Розвиток системи кольоро- і світлопозначень у німецькій мові XVI-XIX століть

Прикметник braun і ЛСГ зі значенням `коричневий' залишається на останньому місці серед КН. Традиційними для всіх чотирьох століть є braun і schwarzbraun. Суфіксальний прикметник brдunlich засвідчено у XVI, XVII i XIX ст. Новими для ХІХ ст. постають лексеми bronzen, bronzenfarben `бронзового кольору'.

5.3. Відбувається розширення лексичних значень досліджених лексем: у поодиноких випадках зафіксовано фразеологічні утворення, сталі вирази, рідкісні ЛСВ, не засвідчені у досліджуваних текстах попередніх століть (пор.: schwarz nachstreben `брати приклад (з когось)', blitzblaue Milch `прокисле молоко', grьne Seite `правий бік' тощо).

5.4. Для ХІХ ст. притаманне зростання активності прикметників зі значеннями `барвистий, кольоровий' (bunt, farbig) і `блідий' (14 прикметників). Зокрема, частота уживання bunt зростає втричі порівняно із XVIII ст. Bunt виступає як перший (buntscheckig), так і останній (kunterbunt `строкатий') компонент 5 лексем, дібраних із текстів ХІХ ст. Кількість СВ farbig, засвідченої ще у XVII ст., зростає від одного до семи. Серед прикметників зі значенням `блідий' найвищу питому вагу демонструють bleich i blaЯ, активність яких (порівняно із XVIII ст.) зростає майже в сім і п'ять разів відповідно. КН fahl і falb залишаються маловживаними.

5.5. Аналіз текстів ХІХ ст. свідчить про зростання активності світлопозначення hell порівняно з licht. Якщо у XVIII ст. співвідношення СВ hell і licht дорівнює 2,4 : 1, то у ХІХ ст. воно сягає 4,5 : 1, що цілком відповідає тенденції, яка існує в сучасній німецькій мові. Різниця у частотності між finster і dunkel ще збільшується на користь dunkel і сягає 1 : 4,6.

5.6. Розбудові системи кольоро- і світлопозначень сприяє уживання різних структурних моделей. У ХІХ ст. зростає кількість лексем на -farben, -farbig до 11 одиниць, тоді як для XVI ст. їх було засвідчено лише чотири. У текстах, датованих ХІХ ст., зафіксована найбільша кількість суфіксальних прикметників на -lich, словотвірною базою яких є всі основні КН, крім grau і weiЯ. Історичні ж словники свідчать про наявність у лексемному складі німецької мови ХІХ ст. weiЯlich `білуватий' і grдulich `сіруватий' як кольоропозначень.

Розширення системи КН і світлопозначень у ХІХ ст. уможливило також активне словотворення за участі суфікса -ig (у ХІХ ст. засвідчено 11 лексем, тоді як у XVI ст. - лише дві). До чотирьох прикметникових КН на -(е)n, які існували й раніше, у ХІХ ст. додається нова - bronzen.

5.7. До ЛСГ іменників на позначення кольору і світла у німецькій мові ХІХ ст. зараховано 150 лексем (692 СВ), утворених від основних КН (Blau, Grьn, WeiЯe), неосновних КН (Buntheit `барвистість', Azur, Blond), назв фарбників (Karmin `колір карміну', Karmesin). Як і у XVIІІ ст., переважно в ліриці, синонімічність виявляє низка лексем на позначення ранкової зорі (напр.: Aurora, Morgenbrand, Morgenglut, Morgenrot, Morgenrцte) й темряви (напр.: Dдmmernis, Dunkel, Finstern, Finsternis).

5.8. ЛСГ дієслів на позначення кольору і світла розширюється й нараховує у ХІХ ст. 57 лексем (314 СВ). Найбільш уживаними залишаються дієслова, які передають світло і блиск, однак простежується і зростання кількості дієслів на позначення кольору (9 одиниць). Серед лексем, утворених від основних КН, найбільш частотною є errцten (16 СВ) завдяки використанню у прозових творах для передачі почервоніння від емоційного хвилювання (напр.: Er errцtete, hilflos (H. Mann. Professor Unrat : 121) `Він почервонів, безпорадно'). Уперше в текстах ХІХ ст. зафіксовано КН ergrauen `посивіти', weiЯschдumen `утворювати білу піну', zublauen `підсинювати'. З іншого боку, у досліджуваних XVI-ХІХ ст. не виявлено жодного уживання дієслів, утворених від braun, хоча вони засвідчені для аналізованого періоду у лексикографічних джерелах (напр.: verbrдunen в атрибутивній формі verbrдunt - `побурілий').

