Лексична система роману Ю. Щербака "Час смертохристів. Міражі 2077"

«Марек розповів, що Гєня, його дружина, разом з дітьми поїхала на три дні до своєї матері у Глівіце, а він змушений тяжко гарувати» [31; 79].

Ширше у романі представлений соціальний діалект, або жаргонна лексика, - малозрозуміле для чужаків розмовне мовлення невеликої соціальної чи професійної групи людей, об'єднаних спільністю інтересів. Найбільшу групу в романі становлять жаргонізми з мовлення декласованих груп (злодіїв, грабіжників): коп [31; 12] - поліцейський [3; 184], мочити [31; 198] - «убити когось» [3; 148], шістка [31; 217] - «людина з невисоким соціальним статусом» [3; 376], бомж [31; 20] - волоцюга [3; 63], бодун [31; 235] - «погане самопочуття після пиятики» [3; 61], розколотися [31; 326] - від розколоти - «добитися потрібних свідчень» [3; 288]:

«Гетьман теж гівно. Ми лишень шістки, ляльки з театру маріонеток» [31; 217].

«Мало хто знав слова гімну -- видно було, як механічно й несинхронно відкривали роти державні сановники, яких дратували слова «згинуть наші воріженьки, як роса на сонці», бо вороги -- це конкретні погані пацани з конкуруючої банди, а не ласкаві «воріженьки», і їх треба мочити вогнеметами, контрольними пострілами, лазерами чи скидати з висоти 5000м над морем, а не чекати, коли вони згинуть, як ранкова роса» [31; 198].

Значно нижча кількість слів з молодіжного сленгу: дупа [31; 13] - зад [3; 131], відмороженість зятя [31; 56], відморозок [31; 106] - від відморожений - «неемоційна, байдужа людина» [3; 87], пацан [31; 198] - «3. мол. Авторитетна людина в молодіжному угрупованні» [3; 250], дружбан [31; 395] - «друг, приятель» [3; 130]:

«Посол так і не зрозумів, що трапилося з Гайдуком: чи нарешті люди маршала Алекса Джозефа ліквідували цього самовпевненого відморозка, чи, може, йому вдалося уникнути справедливого покарання» [31; 106]

Отже, нелітературна лексика роману - діалектна й жаргонна - у творі Ю. Щербака відіграє непересічну роль у мовній характеристиці персонажів, відтворенні колориту та служить засобом негативної оцінки.

2.4 Склад лексичної системи роману з погляду походження

Своєрідністю роману можна вважати те, що уживана в ньому лексика, крім питомих українських слів, містить і запозичення з інших мов.

Серед запозичень із неслов'янських мов у творі можна виокремити групу латинізмів: інцидент [31; 13] - «[від. лат. incidens (incidentis) - який трапляється] - неприємна подія, непорозуміння сутичка» [2; 238]; алібі [31; 32] - «(від лат. alibi - в іншому місці) - доказ невинності особи, оскільки вона в момент вчинення його перебувала в іншому місці» [2; 25]; диверсія [31; 38] - «(від лат. diversion - відхилення, відтворення) - підривні дії» [2; 167]; гербіциди [31; 77] - «(лат. herbarium, від herba - трава) - хімічні речовини для боротьби з бур'янами та іншими небажаними трав'янистими рослинами» [2; 126]; евакуація [31; 104] - «(лат. evacuatio, від evacuo - спорожнюю) - 1)вивезення людей, тварин та матеріальних цінностей з місцевості, що перебуває під загрозою нападу ворога або стихійного лиха» [2; 185]; «тіла… ідентифіковано» [31; 82] - від - ідентифікація - «(від. лат. identicus - тотожний… і фікація) - ототожнення, при рівняння, уподібнення» [2; 216]. Дані запозичення мають в основному термінологічне значення:

«Що стосується Б. О'Коннел, то вона відмовилася від запропонованого мною варіанту її евакуації з Києва «Back fire» і просила залишити її на території Посольства до з'ясування долі генерала Гайдука» [31; 104].

