Обрядова лексика на основі лексикографічних джерел
Відбиття в етимології народних звичаїв, вірувань, обрядів, традицій українців. Особливості весільної обрядової лексики і фразеології. Семантична структура кожної лексичної одиниці. Вивчення мовних свідчень народної культури. Українська весільна драма.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.05.2016 |
| Размер файла | 48,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Ой хто буде спати?
Солімки в голівки, сінця під колінця,
Будем йому да постіль слати!
А м'яти -- під п'яти...
Якщо ж наречена виявлялась нечесною, то вона повинна була просити прощення у кожного з родини, а в обрядових піснях висміювався рід молодої, її батьки.
ПОКРИТКА пок|ритка 'нецнотлива молода'.
Поряд з гостро іронічними піснями відбувалися обряди, якими близькі нареченого «метились» родові молодої: вдівали хомут на шию її матері, обмазували її ворота дьогтем, вішали білий прапор на комині її будинку чи дереві. Цей етап весілля має значні відмінності на різних територіях, що, очевидно, є наслідком давнього проживання у різних регіонах різних праслов'янських племен, кожне з яких мало свої закони, які часто кардинально відрізнялись між собою. Так, у ряді східних регіонів чесність нареченої не була суттєвою, подекуди взагалі її приводили в дім молодого, коли вона вже була вагітною (як запорука того, що вона може продовжити рід).
Обряд весілля завершувався ритуалом купання молодого подружжя у річці чи обливання водою. При цьому молоді мили одне одного. В інших регіонах молода приносила двічі воду з криниці. Перший раз водою обливалися бояри, другий -- наречені. М. Грушевський описує, як на Бойківщині молодята з боярами після комори йдуть до річки, де разом зі старшими чоловіками та жінками бродять у воді, свекруха тричі обводить невістку по колу, після чого молода дружина набирає води і, повернувшись додому, кропить нею хату та все господарство. Чубинський описує подібний обряд, який на Переяславщині вважався довгий час основною весільною церемонією (навіть заміняв вінчання в церкві). За звичаєм наречених після комори вели «скриватися» до криниці. При цьому молодого з молодою накривали весільною хусткою, де вони повинні були вмиватися «втираючись до хустки»:
Є в мене криниця край перелазу,
Там вмиємось, милесенький, обоє разом.
весільний лексика мовний український
Післявесільні обряди розпочинались у понеділок після весілля. Як частина давніх звичаїв вони відображають систему ритуальних дій, виконання яких передбачало введення молодої господині у новий рід, її адаптацію в нових умовах. Тут теж збереглись елементи язичницьких культів та вірувань. Як правило, перше, що робила молода дружина після весілля, це йшла до річки чи криниці (віддаючи пошану воді), і з принесеної води варила їжу, якою вгощала родину свого чоловіка. Цим при здійсненні певних ритуалів вона прилучалась до печі та родинного вогню (домашніх духів). Нерідко вона клала у піч обгоріле поліно, взяте зі свого дому, та запікала півня, якого теж привозила з собою.
У понеділок після весілля на багатьох слов'янських землях відбувався ритуал, який називався «перепій» (чи «пропій») нареченої, що зберіг відлуння давніх ритуалів, пов'язаних із питтям культового п'янкого напою. Якщо помешкання молодого було недалеко від дому нареченої, то батьки молодої приїжджали з цієї нагоди. В час «перепою» молодий повинен пити чарку вина чи горілки до батька нареченої, батько -- у відповідь до нього. Тоді інші учасники дійства по черзі перепивають один з одним. Цей обряд теж підкріпляється текстами, у багатьох з яких архетипна образність та культова символіка є свідченням їх давнього походження.
ПРОПІЙ про|п'іi 'обряд випивання горілки на знак остаточної згоди батьків дівчини на шлюб'.
Після цього відбувалась «перезва» -- традиційне післявесільне гостювання родичів нареченого у молодої сім'ї та гостини у відповідь всім рідним та близьким. Цей звичай мав на меті познайомити молоду дружину з родиною її чоловіка та навпаки. Під час таких гостин співались і весільні пісні, і ліричні.
Обряд весілля міг відбуватись від трьох днів до тижня (у заможних сім'ях чи окремих регіонах), а гостювання та знайомство із родиною іноді розтягувалось від трьох тижнів до кількох місяців.
