Аналіз перекладацьких трансформацій, які використовуються в перекладі публіцистичних текстів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТА ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ

1.1 Дослідження публіцистичного стилю, його функції та характерні особливості

1.2 Лінгвістичні особливості англійських публіцистичних текстів

1.3 Проблеми перекладу публіцистичних текстів

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО - ПРАКТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ

2.1 Вивчення основних перекладацьких трансформацій

2.2 Практичний аналіз використання перекладацьких трансформацій при перекладі публіцистичних текстів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

На сьогоднішній день наша країна перебуває в активній взаємодії із зовнішнім світом. Відкриті кордони дозволяють не лише подорожувати, але і зростає потреба в ознайомленні з усіма сферами життя світових країн. Таким чином, у період стрімкого розвитку науки, спостерігається гостра потреба у передачі великої кількості фахової літератури з інших мов, а тому, й у дослідженнях особливостей перекладу синтаксичних явищ українською мовою. Оскільки перевага у висвітленні нових відкриттів та подій надається періодичним виданням науково - публіцистичного стилю, то доцільним є знати особливості перекладу та вживання синтаксичних структур у текстах науково - публіцистичного стилю.

Публіцистика слідкує за усіма перебігами політичних, соціальних, економічних та наукових змін в суспільстві. Отже, для ознайомлення з усіма діяльнісними сферами суспільства потрібно цікавитись газетами та журналами. Виходячи з цього, з'являється потреба в перекладі різних текстів публіцистичного характеру, які мають низку своїх характерних лише для них особливостей.

Актуальність цього дослідження полягає у вивчені та дослідженні усіх аспектів публіцистичного жанру та способів і методів його перекладу.

Предметом дослідження є перекладацькі трансформації, які використовуються для перекладу публіцистичних текстів.

Об'єктом дослідження є публіцистичні тексти.

Мета дослідження - виявлення найбільш вживаних та найрезультативніших перекладацьких трансформацій, які використовуються в перекладі публіцистичних текстів.

Для досягнення поставленої мети потрібно виконати наступні завдання:

* визначити поняття публіцистичного тексту та дослідити його;

* вивчити основні лінгвістичні особливості англомовних публіцистичних текстів;

* визначити головні проблеми, з якими стикаються перекладачі при перекладі текстів публіцистичного характеру;

* вивчити основні перекладацькі трансформації;

* практично дослідити використання перекладацьких трансформацій при перекладі публіцистичних текстів.

Методи дослідження: вивчення теоретичного матеріалу, спостереження, аналіз та порівняння.

Матеріалом для написання курсової роботи стали газети та журнали сфери публіцистики.

Теоретичне значення - отримані результати проведеного дослідження та висновки є внеском у подальший розвиток теорії синтаксису, функціональної стилістики та лінгвістики тексту. Теоретичні узагальнення дають змогу схарактеризувати основні функціонально - стилістичні властивості підрядних речень у публіцистичному стилі у взаємозв'язку з особливостями типів тексту та композиційно - мовленнєвих форм.

Практичне значення: рoбoти визнaчaєтьcя мoжливicтю викoриcтaння пoлoжeнь i виcнoвкiв дaнoгo дocлiджeння у виклaдaннi курciв тeoрeтичнoї тa прaктичнoї cтилicтики тa iнтeрпрeтaцiї тeкcту, у можливості широкого застосування матеріалів дослідження для використання прийомів та зразків перекладу перекладачами - практиками, a тaкoж при читанні cпeцкурciв з тeoрiї перекладу тeкcтів.

Обсяг і структура наукової роботи складається зі вступу, двох розділів теоретичного та практичного, висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 42 сторінок, з них 35 сторінок - основного тексту. Список використаних джерел налічує 60 позицій, з них 50 - наукові праці, 4 - довідкова література, 6 - Інтернет - джерела. Додаток А вміщує види трансформацій в перекладах публіцистичних текстів, в Додатку Б представлено лінгвістичні особливості публіцистичних текстів.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТА ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ

1.1 Дослідження публіцистичного стилю, його функції та характерні особливості

Публіцистичний стиль є одним з функціональних різновидів літературної мови. Він активно використовується в багатьох сферах суспільного життя: в газетах та журналах, на телебаченні та радіо. Більше того, публіцистичний стиль знаходить своє відображення в публічних та політичних виступах, в діяльності партій та громадських об'єднань. Сюди ж варто віднести і політичну літературу для масового читача та документальне кіно.

У літературі зі стилістики, можемо побачити, що публіцистичний стиль ще називають газетно - публіцистичним, газетним стилем та навіть суспільно - політичним стилем.

Сама ж назва «публіцистичний стиль» є найбільш точною та найкращою. Інші ж варіанти визначають здебільшого сферу його функціонування. Варто відмітити, що назва публіцистичного стилю, напряму пов'язана з поняттям публіцистики, яке є вже не лінгвістичним, а літературним, оскільки характеризує змістовні особливості творів, що відносяться до неї.

Для того, щоб краще зрозуміти, що ж таке публіцистика, ми подаємо чітке її визначення. Отже, публіцистика - це вид літератури та журналістики, який спеціалізується на вивченні та висвітленні важливих економічних, соціальних, політичних, літературних, правових, наукових, філософських й інших проблем життя. Метою публіцистики є вплив на громадську думку та вже існуючі політичні інститути. Вона також прагне зміцнити або навіть змінити їх відповідно до певних класових інтересів або соціальних чи моральних ідеалів. Предметом публіцистики є сучасне життя людини, та місце людини в цьому житті [15, 56].

