Особливості лексичних засобів англомовних текстів з питань організації і функціонування соціальних мереж

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

на тему: Особливості лексичних засобів англомовних текстів з питань організації і функціонування соціальних мереж

Виконала:

студентка групи ГФз-311

Суворова М.С.

Керівник: Кузнецова М.О.



Вступ

Категорія нових слів неоднорідна й багатопланова, а як відомо, процес перекладу - це не проста заміна одиниць однієї мови одиницями іншої мови. Навпаки, це складний процес, що включає ряд труднощів, які необхідно долати перекладачеві. Соціальна сфера є однією з життєво важливих сфер діяльності людства. Саме за допомогою спілкування, листів встановлюються офіційні, службові, ділові, партнерські та дружні та налагоджуються приватні стосунки між людьми.

Інтерес до проблеми перекладу термінів з боку лінгвістів і їх всестороннє вивчення є в курсі теорії і практики досить розповсюдженим. Такі широко відомі лінгвісти, як А.Д. Швейцер, Я.І. Рецкер, Л.С. Бархударов, А.У. Федоров, Басс Е.М., Екк В. і багато інших присвятили дослідженню перекладу термінології свої численні статті та монографії. Проте, проблема перекладу нових листів продовжує залишатися актуальною.

Актуальність обраної теми пов'язана з тим, що з технічним розвитком людства, наше спілкування на рівні соціальних мереж з іншими людьми набуває важливого значення. Необхідна наявність знань з перекладу термінів, неологізмів та скорочень. Жоден гарний переклад не можна зробити не враховуючи особливості того чи іншого тексту оригіналу.

Метою нашого дослідження є виявлення особливостей перекладу лексичних засобів англомовних текстів з питань організації і функціонування соціальних мереж.

Завданням дослідження є виявлення та аналіз лексичних трансформацій при перекладі термінів при спілкуванні у соціальних мережах.

Об'єктом нашого дослідження є безпосередньо термінологія англійської мови, а предметом є лексичні засоби англомовних текстів з питань організації і функціонування соціальних мереж.

При аналізі мовного матеріалу були застосоввані такі методи: семантичний (досліджується значення слова) та структурно-словотвірний аналіз (механізми словотвору: афіксація, абревіація, словоскладання, конверсія і т ін.), а також в роботі застосовується лексикографічний (робота зі словниками), контекстуальний, дескриптивний та елементи етимологічного (походження слова) та кількісного аналізу (підрахунок досліджуваних мовних одиниць).

Науковою новизною даної роботи є залучення інноваційних методів дослідження, що призведе до нової точки зору щодо можливостей перекладу певних лексичних одиниць, що застосовуються у соціальних мережах.

Теоретична та практична значимість отриманих результатів. Теоретичне значення визначається тим, що зроблено певний внесок у розвиток окремих розділів англістики, таких як теорію словотвору англійської мови у функціональну соціолінгвістику - розкриттям механізму дії позамовних чинників, і їхнього впливу на інноваційні процеси сучасної англійської мови соціальної сфери і т ін. Практичною цінністю курсової роботи є полегшення навчально-методичної роботи, лексикографічної практики і т. ін.

Загальний обсяг курсової роботи складає 66 сторінок, список використаних джерел становить 30 найменувань. Основний текст курсової проекту викладено на 39 сторінках.



1. Особливості лексичних засобів англомовних текстів з питань організації та функціонування соціальних мереж

1.1 Визначення поняття "термін"

Термін (від латин. terminus - межа, кінець) -- це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знання чи діяльності людини [1; 2].

Термінологія -- 1) розділ мовознавства, що вивчає терміни (у цьому значенні все частіше використовують слово термінознавство); 2) сукупність термінів певної мови або певної галузі. Наприклад, можемо говорити про англійську, польську, російську, українську та ін. термінологію, а також про термінологію математичну, юридичну, хімічну, технічну тощо.

Галузеві термінології (тобто сукупності термінів конкретних галузей) називають терміносистемами, або термінологічними системами. Системність термінології зумовлена двома типами зв'язків, які надають множинам термінів системного характеру [27; 30]:

1) логічними зв'язками (якщо між поняттями певної науки існують системні логічні зв'язки -- а вони є в кожній науці, -- то терміни, які називають ці поняття, мають теж бути системно пов'язаними);

2) мовними зв'язками (хоча терміни позначають наукові поняття, вони залишаються одиницями природної людської мови, а відповідно їм властиві всі ті зв'язки, які характерні для загальновживаних слів -- синонімічні, антонімічні, словотвірні, полісемічні, граматичні, родо-видові й под.).

Таким чином, термінологія - це не хаотична множина слів, а організована на логічному й мовному рівні система спеціальних назв.

При всій відмінності й багатогранності сучасних галузей наукового знання і властивих їм понять існує ряд спільних ознак, які визначають суть терміна як особливої мовної одиниці. Отже, основні ознаки терміна:

1. Системність (кожний термін входить до певної терміносистеми, у якій має термінологічне значення. За межами своєї терміносистеми термін може мати зовсім інше значення, пор: ножиці цін “розбіжність рівнів і динаміка цін у сфері міжнародної торгівлі на окремі групи товарів” і значення загальновживаного слова ножиці) [28, с. 50-51];

2. Точність (термін повинен якнайповніше й найточніше передавати суть поняття, яке він позначає: прибуток);

3. Тенденція до однозначності в межах своєї терміносистеми (якщо більшість слів загальновживаної мови багатозначні, то більшість термінів - однозначні, що зумовлено їхнім призначенням);

4. Наявність дефініції (кожний науковий термін має дефініцію (означення), яка чітко окреслює, обмежує його значення)

Деякі термінознавці називають і такі ознаки (або вимоги) до терміна:

-- нейтральність, відсутність емоційно - експресивного забарвлення;

-- відсутність синонімів (розвинена синонімія ускладнює наукове спілкування: профіцит - прибуток - зиск - вигода);

-- інтернаціональний характер [4];

-- стислість (дуже зручно користуватися короткими термінами, але не завжди вдається утворити короткий термін, який би при цьому був ще й точним);

-- здатність утворювати похідні: зношення - зношування - зношеність - зношуваний.

Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни можна поділити на 3 основні групи:

1. Загальнонаукові терміни, тобто терміни, які вживаються практично в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон, концепція, теорія, аналіз, синтез і под. До цієї категорії відносять і загальнотехнічну термінологію (машина, пристрій, агрегат).

2. Міжгалузеві терміни - це терміни, які використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях. Наприклад, економічна наука має термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими науками, наприклад: амортизація, екологічні витрати, технополіс, приватна власність.

3. Вузькоспеціальні терміни - це терміни, характерні лише для певної галузі, наприклад: ресори, стіжок, десерт і под [14; 16, с. 120].

Безперечно, професійне спілкування неможливе без використання термінів. Проте в мовленні фахівців, крім термінів, широко побутують і інші спеціальні одиниці -- професіоналізми та номенклатурні назви.

Професіоналізми -- це слова або вислови, притаманні мові людей певної професійної групи. Суттєва різниця між термінами і професіоналізмами полягає в тому, що терміни -- це офіційні наукові назви поняття, а професіоналізми виникають як розмовні, неофіційні замінники термінів (платіжка -- платіжне доручення; вишка -- вища математика, пара -- дві академічні години) або коли та чи інша професія, рід занять не має розвиненої термінології (наприклад, рибальство, гончарство і т. д.).

Професіоналізми на відміну від термінів, як правило, емоційно забарвлені, є переосмисленими словами загального вжитку. Вони можуть бути незрозумілі людям, які не належать до певної професії, пор.: бобик, бублик у мові водіїв.

Професіоналізми можуть використовуватися в неофіційному професійному спілкуванні, проте вони є ненормативними в професійних документах, текстах, в офіційному усному мовленні [13;16].

Номенклатура (від лат. nomenclatura -- перелік, список імен) -- сукупність назв конкретних об'єктів певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Їх потрібно відрізняти від термінів, що позначають абстраговані наукові поняття. Номенклатуру становлять іменники та словосполучення, які передають як систему назв об'єктів певної науки, так і сукупність назв одиничних об'єктів (наприклад, у географічній номенклатурі -- Чорне море, Шацькі озера, річка Десна), видові назви (у ботанічній лексиці назви дерев: дуб, смерека, ялина).



1.2 Визначення поняття "неологізм"

Категорія нових слів неоднорідна й багатопланова. Питання про те, які саме слова можна вважати новими, є головним питанням неології [2, с. 13 ]. У сучасних дослідженнях новолексики для позначення новостворених слів використовують такі терміни, як "авторський неологізм", "індивідуально-авторський новотвір", "оказіональне слово", "лексичний новотвір", "неолексема", "лексична інновація" [9, с. 118-120]. На думку О. Сербенської, інновації - це "новотвори, запозичення, а також включення і входження в мову, зумовлені перерозподілом значень у видах і жанрах мовлення; це і відродження слів і висловів з минулих епох" [6, с. 67].

Спочатку нагадаємо значення терміна "нові слова". Це лексичні одиниці, які не є загальновживаними, проте можуть ними стати, що з'явились у мові протягом певного періоду і не існували раніше, відчуваються як нові у мовній свідомості мовців. Пропонуємо враховувати таку ієрархію ознак при аналізі цих слів:

1) входження чи не входження нових слів до мови або мовлення;

2) зумисне чи випадкове створення їх у мові;

3) сфера вживання у мовленнєвому просторі;

4) відповідність/невідповідність словотвірній системі мови;

5) звичайність чи незвичайність новотворів.

"Створюючись у індивідуальному мовленні, слово стане загальновживаним, якщо на це буде суспільна необхідність", - зазначав В. Філін. Справді, у наше повсякдення так природно ввійшли слова: мрія, майбутнє, незагойний, нестяма, страдниця, чарівливий (М. Старицький), звіт (І.Верхратський), чинник, поступовий (І.Франко) [40, с. 503-504], високочолий (Т. Шевченко), світогляд, самосвідомість (І. Нечуй-Левицький), провесна, промінь (Л. Українка) [2, с. 15], юнка (П. Тичина). Цікаво те, що неологізми - це не абсолютно нові звукосполуки, а вони, як правило, формуються з наявного мовного матеріалу.

Неологізми - це новостворені слова, значення слів, словосполучення, що з'явилися в мові й ще не перейшли до розряду загальновживаних. Загальна причина появи неологізмів полягає в необхідності давати назви тим новим явищам і поняттям, які з'являються у процесі невпинного розвитку людського суспільства. При цьому, якщо предмет чи поняття закріплюються в житті суспільства, то їхня назва з часом перестає сприйматися як нова й переходить до активної лексики. Коли ж вони втрачають актуальність, їхня назва стає історизмом. Так, слова "космонавт", "ЕОМ", "комп'ютер", "колготки", "універсам", що з'явилися кілька десятиліть тому, уже стали звичними й вийшли з розряду неологізмів. За станом на 1993 рік неологізмами є такі слова, як "СНД", "снумівець", "роздержавлення", "комп'ютеризація", "брокер", "бартер", "відеосалон", "холдинг", "рекетир" тощо.

За джерелом виникнення неологізми, у свою чергу, поділяються на загальномовні та індивідуально-авторські [16].

Загальномовними називають такі нові слова, які, по-перше, досить швидко стають надбанням усіх або обмеженого за якоюсь ознакою (професійною, соціальною, територіальною) кола носіїв мови, і, по-друге, виконують переважно номінативну, тобто називну, функцію.

Індивідуально-авторськими називаються такі нові слова, які створюються письменниками і вживання яких, по-перше, виконує не стільки номінативну, скільки оціночно-виражальну функцію. Вони рідко виходять за межі контексту, не набувають широкого поширення і, як правило, залишаються приналежністю індивідуального стилю, так що їх новизна і незвичність зберігаються.

Проте зустрічаються випадки, коли ті або інші авторські неологізми стають частиною загальної лексики. Прикладом для європейських мов можуть служити: "утопія" Т. Мору, "робот" К. Чапека чи "ново яз" Дж. Орвелла

М. В. Ломоносов збагатив літературну мову наступними словами: "атмосфера", "речовина", "градусник", "заломлення", "рівновага", "діаметр", "квадрат", "мінус", "горизонт" та "горизонтальний", "кислота" і "квасці", "запалювальне" (скло), "негашене" (вапно), "вогнедишучі" (гори), "питома" (вага).

