Переклад англійських атрибутивних словосполучень

Размещено на http://allbest.ru

Переклад англійських атрибутивних словосполучень

Вступ

Темою курсової роботи є англійські атрибутивні словосполучення та їх переклад українською мовою.

Теоретичною базою для дослідження послугували праці відомих лінгвістів-теоретиків та практиків (А. Смирницького, Т. Заражевської, А. Галлана, К. Шульжука, Е. Смолянінова та ін.) і навчальна література з лінгвістики та перекладознавства, зокрема, Т. Казакової, Г. Терехової, Я Рецкера, В. Виноградова.

Актуальність дослідження полягає у тому, що структурні особливості мови являються одним із важливих об'єктів лінгвістичного дослідження. Вивчення таких синтаксичних структур сучасної англійської мови, як багатокомпонентні атрибутивні групи, розкриває можливість виявити закономірності та нові тенденції у розвитку мови. Як стилістичний прийом, вони слугують для оригінального та яскравого вираження й сприйняття навколишнього світу. Атрибутивні конструкції являють собою один з найбільш поширених типів вільних словосполучень у сучасній англійській мові. Тому, актуальність дослідження визначається, перш за все, необхідністю виявлення критеріїв подібностей та розбіжностей різних моделей багатокомпонентних атрибутивних груп в англійській мові та їх перекладу українською.

Об'єктом дослідження є різні типи атрибутивних словосполучень в англійській мові.

Предмет дослідження граматичні та семантичні особливості атрибутивних словосполучень, синтаксичні зв'язки та способи перекладу зазначених словосполучень.

Метою дослідження є вивчення англійських атрибутивних груп і способи їх перекладу українською мовою.

Відповідно до зазначеної теми було сформовано наступні завдання:

1. Визначити поняття “словосполучення” та його структурно-семантичні типи в англійській мові.

2. Проаналізувати структурні і семантичні типи англійських атрибутивних словосполучень.

3. Розглянути основні способи перекладу англійських атрибутивних словосполучень українською мовою.

4. Зробити аналіз способів перекладу атрибутивних словосполучень у романі Германа Мелвілла “Moby Dick, or The Whale”.

Методи дослідження у роботі було використано комплекс методів лінгвістичного аналізу для вивчення атрибутивних груп у контексті перекладу художнього твору Германа Мелвілла “Moby Dick, or The Whale”. За допомого описового методу було здійснено класифікацію словосполучень. Структурний метод був спрямований на виявлення особливостей атрибутивних словосполучень та процесів їх взаємодії на семантичному рівні. Методика компонентного аналізу застосовувалась при аналізі інтегральних та диференційних рис різних семантичних типів атрибутивних словосполучень та способів їх перекладу.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання її положень, результатів та матеріалів у розробці та викладанні таких лекційних курсів, як лексикологія (розділ “Слово, його структура і значення”, “Фразеологія”), стилістика (“Стилістична семасіологія”) та теоретична граматика англійської мови (розділ “Словосполучення”).

Структура курсової роботи представлена вступом, двома основними розділами, висновками і переліком використаних джерел. У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, мета, завдання, методи дослідження та практичне значення роботи. Перший розділ включає в себе теоретичний аспект дослідження атрибутивного словосполучення в англійській мові та його структурно-семантичні типи. Другий розділ являє собою практичну частину дослідження, у якому розглядаються особливості та способи перекладу англійських атрибутивних словосполучень українською мовою. У висновках наводяться загальні результати дослідження. Перелік використаних джерел нараховує 27праць вітчизняних і зарубіжних вчених.

Розділ 1. Теоретичний аспект дослідження атрибутивного словосполучення в англійській мові

словосполучення атрибутивний англійський мова

1.1 Визначення поняття “словосполучення”

Вивчення поняття “словосполучення”, як синтаксичної одиниці, має значну історію, проте й досі багато питань, пов'язаних з їх систематизацією та перекладом, залишаються дискусійними. З-поміж основних проблем сучасного синтаксису можна виділити проблему класифікації атрибутивних словосполучень за семантико-синтаксичними відношеннями. Вивчення характеру смислових відношень між компонентами словосполучень було започатковано у працях Л. Теньєра [23]. Подальшого опрацювання це питання набуло в роботах В. Г. Адмоні, Н. С. Валгіної, І. Р. Вихованця, А. П. Загнітка, Г. М. Удовиченка, Л. В. Шитика, К. Ф. Шульжука та ін., проте й наразі воно залишається спірним.

Словосполучення визначають як смислове й граматичне об'єднання двох або кількох повнозначних слів, одне з яких є головним, а інші залежними. Лексичне значення головного слова виступає цілком самостійно, а лексичне значення залежного слова служить для уточнення чи поширення значення головного [10, c. 54].

У мовознавстві поки немає єдності щодо розуміння словосполучення: вчені дають неоднакове його визначення. Наприклад Ю. В. Фоменко зазначає, що словосполучення - “це група безпосередньо пов'язаних між собою слів у реченні, яка представляє смислову і граматичну єдність не менш ніж двох знаменних слів, яка, подібно окремому слову, виконує номінативну (називну) функцію в мові” [21, с. 10].

Іншою думкою є те, що словосполучення - “це синтаксична конструкція, утворена поєднанням двох чи більше повнозначних слів на основі підрядного або сурядного зв'язку і відповідних йому семантико-синтаксичних відношень. Поширення будь-якого повнозначного слова іншим повнозначним словом є ні чим іншим, як словосполученням” [23, с. 31].

