Способи відтворення метафори при перекладі англійських публіцистичних текстів
Теоретичні аспекти вивчення публіцистичного дискурсу та метафори. Специфіка функції метафори в публіцистичному дискурсі, її явища та класифікація. Практичний аналіз способів перекладу метафори з англійської мови на українську на матеріалі публіцистики.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.12.2015 |
| Размер файла | 149,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Курсова робота
На тему: «Способи відтворення метафори при перекладі англійських публіцистичних текстів»
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти вивчення публіцистичного дискурсу та метафори
1.1 Особливості публіцистичного дискурсу
1.2 Специфіка функції метафори в публіцистичному дискурсі
1.2.1 Явища метафори
1.2.2 Класифікація метафор
Розділ 2. Практичний аналіз способів перекладу метафори з англійської мови на українську на матеріалі публіцистики
Висновки
Список використаної літератури
Додаток
Вступ
Теорія метафори ґрунтовно розроблена світовою літературно-теоретичною наукою, над її проблемами працювало багато відомих теоретиків літератури від античності до наших днів, знаходячи все нові й нові грані цього тропа.
Як мовний засіб політичної комунікації метафору досліджували закордонні (А. Баранов, Ю. Караулов, В. Володіна, В. Костомаров, Г. Солганик, А. Чудінов та ін.) й українські (І. Брага, Х. Дацишин, Л. Павлюк, О. Сербенська, І. Філатенко, О. Чадюк, Г. Яворська та ін.) вчені.
З огляду на вищезазначене, темою нашої роботи було обрано «Способи відтворення метафори при перекладі англійських публіцистичних текстів».
Актуальність нашого дослідження обумовлено все більшою поширеністю використання метафор у публіцистичному дискурсі, як українському, так і англомовному. У зв'язку з цим вбачаємо необхідність проведення ґрунтовного аналізу способів перекладу метафор з англійської мови на українську на матеріалі публіцистичних текстів.
Об'єкт дослідження - особливості функціонування метафори у публіцистичних текстах.
Предмет дослідження - специфіка перекладу метафори з англійської мови на українську на прикладі публіцистичних матеріалів.
Мета дослідження - визначити особливості функціонування та перекладу метафор з англійської мови на українську.
Для досягнення мети нашого дослідження перед нами були поставлені наступні завдання:
- розглянути особливості публіцистичного дискурсу;
- визначити специфіку функції метафори в публіцистичному дискурсі;
- охарактеризувати явище метафори;
- розглянути класифікацію метафор;
- на практиці дослідити особливості перекладу метафор з англійської мови на українську на матеріалі англомовної публіцистики.
Практична цінність роботи міститься у можливості використання її результатів при викладанні студентам теми зі способів перекладу метафори з англійської мови на українську та на предметах з вивчення стилістики як української, так і англійської мови.
Структура дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів - теоретичного та практичного, висновків, списку використаних джерел та додатку.
Розділ 1. Теоретичні аспекти вивчення публіцистичного дискурсу та метафори
1.1 Особливості публіцистичного дискурсу
Серед мовознавчих напрямів, які розвиваються на сьогоднішній день, чільне місце посідає феномен «дискурс». Кількість робіт, присвячених вивченню цього явища настільки значна (Н.Д. Арутюнова, А.Д. Бєлова, Д.Ж. Браун та Дж. Юль, Т. ван Дейк, В.І. Карасик, О.С. Кубрякова, М.Л. Макаров, П. Серіо, О. Шейгал, А.П. Загнітко та ін.), що деякі спеціалісти говорять про «дискурсивний бум» у лінгвістиці.
Необхідність класифікації та вивчення різних видів дискурсу в сукупності засобів їх реалізації та комунікативно-ситуативних параметрів обумовлює актуальність нашого дослідження.
Мета цієї роботи - узагальнити поняття публіцистичного дискурсу у його кореляції з поняттями «функціональний стиль» та «текст», виокремити основні функції публіцистичного дискурсу.
У сучасній лінгвістиці дискурс розуміють як складне комунікативне явище, яке містить не тільки акт творення певного тексту, але й відображає залежність мовного твору від багатьох екстралінгвістичних обставин - знання про світ, поглядів, думок і конкретної мети мовця як його творця. У дискурсі відображається складана ієрархія знання, необхідна і для його створення, і для сприйняття [11, c. 170].
Тобто, як і будь-яке лінгвокультурне явище, дискурс, крім суто лінгвального, має зовнішній екстралінгвальний та внутрішній лінгвокогнітивний виміри.
Екстралінгвальний план публіцистичного дискурсу охоплює інформацію про продуцента (статус, політичне спрямування, ідеологічна забарвленість видання, колективне авторство, оперативність створення й споживання тексту, періодичність) та інтерпретатора (орієнтація на масову/жіночу/чоловічу/молодіжну/дитячу тощо аудиторію).
Лінгвокогнітивний план реалізується у когнітивних моделях, що репрезентують усю екстралінгвальну інформацію у мовній свідомості індивіда та впливають на породження та сприйняття дискурсу, обумовлюють, зокрема, й вибір мовних засобів (лінгвальний вимір).
Публіцистичний дискурс розглядаємо в якості окремого типу дискурсу як корелят публіцистичного стилю. Тлумачення дискурсів за «стилем спілкування» виходить із процесуально-результативного розуміння самого стилю як комплексу «когнітивних процедур обробки знань, що знаходить відповідну вербальну реалізацію. Являючи собою певну техніку організації актів спілкування у відповідності з конкретною прагматикою мовця, стиль виступає феноменом функціонального порядку» [16, c. 387].
І хоча проблема співвідношення понять «функціональний стиль» та «дискурс» залишається далекою від вирішення, спеціалісти вважають за можливе говорити про розмовний, офіційно діловий, художній стиль тощо. Стиль - це системно утворюючий фактор дискурсу, а дискурс - «вмістилище вербальних засобів втілення соціально значущих ідей, що віддзеркалюється в культурній свідомості» [15, c. 359].
У ракурсі, специфічному для кожної комунікативної ситуації, будь-який функціональний стиль виступає у вигляді певного набору стильових рис, прийомів та домінант, що є найбільш адекватними дискурсу. У цьому сенсі функціональний стиль - «особливий кут конструювання дискурсивної моделі світу» [13, c. 12].
Однак, приймаючи таке положення у якості базового для нашого дослідження, потрібно враховувати, що подібне співвідношення понять «дискурс», «стиль» є досить умовними, хоча б з тієї причини, що вони належать до різних наукових парадигм і, відповідно, мають різні сфери використання (дискурс - об'єкт міждисциплінарного вивчення, функціональний стиль залишається в межах лінгвістики та літературознавства).