Б. Томашевський дає індивідуально-авторським неологізмам таку оцінку: "Неологізми - це такі слова, які створює сам митець, сам поет, письменник не для того, щоб дати їм загальний ужиток, ввести їх до загальновживаної мови, в загальний словник, а для того, щоб читач відчував у процесі сприйняття самого художнього твору, як перед ним народжується нове слово. Неологізм повинен завжди сприйматися як певний винахід саме даного митця, він неповторний [17; 18, с. 14-15]. Як тільки починають його повторювати, вводити до загального словника, він втрачає той стилістичний ефект, на який розраховував митець. Митець розраховує на неологізм як на слово, що створюється на очах у читача й виключно для даного контексту". Пропонуємо приклади індивідуально-авторських неологізмів П. Тичини: "...Діло брать, щоб аж сміялось... Щоб життя в нас виноградно і пшенично наповнялось"; "...свиня ...од всіх свиней свиніша"; В. Маяковського: "фимиамился восторг"; "И пошли часы необычайниться".

За призначенням неологізми діляться на такі, як:

1. Для позначення предметів, що не існували раніше, явищ і понять, наприклад, слова "електростанція" або "космонавт", "лавсан", "програмування", "НЕП" з'явилися разом з відповідними реаліями. Виникнення загальномовних неологізмів зазвичай пов'язане саме з позначенням нової реалії;

2. Власні імена для новостворюваних предметів (наприклад, "Кодак");

3. Для коротшого або виразнішого позначення;

4. Для досягнення художнього (поетичного) ефекту.

Один з найпоширеніших міфів: нові слова з'являються як би нізвідки, по волі самої мови, їх творить народ. Насправді, слова завжди кимось створюються, вимовляються або пишуться уперше. Адже у народу немає єдиного рота, яким можна вимовити нове слово, або єдиної руки, щоб його записати. Інша справа, що слово починає жити, поширюватися, входить до складу мови тільки якщо воно почуте і прийняте народом, мовним середовищем. Процес засвоєння і поширення слова колективний, але акт його створення або першого вживання індивідуальний. За оцінкою мовознавців, "саме таким індивідуально-авторським утворенням мова зобов'язана існуванням величезної кількості слів" [13].

Існують новотвори, авторство яких важко встановити. Саме тому дослідниця Р. Наміткова пропонує розрізняти два види новотворів: авторські, що створюються індивідуально з художньо-стилістичною чи науковою метою; неавторські, які постійно створюються безпосередньо в розмовному мовленні перш за все для практичних потреб спілкування.

Окрему проблему становить розмежування оказіональних і так званих потенційних слів. Основними ознаками потенційних слів вважають, зокрема, такі: утворюваність у процесі мовлення на основі високопродуктивних словотвірних моделей, мотивованість семантики слова значенням морфем, що формують його. Але все одно авторська індивідуальність впливає на створення таких потенційних одиниць, і вони дуже схожі на наявні в мові слова. Наприклад, єдинокрівець, змужланіння, здитиніння, збабіння, часоїдство, зоднаковіли [24]. Як бачимо, контекст потенційного слова, на відміну від оказіоналізму, максимально стислий, оскільки немає потреби пояснювати цілком зрозуміле. На думку деяких дослідників, потенційні слова заповнюють ніші мовної системи, виникаючи (відповідно до заданої мовою сполучуваності морфем) там, де слово повинне бути, а його насправді немає. У мові існують різні види обмежень у сполучуваності морфем: стилістичні, семантичні, словотвірні та ін. Проте такі слова легко створюються, не порушуючи законів словотвору і передусім валентності морфем. Оказіональні слова утворюються в результаті порушення передбачених мовною системою зв'язків морфем. Специфічною ознакою цих слів мовознавці вважають їхню постійну новизну. Втім, психологічна оцінка новизни слова є суб'єктивною і не піддається абсолютизації [10, с. 33, 37, 41].

1.3 Визначення поняття "інтернаціоналізм"

Інтернаціоналізми, інтернаціональна лексика -- слова, які виражають поняття міжнародного значення і існують у багатьох мовах світу (споріднених і неспоріднених), зберігаючи близьке або спільне значення й фонетико-морфологічну будову [4].

В інтернаціоналізмів значення завжди схожі, тоді як схожість форм може спиратися на певну низку ознак [1, с. 256].

На думку більшості науковців, інтернаціоналізми мають міжнаціональний характер вживання (їх не можна відносити до слів рідної мови), однакові за значенням та аналогічні за вимовою як мінімум у трьох неспоріднених мовах. При цьому вони не обов'язково мають характер запозичень (вони виходять за межі запозичень), бо багато слів рідної мови стали інтернаціоналізмами [5; с. 144-145].

В усякому разі, національна форма, нехай навіть якщо вона засвоєна якоюсь іншою мовою, може вважатися водночас інтернаціональною лише за умови, якщо є форми етимологічно ідентичні з нею у кількох інших мовах, якщо всі ці форми є схожими, а мови належать до різних мовних сімей [2, с. 120].

Відсоткове співвідношення інтернаціонального та національного не є однаковим у різних мовах. Все залежить від преференційних тенденцій у кожній конкретній мові. Проте присутність інтернаціонального елементу в будь-якому відношенні значно полегшує спілкування між носіями різних мов, а саме:

а) сприяє повсякденній комунікації;

б) має широке застосування у вивченні та викладанні іноземних мов;

в) передає інформацію стосовно культурно-історичних контактів між різними народами;

г) може інтерпретуватися як словник європейської культури;

г) робить вагомий внесок у дискусії стосовно іншомовних запозичень [6, с. 166].

Щодо класифікації інтернаціоналізмів з точки зору перекладача, то чітких критеріїв визначення поняття інтернаціоналізму, на жаль, відсутні і тому різні науковці тлумачать дане поняття по-різному. Наукове визначення поняття лексичного інтернаціоналізму намагаються дати, стверджуючи, що інтернаціоналізмами в мовознавстві слід називати особливо важливі форми лексичної спільності, які є міжмовною синхронічною категорією, що має прояв лише при зіткненні або зіставленні мов тощо.