Наступне енциклопедичне видання трактує нам таке визначення: публіцистика - це вид творів, які присвячені нагальним проблемам та явищам сучасного життя в суспільстві. Публіцистика відіграє значну роль в процесі формування політичного та ідеологічного мислення. Окрім цього вона активно впливає на роботу соціальних інститутів, виступає як засіб громадського виховання, агітації та пропаганди. В той самий час публіцистика є способом організацій та передачі соціальної інформації. На сьогоднішній день публіцистику розглядають в таких формах

* словесній (письмовій та усній);

* графічно образотворчої (плакат, карикатура);

* фото - і кінематографічної (документальне кіно, телебачення);

* театрально - драматургічної;

* словесно - музичної формах.

Більше того, часто можна зустріти використання публіцистичного жанру в художніх і наукових творах [15, 3].

Отже, як бачимо з вищенаведених даних визначення поняття публіцистики та публіцистичного стилю можуть різнитися. Публіцистичний стиль -- це стиль суспільної комунікації та громадського життя.

Сфери, де активно використовується публіцистичний стиль:

* громадсько - політична;

* суспільно - культурна;

* виробнича діяльність;

* навчання.

Основне призначення публіцистичного стилю - інформувати, висловлювати певну громадянську позицію і переконувати людей в її істинності [9; 184], формувати громадську думку [19; 12]. Для цього ЗМІ «мобілізують усі ресурси мови» [22; 8]. При чому вибір мовних засобів зумовлений їх соціально оцінними характеристиками і можливостями ефективного та цілеспрямованого впливу на масову аудиторію.

Також призначення публіцистики -- служити розв'язанню суспільно - політичних питань та проблем, активно впливати на читачів, переконувати їх у справедливості тієї чи ідеї та думки, спонукати їх до творчої діяльності, пропагувати прогресивні ідеї, учення, знання та здоровий спосіб життя [3, 53]. Сфера використання і призначення публіцистичного стилю вплинули на формування його відповідних ознак:

* логізація та емоційна виразність;

* оцінка (соціально - політична, ідеологічна, естетична та моральна);

* пристрасне ставлення до предмета мовлення, змісту та інформації яка подається;

* поєднання точності висловленої інформації та наукових положень з емоційно - експресивною чи імперативною образністю художнього конкретно - чуттєвого бачення питання чи проблеми [17, 45].

Для того, щоб дати чітку та непохитну характеристику публіцистичного стилю, ми вважаємо за потрібне визначити його основні ознаки:

* спрямованість на новизну;

* динамічність;

* актуалізація сучасності;

* інформаційність;

* політична, суспільна, морально етична оцінка того, про що пишеться або мовиться;

* синтез логізації та образності мовного вираження, що нагадує про близькість публіцистичного стилю до наукового і художнього;

* документально - фактологічна точність;

* декларативність;

* закличність;

* поєднаність стандарту й експресії;

* авторська пристрасть;

* емоційність, простота і доступність;

* переконливість.

Усі вище перелічені ознаки створюють враження «багатостильовості» та «багатогранності» публіцистичного стилю, який настільки розростається та розгалужується поза власне публіцистичним, що ці підстилі дають усі підстави називати їх окремими стилями (газетним, журнальним, телевізійним тощо) [27, 16-17].

Слід зазначити, що в мові газет є великий вибір лінгвістичних, граматичних і композиційних особливостей, що допомагають зблизити автора з «співрозмовником». З метою інформаційного впливу на суспільну свідомість в текстах масової комунікації активно реалізуються загальні конструктивні принципи застосування найсучасніших технічних можливостей і спеціальних мовних засобів.

Також варто виокремити основні мовні засоби публіцистичного стилю - це сплав елементів наукового, офіційно - ділового, художнього стилів. З однієї точки зору, у ньому широко використовується суспільно - політична лексика, політичні заклики, гасла, лозунги, точні найменування (подій, дат, учасників, місця), а з іншої - багатозначна образна лексика, що здатна привернути увагу читача і вплинути на нього, художні засоби - тропи і фігури. Всі лексеми, як правило, чітко поділяються на два види позитивно - оцінні й негативно - оцінні. Навіть при художньому домислі в публіцистичному стилі авторське «я» збігається з фактичним мовцем [4, 39].

У мові газет присутні мовні засоби, що володіють яскраво вираженою емоційно - експресивним забарвленням, зустрічаються розмовні, просторічні і навіть жаргонні елементи і слова, які зараховують до високої, книжкової лексики. Тут використовуються такі лексико - фразеологічні одиниці і словосполучення, які об'єднують в собі функціональну і експресивно - оцінне забарвлення. Багато слів набувають газетно - публіцистичну забарвлення в тому випадку, якщо вони вживаються в переносному значенні. У мові газет широко використовуються емоційне і експресивне забарвлені синтаксичні конструкції, такі як риторичні запитання, повтори, інверсії, оклику та питання пропозиції тощо [9, с. 127 - 128].

Висловлювання, які притаманні публіцистичному стилю завжди залишаються образними, емоційними та логічними. Широке використання суспільно - політичної, економічної, юридичної, культурно - освітньої лексики, в певних межах - і філософської, технічної, сільськогосподарської ще раз доводить всебічність тем публіцистичного стилю. Публіцистичному стилю притаманне також уникання буденних, емоційно - нейтральних слів, які виражають почуттєвість, експресію.

Публіцистичний стиль мовлення не рідко називають газетним жанром. Цей жанр подекуди характеризує пишномовність вислову, патетичність, запал, ентузіазм, схвильованість. Залежно від жанру використовуються слова в трохеїчному, переважно метафоричному значенні [12, 77].