Українська енциклопедія визначає публіцистичний стиль у двох аспектах. По-перше, це - один із функціональних стилів літературної мови, що використовується у сфері масової інформації. По-друге, це - емоційно забарвлена, піднесена мова з ознаками вольової оцінності [2, c. 6].
Як мова преси це мова періодичних, видань, які розповідають про події внутрішнього та зовнішнього життя регіону, країни. У мові преси продукуються певні соціальні та мовні стереотипи. Існують мовні кліше як специфічні форми швидкої подачі й сприймання інформації. Інформативна функція публіцистичного стилю зумовлює використання різноманітних жанрів у газеті, журналі (інформація, кореспонденція, стаття, інтерв'ю, репортаж, нарис, огляд і под.). Інформаційна орієнтація публіцистичного дискурсу пов'язана з документальністю, об'єктивністю, актуальним викладом інформації, офіційністю, логічністю та аргументативністю.
Не можна не помітити, що дискурс безпосередньо пов'язаний з текстом. Співіснування двох філологічно релевантних явищ у спільному контекстів не випадкове, а навіть закономірне. Загальним способом диференціації є представлення їх у співвідношенні «загальне-часткове», де текст слугує конститутивною одиницею дискурсу, а дискурс - одиниця вищого рівня абстракції, в межах якої існує безмежна кількість окремих текстів. Абстракція «дискурс» матеріалізується тільки за наявності конкретних текстів: «дискурс - текст, занурений у ситуацію спілкування за посередництвом тексту».
Організація публіцистичного тексту зумовлена особливостями стилю. Оскільки основним його призначенням є інформувати, висловлювати певну громадянську позицію, переконати людей в її істинності, а деколи й сформувати думку, то для цього журналісти мобілізують усі ресурси мови. При чому вибір мовних засобів зумовлений їх соціально-оцінними характеристиками і можливостями ефективного, цілеспрямованого впливу на масову аудиторію. Це часто досягається шляхом поєднання логічності викладу з емоційним забарвленням, що є визначальною рисою текстів публіцистики.
Тексти ЗМІ становлять особливу сферу для функціонування мови, в якій відбуваються процеси, що не тільки відбивають мовленнєву ситуацію взагалі, а й впливають на структуру мовної системи. Внаслідок цього мова використовується як засіб впливу, що має загальні системні та специфічні текстові характеристики. Поєднання цих характеристик зумовлює виконання мовою газет пізнавальної, інформативної та інших функцій.
Типовими показниками прагматичної спрямованості публіцистичних текстів є лексичні маркери, серед яких вирізняються узуальні й оказіональні лексичні та фразеологічні одиниці, прислів'я, приказки. Лексичні та фразеологічні одиниці виконують експресивну й інформаційну функції у мовленні. Вони покликані пожвавити виклад, зацікавити читача, надати матеріалу емоційного заряду. Оцінка та відбір номінативних одиниць відбувається за принципом комунікативної релевантності, а широке використання порівнянь і метафор зумовлено прагматичною настановою публіцистичного стилю (зокрема тенденцією до експресії та дією принципу економії) [4, c. 144-145].
Вище згадувалося про інформативну функцію публіцистичного дискурсу, однак на теперішньому етапі розвитку суспільства значну роль відіграє регулятивна функція, на розгляді якої ми і зосередимо увагу.
Отже, за класифікацією М.Р. Желтухіної [9, c. 192-193], регулятивна функція має наступне визначення: організація та регулювання процесів, вплив на аудиторію, контроль над суспільною думкою, головний інструмент соціалізації, соціокультурного контролю та керування за допомогою мови.
Тексти публіцистичного дискурсу характеризуються комунікативно-прагматичною спрямованістю, яка виявляється в тому, щоб у процесі подачі інформації не тільки інформувати, скільки здійснювати соціально-психологічний вплив на аудиторію через переконання, навіювання. Одним із різновидів регулятивної функції є функція впливу - пряма та непряма пропаганда й агітація: визначення громадянського та політичного вибору і пропозиція набору стандартів стилю життя, що визначають мотивацію. Сюди входить не тільки формування думки, а й заклик до дії, виховання звичок. Здійснюється ідеологічний і політичний вплив, дія, спрямована на масову свідомість.
Різновидами функції впливу виступає магічна, символічна, релігійна, прагматична, рекламна, апелятивная, аргументативна, оцінна, персуазивна, сугестивна, політична, ідеологічна, пропагандистська, маніпулятивна.
На особливу увагу заслуговує функція оцінки, яку М.Р. Желтухіна виокремлює як різновид функції впливу. При осмисленні мови необхідно не лише зрозуміти, оцінити задум адресанта з точки зору його змісту й авторської думки та наміру, але й оцінити спрямованість цього задуму, його корисність. Це використання людиною функції оцінки. Публіцистичний дискурс пропонує увазі громадськості певне коло питань, закликаючи до усвідомлення їх важливості для задоволення соціальної потреби інтересів, формує первинне відношення (позитивне або негативне) до фактів; пропонує різні види оцінок: «добре», «погано», «корисно», «шкідливо», «позитивно», «негативно» тощо. Оцінки можуть бути складними: «корисно, але небезпечно», «досяжно, але за певних умов», «вигідно, але вимагає витрат». Оцінка містить в даному випадку не лише схвалення, думку, але й елементи раціонального знання, виступаючи засобом аргументації [9, c. 199-200].
Лексика оцінки формує суспільні стереотипи та ідеологеми.
Оцінність, як одна із універсальних рис публіцистичного дискурсу, буває імпліцитною та експліцитною.
Відмінною рисою новітньої публіцистики стала відмова від експліцитної пропаганди. На зміну пропаганді прийшло вміло завуальоване маніпулювання масовою свідомістю.
Отже, тексти публіцистичного дискурсу як частина масової комунікації, з одного боку, відображають стереотипи масової свідомості, а з іншого - формують їх, нав'язуючи індивіду певні смаки, життєві пріоритети, моделі поведінки, у тому числі мовленнєвої.
Так, наголошується, що лексичні засоби, які використовує публіцист при породженні, а читач при інтерпретації дискурсу, відбивають світогляд людини, а отже «стереотипи національних характерів», внутрішній світ, знання та уявлення, які складають мовну картину світу.
1.2 Специфіка функції метафори в публіцистичному дискурсі
Публіцистика на зламі епох відіграла неабияку роль у пробудженні суспільної свідомості й формуванні нації. Аналітичні, пристрасні, викривальні виступи майстрів пера не тільки розкривали важливі для соціуму політичні поняття, а й впливали на емоційну сферу реципієнтів. Одним з таких вербальних засобів, що забезпечує сугестивний потенціал тексту, успішність комунікативного акту, відтворює індивідуально-авторську картину світу митця й увиразнює пресовий дискурс, є метафора. Її роль важко недооцінити: метафора збагачує інформативне наповнення матеріалу; насичує образами тканину тексту, роблячи його більш виразним, яскравим і емоційно впливовим; виступає засобом актуалізації уваги адресата; підкреслює позицію автора, а в політичному дискурсі, зафіксованому в засобах масової інформації, за словами В. Калько, виступає інструментом впливу, а то й маніпулювання свідомістю [11, с. 170].
