Особливості лексичних засобів англомовних текстів з питань організації і функціонування соціальних мереж

Абревіатури та скорочення виявляють низку граматичних особливостей. У науковій та публіцистичній літературі займають особливу увагу тексти, орієнтовані не лише на носіїв певної мови, а й на людей, які представляють іншу етнічну спільноту.

Проблеми перекладу абревіатур привертали увагу Д. Алексєєвої, Є. Волошиної, В. Павлової, М. Сегаля, В. Шеляховського. Переклад скорочень і абревіатур завжди був актуальною темою для вивчення, але протягом останнього десятиліття їй приділяють особливу увагу.

Єдність форми та змісту, тобто зв'язок між звучанням і значенням, багато важить у вирішенні проблеми абревіації. Основою є положення про зв'язок абревіатури з предметом дійсності через відповідні повні найменування. Цей зв'язок полягає у тому, що значення вихідного словосполучення закріплюється як за абревіатурою загалом. так і за кожним її компонентом - звуком чи звукосполученням, виділеним у складі абревіатури. Специфіка абревіатур виявляє тенденцію до усунення "внутрішньої форми". Відомо, що в абревіатури немає кореня, афіксів, тобто таких граматичних елементів, які характеризують слово як особливу мовну одиницю [2, с. 120]. Отже, абревіатура з формального боку перестає бути звичайним словом. В абревіатурах за кожним звуком криється значення цілого слова, тоді як у звичайному слові кожен звук не має такої семантичної самостійності, а значення закріплюється лише за словом.

Науково-технічна та публіцистична література є сферою широкого вживання різних скорочень - як тих, що увійшли до мови і зафіксовані у словниках, так і авторських, оказіональних, що створені тільки для конкретного випадку і зафіксовані лише в одному тексті. У деяких текстах скорочення іноді становлять 50 % усіх слововживань. З точки зору їхнього перекладу, значний розподіл скорочень доцільний тому, що скорочення мають свої відповідні повні форми у конкретному тексті і тому для носія мови їх розуміння не викликає труднощів. Значна кількість скорочень є омонімічними, тобто мають різне значення при тотожності графічної форми. Це може становити певну складність для перекладача, тому що у таких випадках іноді буває важко визначити за формою скорочення його значення. Оскільки скорочення є представляє певним повним словом або словосполученням, то існують різні способи перекладу його українською мовою [7; 23].

Перш за все, необхідно підкреслити, що система скорочень у будь-якій мові є невід'ємною частиною її загальної лексико-семантичної системи і тому системи скорочень значно відрізняються одна від одної. Досить різниться частота вживання тих чи інших скорочень. Так як номінативна функція характерна для абревіатур, вони часто перекладаються еквівалентом - назвою такого ж референта мовою перекладу, а при відсутності відповідного референта - часто назвою з близьким значенням. Перекладом це назвати можна лише умовно, оскільки абревіатура, як правило, власного значення не має, а є лише зменшеним відображенням вихідної одиниці - співвідношення, яке повинно зберегтися і в перекладі на українську мову.

Для англійських абревіатур характерна омонімічність [4, с. 63].Омонімічними можуть бути й дво-, три - чи чотири літерні скорочення: inf - infant - дитина, inf - information - інформація, AD - attention device - пристрій сигналізації, avalanche diode - лавинний діод, AC - absolute ceiling - абсолютна стеля, aerodrome control - керування в зоні контролю, air carrier - авіаперевізник, ACP - acceptable message - повідомлення про приймання, aerodrome control point - аеродромний диспетчерський пункт, BA - beam approach - заходження на посадку за маяком, blind approach - заходження на посадку за приладдям, breaking action - гальмування, спрацювання гальма, CP - co-pilot - другий пілот, centre of pressure - центр тиску, control panel - панель керування тощо.

Особливі труднощі для перекладача викликають абревіатури латинського походження. Особливо це актуально для мов Європи, зокрема, для англійської, алфавіт якої, на відміну, скажімо, від російської, збігається з латинським, є важким для розшифровки терміна(p.o. - peros orally -для вживання всередину). Абревіатури латинського походження поширені як в офіційній, так і неофіційній діловій розмовній мові [4].

Загальновідомо, що скорочення є одним з найскладніших елементів для розуміння та перекладу, а особливо в спеціальних текстах. Однією з головних особливостей публіцистичних текстів є широке використання абревіатур та скорочень термінологічного характеру. Основна складність перекладу саме термінологічних одиниць полягає у розкритті та передачі засобами української мови іншомовних реалій. Обов'язкова умова повноцінного перекладу будь-якого спеціального тексту є повне розуміння його перекладачем. Дослівний переклад термінів, без проникнення у їх сутність, без знання самих явищ, процесів та механізмів, про які йдеться в оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі [15, с. 28-33].

Однак у текстах нерідко буває елемент новизни, який є особливо цікавим для читача, але пов'язаний із вживанням нових термінологічних скорочень, ще не зафіксованих у словниках. Зрозуміло, що такі випадки можуть створювати серйозні проблеми для перекладача. Основна умова подолання цих труднощів полягає у детальному аналізі описуваного явища і передачі його термінами, що вже є усталеними в науці. Актуальні наукові проблеми, найновіші технічні винаходи і відкриття висвітлюються у друкованих виданнях і, перш за все, у періодичних виданнях, до яких і повинен звертатися перекладач. Велику допомогу також може надати консультація фахівця в даній галузі. Спочатку ми розглянемо способи словникового перекладу абревіатур та скорочень.

У процесі дослідження було визначено наступні основні способи перекладу абревіатур та скорочень: транслітерація, транскрипція, калькування, експлікація та еквівалентний переклад [19, с. 173]

Транслітерація і транскрипція використовується в основному при перекладі окремих слів-термінів, то переклад термінологічних словосполучень здійснюється більше засобами калькування та експлікації. Можна навести наступні приклади таких способів перекладу: DOS (Disk Operating System - ДОС (дискова операційна система), FreeBSD - ФріБСД (операційна система); IP Adress (Intrernet Protocol Adress) - адреса компютера в мережі.

Калькування - це засіб перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом заміни її складових частин (морфем або слів) їх лексичними відповідностями у мові перекладу [19, с. 176].

Калькування використовувалось при перекладі таких термінологічних словосполучень, наприклад, як: PC - Personal Computer (персональний компютер), e-mail (електронна пошта), e-cash (електронна валюта), e-data (електронна інформація), e-mall (інтернет магазин).

Калькування є виправданим при перекладі термінологічних словосполучень тоді, коли складові елементи цих словосполучень вже посіли певне місце у термінологічній системі мови перекладу і є доступними для розуміння спеціалістів. У випадку, коли словосполучення складається з термінів, які ще не ввійшли у вживання в певній галузі науки чи техніки мовою перекладу і потребують свого тлумачення, використовується експлікація.

Експлікація (описовий переклад) - це лексико-граматична трансформація, при якій лексична одиниця мови-оригіналу замінюється словосполученням, яке дає пояснення або визначення певної одиниці [19, с. 179].

Експлікація є надзвичайно продуктивним засобом перекладу, оскільки бурхливий розвиток сфери інформаційних технологій не дозволяє багатьом термінам своєчасно знайти свої еквіваленти й закріпитися у мові перекладу. За допомогою експлікації перекладаються багатокомпонентні термінологічні словосполучення, як, наприклад: VR - virtual reality (світ, штучно створений за допомогою компютерної техніки.

Перевагою калькування перед експлікацією є те, що експлікація багатослівна, а у випадку калькування кожному елементу словосполучення мовою оригіналу відповідає один елемент словосполучення мовою перекладу, отже, реалізується принцип економії мовних засобів. Іноді експлікація діє сумісно з калькуванням, як, наприклад: EISA (Extended Industry Standard Architecture) - розширений промисловий стандарт архітектури. Лексичні одиниці української мови, так само як і англійської, розвивають нові значення для позначення нових понять і обєктів.

Відмінна риса абревіації в публіцистичних текстах - це скорочення не тільки термінів, але й часто вживаних у розмовному мовленні словосполучень і цілих речень. Тому, можна привести наступні приклади цього способу перекладу: AAMOF - As A Matter Of Fact (насправді); GON - God Only Knows (Бог його знає); TTYL - Talk To You Later (пізніше поспілкуємося); TYVM - Thank You Very Much (щиро дякую); IMHO - In My Humble Opinion (на мою думку); PMJI - Pardon My Jumping In (вибачаюсь за втручання) [21,с.213].

Для розшифровки скорочень застосовуються такі основні методи:

1. Аналіз контексту - переважна більшість скорочень та абревіатур зазвичай супроводжується розшифровуванням і саме тому цей метод вимагає ознайомлення не тільки з першим, а й з наступними розділами тексту. Особливо важливо ознайомитися з усім текстом, якщо розшифровка абревіатури не надана.

2. Використання словників скорочень та інших довідкових матеріалів. У кожному великому словнику є додатки, що утворюють специфічні міні-словники: словник неологізмів, словник власних назв, словник імен та прізвищ та словник скорочень. Основні найбільш вживані сучасні абревіатурні та інші скорочення завжди фіксуються у такому додатку, тому перекладач має змогу проконсультуватися і розшифрувати лексичне утворення. Визначення значення скорочень за допомогою словників здавалося б є найнадійнішим і найефективнішим способом, насправді він має свої серйозні обмеження, адже словники скорочень застарівають набагато швидше, ніж інші лінгвістичні словники. У зв'язку з цим у літературі можна зустріти чимало скорочень, не знайшовши їх пояснення в існуючих словниках. У разі, якщо скорочення не зафіксоване у словнику, необхідно перш за все звернутися до контексту і спробувати самому його розшифрувати. Розшифрування скорочень - дуже кропіткий і непередбачуваний процес. Тут можуть знадобитися і додаткова література, і навіть консультація спеціаліста[19, с.174]. Однак, працюючи зі словником, слід памятати : перш ніж звертатися до словника, слід попередньо встановити з контексту до якої області знань належить дана абревіація, одномовні словники надають тільки розшифровку.

3. Аналіз структури скорочень застосовують тільки з абревіатурами із складною структурою. До складу скорочень можуть входити, крім літер, додаткові знаки: точки, косі лінії т.д. Щоб правильно перекласти абревіатури, потрібно розібратися з діакритичними знаками та їх функціями. Наявність або відсутність крапки в скороченні зазвичай впливає на значення абревіатури. Скошена лінія може виконувати кілька функцій таких, як: позначення межі слів і частин слів (а/с -aircraft - літак ,F/C - flight control - управління польотами); надання додаткової інформації (DCS/O - DeputyChief of Staff Operations - заступник начальника штабу з оперативним питанням). В круглих дужках завжди наводиться додаткова інформація , дефіс позначає межі слів чи словосполучень.

4. Використання аналогій нерозривно пов'язане з аналізом структури скорочень та використовується як допоміжний метод, оскільки може забезпечити лише часткове розуміння скорочення. Якщо скорочення маловідоме, крім того, що необхідно подати його скорочений переклад, потрібно також розшифрувати його рідною мовою. Таке розшифрування може бути застосоване при першому вживанні скорочення, а саме скорочення необхідно взяти в дужки, щоб надалі у тексті вживати саме його, а не розшифрований варіант.

Наведена класифікація методів розшифровки абревіатур дуже умовна, так як на практиці жоден з цих методів не використовується самостійно, а лише використовується у комбінації з будь-яким іншим.

соціальний лексичний англомовний інноваційний

Висновки

З розвитком інформаційних технологій, почалося стрімке поширення перекладацької діяльності. Завдяки якісним і кількісним змінам перекладацької діяльності, а також науковим розробкам, на перший план вийшов інформативний переклад, у якому особливості індивідуально-авторського стилю не такі суттєві. При перекладі наукових текстів треба пам'ятати, що вони відрізняються від розмовної мови та мови художньої літератури - лексично, граматично та стилистично.

Переклад наукового тексту дещо відрізняється за формою, мовними засобами, а також яскраво вираженою комунікативною спрямованістю. У процесі перекладу таких текстів, перекладачеві доводиться вирішувати як суто мовні, лінгвістичні проблеми, зумовлені розбіжностями у семантичній структурі і особливостями використання двох мов в процесі комунікації, так і проблеми соціолінгвістичній адаптації тексту.

Сьогодні переклад науково-технічних текстів став не тільки необхідним, а й повсякденним явищем життя світового співтовариства. При цьому знання теоретичних основ процесу є не тільки обов'язковою умовою, а й гарантією якості перекладу.

При перекладі наукових текстів перекладачеві необхідно бути обізнаним з тією термінологією, яка може зустрітися у тексті перекладу та мати уявлення про загальні положення теорії перекладу. Для того, щоб переклад науково-технічного тексту був правильним, перекладачеві слід мати хоча б поверхові знання про ті терміни, які зустрічаються під час перекладу, тому що загальна характеристика текстів науково-технічного характеру полягає в тому, що вони насичені спеціальними термінами та фразеологією.

Як зазначав Я.І. Рецкер під час роботи з науковим текстом перекладач повинен враховувати мовленеві звичкі носіїв мови перекладу, не порушуючи звичайного сприйняття документу чи тексту. Розбіжності лінгво-етничного характеру між носіями іноземної мови та мови перекладу можуть носити як культурно-історичний, так і актуально-подійний характер [27, с. 110].

Крім того перекладач повинен пам'ятати, що граматична структура англійського тексту науково-технічної тематики відрізняється своєю конструктивною складністю. Такі тексти насичені неособовими формами дієслова, прикметниками, формами пасивного стану, дієприкметниковими і герундіальними зворотами, особовими займенниками першої особи однини, а також іншими граматичними конструкціями, які можуть обтяжувати розуміння тексту і ставлять перед перекладачем додаткові завдання.

Переклад наукової літератури - це та сфера перекладацької діяльності, у якій професійне виконання роботи можливе тільки висококваліфікованими спеціалістами, які досконало обізнані у сфері і специфічній термінології перекладу та які на достатньому рівні володіють іноземною мовою, і, що найголовніше, які вміють грамотно висловлювати свою думку, не відходячи від суті та стилю оригінала, на мові перекладу, неологізм (непро + грецьк.Logos слово) - нове слово, мовне нововведення (мовний зворот), граматична особливість, з'являється у мові.

Багато нових лексичних одиниць з'явилося в зв'язку зі розвитком комп'ютерна техніка. Нової семантичної групою є неологізми, пов'язані з імовірними відвіданням землі прибульцями з космосу.

У кожній сфері діяльності існують свої скорочення. Перекладач, який спеціалізується в тій або іншій області, повинен слідкувати за появою нових скорочень і обновлення свого активного словника абревіатур. Наприклад, до сфери міжнародних фінансових інститутів відносяться такі скороченн, як:

BOP - Balance of Payments (Платіжний балансу); CCFF - Compensatory and Contingency Financing Facility (Механізм Компенсаціонного і надзвичайного фінансування, ССФФ); CPI - Consumer Price Index (Індекс цін споживача, ІСЦ);

IBTD - I Beg To Differ - вибачте, але я з вами не згоден; ICQ - I Seek You - я шукаю вас; IIWM - If It Were Me - що до мене; IMNO - In My Considered Opinion - за моїм переконанням; IMHO - In My Humble Opinion - на мою скромну думку; KISS -Keep It Simple Stupid - будь простіше; LOL - Laughing Out Loud - від дущи сміюся тощо. Неологізмів:nerd - неприємна, неприваблива людина; buddy - друг, товариш; weeb - нікчема, scumbag - покидьок, shell - безпритульний, wimp - слабка тощо.

Ми дійшли висновку, що з перекладі неологізмів в англомовних ткстах з питань оргіназації і функціонування соціальних мереж, найчастіше використовують такі прийоми, як описовий переклад і переклад, який шляхом використання неологізму, які позначають відповідні поняття дійсності, які відповідають суспільству,що спіклується мовою перекладу.

При перекладі неологізмів, у кожному даному випадку перекладач вибирає відповідний варіант, з відповідного контексту. Обов'язок перекладача - передати як те, що сказано, а й як зазначено. Саме цей обов'язок перекладача призводить до необхідності аналітичної стадії в перекладацькому процесі.

Список використаних джерел

1. Александрова О.И. Неологизмы и окказионализмы О.И. Александрова. // Вопросы современного русского словообразования лексики и стилістики. Самарский гос. пед. ин-т. - Самара, 2004. - 362 с.

2. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: Автореф. дис. канд. філол. наук. - К., 2003. - 15 с.

3. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М.: Советская энциклопедия, 1966. - 615 с.

4. Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень [Текст] : підручник для бакалаврів, магістрантів і аспірантів екон. спец. вищ. навч. закл. освіти / Микола Тимофійович Білуха. - К. : АБУ, 2002. - 480 с.

5. Ванальчук Г. М. Авторський неологізм в українській поезії ХХ століття (лексикографічний аспект): Моногр. / Г.М. Ванальчук. - Рівне: НВЦ “Перспектива”, 2004. - 387 с.

6. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. - М.: Русский язык, 1979. - 75 с.

7. Виноградов В.С.Перевод. Общие и лексические вопросы. / В. С. Виноградов. - М.: КДУ, 2004. Изд. 2-е, перераб. 235 с.