Багато вчених, які присвятили свою роботу вивченню та дослідженню публіцистичного стилю вважають, що потрібно виокремити ще й декілька підстилів, кожному з яких притаманні власні жанрові та мовні особливості:

* власне публіцистичний, або стиль засобів масової інформації (газети, часописи, радіо, телебачення, реклама);

* художньо - публіцистичний (памфлети, фейлетони, нариси, есе);

* науково - публіцистичний (критичні статті, аналітичні огляди, соціальні портрети тощо).

Кожен з вищенаведених підстилів має свої чітко сформовані мовні ознаки: систему композиційних прийомів та усталених зворотів, сукупність експресивно - образних засобів.

Цікавим є і той факт, що публіцистичний стиль має свої специфічні жанри.

Передова (передовиця), саме так називають першу статтю або колонку, де викладено офіційний погляд редакції (влади, партії або громадської організації) на актуальну проблему, тему чи питання [18, 53].

Репортаж -- це розповідь з місця подій, оперативний жанр преси, радіо, телебачення, в якому динамічно, з документальною точністю показується дійсність через сприйняття її автором. Є репортажі подієві, неподієві, проблемні, сюжетні, репортажі - роздуми тощо.

Замітка -- найпростіший і найоперативніший інформаційний жанр, у якому повідомляється про конкретні факти, події, явища життя з метою пізнавального чи суспільно - політичного впливу на читача. Основна вимога до заміток -- висока інформаційна місткість тексту. Вона досягається точністю фактажу, чіткістю і стислістю викладу думок. Замітки бувають хронікальні, повідомлювальні, полемічні та ін.

Інтерв'ю (англ. interview, букв. - зустріч, бесіда) - жанр у розмовній формі бесіди автора з компетентними людьми на суспільно важливу тему. Інтерв'ю бувають протокольні, офіційні, інформаційні (повідомлювальні), проблемні, аналітичні та ін. Це, власне, і є публіцистичний діалог.

Нарис - жанр, у якому на документальній основі, але з використанням художньо - публіцистичних прийомів зображується об'єктивна картина дійсності або порушується важлива суспільна чи виробнича проблема.

Фейлетон (фр. feyleton, від аркуш) - жанр гумористичного або сатиричного спрямування. Фейлетони пишуться переважно на злободенні, болісні теми.

Памфлет (англ. pamphlet, від назви комедії XII ст. «Памфі - ліус») - жанр, в якому гостро викривають політичне, суспільне явище чи особу. Памфлет узагальнює численні негативні вияви і дає їм нищівну сатиричну характеристику. Основна ознака памфлету - типізація індивідуального, яке набуває поширення і стає фактором регресу. Типізація негативного індивідуального дає сатиричний образ, в основі якого завжди гіпербола або гротеск, асоціативність, паралелізм різноманітних логічних ходів. У памфлеті завжди на першому плані навіть не самі особи, явища чи факти, а їх моральні, соціальні, індивідуально - авторські оцінки [38, 89 - 90].

До публіцистичних жанрів відносять і статті, в яких за допомогою логічних і образних суджень аргументовано, переконливо досліджуються й узагальнюються важливі явища та проблеми суспільства.

Можна впевнено заявляти, що у публіцистичному стилі сформувалася традиційна й постійно з'являється нова суспільно - політична лексика і фразеологія.

Суспільно - політична лексика характеризується наявністю сем, співвідносних з поняттями «society», «politics», «state» або дотичних до них та об'єднаних навколо гіперсем [17, 65].

За спільними семантичними компонентами серед суспільно - політичної лексики умовно можна виокремити такі групи:

1. Лексеми, що відображають політичне життя суспільства. Це передусім ідеологеми, тобто такі мовні одиниці, які називають систему концептуально оформлених ідей, політичних поглядів, світоглядів, течій, сформованих партіями, рухами, громадськими організаціями, визначними політиками: democracy, capitalism, globalization, etc. До цієї групи можна віднести власні назви політичних партій, організацій, об'єднань, рухів, угруповань та їхніх членів.

2. Лексика, що відображає функціонування державного устрою і законодавчого апарату та властивих їм ознак і функцій: parliament, department, administration, etc. [23, 76]

3. Лексика на позначення суспільних ідейно - моральних понять: patriot, freedom, tolerance, humanism, independence, etc.

У сферу суспільно - політичної лексики екстраполюється лексика інших сфер діяльності і галузей науки та життя: економіки, екології, права і криміналістики, освіти, культури, релігійних конфесій. Оскільки публіцистичне мовлення є «живим», сьогочасним і від того динамічним, частина його лексики перебуває у безперервному русі, зазнає семантичних модифікацій і конотацій, словотвірних інновацій, реактивації пасивних одиниць, рецепції іншомовних запозичень, що суттєво розширює палітру стилістичних значень [28, 96].

Відбувається створення нових назв і виразів та до розвитку нових значень у загальновідомих словах: national consciousness, war of compromats, politization.

Збурення політичного життя, яке настає в передвиборний період, позначається на мові засобів масової інформації. Серед лексичних новацій значна частина -- це назви фірм, підприємств, установ і організацій, що виникли недавно в результаті співробітництва українських виробників і підприємців із зарубіжними.

Особливістю публіцистичного стилю є експресивний синтаксис з риторично - питальними реченнями, вставними конструкціями, звертаннями, модифікованими фразеологізмами, багатозначною й експресивно - емоційною та імперативною лексикою, неологізмами та алюзіями.

