формі (Ьberprьfen wir die Qualitдt aller Wirtschaftsbereiche stдndig, damit unsere Herkunftsbezeichnung `Made in Germany' als fьr einen ьberzeugenden Qualitдtsausweis bleibt);

репрезентація адресанта, адресата або особи, яка перебуває поза основною комунікативною ситуацією. Мовна реалізація такої тактики здійснюється через субстантиви - номінації суб'єктів спілкування, займенникові слова та маркери семантичних суб'єктів, які позначають предикативну ознаку через:

а) маркер активної дії (Jede Bank bemьht sich um die laufende Verbesserung ihrer Websites);

б) маркер реципієнта (Gute WerbemaЯnahmen der bayerischen Unternehmen verunsichern die Kunden);

в) маркер об'єкта прагнення (Wer hat noch Streben nach Markt und Macht?).

Комунікативні стратегії і тактики репрезентаційної спрямованості сприяють як інформуванню адресата, так і впливові на нього. Репрезентацію сучасних суб'єктів інституційного комунікативного простору у сфері економічної діяльності націлено на закріплення в соціальній свідомості мовця певних формул ідентичності, які придатні для подальшої соціалізації комунікантів за умов глобалізації.

Стратегії і тактики гармонізаційної спрямованості забезпечують реалізацію однієї із центральних функцій економічних інституцій Німеччини - гармонізацію економічних відносин між суб'єктами економіки та громадськістю

Основні комунікативні дії щодо гармонізації мовного спілкування спрямовані на роз'яснення економічних реалій, зняття напруги в суспільстві, гармонізацію суспільних відносин через переконування, прохання, заспокоювання, різні типи пояснювання. Ці та інші форми апелювання до громадськості відображають через мову логічні, розумові, аксіологічні та емоційні стани, які втілюють різні типи аргументації та структур комунікативних засобів.

До комунікативних тактик, спрямованих на гармонізацію мовного спілкування, відносять консультування та його різновиди:

1) роз'яснення сутності поняття, явища, предмета чи процесу. Реалізація цієї тактики провадиться у формі запитання й відповіді на нього. Така тактика передбачає суб'єктивне коментування події (Was bedeutet die Wirtschaftsunruhe in Deutschland? D.h. die deutsche Wirtschaft hat an Qualitдt verloren);

2) встановлення відповідності із економічною реальністю реалізується у запитальній формі за допомогою аналітичних морфем (laut, abhдngig von, anhand) та бінарних опозицій (entsprechen - nicht entsprechen, genehmigen - verbieten, ьbereinstimmen - (voneinander) abweichen, zusammenstimmen - sich unterscheiden);

3) поради щодо пошуку ефективних засобів виходу із проблемної ситуації. Тактику спрямовано на переорієнтацію уваги з однієї галузі компетенції на іншу через уживання часток (aber, also, auch, denn, doch, eigentlich, einfach, etwa, nur, schon);

4) уточнення соціальної ролі суб'єктів, їхніх відносин з іншими суб'єктами у певних комунікативних ситуаціях, що реалізуються через сполучники (falls, indem, insofern, ob, obwohl, sobald, sofern, sondern, soweit, trotzdem, und, wдhrend, weil, wenn).

До значущого типу комунікативних стратегій, спрямованих на гармонізацію мовного спілкування, належать також - у всіх їхніх різновидах - комунікативні тактики примирення:

1) заспокоєння, яке сприяє психологічній відпрузі й позитивному впливові на адресата. Лінгвістичну реалізацію цієї тактики пов'язано з уживанням дієслів позитивної семантики (sichern, ausbauen, verbessern, stдrken, fцrdern, beleben, reaktivieren);