Останнім часом написано десятки наукових праць (дисертації, монографії, статті), об'єктом дослідження яких є метафора. Таке розмаїття наукових пошуків пояснюється не тільки традиційним серед філологів трактуванням метафори як тропа, засобу увиразнення мови, а й наявністю нових підходів у тлумаченні цього художнього засобу. Із зацікавленням процесами метафоризації представників інших гуманітарних напрямів усе більшого розповсюдження набуває погляд на метафору як на “ключ до розуміння основ мислення” [2, с. 6].
Як один з яскравих і часто вживаних публіцистами засобів увиразнення мови, метафора дозволяє проаналізувати індивідуально-авторську мовну картину кожного митця, інтерпретацію ними суспільно-політичних реалій, забезпечує комунікативний і впливогенний потенціал тексту. Оскільки вплив на оцінні позиції реципієнтів є визнаною ознакою публіцистики, метафора є тим тропом, що оживлює мову автора, робить його думку оригінальною, іноді несподіваною, посилюючи тим самим результативність комунікативного акту. Тим більше, що мова письменника вже первісно багата на тропи, і це (у сукупності з іншими ознаками) дозволяє науковцям говорити про письменницьку публіцистику, як про окреме наукове поняття, яке “… в системі журналістських жанрів <…> формально відноситься до публіцистичного роду, очолюючи специфічну й різноманітну групу жанрів художньої публіцистики, яка відрізняється від наукової, політичної, конфесійної й власне журналістської публіцистики” [7, с. 70].
Продуктивною в публіцистичних текстах майстрів слова є метафорична модель будови. Представлення держави як будівлі асоціюється в реципієнта з його захистом від несприятливих факторів; удосконаленням, ремонтом власної оселі, що забезпечить у майбутньому стійкі життєві пріоритети. Наприклад: “Вийти з тяжких кризових явищ допоможе нам тільки рішучий демонтаж віджилих понять і схем, тільки надійне згуртування - на вищому рівні - всіх національних будівничих сил” [11, с. 173]. “…наближається доба, коли благословенна пані смерть прорідить лави закоренілих рабів, малоросійщина стане спогадом, а нові покоління українців житимуть у своїй державі, постійно будуючи й постійно ремонтуючи її відповідно до вимог нових часів” [22, с. 35]. “… не переставляти меблі в тісному й підгнилому від грибка лицемірства домі, мурувати новий будинок на фундаментах загальнолюдських ідеалів - цього ми прагнемо й вимагаємо” [12, с. 88].
1.2.1 Явища метафори
Когнітивну теорію метафори сформували наукові праці Дж. Лакоффа, М. Джонсона, Е. Маккормака, Р. Гаскелла, А. Баранова та ін. Згідно з цією теорією метафора знаходить свій вияв не лише в мовній сфері, а й у поняттєво-мисленнєвій. Людина живе метафорами, мислить ними. Мовні метафори можливі тому, що саме мислення людини метафоричне [3]. Е. Маккормак трактує метафору як “когнітивний процес, який виражає і формулює нові поняття”, а також як “культурний процес, за посередництвом якого змінюється сама мова” [15, с. 363].
Російський теоретик А. Баранов процеси метафоризації вважає специфічними операціями над знаннями, що призводять до зміни їх онтологічного статусу (невідоме стає відомим, а відоме - цілком новим) [4]. Т. Кіс у дисертації “Еволюція художньої метафори: лінгвокультурний аспект” пропонує розглядати концептуальну метафору “…як таке мовне явище, що є відображенням ментальних моделей, які виникають у свідомості людини внаслідок її пізнавально-мовленнєвої діяльності” [13, с. 7].
Теоретики когнітивної лінгвістики інтерпретують метафору як спосіб пізнання світу, репрезентант мовної картини світу, засіб вторинної номінації явищ дійсності, а точніше - “найпродуктивніший креативний засіб збагачення мови, вияв мовної економії, семіотичну закономірність, що виявляється у використанні знаків однієї концептуальної сфери на позначення іншої, схожої з нею в якомусь відношенні” [7, с. 149].
Метафора (Грец. метафора-перенесення) Метафора - один з найважливіших тропів. Метафора йде з тої ж глибини століть, що й поезія. Вона лежить в основі найстарших поетичних текстів - заклинань Вона - і в основі прислів'їв, приказок, загадок - цих самих древніх з нині існуючих видів народної творчості. Метафорою в широкому розумінні вважають будь-яке слово або вираження, ужите в переносному значенні: годинники біжать, час летить, каяття з-звістки або її пробудження й т.п.
Принцип подібності, закладений у метафорі, характерний у тій або іншій формі для всіх тропів. Тому художнє мовлення, насичене тропами, називають метафоричним.
Метафора - це троп художнього мовлення, що виникає з якого мається на увазі порівняння предметів, явищ, дій.
Донині залишається остаточно не розв'язаним питання про характер фундаментальних засад метафори: яку природу - мовну, дискурсивну чи концептуальну - має це явище. Тому в сучасній науці цей троп презентують на двох принципово різних рівнях: пропозиціональному та образно-асоціативному [16, c. 387-188].
Метафора - це лаконічна картина природи, відображення почуття, характеру, вияв тонкої спостережливості автора і його вміння розкривати ті зв'язки та аналогії, що існують у дійсності між різними явищами - матеріальними і духовними. Поетичні словесні образи є наслідком певного художнього узагальнення, вони виникають у результаті складних процесів художнього мислення. Метафора (гр. metafora - «перенесення») - один з найбільш уживаних, популярних і важливих тропів, що полягає у перенесенні ознак, особливостей, характеристик за принципом схожості, подібності з одного предмета, особи, явища на інші [11, c. 170]. Це слово, зворот, в якому завжди присутнє буквальне значення (автологічне, денотативне) і переносне (конотативне). Поняття метафори досить популярне в літературних працях, однак іноді йому бракує поглибленого аналізу, чіткішого розмежування цієї фігури як естетичної реалії, як певного процесу. Із розвитком теоретико-літературної думки природу тропа та психологію його творення тлумачили по-різному, але всі найвидатніші мовознавці визначали троп як елемент образного мислення. Так, античні теоретики, яких прийнято вважати «родоначальниками формалістичного розуміння тропа», зокрема метафори як прийому прикраси, висловлювали думки про те, що метафоризація - органічна властивість людської психіки взагалі й художнього мислення зокрема.
