Комунікативно-мовленнєві уміння учнів

Методисти зараховують до цього методу також і прийоми та вправи, які виконують підготовчу функцію у процесі навчання зв'язного мовлення (словникова робота, робота зі словосполученням, робота з реченням).

До вправ конструктивного методу належать наступні вправи:

1.Розподіл тексту на складові частини. Списати текст, розподіляючи його на абзаци.

2.Зміна мовного матеріалу (учні вносять певні зміни,що стосуються форми чи структури мовних одиниць, їх семантики). Різновиди цієї вправи:

* доповнення тексту необхідними компонентами, які б завершили його структурну організацію. Прочитати основну частину тексту. Придумати зачин і кінцівку тексту;

* розширення зв'язних висловлювань з метою збільшення його інформативної місткості. Написати творчий переказ тексту (із творчим доповненням);

* скорочення висловлювання чи окремих його компонентів. Написати стислий переказ;

* заміна одних мовних або мовленнєвих елементів іншими. Прочитати. Так чи не так? Як правильно?

Наведемо приклад:

«У зоопарку»

У неділю я разом з бабусею ходила до зоопарку. Так чи не так? Як там було цікаво! Так чи не так? Спочатку ми дивилися слона.Так чи не так? Він плавав і пірнав у великому басейні. Так чи не так? Потім ми підійшли до просторої клітки, в якій гралися маленькі ведмежата. Так чи не так? Вони весело стрибали з гілки на гілку. Так чи не так? Я пригостила малюків смачною морквою та капустою. Так чи не так? У невеличкому ставку плавали лебеді, дикі качки, ґави та крокодили. Так чи не так? У клітці поруч ревіли мавпи. Так чи не так? Які вони сильні та могутні! Справжні царі звірів! Так чи не так? Мені дуже сподобалось у зоопарку.

* перебудова елементів (одиниць) висловлювання.

3. Побудова висловлювань або їх елементів.

4. Відтворення деформованого тексту. Прочитати. Чи може таке бути насправді? Списати текст, позначаючи межі речень правильно.

Наприклад:

Осінь у лісі заклопотано стрибає між гілками дерев. Білка тихенько шарудить у траві. Їжак скоро зариється у мул і засне до весни. Жабка збирається відлітати у теплі краї. Зозуля блукає лісом, відшукує гриби. Ведмідь думає, чи може таке бути насправді.

5.Навчальне редагування. Прочитати текст.Знайти в тексті речення, яке не відповідає темі тексту.

Наприклад:

«Як їжак до зими готується»

Їжачок лягає на землю та качається. А листя нанизується на його гострі голки. Отак назбирає він листя та й несе до своєї домівки. Улітку їжачок полює на комах, мишей. У нірці він скине листя на купу, трохи спочине й знову береться до роботи. Бо любить їжачок у теплій постелі зимувати.

За М.Сингаївським

Творчий метод (більшість вправ цього методу виконується без зразка та без конструктивних завдань). До творчих вправ методисти відносять усні та письмові твори, імпровізацію, літературну творчість, драматизацію, творчі перекази, словесне малювання.

Продуктивно - творчий, або комунікативний метод, був спрямований на формування вмінь молодших школярів будувати зв'язні висловлювання усної і писемної форм мовлення. Реалізували цей метод у вправах на побудову творів - мініатюр на уроках засвоєння знань з мови, а також написання на уроках розвитку зв'язного мовлення. Вправи на продукування молодшими школярами власних зв'язних висловлювань усної і писемної форми виконувалися на уроках розвитку зв'язного мовлення, щоб закріпити набуті знання про мову і мовлення у власній мовленнєвій діяльності та вдосконалити уміння, необхідні для реалізації конкретної мовленнєвої дії в конкретній мовленнєвій ситуації. Ці вправи сприяють формуванню комунікативних умінь і навичок орієнтуватися в завданнях, змісті мовлення, розміщувати факти в певній логічній послідовності, дотримуватися структурно - композиційних вимог, добирати адекватні мовні засоби.

Комунікативний метод (надає перевагу природним мовленнєвим ситуаціям або близьким до природних, створеним штучно). Прийоми комунікативного методу: створення мовленнєвих ситуацій або добір їх з життя, рольові ігри, екскурсії, походи, картини живопису, спеціально організовані спостереження, різноманітні види діяльності, які спонукають до висловлювання, вигадування казкових сюжетів. Вправами цього методу є відгуки про прочитане, листи, записки із вітанням, вибаченням, оголошення.

Творчий і комунікативний методи передбачають володіння учнями уміннями розуміти тему твору, визначати її межі, вміти її розкривати; підпорядковувати свій письмовий твір певному задуму, висловлювати в ньому свою думку, власні емоції, ставлення до інших осіб та їхніх вчинків, збирати, накопичувати матеріал, відбирати головне й другорядне відповідно до теми й задуму; здійснювати мовну підготовку, вдосконалювати, редагувати написане, перевіряти орфографію, пунктуацію.

Продуктивно-творчий (комунікативний) метод реалізовується шляхом залучення учнів до спілкування в мовленнєвих ситуаціях, участь у яких сприяє активізації тих мовленнєвих умінь, які вчитель ставить за мету сформувати або розвинути на уроці. Мовленнєві ситуації, що мають природні стимули мовлення, використовуються як під час уроків, так і в позаурочний та позашкільний час. Серед штучних мовленнєвих ситуацій (уявне перенесення учнів в інші умови, в інші обставини) перевага надається тим, які презентуються за допомогою засобів наочності.

На етапі формування аудіативних умінь важливо спрямувати увагу учнів до аудіативного матеріалу (розрізнення на слух звуків, складів, слів, словосполучень, сприйняття і розуміння речень, текстів).

Основними засобами навчання є мовлення вчителя, предметні малюнки, оточуючі предмети, фотокартки, малюнки дітей, сюжетні малюнки, їх серії, ситуативні малюнки [13, 25].

Отже, у формуванні комунікативно-мовленнєвих умінь ефективними є такі методи: пояснювально-ілюстративний; імітаційний, репродуктивний, оперативний, комунікативно-творчий. Серед організаційних форм навчання мовлення оптимальними є робота в парах і невеликих групах (при цьому важливою є увага вчителя до дитячого мовлення в їхньому спілкування.



2.2 Комунікативно-ситуативні завдання як ефективний засіб розвитку комунікативної компетентності учнів

Розвиток мовлення є провідним завданням під час навчання молодших школярів рідної мови. Уміння порівнювати, класифікувати, систематизувати, узагальнювати мовні явища формуються через застосування знань з мови у різних видах мовленнєвої діяльності. Логічно чітке, образне усне й писемне мовлення учня є показником його загального розвитку.

Ефективним засобом розвитку комунікативних умінь є вправи, виконуючи які, учні засвоюють необхідні елементарні комунікативні відомості про текст, збагачуватимуть свій словниковий запас, розвиватимуть комунікативно-мовленнєві вміння загалом.

Пропонуємо окремі види роботи, спрямовані на формування комунікативно-мовленнєвих умінь, і проілюструємо їх ситуативними вправами.

1. Розповідь за власним малюнком, спостереженнями, досвідом.

Доцільно запропонувати учням спочатку намалювати те, що вони бачили, ідучи дорогою до школи, а потім, з опорою на свій малюнок, розказати про це однокласникам.

2. Висловлювання "ланцюжком".

