Запозичення у німецькомовних публіцистичних текстах: функціональний та перекладацький аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запозичення у німецькомовних публіцистичних текстах: функціональний та перекладацький аспект

Зміст

Вступ

1. Запозичена лексика як предмет лінгвостилістичних досліджень

1.1 Місце запозичення у лексико-семантичній системі сучасної німецької мови

2. Специфіка відтворення запозичень у німецьких публіцистичних текстах

2.1 Особливості функціонування запозичень у текстах публіцистичного стилю

2.2 Способи перекладу запозичених лексем в текстах публіцистичного стилю

3. Порядок допуску до роботи

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Словниковий склад різних мов постійно поповнюється різними лексемами. Даний процес є неминучим та властивим для кожної мови. Він відбувається внаслідок прогресу всіх сфер людського життя та через необхідність називання нових предметів та явищ, які оточують людину. Одним із способів поповнення лексичного складу мови є запозичення.

Запозичення у різних мовах по-різному впливають на збагачення словникового запасу. Постійна поява великої кількості нових слів стала причиною появи такого явища як пуризм, прагнення стабілізувати та очистити лексику від слів іншомовного походження шляхом її заміни виключно словами рідної мови. Слід зазначити, що питання запозичень завжди привертала увагу науковців та письменників серед яких К. Гетцлер, Р. Келлер, О.О. Потебня, І.В. Корунець та інші. Значну увагу слід звернути на своєрідність, функції та особливості перекладу запозичень у публіцистичних текстах. Від усіх цих аспектів залежить не тільки адекватність та еквівалентність перекладу, але і розуміння таких одиниць, які постійно збагачують мову, адже, як відомо, розвиток мови не стоїть на місці.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що дослідження функціонування запозиченої лексики у німецькомовних публіцистичних текстах допоможе поглибити знання про характеристику та своєрідність такої лексики в німецькій та українській мовах, а також допоможе не допускати помилок при їх перекладі та вживанні.

Мета дипломної роботи полягає у виявленні специфіки функціонування запозичень у публіцистичному тексті та труднощів їх перекладу. семантичний німецький публіцистичний

Поставлена мета зумовила вирішення наступних завдань:

1. Визначити поняття "запозичення".

2. Встановити місце запозичення у лексико-семантичній системі сучасної німецької мови.

3. Виявити функціональні особливості запозиченої лексики у публіцистичному тексті.

4. Розкрити функції запозичень у публіцистичних текстах, спираючись на семантичні, прагматичні та функціональні особливості запозичень у публіцистичному тексті.

5. Виявити проблеми та способи перекладу запозичень у публіцистичному тексті.

Об'єктом дослідження є запозичена лексика як предмет лінгвістичного дослідження.

Предметом дослідження є особливості функціонування та специфіка перекладу запозичень у публіцистичному тексті.

Матеріалом дослідження послугували німецькомовні публіцистичні статті з електронних ресурсів наступних газет: "Focus online", "Spiegel", "Welt online", "Zeit online", "Frankfurter Allgemeine", "Schleswig-Holsteinischer Zeitungsverlag".

Методи дослідження. У роботі для вирішення поставленої мети було використано низку методів та прийомів, зокрема методи спостереження та лінгвістичного опису, на основі яких виокремили функціональну роль запозичень у публіцистичному тексті, а також досліджено функціонально-семантичні особливості запозиченої лексики у публіцистичному тексті; метод контекстуального аналізу, який використовувався для встановлення функцій та можливих способів перекладу запозичень; контекстуально-культурологічний аналіз, що дозволяє провести текстову інтерпретацію запозичень, визначити культурну специфіку, умови реалізації порівнянь у контексті.

Практичне значення роботи полягає у тому, що дані, отримані в результаті дослідження, можуть бути застосовані при укладанні різного типу словників, у практичному викладанні німецької мови, у курсах лекцій з лексикології, стилістики, теорії та практики перекладу німецької мови та загального мовознавства.

Апробація роботи. Результати дослідження були оприлюднені на VI Всеукраїнський студентський науково-практичній конференції "Іноземні мови у сучасному комунікативному просторі" (9 квітня 2015, Херсон).

Публікація. Основні результати дипломної роботи знайшли відображення у науковій публікації (у матеріалах і тезах вищезазначеної конференції) [18].

1. Запозичена лексика як предмет лінгвостилістичних досліджень

1.1 Місце запозичення у лексико-семантичній системі сучасної німецької мови

Значення запозичень в різних мовах неоднакове і залежить від конкретних умов розвитку кожної мови.

Німецька мова як і кожна розвинена мова світу інтегрує сьогодні багато нових різних іншомовних слів. Саме тому цій темі надається велике наукове і практичне значення. На думку Артемюк Н.Д., вивчення запозичень є одним із досить важливих завдань у визначенні законів розвитку мов [1, с. 243].

Змінам у системі сучасної німецької мови під впливом запозичень чимало уваги приділяють і сучасні німецькі мовознавці: К. Гетцлер, Р. Глан, Р. Келлер, А. Шендельс та інші.

Той чи інший вплив однієї мови на іншу завжди пояснюється історичними причинами: війни, завоювання, подорожі, торгівля стають причинами тісних взаємозв'язків між різними мовами. Інтенсивність запозичення іншомовних слів є відмінною в різні періоди. Залежно від конкретних історичних умов вона іноді збільшується, а іноді, навпаки, зменшується. При цьому ступінь впливу однієї мови на іншу у значній мірі залежить від мовного фактору, а саме від ступеню близькості взаємодіючих мов, та від того, яка в них спорідненість між собою.

Використання запозичень в термінологічній системі німецької мови пояснюється різними причинами. Дослідник В. Уілс, діяльність якого спрямована на вивчення запозичених англо-американізмів у німецькій мові, пояснює їх вживання наступними аспектами:

1) Розвиток відносин, а саме між США і ФРН у післявоєнні часи.

2) Тенденція до міжнародної стандартизації лексики в мові.

3) Вплив комерції і моди на мовну поведінку людини.

4) "Лінощі", пов'язані з мисленнєвим процесом.