У процесі семантичного розвитку метафора перетворювалася на абстрактне поняття, ставала одиницею номінації, втрачаючи стилістико-експресивну виразність. Проте всі сучасні дослідження цього тропа спираються на фундаментальне положення Аристотеля про метафоричний перенос [1, 125]. Метафора є, перш за все, семантичним процесом, що передбачає певні стадії розгортання, а також початкові, проміжні та кінцеві результати. Отже, у ній розрізняють динаміку (процес утворення мовної метафори) і статику (кінцевий результат процесу метафоризації).
Давньогрецький вчений класифікував метафору як скорочене порівняння. Але необхідно зважати на те, що процес образного мислення безперервно розвивався, еволюціонувало і творення тропа. Метафорична асоціативність була більш простою, явною, безпосередньою, зовнішньою, вона торувала шляхи складнішим метафорам. Коли ці тропи стали вже звичними, усталеними, виникли нові поглиблені асоціації.
Аристотель розглядав метафору в широкому розумінні «перенесення» та включав у неї і гіперболу, і синекдоху, і метонімію. Він трактував цей троп також як певну художню необхідність. Вчений підкреслював значення метафори для наочності, конкретності зображення, відзначав, що створення вправних метафор - ознака таланту, оскільки майстерним метафорам «не можна навчитися в інших, а треба самому вміти підмічати подібність в природі» [1, 120]. За Аристотелем, метафора - душа будь-якого образу: і порівняння, і гіперболи і т.ін. Квінтиліан також наголошував, що найкращі епітети - ті, в основі яких лежить метафора, оскільки вона збагачує значення. Він продовжив і поглибив Аристотелеве розуміння тропів, зазначаючи, що метафоричний образ більш виразний, ніж те поняття, яке він заміняє. Цицерон відзначав, що нема тропа більш блискучого, який надає мові більшої кількості яскравих образів, ніж метафора.
Таким чином, вже при перших спробах теоретичного осмислення природи метафори формувалися висновки про те, що метафоризація - один з найпоширеніших тропів - є органічною властивістю людської психіки взагалі й художнього мислення зокрема.
1.2.2 Класифікація метафор
Неодмінною, повсюдно присутньою ознакою художньо-літературного тексту будь-якого об'єму є метафора. Насичене метафорами мовлення прийнято називати метафоричним. Таке мовлення - писемне чи усне - втілює у собі впливову й оригінальну силу художнього вислову, подекуди дисгармоніює з його розмовно-побутовою буденністю чи офіційно-діловою трафаретністю. Метафори формуються на основі розширення семантичного обсягу слів, який з часом розгалужується, збагачується разом з розвитком наших знань про навколишній світ і самих себе в ньому. Найбільш звичне і пряме лексичне значення більшості слів починає обростати одним, двома, кількома чи багатьма іншими лексичними значеннями, які найчастіше іменуються трохеїчними, метафоричними, переносними, що належать до образних, емоційно-експресивних властивостей мовлення.
Залежно від властивостей і функцій метафори виділяють такі класифікації цього поетичного тропа:
- за мовним рівнем (лексичні, фразеологічні та граматичні метафори);
- за стилістичним рівнем (індивідуально-стильові та загальностильові);
- за структурою (прості та розгорнені);
- за подібністю (місце розташування, колір, зовнішній вигляд; фізіологічні та психологічні враження; подібність бажана, неіснуюча);
- за напрямами розвитку, тематикою (від живого до неживого і навпаки - від неживого до живого; зооморфізми, антропоморфізми, перехід від конкретного до абстрактного);
- за функціональним рівнем;
- за граматичними характеристиками (частини мови та синтаксичні особливості) [2, c. 33-36].
Необхідність класифікації метафор виявляється особливо наочно в тих випадках, коли цим тропом виражаються складні й невиразні низки думок, породжених невизначеною множиною дій, слів.
Уже давні мислителі розрізняли метафору за поділом предметів на живі й неживі, з якого випливає чотири роди цього тропа: або перенесення залишається в межах живого й неживого, від живого до живого, від неживого до неживого, або воно переходить за межі цих розрядів: від живого до неживого, від неживого до живого.
Метафора виражається членом речення, цілим реченням або кількома реченнями. В останньому випадку вона має форму або алегорії, або уподібнення.
Розглянемо метафору в системі тропів.
Троп (гр. tropos - «повертаю») - це зміна або перенесення власного значення слова або виразу на інше із збереженням суті, а отже, відповідності й значень. Однак, наприклад, у гомерівських порівняннях чимало рис образу не зазначаються, через що неможливо зробити висновок про відповідні риси порівнюваного. Отже, троп - це стилістичний зворот вживання мовної одиниці в переносному значенні з художньою метою.
Метафора - найпоширеніший різновид тропа, що виник за принципом подібності двох чи більше предметів, явищ, дій. Така подібність є наслідком близькості предметів, явищ, дій-станів за певною спільною для них ознакою: за кольором, формою, функцією, внутрішньою ознакою [16].
Види метафор у системі тропів і відношення їх до значення
Алегорія в широкому розумінні охоплює усі випадки відмінності між образом і значенням. Її використовують у багатьох видах мистецтва, а в словесності вона збігається з поезією взагалі. У вужчому розумінні алегорію розглядають як злиття кількох метафор. Вона є метафорою не тільки складною (метафора в одному слові, наприклад, «розуміння», «хвилювання», «чарівний», і в одному реченні або сполученні речень, наприклад, прислів'я, може алегорією і не називатися), але й повною, тобто в словесному виразі немає чітких вказівок на її значення (така, що іншого значення, крім метафоричного, не має). В алегорію може входити уособлення. Алегорія - це відповідь на питання: «як буває», «як є». Але в ній «звичайність» внесена в самий образ.
Порівняння, або уподібнення, як граматична форма, як словесне позначення і образу, і позначуваного містить у собі метафору. Чим далі образ від позначуваного, тим складнішим буде розуміння його і тим необхідніше докласти до нього позначуване; навпаки, чим більша спорідненість знака й значення, тим легше перший обходиться без словесного позначення другого, отже, в деяких випадках порівняння є лише моментом процесу найменування, моментом, на якому думка майже ніколи не зупиняється і який тому майже не вимагає особливого словесного виразу. Необхідність метафори, або метафоричного порівняння, виявляється особливо наочно в тих випадках, коли нею виражаються складні й невиразні низки думок. Хоч метафорою називається перенесення значення слова з певною подібністю, проте вона відрізняється від порівняння, тому що бере якесь слово абстрактно, замість якоїсь речі, а порівняння порівнює певну властивість речі, яку виражають за допомогою часток «так», «наче», «як», «наприклад».
Епітет також має зв'язок з метафорою, вираженою словом або словосполученням у синтаксичній функції означення чи обставини. Кожен епітет становить стилістично-значеннєвий елемент художнього мовлення.