2) створення комічного ефекту. Комічність є результатом актуалізації фразеологізмів, алюзій щодо відомих національно-культурних концептів. Така тактика реалізується через номінацію суб'єкта/об'єкта порівняння, основу порівняння та показник порівняльних відношень за допомогою сполучників (wie, als ob). Способом реалізації цієї тактики є жанрове долучення до певної ситуації гумористичного ефекту, наприклад, анекдоту, який активно використовується в німецьких інституційних економічних текстах як випробуваний сугестивний засіб;

3) коментування - це висловлення мовцем (економістом, журналістом) свого ставлення до певної проблеми або несприятливої економічної ситуації через коментування (nach Erklдrungen des Rates, den Regeln zufolge);

4) використання лінгвістичних засобів модальності задля зближення та встановлення партнерської взаємодії. Цю тактику можуть застосовувати як економічні інституції, так і ЗМІ (Die Banken und Sparkassen tдtigen hohe Aufwendungen, um neue Kunden zu gewinnen. Die Fьhrungskrдfte wollen sich ihren Kunden in erster Linie online nдhern);

5) висловлення поваги до адресата, що має на меті психологічне зближення, як правило, завдяки волюнтативній модальності й етикетним формулам (Wollen wir die Grьndung von Unternehmen fцrdern).

До комунікативних тактик, спрямованих на гармонізацію мовного спілкування, також належать різноманітні тактики прогнозування:

1) комунікативної орієнтації на певне майбутнє через використання метафорично забарвлених оцінних значень (Die angeschlagene Marke Volkswagen des VW-Konzerns schreibt nach Worten von Vorstandschef Pischetsrieder wieder schwarze Zahlen fьr die Zukunft);

2) колективного вибору способу розв'язання проблеми (Taktik der Ideenkonferenz), яка реалізується у формі переліку номінацій об'єктів вибору. До такої тактики вдаються під час дискусій, коли модератор виголошує декілька ідей і по цьому пропонує робочій групі або аудиторії обрати визначальну ідею для побудови певної стратегії;

3) залучення через заохочення до вживання:

* вузькофахових номінацій з фінансово-банківського лексикону (Nominalzins, Zinssollstellungstermine, Tilgungshцhe, tilgungsfreie Zeitrдume, Disagio, Agio, Bearbeitungsgebьhre und Verwaltungsbeitrдge, Maklerprovision);

* економічних контекстів через семіотичні субмови (Fragezeichen als Hinweise auf ein hohes Wachstumspotenzial; Melkkьhe als Hinweise auf geringes Marktwachstum; Sternchen des Unternehmens als Hinweise auf den enormen Investitionsbedarf, Poor Dogs als Auslaufprodukte im Unternehmen).

4) сценарного розвитку економічних подій - від песимістичного до оптимістичного (Cross-Impact-Analyse), спрямована на пошук ефективних засобів розв'язання проблем за різних соціальних умов (Die neue Eintrittswahrscheinlichkeit fьr Wirtschaftsereignisse am Beispiel einer Cross-Impact-Matrix).

Тактики прогнозування відображають важливі аспекти змісту стратегічної діяльності суб'єктів інституційного комунікативного простору. Їхнє використання дозволяє коригувати стратегічні настанови мовців на майбутнє, їхні знання, комунікативну поведінку. Ці мовно-психологічні процеси включено до загальної стратегічної діяльності комунікантів задля всебічного інформування та переконування численних реципієнтів, що має важливе значення як чинник економічної безпеки суспільства.

У сучасному інституційному комунікативному просторі Німеччини помітно поширюються комунікативні стратегії і тактики маніпулятивної спрямованості, які втілені, насамперед, у громадських промовах економістів та інтерв'ю. Вони маркуються такими прагматичними чинниками, як іллокутивний примус, експліцитні й імпліцитні способи втілення інтенцій, порівняння, які реалізуються через низку комунікативних тактик:

1) застосування суперлативів, наприклад, для створення ірраціональної картини через використання:

а) ілюзії розв'язання всіх економічних проблем завдяки орієнтації на можливий економічний стимул (Das neue BEST START-Zertifikat der Commerzbank lцst das Problem “eines richtigen Einstiegszeitpunktes” und bringt dem Anleger, die an den Weltbцrsen langfristig jedoch hцhere Kurse als jetzt sehen, einen groвen Schritt weiter, denn es ist mit einer "Tiefstkursgarantie" ausgestattet);

б) міфологізації економічних реалій (Fetisch Eigentum. Wie privat sind Grund und Boden?);

в) символізації реалій із щоденного життя (Der Euro ist fьr die Ewigkeit);

2) формування неадекватної картини подій через тактики:

а) застосування негативно-оцінних номінацій (Die Ankьndigung der Deutschen Bank, trotz hoher Gewinne Tausende von Stellen zu streichen, hat parteiьbergreifend heftige Empцrung ausgelцst. Lob erhielt das grцЯte deutsche Geldhaus fьr seinen schдrferen Sparkurs von der Bцrse. Die Deutsche Bank ist auf dem falschen Weg. Damit entfernt man sich immer mehr von der sozialen Marktwirtschaft);

б) використання позитивно-оцінних номінацій (Versuchen Sie Ihr Glьck als Stockpicker und halten Ausschau nach vielversprechenden Einzelaktien. Dies kann in manchen Fдllen ein teurer Nachteil sein, der mit vergleichsweise hцheren Kosten und einer schlechteren Wertentwicklung einhergeht. Deshalb sollten Sie sich gerade als Privatanleger, die dies bisher versдumt haben, nдher mit ETFs beschдftigen. ETF-Investmentfonds bieten im Vergleich zu ьblichen Investmentfonds eine ьberdurchschnittliche Wertentwicklung - obwohl sie nur den jeweiligen Markt abbilden);

3) перекручування змістових характеристик (щодо відтворення стану конкурентної ситуації), коли суперники вдаються до навіювання враження явних перешкод; або ж - для створення іміджу друга або ворога. Тактики перекручування здебільшого використовують у жанрі інтерв'ю. Одним із виявів перекручування є перетворення переваг на вади. На синтаксичному рівні тактика перекручування використовує різноманітні інтерпретаційні формули, зокрема:

“Mit anderen Worten denkt man, daв …”;

“Damit will man doch zum Ausdruck bringen, daв ...”;

“Es wird aber ьbersеhen, daв ...”;

“In diesem Fall kann man nie genau wissen, ob…”;

“Es schlieвt sich dann daraus, daв ...”;

“Eine besondere Bedeutung kann es nur dann gewinnen, wenn…”;

“Man kann sich kaum vorstellen,was …”;

“Ist es typisch fьr…?”;

“Wenn man in die Einzelheiten geht …”;

“Unter einem anderen Aspekt sieht es vцllig anders aus …” etc.

4) вплив на свідомість мовця антропоморфними засобами з метою опосередкованого спонукання до певної дії (Das Geschдft freut sich auf einen wachsenden Wettbewerb. Dadurch wird die Commerzbank nur noch bessere Produkte entwickeln. Was die Kunden an der Commerzbank so gerne mцgen ist, dass sie mit ihren Produkten am besten arbeiten und am innovativsten sind);

5) протиставлення (з огляду на німецький етнокультурний компонент належить виокремити тактики протиставлення за такими критеріями):

а) за відношенням “реальне - ірреальне” у висловленні (Wenn Amerikas Wirtschaft in die Krise nicht rutschte, senkte dann die Deutsche Bundesbank die Zinsen nicht). Лінгвокультурний контекст цього повідомлення такий: німці вважають, що немає сенсу для поспіху в серйозних справах;

б) за критерієм характерності скерування пропозицій, відображених у ствердженнях, запитаннях і спонуканнях (Wir, die Deutschen, sind derzeit Weltmeister im Export. Sind wir auch Weltmeister in der Konsumverweigerung? Also, wenn wir etwas nicht in Ordnung bringen kцnnen, mьssen wir dann die Ursachen in unserer selbst suchen). Лінгвокультурний контекст таких висловлень полягає у тому, що німці в кожній справі домагаються досконалості, тому вони здатні відверто визнавати свої вади;