5) Недооцінка рідної мови [22, с. 49].

Учених цікавить не тільки звідки і чому прийшло запозичене слово, але і те, як воно асимілювалося в мові, як співпало з її граматичною будовою і фонетичними нормами, як змінило своє значення, і які зміни були викликані з його появою в словниковому складі мови, яка його запозичила. Власне кажучи, про необхідність саме такого підходу до запозичень окремі російські вчені зазначали вже давно. Зокрема відомий російський лінгвіст XIX ст. О.О. Потебня вважав, що неправильно запитувати про те, звідки запозичене слово, а потрібно запитувати про те, що додалося, що було створено в результаті діяльності, яка розвивалась завдяки певному поштовху при запозиченні слова від іншого народу [10, с. 462]. Але цей погляд у свій час не отримав схвалення.

Потебня О.О. звертав увагу на творчий елемент у процесі запозичення. "Запозичувати, - говорив він - це означає брати для того, щоб у тебе була можливість внести в скарбницю людської культури більше, ніж отримувати" [10, c. 463] Такий підхід до питання запозичень, дозволяє виявити закономірності, яким підкорюється розвиток словникового запасу мови, пояснити явища, які в ньому відбуваються, і виявити їхні причини, показати зв'язок між історією окремих слів, історією мови і історією народу.

Запозичена лексика у системі зокрема німецької мови отримує абсолютно нове оформлення, вона пристосовується, оскільки це комплексний процес, який охоплює всі аспекти існування і розвитку лексем в мові. Освоєння іншомовних слів мовою лінгвісти розглядають як максимальне наближення їх фонетичного, графічного, морфологічного і лексико-семантичного оформлення до відповідних норм мови, яка адаптує ці слова.

Таким чином, запозичення не є однорідним явищем. Воно може проявлятися на різних рівнях мови. Інтеграція запозичення в мові є поетапним багатоплановим процесом, тому саме його багато лінгвістів вважають найяскравішою рисою мовного розвитку. А інші навпаки виступають проти нього. Все це свідчить про стрімкість і неминучість мовних процесів, а також силу культурно - інтеграційного впливу у світі.

Класифікація запозичень

Як ми вже зазначали, кожна мова тісно пов'язана з іншими мовами та культурами. Вчена Теа Шіппан виділяє наступні причини та керуючі сили, які спряли появі нових іншомовних слів у складі німецької мови:

1. Запозичення термінів на позначення існуючих явищ та речей, наприклад, запозичені з латинської мови слова у часи римської окупації (І ст. до н.е.-V ст.): Wein, Pflaster, StraЯe.

2. Культурні та наукові відносини, наприклад, у період християнізації (V - ХІ ст.), які поповнили склад німецької мови словами християнського походження з латинським та грецьким походженням: Altar, Messe, predigen, Tafel, Schule.

3. Літературна перекладацька діяльність провідних діячів, які повинні були використовувати іншомовні слова з причини відсутності відповідних лексем у рідній мові: лат. Conscientia - древньоверхньонімецька giwizzani.

4. Вплив письмових та усних норм мови. У період Ренесансу великий вплив мали грецька та латинська мови як мови науки: Telefon, Telegraf.

5. Інтереси та прагнення народу призвели до запозичення французьких слів ХVІ - ХІХ ст., причиною яких став вплив сформованого дворянства та буржуазії: Boulevard, Trottoir, Portemonnaie, Ensemble, Renaisance.

6. Соціальна, економічна та політична відсталість Німеччини у ХІХ ст. призвела до появи багатьох запозичень з французької та англійської мови зі сфери індустрії та лексики, пов'язаної з парламентом: Kammer, Unterhaus.

7. Інтернаціональна співпраця усіх сфер призвела у ХХ ст. до появи інтернаціоналізмів, які були повністю або частково запозичені з різних мов: Marketing, Bourgeoisie, Radioelektronik.

8. Економічний, політичний та частково культурний вплив Англії та США на західну частину Німеччини, вплив тогочасної РСФСР на східну частину Німеччини впродовж 1945 - 1990 також послугували причинами появи великої кількості іншомовних слів: Pop-music, Held der Arbeit, Kulturhaus, Laser, PC, Poster/Plakat, T-Shirt/Pulli, cool, Patchwork [14, с. 190-191].

За формою запозичення поділяються на різні групи:

1. Іншомовні лексеми. Ці лексеми на фонетичному або морфологічному рівні мають чіткі риси вихідної мови, які роблять їх чужими для німецької мови. Вони у свою чергу поділяються на інтернаціоналізми та екзотизми.

1.1. Інтернаціоналізми - це такі слова, які використовуються інтернаціонально, які за морфемним, фонетичним та орфографічним складом підходять до мови, у якій вони з'явились, та які маючи те саме значення, часто використовуються як терміни. Найчастіше до складу таких слів входять грецькі та латинські морфеми: Theater, Telephon, Thermodynamic, Alkohol, Lobby, Management. Таких, згідно Петеру Брауну, у складі німецької мови нараховується приблизно 3500 слів [14, с. 192].

1.2. Екзотизми позначають іншомовні денотати та реалії, які є відомими носіям німецької мови, але здаються незвичними: USA, Karpaten, Avocado, Mango.

2. Запозичені слова. На противагу першій групі, запозичені слова - це іноземні слова, які приєднались до системи німецької мови, а носій зазначеної мови сприймає їх як суто німецькі. Різниця між іноземною та запозиченою лексемою полягає у рівні асиміляції формам німецької мови. Як приклад наведемо наступні слова: Crиme, Cafй, Salat, Spaghetti.

3. Запозичені форми. Такі лексеми можуть або підпорядковуватись за значенням нормативу німецької мови, або відтворювати структуру запозиченого слова німецькими морфемами. Серед них розрізняють такі:

3.1. Запозичена форма - це створення нового слова німецькими мовними засобами за іноземною моделлю, за морфемною структурою воно є незалежним: Kraftwagen - Automobil, Umwelt - Milleau.