«Тракторист, літній поляк-фермер, що повертався додому, закупивши в Легниці добрива і гербіциди, вів неквапну розмову з Гайдуком» [31; 77].

Значною в творі є група запозичень з французької мови найрізноманітнішого значення: альтернатива [31; 114] - «(франц. alternative…) - необхідність вибору між двома можливостями, що виключають одна одну» [2; 29]; сепаратизм [31; 138] - «(франц. separatismе…) - 1) Прагнення до відокремлення, відособлення» [2; 521]; комюніке [31; 108] - «(франц. communiquй…) - офіційне повідомлення (здебільшого про дипломатичні переговори)» [2; 285]; рулада [31; 200] - «(франц. roulade, від rouler - котити) - швидкий віртуозний пасаж у співі» [2; 508]:

«Предмет зустрічі -- обговорення строків прибуття делегації ВПС України до Конфедерації, план заходів під час перебування делегації та підготовка спільного комюніке» [31; 108].

У романі «Час смертохристів: Міражі 2077» запозичення з німецької мови представлені такими лексемами: завербувати [31; 15] - «(нім. werben) - залучати до якоїсь діяльності» [2; 105]; аксельбанти [31; 82] - «(нім. Achselband…) - наплічний шнур з металевим наконечником» [2; 21]:

«Обладунок завершували військовий кашкет, схожий на бейсбольний, з кокардою ВІРУ, зіркою і золотим листям на козирку, червоно-зелені аксельбанти розвідувального управління, ідеально випрасувані штани з двома малиновими лампасами» [31; 82].

Англіцизми, що належать до новітніх запозичень, - «у 20 ст. найінтенсивніше запозичувалася до української мови лексика англійського… походження» [8; 258] - у творі представляють різні лексико-семантичні групи (спортивна, політична, побутова лексика та лексика на позначення осіб): імпічмент []1; 43 - «(від англ. impeachment - осуд, обвинувачення) - …притягнення до відповідальності вищих службових осіб» [2; 222], автостоп [31; 80] - «(від авто… і англ. stop - зупинення) - 1) організаційно визначена система подорожування з використанням туристами попутного автотранспорту» [2; 9], хайвей [31; 100] - «(від англ. highway, з high - головний, основний і way - шлях) - швидкісна автострада з одностороннім рухом» [2; 632].

«Таємне пристанище містилося на другому поверсі багатоквартирного будинку у Протасовому Яру й відзначалася тим, що мало два окремі виходи -- на хайвей, що з'єднував Проспект героїв УПА з Печерськом, і другий -- на схил Байкової гори, порослий старими дубами, яким можна було непоміченим дістатися вулиці Ніколая Амосова і далі -- Байкового кладовища» [31; 100].

Треба зауважити, що іноді Ю. Щербак творить неологізми на основі запозичених коренів за допомогою властивих українській мові словотвірних засобів: післяланчова (сонливість) [31; 12], ланчувати [31; 226], взаємопрофітна (обородка) [31; 23]:

«Неподалік місця, де вони ланчували, стояв чорний письмовий стіл Крейди» [31; 226]

Цікавою і колоритною групою лексем у творі є група екзотизмів (етнографізмів) - слів, що іменують специфічні поняття й реалії з життя певного народу. Тобто в нашому випадку екзотизми називають невідомі для українця, але властиві іншим народам явища дійсності, наприклад: етикетні звертання - містер [31; 17] - «(англ. mister) - форма звертання до нетутилованих чоловіків в англомовних країнах» [2; 363], хіджаб [31; 212]:

«-- Містере Гайдук, чи ви отримали відповідь з Києва на наші пропозиції? -- спитала Ширлі» [31; 17]

«Одночасно Мохамад-бек проголосив введення на всій території Росії законів шаріату і порадив жінкам, для уникнення гвалтів, запнути обличчя шляхом носіння хіджабу -- мусульманського одягу та обов'язкових білих чи чорних хусток» [31; 212].

Екзотизми вкраплюють місцевий колорит, а тому не шкодять художньому тексту, а збагачують його.

Неоднозначне враження, на нашу думку, справляє поява на сторінках роману Ю. Щербака варваризмів, - «слів і висловів, які в писемній мові оформляються засобами алфавіту тієї мови, з якої їх запозичено. Варваризми в українській мові… засвідчено і в оформленні українською графікою» [9; 129]: Коннектикут-авеню, Массачузетс-авеню [31; 22] - «(франц. avenue) - широка вулиця» [2; 5], двомісна «лав-сітка» [31; 17], VIPівська зала [31; 292]:

«-- Боюсь, що цей ніс вже зовсім зник, -- сказала Ширлі, запрошуючи Гайдука сісти на спеціальну двомісну «лав-сітку», оббиту темно-червоною з синіми смужками тканиною, яку так полюбляли у будинках офіційного Вашінггона, стилізованих під XVIII століття» [31; 17].

Ці слова не адаптовані до української мови, а тому вони порушують її норми. У художньому тексті, на нашу думку, варваризми використовуються зі стилістичною метою - як такі, що несуть забарвлення іноземності.

Вважаємо, що особливо недоцільним і шкідливим у тексті є калькування російський слів. Це стосується випадків вживання кальок не в мові героїв (тут це негативне явище можна виправдати тим, що автор таким чином складає мовний портрет персонажів), а в авторській мові, наприклад: здача [31; 12] - правильно - решта; «значні суми грошей порядку 60 млн.» [31; 15] - правильно - близько; «Гайдук веде аморальний образ життя15, аскетичний образ життя» [31; 140] - правильно - спосіб життя; «вірніше - не знаю» [31; 40] - правильно - правду кажучи; «фахово вищий на кілька порядків» [31; 106] - правильно - на кілька ступенів; «видатний вклад в перемогу України» [31; 137] - правильно - внесок, а вклад - тільки в банк; вид у вас зморений [31; 220] - правильно - «гарний вигляд, заклопотаний вигляд (коли про зовнішні ознаки людини), проте чудовий краєвид або (рідше) чудовий вид на море, набір листівок з краєвидами Києва» [10; 159]; «учбова стрілецька зброя» [31; 400] - правильно - навчальна:

«Веде аскетичний образ життя, не п'є, не курить, виховує сорок хлопчиків-сиріт» [31; 140]

«Здалеку чулась музика -- вірніше, уривки гопака, який звучав під диктовку бубонів» [31; 40]

На нашу думку, таке калькування з російської мови засмічує нашу мови та є неприємним і негативним пережитком політики русифікації: «Наближення української мови до російської здійснювалося такими шляхами: вилученням з українських словників лексем, які відрізнялися від відповідників російської мови, і заміною їх синонімами, однозвучними з російськими; калькуванням російських слів або прямим запозичення; забороною вживати інтернаціоналізми, відсутні в російській мові; забороною української термінології і заміною її російською» [8; 261]. Тому і на письмі, і в усному мовленні кальок слід уникати.

Отже, наявність значної кількості лексики іншомовного походження з усіма її різновидами є характерною та своєрідною ознакою лексичної системи роману Ю. Щербака «Час смертохристів: Міражі 2077». З цього можна зробити висновок, що запозичена лексика, вживана без зловживань і шкідливих надмірностей, збагачує лексичний склад як мови взагалі, так і певного твору.

2.5 Класифікація лексики роману за значенням: Антоніми, синоніми

Досліджуючи своєрідність лексичної системи роману Ю. Щербака, слід також порушити проблему класифікації лексики за значенням - «за значенням слова по-різному пов'язуються між собою: або наближаються одне до одного, або, навпаки, відштовхуються на протилежні полюси» [32; 174], - тобто розглянути різноманітність антонімії та багатство синонімії твору.

Антоніми як пари слів з протилежним значенням допомагають відобразити в романі те, що «в самій дійсності та в людських оцінках існують предмети, явища, дії, ознаки з протилежними якісними, кількісними, просторовими й часовими властивостями» [32; 175]. Бачимо антоніми з проміжними ступенями вияву ознак: світло [31; 136] - сутінки [31; 375] - темрява [31; 155]; гарячий [31; 165] - теплий [31; 47] - прохолодний [31; 40] - холодний [31; 38]; тиша [31; 67] - вітер [31; 10] - ураган [31; 133]; антоніми без проміжних ступенів вияву якостей: карлик [31; 201] - гігант [31; 13]:

«-- Ось кого він мені нагадує, хоч і далеко не карлик» [31; 201] - «. Перед монітором чатував рожевощокий гігант у білосніжному кашкеті, синьому френчі з червоними вилогами й золотими Гудзиками, у білих штанях і лакованих чорних черевиках -- зброї у цього гіганта Гайдук не помітив» [31; 13].

У творі Ю. Щербака в цілому повно представлено багатство синонімії української мови. Синоніми, будучи словами, що мають однакове лексичне значення, хоч і звучать по-різному, «у семантичному полі своїм значенням накладаються один на одного або перебувають поруч» [32; 179]. Синонімічні ряди мають властивість відображати реальний процес розвитку мови, адже ці ряди незамкнені, а тому безперервно поповнюються новими словами, втрачають застарілі слова, перекомбіновуються: «Якщо в мові з'являється два слова з цілком однаковим значенням, то одне з них поступово виходить із вжитку…, або вони починають набувати різних відтінків значення [32; 180]. Бачимо це в романі: висококваліфікований [31; 31], досвідчений [31; 428], усезнаючий [31; 26] (виходить з ужитку, адже більше не вкладається в норми українського слововжитку):

«За нашими агентурними даними І.Гайдук є висококваліфікованим технократом, який не бере участі у політичній боротьбі і не цікавиться внутрішньоукраїнськими справами» [31; 31].

«-- Вам що -- краще на цій землі бачити румун чи Чорну Орду? -- ледве стримуючи зростаючу лють (ось він, цей ген ненависті), мовив Гайдук, благаючи себе стриматись, розуміючи, що цей «Тулуз-Лотрек» навмисне провокує його, як досвідчений тореадор бика: необачно підставишся -- отримаєш смертельний удар в серце» [31; 428].

«-- Я думаю, -- з усезнаючою усмішечкою мовив Фощенко, -- що нам не встояти» [31; 26]

Отже, активний вжиток у «Часі смертохристів: Міражі 2077» антонімів і синонімів є показником багатої й розвинутої лексичної системи твору.

2.6 Особливості лексичної системи твору: слова з переносним значенням, фразеологізми

Своєрідність лексичної ситеми роману Ю. Щербака «Час смертохристів: Міражі 2077» виявляється також у такому прийомі, як різні зміни значення слова - «розвиток в слові нового значенні при збереженні старого» [13; 199]. Це явище належить до полісемії - «здатності слова мати різні лексичні значення у різних контекстах» [13; 198].

Простежимо приклади зміни значення слова з його перенесенням з одного предмета на пов'язаний з ним інший у даному творі. До таких перенесень за схожістю належить метафора, коли «слово набуває нового значення шляхом перенесення його від іншої лексеми, що відображає схожий предмет, явище тощо» [13; 201], наприклад: «вогник тривоги» [31; 104]; «гребінь популізму, демагогії та критиканства» [31; 114] - дещо затерта; «шелест старечого голосу» [31; 148]; «стіна ненависті» [31; 183]; «злива сміху» [31; 200]; «Індіра - голуб миру. Прізвище в неї голубине» [31; 245]; «закручувалася спіраль битви» [31; 272]:

«Лімузин впритул під'їхав до розчахнутого черева літака» [31; 39].

«Дивно -- навіть у густих потоках небесного снігу Ангел Апокаліпсису світився, як далекий вогник тривоги» [31; 104].

Специфічним і вдалим прийомом автора роману є художній ефект від розвитку полісемії в тавтологічних сполученях: «думати думу» [31; 107]; «розумний-розумний Гайдук» [31; 157]; «життя-буття» [31; 181]:

«Вони мають вигляд набагато кращий, ніж «нормальні», -- подумки відповів йому Гайдук. А втім, він слухав уважно розповідь Аскольда про життя-буття» [31; 181].

Іншим випадком перенесення значення слова є метонімічне перейменування - «перенесення значення слова за суміжністю предметів чи явищ» [13; 202]. У творі натрапляємо на такий різновид метонімії, як синекдоха, тобто перенесення значення слова з частини на ціле:

«-- Боюсь, що цей ніс вже зовсім зник, -- сказала Ширлі, запрошуючи Гайдука сісти на спеціальну двомісну «лав-сітку», оббиту темно-червоною з синіми смужками тканиною, яку так полюбляли у будинках офіційного Вашінггона, стилізованих під XVIII століття» (про Дж. Істмена) [31; 17].

Вартим уваги явищем «Часу смертохристів: Міражі 2077» є евфемізми - «лексеми, які вказують на зовнішні ознаки, характер, місце перебування тощо тієї реалії, яка позначена татуйованим словом» [13; 230]: «немає серед живих» [31; 36] - померти; «зняти снайпера» [31; 133] - вбити - з відтінком жаргонності; «заморожені справи» [31; 149] - тимчасово відкладені справи - з відтінком жаргонності:

«Пострілом з гранатомета Невінчаний зняв снайпера» [31; 133]

Отже, метафори вторинної номінації та синекдохи як невичерпні засоби лексичного збагачення слів мають вагоме значення у даному творі. Вони представляють фігуративну мову та сприяють досягненню потужного художнього ефекту, виконуючи виражально-зображальну функцію.

Під час аналізу особливостей лексичної системи, на нашу думку, варто звернути увагу на фразеологічні одиниці, адже фразеологічний рівень є похідним чи проміжним стосовно лексичного: «Унаслідок взаємодії лексико-семантичного і синтаксичного основних рівнів мови на їх стику виник проміжний рівень - фразеологічний» [8; 282].

Фразеологізми урізноманітнюють текст, допомагають автору виявити ставлення до подій та викликати емоції в читача. Вони є медіаторами життєвого досвіду й мудрості народу: «У фразеологізмах найбільшою мірою виявляється національна специфіка мови, вони становлять найобразніше частину лексики» [32; 230]. У романі знаходимо такі фразеологічні одиниці: взяти гору [31; 31] - «перемагати, долати» [4; 36]; вскочити в халепу [31; 46] - «потрапити в неприємну ситуацію» [4; 207]; як дві краплі води [31; 70] - «схожий, подібний» [4; 86]; підкласти свиню [31; 316] - «нишком чи ненароком завдати кому-небудь прикрощів, діяти підступно» [4; 180]:

«Всі, хто слухав Президента, знали це, як знали і те, що Піднебесну Народно-Демократичну Імперію очолює людина, як дві краплі води схожа на Ван Лі -- та ж сама чорна фарба для волосся і брів, такі ж інтелігентські окуляри, така сама незворушність обличчя» [31; 70].

«Але тільки він може відкрити, хто підклав вам таку свиню -- уклав союз з Сапатерро, пішов на постачання зброї» [31; 316].

Ці сталі сполучення виконують зображувально-емоційну та зображувально-змалювальну функції.

Отже, вагоме значення у творі мають фразеологічні одиниці як один із найяскравіших способів увиразнення висловлювання.

ВИСНОВКИ

Аналіз лексичної системи роману Ю. Щербака «Час смертохристів: Міражі 2077» дозволяє простежити цілий комплекс лінгвістичних питань, зокрема: специфіку художнього мовлення, взаємодію різних пластів лексики літературної мови (власне українські слова та іншомовні, фразеологізми та слова переносного значення, активна і пасивна лексика, антоніми та синоніми тощо), стильову диференціацію мови, мову як елемент етнокультури, різноманітність виразових засобів мови на різних рівнях її структури, стилістичні функції мовних одиниць, індивідуальний стиль письменника тощо. Отже, у ході аналізу лексичної системи роману Ю.Щербака «Час смертохристів: Міражі 2077» ми прийшли до таких висновків:

1. Лексико-семантична система -- одна з найскладніших мовних систем, що зумовлено багатовимірністю її структури, неоднорідністю її одиниць, різноманітністю відображених у них відношень і відкритістю для постійного поповнення новими одиницями (словами та значеннями). Своєрідність її також в тому, що вона на відміну від інших мовних систем (фонологічної і граматичної) безпосередньо пов'язана з об'єктивною дійсністю, віддзеркаленням якої вона є.

2. Вивчення лексичного значення слова поглиблює розуміння природи мови, показує її лексичний шар як динамічну систему, переконує, що розширення лексичного значення, розуміння його багатоаспектності дозволяє у художній формі відтворити особливості навколишнього світу й сприяти розвитку образного мислення.

3. Історичний і культурний феномен Ю.Щербака полягає в тому, що його твори - це художня система, в якій власне світосприймання збігається з колективним самовираженням українців. Письменник зміг поєднати у своїй мовотворчості глибокий зміст, правдивість образів, різноманітність художніх засобів і прийомів їх залучення в мовну тканину твору з умінням дібрати з мови ті необхідні елементи, які сприяють відтворенню численних як смислових, так і експресивних та оцінних відтінків значення слова. У мові роману органічно поєдналося загальномовне й індивідуальне, і це свідчить про досконале вивчення ним життя, глибоке знання психології й уміння організувати струнку систему авторської розповіді відповідними лексичними засобами.

4. Своєрідність і самобутність лексичної системи роману «Час смертохристів. Міражі 2077» свідчить про високу мовну компетентність автора та відображає унікальний авторський спосіб дискретизації світу.

5. У творі Ю. Щербака важливе місце посідають слова з ознаками застарілості та з ознаками новизни. У романі історизми виконують інформаційну та емоційну функції. Найбільше трапляється історизмів на позначення актуалізованих урядових і військових чинів минулого, на позначення одиниць виміру, на позначення суспільно-політичних формацій і явищ, на позначення професій, на позначення зброї та владних регалій, історизми-назви народних традицій, історизми-назви архітектурних об'єктів, історизми-назви одягу.

6. У тексті Ю. Щербак застосовує індивідуально-авторські неологізми, використовує неологізми, котрі іменують нові суспільно значущі явища, несуть значне інформаційне навантаження та осучаснюють текст.

7. Ідіостиль письменника досить своєрідний. Іншомовні слова, історизми, оказіоналізми, синоніми, антоніми, терміни, фразеологізми тощо мають у творах митця певне стилістичне забарвлення. Крім загальновідомої нейтральної, автор активно використовує різні категорії стилістично забарвленої лексики, котра номінує певні реалії, часто ще й даючи їм оцінку, й водночас вказує на сферу спілкування. Серед термінологічних лексем переважають слова іншомовного походження. У романі Ю. Щербак пересипає термінами і мовлення героїв, і авторську мову, - але при цьому терміни в нього зберігають свій науковий зміст. Широке використання термінологічних лексем у «Часі смертохристів: Міражі 2077» пов'язане з тематикою цього твору. Використано й усно-розмовну (знижену) лексику - експресивні та емоційно-оцінні слова з позитивним і негативним значенням.

8. З певною цільовою настановою Ю. Щербак користується лексемами, що мають обмежену сферу вживання, - діалектизмами й жаргонізмами. Діалектна лексика у творі представлена мало. Ширше у романі представлений соціальний діалект, або жаргонна лексика, - малозрозуміле для чужаків розмовне мовлення невеликої соціальної чи професійної групи людей, об'єднаних спільністю інтересів. Найбільшу групу в романі становлять жаргонізми з мовлення декласованих груп. Значно нижча кількість слів з молодіжного сленгу, є небагато професійних жаргонізмів.

9. Своєрідністю роману можна вважати те, що уживана в ньому лексика, крім питомих українських слів, містить і запозичення з інших мов. Серед запозичень із неслов'янських мов у творі можна виокремити групу латинізмів, які мають в основному термінологічне значення. Значною в творі є група запозичень з французької мови найрізноманітнішого значення, з німецької мови, англіцизми. Іноді Ю. Щербак творить неологізми на основі запозичених коренів за допомогою властивих українській мові словотвірних засобів.

10. Цікавою і колоритною групою лексем у романі є група екзотизмів (етнографізмів). Екзотизми вкраплюють місцевий колорит, а тому не шкодять художньому тексту, а збагачують його.

11. Неоднозначне враження, на нашу думку, справляє поява на сторінках роману Ю. Щербака варваризмів, які не адаптовані до української мови, а тому вони порушують її норми. У художньому тексті, на нашу думку, варваризми використовуються зі стилістичною метою - як такі, що несуть забарвлення іноземності.

12. Особливо недоцільним і шкідливим у тексті є калькування російських слів. Це стосується випадків вживання кальок не в мові героїв (тут це негативне явище можна виправдати тим, що автор таким чином складає мовний портрет персонажів), а в авторській мові.

13. Досліджуючи своєрідність лексичної системи роману Ю. Щербака, слід також порушити проблему класифікації лексики за значенням. Антоніми як пари слів з протилежним значенням допомагають відобразити в романі те, що в самій дійсності та в людських оцінках існують предмети, явища, дії, ознаки з протилежними якісними, кількісними, просторовими й часовими властивостями. Повно представлено і багатство синонімії української мови.

14. Своєрідність лексичної ситеми роману Ю. Щербака «Час смертохристів: Міражі 2077» виявляється також у такому прийомі, як різні зміни значення слова. Специфічним і вдалим прийомом автора роману є художній ефект від розвитку полісемії в тавтологічних сполученнях. Вартим уваги явищем «Часу смертохристів: Міражі 2077» є евфемізми

15. Фразеологізми у романі урізноманітнюють текст, допомагають автору виявити ставлення до подій та викликати емоції в читача. Ці сталі сполучення виконують у творі Ю.Щербака зображувально-емоційну та зображувально-змалювальну функції.

Проаналізувавши в роботі особливості мовного світу роману Ю. Щербака «Час смертохристів: Міражі 2077», можна відзначити мистецьке вміння письменника влучно і майстерно відбирати мовні засоби, виходячи з мотивації мовленнєвої діяльності. Взагалі, мовна картина світу у творі митця відбиває його світоглядні позиції, свідчить про те, що митець використав всю сукупність мовних чинників для відображення картин людського життя так, щоб читач захопився зображеним, щоб художні образи постали перед ним якнайяскравіше. Автор художнього твору гармонійно поєднав важливий зміст і відповідну йому досконалу форму.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Читай і знай!: Довідник-практикум з граматики та стилістики сучас. укр. мови / Н. Я. Дзюбишина-Мельник, О. Я. Лаврінець, К. С. Симонова, Л. Ф. Ціпцюра. - 2-ге вид. - К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 198 с.

2. Пуряєва Н. Словник церковно-обрядової термінології. - Львів: Свічадо, 2001. - 160 с.

3. Читай і знай! - 2: Довід.-практикум з фонетики, орфоепії, орфографії, лексикології, фразеології сучасної української мови / О. Я. Лаврінець, К. С. Симонова, І. А. Ярошевич. - К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. - 206 с.

4. Клименко Н. Ф., Карпіловська Є. А., Кислюк Л. П.Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі: Монографія. - К.: Видавничий ДімДмитра Бураго, 2008. - 434с.

5. Бабенко Н. Г. Окказиональное в художественном тексте. Структурно-семантический анализ: Учебное пособие / Калинингр. ун-т. Калининград, 1997. - 84с.

6. Болотнова Н. С. Филологический анализ текста. Томск : Изд-во Том. гос. пед. ун-та, 2006. - 180 с.

7. Бондар О. І., Карпенко Ю. О., Микитин-Дружинець М. Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія / Навч. посіб. - К.: ВЦ «Академія», 2006. - 368 с.

8. Брітікова К. В. Узуальне оказіональне в інноваціях сучасної української мови: тенденції оновлення лексико-словотвірної категорії назв особи: Автореферат...к. філолог. наук спец.: 10.02.01 - українська мова / К. В. Брітікова. -- Х.: Харківський нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди, 2007. - 20 с.

9. Булыгина Т. В., Крылов С. А. Система языковая // Лингв. энцикл. слов. / под ред. В. Н. Ярцевой. М. : Сов. энцикл., 1990. С. 452-454.

10. Дятчук В.В., Пустовіт Л.О. Семантична структура і функціонування лексики української літературної мови. - К., 1983. - 190 с.

11. Здіховська Т. В. Функціонально-стилістичні та семантичні властивості фразеологізмів у художньому творі / Т. В. Здіховська // Система і структура східнослов'янських мов : До 105-річчя Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова : зб. наук. праць / редкол. : В. І. Гончаров (відп. ред.) та ін. - К. : Знання України, 2009. - С. 218-224.

12. Караванський С. Проблеми глибинних досліджень української лексики //Українська мова та література. - 1998. - №13. - С. 6-8.

13. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: Підручник. - К.: Видавничий центр «Академія», 2006. - 336 с.

14. Клименко Н. Ф., Карпіловська Є. А., Кислюк Л. П.Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі: Монографія. - К.: Видавничий ДімДмитра Бураго, 2008. - 434с.

15. Лисиченко Л.А. Лексико-семантична система української мови. - Харків, 1997. - 142 с.

16. Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної семантики.-- К.: Наукова думка, 1988.

17. Самотик Л.Г. Еще раз о лексической системе русского язика // Язык и социальная динамика. - 2013. - № 13-1. - С. 107-115.

18. Семчинський С. Синонімія в літературній мові та індивідуальному мовленні //Українська мова та література.-1998.-№42.- С.4.

19. Словник іншомовних слів / Уклад.: С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. - К.: Наук. Думка, 2000. - 680 с.

20. Соссюр Ф. де.Курс загальної лінгвістики / Ф. де Соссюр ; [пер. з фр. А. Корнійчук, К. Тищенко]. - К. :Основи, 1998. - 324 с.

21. Ставицька Леся. Український жаргон. Словник: Містить близько 4070 слів і понад 700 стійких словосполучень. - К.: Критика, 2005. - 496 с.

22. Структура та семантика мовних одиниць у функціональному аспекті: Збірник наукових праць. - Чернівці, 1996. -212с.

23. Сучасна українська мова: Підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; за ред. О. Д. Пономарева. - 4-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 488 с.

24. Ткаченко Т. В. Актуальні питання дослідження розмовної мови // Наука і сучасність: Збірник наукових праць НПУ ім. М.П. Драгоманова. - К: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. - Т. ХХХVІІІ. - С. 269-276.

25. Ткаченко О. Б. До проблеми мовної стійкості/Мовознавство. - 1991. - №2. - С. 22-24.

26. Томашевский Б. В. Стилистика [Учебноепособие] / Б.В. Томашевский. - 2-е изд. - Л.: Изд-воЛенинградскогоуниверситета, 1983. - 288 с.

27. Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник української мови. - К.: Освіта, 1998. - 224 с.

28. Ужченко, В. Д. Фразеологія сучасної української мови [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. - К. : Знання, 2007. - 494 с.

29. Українська діалектна лексика: збірник наукових праць. - К.: Наук. Думка, 1987. - 268 с.

30. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навчальний посібник - К.: Либідь, 2004. - 640с.

31. Юрій Щербак. Час смертохристів : Міражі 2077 року : роман. / Юрій Щербак. - К., Ярославів Вал. - 480 с.

32. Ющук І. П. Українська мова: Підручник. - 40-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 640 с.

Размещено на Allbest.ru