в) за опозицією “довіра - недовіра” (Der deutsche Volksmund sagt einfach: Verlorenes Vertrauen kommt nicht zurьck. Ein gutes Beispiel dafьr ist der Finanzminister Eichel. Frьher genoss er hohes Vertrauen und zur Zeit kann er es verlieren);

г) за опозицією “добрий - лихий” тощо (Gute Stimmung in der Industrie, schlechte Stimmung unter den Verbrauchern):

6) через навмисну критику, де головним завданням є намагання змінити погляди на певні економічні реалії, вдавшись до таких засобів:

а) метафори та метонімії, які втілюють погрози, компрометують або принижують. Комунікативна тактика погрози може реалізуватися через саркастичне ставлення адресанта до адресата. Тактика компрометації відображає негативізм щодо співрозмовника й має цинічне забарвлення, відтворене у саркастичній, зневажливо-глузливій лексиці, в алюзіях (Was ist das fьr ein Unsinn? Wachsende Staatsverschuldung bedeutet doch nur eins, hцhere Zinsforderungen der obersten Einkommensschichten zu halten);

б) посилання на юридичні прецеденти; застосування тактики звинувачення шляхом обґрунтування провини певних осіб, інституцій; гіперболізації певної протиправної дії; аргументації прогнозованих рішень і нагадування про можливу міру покарання (Die Manager haben die falschen Prioritдten gesetzt. Aber nicht nur die Manager, es ist ein strukturelles Problem. Wir haben ja die ganze Manager-Entlohnung an die Aktienkurse gekoppelt und den Aktienkurs zur alleinigen Richtschnur erklдrt. Viele Manager haben dann eben die Kurse manipuliert, auch wenn es der langfristigen Unternehmensentwicklung schadete. Die Investoren tragen auch eine groЯe Verantwortung an der ganzen Misere).

ВИСНОВКИ

Звернення до сучасного всебічного науково-методологічного підґрунтя для лінгвістичного осмислення комунікативних та когнітивних феноменів німецькомовного економічного інституційного спілкування дає можливість вирішити одне із пріоритетних наукових завдань - дослідити інституційний комунікативний простір у сфері економічної діяльності за часів докорінних економічних трансформацій німецького суспільства. Інституційний комунікативний простір Німеччини відображає істотну категорію лінгвістики та міждисциплінарних досліджень - насамперед, із позицій функціональних, антропоцентричних, соціолінгвістичних, жанрових та прагмалінгвістичних способів інтерпретації феноменів мовної комунікації.

Функціональна інтерпретація уможливлює визначення інституційного комунікативного простору як середовища комунікативної реалізації одиниць мови, позначених економічним змістом у друкованій та віртуальній формах. Унаслідок цього в інституційному комунікативному просторі виокремлюються такі дві основні особливості фахового (економічного) спілкування в Німеччині: посилення популяризації економічних знань та поширення обговорення питань економічної тематики у віртуальному середовищі. Популяризація економічних знань характеризується різноманітними інтердискурсивними взаємодіями неекономічних дискурсів із різними галузями економічного спілкування в інституційному комунікативному просторі Німеччини.

Антропоцентрична інтерпретація інституційного комунікативного простору засновується на ідеї, що центральне місце у будь-якій комунікативній ситуації належить людині, соціальна роль котрої визначається як роль інституційного суб'єкта.

До основних мовно-культурних характеристик мовця в галузі інституційної економіки належать: ідентифікаційні та статусні формули, використовувані для акцентування європейської ідентичності економіста; класифікатори економічних значень; епістемічна лексика; номінації суб'єктивної думки у формі об'єктивного факту або істини. У галузі професійного спілкування економістів є важливою оцінна функція, яка відображена в низці раціональних, моральних, естетичних і емоційних значень з метою прямого або прихованого сугестивного впливу на свідомість мовців.