Слід підкреслити, що українські газети в даний час знаходяться на стадії свого розвитку, і друкуються лише у своїй країні, так як конкуренція газет висока. Україномовні газети, які продовжили публікуватися після розпаду СРСР, зараз шукають власний стиль. В основному це газети, які друкувалися для сільських місцевостей, адже в соціалістичні часи села були найменш русифіковані. Сьогодні, українські газети намагаються розширити свій національний колорит за допомогою позиції держави, пов'язаної з національною ідеєю.

В цілому, можна зробити висновок, що публіцистичний стиль має своє вираження як в усній так і в письмовій формах; в публіцистичному стилі провідною функцією є саме вплив, і навіть маніпуляція яка поступово відтісняє історично початкову інформаційну функцію. Мета - вплинути, сформувати світогляд і навіть поведінку читача, визначає вид тексту газети, забезпечує вибір і розподіл мовних засобів.

1.2 Лінгвістичні особливості англійських публіцистичних текстів

Англійська мова все дедалі більше набуває статусу міжнародного засобу спілкування. Виходячи з цього, велика кількість різних інформаційних та наукових видань державного та світового масштабу використовують саме англійську мову для передачі тієї чи іншої інформації читачу. Це і є першопричиною проблеми перекладу англомовних публіцистичних текстів українською мовою.

Потрібно також відзначити, що в процесі нашого дослідження ми встановили, що багато вчених - лінгвістів працювали над вивченням та дослідженням питання перекладу англомовних публіцистичних текстів на українську мову. Серед цих вчених були: І.В. Арнольд, В.І. Коньков, М.А. Гвенцадзе та інші.

Окрім цього, окремо над лексичними особливостями перекладу газетних текстів працювали І.С. Алєксєєва, В.Л. Наєр, А.С. Мікоян, та інші. Стилістичний аспект перекладу публіцистичних матеріалів розглядали у своїх наукових дослідженнях такі вчені, як В.А. Чабаненко, Н.О. Павленко, Ч. Цзе та багато інших [24, 54].

Велика увага приділяється цій проблемі у науковій літературі. Це є свідченням того, що досліджувана тема є справді важливою та актуальною.

Одним із найбільших наріжних каменів є надзвичайно багата та різноманітна лексика публіцистичного стилю мовлення. В ній поєднані як професійні слова, так і різноманітні скорочення, назви організацій, політичних пертій, фабрик, заводів, власні назви тощо. Окрім цього, лексичний склад англійської мови не лише в публіцистичному напрямку, а в загальному, наповнений різними сталими виразами, фразеологізмами, до складу яких входять ідіоми, які є надзвичайно складними та для перекладу потрібно чітко знати їх суть.

Лексика (від грец. Lexikos - словесний, словниковий) - це сукупність слів будь - якої мови, а також сукупність слів певної сфери вживання (професійної, офіційно - ділової, наукової, виробничо - технічної тощо) [11, 75].

Більше того, розглядаючи лексичний та лінгвістичний дискурс англійського публіцистичного стилю потрібно згадати і про явища деформації та контамінації фразеології. Вони також є великою проблемою для перекладача, якому необхідно передати не лише аналог фразеологічної одиниці у мові перекладу, а й по можливості відтворити зміни складу фразеологізму, які відбуваються у тексті оригіналу.

Окрім цього, наявність різного роду кліше також створюють труднощі для перекладача. Перекладач повинен зробити усе можливе аби віднайти та розпізнавати такі одиниці у тексті оригіналу. Він також повинен розумітися на особливостях їх використання в мові перекладу [10, 39].

Говорячи про лінгвістичний склад англійської мови, потрібно також згадати і про її граматичні особливості. Граматика англійських публіцистичних текстів має певні характерні особливості. Насамперед потрібно згадати про певну своєрідність у використанні часових форм та станів. Активне використання безособових форм дієслова, особливі форми введення прямої мови та перетворення її на непряму створюють проблеми для перекладача. Особливо коли мова йде про українську мову, де немає такого різноманіття граматичних часових форм, як в англійській. Окрім того, відсутність артикля та герундія також відносить свій відбиток не лише на граматику, але і на лексику при перекладі. Більше того, потрібно також згадати і активне використання складнопідрядних речень в той час, як граматична специфіка публіцистичного стилю української мови виражена менш чітко, тут характерним є використання пасивних конструкцій та узагальнено - особових форм дієслів, і такі розбіжності можуть становити певні труднощі для перекладача [17, 54].

Цікавим в публіцистичному стилі (здебільшого в статтях) англійської мови є пряме звернення до публіки, яке проводиться спеціальними формулами:

* Ladies and Gentlemen!;

* My Lords!;

* Mr. Chairman!;

* Honorable members!;

* Highly esteemed members of the conference!

Ще однією особливою рисою англійського публіцистичного стилю (телебачення та радіо), яка і відрізняє його від публіцистичного стилю в українській мові, є:

* заклики публіки: us then, with courage and confidence, pursue our own federal and republican principles etc.;

* використання займенника «ми» як першої особи однини та займенника «ти/ви» як другої особи однини: We hold these Truths to be self - evident, that all Men are created equal, that they are endowed by their Creator with certain unalienable Rights, that among these are Life, Liberty, and the Pursuit of Happiness (Th. Jefferson, The Declaration of Independence);

* використання скорочень: I'll, won't, haven't, isn't;

* ставлять запитання, щоб досягнути певного контрасту в мові: Sometimes it is said that man cannot be trusted with the government of himself. Can he, then, be trusted with the government of others? Or have we found angels in the forms of kings to govern him? (Th. Jefferson) [32, 38].