Цей вид вправ є особливо корисним у процесі формування загально-мовленнєвих умінь за аналогією до зразка вчителя. Окрім того, під час виконання такої вправи учні вчаться слухати співбесідника не перебиваючи його. Педагог пропонує учням розказати про себе за початком, який задає сам. Наприклад: "Найбільше я люблю їсти... або гратися з ...". "Моя мама радіє, коли я...". "Я найбільше люблю... (що робити)?" "Мені весело (у мене гарний настрій), коли...". Щоб залучити всіх учнів до висловлювання, можна скористатися грою "Естафета", під час якої кожний після побудови висловлювання передає "естафету" (це може бути клубочок ниток, м'ячик і т.д.) іншому.

3. Створення ситуацій для спілкування в парах з метою одержання інформації.

Вчитель пропонує кожному учневі звернутися до свого сусіда із запитанням і дізнатися про щось, наприклад, про те, що він любить робити найбільше (або: чи є в нього братик або сестричка; що подарував йому Дід Мороз і т. д.). Можна дати завдання дізнатися про щось удома в батьків.

Не рекомендується давати учням одночасно більше одного комунікативного завдання. При цьому важливими є чіткі інструкції щодо початку спілкування та його закінчення (можна використовувати різноманітні сигнали: звукові, зорові, наприклад, малюнки із зображенням закритого та відкритого ротика). Після того, як діти поспілкуються, вчитель має запитати в деяких учнів про те, що вони дізналися.

4. Інсценізація прослуханих чи колективно складених казок, оповідань.

На початковому етапі діти лише відтворюють репліки героїв казок (таких, як наприклад, "Ріпка", "Колобок") з відповідною інтонацією, а згодом, -- імпровізують, передаючи основний зміст реплік героїв своїми словами.

Інсценівка "Стежинка до лісової школи ".

Вчитель повідомляє, що надійшов лист від лісових мешканців, які запрошують першокласників до себе в гості до лісової школи, але адресу звірята не вказали. Для того, щоб знайти дорогу до лісової школи, треба запитати в звірів, які зустрінуться в лісі, де вона знаходиться. (Вчитель спрямовує дітей на вживання слів ввічливості, "щоб навіть хижі звірі відповідали охоче"). Далі педагог призначає дітей на ролі "вовка", "ведмедя", "лисички", "кабана" (вони одягають відповідні маски-шапочки і стають біля дошки). Усі інші виходять із-за парт і "прямують до лісу" (імітують ходу). (Увага! Для орієнтації тих, хто розповідатиме про дорогу, доцільно на дошці намалювати піктограму (схематичне зображення) руху і проговорити слова: прямо, праворуч, навколо, через місточок, галявина.) Діти, зустрічаючи "вовка", потім -- "ведмедя" та ін., запитують у них, як пройти до лісової школи, ті -- відповідають. (Наприклад: "Ідіть прямо, біля сосни повернете праворуч, а там, біля пенька, спитаєте лисичку і т. д. .., а на галявині буде лісова школа").

5. Розігрування мовленнєвих ситуацій, складених на основі ситуативних малюнків (з яких зрозуміло, про що можуть говорити герої). Після розгляду малюнка вчитель пропонує дітям здогадатися, про що "говорять" герої, зображені на ньому, та озвучити в парі їхню розмову-діалог.

6. Розігрування дітьми уявних (за словесним описом) мовленнєвих ситуацій.

Етапи проведення роботи: 1) презентація ситуації (словесний опис її умов); 2) обговорення, формулювання реплік героїв; 3) призначення учнів на ролі; 4) розігрування ситуації.

Ситуація "У магазині".

Педагог пропонує кожному з учнів уявити ситуацію, що на його день народження мама хоче приготувати смачні страви, щоб пригостити друзів, але деяких фруктів (овочів, продуктів), що починаються на букву ... (що вивчається на уроці), для них не вистачає, отже, вона попросила сходити до магазину і придбати їх. Учні розігрують діалог, який міг би відбутися в магазині.

Підготовчі запитання до сюжетно-рольової гри "У магазині"

Які слова ви найчастіше чуєте у магазині? Пригадайте їх.

Чи завжди ви дотримуєтесь черги?

Як попросити продавця показати необхідний вам товар?

Що треба сказати, отримавши покупку?

Потім проводиться гра "Магазин".

Доброго дня!

День добрий! Що бажаєте?

Покажіть, будь ласка, ...

Візьміть, будь ласка, ...

Дякую...

Діти розподіляють ролі продавців, покупців залежно від завдання, яке виконують. Наприклад.

1. Ти шукаєш подарунок до дня народження товариша.

2. Ти прийшов по продукти.

Інші діти (глядачі) аналізують поведінку учасників гри.

Завдання. Розподілити між собою роль продавця і покупця. Як можна продовжити діалог?

Ситуація "Прохання погратися іграшкою".

Вчитель пропонує кожному з учнів уявити таку ситуацію: він вийшов у двір погратися з м'ячем, дошкільня із сусіднього під'їзду просить іграшку. Діти мають розповісти, як би вони повелися в цій ситуації, що б сказали дитині. Далі організовується обговорення можливих способів поведінки (дозволити погратися з м'ячем; запропонувати погратися разом; ввічливо відмовити, пояснивши причину) та їх розігрування.

Ситуація "Заспокой малечу".

Кожному учневі пропонується уявити, що ідучи до школи, він побачив на лавочці маленьку дівчинку, яка плаче: її мама пішла в магазин, а доню лишила саму. Завдання школярів -- знайти словесні способи, щоб заспокоїти малечу, які вони демонструють у ході розігрування ситуації.

Ситуація "Розмова по телефону".

Після бесіди, в ході якої вчитель ознайомлює учнів з культурою телефонної розмови (тон розмови, початок, закінчення), доцільно провести розігрування телефонної розмови на основі такої мовленнєвої ситуації: "Уяви, що твого однокласника не було в школі. Зателефонуй йому, поцікався, що сталося". Варто розіграти декілька варіантів ситуації -- слухавку бере: а) мама однокласника; б) його брат, з яким ти знайомий; в) сам однокласник.

Відпрацьовуючи мовний етикет, спочатку діалог ведуть учитель і підготовлений учень (у двох варіантах). Обирається правильний варіант, а потім два учні ведуть між собою діалог за зразком. Можна запропонувати роботу в парах.

І варіант.

-- Покличте мені Сергійка! Нема його? Жаль! (Кидає трубку).

ІІ варіант.

-- Добрий день, Павле Вікторовичу! Це говорить Микола Донченко.

Доброго дня, Миколко.

Покличте, будь ласка, до телефону Віктора.

Віктора немає вдома. Він на заняттях з музики. Зателефонуй за півгодини.

Дякую.

Двоє друзів розмовляли

Двоє друзів розмовляли, щось до вуха прикладали.

Це Полтава? Алло!

Вона?

У нас весна!

І у вас весна?

Ми ждемо у гості вас!

Приїжджайте й ви до нас!

Грі кінець. І це не сон. Діти грали в ... (телефон).

Завдання.

Попрацюйте в парах. Складіть діалог "Розмова по телефону".

Ситуації розмови: а) з товаришем; б) з дорослими (незнайомими і близькими).

Ситуація "Дослідник".

На початку гри вчитель запитує, чи цікаво учням дізнатися, який одяг люблять носити (які страви люблять їсти, що люблять робити у вільний час і т.д., залежно від тематики лексики, яку вчитель поставив за мету активізувати на уроці) учні їхнього класу найбільше. Для того, щоб про це дізнатися, він пропонує з кожного ряду обрати по одному "досліднику", які мають, ввічливо звернувшись по імені до кожного учня свого ряду, запитати про його улюблений одяг (справу і т. д.). По ходу опитування вчитель фіксує на дошці відповіді учнів. Наприкінці їх кількість підраховується "дослідниками", після чого результати опитування оголошуються.

Ситуація „Розмова в бібліотеці”

Доброго дня!

Яку книжку ти прочитав?