Слововжиток мовної особистості журналіста (спеціалізація - економічні питання) характеризується, насамперед, лексикою іншомовного походження, ключовими словами, слоганами, міжкультурними кліше, оцінними словами, економічними метафорами, що дає можливість виокремити провідну тенденцію розвитку інституційного комунікативного простору в межах антропоцентричної інтерпретації - відображення кризових настроїв німців та метафоричне осмислення економічних реалій, пов'язане із високою семіотичністю цих кризових явищ. Сугестивність метафоричних репрезентацій унаочнює перебіг переосмислення економічних цінностей та зміну орієнтирів у свідомості адресата.

За соціолінгвістичною інтерпретацією інституційний комунікативний простір розглядається як форма динамічного соціолінгвального середовища, де взаємодіють кілька організаційних культур та мов за доби світової економічної інтеграції на тлі істотних соціальних, політичних, культурних і ментальних суперечностей. До соціолінгвальних характеристик суб'єктів інституційного комунікативного простору Німеччини належать: інституційні, мовно-культурні, ідеологічні та міфологічні. Ідеологічні впливи щільно взаємодіють із міфологічною організацією інституційного комунікативного простору, сприяючи орієнтації мовців на певні ідеї та цілі. Міфологеми слугують важливим сугестивним засобом (особливо у сфері економічної пропаганди), що реалізується здебільшого, наприклад, через нові жанри - публіцистичні та рекламні шоу. Найпоширенішими в інституційному комунікативному просторі є міфологеми з базовими оцінними категоріями, а також вислови-символи з позитивним або негативним змістом. Як основну комунікативну галузь поширення економічних міфологем визначено сферу фінансової та біржової комунікації, де відображені ситуації комунікативної невпевненості. Мовно-культурна специфіка економічних міфологем віддзеркалює зростання ваги ірраціональних фрагментів у німецькій економічній мові.

Жанрову інтерпретацію інституційного комунікативного простору Німеччини у сфері економічної діяльності репрезентують вузькофахові та економічні тексти суспільного призначення. За основу комунікативно-функціональної характеристики інституційних економічних текстів править засада відображення ступеня їхнього залучення до громадської дискусії. Це дозволяє виокремити тексти вузькофахові та суспільного призначення, які обслуговують комунікацію між фахівцями та нефахівцями. На відміну від економічних текстів суспільного призначення, вузькофахові тексти мають відносно низький репліковий характер суспільного діалогу. Важливими типами вузькофахових текстів, приналежних до європейських економічних інституцій, є нормативні тексти та звіти. До першорядних типів інституційних економічних текстів суспільного призначення належать промови, інтерв'ю, віртуальні конференції та бізнес-форуми. Це дає підставу дійти висновку, що саме ці жанри, з-поміж економічних текстів - є основними засобами відображення економічних цінностей та формування оцінних орієнтацій в інституційному комунікативному просторі Німеччини.

Основні жанрові модифікації економічних текстів відбуваються в електронному середовищі інституційного комунікативного простору і пов'язані вони з еволюцією обов'язкових та факультативних ікононічних компонентів - залежно від призначення цих текстів (чим офіційніший є текст, тим менше в ньому ікононічних засобів). До поширених у електронному середовищі різноманітних інституційних економічних текстів належать такі, що поєднують ідентифікаційні символи із вербальними реквізитами інституції: основний текст, підпис (реальний або віртуальний) та додатки, які можуть (залежно від комунікативної мети) комбінувати вербальні й ікононічні засоби. Важливу роль у віртуальному середовищі відіграють засоби залучення різних - сприятливих для ефективного порозуміння - типів економічної інформації, наприклад, з економіко-історичними, універсальними та із національними контекстами, а також із багатомовним змістом.