Висновки

1. Унаслідок аналізу кольоро- і світлопозначень, репрезентованих прикметниками, іменниками й дієсловами у різножанрових текстах й історичних словниках, відтворено цілісну систему КН і світлопозначень і показано шляхи її розвитку й розбудови впродовж XVI-XIX століть.

2. Дібраний та опрацьований фактичний матеріал засвідчив, що номінація кольорів і світла в німецькій мові XVI-XIX ст. здійснюється через розгалужену систему відповідних позначень. До цієї системи зараховано лексеми, розподілені за часовими відрізками, кожний з яких дорівнює одному століттю.

3. Аналіз дослідницького корпусу текстів засвідчує наявність основних КН на всіх чотирьох часових зрізах. Із метою встановлення динаміки розвитку цих назв в дисертації запропоновано систему рангів щодо питомої ваги аналізованих кольоропозначень на кожному часовому зрізі. Прикметникам rot, weiЯ, schwarz притаманне коливання частотності в межах рангів 1-5, зумовлене передусім жанровим чинником. Частотність grьn майже не змінюється (ранги 3-4). Найменш уживаними в текстах XVI-XIX ст. виявилися grau, gelb, braun (ранги 6-8).

4. Система КН і світлопозначень розширювалася завдяки словотворенню. Якщо на початку досліджуваного періоду в текстах зустрічаються майже винятково основні КН, то впродовж чотирьох століть набувають сили кольоропозначення, утворені за допомогою суфіксів -lich, -ig, -(e)n і конфіксів (-farb, -farben, -farbig). Іншим шляхом розширення аналізованої системи є словоскладання. Компонентами композитів постають як прикметники-основні кольоропозначення, так і неосновні, а також денотати - носії відповідних кольорів.

5. Тематика досліджених текстів, основні тенденції розвитку літературних напрямків кожного століття, жанровий чинник вплинули на розбудову системи кольоро- і світлопозначень. Унаслідок цього змінюється частотність аналізованих одиниць і вибір еталонів порівняння щодо визначення колірних відтінків. Так, основними прототипами КН XVIІ ст. - періоду Бароко - постали корал, лебідь, алебастр, рубін, троянда й лілея. Тож закономірним виявляється уживання відповідних композитів-метафор, які мають відношення до природи. У досліджуваних текстах наступних століть мотиви колірної номінації черпалися передусім із побуту, а еталоном порівняння у XVIІІ ст. стає, наприклад, молоко (milchweiЯ), у ХІХ ст. - молоко, смалець (milchigweiЯ, schmalzweiЯ). Характерним для художніх текстів виявилися також численні авторські новоутворення, не повторювані в жодному іншому тексті.

6. Одним із джерел розширення системи КН і світлопозначень постають запозичення, кількість яких зростає впродовж XVІ-ХІХ століть. Розвиток мореплавства і внаслідок цього - зв'язків з іншими частинами світу - уможливили нові “колірні” запозичення (напр.: tьrkis, ultramarin). Потужного поштовху надав також розвиток науки й техніки, спричинивши появу (особливо у ХІХ ст.) великої кількості штучних фарбників і фарб, що почали застосовувати в різних технічних галузях. Цей процес засвідчено у відповідних каталогах товарів і технологічних словниках ХІХ століття.

Підвищена частотність неосновних КН bunt, blaЯ, bleich спричинена значною активністю цих прикметників у романі Г. Манна “Professor Unrat”.

7. Розвиток кольороназв спостерігається і на рівні семантики. Основною тенденцією є розширення лексичного значення, поява нових ЛСВ, використання КН у переносному значенні. Так, grьn у XVI ст. набуває значення `молодий, незрілий'. У XVIІ ст. grьn є кольором надії, у XVIІІ ст. виникає ЛСВ `отрутний', а у ХІХ ст. зростає активність grьn у складі фразеологізмів.

Розвиток значення спостерігається й у КН bunt. У текстах XVI ст. цей прикметник функціонує ще й у значенні `чорно-білий'. У наступних століттях bunt виявляє ЛСВ `барвистий, різнокольоровий', не обмежуючись лише опозицією чорного й білого.

8. Динаміку розвитку світлопозначень з очевидністю засвідчили зміни, що їх зазнало упродовж XVI-ХІХ ст. співвідношення СВ основних лексем зі значенням `світлий' (hell - licht) і `темний' (finster - dunkel). Прикметник hell залишався більш частотним, ніж licht, упродовж XVI-ХІХ ст., однак питома вага licht поступово знижується, а hell - зростає. Сфера уживання licht також звужується й обмежується високим стилем, тоді як hell, навпаки, - розширюється.