Хто її написав?

Що найбільше сподобалося у книжці?

Завдання. Вставити речення. Прочитати в особах діалог.

Ситуація „Бабуся і онука”

Бабуся онучці каже:

-- Любцю мила, хоч перед їдою ти б руки мила.

Завдання. Продовжити діалог.

Ситуація „Стара тополя”

Росте край дороги стара-престара тополя. Восени і взимку тривожно шумлять її голі віти. Навесні вкривається вона зеленим листям.

Скажіть, дідусю, скільки років нашій тополі?

Напевно, немало. Багато часу промайнуло.

Хто її посадив?

Добра людина посадила тополю.

Напевно, ви знаете її?

На жаль, не знаю. Хлопчиком я грався під нею, твоя мама з подружками плела вінки. Тепер і ти граєшся в її тінистому затишку.

Завдання. На основі цього діалогу скласти свій про сторічний дуб, його красу і велич.

Ситуація „Першокласниця”

До школи поспішали дві дівчинки-першокласниці Надійка і Катруся. Тільки-но дівчатка підійшли до переходу, а назустріч їм -- дідусь. Він обмацував поперед себе дорогу довгим сучкуватим ціпком.

-- Давай допоможемо йому, -- сказала Надійка подружці. -- Він же зовсім не бачить.

-- Та ти що! Ми ж запізнимося на урок, -- відповіла Катруся й побігла вперед. А Надійка постояла мить і рішуче підійшла до дідуся:

-- Дозвольте, я ...

Завдання. Який відбувся діалог між Надійкою і дідусем? Як ви думаєте, як учителька оцінила вчинок дівчинки, адже вона запізнилася на урок?

7. Проведення рольових ігор.

Рольова гра "Ательє"

Вчитель пропонує половині учнів класу уявити себе в ролі "кравців", а їхнім сусідам -- уявити себе в ролі "клієнтів", які звернулися до "кравців", щоб замовити собі одяг на якесь свято. "Клієнти" мають придумати собі вбрання і словесно описати його "кравцеві" (якого кольору, розміру, широке чи вузьке, довге чи коротке і т.д.). Після цього "кравець" "шиє" (малює) одяг. Вчитель має розпитати в декількох "кравців" вибірково про те, що вони "пошили".

Рольова гра "Диктор"

Одна дитина обирається на роль "диктора телебачення", усі інші -- "глядачі". Глядачам цікаво дізнатися, яка погода буде сьогодні (завтра), щоб обрати відповідний одяг. "Диктор" має зробити прогноз погоди. Для того, щоб було цікавіше, вчитель може виготовити з цупкого паперу умовні позначки "вітряна погода", "сніг", "сонячно", "ожеледиця", "дощ" і т.д. Цими позначками "диктор" може супроводжувати свою розповідь, обираючи відповідні та виставляючи їх на дошці. Після закінчення "виступу диктора" "глядачі" розповідають, який одяг вони "одягнуть" у зв'язку з прогнозованою погодою.

Гра "Світлофор ввічливості"

Один учень називає ситуацію, а інші показують карточку з кольором, що сигналізує про правильність чи неправильність відповіді.

Ситуація 1.

-- Дайте мені бублики, -- звертається дівчинка до продавця (червоний колір).

Ситуація 2.

-- Вибачте, будь ласка, я штовхнув вас ненавмисно, -- каже хлопчик у автобусі (зелений колір).

Гра "Трик-трак..."

Учень стає обличчям до класу і розповідає ситуацію в магазині, бібліотеці. А всі учні говорять, якщо відповідь правильна: "Трик-трак, це так"; якщо неправильна: "Трик-трак, це не так". Учень запитує: "А як?" Діти відповідають.

Наприклад.

У магазині потрібно шуміти, бігати.

У лікарні треба розмовляти так, щоб тебе чули всі.

8. Співпраця в парах, у міні-групах.

Під час цієї співпраці учні змушені в ході спільної діяльності, спілкуючись, домовлятися про розподіл ролей та особливості виконання завдання.

Змагання "Малярі".

Вчитель роздає кожному з учнів невеличкий малюночок із зображенням будиночка, в якому є дах, двері, вікно, димар, сходи. В половини дітей будиночок кольоровий (його сусіду показувати не можна), у їхніх сусідів -- чорно-білий. Ті учні, в яких будиночки кольорові -- дають усні інструкції щодо того, що в який колір треба розфарбувати відповідно до свого малюнка. їхні сусіди уважно слухають команди і виконують їх. Після завершення виконання вправи вчитель перевіряє, хто з "малярів" був найуважнішим і виконав усі інструкції правильно; хто з "інструкторів" давав чіткі й зрозумілі вказівки. Перемагає пара, яка найбільш злагоджено працювала разом.

Завдання „Складіть діалог”

Снилась мені ягідка,

Як мед, солоденька,

А то мене цілувала

Мама дорогенька.

Приснивсь мені вітерець,

Що пестив колосся,

А то моя мама

Гладила волосся.

Завдання. Прочитайте вірш. На основі його змісту складіть діалог.

Ситуація „Чия мама найкраща”

План

У кожної людини є мама.

Волосся моєї матусі.

Обличчя.

Очі.

Ніс.

Вуста.

Руки.

Постава.

Моя мама -- найкраща у світі.

Дві дівчинки сперечалися, чия мама найкраща.

Завдання. Складіть діалог за поданим планом, який міг би відбутися між подружками.

Ситуація „Загубився”

Чого ти плачеш, хлопчику?

Я загубився.

А чий ти?

Татків.

А на якій вулиці ти живеш?

На нашій.

Завдання. А що, як ти загубишся? Чи знаєш свою адресу?

Попрацюйте в парі.

Ситуація „Знайшли їжачка”

Дві подруги, повертаючись з лісу, побачили їжачка. Оленка зраділа й поклала його в кошик, щоб віднести додому. Катруся зупинила подругу й щось сказала. Оленка витягла їжачка з кошика і відпустила.

Завдання. Як ви гадаєте, яка розмова відбулася між дівчатками? Відновіть цю розмову.

Ситуація „Розмовляємо зі старшими”

Діти вчаться шанобливо звертатися до інших людей, залежно від віку. Завдання. 1.Тебе попросили зайти до сусідів позичити певну річ. Як ти звернешся до них з проханням?

2.Ти хочеш дізнатися у перехожого, котра година. Як ти звернешся до незнайомої дорослої людини?

Ситуація „На березі моря”

Катруся сиділа на березі моря і чекала маму. До неї підійшла незнайома дівчинка, яку звали Галинкою.

Завдання. Побудуйте діалог між дівчатками так, щоб у словах Галинки звучало переконання, а в словах Катрусі -- згода.

Ситуація „Велосипед”

Сергійко хвалився Артемові, що батьки йому до дня народження подарували велосипед. Побудуйте діалог між хлопцями. Інтонацією передайте радість Сергійка і бажання Артема мати такий же велосипед.

Ситуація „розбита ваза”

Даринка ненароком розбила вазу. Вона дуже хвилювалася, що скаже мама, коли повернеться з роботи.

Завдання. Побудуйте діалог між мамою і дочкою. Інтонацією передайте хвилювання Даринки.

Ситуація „У кінотеатрі”

Зимового недільного ранку дві подруги пішли до кінотеатру на дитячий сеанс. Коли погасло світло, дівчатка побачили, що екран їм заступає хлопчик, який не зняв свою хутряну шапку і щохвилини підскакував та коментував написане на екрані.

Завдання. Як би ви ввічливо нагадали хлопчикові про правила поведінки у кінотеатрі.

Гра "Рукавички".