Прагмалінгвістична інтерпретація інституційного комунікативного простору Німеччини дає можливість визначити основні засади організації та механізми регулювання комунікативних процесів, пов'язаних із транслюванням, тлумаченням економічних знань та маніпулюванням ними. Дослідження комунікативних стратегій і тактик в інституційному комунікативному просторі Німеччини свідчить про наявність прагмалінгвістичних домінант, які визначають стратегічну спрямованість спілкування між мовцями. Такі домінанти визначаються залежно від ступеня раціональності комунікативних стратегій і тактик, які мають комунікативно-етичний та маніпулятивний характер. В інституційному комунікативному просторі Німеччини у сфері економічної діяльності комунікативно-етична раціональність стратегічної поведінки мовців панує в міждержавній галузі комунікації, а маніпулятивна - у ЗМІ, особливо на рівні спілкування „журналіст - економіст”.

Типологія комунікативних стратегій і тактик співвідноситься з основними комунікативними завданнями сьогоденних німецьких інституцій, а саме з такими, як репрезентація та гармонізація суспільних відносин, зокрема із громадськістю. Відповідно до специфіки комунікативної діяльності суб'єктів інституційного комунікативного простору Німеччини, виокремлено три основні типи комунікативних стратегій - репрезентаційну, гармонізаційну та маніпулятивну, а також низку відповідних до них тактик. До основних тактик репрезентації належать тактики глибшого залучення до рідного лінгвокультурного середовища, порятунку позитивного іміджу й рекламування. До комунікативних стратегій і тактик, спрямованих на гармонізацію мовного спілкування, належать тактики консультування, прогнозування та примирення. Комунікативні стратегії маніпулятивної спрямованості реалізуються, насамперед, через комунікативні тактики невизначеності, зняття невизначеності, припущення; обіцянок; навмисного витиснення суб'єкта обговорення. Важливу роль у маніпулюванні відіграє тактика реалізації критичного ставлення до економічних подій. Критика може мати характер гармонізаційної діяльності (запобігання помилкам), а також маніпулятивний характер (навмисне введення опонента в оману). Комунікативна стратегія критики реалізується в тактиках викриття, критики у відповідь, самокритики, звинувачення, заперечення й спростування.

Дослідження інституційного комунікативного простору Німеччини у сфері економічної діяльності за зазначеними вище рівнями інтерпретації підтвердило та розвинуло вихідну гіпотезу пропонованої праці про становлення та розвиток інституційного комунікативного простору Німеччини в економічному вимірі. Дисертаційне дослідження пропонує нові можливості для помітного поглиблення лінгвістичного аналізу комунікативного простору, його соцолінгвальних форм та супровідних мовних трансформацій у складній системі інституційного спілкування.

Застосовані у праці актуальні теоретико-методологічні підходи відкривають широкі перспективи для вивчення мовних феноменів у постійно ускладнюваних соціолінгвальних середовищах. Запропоновано численні аспекти інтерпретацій видозмін природи сучасного німецькомовного інституційного спілкування на основі лінгвістичного та міждисциплінарного аналізу різноманітного матеріалу з фахової мови економіки. Дослідження цього матеріалу сприяє значному вдосконаленню аналізу основних способів трансформації змістово-смислової структури фахової комунікації та виявленню ступеня їхньої контекстуальної наповненості залежно від певного суспільного хронотопу.

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Німецький економічний дискурс: методологія, моделі, жанри: Монографія. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - 316 с.

2. Соціальні компоненти в понятійному полі авторитету у сучасних німецьких організаційних культурах // Пробл. семантики слова речення та тексту. - К.: Київськ. нац. лінгв. ун-т, 2002. - Вип. 8. - С. 253 - 258.

3. Мовні бар'єри в міжкультурній комунікації // Мовні і концептуальні картини світу. - К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2003. - Вип. 9. - С. 242 - 247.

4. Двомовність та проблема взаємопроникнення різних мовних типів // Мовні і концептуальні картини світу. - К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2003. - Вип. 10. - С. 97 - 100.