Метонімія означає перейменування, перенесення назви з одного предмета, об'єкта, явища на інший, що перебуває з ним у причинному зв'язку, за асоціацією, за сумісністю. Це дає змогу провести тісну паралель з метафорою. За Н. Арутюновою, метафора й метонімія відрізняються тим, що метафора, орієнтуючись переважно на позицію предиката, одержує характеризуючу функцію через значення слова, а метонімія, орієнтуючись на позицію суб'єкта та інших актантів, виконує ідентифікуючу функцію через референцію імені. Це пояснює те, що метафора є семантичним зсувом у значенні, а метонімія - у референції. У синтагматичному аспекті ці два явища перебувають у контрастному відношенні, а у парадигматичному - протиставляються за ознаками наявності/відсутності ідентифікації об'єктів і постійного змінного характеру ознаки, що позначається [2, c. 26-28].
публіцистичний дискурс метафора англійський
Розділ 2. Практичний аналіз способів перекладу метафори з англійської мови на українську на матеріалі публіцистики
Аналізуючи переклад стилістичних прийомів та виражальних засобів у публіцистичних матеріалах, слід зауважити, що часто саме метафора як одна із найбільш вживаних риторичних фігур стає найскладнішим випробовуванням для перекладача.
За І.В. Арнольд, метафора - це "приховане порівняння, яке здійснюється шляхом використання назви одного предмета стосовно іншого, і яке виявляє таким чином певну ознаку другого" [8, с. 62]. У публіцистичних матеріалах використання метафори допомагає привабити увагу читача та викликати у нього позитивні емоції. Ця стилістична фігура "економить мову, точніше називаючи поняття або дію" [9]. "Публіцистична" метафора "дає можливість осмислити одні об'єкти через властивості та якості інших" [10, с. 132-135] і націлена на створення оригінального образу чи привнесення оцінювального ефекту в публіцистичний текст. У метафорі проявляється витончене вираження емоційної оцінки, яскравої характеристики та образного наповнення, які представлені в публіцистичному повідомленні.
Однак, метафора - це не лише стилістичне поняття, а й соціокультурне. Для її перекладу слід розумітися не тільки у стилістиці двох мов, але й у способі мислення двох культур.
На сьогодні немає універсальних порад щодо перекладу стилістичних прийомів та виражальних засобів, зокрема метафорики.
Так, П. Ньюмарк пропонує наступну класифікацію прийомів перекладу метафор, яка вирізняє:
1) збереження образу у мові перекладу;
2) заміну образу мови джерела стандартним образом мови перекладу, який не суперечить культурі мови перекладу;
3) відтворення метафори за допомогою образного порівняння зі збереженням образу (але з можливою зміною експресії);
4) переклад метафори (або образного порівняння) за допомого образного порівняння (або, інколи, метафори) з тлумаченням значення (це сприяє розумінню, але може призвести до втрати експресивності висловлювання);
5) відтворення семантики метафори описово (може застосовуватися, якщо метафора нечітка і її збереження є недоречним, хоча певні аспекти настанови висловлювання можуть втратитися);
6) пропущення метафори, якщо вона є надлишковою (необов'язковою);
7) збереження метафори з конкретизацією значення з метою підсилити образ [11, с. 87-91].
Т.А. Казакова, в свою чергу, рекомендує такі способи перекладу метафори:
1) повний переклад (співпадають як правила сполучуваності, так і традиції вираження емоційно-оцінної інформації, вжиті у певній метафорі);
2) додавання/опущення;
3) заміна;
4) структурне перетворення;
5) традиційний відповідник [12, с. 245-246].
Таким чином, із запропонованих вище підходів до перекладу метафори, очевидним є той факт, що для забезпечення адекватного перекладу, перекладачеві при потребі слід вносити у текст певні поправки з врахуванням соціокультурних та психологічних аспектів споживача, а також без спотворень передавати смислове та стилістичне навантаження публіцистичного повідомлення.
Розглянемо особливості перекладу метафор на конкретних прикладах із використанням класифікації Т.А. Казакової.
1. We've invested a lot of time in this matter. - Ми вклали багато часу у роботу над цим питанням. - В даному реченні має місце переклад за допомогою заміни. Дослівний переклад «інвестування» є абсолютно недоречним у даному випадку.
2. Two points tell against this outrageous comparison. - Два моменти свідчать проти такого неприпустимого порівняння. - В цьому реченні маємо заміну. Також використано засіб конкретизації значення лексеми, використаної в англійському реченні.
3. We need to combat inflation. - Нам необхідно боротися з інфляцією. - Переклад за допомогою заміни. При цьому нами було замінено військову метафору на лексему без стилістичного забарвлення.
4. The festival is a good tool for children to show their abilities and talents. - Фестиваль - гарна можливість для дітей показати свої здібності і таланти. - При перекладі цієї метафори використана заміна. Даний спосіб перекладу є, на нашу думку, найбільш прийнятним у даному випадку.
5. My mind isn't operating today. - У мене сьогодні не працює голова. - Переклад із застосуванням традиційного відповідника. Нами було використано стійке українське словосполучення «не працює голова».
6. That was the hit below the belt. - Це був удар нижче пояса. Це приклад спортивної метафори. - Маємо спортивну метафору, перекладену традиційним українським відповідником. Дана метафора може бути збережена в рамках даного контекстуального оточення.
7. They were glad to observe those green shoots. - Вони були раді спостерігати за тими зеленими паростками економіки. - Структурне перетворення, додавання. Ми не змогли зберегти повістю дану метафору при перекладі з англійської на українську мову. Це було обумовлене прагматичним навантаженням тексту.
8. Such a situation made him ling on the ropes. - Ця ситуація змусила його залишатися у слабкій позиції. - В цьому прикладі також маємо структурне перетворення метафори. ling on the ropes - метафора зі сфери боксу, що означає лежати на канатах на рингу. Вона була втрачена при перекладі.
9. The Democratic Party is defeated in the US Congress elections. У США відбулися вибори до Конгресу. - Демократична партія зазнала поразки. - Маємо військову метафору. На українську мову вона перекладена способом додавання лексеми.
10. According to market analysts, in 2007 the growth of foreign trade, especially import, will become faster. - На думку аналітиків ринку, у 2007 році розвиток зовнішньої торгівлі, особливо імпорту, буде відбуватися більш швидкими темпами. - В цьому реченні маємо структурне перетворення метафори. Нами також була переосмислена лексема growth з огляду на її значення у реченні.
11. The men were also accorded applause for playing the roles of models - for the first time in their life - so well. - Аплодисментами зустріли гості сміливих чоловіків, які вперше виступили в ролі моделей. - Переклад із використанням структурного перетворення. Даний спосіб обумовлений граматичними нормами української мови.