Олівцем на папері учні обводять пальці однієї руки. Після цього вони мають однаково із сусідом розфарбувати кожен свою рукавичку. Вчитель дає учням трішки часу на те, щоб вони домовилися (українською мовою), якими будуть їхні рукавички. Перемагає пара, в якої рукавички вийдуть найбільш схожими між собою.

9. Переказування тексту з орієнтацією на слухача.

Прикладом комунікативного переказування може бути такий: після слухання казки "Вовк та семеро козенят" запропонувати учневі уявити себе маленьким козеням, яке сховалося за піч, і розповісти "козі" про те, що трапилося, поки її не було вдома. Або: для переказу прочитаного тексту про Україну можна запропонувати уявити, що "приїхали друзі з іншої країни, які хочуть дізнатися про нашу Батьківщину". Один з учнів розповідатиме про Україну, а всі інші -- "гості" -- будуть слухати його та ставити запитання.

Щоб забезпечити наявність слухача, можна організовувати переказування "в парі". Наприклад, запропонувати дітям уявити, що мама попросила розповісти казочку перед сном маленькому братику або сестричці: половина дітей виконують роль "старшої дитини" -- переказують прослуханий текст, їхні сусіди грають роль "молодшого братика або сестрички" -- слухають їх. Розповідати казку чи оповідання можна також мамі або бабусі "по телефону" (іграшковому), казковому гостю уроку. Таке переказування "в парі" має дуже високу продуктивність, оскільки за короткий проміжок часу повправлятися в говорінні має змогу половина учнів.

10. Використання природних мовленнєвих ситуацій

Необхідно зважати на те, що мовленнєве спілкування пронизує всі види діяльності, а отже, і пам'ятати про розвиток комунікативного мовлення учнів слід повсякчасно: на всіх уроках (адже на багатьох із них, зокрема на уроках трудового навчання, малювання, можна організовувати роботу в парах, яка вимагає від учнів уміння спілкуватися у процесі спільної праці) і в позаурочний час (на перервах під час правильно організованої ігрової діяльності, під час екскурсій до шкільної їдальні, бібліотеки, медичного кабінету і т.д., у процесі яких учні готують свої питання і проводять інтерв'ювання працівників. Окрім того, саме життя дітей у класі забезпечує природні ситуації, які заохочують до різних видів використання мови, наприклад, привітання іменинників, мам із Днем матері, запрошення батьків на святковий ранок і т.д.

Кожен вчитель -- творча особистість і може самостійно творити мовленнєві ситуації, які б спонукали учнів до спілкування, виходячи з теми та мети уроку, наявного матеріалу. Важливо лише, щоб робота над формуванням комунікативного мовлення здійснювалася комплексно і поетапно (від формування частково мовленнєвих та загально-мовленнєвих до комунікативно-мовленнєвих умінь), а також систематично.

2.3 Діагностика сформованості експериментального навчання

З метою вивчення ефективності використання системи вправ для формування комунікативно-мовленнєвих умінь в учнів 3 класів було проведено контрольний експеримент.

Школярам пропонувалися завдання практичного характеру, подібні до тих, що виконувалися в ході констатувальних зрізів. Вони мали на меті з'ясувати рівень комунікативно-мовленнєвих умінь школярів, виявити їхнє уміння вживати в процесі спілкування різноманітні частини мови та допоміжні засоби увиразнення, зокрема інтонацію, жести. Учні експериментального і контрольного класів виконували аналогічні завдання. Це дозволило порівняти результати експериментального і традиційного навчання.

Контрольний експеримент полягав у виконанні учнями трьох завдань. Першим з яких, було переказати зміст прочитаного оповідання «Ловись рибко!» О.Стельмах, поданий у підручнику з літературного читання для 3 класу. Школярі повинні з дотриманням норм орфоепічного мовлення і обов'язково з докладною передачею діалогів розповісти оповідання «Ловись рибко!»

Після проведення контрольного зрізу проаналізували одержані результати. Предметом аналізу стали:

змістова наповнюваність висловлювання (репродуктивного і творчого характеру);

логіка розгортання розповіді;

лексичне багатство висловлювань;

уміння використовувати форми мовленнєвого етикету..

Оцінювали усні відповіді учнів за тими ж критеріями, що й під час констатувального експерименту. Як показав аналіз усних переказів оповідання учнів експериментального класу, у їхньому мовленні відбулися певні зміни. Так, переважна більшість дітей вміли розгорнутими реченнями розповісти про прочитане. Учні порівняно з початком експерименту змогли запам'ятати всі імена хлопців, про яких розповідається в оповіданні «Ловись рибко!». Майже всі учні експериментального класу змогли висловитись, не повторюючи одні і ті ж словосполучення в декількох реченнях, як це було на початку. Рівень репродукування заданого тексту учнями контрольного класу практично не змінився. Результати досліджень представимо у вигляді діаграм.

Як бачимо із результатів, представлених у діаграмах, серед учнів експериментального класу не має таких, які б зовсім не справилися із завданням, про що не можна сказати в контрольному класі.

Друге завдання передбачало самостійну побудову учнями діалогу на задану тему з використанням форм мовленнєвого етикету і ситуативних мовленнєвих форм.

Учні письмово складали діалог «Допомога дідусеві», після прослуханого тексту.

«До школи поспішали дві дівчинки-першокласниці Надійка і Катруся. Тільки-но дівчатка підійшли до переходу, а назустріч їм -- дідусь. Він обмацував поперед себе дорогу довгим сучкуватим ціпком.

-- Давай допоможемо йому, -- сказала Надійка подружці. -- Він же зовсім не бачить.

-- Та ти що! Ми ж запізнимося на урок, -- відповіла Катруся й побігла вперед. А Надійка постояла мить і рішуче підійшла до дідуся:

-- Дозвольте, я ...»

Завдання. Поміркуйте, який відбувся діалог між Надійкою і дідусем? Як ви думаєте, як учителька оцінила вчинок дівчинки, адже вона запізнилася на урок?

Результати представимо у вигляді діаграм.

Аналізуючи письмові роботи учнів обох класів, ми брали до уваги лише зміст. Як бачимо, всі учні експериментального класу справилися із завданням і успішно побудували висловлювання, включивши діалог. Такі природні для усного мовлення діалоги учнів на письмі були дещо спрощеними. Це, мабуть, зумовлено складністю передачі розмови в писемній формі. 7 учнів справились із завданням повністю, придумали свої початки і розвиток сюжету. Це свідчить про відносну самостійність мислення школярів, бажання творити своє, хоч і подібне до заданого. У 6 учнів виникали невеликі труднощі при будуванні діалогу, 2-трохи гірше справились з цим завданням. В експериментальному класі не має таких учнів, які б зовсім не змогли виконати завдання. Результати контрольного класу свідчать про те, що рівень діалогічного мовлення практично не змінився з початком експерименту.

Для перевірки аудіативних умінь ми використали легенду «Чому хвойні дерева не скидають на зиму листя»(Додаток Ж). На основі прослуханого, протягом одноразового читання, учням потрібно було відповісти на 6 тестових запитань. Завдання для експериментального і контрольного класу використали одинакові. Оцінювали письмові роботи учнів за тими ж критеріями, що й під час констатувального експерименту. Результати представлено у діаграмах.

З поданих діаграм видно, що в учнів експериментального класу рівень аудіативних умінь набагато кращий порівняно з учнями контрольного. В експериментальному класі високий рівень виявили - 7 учнів, що складає 47%, достатній - 5 учнів, що складає 33%, середній - 3учні, це 20% від загальної кількості учнів. Не має таких, які б зовсім не виконали завдання. У контрольному класі результати майже залишилися на тому ж рівні, які були під час констатувального етапу.