Характер співвідношення між finster i dunkel виявився іншим: у XVІ_XVІІ ст. основною лексемою зі значенням `темний' була finster, а співвідношення між СВ finster i dunkel залишалося незмінним. Кардинальних змін воно зазнало у XVІІІ ст.: частотність dunkel стрімко зросла, тоді як співвідношення між finster i dunkel сягло ~ 1 : 4. Емпіричний матеріал ХІХ ст. засвідчив подальший розвиток цієї тенденції.

9. Доведено, що значення кольору і світла передають не тільки прикметники, а й іменники і дієслова. При цьому перевага тієї чи іншої частини мови у певному контексті свідчить про авторські уподобання, й/або особливості літературних течій. Основу ж системи позначень кольору і світла складають прикметники, тоді як іменники і дієслова виконують допоміжну, уточнювальну, функцію. Прикметниковий характер притаманний у більшості випадків кольороназвам, тоді як позначеннями світла є передусім іменники й дієслова.

10. Розвиток системи кольоро- і світлопозначень спостерігається й у ЛСГ іменників: якщо у XVI ст. на позначення кольору вживаються майже винятково субстантивовані основні КН (інші способи, окрім поодиноких композитів, не зафіксовані), то для XVIІ ст. притаманна метафоризація як один із основних шляхів розбудови системи кольоро- і світлопозначень. XVIІ ст. позначене також появою “колірних” запозичень. Характерною особливістю XVIII і ХІХ ст. є поява значної кількості відповідних складних іменників.

11. Автори XVI ст. віддають перевагу дієсловам grьnen, rцten, тоді як у наступні століття вони залучають також дієслова, утворені від інших основних КН. При цьому аналізовані дієслова мають досить обмежене використання і властиві лише певним денотатам. Подальше розширення ЛСГ дієслів на позначення кольору і світла відбувається за рахунок віддієслівних дієслів, утворених за допомогою префіксів auf-, be-, er-, ver- (у XVIІІ-ХІХ ст.), durch-, um- - у ХІХ столітті.

12. Отримані результати сприяють відтворенню цілісної системи кольоро- і світлопозначень у німецькій мові XVI-XIX ст., доповнюючи наявні в сучасному германському мовознавстві теоретичні положення щодо загальних характеристик лексичних одиниць. Перспективи дослідження полягають у розширенні діапазону жанрів і типів тексту, а також часових меж пошуків, з тим щоб показати динаміку розвитку системи КН і світлопозначень від самих витоків до сьогодення.

Основні результати дослідження висвітлено в одноосібних публікаціях автора

1. Ус Ю. М. Про „звичні” та „незвичні” позначення кольору у німецькій та російській мовах (на матеріалі рекламних текстів) / Ю. М. Ус // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах : зб. наук. праць. Ї Донецьк : ДонНУ, 2004. Ї Вип. 9. Ї С. 185Ї198.

2. Ус Ю. М. Колір та світло у Ґюнтера Юккера (лінгвістичний аспект) / Ю. М. Ус // Вісник Львівського університету. Серія “Іноземні мови” : зб. наук. праць. Ї Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2005. Ї Вип. 12. Ї С. 142Ї148.

3. Ус Ю. М. Кольоропозначення як засіб характеристики діючих осіб чоловічої статі у романі Г.Манна „Professor Unrat” / Ю. М. Ус // Культура народов Причерноморья : науч. журнал. Ї Симферополь : Межвуз. центр “Крым”, 2006. Ї № 82, т. 2. Ї С. 192Ї194.

4. Ус Ю. М. Функціональний аналіз прикметників-кольоропозначень у німецьких народних піснях XIX століття про кохання / Ю. М. Ус // Культура народов Причерноморья : науч. журнал. Ї Симферополь : Межвуз. центр “Крым”, 2007. Ї № 110, т. 2. Ї С. 242Ї244.

5. Ус Ю. М. Лексеми на позначення синього кольору та його відтінків у німецькомовних текстах XVIЇXIX століть / Ю. М. Ус // Наукові записки. Ї Вип. 81. Ї Серія : Філологічні науки (мовознавство) : у 4 ч. Ї Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. Ї Ч. 1. Ї С. 122Ї126.

6. Ус Ю. М. Назви металів та хімічних речовин як кольоропозначення в рекламних текстах німецької та російської мов / Ю. М. Ус // Дослідження різнорівневих одиниць романських, германських і слов'янських мов : зб. наук. праць. Ї Донецьк : ДонНУ, 2003. Ї Вип. 2. Ї С. 135Ї140.

7. Ус Ю. Семантические инновации в сфере цветообозначений немецкого и русского языков (на материале рекламных текстов) / Ю. Ус // Зіставне вивчення германських і романських мов і літератур : міжвуз. студ. наук. конф., 17Ї19 травня 2001 р. : матеріали доповідей. Ї Донецьк, 2001. Ї С. 201Ї202.