1.4 Скорочення та їх види

Скорочення - це такий спосіб словотвору, суть якого складається у відсіканні частини основи , що або збігається зі словом, або являє собою словосполучення, об'єднане загальним змістом. Скорочення прийнято класифікувати на лексичні й графічні. До лексичних відносять усічені слова (clipped or stump words) і акроніми (initial words or acronyms ). Скорочуватися можуть будь-які фрагменти слова не залежно від морфемних границь.

Абревіатура (лат. Abbrevio - скорочую) -- складноскорочені слова, утворені з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Вживаються в усній та писемній мові [9].Абревіатури називають також акронімами (від грец. Ькспт -- "найвищий, крайній" та ьнхмпт -- "ім'я")). Пономарів О.Д., щодо застосування терміну "акронім" існують різні думки: за однією, акронімами називають будь-які слова, складені з перших літер чи частин слів у скорочуваному словосполученні, за іншою -- тільки такі, що вимовляються як цілісні слова, а не як послідовність назв літер.

Щодо видів абревіатур та скорочень - то варто виділити основні види абревіатур та скорочень та звернути увагу на їх побудову та особливості.

Лексичні скорочення. Види усічень (найчастіше зустрічаються кінцеві усічення типу exam, doc, gym (з examination, doctor, gymnasium відповідно). Усічення типу plane, phone (з airplane, telephone) називаються початковими, а приклади frig або flu (з refrigerator, influenza) ілюструють так звані кінцево-початкові усічення. Значна сторона отриманого в результаті слова залишається незмінною, хоча стилістична приналежність змінюється у бік зниження. Можливі й деякі орфографічні зміни ( mike - microphone, ambish - ambition, etc.). Процес словотвору може не закінчуватися усіканням, а може ускладнюватися, наприклад, субстантивацією, якщо скорочує слово, що входило до словосполучення. Наприклад, усічення слова zoological у сполученні zoological garden при подальшій субстанцивації привело до появи слова zoo; аналогічним прикладом служить американське movie (moving pictures). Скорочення кожного зі слів відбувається, як зрозуміло із визначення тільки одним способом - кінцевим усіканням. Орфографічно акроніми також однозначні, являючи собою сполучення великих літер [10; 12, с. 76-78].

Графічні скорочення та напівскорочення (графічні скорочення також численні й вживаються для позначення мір, одиниць або величин ( kg, km, mph, Dr, Mr, etc.). Умовність такого типу скорочень проявляється у тому, що в усному мовленні вони відтворюються повністю. Особливу підгрупу становлять графічні. До цієї групи відносяться широко відомі скорочення: i.e. (латинське id est, англійське that is) e.g. (латинське exempli gratia, англійське for example) etc. (латинське et cetera, англійське and so on). До того ж типу скорочень відносяться й прийняті на письмі позначення деяких грошових знаків, наприклад (лат. libra, англ. pound), (лат. denarius, англ. penny) і т.д. Специфічно англійський підтип скорочень - напівскорочення. тобто комбінації акроніма одного члена словосполучення із повною основою іншого. Наприклад: A-bomb - atomic bomb, V-day - Victory Day. Подібні напівскорочення близькі до символів, що підтверджується й широким поширенням слова X-mas, перша частина якого не що інше, як заміна імені Christ символом хреста.

Скорочення (з приведених прикладів (ALGOL - Algorithic Language) - Алгол; LISP (List Processing) - Лисп; FORTRAN - Formula Translation - Фортран) виходить, що для утворення акронімів використовуються частини слів, що входять до складу початкових термінологічних груп або корелят. На відміну від акронімів, для утворення абревіатур використовується лише перші літери слів, що входять до складу початкових термінологічних груп: FOB - free on board; ASAP - as soon as possible.

В сучасній мові ділового спілкування процес утворення нових акронімів і абревіатур значно випереджає терміноутворюючі процеси. Процес перекладу відсутнього в словниках і довідниках скорочення виконується в два етапи, першою з яких є дешифровка скорочення, тобто виявлення початкової англомовної форми або корелята. Другим етапом є передача корелят засобами української мови, тобто пошук еквівалентної української форми, яка найточніше передає виявлений зміст.

Коли мова йде про скорочення, слід також згадати:

а) Використання приголосних (першої і останньої або першої, середньої і останньої) для скорочення слова:

ctr (centre); fwd (forward); jr (junior); shtg (shortage); rqs (requirements); ppd (prepaid).

б) використання початкового складу:

libs (liberals) - ліберали; dept (department) - департамент; nukes (nuclear weapons) - ядерна зброя;

в) змішані скорочення:

ALGOL (Algorithic Language) - алгол 9 алгоритмічна мова); ATM machine (automated teller machine) - банкомат; E-mail (Electronic mail) - електрона пошта; M-way (Motorway) - автошлях; X-rays - рентгенівські промені.

Літери в якості складових частин неологізмів можуть і не бути скороченням. Самі по собі вони що-небудь позначають.

H-bomb (Hydrogen Bomb) - воднева бомба; T-shirt - футболка з короткими рукавами у вигляді літери Т; U-turn - розворот машини на 180 градусів, тобто у вигляді літери U; Y-intersection - перехрестя доріг у вигляді літери Y; X-ing (Crossing) - перехід.

Скорочення також використовуються в діловій переписці, наприклад: cc (carbon copy - копія); RSVP (абревіатура французького вислову respondez s'il vous plait - прошу відповісти; ASAP (as soon as possible) - як найшвидше.

Нарешті, скорочення із літер і цифр стали використовувати для вираження слів і навіть, цілих фраз, які співпадають за звучанням із назвою літер і цифр:

IOU - I owe you; O2 - you too; R - are; 4U - for you; B2B - business to business; B4U - before you ; ICQ - I seek you; 4X - forex (foreign exchange);B&B - bed and breakfast [1].