ПЕРЕЗВА1 перез| 1. 'звичай, за яким родичі молодої йшли або їхали другого весільного дня на частування до батьків; 2. 'пародійне весілля' ; 3. 'післявесільні частування на запрошення у близьких родичів молодих'.
ВИСНОВКИ
Вивчення обрядової лексики є важливим питання для мовознавців, через те що такою лексикою розкривається менталітет народу, його світогляд та культура в загалом. Мова відбиває етнокультурні, народно-психологічні й міфологічні уявлення та переживання, тобто менталітет етносу як національну специфіку людського світосприйняття. Напрям, який вивчає взаємозв'язок мови й культура називається етнолінгвістика.
У роботі було здійснено аналіз весільної обрядової лексики у структурно-семантичному аспекті та виокремлено такі тематичі групи:
* назви весільної драми, її етапів і окремих обрядодій;
* назви учасників весільної драми;
* назви матеріальних компонентів весільної драми (одягу і прикрас, атрибутів і тварин, страв і напоїв тощо).
Весільні поняття позначені як обрядово-маркованими назвами, так і загальновживаними, тому серед них можна виділити власне весільні номени - етнографізми і найменування, що використовуються й поза обрядом. Чимало загальновживаних назв у весільному контексті набувають особливої, культурної конотації.
Список використаної літератури
· Бабенко Н. Б. Інтеграція родинних традицій, свят і обрядів у форми культурогенної життєдіяльності сучасної сім'ї // Український соціум Науковий журнал -- 2005 №
· Брайчевський М. Походження української писемності. -- К.: Наукова думка, 1998.
· Дроботенко В.Ю., Омельченко З.Л. Словник родинної обрядової лексики східностепових українських говірок // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 2 / Укл. А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. - Донецьк: Дон ДУ, 1996. - С. 264 - 269.
· Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури. Словник-довідник. - К.: Довіра, 2006. - 703 с
· Жайворонок В.В. «Українська етнолінгвістика»
· Жирик У. Ю. «Етнолінгвістичне дослідження лексики на позначення обрядових дій весільного обряду»
· Кочерган М.П. «Загальне мовознавство», підручник
· Культура і побут населення України, К.: «Либідь», 1991
· Лановик М.Б., Лановик З.Б. «Українська усна народна творчість»
· Магрицька І.В. «Словник весільної лексики українських східнослобожанських говірок»
· Пуряєва Н. В. Словник церковно-обрядової термінології. -- Львів, Свічадо, 2001. -- 160 с
· Рудницький С.Л. Етимологічний словник української мови.
· Русанівський В.М. Українська мова Енциклопедія. 2004
· Селіванова О. О. Актуальні напрями сучасної лінгвістікі (аналітичний Огляд). - К.: Вид-во Українського фітосоціологічного центру, 1999. - 148 с. p
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Відбиття в етимології народних звичаїв, вірувань, обрядів, традицій українців. Назви та позначення передвесільних, передшлюбних обрядів в українських східнослобожанських говірках. Фраземи родильних обрядів у лексикографічному описі та їх семантика.
курсовая работа [47,7 K], добавлен 12.09.2010Етнолінгвістика у сучасній науковій парадигмі: проблематика і міждисциплінарні зв`язки. Лексика як виразник національної культури народу. Тематична класифікація великодньої обрядової лексики. Назви великодніх страв. Писанка в народному світосприйманні.
курсовая работа [55,5 K], добавлен 30.10.2012Весільна лексика як об’єкт лінгвістичного опису. Назви весільної драми та її етапів у говірках Любешівського району Волинської області. Мотивація деяких монолексем на позначення назв весільної драми. Назви передвесільних і післявесільних етапів обряду.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 09.09.2012Поняття фразеологічної одиниці; історія вивчення української фразеології. Дослідження утворення фразеологізмів: джерела, ознаки, лексико-семантична структура, форма та функціонування фразеологічних одиниць; класифікація фразеологізмів зі словом око/очі.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 26.02.2012Вивчення фразеології як джерела збагачення мови. Критерії виділення фразеологізмів, морфолого-синтаксична та структурно-семантична оформленість фразеологічних одиниць. Структурно-семантична класифікація фразеологізмів, які містять назви свійських тварин.
курсовая работа [48,2 K], добавлен 02.01.2013Соматична лексика, її роль у пізнанні картини світу. Лексико-семантичні групи і розряди соматизмів. Лексико-семантична група соматизмів у фразеології. У роботі під соматизмами розуміються мовні засоби позначення явищ, що відносяться до сфери тілесності.
реферат [24,2 K], добавлен 17.01.2009Основні проблеми сучасної англійської фразеології. Підходи до вивчення фразеологічних одиниць, поняття ідіоматичності. Семантична класифікація В.В. Виноградова. Фразеологічні зрощення, єдності та сполучення. Дієслівні та субстативні фразеологізми.
курсовая работа [29,1 K], добавлен 21.07.2012Місце спеціальної лексики в українській лексиці. Спеціальна лексика — слова і вирази, які вживаються групами людей, об’єднаними професійною спільністю і мають два основні шари: терміни і професіоналізми. Українська спеціальна лексика та її використання.
контрольная работа [38,0 K], добавлен 13.08.2008Термінологічні одиниці у світлі теорії про мовні інтерференції, їх асиміляція, зовнішня форма і етимологічний аспект. Способи побудови нових термінів. Особливості асиміляції запозиченої лексики у мові-реципієнті. Інтернаціоналізми та ареальна лексика.
курсовая работа [55,5 K], добавлен 01.02.2012Особливості стилістики сучасної української літературної мови. Стилістика літературної мови і діалектне мовлення. Особливості усного та писемного мовлення. Загальна характеристика лексичної стилістики. Стилістично-нейтральна та розмовна лексика.
курсовая работа [67,4 K], добавлен 20.10.2012Родильна лексика як об’єкт лінгвістичного опису. Засоби номінації родильної лексики говірок Маневицького району Волинської області. Структурна організація та семантика обрядової лексики. Раціональні елементи народного досвіду, забобонні та магічні дії.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 19.09.2012Традиційний підхід до лексики. Складність лексичної системи, пошуки підходів та критеріїв її аналізу. Шляхи вивчення системних зв’язків лексичних одиниць є виділення семантичних полів і визначення їх смислової структури. Інтенсифікатори та інтенсиви.
реферат [12,5 K], добавлен 21.10.2008Лексико-семантична система — одна з найскладніших мовних систем, що зумовлено багатовимірністю її структури, неоднорідністю її одиниць, різноманітністю відображень. Парадигматичні, синтагматичні, епідигматичні відношення лексико-семантичної системи.
реферат [33,8 K], добавлен 15.08.2008Опис джерел виникнення української фразеології. Аналіз семантичної, морфологічної, структурної, жанрової класифікації фразеологізмів та вивчення їх властивостей (багатозначність, антонімія, синонімія). Розгляд мовних зворотів у творчості Шевченка.
курсовая работа [61,8 K], добавлен 01.03.2010Дослідження специфіки процесу запозичення українською мовою іншомовної лексики. Історичні зміни в системі італійської мови. Уточнення етимології конкретних тематичних груп італійської лексики з метою виявлення шляхів їх проникнення в українську мову.
курсовая работа [47,7 K], добавлен 29.07.2012Спортивна фразеологія англійської мови. Семантична структура одиниць фразеологізмів спортивної фразеології та особливості їх переосмислення. Функціонально-стилістичні компоненти конотації. Особливості антонімічних, синонімічних і омонімічних відносин.
реферат [36,3 K], добавлен 11.05.2009Вивчення основних методів дослідження перської фразеології. Класифікація фразеологічних одиниць. Прислів’я й приказки як складова частина фразеології. Структурно-семантична і граматична характеристика дієслівних фразеологізмів української і перської мов.
курсовая работа [396,5 K], добавлен 30.03.2016Сутність лексики як складової частини мови та семантики як науки. Опис роману П. Загребельного "Південний комфорт", семантичний аналіз його лексики, а також спосіб творення та роль авторських неологізмів, семантична класифікація наявних оказіоналізмів.
курсовая работа [115,9 K], добавлен 20.12.2009Освоєння іншомовної лексики та особливості переймання її елементів під впливом зовнішніх чинників. Питома вага генетичних та історичних джерел слов'янських запозичень. Особливості функціонування іншомовних лексем у сучасній українській літературній мові.
курсовая работа [44,6 K], добавлен 01.12.2010Підходи до визначення військової лексики. Особливості військового сленгу. Аналіз передачі реалій, присутніх в військовій документації армій США та Великої Британії, українською мовою. Класифікація військової лексики з лінгвокраїнознавчої точки зору.
курсовая работа [50,6 K], добавлен 13.12.2013