12. Every epoch has its own colour. - У кожної епохи є свої особливості. - В даному прикладі маємо структурне перетворення. Також використано спосіб генералізації.
13. The challenge was to make up for this deficit by attracting long-term capital flows from abroad and use them effectively both to modernize the economy and to increase its competitiveness. - Важкою роботою було компенсувати цей дефіцит шляхом залучення довготривалих капіталопотоків з-за кордону та ефективно використати як для модернізації економіки, так і для покращення її конкурентноздатності. - В цьому реченні використано структурне перетворення і опущення однієї лексеми відповідно з граматичними правилами української мови.
14. This has improved outlook in some of our economies. - Це покращило стан економіки у деяких наших країнах. - В цьому реченні метафора перекладена із використанням структурного перетворення. Також використана генералізація змісту лексеми economies як «частина від цілого».
15. Basically, it means that means that Ukraine pursues a course of integration into NATO. - В основному це означає, що Україна тримає курс на інтеграцію до НАТО. - В даному прикладі спостерігаємо повний переклад метафори.
16. I felt like being at a festival - bright colors, cheerful people, everything looked so different and stood in striking contrast to the dullness and grayness of the then Soviet life. - Я відчував себе так, ніби я на фестивалі, - яскраві кольори, веселі привітні люди, все виглядало якось по-інакшому на фоні сірості і похмурості радянського життя. - В цьому прикладі також маємо повний переклад метафори.
17. The face of the country is changing fast. - Обличчя країни швидко змінюється. - Маємо повний переклад метафори.
Повний переклад метафор у вищезазначених реченнях обумовлений можливістю збереження метафор у рамках даного контекстуального оточення.
18. Here you find the roots, the foundation of which both the Ukrainian and Russian cultures are based. - Тут до сих пір живе коріння, на якому тримається культура України та Росії. - В даному прикладі також маємо переклад із використанням повного відповідника.
19. The more you learn about these roots, the more actually you begin to feel the rhythm of today city. - Дослідивши і осягнувши це коріння, ти по-іншому починаєш відчувати ритм сучасного міста. - В цьому прикладі маємо дві метафори. Обидві перекладені повним відповідником.
20. He lives with gusto. - Він живе з апетитом. - В даному прикладі також спостерігаємо повний переклад.
21. Strategic aim within the framework of realization of this program is effective integration of questions, connected with the risk of catastrophes. - Стратегічною ціллю даної програми є ефективна інтеграція питань, пов'язаних з ризиком катастроф. - Маємо повний переклад метафоричного виразу.
22. The Russian Orthodox Church is in the forefront of Russia's battle for Ukrainian hearts and minds. - Російська православна церква знаходиться на передовій у боротьбі за серця та прихильність українців. - В цьому прикладі також спостерігаємо повний переклад метафори.
В цих реченнях повний переклад метафоричних виразів обумовлений збереженням як семантичного, так і прагматичного навантаження в рамках досліджуваного контексту.
23. According to media reports and Ukrainian Week, the Moscow Patriarchate is waiting for the green light. - Згідно з інформаціє мас-медіа та «Юкрейніа Вік», Московський Патріархат чекає на зелене світло. - В перекладі застосований повний метафоричний відповідник.
24. This decision is a move that will undermine social tolerance and the Church-State dialogue. - Це рішення є кроком, що підірве соціальну толерантність та діалог між церквою та державою. - В перекладі використовується повний відповідник.
25. There is an idea that the Moscow Patriarchate is the commander and ideologist. - Існує думка про те, що Московський Патріархат є командиром та ідеологом. - В даному реченні метафора відтворена повним перекладом.
26. This has already moved from mere a struggle over jurisdiction to a struggle for identity. - Питання вже перейшло від звичайної боротьби в рамках окремої юрисдикції до боротьби за ідентичність. - Цей приклад також демонструє повний переклад метафори.
27. All these led to enhancement of the information flow, allowed us to clearly define the course of action in many areas of the Company's activities through the development of procedures, instructions and other relevant documents. - Все це призвело до зростання інформаційного потоку і дозволило нам чітко визначити курс дій у багатьох напрямках діяльності Компанії шляхом зміни певних процедур, інструкцій та інших документів, що у даному випадку мають відношення до справи. - В даному прикладі маємо повний переклад метафори.
28. The candidate was on a sticky wicket during those debates. - Кандидат був у скрутному становищі протягом тих дебатів. - В цьому реченні спостерігаємо повне структурне перетворення метафоричного образу.
29. The global economy is healing but policymakers can't take the situation for granted. - Глобальна економіка одужує, однак політичні діячі не можуть сприймати цю ситуацію як належне. - В даному прикладі маємо повний переклад метафори.
30. Britain is committed to playing its part in “nurturing” the global recovery. - Британія відіграє свою роль у реалізації глобального оздоровлення. - В цьому реченні має місце використання повного перекладу метафори.
Як видно з останніх прикладів, повний переклад метафоричних виразів дає змогу повністю відтворити прагматичне навантаження речення, закладене автором вихідного тексту, що має на меті викликати певні емоції у реципієнта того чи іншого інформаційного повідомлення.
Нижче також представлені додаткові способи перекладу, що застосовуються до перекладу окремо взятих метафоричних образів.