3.2. Запозичення-відтворення - це точне відтворення іноземного слова німецькими морфемами (Glied-fьr-Glied-Transposition): Gevatter, Wolkenkratzer, Gehirnwдsche, Wandzeitung.

3.3. Запозичення-передача - це вільне та часткове відтворення іноземного слова німецькими морфемами у загальному змісті: Vaterland - лат. patria, lьftgekьhlt - анг. air-conditionbed, barmherzig - лат. miser-cors, pipe-line - Erdцlleitung, Brettsegler - windsurfer.

3.4. Запозичення значення - це перенесення нового значення на вже існуюче німецьке слово: Pionier - Soldat der Pioniertruppen, Brigadier - Leiter eines Arbeitskollektiv [14, с. 193].

Окрім вище перерахованих груп існують також запозичені вислови (синтагматичні зв'язки слів), наприклад: kalter Krieg - cold war, aus zweiter Hand - second hand. Паралельно з запозиченими висловами розрізняють також певні інтернаціональні фразеологізми, які є характерними для більшості європейських мов: von Kopf bis FuЯ - from head to foot - dalla testa ai piedi - des pieds a la tete, den Kopf verlieren - to lose one's head - perdere la testa [14, с. 192 - 194].

Іноземні та запозичені слова є парадигматичним феноменом. Іноземні слова, особливо інтернаціоналізми, часто використовуються у німецькій мові, та не рідко використовуються у термінології, домінуючи завдяки своїй нейтральності та однозначності. У деяких мовах іноземні слова конкурують з іншими компонентами парадигматичних угрупувань. У парадигматичній системі це пояснюється їх підвищеним експресивним забарвленням або визначеною неточністю, наприклад: attraktiv - anziehend, sensibel - empfindsam, originelle Idee, brav. У результаті такої конкуренції між рідним та іноземним словом останнє може дещо відрізнятись за значенням: Team - Gruppe, Autor - Schriftsteller. Наприклад, німецький іменник Gruppe, на відміну від запозиченого, не має значення саме спортивної команди.

Таким чином, існують різні групи запозичених слів та виразів, які не рідко використовуються та конкурують з вже існуючими у німецькій мові лексемами.

Пуризм як спосіб впливу на процес запозичення

Як ми вже зазначали, причини появи запозичень дуже різні, а процес запозичень має історичні корені. Такі лексеми часто конкурують з вже існуючими одиницями у певній мові. Існує багато культурних діячів та науковців, які виступають проти використання запозичень, наполягаючи на вживанні вже існуючих форм, а у разі їх відсутності, створювати нові слова морфемами німецької мови. Такий рух має назву "пуризм".

Мета, яка поєднує всі мовні угрупування, це культивація певної мови. Мовний пуризм бореться не лише проти іноземних слів, але і проти непристойних, застарілих та регіональних форм, замінюючи їх неологізмами або народномовною конструкцією. Поряд із лексикою до уваги приймається також граматика, написання слів, вимова та ін. [33].

У лінгвістичних працях у понятті "пуризм" поєднуються дуже різні за своєю соціальною значимістю явища, цим пояснюються і розходження у її оцінці [34].

У період епохи становлення літературних мов, особливо в економічно відсталих країнах, панівні соціальні класи цілком засвоїли іноземну культуру більш розвинених країн. Явище пуризму виникає у зв'язку з ростом національної самосвідомості та свідчить про прагнення знайти більш широку народну базу для літературної мови та створити єдність у мові. Саме це вважається однією з найважливіших умов дійсно вільного та широкого торгівельного обігу, який відповідає сучасному капіталізму [34].

Протилежністю пуризму є антинормалізаторство, що позначає відмову від необхідності свідомого втручання у мовний процес. При такому підході відкидається і наукова нормалізація, і нормативна лексикографія. Цікаво, що такий письменник як О.К. Югов зазначав, що мова править сама собою. У своїх крайніх проявах пуризм та антинормалізаторство співпадають: критика іноземних запозичень ведеться прибічниками цих позицій на основі суб'єктивно-смакових оцінок фактів мови. Без урахування культурних традицій. Наукова мовна нормалізація припускає боротьбу з проявами як пуристських так і антинормалізаторских поглядів у сфері мовної культури [33].

Розглянемо детальніше процес та причини формування пуризму у Німеччині.

Ранні форми пуризму у Німеччині необов'язково орієнтовані на національність. У центрі знаходиться культурний патріотизм, який, у першу чергу, пов'язаний з антиімперським аспектом, боротьбою проти запозичень латинської мови. У Німеччині пуризм виник у ХVІІ ст.

Найсуттєвіше у всі часи сприймалася базова правильність німецької мови, а також властивість німецької мови бути головною мовою та мовою героїв. У будь якому випадку німецька мова повинна бути корисною для спілкування та політики, а також сприйматись на рівні однієї з трьох святих мов (єврейська, грецька, латинська). Слід зазначити, що саме зазначені мови найбільше вплинули на велику кількість німецьких слів.

У ХVІІ ст. виникло багато мовних угрупувать, які присвячувались так званому догляду за німецькою мовою. Найвизначнішим є "Frьchtbringende Gesellschaft" або "Palmenorden" (1617 - 1680), яке було засновано у м. Веймар князем Людвігом фон Анхальт-Кьотен. Прикладом послугувало вже існуюче італійське угрупування "Accademia della Crusca". До складу цього німецького угрупування увійшли Шоттель, Мартін Опітц, Георг Філіп Харсдьорфер, Філіп фон Цезен та ін. У ХVІІ ст. існували також і інші угрупування, наприклад: "Teutschgesinnte Gesellschaft" (1643 - 1708 рр., засновано Фон Цезеном, Харсдьорфером та Мошерошем), "Pegnesische Blumenorden" (засновано у 1644 р.), "Elbschwanenorden" (засновано 1658, як конкуруюче до попередньо зазначеного), "Aufrichtige Tannendesellschaft" (засновано у 1633 р. у м. Страсбург). Члени цих мовних угрупувань зазвичай походили з освіченої буржуазії, деякі з них у продовж життя отримали титул дворянина. До складу таких мовних угрупуваннях зазвичай не входили священнослужителі, що дозволило уникнути конфесійних сварок та суперечок. Моделями мовних угрупувань послугували схожі угрупування у Нідерландах та Італії. Такі мовні угрупування вважали своїм обов'язком підтримувати німецьку мову та таким чином німецьку гідність. Обов'язки таких угрупувань менш за все були націлені на сферу мовознавства.