5. Економічні тексти в аспекті когнітивних досліджень // Пробл. семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики.- К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2004. - Вип. 4. - С. 98 - 103.

6. Дискурсивні характеристики лінгвістичних концепцій простору // Пробл. семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2004. - Вип. 5. - С. 62 - 67.

7. Фонологічні аспекти дискурс-аналізу // Мовні і концептуальні картини світу. - Вип. 12, ч. 2. - К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2004. - С. 167 - 171.

8. Прагматичні аспекти експліцитної й імпліцитної комунікації в економічних текстах // Пробл. семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - Вип. 12. - К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2004. - С. 201 - 204.

9. Основні моделі мовленнєвих контактів у фаховій міжкультурній комунікації // Мова і культура.- К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - Вип. 7, т. V. - С. 11 - 16.

10. Когнітивно-прагматична роль метафори в репрезентаціях німецького економічного дискурсу // Вісн. Луганськ. нац. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка: Філол. науки, 2004. - Вип. 11 (79). - С. 185 - 190.

11. Методологічні основи когнітивного моделювання фреймів у німецькому інституційному економічному тексті // Пробл. семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2005. - Вип. 6. - С. 201 - 205.

12. Фреймове моделювання фахових й лінгвокультурних контекстів у німецькому економічному тексті // Пробл. семантики слова, речення та тексту. - К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2005. - Вип. 13. - С. 253 - 257.

13. Концептуальна система простору в мові економіки // Наук. вісн. Чернівецьк. ун-ту. Сер.: Германська філологія. - Чернівці: Рута, 2005. - Вип. 234. - С. 118 - 124.

14. Категорія оцінки в німецьких економічних текстах багатомовних інституцій // Пробл. семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2005. - Вип. 7. - С. 122 - 126.

15. Проблеми історичної періодизації дослідження німецької економічної мови // Інформ. вісник 4 (46). - К.: Акад. наук вищої школи України, 2005. - С. 35 - 43.

16. Мовна картина світу економіки // Вісн. Черкаськ. держ. ун-ту. Сер.: Філол. науки, 2005. - Вип. 78. - С. 89 - 93.

17. Роль дейксиса в реалізації зв'язності німецького економічного тексту // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2005. - Вип. 14.- С. 199 - 204.

18. Сучасний німецький економічний дискурс та його типологічні характеристики // Вісн. Луганськ. нац. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер.: Лінгвістика, 2005. - Вип. 1. - С. 69 - 74.

19. Німецький економічний дискурс у світлі інтердискурсивності // Вісн. Луганськ. нац. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер.: Філол. науки, 2005. - Вип. 1, - С. 104 - 109.

20. Сучасна концептосфера німецького економічного дискурсу // Вісн. Запорізьк. нац. ун-ту. Сер. Філол. науки. - Вип. 2, 2005. - С. 113 - 117.

21. Проблеми передавання лінгвокультурної специфіки німецьких ділових жанрів // Вісн. Сумськ. держ. ун-ту ім. А.С. Макаренка. Сер.: Філол. науки. - Вип. 6 (78), 2005. - С. 105 - 109.

22. Лінгвокультурологічні аспекти маніпулятивних стратегій і тактик у німецькому економічному дискурсі // Пробл. семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2005. - Вип. 8. - С. 98 -103.

23. Категорії стратегічного мислення мовної особистості німецького економіста в міжкультурній комунікації // Пробл. семантики слова, речення та тексту. - К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2006. - Вип. 16. - С. 127 - 132.

24. Комунікативні стратегії репрезентації в німецькому економічному дискурсі // Пробл. семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2006. - Вип. 11. - С. 96 - 101.

АНОТАЦІЯ

Пилипенко Р.Є. Інституційний комунікативний простір Німеччини (фахова мова економіки). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2007.