Перевірка ефективності обраних завдань показала, що в учнів експериментального класу значно вищий рівень комунікативно-мовленнєвих умінь, слід зазначити, що мовлення характеризується змістовністю, логічністю, аргументованістю, свідомим, доречним і граматично правильним використанням слів, запас яких значно більший, ніж в учнів контрольного класу.

Щоб краще порівняти результати досліджень на констатувальному етапі і контрольному пропонуємо розглянути діаграми, які показують, наскільки покращився рівень розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь в учнів експериментального класу.

Результати проведеної експериментальної роботи з розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь переконують, що пропонована система вправ і завдань є ефективною і забезпечує краще засвоєння програмового курсу рідної мови, зорієнтованого на удосконалення комунікативних характеристик мовлення. Позитивні результати, здобуті від експериментального навчання, свідчать про ефективність запропонованих завдань спрямованих на формування комунікативно-мовленнєвих умінь.

Таким чином, можна стверджувати, що цілеспрямоване навчання і доцільно укладена система вправ при систематичній навчально-тренувальній роботі може забезпечити формування і розвиток мовленнєво-комунікативних умінь в учнів початкових класів.

Проблема розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь не вичерпується результатами проведеного дослідження. Подальшого вивчення потребують питання здійснення міжпредметних зв'язків у розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь, удосконалення лінгво-методичної та дидактичної бази мовної й мовленнєвої підготовки молодших школярів.



ВИСНОВКИ

Узагальнюючи результати дослідження, можна зробити такі висновки:

1. Проблема розвитку мовлення молодших школярів, формування й удосконалення мовленнєвих умінь є провідною у сучасних наукових дослідженнях, тому чимало наукових досліджень присвячено пошукові дидактичних шляхів розвитку мовленнєвих і комунікативних умінь молодших школярів у процесі навчання мови і мовлення. Комунікативно-мовленнєві уміння - складні психофізіологічні та інформаційно-діяльнісні явища. Вони визначаються як здатність мовця забезпечити правильне застосування словесних і невербальних засобів з метою ефективної взаємодії з учасниками спілкування. Загалом комунікативно-мовленнєві уміння ґрунтуються на основних комунікативних ознаках мовлення: правильності, чистоті, точності, логічності, виразності, образності, доступності, дієвості, доцільності.

2. На констатувальному етапі педагогічного дослідження визначили, що стан сформованості комунікативно-мовленнєвих умінь учнів експериментальної школи переважно на середньому рівні. На початку експерименту було визначено, що формування комунікативних умінь і навичок учнів на уроках української мови буде ефективнішим, якщо в процесі уроків мови використовувати різноманітні форми і види роботи (роботу в парах і невеликих групах, що дає можливість висловлюватись більшості учнів класу та ін.), які забезпечують розвиток мовлення за всіма напрямками (фонетико-орфоепічним, лексичним, морфологічним, синтаксичним, напрямком тексту).

Ефективними методами формування комунікативно-мовленнєвих умінь є методи: пояснювально-ілюстративний; імітаційний, репродуктивний, проблемний, комунікативно - творчий. Серед організаційних форм навчання мовлення оптимальними є робота в парах і невеликих групах (при цьому важливою є увага вчителя до дитячого мовлення в їхньому спілкуванні).

3. Запропоновані завдання для формування комунікативно-мовленнєвих умінь передбачають переважно усну форму виконання, що є більш природною для учнів 1-4 класів і обов'язково включають завдання для роботи над побудовою діалогу та монологу. Всі вправи комунікативно спрямовані, що дає можливість максимально наблизити їх до життєвих ситуацій і мотивовано застосовувати мовно-мовленнєві уміння.

Важливо, щоб в організації формування комунікативних умінь і навичок учнів складалися такі ситуації, які спонукали б їх висловлюватись, виражати свої думки, почуття. З цією метою використовуються мовно-мовленнєві вправи, в яких визначається співрозмовник (товариш, мама, молодший брат) та мета висловлювання (про щось розповісти, повідомити, переконати).

Розвиваючи писемне мовлення молодших школярів, учитель має заохочувати їх записувати свої думки, враження, писати про те, що їх дійсно хвилює. мова український лінгводидактичний компетентність

4. Результати проведеної експериментальної роботи з розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь переконують, що пропонована система вправ і завдань є ефективною і забезпечує краще засвоєння програмового курсу рідної мови, зорієнтованого на удосконалення комунікативних характеристик мовлення. Позитивні результати, здобуті від експериментального навчання, свідчать про ефективність запропонованих завдань спрямованих на формування комунікативно-мовленнєвих умінь.

Таким чином, можна стверджувати, що цілеспрямоване навчання і доцільно укладена система вправ при систематичній навчально-тренувальній роботі може забезпечити формування і розвиток мовленнєво-комунікативних умінь в учнів початкових класів.

Наше дослідження не розв'язало всю повноту проблеми формування комунікативних умінь і навичок на уроках української мови в початкових класах.

Доопрацювання потребує питання ефективності і доцільності комплексних вправ на всіх етапах в межах одного уроку. Залишаються актуальними питання міжпредметних зв'язків, формування системи вправ до кожної теми програми з української мови, впровадження цієї системи у практику початкової школи.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азаровська О. Формування комунікативних умінь молодших школярів на уроках з української мови /О. Азаровська // Початкове навчання та виховання. - 2005. - №10. С.12-33

2. Антоненко - Давидович Б. Як ми говоримо / Б. Антоненко-Давидович - К.: Либідь 1994. - 312с.

3. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення / Н.Д Бабич - Львів: Світ, 1990.- 228с.

4. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: [Навч. посібник] / Н.Д Бабич - Львів: Світ, 2003.- 432 с.

5. Бадер В. Класифікація помилок у мовленні молодших школярів /В.Бадер // Рідна школа. - 1999. - №9. - С. 53- 55.

6. Бадер В. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів / В.Бадер // Педагогіка і психологія. - 1998. - №4. - С. 31-36.

7. Біляєв О.М. Сучасний урок української мови. / О.М.Бабич - К.: Рад. школа, 1981.

8. Большакова І. Ситуативна навчально-мовленнєва діяльність школярів на уроках української мови / І. Большакова // Початкова школа. - 2002. -№ 10. - С. 9-11.

9. Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів / Л.О.Варзацька // Початкова школа. - 1991 - № 2 - С. 23- 28.

10. Варзацька Л.О., Дика Н.М. Сторінки альтернативного підручника „Рідна мова й мовлення” / Л.О.Варзацька // Початкова школа. - 1995. - №8. - С.14-17.

11. Ванжура Л. Як розвивати комунікативно-мовленнєві здібності учнів // Початкова освіта. - 2006. - №12. - С.9- 14.

12. Вашуленко М. Формування мовної особистості молодшого школяра в умовах переходу до 4-річного початкового навчання. // Початкова школа. - 2001. - №1 - С.11-14.

13. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І, Васильківська Н.А. Українська мова: підр. для 3кл. // за ред. М.С.Вашуленка. - К. : Видавничий дім «Освіта», 2013р. - 192с.

14. Вашуленко М.С. Мова і мовлення. / М.С. Вашуленко, О.І. Мельничайко, С.Т. Дубовик, Л.В. Скуратівський. //Рідна мова 4 клас, частина І. -К.: Освіта. 2004. -126 с.

15. Волкова Н.П. Педагогіка. /Н.П.Волкова // - К.: "Академія"., 2001. - 575 с

16. Ґудзик І. Розвиток комунікативної компетенції на уроках

17. читання // Початкова школа. - 2004. - № 11. - С. 25-29.

18. Державний стандарт початкової освіти. К., 2011р.