калькування (найоптимальніше передає смисл метафорики оригіналу і є можливим, якщо компоненти метафоричного неологізму мають питомі чи раніше запозичені відповідники у мові перекладу): ecological footprint - екологічний слід “наслідки життєдіяльності людини”, demosclerosis (democracy + arteriosclerosis) - демосклероз “неувага уряду до потреб народу”;
транскодування (відповідає матеріальному відтворенню й, відповідно, запозиченню зазвичай універсальної неометафорики-термінології): bubblegum - баблґам “різновид рок-поп-музики, зазвичай розрахований на підлітків”, spam (spiced + ham) - спам “нав'язливі електронні рекламні повідомлення”;
напівкалькування з транскодуванням (стосується транскодування нового компонента та калькування іншого елемента новоутворення; зокрема, транскодування афікса з калькуванням кореня сприяє тому, що матеріально запозичуваний формант використовується як лаконічна термінологічна вказівка на тематичну галузь, у якій питомі українські кореневі морфеми називають об'єкти референції): webmaster - вебмайстер “особа, яка створює та упорядковує веб-сайт”, spamouflage (spam + camouflage) - спамуфляж “приховування істинного характеру електронних послань і повідомлень”;
описовий переклад (застосовується, якщо варто пояснити образну асоціацію, дотриматися описового перекладу за аналогією чи уникнути невлучного і незрозумілого для реципієнта перекладу буквалізму): asylum shopping - пошук країни-притулку “переїзд із країни в країну в пошуках (політичного) притулку”, bracket - охоплювати “проводити кампанію до і після офіційного чи ділового візиту певного кандидата”;
напівкалькування з лексико-семантичною трансформацією: а) конкретизацією (вживається, коли смислотворчий компонент неологізму калькується уточнююче): burn - тавро “невеличка емблема телеканалу, яка висвічується у кутку екрана”, bloatware - “роздута” програма “додаткові розробки, які є зайвими для користувача комп'ютерної програми”; б) генералізацією (застосовується, якщо передача нетрадиційного (для сприймаючого переклад) метафоричного позначення не є принципово необхідною): Godzilla house - будинок-велет, grasstops - верхівка/-и “керівництво”; в) семантичною модуляцією (виявляє аналогію, суміжність, а також причинно-наслідкові, ознакові чи функціональні відношення): black fish - тіньова риба “риба, виловлена понад встановлену квоту”, brownfield - сіра ділянка “забруднений і залишений промисловий пункт”;
додавання-конкретизація з: а) калькуванням метафори (пояснює тематично-референтне відношення метафори): coloration - політичне забарвлення “політична орієнтація”, cybersoap - кібермильна опера “фільм жанру “мильна опера”, що демонструється через інтернет”; б) транскодуванням метафори (розкриває метафоричний підтекст неологізму): BANANA (build absolutely nothing anywhere near anyone - будівництво абсолютно неприпустиме аніде навколо) - дивак-БАНАН “супротивник забудови місцевості, особливо поблизу населених пунктів”;
надання наближеного еквівалента (передає зміст метафоричного неологізму, але “одомашнено”, ототожнюючи новоутворення з наявним смисловим відповідником у мові перекладу): brownfield - промзвалище “забруднений і залишений промисловий пункт”, kiddydrome - дитячий світ “велика крамниця дитячих товарів”;
надання фразеологічного аналога (забезпечує смислову еквівалентність, за якої образ стійкого словосполучення мови перекладу відрізняється від вжитого у неологізмі мови оригіналу): put skin in the game - докласти душі до справи “виявити реальну зацікавленість компанією або підприємством, доклавши зусиль або зробивши фінансовий внесок”;
експлікація (від)дієслівної форми з: а) калькуванням метафори (застосовується, якщо способом перекладу початкової (неафіксальної і неконвертованої) форми є покомпонентне калькування): black-holed - “затягнутий у чорну діру” “позначений як джерело небажаних електронних повідомлень”, whitelist - заносити до “білого списку” “позначати ім'я або адресу електронної пошти чи сайту у списку тих, що не підлягають заблоковуванню та є вільними від вірусу”; б) транскодуванням метафори (є необхідним способом передачі (від)дієслівного характеру неологізму за умови матеріального запозичування лише його кореня): spamming - поширення спаму “поширення нав'язливих електронних рекламних повідомлень через інтернет”, blog v.- створювати блоґ “оформлювати веб-сторінку - блоґ (weblog - веблоґ) - з частим хронологічним поповненням інформації чи висловлювань з певної теми”;
калькування розгорнутої форми (розкриває зміст телескопізма чи акроніма): netizen (Net + citizen) - громадянин інтернету “особа, що багато часу проводить в інтернеті”, BRICs (Brazil, Russia, India and China economics) - економіка Бразилії, Росії, Індії та Китаю;
на основі абревіації перекладу розгорнутої форми: а) калькування метафори (можливе за семантичної аналогії акронімів): captcha (Completely Automated Public Turing test to tell Computers and Humans Apart) - викрут (ВИключно Комп'ютерне Реверсування Умовиводу Тьюрінґа; ВИзначення: Комп'ютерний Розум чи Удосконаленість Твоя) “комп'ютерний тест, який може виконати людина, а комп'ютерна програма”; б) транскодування метафори (можливе за формальної тотожності акронімів): BANANA (build absolutely nothing anywhere near anyone - будівництво абсолютно неприпустиме аніде навколо) - БАНАН “супротивник забудови місцевості”;
антонімічний переклад (застосовується для поляризації предметних відношень, коли лексико-семантичний еквівалент у перекладі відтворює протилежність в основі назви об'єкта/явища у мові оригіналу): anti-spam filter - фільтр спаму “електронні програма чи пристрій, що “фільтрують” електронну пошту від непотрібних матеріалів, особливо рекламного характеру”, print clone - електронний клон, інтернет-версія, інтернет-видання “в інтернеті, електронна версія газети чи журналу, що є аналогом друкованого видання”.
Нижче на Рис. 1 відображені кількісні показники використання того чи іншого способу перекладу при передачі метафори з англійської мови на українську.
Рис.1. Частота вживання способів перекладу метафори
Як видно із діаграми, частіше за все використовується повний переклад метафори. На другому місці йде структурне перетворення, що частіше за все обумовлено граматичними та семантичними нормами української мови. Далі - заміна. Рідше за все метафора перекладається традиційним відповідником та способом додавання/опущення.
Отже, стилістичні прийоми та виражальні засоби лексичного рівня, зокрема, метафора, є найпродуктивнішими та найбільш вживаними у процесі створення публіцистичних повідомлень. Їх відтворення в українських перекладах є цілком реальним і залежить від майстерності перекладача, який може спробувати зберегти (скопіювати) прийом оригіналу, або, якщо це неможливо, створити в перекладі власний стилістичний засіб, що володіє аналогічним емоційним ефектом. Адже, важливою умовою ефективного перекладу метафори є усвідомлення її лексико-семантичного й експресивно-оцінного наповнення. В свою чергу метафорична номінація схильна закріпитися в мові оригіналу й адаптуватися в мові перекладу, становлячи етноспецифічні чи універсальні назви певних соціальних реалій. Реалії сьогодення змушують ретельніше ставитися до перекладу публіцистичних текстів та слоганів, а також з точки зору їх психологічного впливу на масову аудиторію. Тому переклади текстів публіцистичних матеріалів мають бути вичерпними та зрозумілими.
Висновки
Майстерно дібрані письменниками метафори формують сугестивний потенціал їх публіцистичних текстів, відтворюють індивідуально-авторську мовну картину митця й забезпечують успішність комунікативного акту.
На сьогодні найвичерпнішими порадами щодо перекладу метафорики вважаємо класифікації методів перекладу метафор, запропоновані П. Ньюмарком та Т.А. Казаковою. Проте, зазначені класифікації з рекомендаціями про збереження, додавання чи пропущення метафори, зорієнтовані на текстовий рівень. Щодо словникового рівня, способи збереження метафори потребують уточнення - зокрема, за яких обставин застосовується транскодування (транслітерація, транскрибування), семантичне чи покомпонентне калькування, генералізація, конкретизація, семантична модуляція, антонімічний переклад, за якої умови надається наближений еквівалент чи аналог фразеологізму.
По завершенні нашого дослідження ми прийшли до висновків, які полягають у наступному.