У кожній сфері діяльності існують свої скорочення. Перекладач, який спеціалізується в тій або іншій області, повинен слідкувати за появою нових скорочень і обновлення свого активного словника абревіатур. Наприклад, до сфери міжнародних фінансових інститутів відносяться такі скороченн, як:

BOP - Balance of Payments (Платіжний балансу); CCFF - Compensatory and Contingency Financing Facility (Механізм Компенсаціонного і надзвичайного фінансування, ССФФ); CPI - Consumer Price Index (Індекс цін споживача, ІСЦ); EFTA - European Free Trade Association (Европейська асоціація вільної торгівлі, ЕАВТ); EMC - European Monetary System (Европейська валютна система, ЕВС); IBRD - International Bank for Reconstruction and Development (Міжнародний Банк Реконструкції і Розвитку, Всесвітній Банк); IMF - International Monetary Fund (Міжнародний валютний фонд, МВФ); VAT - Value Added Tax (Налог на додаткову вартість, НДВ);

Інтернет-абревіатур (окрему групу абревіатурних скорочень

складають абревіатури, що виникли під час листування у всесвітній мережі Інтернет. Найбільш поширені з них такі: BTW - By The Way - до речі; BOT - Back On Topic - повертаючись до теми спілкування; FWIW - For What It's Worth - справжня ціна; FYI - For Your Information - до вашого відома; GIGO - Garbage In Garbage Out - за що купив за те і продав; HTH - Hope This Helps - сподіваюся, це допоможе; IBTD - I Beg To Differ - вибачте, але я з вами не згоден; ICQ - I Seek You - я шукаю вас; IIWM - If It Were Me - що до мене; IMNO - In My Considered Opinion - за моїм переконанням; IMHO - In My Humble Opinion - на мою скромну думку; KISS -Keep It Simple Stupid - будь простіше; LOL - Laughing Out Loud - від дущи сміюся; NRN - No Reply Necessary - відповідь не обов'язкова; OBTW - Oh By The Way - о, доречі; OTOH - On The Other Hand - з іншого боку; PLS - Please - будь ласка; RBTL - Read Between The Lines - читати між рядками; TAFL - Take; A Flying Leap - відсилаю повітряний поцілунок; TIA - Thanks In Advance - заздалегідь спасибі; TKVM - Thank You Very Much - дуже дякую та ін.



2. Особливості лексичних засобів англомовних текстів з питань організації та функціонування соціальних мереж українською мовою

2.1 Переклад термінів

Терміни, які служать для точного визначення понять з області науки і техніки являються найвищим розрядом найменувань. Більшість дослідників признає, що термінологічність - одна з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики мов науки.

Говорячи про переклад термінів з точки зору теорії, можна наголошувати на тому, що термін - однозначний; термін не має конотативних значень; він позбавлений синонімів; незалежно від тексту термін перекладається терміном - повним та абсолютним еквівалентом. Переклад терміна далеко не завжди є простою заміною слова мови оригіналу словом в мові перекладу.

Термінознавство налічує багато різних класифікацій термінів: за діапазоном застосування, за ознакою, за структурою за будовою тощо. Супераньска А.В. поділяє терміни на: терміни-слова, терміни-словосполучення, багатокомпонентні терміни [19; 20].

В перекладацькій практиці під терміном слід розуміти слова та словосполучення, що позначають специфічні об'єкти і поняття, якими оперують спеціалісти певної області науки чи техніки. В якості термінів можуть використовуватись як слова, які застосовуються майже виключно в рамках науково-технічного стилю (asteroid - "астероїд", depth charge - "глибинна бомба" і т.д.),так і спеціальні значення, які застосовуються і в певній галузі, і в якості загальнонародних слів (dead - "без дієвий"; "нерухомий"; "не під'єднаний" (в електриці); "використаний"(в поліграфії), а не тільки "мертвий"), які мають добре всім відомі загальновикористовувані значення.

Звичайно, не всі терміни перекладати важко. Деякі з них, справді, однозначні і не мають жодних інших значень ні в якій іншій сфері. Хорошим прикладом можуть слугувати такі терміни як echinococcus, karyolysis, walkaway vertical seismic profilling - вуглекислий газ, дієприкметник, кам'яне вугілля та ін [20].Такі терміни мають точні відповідники, які легко знайти в словниках, наприклад: "dynamic process - динамічний процес", "A-plant - атомна електростанція", "abatvoix - акустичний екран", "lexicology - лексикологія".

Інша справа з розрядом термінів-омонімів, значення яких варіюються, залежно від сфери застосування. Багатозначність таких термінів значно ускладнює роботу перекладача, адже вони не завжди перекладаються як повні еквіваленти, більш того навіть не завжди дослівно.

Труднощі перекладу термінології заключаються в: неоднозначності термінів, відсутності перекладацьких відповідників у випадку неологізмів, національній варіативності термінів [27].

Переклад термінів налічує низку проблем. Слід пам'ятати, що з однієї мови на іншу терміни не перекладаються як звичайні слова. Оптимальним є такий шлях перекладання термінів: "поняття - український термін", а не "іншомовний термін - український термін", з якої мови не відбувався б переклад. Тобто пошук терміна-відповідника починається з аналізу властивостей нового поняття. Цілком можливо, що котрась з властивостей “підкаже” іншу назву цьому поняттю, ніж вона є у мові, з якої здійснюється переклад. Якщо поняття грунтується на його найголовнішій властивості чи вдалому порівнянні, то й в інших мовах ці ознаки братимуться за визначальні (наприклад, у комп'ютерній термінології: user - користувач, mouse - мишка, reset - тощо). У таких випадках переклад терміна перетворюється на переклад звичайного слова, що є найпростішим шляхом підбирання власномовної назви до певного наукового поняття [25, с. 34-36].

Інколи для знаходження оптимального національного терміна доцільно зіставити терміни-відповідники з кількох мов і вибрати для перекладу найвдаліший.

Переклад термінології здійснюється різними прийомами, а саме за допомогою таких міжмовних трансформацій як: лексичих, лексико-семантичнх та лексико-граматичних. Задача перекладача полягає у вірному виборі того чи іншого прийому в ході процесу перекладу, щоб якнайточніше передати значення будь-якого терміна.

Одним з найпростіших прийомів перекладу терміна є прийом транскодування. Транскодування - це побуквенна чи пофонемна передача вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу. Даний прийом являється рідким виключенням в практиці технічного перекладу (наприклад, laser - лазер, діод - diode).

Терміни також підлягають іншому лексичному прийому перекладу - калькуванню - передача не звукового, а комбінаторного складу слова, коли складові частини слова (морфеми) чи фрази (лексеми) перекладаються відповідними елементами мови перекладу. Даний прийом застосовується при перекладі складних за структурою термінів. Наприклад: a standard key-combination - стандартна комбінація клавіш, формат рози вітрів - wind rose format.

Також переклад термінів можливий шляхом опису значення. Такий прийом застосовується при перекладі новітніх авторських термінів-неологізмів, які подаються зазвичай в лапках [2, с. 120].Наприклад: Today we are all members of many global "non-place" communities - сьогодні ми всі є членами багатьох глобальних спільнот, що не прив'язані до якоїсь певної території.

У випадку, коли словник не дає точного еквівалента тому чи іншому терміну, або ж коли застосування калькування, транслітерації чи описового перекладу недоречне, можливими також є інші прийоми перекладу. Деякі інші трансформаційні прийоми перекладу термінів вимагаються в тих випадках, коли значення того чи іншого терміну для української мови являється новим. Для прикладу можна взяти англійські тексти з різних вузькопрофесійних сфер людської діяльності.

Також можна перекладати терміни, скориставшись прийомом експлікації. Експлікація - коли лексична одиниця мови оригіналу замінюється словом (словосполученням), яке передає його значення. Наприклад термін localized filter, який в даному контексті - контексті з оптичної інтерферометрії перекласти як "локалізований фільтр" чи "місцевий фільтр" неможливо через правила сполучуваності слів в українській мові. Цей термін довелося б перекласти як "фільтр, який працює в рамках кожної точки".

Незалежно від ступеня володіння перекладачем обома мовами, об'єму його фонових знань, він так чи інакше зустрінеться з неочікуваним в тексті оригіналу, що може бути лінгвістичними чи екстралінгвістичними реаліями. Враховуючи це, перекладачеві потрібно знати і вміти користуватися (окрім словників) різними енциклопедичними довідниками, а також поширеною у всьому світі мережею Інтернет.

2.2 Переклад неологізмів

При перекладі іноді буває важко знайти відповідні слова в іншій мові через те, що соціокультурні та історичні умови життя народу, мовою якого здійснюється переклад, не потребували певного слова. Це стосується, передусім, перекладу неологізмів. Неологізми вживаються для номінації певних предметів та концептів, наприклад, у сферах техніки, науки, політики або з метою експресії чи персуасії повідомлення. У сучасній англійській мові існують такі основні способи утворення неологізмів: 1) афіксація; 2) конверсія; 3) присвоєння ще одного значення; 4) словоскладання; 5) скорочення; 6) запозичення; 7) за аналогією [3; 4; 5].

Адекватність перекладу префіксальних неологізмів значною мірою залежить від правильного визначення префікса та знання узагальненого значення лексичної одиниці, до якої цей префікс приєднаний. Такі префікси, як частина новоутворення, можуть транскрибуватись, перекладатись, або пояснюватись.

У багатьох випадках в англійській мові нові слова утворюються з уже наявних слів без жодних змін їх написання чи вимови. Найбільш розповсюдженим видом конверсії є утворення дієслів від іменників. Особливістю саме неологізмів є те, що вони здебільшого не фіксуються словниками. Та й саме визначення неологізму є відносним, оскільки тимчасові утворення у мові, які дуже часто бувають ще й оказіонільними. Під час перекладу в окремих випадках доводиться застосовувати контекстуальні заміни чи описовий переклад. Більшість нових слів належать до безеквівалентної лексики, а тому виникають труднощі під час передачі їх українською мовою. Опис та роз'яснювальний переклад - переважний спосіб перекладу новоутворень. Досить часто використовується контекстуальний переклад, який зазвичай протиставляють “словниковому перекладу”, зазнаючи, таким чином, відповідності, які слово може мати в контексті на відміну від наданих у словнику. Я.І. Рецкер говорить, що цей засіб перекладу “міститься в заміні словникової відповідності при перекладі контекстуальною, логічно зв'язаною з нею відповідністю”. При цьому характерна відсутність якихось-то відповідностей самого перекладаємого слова, і його зміст передається за допомогою трансформованого відповідним чином контексту

У перекладі неологізмів, до яких відноситься фонова лексика, тобто яка відрізняється у мові оригіналу і мові перекладу лексичними фонами (значення слів різняться семантичними долями) використано приблизний переклад. Це свідчить, що під час перекладу зберігається основне значення слова, проте у мові мети слово відрізняється від мови оригіналу лексичним фоном. Наприклад, nerd - неприємна, неприваблива людина; buddy - друг, товариш; weeb - нікчема, scumbag - покидьок, shell - безпритульний, wimp - слабка людина, невдаха. Насправді, такий переклад не відтворює повністю лексичний фон слова, однак є допустовим перекладом. Такий спосіб також повністю не відповідає вимогам перекладу, оскільки втрачаються відтінки значення, конотативні відтінки слова, а з тим втрачається і прагматичний компонент.

Спосіб транслітерації або транскрипції слід використовувати якнайобережніше при перекладі, адже саме він призводить як до втрати цінності слова у мові мети так і до існування у мові декількох перекладів одного і того ж слова, що є небажаним Наприклад, punk - панк, ombudsman - омбудсмен, (тут слід зазначити, що перша частина слова перекладається на рівні графем, а друга - на рівні фонем), skinhead - скінхед [1].

Калькування - це спосіб перекладу, який найчастіше застосовується під час перекладу еквівалентних понять у двох мовах або для називання поняття, яке нещодавно з'явилось у мові. Калькування - це спосіб перекладу, який найчастіше застосовується під час перекладу еквівалентних понять у двох мовах або для називання поняття, яке нещодавно з'явилось у мові. Таким способом перекладається переважно еквівалентна лексика. Наприклад, workaholic - трудоголік, antihero - антигерой, Віrcher - Берчіст. Два перших приклади не викликають труднощів, оскільки перекладені поморфемно та вже закріплені у розмовній та письмовій українській мові, але ще не зазначені у словниках. Цікавим для перекладацького аналізу є останній приклад. Перша частина слова, тобто корінь, залишається незмінною, транскрибується, а суфікс -er, який служить для позначення осіб, замінюється відповідним українським суфіксом -іст, що повністю відповідає значенню і формі слова мови оригіналу та є адекватним перекладом [28].

На перший погляд може здатися, що слово перекладено двома способами - транскрипція і калькування, проте при детальнішому аналізі стає зрозумілим, що перша частина слова - це відповідник української мови, оскільки прізвище Birch, було перекладено раніше, ніж політичний термін Берчіст. Отже, можна зробити висновок про те, що існує співввідношення між типами неологізмів у аспекті міжмовної комунікації та способами їх перекладу. Безеквівалентна лексика перекладається описовим способом; фонова лексика - найчастіше перекладається способом приблизного перекладу; а еквівалентна лексика - способом калькування, якщо існують спільні поняття у мовах, або за допомогою підбору еквівалента.

Останнім часом тенденція утворення нових слів шляхом скорочення уже наявних слів та словосполучень посилилась. Зростання кількості скорочень пояснюється тим, що складні слова та словосполучення громіздкі та незручні, тому доцільно передавати їх коротко [24, с. 15].

У процесі перекладу найважливішим є його прагматичний аспект; тобто необхідно враховувати екологічні, соціокультурні, національні "відтінки" неологізмів. У процесі перекладу неможливо уникнути трансформації, але не слід забувати, що перекручення вихідної інформації або повне уникнення перекладу вважаються небажаними явищами.

Вагомий вплив на адекватну передачу прагматичного значення неологізму має особистість перекладача, його фаховий рівень, вікові характеристики тощо. Адекватній передачі прагматичного змісту сприяють фонові знання, які містять інформацію про культурний контекст та етномовний код мовця. Процес перекладу прагматичного значення лексичних новоутворень передбачає взаємодію трьох типів компонента значення слова, який охоплює прагматичний компонент адресанта, адресата та перекладача. Прагматичного ефекту можна досягнути за умови взаємодії зазначених типів прагматичного значення [21, с. 57].

Типовими помилками при перекладі є: пропуск справжніх неологізмів, заміна одного іншим, коментування несуттєвих ознак. Найуживанішими способами перекладу є: транслітерація (транскрипція), калькування, описовий та роз'яснювальний приблизний переклад. Жоден із способів передачі іншомовних новоутворень не є досконалим і не забезпечує абсолютно адекватного перекладу.

Особливості перекладу кожного нового слова залежить від того, до якого типу слів воно належить (терміни, назви, скорочення, синоніми до слів, які вже мають відповідники в українській мові тощо). При передачі неологізму-назви особи важливу роль відіграє контекст, який є адекватним фоном для їх розуміння, запам'ятовування [23].

2.3 Переклад інтернаціоналізмів

Інтернаціоналізми або інтернаціональні слова - це слова або вислови, які належать до спільного за виникненням фонду ряду мов, близьких за походженням або подібних за своїм культурним розвитком. Вони звичайно або запозичені безпосередньо з якогось джерела, або через іншу мову [7].

З точки зору перекладача ці слова можна умовно розділити на дві групи. Перша - це власне інтернаціоналізми, які мають одне і те ж значення у мовах оригіналу та перекладу, наприклад: англ. sport - укр. спорт, англ. football - укр. футбол [8].

Ці слова співпадають як за формою, так і за значенням і в мові перекладу існують еквіваленти для їх перекладу. Враховуючи це, переклад власне інтернаціоналізмів не створює для перекладача ніяких труднощів.

Друга група - так звані псевдоінтернаціоналізми - в українській мові мають:

зовсім інше значення, ніж в інших мовах;

вужче значення;

ширше значення.

Передача слів першої групи викликає певні труднощі. Перекладач, природно, згадує, перш за все, однокорінне слово, яке, однак, в українській мові має інше значення. Наприклад: rent - the money that someone pays for the use of a room, a house etc. that belongs to someone else; рента - вид прибутку з капіталу, землі, майна, що його власники регулярно одержують незалежно від заняття підприємницькою діяльністю; complexion - the natural colour or appearance of the skin on your face; комплекція - будова тіла; compositor - someone who arranges letters, pictures etc. on a page before they are printed; композитор - автор музичного твору; decade - a period of ten years - декада - проміжок часу в десять днів, десятиденка; ammunition - bullets, shells etc. that are fired from guns; амуніція - речі (крім одягу і зброї), які становлять спорядження військовослужбовця; prospect - a possibility that something you hope for will happen soon - проспект - 1) широка пряма вулиця в місті; 2) поширений виклад плану, зміст якої-небудь наукової праці, учбового посібника; 3) рекламна листівка або брошура з описом товару та умов торгівлі; pathetic - something or someone that is pathetic is so useless, unsuccessful or badly done that they annoy you - патетичний - пристрасний, піднесений, пафосний, притаманний творам літератури, музики, кіно, театру тощо [11, с. 12].

Прикладом другої групи може служити слово meeting, яке далеко не завжди відповідає українському слову мітинг. Основне значення англійського слова - an event at which people meet to talk and decide things. Наприклад, a meeting of old friends. Значення політичні збори є вторинним. Українське слово агонія має вузьке значення останні, переважно рухові, прояви життєвих функцій, що передують смерті. В англійській мові, крім значення very severe pain, воно має значення a very sad, difficult, or unpleasant situation: It was agony not knowing if she would live. She was in agony of tears.

Слова цієї групи є особливо небезпечними для перекладача, оскільки вони є інтернаціональними тільки в одному із своїх значень. До них відносяться багато слів, які означають професію, рід занять:

director - 1. one of the committee of top managers who control a company; 2. the person who gives instructions to the actors, cameraman in a film or a play; 3. someone who is in charge of a particular activity or organization (директор - керівник установи, підприємства чи навчального закладу);

engineer - 1. someone who designs the way roads, bridges, machines etc. are built; 2. someone who controls the engines on a ship or aircraft; 3. BrE someone who repaires electrical or mechanical equipment; 4. soldier in the army who designs and builds roads, bridges etc; 5. AmE someone who drives a train (інженер - спеціаліст з вищою технічною освітою);

president - 1. the official leader of a country that does not have a king or a queen; 2. the person in charge of a club, college, government department, etc; 3. AmE the head of a business, bank etc; 4. head of the meeting (президент - 1. виборний голова, керівник товариства, організації, установи тощо; 2. в ряді країн глава держави);

student - 1. someone who is studying at a school, university etc; 2. be a student of sth - to be very interested in a particular subject (студент - учень вищого навчального закладу).