19. Демидчик Г. Вживання сполучників і часток як засіб увиразнення мовлення учнів// Початкова школа. - 1999. - №10. - С.13.

20. Дика Н. Поняття культури мовлення учнів // Дивослово. - 2002. - №2. - С.49-50.

21. Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. /С.І.Дорошенко // - К.: Вища школа, 1992. - 380 с.

22. Дорошенко С.І. Основи культури і техніки усного мовлення. /С.І.Дорошенко //- Харків: ОВС, 2002. - 144 с.

23. Дорошенко С.І. Розвиток мовлення молодших школярів. / С.І.Дорошенко// - К.: Освіта, 1987. - 124 с.

24. Жовнір-Коструба С., Жовнір-Іватьо Н., Жовнір О. Читання і розвиток мовлення // Початкова школа. - 1998. - №9. - С. 14-15.

25. Желізник В. Система вправ з розвитку зв'язного мовлення // Початкова освіта. - 2006. -№12. - С. 15-20.

26. Калмикова Л. Психолінгвістичні і лінгвометодичні підходи до змісту мовленнєвих навичок і вмінь // Початкова школа. - 2003. - №5. - С. 5-7.

27. Калмикова Л.О. Формування мовленнєвих умінь і навичок у дітей: психолінгвістичний та лінгвометодичний аспекти /Л.О.Калмикова// Навчальний посібник. - К.: НМЦВО, 2003. - 229 с.

28. Корчагіна М. Навчання зв'язного мовлення // Початкова освіта. - 2006. -№12. - С. 3-5.

29. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. /А.П.Коваль// -К., 1982. - 235с.

30. Лобчук О. Робота з фразеологізмами на уроках української мови // Початкова школа. - 2006. - №4. - С. 10 - 12.

31. Лобчук О. Попередження росіянізмів у мовленні першокласників // Початкова освіта. - 2006. - №1. - С. 11 -12.

32. Луценко І.О. Готуємось до мовленнєвого спілкування з дошкільниками: Навчальний посібник. /І.О.Луценко - К.: НПУ, 2001. - 96 с.

33. Лопатка Р.Т. Функціонально-комунікативний підхід у навчанні української мови /Р.Т.Лопатка // Рідні джерела. - 2003.- №1.- С. 28-31.

34. Мартинова С.В. Рідна мова. /С.В.Мартинова// Розробка уроків. -Х.: «Основа», - 2009. - 192 с.

35. Мазур О. Психологічні аспекти розвитку мовлення учнів// Рідна школа. - №11. - С.73-74.

36. Мацько Л.І. Культура мови /Л.І.Мацько// Початкова школа. - 1996. - №5. - С.33.

37. Пехота О.М. Освітні технології: Навч.-метод, посіб. / О.М. Пехота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська // - К.: А.С.К., 2002. - 255 с

38. Піроженко Т.О. Мовленнєве зростання дошкільника: Наук.-метод. Посібник. - К.: "Грайлик", 1999. - 40 с.

39. Плющ М.Я., Грипас Н.Я. Робота над текстом у початкових класах: Посібник для вчителів. / М.Я. Плющ -К.: Рад. шк., 1986. - 168 с.

40. Пентилюк М. Концептуальні засади комунікативної методики навчання української мови // Українська мова і література в школі. - 2006. - №1 . - С. 15 - 20.

41. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод, посіб. / О.І. Пометун - К.: Видавництво А.С.К., 2004. - 192 с.

42. Притулик Н.В. Комунікативний потенціал уроків роботи з дитячою книжкою // Початкова школа. - 2003. - №6. - С. 14-17.

43. Притулик Н.В. Проблема формування українського комунікативного мовлення // Рідні джерела. -- 2001. - №3. -- С. 33-36.

44. Притулик Н.В. Формування комунікативних умінь першокласників у процесі навчання грамоти // Рідні джерела. - 2002. -№2. -С. 26-31.

45. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для

46. студентів педагогічних факультетів. /О.Я. Савченко - К.: Генеза, 1999. - 368 с.

47. Савченко О.Я. Порівняння у навчанні учнів початкових класів. / О.Я.Савченко - К.: Радянська школа, 1977. - 135с.

48. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. /О.Я.Савченко - К.: Магістр, 1997. - 225с.

49. Симоненко Т. Виховувати мовну культуру з дитинства // Початкова школа. - 2000. - №8. - С.44.

50. Синиця І.О. Психологія усного мовлення учнів 4-8 класів. /І.О.Синиця - К.: "Радянська школа", 1974. - 206 с.

51. Скуратівський Л.В. Пізнавальні завдання з укр. мови. Посібник

52. для вчителя. /Л.В.Скуратівський - К.: Рад. шк., 1987. - 144 с.

53. Соботович Є.Ф. Структура мовленнєвої діяльності і механізми

54. її формування: Науково - методичний посібник. / Є.Ф.Соботович - К.: ІЗММ, 1997. - 44 с.

55. Стельмахович М.Г. Розвиток усного мовлення на уроках укр..

56. мови в 4-8 класах. Методичний посібник. / М.Г.Стельмахович - В-во "Радянська школа". К., 1996 - 192 с.

57. Сировицька М. П. Перенос слів із подовженими м'якими приголосними звуками. Засвоєння етикетних форм спілкування: українська мова 2 клас // Розкажіть онуку. - 2007. - №2. - С. 92 - 93.

58. Сарапулова Є. Формування у школярів уміння висловлювати думки у письмовій формі - Рідні джерела, 2001 - №4. - С. 25

59. Соловеця Я. Фразеоологізми як засіб формування культури спілкування молодших школярів // Початкова школа. - 2006. - №6. - С. 19- 22

60. Струганець Л. Теоретичні основи культури мови. /Л.Струганець - Тернопіль: Астон, 1999. - 197с.

61. Сухомлинський В.О. Народження громадянина. - Зібр. тв. У 5-и томах. / В.О.Сухомлинський - Т.3. - С. 283-659.

62. Сухомлинський В.О. Слово рідної мови. - Зібр. тв. у 5-и томах. / В.О.Сухомлинський - Т.5. - С.160-167.

63. Ушинский К.Д. Родное слово. / К.Д.Ушинський - ПСС, Т 2. - М, 1948.

64. Чавдаров С.Х. Методика викладання української мови у початковій школі: Підручник для вчителів початкової школи. - Вид. 3-е. /.С.Х.Чавдаров - К.: Рад. шк.: 1940. - 232 с.

65. Ярмолюк А. Методичні засади розвитку вмінь удосконалювати власне писемне мовлення // Українська мова ї література в школі. - 2005. - № 8. - 38с.



ДОДАТОК 1

Списки учнів експериментального та контрольного класу

3-А клас

1.Бряник Іван

2.Бряник Павло

3.Вайтиковський Іван

4.Васильцюн Вікторія

5.Васильцюн Владислав

6.Липчей Вікторія

7.Магурська Марія

8.Магурська Мирослава

9.Магурська Тетяна

10.Магурський Євген

11.Магурський Іван

12.Матіко Микола

13.Митровцій Михайло

14.Черничко Михайло

15.Чорба Дмитро

3-Б клас

1.Бандурович Володимир

2.Березнай Петро

3.Булатко Тетяна

4.Вайтиковська Ганна

5.Гайдук Михайло

6.Жерліцина Крістіна

7.Звонар Марія

8.Кваша Владислав

9.Матіко Ганна

10.Микитюк Аліна

11.Мигалега Ганна

12.Чепа Вадим

13.Чепа Федір

14.Черничко Тетяна

15.Черничко Микола

16.Шкарупа Ярослав



ДОДАТОК 2

Текст для аудіювання на констатувальному етапі

«Чого мене лопухом прозвали?»