8. Гарбовский Н.К. Теория перевода / Н.К. Гарбовский. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2007. - 544 с.

9. Зацний Ю.А., Пахомова Т.О.Мова і суспільство: Збагачення словникового складу сучасної англійської мови. - З.:ЗДУ, 2001. -243 с.

10. Клименюк О. В. Виклад та оформлення результатів наукового дослідження [Текст]: авторський підручник / Олександр Валеріанович Клименюк. - Ніжин : Аспек-Поліграф, 2007. - 398 с.

11. Ковальчук В. В. Основи наукових досліджень : навч. посіб. для студ. вузів, реком. МОНУ / В. В. Ковальчук, Л. М. Моїсєєв. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К. : Професіонал, 2005. - 240 с.

12. Костенко Г. М. Методичні вказівки до виконання дипломної роботи для студентів спеціальності 7.030507 "Переклад" усіх форм навчання / Укл. : Г. М. Костенко, В. І. Волошук, А. Б. Підгорна. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2010. - 46с.

13. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: Підруч. / М.П. Кочерган. - К.: ВЦ “Академія”, 2002. - 367 с.

14. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підруч. / М.П. Кочерган. - К.: ВЦ “Академія”, 2002. - 367 с.

15. Лопатин В.В. Рождение слова. Неологизмы и окказиональные образования / В. В. Лопатин. - М., 2003. - 298 с.

16. Намитокова Р.Ю. Авторские неологизмы: словообразовательный аспект. / Р. Ю. Намитокова. - Ростов-на-Дону, 2003. - 381 с.

17. Основи методології та організації наукових досліджень : навч. посіб. для студентів, курсантів, аспірантів і ад'юнтів рекомендовано МОН України / А. Є. Конверський, В. І. Лубський, Т. Г. Горбаченко [та ін.] ; за ред. А. Є. Конверського. - К. : Центр учбової літератури, 2010. - 352 с.

18. Пилипчук М. І. Основи наукових досліджень [Текст] : підручник [для студентів вищих навчальних закладів спеціальності "Обладнання лісового комплексу"], задвердж. МОНУ / [Марія Іванівна Пилипчук, Анатолій Сергійович Григор`єв, Володимир Васильович Шостак]. - К. : Знання, 2007. - 270 с.

19. Пілюшенко В. Л. Наукове дослідження: організація, методологія, інформаційне забезпечення [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл., реком. МОНУ / Пілюшенко Віталій Лаврентійович, Шкрабак Ірина Володимирівна, Славенко Едвін Ігорович. - К. : Лібра, 2004. - 344 с. : іл. - Бібліогр.: с. 343.

20. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. - М.: Международные отношения, 1974. - С. 45

21. Сербенська О.А., Волощак М. Й. Актуальне інтерв'ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей. / О.А. Сербенська, М.Й. Волощак. - К.: Просвіта, 2001. - 412 с.

22. Федоров А.В. Основы общей теории перевода: (Лингвистические проблемы). - М.: "Высшая школа", 1983.

23. Цибулько В.М. Ангели і тексти / Худож. оформ.: Б.П. Бублик, С.І. Правдюк. / В.М. Цибулько - Х.: Фоліо, 2005. - 334 с.

24. Шулежкова С.Г. История лингвистических учений: учеб. пособие/ С.Г. Шулежкова. - 2-е изд., испр. и доп.. - М.: Флинта: Наука, 2006. - 533 с.

25. Marchionini G. Information Concepts: From Books to Cyberspace Identities / G. Marchionini. -- Morgan & Claypool Publishers, 2011. - 106 p.

26. McMillan S. J. Exploring models of interactivity from multiple research traditions: users, documents, and systems / S. J. McMillan // The Handbook of New Media. - Thousand Oaks, CA : Sage, 2000. - P. 163-182.

27. Murthy, Andrew F.Cultural Encounters in the USA. Cross-cultural dialogues and mini-dramas. - Lincoln-wood: National Textbook Company, 1991. - 198 p.

28. Nunziato D. C. Virtual Freedom: Net Neutrality and Free Speech in the Internet Age / D. C. Nunziato. - Stanford, CA : Stanford University Press, 2009. -194 p.

29. Кульчицька А.О. / Переклад авторських неологізмів / http://www.rusnauka.com/15_APSN_2010/Philologia/67641.doc.htm

30. http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm.

Размещено на Allbest.ru