Одним з найвизначніших мовних пуристів минулого вважають Філіпа фон Цезена. Саме він запропонував такі варіанти онімечення наступних іноземних слів як, наприклад: Distanz - Abstand, Adresse - Anschrift, Moment - Augenblick, Bibliothek - Bьcherei, Projekt - Entwurf. Сьогодні ми використовуємо обидві форми цих слів як синоніми, тому таку заміну можна вважати успішною. Але існують і такі форми запозичених слів, онімечені форми яких так і не прижилися та не використовуються, наприклад: Anatom - Entgliederer, Natur - Zeugemutter, Botaniker - Krautbeschreiber, Kloster - Jungfernzwitter, Fenster - Tageleuchte [5, с.78 - 80].

Історично доведено, що саме ця боротьба з іноземними словами у ХVІІ ст. стала причиною пробудження мовної свідомості та відкриття можливостей словобудування.

Початок ХХ ст. позначений зміною політичного життя у Європі. Відродження націй супроводжувало утвердження літературних варіантів мов. Пуристичні тенденції ХХ ст. стають загальною ідеєю, зумовленою потребами очищення мови, носії якої перебували в різних державах, і їх мовлення відповідно зазнавало впливу з боку державних мов цих країн. Нова потужна хвиля пуристичних проявів у 90-х роках ХХ ст. охопила здебільшого мови країн колишнього соціалістичного табору, до числа яких входить і Німеччина. З 1997 року у Німеччині діє товариство захисту німецької мови "Deutsche Sprache", яке згрупувало інтелігенцію, школярів, студентів, робітників. Члени товариства висловлюються проти надмірного залучення англіцизмів, особливо коли запозичення спричинені модою. Слід зазначити, що дане угрупування було створено за ініціативою не професора-філолога, а молодого вченого Вальтера Крамера, професора кафедри соціальної статистики [15].

Пуризм, як специфічна форма ставлення особи етносу до мовних норм, більш або менш активно виявляється на всіх етапах розвитку мови і посилюється в критичні, визначальні для нації періоди історії, хоча в кожному з них йому притаманні специфічні риси.

Слід зазначити, що сьогодні у Німеччині багато офіційних закладів, солідних організацій, реклама дуже часто використовують запозичення, особливо з англійської мови. Сьогодні виникла суміш двох мов під назвою "Denglish" (English+Deutsch). Багато критиків стверджують, що у даному випадку від німецької мови залишилась лише літера "D". Вчені дуже схвильовані, що через 50 років у Німеччині будуть говорити на мові, яка не була б зрозумілою для сьогоденних німців [15].

Таким чином, питання запозичень було і залишається дуже актуальним, привертаючи увагу не лише філологів та мовознавців, але і інших людей, які поважають свою культуру та мову. Утворюються мовні пуристичні угрупування, метою яких є усунення з мови неорганічних іншомовних елементів, шляхом їх заміни на неологізми або конструкції, побудовані морфемами визначеної мови.

Висновки до розділу 1

Лексичний склад будь-якої мови постійно поповнюється новими одиницями. Одним зі способів поповнення словникового складу мови є запозичення, які завжди привертали увагу науковців та письменників.

Існує багато причин появи запозичень у мові, серед яких міжнародна стандартизація, вплив комерції, міжнародних відносин та ін. Враховуючи історію німецької мови, можна дійти до висновку, що у складі німецької мови появі нових мовних одиниць сприяли саме культурні та наукові відносини у період християнізації, літературна перекладацька діяльність провідних діячів, які з причини відсутності рідних лексем цієї мови повинні були використовувати іншомовні одиниці, вплив письмових та усних норм мови у період Ренесансу, дворянство, які спричинили появу французьких лексем у складі німецької мови, інтернаціональна співпраця ХХ ст. та ін.

За формою запозичення поділяються на різні групи, серед яких іншомовні лексеми, запозичені слова та запозичені форми, які у свою чергу поділяються на підгрупи: інтернаціоналізми, екзотизми, запозичена форма, запозичення-відтворення, запозичення-передача, запозичення значення. Існують також запозичені вислови та інтернаціональні фразеологізми, які є характерними для більшості мов.

Слід зазначити, що питання запозичень є дуже актуальним. Багато науковців, письменників та інших людей виступають проти появи нових іноземних лексем у мові. Як наслідок утворюються мовні угрупування, метою діяльності яких є усунення іншомовних елементів або протистояння появі нових запозичень.

2. Специфіка відтворення запозичень у німецьких публіцистичних текстах

Перш за все зазначимо, що поняття газетно-публіцистичного стилю складається з мови газет, суспільно-політичних журналів, памфлетов, доповідей, бесід, промов, дискусій та ін., які містять політичну інформацію. Основною функцією публіцистичного стилю є інформаційна та агітаційно-пропагандистська, які реалізують політичну інформацію для ідеологічного впливу з метою формування суспільної свідомості та спонукання їх до активних дій. Саме цією функцією публіцистики визначається високий рівень її експресивності та емоційності, яка залежить від конкретної форми її реалізації.

Основу мови газетно-публіцистичного стилю складає книжно-повсякденна мова, яка являє собою поєднання елементів (лексики та синтаксичних структур) різних стилів - при їх частковому зберіганні або повній втраті одвічного стилістичного забарвлення. Книжковий характер цієї мови визначається тим, що він виражає попередньо продуману та організовану цілісну інформацію. Основою поєднання стилістичного принципу організації мови у публіцистиці - поєднання стандарту та експресії [3, с. 149 - 151].

Розглянемо особливості функціонування та перекладу мовних лексем, які надають тексту експресії та привертають увагу.