Але, серед вітчизняних мовознавців більш чітке визначення словосполученню дав О. М. Пєшковський. За його словами, словосполучення - “це повна група виразів, утворена за нормами мови з двох або більше синтаксично пов'язаних між собою повнозначних слів, яку використовують як лексично-семантичний матеріал номінативної (знакової) функції в реченні й поза ним” [18, с. 12].

Різними є погляди й на те, чи словосполучення виокремлюються тільки з речення, чи вони існують і поза реченнями. Очевидно, є підстави погодитися з російським мовознавцем В.І. Кодуховим, який вважає, що словосполучення є частиною речення, але воно існує і до речення як будівельний матеріал [4, с. 8 ].

Синтаксичні (вільні) словосполучення потрібно відрізняти від фразеологічних. У синтаксичному словосполученні зберігаються лексичні значення всіх повнозначних слів, що входять до нього; синтаксичний зв'язок є живим, продуктивним. У фразеологічному словосполученні лексична самостійність одного чи обох його компонентів ослаблена або зовсім утрачена, і воно повністю, за характером значення, наближається до одного слова.

Словосполучення будується за певними граматичними зразками, які формуються у мові на основі категоріальних властивостей слів і ґрунтуються на синтаксичному зв'язку між словами. Водночас слід пам'ятати, що здатність слова поєднуватися з іншими словами і форми вияву цієї здатності залежать не тільки від граматичних властивостей слова (передусім від належності слова до тієї чи іншої частини мови), але й від його лексичного значення.

Розрізняють сурядний і підрядний зв'язок між словами у словосполученні. Трактування сурядності як граматично незалежного зв'язку, на думку більшості мовознавців, є некоректним. І при сурядності, і при підрядності слова є залежними, але в першому випадку залежність рівноправна, а в другому - нерівноправна [10, с. 112].

Підрядні зв'язки є закритими, а сурядні - відкритими. Один підрядний зв'язок може об'єднувати в складі одного словосполучення лише два повнозначних слова, тоді як сурядний - два і більше (Пор.: читання газет і газети, журнали, книжки (лежали на столі)).

Отже, словосполучення бувають сурядні та підрядні. Щоправда, в мовознавстві існує й інший погляд на це питання, згідно з яким словосполученнями вважають лише ті сполучення слів, які об'єднані підрядним зв'язком, однак останнім часом усе більше утверджується думка, що будь-яке поєднання двох чи більше повнозначних слів, яке характеризується наявністю між ними формально вираженого смислового зв'язку, є словосполученням [10, с. 114].

Стосовно підрядного зв'язку слід розрізняти два його різновиди: сильний і слабкий. Сильний зв'язок виникає в тих випадках, коли слово вимагає поширення, тобто коли поширення слова передбачене й зумовлене його лексико-граматичними властивостями; без поширення воно не є самодостатнім.

За слабкого зв'язку, який визначається тільки частиномовною належністю головного (стрижневого) слова, реалізуються означальні відношення (important event, student book).

Зі структурного погляду словосполучення можуть бути двочленними, тричленними і чотиричленними. Двочленні словосполучення утворюються на основі одного зв'язку (magnificent performance; merate merger). Тричленні й чотиричленні словосполучення утворюються на основі подвійного й потрійного сильного зв'язку (paid letter of credit, consumer price index). Тричленні словосполучення можуть бути також утворені на основі поєднання сильного зв'язку і такого слабкого зв'язку, який неможливий без сильного (to show the way for tourists, open the door to guests) [10, c. 118].

Складні словосполучення утворюються поєднанням двох чи більше простих словосполучень із одним і тим самим стрижневим словом (quickly complete sowing).

Комбіновані словосполучення утворюються на основі зв'язків, які йдуть від різних стрижневих слів, і являють собою поєднання словосполучень. Наприклад: захоплено дивитися новий фільм. Тут словосполучення утворюється поєднанням трьох простих: дивитися фільм, дивитися захоплено, новий фільм.

Підрядні словосполучення поділяють на предикативні, тобто такі, які співвідносні з підметом і присудком (birds are singing) і непредикативні (birds singing). Деякі мовознавці, наприклад, В. В. Виноградов, предикативні сполучення слів виключають із словосполучень, вважаючи, що при наявності предикативного зв'язку будь-яке сполучення слів є реченням, а не словосполученням [5, с. 92]. Таке твердження не є правомірним, оскільки, по-перше, словосполучення виокремлюються з речення, по-друге, речення на відміну від словосполучення має й інші суттєві ознаки, у першу чергу інтонацію.

Поширеною є думка, що словосполучення характеризується такою властивістю, як номінативність (служить позначенням єдиного, хоч і розчленованого поняття). З цією думкою навряд чи можна погодитися, бо крім номінативних словосполучень (spring day, state exam), є словосполучення, які не мають номінативної функції (relax in the resort). Опріч того, слово в реченні може належати до декількох словосполучень (Man is reading an interesting book). Сумнівним є те, що в цьому реченні маємо дві номінації зі словом книжка.

Залежно від того, яке слово є головним (стрижневим) у словосполученні, розрізняють іменні, в яких стрижневим словом виступають іменники, прикметники, числівники й займенники (англ. all of them - всі вони, first step - перший крок), дієслівні, де стрижневим словом є дієслово ( англ. to want to say - хотіти сказати), і прислівникові, де головним словом є прислівник (англ. well enough - досить добре).

Підрядні словосполучення за характером вираженого в них зв'язку поділяють на [12, с. 61]:

1. Атрибутивні, в яких залежне слово називає ознаку (англ. black negro -чорний негр, the farm of the brother - ферма брата). В англійській мові будь-який іменник, що стоїть перед іншим іменником, виконує атрибутивну функцію (table tennis - настільний теніс, tennis table - тенісний стіл; stone wall - камінна стіна, wall stone - камінь із стіни).