Мова газети одночасно і консервативна, і «рухлива» [9, с. 127]. Використання великої кількості кліше, штампів, суспільно - політичних і інших термінів є однією з лексичних особливостей газетно - політичного стилю: англ .: BUILDING SOCIETIES are in effect pocketing some of the tax breaks «Будівельні кооперативні товариства привласнюють деякі податкові послаблення» [The Times, 11.05.2014], Wall Street takes a tumble «Уол Стріт знижує ціни на акції»; Цей шаблон необхідний для того, щоб газета могла правильно виконувати свою культурну функцію. Використання кліше і штампів дозволяє автору статті правильно оформити ситуацію і швидко донести необхідну інформацію. Вони відображають традиційну манеру викладу матеріалу в газетних статтях. Структурна і смислова стійкість штампів сприяє економії часу і спрощує сприйняття читачем інформації [1]. В англомовних газетах стали традиційними фрази і обороти які подаються в лапках. За словами Г. Винокура, «штампування набуває вже характер свідомо розрахованого маневру, прийому» [4, с.134-135]. У той же час, для переконання читачів необхідні нові мовні засоби.

Характерною особливістю газетної та журнальної лексики є вживання великої кількості суспільно - політичних термінів (apartheid, by - election, per capita production), медичної термінології: «Star Fever» (The Day, 10.03.2004), термінів військової справи: «Dean's devices open new era in battle for votes» (Advertising Age, 19.01.2004), «Software pact» (The Times, 17.07.1997), політичних термінів: «Vote With Your Head, Not Heart » (The Day, 17.02 2004), термінів сфери мистецтва та літератури: «Trojan Horse of Architecture» (The Day, 02.03.2004), «Earth - bound comedians» (The Times, 26.07.97), спортивних термінів: «Names win 561m award for losses» (The Times, 7.04.97), імен та назв, неологізмів [17, 103].

До відмінних рис англомовної, особливо американської, преси, у порівнянні з українськими періодичними виданнями, належить діапазон стилістичних регістрів, якими послуговуються автори публікацій - від суворо літературного стилю викладу до розкуто - неформального із включенням живорозмовних оказіоналізмів, просторічних елементів, вульгаризмів і навіть слів - табу. Причиною цього є чітка розмежованість англо - американської періодики на так звані серйозні газети і журнали (broadsheets, qualities), які розміщують змістовні аналітичні матеріали, що надають оцінки експертів з широкого кола актуальних питань, та популярну пресу (popular papers, tabloids, human interest press), орієнтовану на висвітлення проблем, цікавих для пересічного читача.

Перші дотримуються нормативної (літературної) англійської мови (standard English). У Великій Британії це такі видання як The Guardian, The Times, The Independent, The Daily Telegraph, Financial Times, The Observer, у Сполучених Штатах - The New York Times, The Wall Street Journal, Washington Post, The Los Angeles Times, The Atlantic Monthly, The Nation, Harper's. Мова статей популярних видань, яку часто позначають терміном «journalese», характеризується досить високим рівнем заштампованості та лексико - синтаксичною спрощеністю. Автори публікацій активно послуговуються солідним корпусом різноманітних кліше, живорозмовною лексикою і конструкціями розмовного синтаксису. Обсяг абзаців у популярній пресі нерідко не перевищує одного - двох речень; речення ж, своєю чергою, не ускладнюються підрядними частинами, а слова, що використовуються в заголовках, постають у своїй найкоротшій формі: investigation перетворюється на probe, examination = test, questioning = quiz, attempt = bid, explosion = blast, to leave/to resign = to quit і т.п. Іноді заниженість стилістичного тону поєднується з ненормативними мовними формами, які є загальновизнаними ознаками недосконалого стилю. Це, наприклад, вживання іменників перед власними іменами: Prime Minister Tony Blair, police officer Johny Huston і т.п.

Також поширеними в газетно - публіцистичному стилі лінгвісти називають неологізми, так як газета швидко реагує на нові тенденції в розвитку суспільства шляхом поповнення словникового складу новими словами або значеннями слів: англ .: BP Offers Prebuttal to Obama Speech 'prebbutal - мова одного політика, яка вимовляється перед виступом іншого Слід зазначити, що в газетах відзначається висока тенденція до іншомовних запозичень. Однак, як зазначає А.Д. Швейцер, у характері таких запозичень виявляються деякі відмінності. Автор підкреслює, що основна частина запозичень на сторінках англо - американських газет пов'язана з реаліями зарубіжних країн та їх вживання часто мотивується необхідністю передачі місцевого колориту. У газетах ж російською та українською мовами запозичення відображають нові реалії і поняття, що прийшли із зарубіжних країн. переклад публіцистичний стиль трансформація

Основу мови газетно - публіцистичного стилю складає книжково - повсякденна лексика, що являє собою поєднання елементів лексики і синтаксичних структур різних стилів. Але треба зазначити, що при цьому частково зберігається або ж навпаки втрачається стилістичне забарвлення. Книжковий характер мови газетного стилю визначається тим, що він виражає цілісну інформацію, заздалегідь продуману та організовану.

Таким чином, ми можемо стверджувати, що публіцистичний стиль англійської мови різниться як лексичним, так і граматичним складом. Наявність великої кількості лексико - граматичних зворотів, фразеологізмів, мовних кліше, метафор, порівнянь та ідіом роблять англійську мову в публіцистичному дискурсі досить цікавою та насиченою, проте складною та проблематичною для перекладу.

1.3 Проблеми перекладу публіцистичних текстів

Функція публіцистичного стилю, що відрізняє його від інших мовних стилів може бути сформульована таким чином: вплив на читача або слухача з метою переконати його в правильності висунутих положень або викликати в ньому бажану реакцію на сказане не стільки логічно обгрунтованою аргументацією, скільки силою, емоційною напруженістю висловлювання, показом тих рис явища, які найбільш ефективно можуть бути використані для досягнення поставленої мети.