Якось мама принесла два величезні кавуни. Один вона зразу ж розрізала, а другий сховала в комору.

«Як він може вирости отакий великий? -- з подивом думав я.-- Такого навіть Андрійко Джміль не виростить».

І тут в моїй голові промайнула думка: «А що, коли прив'язати його хвостиком до рослини в садку і сказати хлопцям, що сам виростив?»

Я взяв свого велетня на руки і вибіг у садок. Біля самого тину ріс зелений кущ якогось бур'яну. Листя в нього було таке велике, що під ним і мені самому можна було б від дощу заховатися …

Я обережно поклав кавуна на землю, дістав з кишені зелену ниточку і прив'язав кавунячий хвостик до стебла так, ніби й справді він тут росте. І побіг до школи.

Біля турніка я зустрів хлопців з нашого класу. Вони обступили Андрійка , який щось їм плів про болгарський перець.

-- Дрібниці все це,-- перебив я,-- краще ходімо зі мною, побачите, якого я велетенського кавуна виростив.

Через якусь хвилину ми були вже в садку.

-- Ой, який же він великий! -- скрикнула Оленка. -- І це ти сам виростив?

-- Сам, звичайно.

Хлопці обступили кавун з усіх боків і сторопіло мовчали. Кавун справив на них неабияке враження.

Раптом біля нас з'явилася десятикласниця Галя.

-- Подивися, якого Яшко кавуна виростив! -- скрикнула Оленка.

Я відчув, що серце моє ніби хтось смикає за ниточку.

-- Хіба ж на лопухах кавуни ростуть? -- посміхнулася Галя.

Вона відірвала стебло, за яке тримався хвостик, і показала всім, як він був прикріплений. Всі залилися сміхом.

З тих пір мене прозивають Лопухом.

П.Висікан «За що мене лопухом прозвали»

Правильну відповідь обведіть.

1. Як звали хлопчика?

А Петрик

Б Андрійко

В Яшко

2. Що принесла додому мама ?

А Дві великі дині

Б Два величезні кавуни

В Два кабачки

3. Яка думка промайнула в голові хлопчика?

А З'їсти обидва кавуни зразу

Б Пригостити кавуном друзів

В Сказати, що виростив кавун сам

4. Що зробив хлопчик з кавуном ?

А Поніс його до школи

Б Поклав у кімнаті на стіл

В Прив'язав хвостик до бур'яну

5. Що сказав головний герой своїм друзям?

А Що це він сам виростив такого велетня

Б Що кавун виростила мама

В Що мама купила кавун у магазині

6. Хто викрив неправду?

А Андрійко Джміль

Б Десятикласниця Галя

В Оленка



ДОДАТОК 3

Текст для перевірки рівня репродукування на констатувальному етапі

Кульбаба

Кульбаба -- звичайна жовта квітка, що навесні росте всюди, де є хоч клаптик землі і світить сонечко. Зовсім маленьким я часто дивився на ці квіти, бачив, як вони «сивіють» і стають пухнатими білими парасольками. Мені це здавалося незвичайним, адже з іншими квітами нічого подібного не відбувалося. «Сиві» кульбаби я чомусь ніколи не зривав, якось не доводилося. А одного разу зірвав і вирішив понюхати, ніжні, пухнаті, вони тріпотіли в моїй руці, а я начебто очікував чуда.

Раптом до мене підбіг незнайомий хлопчисько, якого я ніколи не бачив у своєму дворі. Відразу я не зрозумів, що він зробив, від чого всі квіточки-пушинки розлетілися навколо. У мене залоскотало в носі, і я заплакав. Дотепер не знаю причини: від несподіванки, жалості до пушинок або від того, що в руках у мене залишилася гола стеблинка. Так начебто дріб'язковий випадок з мого дуже раннього дитинства назавжди залишив у мені відчуття незвичайності квітки кульбаби і ще якоїсь ніжності до неї. Коли я тепер бачу кульбабу жовтеньку, ще не «сиву», я мимоволі озираюся: чи поблизу немає недоброго хлопчиська.



ДОДАТОК 4

Критерії оцінювання змісту зв'язного висловлювання на констатувальному та контрольному етапі

Рівень навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання змісту зв'язного висловлювання
І Початковий	1	Учень (учениця) будує лише 1-2 речення або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв'язний текст, демонструючи обмежений лексичний запас і припускаючись великої кількості мовних (лексичних, граматичних) помилок
	2	Учень (учениця) будує 2-3 речення або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв'язний текст. При цьому його лексичний запас обмежений, мовних помилок не дуже багато
	3	Учень (учениця) будує більше 3-ох х речень або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв'язний текст, демонструючи збіднений лексичний запас, припускаючись окремих мовних помилок
ІІ Середній	4	Учень (учениця) будує текст, який відзначається певною зв'язністю, але збіднений змістом; у висловлюванні наявні такі недоліки: відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір), порушення послідовності викладу, відсутні зачин або кінцівка, збіднена лексика, є мовні помилки
	5	Учень (учениця) будує текст, який відзначається певною зв'язністю, але збіднений змістом; у висловлюванні допущено 3-4 з перерахованих нижче недоліків: відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір), порушення послідовності викладу, відсутні зачин або кінцівка, збіднена лексика, є мовні помилки
	6	Учень (учениця) будує текст, який відзначається певною зв'язністю, але збіднений змістом; створене висловлювання має 1-2 з таких недоліків: відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір); порушення послідовності викладу, відсутні зачин або кінцівка; збіднена лексика, є мовні помилки
ІІІ Достатній	7	Учень (учениця) правильно будує (переказує) текст, розкриває його загальний зміст і головну думку; у тексті наявні зачин, основна частина і кінцівка; проте не висловлює своєї думки з приводу сказаного, припускається більше 3-ох мовних помилок
	8	Учень (учениця) правильно будує (переказує) текст, розкриваючи його загальний зміст і головну думку; у тексті наявні всі структурні частини (зачин, основна частина, кінцівка), проте не висловлено власної думки школяра з приводу сказаного, допущено 2-3 мовні помилки
	9	Учень (учениця) правильно будує (переказує) текст, розкриває його загальний зміст і головну думку, дотримується структури тексту (зачин, основна частина і кінцівка); однак не висловлює своєї думки з приводу сказаного, припускається 1-єї мовної помилки
ІV Високий	10	Учень (учениця) вправно будує (переказує) текст, розкриває його зміст і головну думку, своє ставлення до предмета розмови висловлює не дуже впевнено; лексика багата, допущено 1-2 мовні помилки
	11	Учень (учениця) вправно будує (переказує) текст, розкриває його зміст і головну думку, висловлює й аргументує своє ставлення до висловлюваного, але не дуже впевнено; лексика багата, мовні помилки відсутні
	12	Учень (учениця) вправно будує (переказує) текст, розкриває його зміст і головну думку, впевнено висловлює й аргументує своє ставлення до висловлюваного, демонструючи багатство лексики і не допускаючи мовних помилок



ДОДАТОК 5

Критерії оцінювання діалогічного мовлення на констатувальному та контрольному етапі

Рівень навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання діалогічного мовлення
І Початковий	1	Учень (учениця) підтримує діалог, відповідаючи на запитання співрозмовника лише “так” чи “ні”
	2	Учень (учениця) лише підтримує діалог (реагує на репліки співрозмовника - повідомлення, запитання, спонукання), однак не ініціює розмови. При цьому припускається 3-4 із зазначених нижче недоліків: робить довгі паузи, відповідає лише на окремі репліки співрозмовника, слова ввічливості вживає не завжди, припускається мовних помилок.
	3	Учень (учениця) лише підтримує діалог, реагуючи на репліки співрозмовника (повідомлення, запитання, спонукання), не ініціюючи розмови, припускаючись 1-2 із таких недоліків: робить довгі паузи, відповідає лише на окремі репліки співрозмовника, слова ввічливості вживає не завжди, припускається мовних помилок.
ІІ Середній	4	Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, але лише у тому разі, коли йдеться про фактичний зміст; робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді, перебиває його, не завжди вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу наближається до норми
	5	Учень(учениця) ініціює і підтримує діалог, у якому йдеться лише про фактичний зміст, припускаючись 3-4 із зазначених нижче помилок: робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді. Обсяг діалогу наближається до норми
	6	Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, у якому йдеться лише про фактичний зміст, допускаючи 1-2 із таких помилок: робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді, перебиває його, не завжди вживає слова ввічливості. ...