2. Об'єктні, в яких залежне слово є об'єктом (англ. to make a report -зробити доповідь, to send a telegram - послати телеграму ).

3. Релятивні, в яких залежне слово є релятивом, тобто називає щось, чого немає у самому стрижневому слові, але пов'язане з ним певним відношенням (англ. to speak slowly - говорити повільно, to walk in the park - гуляти в парку).

Словосполучення, група виразів, утворена за нормами мови з двох або більше повнозначних слів, пов'язаних між собою синтаксично, використовувана як лексично-семантичний матеріал номінативної (знакової) функції в реченні й поза ним [15, с. 64]. За зовнішньо-синтаксичними зв'язками словосполучення поділяються на сурядні (перелікові-безсполучникові та сполучникові єднального, розділового й зіставно-протиставного характеру), що утворюють незамкнені ряди чи пари слів, і на підрядні словосполучення. У підрядних словосполученнях одне слово завжди головне, інші залежні.

За головним словом словосполучення поділяються на субстантивні-безприйменникові та прийменникові. За внутрішньо-синтаксичними зв'язками словосполучення поділяються на атрибутивні, предикативні з предикативно-атрибутивними, аппозиційні, об'єктні й обставинні: просторові, часові та причинкові.

Щодо атрибутивних сполучень, то вони представляють собою найбільш розповсюджений тип вільних словосполучень в сучасній англійській мові.

Дослідники вказують, що особливий інтерес для перекладу представляють препозитивні атрибутивні групи, тобто такі словосполучення в сучасній англійській мові, які мають цілу низку специфічних особливостей, які вимагають специфічних перекладацьких рішень і майстерності.

1.2 Структурно-семантичні типи атрибутивних словосполучень в англійській мові

Словосполученню “властива певна семантико-синтаксична організація, яка виявляється в семантико-синтаксичних відношеннях між його компонентами” [2, c. 27], причому смисловий та формальний аспекти словосполучення (тобто семантико-синтаксичні відношення і синтаксичні зв'язки між компонентами) впливають одне на одного. Розглядаючи питання про взаємовідношення між формально-синтаксичною структурою і смислом, Л. Теньєр наголошував, що структурні і семантичні плани не залежать одне від одного. Але ця незалежність має силу лише в теорії. На практиці ж ці два плани паралельні, оскільки у структурного плану немає іншого призначення, крім того, щоб зробити можливим вираження думок - об'єктів семантичного плану [23, c. 9].

Вивчення структурно-семантичних особливостей атрибутивних груп у сучасній англійській мові виявляє більший, порівнюючи з українською мовою, діапазон смислових зв'язків між членами словосполучень. А. Д. Швейцер зазначає, що перекладач повинен виконувати значну аналітичну роботу, щоб правильно передавати смислові зв'язки між елементами словосполучення [ 22, c. 15].

Але, у багатьох випадках таке смислове розгортання не потрібне, і тоді процес перекладу значно полегшується. Найбільш важкими для перекладу є атрибутивні конструкції, що складаються з двох-трьох слів, їх переклад вимагає певної послідовності дій. Щоб правильно зрозуміти та перекласти те чи інше словосполучення, потрібно спочатку визначити його тип.

Залежно від того, що може виступати в якості атрибута, в англійській мові виділяють чотири типи атрибутивних конструкцій [20, c. 113]:

1. Конструкції з ад'єктивним атрибутом (атрибутом найчастіше виступають прикметники, а також слова, що належать до інших частин мови, у функції означення);

2. Атрибутивні конструкції з дієслівним атрибутом (як атрибут використовуються дієслова в різних формах);

3. Атрибутивні конструкції з субстантивним атрибутом (роль атрибута виконує іменник);

4. Атрибутивні конструкції з внутрішньою предикацією (в якості атрибута виступають фрази або пропозиції).

Відповідно до цієї класифікації найбільш детально варто розглянути субстантивні атрибутивні словосполучення і атрибутивні конструкції з внутрішньою предикацією, оскільки саме вони представляють найбільшу складність для перекладу з англійської мови на українську.

Розглянемо структурно-семантичні особливості вищезазначених типів атрибутивних словосполучень в англійській мові.

Субстантивні атрибутивні словосполучення - це такі словосполучення, які складаються з двох іменників, один з яких виступає в якості означення до іншого [11, c. 62]. В сучасній англійській мові є такі їх різновиди: іменниковий прикметник + іменник (an American citizen); іменник + іменник (defense pacts); іменник у присвійному відмінку + іменник у загальному відмінку (Isabelle's laughter); іменник + прийменник + іменник (the track of a fox).

В процесі мовлення мовець, як правило, не обмежується одним означенням, і перераховані базові структури отримують поширення за допомогою прикметника, займенника, числівника, дієприкметника та їх різних комбінацій. Наприклад: the three little baby foxes, a partially opened oak door.

Таким чином, субстантивні атрибутивні словосполучення функціонують у мові у двох різновидах: базових і поширених. У комбінації з двох іменників в англійській мові перший завжди ідентифікується як означення, а другий - як те, що визначається.

До теперішнього часу питання про походження атрибутивних словосполучень типу NN, які отримали назву конструкції “stone wall”, є об'єктом численних суперечок. Такі конструкції відносять до словосполучення або до складних слів, або трактують як самостійні номінативні одиниці.

Наявність великої кількості різноманітних внутрішніх семантичних зв'язків, які встановлюються між компонентами таких конструкцій, детермінує велику кількість способів їх перекладу. Оскільки спосіб і варіант перекладу безпосередньо обумовлені типом смислових зв'язків, реалізованих між означуваним іменником і означенням, варто зупинитися на них докладніше.

Різноманіття зв'язків, яке виникає між членами атрибутивних субстантивних словосполучень, може бути зведене до таких [12, c. 25]:

* присвійні зв'язки (ідентифікує предикат - have) - family album; police laboratory та ін.;

* відношення частини до цілого (ідентифікує предикат - Be part of) - cage bars; apartment door та ін.;

* суб'єктні зв'язки (ідентифікує предикат - act) - dogfight; the Heathrow influence та ін.;

* локативні зв'язки (ідентифікує предикат - be situated in / on / at / near) - park bench; hill orchard та ін.;

* об'єктні зв'язки (ідентифікує предикат - be acted upon) - gold consignment та ін.;

* темпоральні зв'язки (ідентифікує предикат - take place during / for) - late afternoon sunlight; a day trip та ін.;

* специфікуючі зв'язки (ідентифікує предикат - be type of) - orange trees; high-school basketball game та ін.;

* тематичні зв'язки (ідентифікує предикат - be about, deal with) - another love story; next cancer report та ін.;

* зв'язки призначення (ідентифікує предикат - Be for) - waste-paper basket; passenger door та ін.;

* композитивні зв'язки (ідентифікує предикат - Be made of / with) - lace handkerchief; lamb cutlets та ін.;

* компаративні зв'язки (ідентифікує предикат - Be like, resemble) - his rabbit nose; iron stomach; his pearly little milk teeth та ін.;

* квантитативні зв'язки (ідентифікує предикат - Indicate quantity of) - mass meeting та ін.;

* результативні зв'язки (ідентифікує предикат - Result in, lead to) - rain pools; laugh wrinkles та ін.;

* ідентифікуючі зв'язки (елементарний предикат - identify as) - spinster daughter; woman doctor та ін.;

Варто звернути увагу на те, що заміна одного з компонентів атрибутивного субстантивного словосполучення може призвести до формування іншого контексту, в результаті чого змінюються відношення між членами всієї атрибутивної конструкції. Так, у словосполученні alligator shoes елементи знаходяться у композитивному зв'язку, тому мова йде про взуття з крокодилової шкіри, але у словосполученні horse shoes - яскраво виражений зв'язок призначення, це і обумовлює відповідний переклад - “підкови”.

Різноманіття смислових зв'язків між елементами атрибутивних субстантивних конструкцій та їх урахування при перекладі можна продемонструвати на прикладі поєднань різних іменників з іменником “water” [12, c. 34]:

water cannon - брандспойт, гідропульт;

water heater - кип'ятильник;

water meter - водомір;

water fall - водоспад;

water level - рівень води;

water fowl - водоплавна птиця;

water pistol - іграшковий водяний пістолет;

water tower - водонапірна башта;

water trough - поїлка для худоби;

water works - система водопостачання;

Слід мати на увазі, що деякі атрибутивні групи можуть мати два і більше значень. Наприклад, словосполучення London talks може означати “переговори, що відбулися у Лондоні”, або “переговори, предметом яких був Лондон”. Конкретне значення таких груп визначається з урахуванням контексту.

Поширені субстантивні атрибутивні словосполучення представляють, в порівнянні з базовими словосполученнями, ще більшу складність з точки зору перекладу. Труднощі перекладу виникають, в першу чергу, тому, що крім зв'язків з означуваним іменником в таких поєднаннях існують і свої власні смислові зв'язки між окремими означеннями. Так, наприклад, у словосполученні distance telephone call слово telephone виступає у ролі означення до слова call, і саме ці слова насамперед є семантично пов'язаними, а компонент distance виступає вже як означення до словосполучення telephone call. Тому ця атрибутивна конструкція буде перекладатися як “міжміський телефонний дзвінок”. У словосполученні war-worn region семантично зв'язаними виявляються елементи war і worn, і вони разом виступають вже як означення до слова region. Тому правильним перекладом буде “район, спустошений війною”. У словосполученні cruel war law з'являється можливість подвійної інтерпретації залежно від того, до якого елементу - war або law - відноситься слово cruel. Мова може йти або про жорстокі закони, або про жорстоку війну. Крім того, у цьому словосполученні невизначеність контексту дозволяє двояко пояснити тип зв'язків між означуваним словом і означенням до нього, а переклад буде, безпосередньо, залежати від встановлення типу реалізованих зв'язків. Якщо, виходячи з контексту, йдеться про об'єктні зв'язки (law of warfare), то це словосполучення буде перекладатися як “закони про ведення війни”. Якщо ж між компонентами є темпоральний зв'язок (law during a war), то правильним перекладом буде “закони військового часу”.

Отже, можливі три варіанти перекладу словосполучення cruel war law залежно від контексту: жорстокі закони війни, жорстокі закони воєнного часу і закони жорстокої війни.

В англійській мові існує безліч термінів, створених за моделлю NN. При перекладі цих термінів необхідно використовувати їх точні еквіваленти, а не перекладати кожен член конструкції окремо. Нерідкі випадки, коли відповідність складається з абсолютно інших компонентів або перекладається одним словом [5, c. 129].

Особливу складність для перекладу представляють словосполучення, в яких вилучається основний компонент словосполучення, з яким означення пов'язано логічно, тобто називає не кількість іменника, перед яким стоїть означуваний компонент, а якість іншого, пов'язаного з ним предмета або явища. Наприклад, у словосполученні tenor suspect слово tenor логічно може бути пов'язано зі словом activity, act, operation і т. д. При перекладі з англійської мови на українську цей вилучений елемент відновлюється, і з урахуванням контексту цей вираз може перекладатися як “підозрюваний у терористичній діяльності” або “підозрюваний у скоєнні терористичного акту”. Використаний при цьому прийом являє собою доповнення, тобто включення додаткових компонентів у структуру словосполучення.

Атрибутивні конструкції із внутрішньою предикацією. Особливий інтерес, з точки зору перекладу, представляють атрибутивні конструкції, атрибутами в яких виступають словосполучення чи пропозиції. У художній літературі подібні атрибутивні групи нерідко використовуються для оказіональної емоційно-насиченої характеристики означуваного елемента: для опису виразу обличчя, зовнішності, манери поведінки тощо. Досить часто вони вказують на іронічне ставлення автора до описуваних ним явищ наприклад:

There is a sort of Oh-what-a-wicked-world-this-is-and-how-Iwish-I-could-do-something-to-make-it-better-and-nobler expression about Montmorency. (Jerome K. Jerome) - Монморенсі дивиться на вас з таким виразом обличчя, наче хоче сказати: “О, як зіпсований цей світ і як же я хочу зробити його кращим і благороднішим” [1, c. 44].

У наведеному прикладі конструкція складається з двадцяти одного слова. Зрозуміло, що при перекладі відбуваються певні втрати через те, що в українській мові такого типу епітети практично не вживаються. У публіцистиці, особливо в англійській та американській, такого роду атрибутивні групи можуть бути і нейтральними:

a win-at-any-cost-attitude - позиція переможця;

a take-it-or-leave-it-statement - ультимативна заява.

Отже, cловосполучення - це окрема ланка структури речення. Воно утворюється як комплексне позначення предмета, дії чи якості, що об'єднує два-три різнопорядкові поняття [3, c. 16]. В англійській мові розрізняють такі типи словосполучень: синтаксичні (вільні) та фразеологічні.

Зі структурного погляду словосполучення можуть бути двочленними, тричленними і чотиричленними. Також вони можуть бути складними та комбінованими.

Відповідно до властивостей, що ґрунтуються на синтаксичному зв'язку між словами , виділяють сурядні та підрядні словосполучення. Підрядні, в свою чергу, поділяються на предикативні, тобто такі, які співвідносні з підметом і присудком, і непредикативні. А за характером вираженого в них зв'язку підрядні поділяють на атрибутивні, об'єктні і релятивні.

Отже, атрибутивні словосполучення - це такі словосполучення, в яких залежне слово називає ознаку. Вони представляють собою найбільш розповсюджений тип вільних словосполучень в англійській мові. Існують різні типи атрибутивних словосполучень, а тому, щоб зробити якісний переклад, необхідно знати їх структурно-семантичні особливості.

Розділ 2. Особливості перекладу англійських атрибутивних словосполучень

2.1 Способи перекладу англійських атрибутивних словосполучень українською мовою

Атрибутивні групи зі складним синтаксичним зв'язком між компонентами на зразок the EU's 27 member states - “27 держав-членів Європейського Союзу”, animal rights activist - “активіст руху захисту тварин” являють собою одне з найхарактерніших явищ англійського синтаксису [16, с. 94]. Широке побутування подібних структур у книжному стилі мовлення пояснюється передусім значною економією мовних засобів, яку дає їхнє використання: “Виняткове розмаїття смислових зв'язків навіть у найпростіших атрибутивних сполученнях дозволяє англійській мові досягти такої стислості вислову, яка навряд чи можлива в інших європейських мовах” [16, с. 94]. Водночас ця особливість англійської мови досить часто створює значні труднощі при перекладі. Пов'язані вони як із особливостями граматичної будови англійської та української мов, так і з низкою семантичних чинників.

Важливим етапом роботи над будь-яким перекладом є попередній аналіз тексту на всіх рівнях його організації, виявлення можливих граматичних і семантичних труднощів. Щодо атрибутивних сполучень, цей аналіз передбачає передусім поділ групи на дві частини: означувану й означальну. Англійські означення виражаються не тільки прикметниками й дієприкметниками.

Типовим для структури англійського речення є функціонування в атрибутивній функції іменника; крім того, синтаксичну роль означення може виконувати й герундій, який не має відповідника у граматичній системі української мови.

Членами лівобічної означуваної групи можуть бути різні частини мови (прикметники, дієприкметники, іменники). Наприклад: Escaped pet python strangles 2-year-old girl. У наведеному реченні міститься дві атрибутивні групи.

У першій - escape pet python - означуваним є іменник python “пітон”, а атрибутивну функцію виконують прикметник escaped та іменник pet. Прикметник атрибутивної групи формально подібний до дієприкметника ІІ, але таким бути не може, оскільки англійські дієприкметники минулого часу (Participle II) мають пасивний стан: escape, прикметник - having got free [24]. У російській мові англійське escaped перекладається дієприкметником “сбежавший”. Як бачимо, при перекладі відбувається заміна частини мови: прикметник > дієприкметник. У цьому разі маємо так звану трансформацію вербалізації - це перекладацька лексико-граматична трансформація, внаслідок якої в реченні перекладу збільшується кількість вербальних ознак (зокрема в результаті якої іменні частини мови перекладаються дієслівними словоформами тощо) чи в реченні з'являються додаткові дієслівні форми або відбувається заміна інших частин мови дієслівними формами [3, с. 6].

Граматична структура сучасної української мови подібних дієприкметників не має, тому аналізований прикметник можемо перекласти підрядною частиною складнопідрядного речення з підрядним означальним (який утік) або іменником (утікач), що в наведеному прикладі видається більш прийнятним. Іменник pet має основне значення an animal which is kept in the home as a companion and treated kindly [24] і не має абсолютного еквівалента в українській мові, а може бути перекладений атрибутивним словосполученням “улюблена домашня тварина”. У Cambridge Advanced Learner's Dictionary прикметник pet засвідчується тільки в переносному значенні: pet, adjective: pet theory / subject / hate, etc. - a theory/subject/hate, etc. that is special and important to you: Football is one of her pet hates [24].

Інші тлумачні словники англійської мови засвідчують функціонування лексеми pet у ролі як іменника, так і прикметника: pet, іменник - animal kept at home: an animal kept for companionship, interest, or amusement; прикметник - kept as pet: kept as a pet animal [25]. Вживання pet в атрибутивній функції актуалізує тему “домашній, не дикий”. Отже, словосполучення escaped pet python можемо перекласти як “домашній пітон-утікач”.

Друге атрибутивне словосполучення (2-year-old girl) являє собою типове для англійської мови поєднання іменника на означення особи зі складним атрибутивним компонентом на позначення віку “числівник + іменник year + прикметник old”. Цей компонент українською перекладаємо складним прикметником: “дворічна дівчинка”. Порівняємо: “32-year-old Ukrainian man”, “a 27-year-old Latvian woman” - “тридцятидворічний українець, двадцятисемирічна латвійка” ; “62-yearold French woman” - “шістдесятидворічна француженка”. У цьому разі, як бачимо, опорний іменник англійського атрибутивного словосполучення man (woman) при перекладі вилучається.

Переклад атрибутивних груп виконують здебільшого у зворотному порядку, з останнього слова, яке виступає опорним. Найважливішим завданням, звичайно, є встановлення семантичних зв'язків між синтаксичними компонентами словосполучення. Саме вони, а також закономірності будови й функціонування атрибутивних словосполучень в українській мові визначають той чи той спосіб перекладу та обсяг трансформацій. Англійські прикметники, дієприкметники, іменники у функції означень можуть перекладатися одним словом, словосполученням, підрядною означальною частиною у складі складнопідрядного речення.

Однослівний переклад - це переклад прикметником, іменником (у різних відмінкових формах, часом із прийменниками; найчастотнішою є форма родового відмінка), рідше - дієприкметником (оскільки активні дієприкметники в українській мові функціонують обмежено, а пасивні утворюються не від усіх дієслів) [17, c. 32]: “the rightful copyright holder” - “законний власник авторських прав”, “the mountain rescue team” - “гірничорятувальна команда (команда гірничорятувальників)”, “wedding disaster” - “нещастя (нещасний випадок) на весіллі”, in early April - “на початку квітня”, “the world's richest and most powerful countries” - “найбагатші й найвпливовіші країни світу”. Варто зауважити, що при перекладі типовою є зміна порядку слів у словосполученні, що стосується передусім позиції іменників-означень: “the four designated legal gambling zones” - “чотири визначені легальні зони азартних ігор”.

При перекладі атрибутивних словосполучень може застосовуватися прийом додавання необхідних за смислом слів, що зумовлюється різними схемами побудови тих чи інших усталених словосполучень в обох мовах: “a magnitude-7.7 earthquake” - “землетрус силою в 7,7 бала (за шкалою Ріхтера)”, “the second-largest shark” - “друга за величиною акула”. Ця лексико-граматична трансформація вимагає семантичного переосмислення і є досить частотною при перекладі атрибутивних словосполучень із означенням-іменником. Наприклад, в атрибутивній групі “offshore wind and wave power” опорним, означуваним словом є останнє - “power” “енергія”, попередні ж прикметник і два іменники, означенням яких він виступає, становлять означувальний компонент цього складного словосполучення. Група містить прикметник “offshore”, який не має однослівного відповідника в українській мові й означає “такий, що рухається в напрямі від берега; що знаходиться на відстані від берега” [26], словосполучення “an offshore wind” перекладається як “вітер із берега”. Щоправда, прикметник у цьому контексті стосується й другого іменника wave “хвиля”, але сказати українською “вітер і хвиля з берега” ми не можемо.

Крім того, словосполучення wind power є термінологічним і означає “енергія вітру”, а прикметник “offshore” у складі багатьох словосполучень має значення “морський” (наприклад, “offshore drilling” - “морське буріння”, offshore field - “морські поклади (нафти, газу)”, “offshore hole” - “морська свердловина”.

Для адекватного перекладу цієї конструкції необхідне звернення до широкого контексту всієї статті: у публікації йдеться про економічні (й екологічні) переваги використання так званої “зеленої енергії” вітру й морських хвиль. Найприйнятнішим перекладом атрибутивної групи буде такий: “енергія прибережного вітру й морських хвиль”.

Поява у словосполученні у мові перекладу додаткових лексем зумовлена не тільки граматичними чинниками (різні схеми творення словосполучень в англійській та українській мовах), а й розбіжностями в лексико-семантичних системах двох мов, відсутністю повного еквівалента в мові перекладу, відмінною синтагматичною сполучуваністю лексем, іншим обсягом значення слова (в англійській мові багатозначність розвинена більшою мірою, ніж в українській, водночас українські синонімічні ряди багатші за відповідні англійські): “an arms embargo” - “ембарго на постачання зброї”, “cardiovascular risk factors” - “ризик появи серцево- судинних захворювань”.

При перекладі атрибутивних словосполучень не слід забувати й про відмінне у двох мовах семантичне членування дійсності, розбіжності в мовних картинах світу: “in the last 18 month period” - “за останні півтора року”. Англійська мова, на відміну від української, не має окремої лексеми на позначення дробового числа 1,5; українське півтора перекладається англійскою словосполученням “one and a half”. Відрізок часу тривалістю півтора року прийнято позначати або словосполученням “a year and a half” “(досл.) рік і половина”, або називаючи відповідну кількість місяців “18 months” “(досл.) 18 місяців”.

Переклад атрибутивних груп підрядною означальною частиною, відповідно, синтаксична трансформація речення, збільшення в ньому кількості вербальних ознак, стосується передусім словосполучень із англійськими дієприкметниками, які можуть займати як ліво, так і правобічну позицію щодо означуваного слова, а також часто утворюють дієприкметникові звороти [7, c. 126]: “The majority of children studying world languages already speak English as a second language.” - “Більшість дітей, які вивчають світові мови, уже володіють англійською як другою мовою”;

“Toyota unveils mind reading weelchair”. - “Тойота представила інвалідний візок, який читає думки”;

“The French government said that efforts to retrieve the box containing electronic data would begin on Wednesday.” - “Уряд Франції повідомив, що спроби віднайти чорну скриньку, яка містить електронні відомості, розпочнуться в середу”;

“She told rescuers she had heard helicopters searching for her.” - “Вона розповіла рятувальникам, що чула гелікоптери, які розшукували її.”

Слід пам'ятати, що певна частина атрибутивних словосполучень є усталеними висловами - фразеологізмами або складними термінами, що вимагає від перекладача глибокого знання лексико-граматичної організації обох мов [7, c. 34]:

on the other hand - “з іншого боку”;

search warrant - “ордер на обшук”;

external airspeed sensors - “зовнішні сенсори швидкості літака”;

stray bullets - “сліпі (випадкові) кулі”;

artificial respiration - “штучне дихання”;

interest rates - “ставки відсотка”;

civilian casualties - “втрати серед мирного населення”.

Роль означення в англійському реченні подекуди виконує й інфінітив, який може перекладатися відповідним українським інфінітивом, дієслівним іменником, особовою формою дієслова-присудка у складі підрядної означальної частини [16, c. 205]:

“Despite every effort to target only insurgents…” - “Незважаючи на всі зусилля поцілити тільки в повстанців…”;

“Green energy firm Ecotricity submitted the plans to build six 395ft (120m) turbines…” - “Фірма зеленої енергії “Екотрісіті” представила на розгляд план побудови шести стадвадцятиметрових турбін…”;

“Spain became the latest country to withdraw its ambassador from Honduras.” - “Іспанія стала останньою країною, яка відкликала свого посла з Гондурасу.”

Як бачимо, труднощі перекладу англійських атрибутивних словосполучень українською мовою зумовлені низкою граматичних і семантичних чинників: по-перше, розбіжностями граматичних норм творення атрибутивних словосполучень в обох мовах, що, зі свого боку, залежить від граматичних характеристик тих чи інших англійських та українських частин мови; по-друге, особливостями сполучуваності й функціонування слів у словосполученнях; по-третє, відмінностями вживання еквівалентних конструкцій, наявних у мові перекладу й оригіналу. Нарешті, труднощі спричиняються й розбіжностями в лексико-семантичних системах обох мов. Переклад англійських атрибутивних груп, безперечно, слід починати з аналізу семантичних зв'язків між компонентами словосполучень. Названі чинники й визначають обсяг трансформацій при перекладі.

2.2 Аналіз перекладу атрибутивних словосполучень у романі Германа Мелвілла “Moby Dick, or The Whale”

Матеріалом для дослідження особливостей і способів перекладу атрибутивних словосполучень послугував роман “Moby Dick, or The Whale” Германа Мелвілла та його український переклад, виконаний Оленою Горенко. Проаналізувавши твір, можна зазначити, що автор уникає складних синтаксичних конструкцій. Основна синтаксична одиниця роману - складнопідрядне речення, яке стало особливістю цього твору. Автор може застосовувати в одному і тому ж реченні одразу кілька типів атрибутивних словосполучень, які відіграють важливу роль у розумінні роману, і дозволяють побачити неповторний стиль автора.

Аналіз твору дозволив виявити різні за структурою атрибутивні словосполучення. Найчастіше автор використовує дво- та трьохкомпонентні конструкції з ад'єктивним атрибутами, які не становлять великої граматичної складності для перекладача, але грають велику роль у розумінні задумів та настроїв автора. Менше вживаними, але більш складними для перекладу є багатокомпонентні атрибутивні словосполучення субстантивного типу з різними смисловими зв'язками.

Розпочнемо із двокомпонентних словосполучень типу (A+N):

“…guilt and guiltiness, all varieties were welded into oneness, and were all directed to that fatal goal which Ahab their one lord and keel did point to.”

“…так само й різні люди в цій команді, відвага одного, слабкодухість другого, скверна і чеснота - все розмаїття злилося в одне ціле і було спрямоване до однієї приреченої мети, на яку вказував Ахаб, їхній єдиний кіль і володар.”

Конструкція “fatal goal” за структурою є двокомпонентним словосполученням, атрибутом якого виступає прикметник “fatal”, тобто за типом воно є ад'єктивним атрибутивним словосполученням. Словник трактує прикметник “fatal” як згубний, небезпечний, смертельний. У цьому контексті слово має значення “приречений на смерть”, або ж “приречений на крах”.

При перекладі залишається лише означення “приречений”, яке у поєднанні з означуваним іменником “goal” перекладається як “приречена мета”.

Ще один приклад перекладу того ж типу словосполучень представлений у реченні:

“But though without dissent this point be fixed, how is mortal man to account for it?”

“Та навіть якщо цей факт не викликає сумніву, то як можемо ми, смертні, його пояснити?”

Тут двокомпонентне ад'єктивне словосполучення “mortal man” дослівно перекладається як смертна людина (чоловік), але у цьому контексті його значення переноситься на все людство, тому перекладач замінює конструкцію з прикметника “mortal” та іменника “man” на загальне значення “смертні”, доповнюючи його займенником першої особи множини “ми”, що вказує на те, що оповідач відносить себе до тієї ж категорії смертних.