8. Ус Ю. Структурно-семантические особенности цветообозначений современного немецкого и русского языков / Ю. Ус // Зіставне вивчення германських і романських мов і літератур : міжвуз. студ. наук. конф., 16Ї17 травня 2002 р. : матеріали доповідей. Ї Донецьк, 2002. Ї С. 191Ї193.

9. Ус Ю. Н. Семантические типы цветообозначений современного немецкого и русского языков (на материале текстов рекламы) / Ю. Н. Ус // Актуальні дослідження іноземних мов і літератур : міжвуз. наук. конф. молодих учених : матеріали доповідей. Ї Донецьк, 2003. Ї С. 198Ї200.

10. Ус Ю. Н. Роль цветообозначений в структуре Пятикнижия Моисеева / Ю. Н. Ус // Компаративістика і типологія у сучасній лінгвістичній науці : здобутки і проблеми : IV Міжнар. лінгвістичний семінар, 10Ї13 червня 2005 р. : матеріали доповідей. Ї Донецьк, 2005. Ї С. 146Ї151.

11. Ус Ю. М. Символіка світла у Новому Заповіті Мартіна Лютера / Ю. М. Ус // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур : III міжвуз. конф. молодих учених, 15Ї16 лютого 2005 р. : матеріали доповідей. Ї Донецьк, 2005. Ї С. 103Ї105.

12. Ус Ю. М. Символіка червоного кольору в Біблії Мартіна Лютера / Ю. М. Ус // Германістика в Україні та за кордоном. Стан і перспективи : міжнар. наук. конф., 13 травня 2005 р. : матеріали доповідей. Ї К., 2006. Ї С. 192Ї197. Ї (Бібліотека Інституту філології).

13. Ус Ю. Функционирование цветообозначения Purpur в Ветхом Завете (на материале немецкого языка) / Ю. Ус // Наук. конф. проф.-викл. складу факультету іноземних мов ДонНУ, 18Ї22 квітня 2005 р. : матеріали доповідей. Ї Донецьк, 2005. Ї С. 125Ї127.

14. Ус Ю. Н. Роль цветовой гаммы в создании женского образа романа Г. Манна „Professor Unrat” / Ю. Н. Ус // Номинация и дискурс : междунар. науч. конф., 8Ї9 ноября 2006 г. : в 2 ч. : материалы докл. Ї Минск, 2006. Ї Ч.1. Ї С. 175Ї176.

15. Ус Ю. М. До проблеми функціонування кольоропозначень у німецькій народній пісні XVI століття „Nach grьner Farbe mein Herz verlangt” / Ю. М. Ус // V Міжвуз. конф. молодих учених, 29Ї31 січня 2007 р. : матеріали доповідей. Ї Донецьк, 2007. Ї С. 108Ї110.

16. Ус Ю. М. Кольорова лексика як засіб зображення жіночої вроди та соціального походження / Ю. М. Ус // Німецька мова і література в європейському контексті : XIV міжнар. конф. Асоціації українських германістів, 26Ї27 жовтня 2007 р : матеріали доповідей. Ї Донецьк, 2007. Ї С. 191Ї192.

17. Ус Ю. М. Розвиток семантики прикметника grьn у німецьких народних піснях XVIЇXIX століть / Ю. М. Ус // Наук. конф. проф.-викл. складу факультету іноземних мов ДонНУ, 18Ї20 квітня 2007 р. : матеріали доповідей. Ї Донецьк, 2007. Ї С. 106Ї109.

18. Ус Ю. Іменники-кольоропозначення в німецьких віршах XVII століття / Ю. Ус // VІ Міжвуз. конф. молодих учених, 28Ї29 січня 2008 р. : у 2 т. : матеріали доповідей. Ї Донецьк, 2008. Ї Т. 2. Ї С. 103Ї106.

19. Ус Ю. М. Дієслова на позначення сірого кольору у німецькій мові XVIЇXIX століть / Ю. М. Ус // Наук. конф. проф.-викл. складу, наукових співробітників і аспірантів Донецького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи за період 2007Ї2008 рр., 6 квітня - 14 травня 2009 р. : Ї Т. 2. : Суспільно-гуманітарні науки. Ї Донецьк, 2009. Ї С. 83.

20. Ус Ю. Прикметники на позначення коричневого кольору у німецькомовних текстах XVIЇXIX століть / Ю. Ус // VІІ міжвуз. конф. молодих учених, 27Ї28 січня 2009 р. : у 2 т. : матеріали доповідей. Ї Донецьк, 2009. Ї Т. 2. Ї С. 121Ї124.

Размещено на Allbest.ru