Подобные документы

• Інформаційні технології в процесі формування мовленнєвих умінь та навичок

  Навички, що грають найважливішу роль у вивченні англійської мови. Роль інформаційних технологій в процесі вивчення мови та формуванні умінь. Застосування на уроці відеозапису. План-конспект уроку з англійської мови у 7 класі з теми: My favourite country.
  
  курсовая работа [38,7 K], добавлен 20.09.2016
  

• Розвиток мовленнєвої культури учнів

  Культура мови. Типові відхилення від норми в сучасному українському мовленні на різних рівнях. Уроки зв'язного мовлення у школі. Нестандартні форми роботи на уроках розвитку мовлення. Приклад уроку з української мови "Письмовий твір-опис предмета".
  
  курсовая работа [29,8 K], добавлен 30.04.2009
  

• Використання казки під час навчання граматики англійської мови

  Природа мотивації та її вплив на формування граматичних навичок учнів. Мотивація як провідний фактор навчання іноземної мови. Використання казки під час навчання граматики англійської мови. Казка як засіб формування позитивної мотивації навчання мови.
  
  курсовая работа [42,3 K], добавлен 08.04.2010
  

• Методика вивчення іменника в початковій школі

  Навчання української мови в 1-4 класах. Ознайомлення першокласників з різними частинами мови, дотримання граматичних норм. Аналіз лінгводидактичного матеріалу до вивчення частини мови "іменник" у початкових класах. Формування умінь ставити питання.
  
  курсовая работа [3,7 M], добавлен 17.03.2015
  

• Методика формування англомовної лексичної компетенції в учнів основної школи

  Дидактичні та психолінгвістичні передумови навчання лексики англійської мови в основній школі. Психолінгвістичні особливості навчання англомовного лексичного матеріалу. Відбір та організація матеріалів для навчання англомовної компетенції учнів.
  
  курсовая работа [43,4 K], добавлен 09.04.2014
  

• Інтерактивні технології як умова ефективного навчання української мови в сучасній школі

  Активізація навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку як умова ефективності освіти. Інтерактивне навчання як новітній підхід до організації навчального процесу на уроках української мови. Розробка відповідної програми, її ефективність.
  
  курсовая работа [264,6 K], добавлен 17.05.2015
  

• Рольова гра як засіб удосконалення діалогічних умінь учнів старшого ступеня середньої ЗОШ

  Сутність рольової гри як педагогічної проблеми. Цілі та функції рольових ігор в навчанні діалогічному мовленню. Опрацювання наукових джерел та узагальнення досвіду з методики навчання англійської мови. Проведення розвідувального методичного експерименту.
  
  курсовая работа [7,7 M], добавлен 17.05.2014
  

• Застосування інтерактивних методів у процесі навчання молодших школярів

  Інтерактивні технології і їх місце у процесі навчання іноземної мови у початкових класах. Використання римування (віршів, лічилок) у вивченні фонетики. Особливості організації навчання англійської мови на ранньому етапі. Формування пізнавальних інтересів.
  
  дипломная работа [87,8 K], добавлен 18.06.2017
  

• Основні підходи у формуванні вмінь монологічного та діалогічного мовлення у загальноосвітній школі

  Психолого-педагогічне навчання учнів середньої школи мовленню. Психологічний аспект навчання монологічному та діалогічному мовленню. Психолого-фізіологічні особливості різних етапів навчання школярів. Методика формування вмінь монологічного мовлення.
  
  курсовая работа [63,4 K], добавлен 05.01.2009
  

• Давність української мови

  Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.
  
  реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007
  

• Формування самостійного монологічного мовлення на уроках англійської мови у вищій школі

  Розробка теоретичних засад використання інтерактивних технологій навчання на уроках англійської мови. Формування вмінь виражати свої думки за допомогою невеликих і чітких за структурою речень, розвивання навичок консервації та актуалізації інформації.
  
  статья [26,4 K], добавлен 31.08.2017
  

• Віддієслівні іменники української мови в когнітивно-ономасіологічному аспекті

  Аспекти вивчення віддієслівних іменників у вітчизняних і зарубіжних мовознавчих студіях. Методика когнітивно-ономасіологічного аналізу, мотиваційні особливості й диференціація мотиваційних типів віддієслівних іменників сучасної української мови.
  
  автореферат [28,4 K], добавлен 11.04.2009
  

• Культура мовлення під час дискусії. Формування навичок і прийомів мислення. Основні закони риторики

  Лінгвістичні, психологічні та методичні умови формування умінь і навичок ділового мовлення на уроках української мови. Основні закони сучасної риторики. Способи створення руху в промові. Основні правила дискусії. Розподіл ролей та проведення дебатів.
  
  реферат [25,3 K], добавлен 18.09.2014
  

• Основні періоди розвитку української літературної мови

  Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.
  
  реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011
  

• Формування комунікативної компетенції на уроках англійської мови

  Вплив мотивації на формування граматичних навичок у дітей молодшого шкільного віку при вивченні іноземної мови. Значення поняття комунікативна компетенція. Реалізація фонетичного, лексичного та граматичного аспектів англійської мови за допомогою казки.
  
  курсовая работа [3,0 M], добавлен 13.10.2019
  

• Семантика і структура наддністрянських говорів на прикладі говірки села Конюхи Козівського району Тернопільської області

  Формування комунікативних умінь і навичок вільного володіння всіма засобами літературної мови як одне з основних конкретних завдань сучасної освіти. Проблема взаємодії діалектної та літературної мови, застосування діалектизмів у літературній мові.
  
  реферат [25,2 K], добавлен 14.04.2011
  

• Мова і мислення

  Співвідношення мови і мислення — одна з центральних проблем не тільки теоретичного мовознавства (філософії мови), а й філософії, логіки, психології. Психофізичні основи зв'язку мови і мислення. Внутрішнє мовлення і мислення. Роль мови у процесі пізнання.
  
  реферат [25,5 K], добавлен 14.08.2008
  

• Лексика

  Для вивчення навчально-професійної лексики проводиться переклад тексту з російської мови на українську. Культура професійного мовлення та лексичне багатство української мови. Культура ділового професійного мовлення та укладання тексту документа.
  
  контрольная работа [24,8 K], добавлен 01.02.2009
  

• Історія розвитку української мови

  Роль і значення для розвитку мови місця її народження, дальшого поширення, положення країни на карті світу. Належність української мови до широко розгалуженої мовної сім'ї слов'янських мов. Переконлива відмінність української мови у її фонетиці.
  
  реферат [24,8 K], добавлен 01.03.2009
  

• Стилі і норми української літературної мови в професійному спілкуванні

  Українська літературна мова як вища форма національної мови. Стилі української мови в професійному спілкуванні. Типізація мовних норм. Поняття та ознаки культури мовлення. Становлення українського правопису і його сучасні проблеми, шляхи їх вирішення.
  
  реферат [25,2 K], добавлен 26.01.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам