Сутність лінгвістичної теорії перекладу

Порівняльний аналіз перекладів як метод лінгво-перекладацького дослідження ґрунтується на припущенні, що сукупність переказів, які виконуються в певний хронологічний період, може розглядатися як результат оптимального вирішення всього комплексу перекладацьких проблем при даному рівні розвитку теорії та практики перекладу. Застосування методу порівняльного аналізу перекладів підго хто розумів також, що результат процесу перекладу відображає його сутність. Кожен переклад суб'єктивний у тому розумінні, в якому суб'єктивний будь-який відрізок мовлення, що є результатом акту мовлення окремого особи. Вибір варіанту перекладу в певній мірі залежить від кваліфікації та індивідуальних здібностей перекладача. Однак суб'єктивність перекладу обмежена необхідністю відтворити як можна повніше зміст тексту оригіналу, а можливість такого відтворення залежить від об'єктивно існуючих і не залежних від перекладача відносин між системами і особливостями функціонування двох мов. Таким чином, переклад являє собою суб'єктивну реалізацію перекладачем об'єктивних відносин. Суб'єктивність перекладу не є перешкодою для об'єктивного наукового аналізу, подібно до того як суб'єктивність відрізків мовлення не перешкоджає витяганню з них об'єктивних фактів про систему тієї чи іншої мови. В окремих перекладах можуть зустрічатися помилки, що спотворюють дійсний характер перекладацьких відносин між відповідними одиницями оригіналу і перекладу, але при достатньому обсязі досліджуваного матеріалу такі помилки легко виявляються та усуваються.

Порівняльне вивчення перекладів дає можливість отримувати інформацію про корелятивної окремих елементів оригіналу і перекладу, зумовлену як відносинами між мовами, які беруть участь у перекладі, так і внелінгвістіческіми факторами, що роблять вплив на хід процесу перекладу. Додатковим методом отримання такої інформації може служити опитування інформантів, в якості яких використовуються особи, що володіють необхідним двомовністю і досвідом перекладацької діяльності. У процесі опитування інформанта пропонуються для перекладу відрізки оригіналу, що містять лексичні одиниці або синтаксичні структури, представляють певні перекладацькі труднощі.

Друге питання, рішення якого було однією з передумов розвитку лінгвістичної теорії перекладу, полягав в уточненні об'єкта дослідження. Що собою являє переклад як об'єкт мовознавства? Перш за все, говорячи про перекладі якогось твору на російську мову, ми маємо на увазі якийсь текст, чимось відрізняється від інших текстів російською мовою, що не є перекладами. Мовознавець може вивчати особливості таких текстів, зіставляючи їх як з іншомовним оригіналом, так і з «непереказні» текстами на тій же мові. З іншого боку, текст перекладу є кінцевим продуктом, результатом дій перекладача. Цей «продукт» створюється в ході цих дій, у процесі перекладу або шляхом перекладу, так що «переклад» може означати певну послідовність дій перекладача. Тому в деяких роботах початкового періоду розвитку теорії перекладу підкреслювалася необхідність розглядати в Як об'єкт дослідження саме динамічний аспект перекладу, переклад як процес. Подальший аналіз показав, що навряд чи правомірно протиставляти процес перекладу його результату. Саме результат перекладу являє собою ту спостережувану реальність, на підставі якої можна побічно судити і про те, як протікає процес перекладу, недоступний безпосередньому спостереженню. Крім того, в лінгвістичному плані під процесом звичайно розуміється перетворення одних мовних структур або одиниць в інші, звідки випливає, що при його описі повинні враховуватися як вихідні структури або одиниці, так і кінцеві. У процесі перекладу вихідними є одиниці тексту оригіналу, а кінцевими - одиниці тексту перекладу. Таким чином, лінгвістична теорія перекладу має справу як з текстами мовою оригіналу (ІМ) та мовою перекладу, так і з процесом перетворення тексту оригіналу в текст перекладу. Але і такий підхід виявився недостатнім.

Перекладацька діяльність за визначенням носить посередницький характер, оскільки її мета полягає в тому, щоб зробити доступним для читачів перекладу повідомлення, зроблене автором оригіналу іншою мовою. Іншими словами, завдяки перекладу забезпечується можливість спілкування між людьми, що говорять на різних мовах, можливість міжмовної комунікації. Для створення повноцінного перекладу перекладач повинен брати до уваги характерні особливості автора повідомлення (джерела інформації) та тих одержувачів (рецепторів) інформації, для яких призначалося це повідомлення, їх знання та досвід, отражаемую в повідомленні реальність, характер і особливості сприйняття людей, яким адресується переклад, і всі інші аспекти міжмовної комунікації, що впливають на хід і результат перекладацького процесу. Тому лінгвістична теорія перекладу розглядає переклад у широких межах міжмовної комунікації та вивчає всі її аспекти та визначальні чинники як власне мовні, так і зовнішні по відношенню до мови, але прямо чи опосередковано впливають на вибір мовних одиниць у процесі перекладу.

Здатність обмінюватися думками за допомогою мови є найважливішим властивістю людини. Без цієї здатності неможливо було б саме існування homo sapiens - «людини розумної», так як розум людини може розвиватися лише завдяки отриманню різноманітних знань про навколишній світ і про саму людину - знань, які йому повідомляють інші люди за допомогою мови. Без мови не могла б бути створена ніяка цивілізація, бо цивілізація створюється не окремим людиною, а соціальним колективом, суспільством, а суспільство може існувати лише за умови, що його члени здатні спілкуватися один з одним за допомогою мови, здійснювати мовну комунікацію. Без мовного спілкування немислимі організація виробництва, наука, культура, саме життя.

У будь-якому акті мовлення має місце спілкування між Джерелом інформації (мовцем або пишучим) і її Рецептором (слухати або читати). Хоча за наявності всіх необхідних умов існує можливість вилучення з повідомлення всій міститься в ньому інформації, кожен окремий Рецептор витягує з повідомлення різну за обсягом інформацію в залежності від його знань, ступеня зацікавленості в повідомленні і тієї мети, яку він собі ставить, беручи участь у комунікації.

Висновок

Лінгвістична теорія перекладу - теоретична частина лінгвістики перекладу, що вивчає переклад як лінгвістичне явище.

У роботі я розкрила основні положення лінгвістичної теорії перекладу, де центральне місце займає розгляд проблеми перекладацької еквівалентності. Виділяється п'ять типів еквівалентності. У першому типі еквівалентності в перекладі як ніби йдеться "зовсім не те" і "зовсім не про те", що в оригіналі. Для другого типу еквівалентності характерна ідентифікація в оригіналі та перекладі однієї і тієї ж ситуації при зміні способу її опису. Основою смислового ототожнення різномовних текстів служить тут універсальний характер відносин між мовою і екстралінгвістичній реальністю. У перекладах третього типу спостерігається як повне збіг структури повідомлення, так і використання в перекладі синонімічно структури, пов'язаної з вихідною відносинами семантичного перефразування. У рамках четвертого типу еквівалентності застосування в перекладі синонімічно структури з достатньою повнотою зберігає значення синтаксичної структури оригіналу. Еквівалентність п'ятого типу передбачає збереження в перекладі і стилістичної характеристики оригіналу.

Крім того, я розглянула загальні принципи класифікації переказів на жанрово-стилістичні та психолингвистичні. Зазначені два способи класифікації переказів (за характером перекладного тексту і за формою сприйняття оригіналу та створення тексту перекладу) заснованих на різних принципах, і що виділяються в кожній з них види перекладу, природно, не збігаються. Теоретично, будь-який тип тексту може бути переведений як усно, так і письмово. Практично, специфіка усного перекладу накладає певні обмеження на ступінь складності та обсяг перекладаються текстів, що в певному відношенні пов'язане з їх функціонально - жанрової характеристикою. Твори художньої літератури не переводяться усно, хоча окремі цитати з таких творів можуть наводитися в усних виступах і переводитися синхронно або послідовно.

Окреме місце в роботі мною було відведено для розкриття і розуміння техніки перекладу, а саме способам опису процесу перекладу, його етапах, принципам перекладацької діяльності і нормам перекладу. Разом з великим ученим ми виділили такі способи опису процесу перекладу, як ситуативну і трансформаційно - семантичну моделі перекладу, вказали на два етапи перекладацького процесу: дії перекладача, пов'язані з витяганням інформації з оригіналу, і вся процедура вибору необхідних засобів при створенні тексту перекладу. Одним з найважливіших етапів роботи став розгляд норм перекладу: норми еквівалентності перекладу, жанрово-стилістичної норми перекладу, норми перекладацької мови, прагматичної норми перекладу та конвенційної норми перекладу.

В результаті виконаної роботи можна на сто відсотків говорити про те, що роботи В.Н. Коміссарова і особливо його теорія перекладання текстів дуже потрібні і важливі для нашої науки, для нас - студентів, для людей, хто хоче зробити переклад своєю роботою.

Література

1. Комиссаров В.Н. Лингвистика перевода. - М., 1980.

2. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): учеб. Для ин-тов и фак. Иностр. Яз. - М., 1990.

3. Парахина А.В., Чернухин А.Е. Учебник английского языка.3-е изд. - М., 1980.

4. Рецкер Я.И. О закономерных соответствиях при переводе на родной язык // Вопросы теории и методики учебного перевода: Сб. ст. / Под ред. К.А. Ганшиной и И.В. Карпова. - М., 1950.

5. Федоров А.В. Введение в теорию перевода. - М., 1953.

6. Карабан В.І. Переклад англійської наукової i технічної літератури: Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми / В.І. Карабан. - Вінниця: Нова кн., 2004. - 567с.

7. Ковалено А.Я. Загальний курс науково-технічного перекладу / А.Я. Коваленко. - К.: ІНКОМ, 2002. - 318с.

8. Казакова Т.А. Практические основы перевода. Учебное пособие. - СПб.: Лениздат; Издательство «Союз». 2002. - 320с.

9. Мамрак А.В. Вступ до теорії перекладу: навальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 304с.

10. Бархударов Л.С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории переводов. - М., "Международные отношения", 1975.

11. Ковганюк С.П. Практика перекладу. (З досвіду перекладача). - К., "Дніпро", 1968.

12. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. - К., "Вища школа", 1982.

13. Лилова Анна Введение в общую теорию перевода. - М., "Высшая школа", 1985.

14. Федоров А.В. Введение в теорию перевода (Лингвистические проблемы). - М., Изд. лит. на иностр. яз., 1958.

15. Сухенко К.М. Лексичні проблеми перекладу. - К., Вид-во Київ. ун-ту, 1972.

16. Швейцер А.Д. Теория перевода: Статус, проблемы, аспекты. - М.: Наука, 1988.

17. Виноградов B.C. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). - М.: Изд-во ин-та общего среднего образования РАО, 2001. - 224с.

18. Ґудманян А.Ґ. Практика перекладу з основної іноземної мови науково-технічної літератури. Хрестоматія. - К.: НАУ, 2005. - 80с.

19. Комиссаров В.Н., Коралова А.Л. Практикум по переводу с английского языка на русский. - М.: Высшая школа, 1990. - 252с.

20. Минъяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. - М.: Московский лицей, 1996. - 208с.

Размещено на Allbest.ru