2.1 Особливості функціонування запозичень у текстах публіцистичного стилю

Постійна поява нових мовних одиниць у німецькій мові сприяє їх частому вживанню у текстах різних стилів та утворенню нових висловів, складовими частинами яких є запозичення. Такі семантичні деривати утворюються в мовленні з метою відображення тих явищ та предметів, що безпосередньо оточують людей. Отже, цілком закономірно, що запозичена лексика та вислови, до складу яких вона входить, не рідко вживаються в різних стилях мовлення, особливо це стосується публіцистики. Адже публіцистика гостро реагує на зміни в соціальному, політичному, економічному житті суспільства, на прогрес у науково-технічній галузі, в інформаційно-комунікативній сфері [8, с. 14].

Одночасно проявляється внутрішня суперечливість мови засобів масової інформації, в якій співіснують такі риси, як динамізм та консервативність, прагнення до якнайбільшої інформативності та забезпечення експресії будь-якими засобами, залежність від мовленнєвих пріоритетів соціуму, моди. Зіткнення протилежних тенденцій є могутнім імпульсом у розвитку мови публіцистичного стилю. Таким чином, газетно-інформаційний стиль характеризується наявністю термінів, назв, найменувань, емоційно забарвлених заголовків, газетних кліше, жаргонізмів та елементів розмовного стилю [16, с. 45].

До основних ознак публіцистичного стилю належать: спрямованість на новизну; динамічність; актуалізація сучасності; інформативність; політична, суспільна, морально-етична оцінка того, про що пишеться або мовиться; синтез логізації та образності мовного вираження, що нагадує про близькість публіцистичного стилю до наукового і художнього; документально-фактологічна точність; декларативність; закличність; поєднаність стандарту й експресії; авторська пристрасть; емоційність, простота і доступність; переконливість. Усі ці й інші ознаки створюють враження "багатостильовості" публіцистичного стилю, який настільки розростається й розгалужується поза власне публіцистичним, що підстилі дають підстави називати їх окремими стилями (газетним, журнальним, телевізійним тощо) [12, с. 272].

Все це відіграє у тексті цього стилю дуже важливу роль, на яку слід звернути велику увагу. Адже це допоможе уникнути помилок при перекладі та трактуванні тієї чи іншої складової частини тексту.

Іншомовні одиниці дуже різноманітні як у структурному, семантичному, так і в функціональному плані. Основними функціями запозичень у публіцистичних текстах є: відтворення іноземного колориту, називання предмету або явища за відсутності відповідної лексеми рідної мови, іронія, сатира, драма, гумор, уникнення повторів (синонім), конкретизації, емоційно-експресивна, контрастна та ін. [26, с.72 - 80].

Як ми вже зазначали у попередньому розділі, у своєму розвитку німецька мова пройшла ряд етапів, на кожному з котрих лексика переймала значні зміни під впливом як зовнішніх так і внутрішніх фонетико-морфологічних процесів.

Розглянемо детальніше функціонування запозичених мовних одиниць в текстах публіцистичного стилю.

Не рідко у публіцистичних німецьких текстах, а також у інших стилях можна зустріти таку лексему як "Baldachin", словникове значення якої "покров, балдахін", наприклад: "AuЯerdem haben die beiden eine weiЯe Schutzgardine durch den Wohnraum gezogen und ьber ihr Bett einen Schutzbaldachin gespannt." [43] - "Крім того, обидва повішали у кімнаті захисну штору, а над її ліжком натягнули захисний балдахін". У наведеному уривку зустрічаємо запозичення, яке використане у прямому значенні та виконує називну функцію. Звернемося до історії походження цієї мовної одиниці. Походження лексеми "Baldachin" пов'язане з назвою міста Багдад, яке приблизно у 1200 році мало ще одну форму "Baldakinus" [35, с. 59]. У сучасному значенні лексема "Baldachin" походить з Західної Європи ХХІІ ст. Саме у той час ця лексема використовувалась для позначення знаків процесії та святкових виходів духовних та світських правителів. У період Середньовіччя з Норманської та Сицилійської культур виник чотирьохкутовий балдахін, зроблений з цінних матерій, який акцентував увагу та позначав місце правителів. Сьогодні такий балдахін використовується лише у традиційних процесіях католиків. У пізній період Серідньовіччя ця запозичена лексема використовувалася зі значенням "небо над ліжком" - "Betthimmel" [35, с. 60 - 61]. У німецьку мову зазначена лексема потрапила у ХVІІ ст. з французької, а точніше з італійської мови. У прямому значенні така лексема використовується для точного називання визначеного предмету та відтворення колориту. Слід звернути увагу на те, що ця запозичена лексема використовується і у переносному значенні: "Durch das entstandene Loch im Baldachin kitzelt die Sonne den Buchennachwuchs." [43] - "Через утворений отвір у балдахіні сонце лоскоче молоду листву бука ". У наведеному прикладі запозичена лексема "Baldachin" використовується як метафора для позначення крони дерева та виконує експресивно-естетичну функцію.

Не може не привернути увагу заголовок одного з німецьких он-лайн ресурсів газети "Zeit": "Der kollektive Baby-Blues" [43] - "Колективна післяродова депресія". Перш за все зазначимо, що заголовок - це рамковий знак тексту, яким текст відкривається та до якого читач ретроспективно повертається. Метою заголовка є привернення уваги читача та встановлення контакту з ним [11, с. 109]. У наведеному заголовку привертає увагу запозичення з англійської мови розмовного стилю чоловічого роду [36, с. 10], яке у цьому випадку використовується для позначення депресії та виконує експресивну функцію. Звернемо увагу, що у німецькій мові існує рідний еквівалент "Wochenbettdepression" та термінологічне словосполучення "postpartales Stimmungstief " [мультитран]. Жодне з запропонованих варіантів не приверне увагу читача так, як запозичена з англійської мови мовна одиниця, оскільки вона є розмовною формою, короткою та більш експресивною. Заголовок з такою мовною одиницею швидше приверне увагу читача.

Сьогодні дуже популярним є називання кольору іменником, який позначає предмет відповідного відтінку. Серед таких номінацій кольору є і запозичення. Так, наприклад, у публіцистичному стилі з метою уточнення використовується така лексична одиниця чоловічого роду як "Azur": "Im Regal steht ihre Sammlung analoger Fotoapparate, auf der Kleiderstange hдngen Sommerkleider in Azur." [43] - "У полиці знаходиться колекція її аналогових фотоапаратів, на вішалці висить літній одяг лазуриного кольору.". Така метафорична лексема використовується для позначення небесно-блакитного кольору. Слід зазначити, що у німецькій мові існують інші мовні одиниці для позначення такого кольору, а саме "Himmelblau" та "Azurblau". Іменник "Azur" наприкінці ХХVІІ ст. був запозичений з французької мови, а саме від прикметника "аzur", який використовувався для позначення кольору напівдорогоцінного каменя лазурит ("Lapislazuli" або "Lasurstein"). У кінці ХХVІІІ ст. поетична творчість призвела до використання такої мовної одиниці на позначення більш глибокого синього кольору неба [35, с. 60 - 61]. У вище наведеному уривку публіцистичної статті запозичена з французької мови лексема виконує функцію уточнення та привертає увагу читачів, надаючи контексту модний відтінок.

Дуже поширеним для публіцистичних статей є використання цієї запозиченої мовної одиниці з додаванням інших лексем, наприклад: "Die Ostsee ist fьr uns immer die Sьdsee gewesen. Grьne Kiefern, weiЯer Strand, azurblaues Meer." [43] - "Балтійське море для нас завжди було Південним морем. Зелені сосни, білий пісок, лазурно-блакитне море.". Зустрічаємо додавання лексеми "-blaue", яка використовується з метою уточнення та у наведеному уривку використовується як переосмислений прикметник, який нагадує читачу лазурний берег та викликає теплі та приємні відчуття.

У всіх стилях мовлення дуже поширеним є такий інтернаціоналізм як "E-mail". Публіцистичний стиль не є вийнятком: "… eine Hacker-Gruppe, die Ende November einen Cyberangriff auf Sony gestartet und interne Dokumente und E-Mails verцffentlicht hatte." [43] - "… група хакерів, яка у кінці листопада розпочала кібернапад на компанію "Sony" та оприлюднила внутрішні документи та електронну переписку.". Слід звернути увагу на використання запозиченого з англійської мови іменника у множині, яка утворена за допомогою закінчення -s, яке є характерним для слів множинної форми англійської мови та для множини запозичень у німецькій [6, с. 112], а також на те, що використана у наведеному уривку лексема є скороченою формою від англійського "electronic mail" [29]. Таким чином, маємо запозичену буквену абревіатуру, яка є інтернаціонально відомим терміном та використовується з метою називання. У наведеному уривку зустрічаємо ще одне запозичення "Sony", яка зазвичай відтворюється способом графічного відтворення або нульового перекладу. Ця мовна одиниця є назвою та використовується для позначення вже відомої в усьому світі китайської компанії, яка займається випуском побутової та професійної електроніки [29].

Звертаємо увагу, що запозичене з англійської мови "mail" використовується у німецькій мові, а саме у публіцистичному стилі, не лише як іменник, але і як дієслово "mailen" [36, с. 46], наприклад: "Erdenbьrger sind aufgerufen, der Nasa eine persцnliche Botschaft zu mailen ... " [42] - "Громадян землі закликали надіслати НАСА особисті звертання електронною поштою…". У наведеному прикладі запозичення виконує номінативну та конкретизуючи функції, підкреслюючи таким чином, що листи або запити повинні бути надіслані саме в електронній формі. Слід зазначити, що у німецькій мові існує ряд рідних еквівалентів, наприклад, "schicken", "senden" та інші, які не передають інформації, що надсилати потрібно в електронному вигляді. Такий денотат може бути переданий у німецькій мові лише національним словосполученням за допомогою додаткових лексем.

Як бачимо, велику роль у поповненні словникового складу німецької мови відіграють інформаційні та електронні технології та вироби, а також реалії англо-американського суспільства. Саме з цієї причини німецька мова поповнюється вже інтернаціонально відомими термінами з англійської мови. Не винятком є і такий інтернаціоналізм як "Website". Цей іменник, який у німецькій мові використовується як у жіночому так і чоловічого роду, походить з англійської мови: скорочення "Web" для "Webbrowser" та "Site" для "Stelle", "Platz", та використовується для позначення Інтернет сайту/сторінки [36, с. 74]. Сучасні умови життя сприяють частому використанню цього іменника і у публіцистичних статтях різної тематики, наприклад: "Das Urteil gilt fьr vier Websites, die das Titelbild gezeigt haben…" [43] - "Це рішення стосується до чотирьох веб-сайтів, які опублікували фотографію з обкладинки…". У німецькомовному наведеному уривку зустрічаємо інтернаціоналізм, який використовується у множині, утвореній за допомогою закінчення -s. Як ми вже зазначали, таке закінчення є характерним для іменників множини англійської мови та запозичених лексем у німецькій. У цьому випадку автор статті використав інтернаціонально відоме запозичення для називання комп'ютерної мережі, об'єднаної під однією адресою.

У наступному уривку статті одного з німецьких Інтернет-видань зустрічаємо попередньо зазначену запозичену лексему з додаванням скорочення для позначення країни "US-": "Die US-Website Buzzfeed etwa fьhrt, wie viele andere, eine Liste darьber…" [43] - "Як і багато інших сайтів, веб-сайт Сполучених Штатів "Buzzfeed" веде з цього приводу список…" До речі, це скорочення є також запозиченою мовною одиницею, а саме екзотизмом, який використовується для позначення назви такої країни як США. Метою використання такої лексеми є називання визначеного явища та його приналежності до зазначеної країни. При перекладі назви сайту "Buzzfeed", яка є реалією, ми використали спосіб нульового перекладу та відтворили номінацію латинськими літерами, обрамивши її у лапки.

Таким чином, комп'ютерні технології та мережі відіграють дуже велику роль у поповненні лексичного складу мови, що сприяє їх частому використанню у публіцистичному стилі.