Ще одним цікавим прикладом є двокомпонентна конструкція ускладнена прикметником (прикметник+ імен. прикм. + іменник).

When I stand among these mighty Leviathan skeletons, skulls, tusks, jaws, ribs, and vertebrae, all characterized by partial resemblances to the existing breeds of sea-monsters;…”

“Коли я стою посеред цих величних левіафанських скелетів, черепів, зубів, щелеп, ребер і хребців, що мають певну подібність із кістками нині існуючих порід морських чудовиськ …”

Конструкція “mighty Leviathan skeletons” являє собою субстантивне словосполучення, поширене прикметником “mighty”. Іменник Левіафан (древнє морське чудовисько) виконує функцію означення до іменника “skeletons” і перекладається як “левіафанських скелетів” (скелет цього виду чудовиська).

Прикметник mighty (перек. могутній, величний) відіграє підсилювальну роль означення у конструкції, вказуючи на розміри чудовиська, відповідно і на розміри його скелета. Він має відношення як до одного, так і до другого іменника, а тому стоїть на початку конструкції.

Наступними розглядаються багатокомпонентні словосполучення типу

(P II+N+N):

“And thus, through the serene tranquillities of the tropical sea, among waves whose hand-clappings were suspended by exceeding rapture, Moby Dick moved on, still withholding from sight the full terrors of his submerged trunk, entirely hiding the wrenched hideousness of his jaw.”

“І так, у безжурному спокої тропічного моря, серед хвиль, що від захвату не сміли вибухнути оплесками, плив Мобі Дік, іще не показуючи свою жахливу зброю, ховаючи від очей свою вигнуту нижню щелепу.”

На перший погляд може здатися, що “wrenched hideousness” - це ад'єктивне словосполучення, у якому дієприкметник “wrenched” є означенням до іменника “hideousness”, і дослівно його можна перекласти як “вибитий(вигнутий) жах”. Як бачимо такий переклад не є правильним, тому варто звернути увагу на смислові зв'язки у цілому словосполученні, згідно з якими, обидва слова є означенням до головного слова “jaw”. В такому разі вони будуть перекладатись як “вигнута щелепа” і “жахлива (потворна)щелепа”. Але перекладач вважає за потрібне розділяти ці два поняття, так як “жахливість” щелепи полягає не в її вигляді, а в її потужній силі та небезпеці “…не показуючи свою жахливу зброю…”, а “wrenched” якраз відноситься до зовнішнього вигляду щелепи “…ховаючи від очей свою вигнуту нижню щелепу.”

Наступним прикладом послугувала конструкція (A+ A+ N) речення:

“Now a certain grand merchant ship once touched at Rokovoko, and its commander--from all accounts, a very stately punctilious gentleman, at least for a sea captain--this commander was invited to the wedding feast of Queequeg's sister, a pretty young princess just turned of ten.”

“Одного разу до Роковоко прибув великий торговий корабель, і капітан - на загальну думку, гідний поваги й вельми шляхетний джентльмен, принаймні як для морського капітана - дістав запрошення на бенкет з приводу весілля юної сестрички Квіквега - красуні-королівни, якій щойно виповнилося десять років.”

Тут автор не обмежується одним означенням до головного слова “gentleman”. Дослівно “very stately”, що виступає в ролі означення, перекладається як “дуже поважний”, але в українській мові таке означення часто має інше стилістичне забарвлення, воно може характеризувати багату, високу за чином, іноді пихату та зверхню людину і, зазвичай, застосовується в сатиричних описах. Тому, щоб передати правильний зміст контексту, перекладач замінює його на “гідний поваги” (достойний; той, що заслуговує на повагу), а прислівник “very” відносить до другого означення “punctilious”, створюючи наступний переклад словосполучення “гідний поваги й вельми шляхетний джентльмен.”

Часто автор використовує багатокомпонентні конструкції у складі речень типу (A+A+N+of+N; A+N+of+N):

“For not by any calm and indolent spoutings; not by the peaceable gush of that mystic fountain in his head, did the White Whale now reveal his vicinity; but by the far more wondrous phenomenon of breaching.”

“Не спокійним, байдужим фонтаном, цим мирним джерелом, що струмить у нього з голови, сповістив Білий Кит про свою появу; тепер він, на подив людям, сам почав вистрибувати з води.”

Якщо розглядати словосполучення “wondrous phenomenon” окремо, то можна охарактеризувати його як ад'єктивне словосполучення, у якому прикметник “wondrous” є означенням до головного слова “phenomenon”, але цей самий іменник має субєктний зв'язок із другим іменником “breaching” і утворює з ним різновид субстантивного словосполучення (іменник + прийменник + іменник). Визначивши правильні зв'язки між компонентами словосполучення, можна перейти до наступних дій, а саме до його перекладу.

Денотативне значення іменника “breaching” - руйнування, руйнація, але у цьому контексті воно буде недоречним, адже мова йде про кита. У такому разі словник дає інше трактування цьому слову: breaching (of a whale) - rise and break through the surface of the water. Отже, українською мовою це cлово буде перекладатися як “вистрибувати з води”. Щодо словосполучення “wondrous phenomenon”, то його значення “дивини”, “неймовірного явища”, перекладач подає власною інтерпретацією “на подив людям”. У цьому випадку перекладач не зберігає денотативного значення компонентів словосполучення, але цілком передає його сенс та думку автора.

Найбільш численними є атрибутивні словосполучення типу A+N. Серед них зустрічаються кліше і контекстуально-обумовлені словосполучення:

“At intervals, he would refer to piles of old log-books beside him, wherein were set down the seasons and places in which, on various former voyages of various ships, sperm whales had been captured or seen.”

...