Дисертаційне дослідження присвячене створенню теорії інституційного комунікативного простору Німеччини у сфері економічної діяльності за період від останньої третини XIX до початку XXI сторіч. Працю виконано в межах міждисциплінарної комунікативно-функціональної методології, яка ґрунтується на діяльнісному підході до аналізу мовно-культурних явищ та інтегрує сучасні досягнення комунікативних і комунікативно-когнітивних досліджень. Завдяки методам структурного моделювання дискурсу, концептуальному і фреймовому аналізові (поряд із методами лінгвопрагматичного й жанрового спрямування) розкрито сучасні комунікативні та лінгвокогнітивні характеристики інституційного комунікативного простору, а також прагмалінгвістичну природу комунікативних стратегій і тактик основних його суб'єктів - економічних інституцій Німеччини та ЗМІ економічної спрямованості.

Інституційний комунікативний простір Німеччини досліджується як істотна категорія лінгвістики та міждисциплінарних досліджень ? насамперед із позицій функціональних, антропоцентричних, соціолінгвістичних, жанрових та прагмалінгвістичних рівнів інтерпретації феноменів мовної комунікації.

Дисертаційне дослідження підтвердило вихідну гіпотезу: за час від започаткування процесів глобалізації (починаючи з 80-х років XX сторіччя) сформувався принципово новий тип інституційного комунікативного простору - як різноманітного середовища відтворення, підтримання та розвитку нових лінгвокультурних та інформаційно-технологічних форм існування феноменів мовленнєвої комунікації економічних інституцій Німеччини. У цьому середовищі також було відображено нові типи лінгвокультурної ідентичності мовної особистості сучасного німецького економіста.

Ключові слова: інституційний комунікативний простір, фахова мова економіки, дискурс, інтердискурсивність, концепт, ідеологема, міфологема, фрейм, жанр, текст, комунікативні стратегії і тактики.

ABSTRACT

Pylypenko, Rostyslav Ye. Institutional Communicative Space in Germany (Special Language in Economics). - Manuscript.

Dissertation for a Doctoral degree in Philology: Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Taras Shevchenko National University of Kyiv. - Kyiv, 2007.

The Thesis Study presents a complex theory of the institutional communicative space in Germany during the period between the last third of the XIX th century and the beginning of the XXI th century. The study was completed within the frames of the interdisciplinary communicative-and-functional methodology that is founded on an action-like approach to studying cultural-and-linguistic phenomena. The Thesis Study is grounded on the up-to-date attainments in the field of communicative as well as cognitive-and-pragmatic studies. By applying methods of the discourse modelling, conceptual and frame analyses (in addition to the linguistic-and-pragmatic as well as genre analysis methods), there have been identified the communicative and cognitive peculiarities of the institutional communicative space (special language in economics), as well as the pragmalinguistic nature of communicative strategies and tactics of the economic institutions in Germany and mass-media disseminating economic news. The Thesis Study has proved the initial hypothesis: a principally new type of the institutional communicative space was shaped during the globalization period (beginning from the 80's of the 20th century) - this type is both a voluminous socio-cultural medium for production, restoration, support and development of new linguistic and cultural, as well as informational-and-technological forms of communication existence in the economic sphere, and a medium for establishing new kinds of the linguistic-and-cultural identity of the linguistic personality of a contemporary German economist.

Key words: institutional communicative space, special language in economics, discourse, interdiscursivity, concept, ideologem, mythologem, frame, genre, text, strategies and tactics of communication.

АННОТАЦИЯ

Пилипенко Р.Е. Институциональное коммуникативное пространство Германии (специализированный язык экономики). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2007.

Диссертационное исследование посвящено созданию теории институционального коммуникативного пространства Германии в сфере экономической деятельности за период от последней трети XIX до начала XXI столетий. Работа выполнена в рамках междисциплинарной коммуникативно-функциональной методологии, основывающейся на деятельностном подходе к изучению культурно-языковых явлений.

...