Публіцистичний стиль займає проміжне місце між стилем наукової прози і стилем художньої мови. Зі стилем наукової прози його зближує логічна послідовність у викладі фактів, розгорнення висловлювання, більш - менш суворе поділ на логічні відрізки (абзаци). З іншого боку, публіцистичний стиль (особливо есе) має ряд спільних рис зі стилем художньої мови. Образність мови, і, особливо, емоційні елементи мови, дуже характерні для публіцистичного стилю. Засоби емоційного впливу, що застосовуються в публіцистичному стилі, підпорядковуючись загальним його закономірностям, не володіють тієї свіжістю і суб'єктивної окрашенностью, які характерні для стилю художнього мовлення.

У публіцистичному стилі образність мови носить сталий характер. Метафори, порівняння, перифрази та інші засоби емоційного впливу беруться із загального мовного фонду виразних засобів.

Інша риса, яка зближує цей стиль зі стилем художньої мови, - це прояв індивідуального у викладі змісту. І тут, звичайно, ступінь прояву індивідуального обмежена особливостями самого стилю. У стилі газетних і журнальних статей індивідуальне менше виступає, ніж в есе або на ораторській промови.

Третя риса публіцистичного стилю - стислість викладу. У деяких його різновидах ця риса набуває характер особливого прийому. Так, в есе стислість викладу приймає форму сентенції.

Переклад - це, безсумнівно, дуже давній вид людської діяльності. Як тільки в історії людства утворилися групи людей, мови яких відрізнялися один від одного, з'явилися і «білінгви», допомагали спілкуванню між «різномовними» колективами. З виникненням писемності до таких усним перекладачам - «товмачам» - приєдналися і перекладачі письмові, перекладали різні тексти офіційного, релігійного і ділового характеру. З самого початку переклад виконував найважливішу соціальну функцію, роблячи можливим міжмовна спілкування людей

В попередньому питанні, коли ми говорили про лексичний та граматичний склад англійської мови, ми вже частково торкнулися питання складності перекладу публіцистичних текстів з англійської мови на українську. Проте це питання настільки важливе та контроверсійне, що воно потребує детальнішого вивчення.

Отже, при перекладі публіцистичних текстів виникає ряд проблем, які пов'язані з:

* наявністю в текстах публіцистичного жанру великої кількості мовних кліше;

* активним використанням фразеологізмів;

* частим вживанням метафор та ідіом.

За способом перекладу на українську мову образну фразеологію можна умовно розділити на чотири групи:

1) фразеологізми, що мають повний відповідник в українській мові і повністю калькуються при перекладі: a domino effect - ефект доміно;

2) фразеологізми, які частково не співпадають по образності з українськими: to buy a pig in a poke - купити кота в мішку;

3) фразеологізми, при перекладі яких образ повністю змінюється: to hang fire - призупинити роботу;

4) фразеологізми, які перекладаються нейтральною лексикою: to cut no ice - нічого не досягати [27, 50].

В процесі нашого дослідження ми побачили, що для публіцистичного стилю характерні експресивні засоби вираження. Така експресія несе здебільшого соціальний характер. Вона є цілеспрямованою, чітко сформульованою та оцінною.

Варто зауважити, що різні епітети, метафори та порівняння виконують тут особливу роль, що дозволяє говорити про їхній публіцистичний тип. Складні, штучні метафори, епітети, які є доречними, наприклад, у поезії або у деяких прозових жанрах, суперечать природі масової комунікації.

Під час дослідження текстів публіцистичного характеру ми побачили активне вживання метафори. Таким чином, можемо говорити про складність її перекладу. Перекладач повинен чітко розуміти не лише пряме значення метафори в публіцистичному дискурсі, а й повинен підібрати відповідник в мові перекладу. Цей відповідник має підходити по контексту, та передавати аналогічну суть, як і в мові оригіналу.

При перекладі публіцистичних текстів у більшості випадків епітети зберігають семантику, структуру, стилістичну функцію, тобто вони мають конкурентні відповідники у мові перекладу. Під час проведеного дослідження ми аналізували шляхи відтворення лексичних та стилістичних особливостей мови газети на матеріалі газетних статей англомовних інформаційних видань.

Окрім цього, для практичної роботи перекладача найбільш істотними є наступні характерні риси англійського публіцистичного стилю:

1. розмовно - фаміл'ярний характер ряду матеріалів;

2. емоційна забарвленість шляхом вживання жаргонізмів, перифраз;

3. офіційність титулів та звернень;

4. специфічність газетних заголовків;

5. лексичні особливості газетно - інформаційних матеріалів;

6. вживання термінів [38, 49].

Вправність та досвід перекладача відграють величезну роль, адже саме перекладач має добре розуміти зміст газетного заголовку та вміти гарно та правильно його передати з мови оригіналу на мову перекладу. Для прикладу заголовки англійських публіцистичних текстів заслуговують окремої уваги. Наприклад, заголовок «Milk drinkers are turning to powder» можна перекласти як «Люди, що п'ють молоко, перетворюються на порошок», хоча, звичайно, правильно перекласти необхідно так: «Люди, які полюбляють молоко, починають вживати сухе молоко».

Ще однією проблемою при перекладі газетних заголовків є різного роду скорочення. Скорочення, що їх можна зустріти в англійській пресі, можна розділити на кілька груп:

* перша і найбільш чисельна група включає до себе скорочення назв партій, організацій, різних посад: (FBI = Federal Bureau of Investigation = ФБР, NAM = National Association of Manufacturers = Національная асоціація підприємців = НАП. Gov = Governor; D. A, = District Attorney; Sen. = Senator; Rep. = Representative.