При перекладі метафори треба враховувати її смисл - трикомпоненту єдність матеріальної структури, асоціативно-образного змісту і експресивного потенціалу. Оскільки нова метафорика може як засновуватися на новому змісті, так і виражатися новою формою, надання міжмовних відповідників потребує своєрідного симбіозу онтологічного (передачу семантики висловлювання) й евристичного (віднайдення еквівалентів форми висловлювання) перекладу, а також уваги до експресивної доречності еквівалентів для сприймаючих переклад.
Ефективність перекладу залежить від усвідомлення, наскільки варіанти перекладу є функціонально й комунікативно доречними, наскільки актуалізуються в мові перекладу етноспецифічні й універсальні метафори, чи потрібно, щоб переклад сприяв запозиченню і яким чином - шляхом транскодування чи калькування, та за яких умов оказіональний переклад метафори може закріпитися як усталений.
...Подобные документы
Основні напрямки вивчення метафори в політичному аспекті та механізм утворення метафори в політичному дискурсі. Особливості перекладу метафори на матеріалах промов президента США Барака Обами. Способи перекладу метафор з англійської мови на українську.
дипломная работа [386,4 K], добавлен 18.06.2014Специфіка політичного дискурсу з погляду лінгвістичних досліджень. Характеристика метафори та метафоричного процессу. Особливості перекладу метафори та принципи відтворення метафоричних конструкцій в англомовному політичному дискурсі українською мовою.
курсовая работа [336,7 K], добавлен 27.07.2022Визначення природи метафори з точки зору різних дослідників, її особливості. Основні засоби перекладу метафор та образних виразів з англійської мови на українську. Аналіз перекладу метафоричних термінів з науково-технічних текстів аграрної тематики.
курсовая работа [72,4 K], добавлен 16.12.2015Теоретичні основи використання тропів в літературі. Поняття метафори у сучасній стилістиці. Ознака семантичної двуплановості. Номінативна, інформативна та мнемонічна функція тропу. Аналіз використання метафори у структурі художнього тексту Дена Брауна.
курсовая работа [30,7 K], добавлен 08.04.2013Проблема вивчення поняття "метафора". Механізми метафоричного процесу. Мовозначні аспекти метафори. Приклади слів та їх багатозначність. Метафора як механізм семантичної деривації. Основні моделі утворення метафоричних неологізмів в літературному тексті.
курсовая работа [52,9 K], добавлен 26.01.2013Аспекти вивчення фразеологізмів, їх класифікація та типи, особливості перекладу. Специфіка газетно-публіцистичного дискурсу. Фразеологічний і нефразеологічний переклад, його особливості в англійському газетно-публіцистичному тексті на українську мову.
дипломная работа [97,0 K], добавлен 11.08.2014Визначення та види термінологічної лексики. Соціокультурні аспекти англомовних текстів. Особливості функціонування та шляхи перекладу англійської юридичної термінології українською мовою. Труднощі відтворення у перекладі складних термінів-словосполучень.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 21.06.2013Окреслення семантичних процесів, які відбуваються в сучасній технічній термінології української мови. Висвітлення конструктивної ролі метафори як чинника становлення і розвитку геологічної термінології. Визначення функціонального навантаження метафори.
статья [28,9 K], добавлен 24.04.2018Слова категорії стану в англійській мові, способи їх утворення та функції, форми перекладу. Практичний аналіз речень, дібраних з матеріалів суспільно-політичної спрямованості, у яких представлені категорії активного та пасивного стану англійської мови.
научная работа [329,1 K], добавлен 11.11.2015Визначення та характеристика прецизійної і термінологічної лексики, як провідної особливості науково-публіцистичних текстів. Ознайомлення зі способами перекладу термінів у науково-публіцистичних текстах. Аналіз сутності науково-популярного викладу.
курсовая работа [82,8 K], добавлен 20.03.2019Фразеологізм, його сутність та зміст, порядок та фактори утворення, класифікація та структура. Публіцистичний стиль в англійській та українській. Способи відтворення фразеологізмів при перекладі публіцистичного тексту англійської та української мови.
курсовая работа [57,6 K], добавлен 22.11.2013Труднощі перекладу рекламних текстів. Поняття метафоризації і класифікація метафор. Основні види антропоморфних метафор в рекламних текстах та засоби їх перекладу. Взаємодія антропоморфної метафори з синтаксичними та фонетичними стилістичними засобами.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 08.05.2012Публіцистичний стиль як один із функціональних стилів мови, його особливості. Специфіка перекладацьких трансформацій (граматичних і лексичних) публіцистичного стилю. Типи трансформацій, що застосовуються при перекладі англійських публіцистичних текстів.
курсовая работа [46,9 K], добавлен 11.10.2011Теоретичні засади дослідження компресії як лінгвістичного явища при перекладі публіцистичного тексту. Механізм стиснення тексту на синтаксичному рівні. Єдність компресії та декомпресії під час перекладу газетних текстів з англійської мови українською.
курсовая работа [63,8 K], добавлен 21.06.2013Художній переклад як відображення думок і почуттів автора прозового або поетичного першотвору за допомогою іншої мови. Особливості перекладу англомовних поетичних творів українською мовою. Способи відтворення в перекладі образності поетичних творів.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 21.06.2013Проблема вивчення поняття "метафора". Механізми метафоричного процесу, аспекти лінгвістичної теорії. Приклади слів та їх багатозначність. Метафора як механізм семантичної деривації. Моделі утворення неологізмів (на прикладі літературних текстів).
курсовая работа [73,6 K], добавлен 13.12.2012- Метафора як образно-функціональна одиниця німецької друкованої реклами та її відтворення у перекладі
Стильові особливості та фактори психологічного впливу рекламного повідомлення на споживача. Розгляд метафори як образно-функціональної одиниці німецької реклами. Характеристика субституції, парафрази, компенсації як методів перекладу засобів порівняння.
дипломная работа [74,4 K], добавлен 01.04.2011 Модальність як функціонально-семантична категорія. Концептуальні підходи до визначення поняття модальності у лінгвістиці. Класифікація видів модальності. Засоби вираження модальності при перекладі текстів різних жанрів з англійської мови на українську.
курсовая работа [133,0 K], добавлен 22.12.2010Розвиток явища скорочення як взагалі, так і в межах англійської мови. Основні типи скорочень сучасної англійської мови. Особливості вжитку скорочень та їхнє місце в сучасній англійській мові. Способи перекладу англійських скорочень українською мовою.
дипломная работа [70,3 K], добавлен 22.06.2012Дослідження особливостей перекладу та способів перекладу власних імен з англійської мови на українську. Аналіз фонових знань, необхідних для здійснення перекладу. Існуючі способи та прийоми: транслітерація; транскрипція; транспозиція; калькування.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 21.01.2013