З наведених прикладів видно, як уважно потрібно перекладачу перевіряти по контексту та словнику значення подібних слів.

Прикладом третьої підгрупи може служити слово бригадир, яке, крім значення військове звання, має в українській мові ще й значення керівник виробничого підрозділу (бригади). В англійській мові однокорінне слово brigadier має тільки одне значення - a high military rank in the British army or the person who has this rank.

Псевдоінтернаціональні слова другої і третьої груп часто бувають нездоланною проблемою для недосвідчених перекладачів. Недарма їх називають "удавані або фальшиві друзі перекладача" (translator's false friends). Зустрічаючись з ними, перекладач мимоволі згадує етимологічно тотожне українське слово і забуває, що його значення та вживання не співпадають із значенням та вживанням відповідного англійського слова [22].

З проблемою "удаваних друзів перекладача" зустрічаються не лише початкуючі, але й досвідчені перекладачі. Прикладом такої помилки може служити наступний фрагмент перекладу роману Чарльза Діккенса "Девід Коперфільд", зроблений російським перекладачем І.Введенським: "Now, my dear Dora, you must know that I never said that." "You said I wasn't comfortable", said Dora. "I said the housekeeping wasn't comfortable". "Но ты должна знать, душенька, что я этого никогда не говорил". "Ты сказал, что я некомфортабельна". "Совсем нет. Я сказал, что в нашем хозяйстве нет комфорта".

Перекладач не врахував, що слово comfortable має ще й значення спокійний, задоволений.

Деякі помилки у перекладі псевдоінтернаціональних слів міцно укорінилися у перекладацькій практиці, наприклад, слово dramatic у виразі a dramatic changes має значення sudden, striking, impressive, однак досить часто це словосполучення перекладається драматичні зміни [23, с. 115].

У деяких випадках власне інтернаціоналізм не може бути вжитим при перекладі у зв'язку з різною сполучуваністю слів у різних мовах або через причини стилістичного характеру: "…he was strongly built, with curly hair that seemed to show all the vitality of a fine constitution."

Слово constituion у цьому прикладі вжито у значенні the ability of your body to fight disease and illness. В українській мові слово конституція також має це значення (комплекс функціональних та анатомічних особливостей організму людини, що визначає його реакцію на різні (в т.ч. й хвороботворні) впливи зовнішнього середовища). Однак у такому значенні це слово є спеціальним медичним терміном. І тому неможливо у наведеному художньому тексті вжити: "... він був міцної статури, а його кучеряве волосся, здавалося, говорило про життєздатність і здорову конституцію" тощо [26, с. 19].

2.4 Переклад абревіатур

Переклад - це складний і багатогранний вид людської діяльності. Хоча звичайно говорять про переклад "з однієї мови на іншу", але, насправді, у процесі перекладу відбувається просто заміна однієї мови іншою. У перекладі зіштовхуються різні культури, різні особистості, різні склади мислення, різні літератури, різні епохи, рівні розвитку. Перекладом цікавляться культурологи, етнографи, психологи, історики, літературознавці. В наш час, час динамічного розвитку, що постійно відбувається і впливає на всі сфери людської діяльності, час, коли обмін інформацією став, можливо, як ніколи грандіозним, прямо пропорційно ростуть і вимоги до перекладу, а саме до якості останнього [16, с. 120].

Проблеми перекладу та специфіку публіцистичного тексту розглядало багато лінгвістів таких,як В. Комісаров, Я. Рецкер, І. Тархов , А. Тертичний, І. Арнольд , А. Паршин, Ю. Піввуєва, Є. Двойнина, А. Федоров та інші відомі лінгвісти. В цих роботах багато присвячено питанню проблем перекладу специфічних рис публіцистичного матеріалу: заголовків, кліше, неологізмів, абревіатур, термінів тощо.

Перекладаючи різний матеріал, потрібно звертати увагу на специфічні риси, які ставлять вимоги до перекладу. Те, що може бути точним та правильним у перекладі наукової або публіцистичної літератури, яка допускає широке використання фразеологічних зворотів, але такі види зворотів можуть бути недоречними при перекладі наукової літератури.

Як зазначає І. Арнольд, газетно-публіцистичні тексти відносяться до групи матеріалу, для якої показові в області лексики поєднання елементів загальновживаної лексики з термінологією, а в області синтаксису - риси книжково-писемної мови, що повязані з розрахунком на читача, а не на слухача [ 21, с. 209].

Основні характеристики публіцистичного тексту надає А. Паршин, зазначаючи, що у публіцистичних текстах широко використовується суспільно-політична термінологія, оскільки без неї неможливо було б сформувати політичну ідею, що є душею публіцистики.

Розглядаючи газетні інформаційні тексти, слід зазначити, що вони рідко перекладаються в "чистому вигляді" для друку. Коли в наших газетах та журналах зявляються дані закордонної преси, то така інформація зазвичай адаптується, з врахуванням стилістичних норм української мови, переклад у свою чергу заміняється коротким реферативним викладом матеріалу. Терміни, а також дуже часто абревіатури зустрічаються в газетно-інформаційному матеріалі. Вони зазвичай відносяться до політичної номенклатури, назви певних закладів, партій, посад, організацій, а також економіки та міжнародних відносин. Що сточується газетного матеріалу, то існує правило, щоб не ускладнювати розуміння матеріалу, слід заміняти певні повні назви на скорочені відповідники. Взагалі потрібно відмітити, що в західноєвропейській пресі частіше використовуються буквені абревіатури, які зрозумілі для читача та є актуальними на даний момент [21, с. 211].

Інколи часте використання абревіатур може справити враження провінціоналізму в журналістиці, але не можна заперечувати той факт, що використання колоківальної лексики, а також зрозумілих скорочень, як правило, полегшує розуміння тексту. Зрозуміло, що абревіатури, які не мають відповідників в іншій мові, потребують повного пояснення їхнього значення. Зіставлення статті в англомовному періодичному виданні з україномовним перекладом говорить про синтез прийомів передачі оригіналу, як знаходження відповідника або еквівалента. У стилі англомовної преси проявляється особлива лаконічність, тому основним завданням при перекладі стає чітке донесення до читача змісту в найбільш зрозумілій, чіткій та звичній формі.

...