* друга група скорочень - назви міжнародних організацій: U.N. = United Nations; NATO = North Atlantic Treaty Organization та багато інших.

Отже, переклад газетно - публіцистичного стилю характеризується певними специфічними особливостями, які перекладач обов'язково має враховувати при перекладі тієї чи іншої статті, або ж навіть заголовку. Для того, щоб переклад тексту публіцистичного стилю був адекватним (тобто «вичерпно передавав значеннєвий зміст оригіналу і повною мірою відповідав його функціонально - стилістичній особливості» [23; 156]), потрібно зважити, перш за все на те, до якого діапазону стилістичного регістру належить даний текст. Тобто на яку аудиторію він розрахований. А вже потім, - виходячи з цього, - дотримуючись певних мовних стандартів встановлених у виданні якому належить текст - добирати правильні відповідники евфемізмів, парафрастичних фраз, кліше, оказіоналізмів, цитат, афоризмів, популярних виразів тощо.

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО - ПРАКТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ

2.1 Вивчення основних перекладацьких трансформацій

На сьогоднішній день питання перекладу публіцистичних англомовних текстів на українську мову стало досить популярним та необхідним. Події не лише в межах нашої держави, але і в світі, почали цікавити українців. Таким чином, переклад текстів публіцистичного характеру зацікавив різних перекладачів.

Разом з тим виникло питання про методи та способи перекладу текстів такого типу. Більше того, одним із нагальних питань є саме питання трансформацій, які мають допомогти в перекладі текстів публіцистичного характеру.

Порівнюючи граматичні структури речень оригіналу та перекладу, ми знаходимо, що перекладачі зазвичай вдаються до таких технічних способів перекладу, як прямий (його ще прийнято називати дослівний) переклад та непрямий [12, 17].

Досить часто, висловлювання в одній мові, намагаються максимально наблизити до аналогічного висловлення в іншій мові. Проте досить часто при перекладі «явні негативні результати спроб механічного включення елементів однієї мовної дійсності в концептуальну систему іншої» [11, 168].

Більше того, в процесі нашого дослідження ми побачили, що перекладач в моментах, коли він бачить відсутність повного еквіваленту, прибігає до певних структурних чи інших змін. Мова йде саме про перекладацькі трансформації.

Отже, трансформація - це основа більшості перекладацьких прийомів. На сьогоднішній день відомо досить багато класифікацій перекладацьких трансформацій.

На думку вченого Л.К. Латишева, перекладацькі трансформації можна класифікувати за рівнями мови, на яких вони відбуваються:

* морфологічні - заміна однієї категоріальної форми іншою або кількома;

* синтаксичні - зміна синтаксичної функції слів і словосполучень;

* стилістичні - зміна стилістичного забарвлення відрізку тексту;

* семантичні - зміна не лише форми вираження змісту, а й семантичних відтінків;

* змішані - лексико - семантичні й синтактико - морфологічні.

Трансформація відбувається лише тоді, коли на це перекладач знаходить причини. До основних причин перекладацьких трансформацій потрібно віднести:

* культурологічний фактор, який прямо впливає на вибір того чи іншого еквіваленту, спираючись на «соціально - культурні традиції, пов'язані із вживанням цього елементу взагалі та в конкретному тексті»;

* психологічний фактор виражається у «перекладацькій оцінці інформативної упорядкованості даного елементу на основі власного досвіду та припущення щодо досвіду автора тексту оригіналу та/або того, кому адресований текст перекладу»;

* мовний фактор передбачає використання перекладачем таких основних груп прийомів: лексичних, граматичних та стилістичних [10, 51 - 53].

Отже, виходячи із вищесказаного, ми можемо визначити, що перекладацькі трансформації - це обов'язкові, зумовлені рядом причин перетворення, що відбуваються при перекладі на всіх рівнях мови. Вчені - лінгвісти та перекладознавці виокремлюють такі основні групи трансформацій: лексичні, граматичні, а також стилістичні.

До найчастіше вживаних перекладацьких трансформацій ми також можемо віднести вибір відповідника у мові перекладу (mothballing - консервація об'єкту, to be clear as day - ясно як божий день), що у загальному рейтингу перекладацьких трансформацій займає друге місце. Окрім цього, активно використовується контекстуальна заміна: Tax dodgers are in for some unpleasant surprises. - Любителів «тіні» чекають величезні штрафи.

Проте варто також згадати і про перекладацькі прийоми, які досить часто тісно переплітаються з перекладацькими трансформаціями. Сюди варто віднести:

* дослівний переклад: to invent a Ukrainian bicycle - винаходити український велосипед;

* граматичну заміну: marketing policies - маркетингова політика;

* генералізацію: Chernobyl clean - up - роботи на Чорнобильській АЕС;

* опущення: What on earth is that? - Що це таке?

* антонімічний прийом: I got plenty of both bread and circuses. - Ні хліба, ні видовищ мені не забракло;

* описовий переклад: Ascot ties - сірі шовкові краватки з широкими, як у шарфа, кінцями;

* конкретизацію значення лексичної одиниці: hard to tell - складно прогнозувати.

Окрім вищезгаданих, потрібно також сказати про розширення форми (додавання), яке відбувається, коли синтетична форма перетворюється на аналітичну. Так, наприклад, у реченні «The antitrust law is being interfered with», яке Бреус Є.В. перекладає як «Антимонопольний закон постійно порушується», відбулось розширення дієслівної форми.

Скорочення форми (вилучення) полягає у компресії граматичної форми при перекладі: «The storm was terrible while it lasted» - «Буря була лютою» [2, 183].

Транспозиція полягає у зміні порядку слів, словосполучень, частин речень або й цілих речень при перекладі: «You going to court this morning?» asked Jim. We had strolled over» - «Ми підійшли до її паркану. - Ви до суду підете? - запитав Джим».

Дослідивши цілу низку публіцистичних текстів та їхні переклади, ми бачимо, що переважно епітети перекладаються шляхом репрезентації повним еквівалентом у тексті перекладу. Також досить активно використовуються прийоми заміни одиниці перекладу її частковим еквівалентом та створенням денотативно - образної кальки. Проте потрібно окремо відмітити роботу перекладача, який за допомогою використання прийомів та перекладацьких трансформацій робить текст зрозумілим та придатним до читання, сприйняття та розуміння.

2.2 Практичний аналіз використання перекладацьких трансформацій при перекладі публіцистичних текстів

Для того, щоб краще зрозуміти методи, засоби та форми перекладацьких трансформацій, ми дослідили різні речення з публіцистичних текстів та пояснили, які ж трансформації перекладач використовував при їх перекладі.

The 2008 financial crisis demonstrated that the structure of global banking had become commercially unviable and systemically fragile.[55] - Фінансова криза 2008 року продемонструвала, що структура світової банківської системи стала комерційно нежиттєздатною та вразливою до системних помилок.[54]

У наведеному прикладі перекладач використав транспозицію, а також генералізацію до деяких частин мови. Це зробило речення більш зрозумілим.

The country then led the way in demanding higher capital requirements - higher than those proposed in meetings held in the town in the north of the country where international meetings of banking regulators are convened.[55] - Потім країна найгучніше вимагала підвищення вимог до капіталу банків - до набагато вищого рівня, ніж ті, що були запропоновані на нарадах у місті на півночі Швейцарії [Базелі - Z], де зустрічаються представники банківських регуляторів всього світу.[54]

У наведеному прикладі, ми спостерігаємо яскраво виявлене розширення форми (додавання), за допомогою якого, перекладач наддав значимості перекладу і більш детально описав його, таким чином, зробивши його більш зрозумілим для звичайного читача.

It understood that the only way of providing adequate capital for a future that models will certainly fail to predict is to have lots of it.[55] - Він зрозумів, що єдиним способом забезпечити достатній капітал на майбутнє, яке моделі, безперечно, не зможуть передбачити - це мати його у великих обсягах.[54]

У цьому випадку перекладач вирішив вжити антонімічний переклад, хоча застосував він його не до усього речення, а до окремої фрази.

It is not so much that UK banks are too big, but that they are too complex.[54] - Британські банки не є аж занадто великими, але вони занадто складні. [55]

В цьому реченні ми також можемо бачити перекладацьку транспозицію, перекладач, як ми бачимо, хотів «підкреслити» значимість деяких частин мови.

The primary function of any bank is to secure the savings of small depositors and the continued operation of the payments system.[55] - Основною функцією будь - якого банку є збереження заощаджень дрібних вкладників і подальше функціонування системи платежів [54]

В наведеному прикладі ми спостерігаємо нульовий переклад. Перекладач використав його тому, що в українській мові немає артикля, тому підкреслити значимість тієї чи іншої лексеми просто неможливо.

An organisation that only someone of the calibre of Jamie Dimon can run will not continue to find Jamie Dimons - and in the end it turned out that JPMorgan Chase was beyond even his control.[55] - Організація, якою може керувати лише хтось такого калібру, як Джеймс Даймон [голова ради директорів, генеральний директор JPMorgan Chase, найбільш високооплачуваний найманий керівник серед топ - менеджерів банків США, 23 млн. доларів у 2011 фіскальному році - Z], не шукатиме вже інших Джеймсів Даймонів - і, врешті-решт, виявилося, що JPMorgan Chase опинився навіть поза його контролем. [54]

У вищенаведеному реченні ми спостерігаємо декілька перекладацьких трансформацій. Для власних назв перекладач використав калькування. Також він використав метод розширення тексту та дав окреме пояснення, яке збагатило текст та дало можливість його краще зрозуміти.

The British government led the way in 2008 in understanding that the survival of the global financial system required the provision of capital, not just liquidity, and that the government was the only possible source of that capital.[55] - Британський уряд у 2008 році першим зрозумів, що виживання світової фінансової системи вимагає надання їй достатнього обсягу капіталу, а не лише ліквідності, і що уряд є єдиним можливим джерелом цього капіталу.[54]

У цьому реченні ми спостерігаємо і лексичну, і граматичну трансформацію. Тут, на думку перекладача, доцільно було використати розширення та семантичну модифікацію.

The Vickers Commission, which reported in 2011, put forward the separation of retail and investment banking.[55] - Комісія Вікерса, що оприлюднила свою доповідь у 2011 році, висунула ідею поділу роздрібного та інвестиційного бізнесу.[54]

В наведеному прикладу знову ми спостерігаємо декілька трансформацій в результаті перекладу: нульовий переклад, калькування та транспозиція, в деяких випадках було використано генералізацію (розширення значення).

The Parliamentary Commission on Banking Standards, which reported this month, proposed criminal sanctions for those who recklessly pursue their own interests ahead of those of the banks they control.[55] - Парламентська комісія з банківських стандартів, що представила свою доповідь цього місяця, запропонували запровадити кримінальну відповідальність для тих керівників, що безоглядно ставлять власні інтереси вище інтересів банків, якими керують.[54]

...