З причини поширеного використання та вдосконалення комп'ютерних технологій та систем, дуже поширеним у всіх стилях мовлення є інтернаціонально відома назва "Google", яка використовується для називання електронної пошукової системи та є реалією. Від цієї номінативної мовної одиниці згідно нормам німецької мови утворилось дієслово "googeln", яке часто зустрічається у статтях публіцистичного стилю, наприклад: "Wer in Amerika Dresden googelt, erfдhrt mehr ьber Kriegszerstцrung und Nazis…" [43] - "Той, хто в Америці загуглить Дрезден, дізнається про руйнування у воєнні часи та нацистів". У цьому випадку запозичена лексема має закінчення, яке є характерним для німецької мови для форм дієслів для осіб третьої особи однини [6, с. 12]. Запозичене дієслово виконує у наведеному уривку номінативну функцію. Звернемо увагу, що існує велика кількість інших пошукових систем, які також відомі інтернаціональну, тому, у цьому випадку, дієслово виконує і функцію конкретизації.

Зазначимо, що більшість запозичених мовних одиниць зі сфери комп'ютерних технологій та мереж важко сприймаються та викликають спантеличення у людей похилого віку, але є зрозумілим для молодшого покоління, яке цікавиться та користується технологіями зазначеної сфери.

У статтях німецьких журналів та газет, присвячених закладам швидкого харчування, наявна дуже велика кількість відповідних запозичень англійської мови, які використовуються за допомогою додавання інших німецьких лексем, наприклад: "Auch andere Fast-Food-Ketten sind ьberaus prдsent - besonders in Flensburg…" [40] - "Існують також і інші мережі швидкого харчування - зокрема у м. Фленсбург…". У цьому випадку маємо дуже поширену у англомовних країнах, особливо у США, мовну одиницю "Fast-Food", яка є інтернаціонально відомою реалією, та до якої автор статті додав таку німецьку лексему жіночого роду у множині як "Kette". Таким чином, автор використав вже відому німецькомовному реципієнту запозичену одиницю, додаючи до неї рідне слово. У цьому випадку така мовна одиниця виконує експресивну функцію, адже у всьому тексті статті наявна велика кількість американізмів, які називають це явище.

У цій же статті зустрічаємо і іншу запозичену лексему "Gastronomie" "Doch auch dieser Wert liegt noch deutlich ьber jenem der Gesamt- Gastronomie." [40] - "Але ж крім того така вартість залежить від кожного із загальної гастрономії". Ця запозичена лексема походить з грецької мови від слів "gaster" - "Bauch" - "живіт" та "nomos" - "Gesetz" - "закон". У німецьку мову ця лексема потрапила у 1876 році та використовувалася для позначення високого гурманства або для кулінарного мистецтва. Причиною частого використання цієї запозиченої мовної одиниці послугувала її схожість з німецьким словом "Gast" - "гість" [29]. Управляючих гастрономічних підприємств у Німеччині називали "Gastwirte" - "хазяїн готелю", або "Gastronomen" - "гастроном", "гурман", "хазяїн ресторану" [31]. Така запозичена лексема використовується в оригінальній статті з метою іронії, адже зміст усієї статті присвячений мережам швидкого харчування не дуже високої якості.

Іншою запозиченою лексемою, яка дуже часто зустрічається в усіх стилях мовлення серед яких і публіцистичний, є іменник середнього роду "Cafe" - "кафе", який походить з французької мови, наприклад: "Der Fokus liegt nicht darauf, ein Subway-Cafe zu erцffnen… " [40] - "Фокус полягає не у відкритті кафе у підземці…". У наведеному уривку статті ця лексема входить до складу складного іменника "Subway-Cafe", обидві складові частини якого є запозиченими словами. Запозичений з англійської мови іменник "Subway" має значення "метро" [31]. У цьому випадку цей складний запозичений з двох різних мов іменник використовується для називання явища, яке є характерним для англомовних країн, а саме США. Звернемо увагу, що у німецькій мові є рідні відповідники для обох запозичених іменників: "Cafe" - "Kaffeehaus" "Subway" - "Untergrundbahn" або скорочена форма "U-Bahn" [31]. До речі, німецький іменник "Kaffeehaus" походить від іменника для позначення напою "Kaffee", який був популярним до XIX ст., згодом все більшої популярності набував іменник французького походження" [35, с. 117].

Спірним і сьогодні залишається походження іменника "Marzipan", який використовується для позначення солодощів, виготовлених із цукру та горіхів. Точно відомо лише те, що цей німецький іменник чоловічого роду у ХVІ ст. був запозичений від італійського слова "marzapane". Щодо подальшої етимології цього німецького іменника існує багато спекуляцій. Відомо, що самі солодощі походять з Персії, де їх називали "lawzenag".

Будучі дуже відомим та поширеним у Німеччині видом солодощів, іменник "Marzipan" дуже часто використовується у публіцистичних статтях, наприклад: "Marzipan wirkt altertьmlich, gilt als Kalorienbombe und wird … verwendet. " [44] - "Марципан є старинним, вважається калорійною бомбою та використовується…". У наведеному уривку зазначений іменник використовується без артикля, адже у німецькій мові іменники на позначення матеріалів використовуються зазвичай без артиклю [6, с. 106]. У цьому випадку запозичення використовується для називання солодощів, тобто у номінативній функції.

У наступному уривку іншої статті зустрічаємо запозичений іменник "Marzipan" у переносному значенні, який входить до складу порівняння: "Die Hдuser wie aus Marzipan, die Plдtze wie gezeichnet - man mцchte es kitschig nennen, ьbertrieben, einen Themenpark - allein: Es ist alles echt." [43] - "Будинки мов із марципану, площі немов намальовані - хочеться назвати це низькопробним, перебільшеним, тематичним парком - єдине але: Все це справжнє.". У цьому випадку запозичення використовується для передачі авторського негативного відношення до побаченого. Таким чином, порівняння передає суб'єктивний погляд та надає змісту більшої експресивності, привертаючи увагу читача.

Часто вживаним у всіх стилях мовлення є і таке запозичення-відтворення як "Wolkenkratzer", яке використовується для позначення дуже високої будівлі зазвичай від 200 метрів [29]. Зазначений іменник відтворений з англійського слова "Skyskraper" ("Himmelskratzer") та має наступні німецькі синоніми: "Hochhaus", "Turmhaus", "Wohnturm", "Betonburg" [37]. Вперше це запозичення з'явилось у посібнику з правопису "Duden" у 1929 році [37]. Не рідко це запозичення-відтворення використовується у німецьких публіцистичних статтях, наприклад: "Das Projekt zeige die Mцglichkeiten, mit Hochhдusern qualitдtsvollen stдdtischen Raum zu schaffen, wenn man Wolkenkratzer nicht nur als einsam stehende, unverbundene Symbole betrachte, begrьndete die Jury ihre Entscheidung." [41] - "Проект демонструє можливості створення міської території високої якості з високимм будівлями, коли хмарочоси розглядають не лише як одинокі, не пов'язані один з одним символи, - обґрунтував журі своє рішення.". У наведеному уривку запозичена мовна одиниця використовується як синонім до лексеми "Hochhaus" з метою уникнення тавтології.

Історично склалося, що дуже велика кількість запозичень у німецькій мові походять із латинської [23, с. 137 - 141]. Одним із таких запозичених слів, яке часто вживається у різних статтях є "Diktatur", яке має значення "здійснювання правління однією особою", наприклад: "Je besser wir Diktatur begreifen, umso besser kцnnen wir Demokratie gestalten" [42] - "Чим краще ми пізнаємо диктатуру, тим краще ми зможемо сформувати демократію". У німецькій мові залежно від необхідного значення запозичений іменник жіночого роду має різні синоніми серед яких наступні: "Zwangsherrschaft", "Willkьrherrschaft", "totalitдrer Staat", "Alleinherrschaft", "Eigenmдchtigkeit", "Tyrranei" [37]. У наведеному уривку важко оминути увагою ще одну запозичену лексему "Demokratie", яка, до речі, походить з грецької мови (dзmokratнa: d?mos = Volk - народ; Gebiet - область, krбtos = Kraft - сила, Macht - міць). Обидві запозичені мовні одиниці використовуються з метою називання певних явищ, є термінологічними одиницями та виконують номінативну функцію.

У наступному уривку зустрічаємо скорочення, до складу якого входить запозичена лексема "Diktatur", така форма скорочень є поширеною у німецькій мові та відповідає її нормам: ""Ich nehme mit Sorge und Verstдndnis wahr, dass bei Menschen, die unter der DDR-Diktatur erheblich gelitten haben, alte Wunden aufbrechen", erklдrte die Bischцfin…" [41] - ""З тривогою та розумінням я сприймаю те, що у людей, які дуже страждали від диктатури НДР, розкриваються старі рани", - пояснила єпископ…". Зазначимо, що скорочення "DDR" часто вживається у всіх стилях мовлення серед яких і публіцистичний, тому є абсолютно зрозумілою реципієнту, який володіє німецькою мовою. Запозичена мовна одиниця використовується з метою називання певного явища та, таким чином, виконує номінативну функцію.

У публіцистичних статтях німецьких видань можна зустріти і російські запозичення, наприклад, такий іменник чоловічого роду як "Sputnik" - "супутник": "Der Sputnik sei aber seit ungefдhr zehn Jahren nicht mehr in Betrieb gewesen." - "Припустимо, що супутник вже 10 років не функціонує." [43]. Вперше запозичена лексема увійшла до фіксованого словникового складу німецької мови у 1961 році [37]. Російська лексема "спутник" походить від іменника "путь", який у свою чергу походить від православного "potь" [29]. У наведеному уривку іменник використовується з метою називання першого штучного супутника Землі та виконує, таким чином, номінативну функцію.

У наступному уривку зустрічаємо те саме запозичення, але у переносному значенні: "Obamas Rede zur Lage der Nation war ein Sputnik-Moment. Zumindest fьr ihn. Es war der Augenblick, in dem der Prдsident von der Defensive in die Offensive wechselte und den Kampf um Amerikas Zukunft erцffnete." [43]. - "Промова Обами щодо положення нації була моментом супутника. Щонайменше для нього. В одну мить Президент з оборони перейшов у наступ та розпочав боротьбу за американське майбутнє". Ідіоматичне словосполучення "Sputnik-Moment" виникло після 4 жовтня 1957 року, коли Радянський Союз запустив перший в історії людства штучний супутник Землі. Дослівно вираз перекладається як момент, коли люди розуміють, що перед ними виникла серйозна загроза та вони вимушені подвоїти свої зусилля [31]. Метою використання такого ідіоматичного виразу є надання тексту більшої експресивності та передача суб'єктивного відношення автора до викладеного у статті змісту.

З метою уникнення тавтології, у наступному уривку німецької статті зустрічаємо два синоніми, один з яких є запозиченою з англійської мови лексемою: "Allenthalben spьrt er Sympathie, an der vornehmen Elbchaussee, in Helmut Schmidts altem Wahlkreis, bei den Wдhlern in Rothenburgsort und den Gemьsebauern am Elbdeich, Goodwill durchweg auch bei den Journalisten. Dieses Wohlwollen muЯ er nun in Wдhlerstimmen ummьnzen." [43] - "Йому всюди симпатизували: на аристократичній вулиці Ельбшаузее, на старій виборчій дільниці Гельмута Шмідта, серед виборців району Ротенбургсорт та овочеводів району Ельбдайх; тим часом і доброзичливість серед журналістів. Цю прихильність він повинен використовувати лише для відбору голосів.". Звернемося до словникового значення запозиченої лексеми "Goodwill". Згідно словника цей іменник чоловічого роду має три значення: престиж/репутація якогось закладу, ціна закладу та доброзичливість/прихильність [37]. Таким чином, з метою уточнення та уникнення тавтології у подальшому контексті автор статті використовує саме німецький іменник.