Метамова термінознавства як фрагмент метамови лінгвістики

Дослідниця зазначає також, що чимало мовознавців активно послуговуються деякими з них, зокрема теорія термінознавства / теоретичне термінознавство, методологія термінознавства, історія [українського] термінознавства, історія [української] термінографії, періодизація в історії [українського] термінознавства, напрям в історії [українського] термінознавства тощо [14, с. 7].

В іншій статті - “Концептуарія основних понять термінографії” (2002) - В. Л. Іващенко аналізує поняття “термінографія”, “термінографічний”, “термінограф”, “словник” з огляду на лексико-семантичний, логіко-поняттєвий та дериваційний потенціал у парадигматиці, синтагматиці та епідигматиці. Дослідниця зазначає, що термін термінографія має три значення - 1) “розділ лексикографії як наукова дисципліна про складання спеціальних словників”; // “теорія і практика укладання термінологічних словників”; 2) “вид практичної діяльності, пов'язаний зі збиранням, систематизацією, фіксацією та описуванням термінологічного матеріалу”; 3) “сукупність термінологічних довідкових видань як окремої галузі знання, так і мови загалом”; // “сукупність теоретичних досліджень у цій галузі”, кожне з яких у синтагматичній зумовленості вибору в наукових текстах відбито в різновекторній сполучуваності з іншими словами, що продукує відповідні терміни, наприклад: національна [українська] т., загальна / галузева [спеціальна] т., сучасна / історична т., словникова т., нормативна т., описова т., проектна т., експериментальна т., комп'ютерна т., одномовна / двомовна / багатомовна т., галузь т., предмет т., теорія т., практика т. тощо [15, с. 142].

На думку В. Л. Іващенко, поняття “термінографічний” має значення “який відноситься до термінографії”, “пов'язаний із термінографією”, “пов'язаний із термінографією”, “стосовно до термінографії”, які організуються відповідно до основних значень слова термінографія, про що також свідчать відповідні терміносполучення, напр.: т. дослідження, т. проблематика, т. прагматика, т. антиномії, т. аспект, т. система; т. параметри, т. реквізити, т. семантизація, т. інтерпретація, т. робота, т. діяльність, т. матеріал; т. видання, т. бюлетень, т. словник, т. спадщина тощо. Лінгвонім термінограф прокоментовано як такий, що його витворено шляхом редеривації (зворотної деривації) від слова термінографія (нульова суфіксація), що функціонує в мовознавчій літературі на позначення поняття “фахівець із термінографії (у 1,2 значеннях)” (за семантичною аналогією до лексеми лексикограф), яке вступає у гіпо- гіперонімічні відношення із поняттям “термінологічний працівник” [Там само, с. 143].

Термінографічне осмислення поняття “словник” у статті зреалізовано в таких значеннях: 1) “сукупність термінологічних одиниць окремо взятої сфери людської діяльнлості або галузі чи підрозділу науки як частина загального словникового складу мови”; 2) “певним чином організоване довідкове зібрання таких одиниць у формі книг або в комп'ютерному варіанті з інформацією про системну організацію словника (у 1 знач.)”. Відповідно представлено концептуальну організацію термінологічних одиниць, що підтримують термін словник (с.) у кожному зі значень: 1) термінологічний с. [с.-мінімум] - термінологічна [спеціальна, галузева, фахова] лексика - термінологія [термінолексика / номенклатура] - терміни / номени - термінологічні / номенклатурні одиниці [назви, найменування] - мова [с.] фахівця [фахова мова] - термінологічний матеріал [інвентар, масив]; 2) термінологічний [галузевий, спеціальний, фаховий, науково-технічний / технічний // номенклатурний] с. [с. -довідник, лексикон, с. -мінімум] - с. термінології [мови фахівця, термінів, сполучуваності термінів, терміноелементів, термінологічних скорочень] - с. [спеціальних(ої)] [стандартних, рекомендованих] термінів [лексики] [Там само, с. 144].

Метамову опису української лінгвістичної термінографії досліджує І. А. Казимирова, яка вважає, що особливістю термінографічної метамови є те, що вона містить одиниці на позначення спеціальних термінографічних понять, які досі не визначені у фаховій літературі. У зв'язку з цим, у термінографічній діяльності важливим є вирішення певних теоретичних проблем, пов'язаних із поняттями “метамова” і “метамова термінографії”, що свого часу спонукало О. С. Герда закцентувати увагу на таких питаннях, як метамова і тип словника, метамова і металексикографія, словник як текст, метамова і прагматика в термінографії та чинники, які визначають метамову [12, с. 34]. Метаодиниці цього рівня, вважає дослідниця, - термінографія-1 (наука про укладання термінологічних словників), термінографія-2 (практика укладання цих словників; їхній перелік); історична термінографія-1 (наука про укладання історичних термінологічних словників), історична термінографія-2 (практика укладання таких словників; їхній перелік); історичний термінологічний словник (термінологічний словник, у якому відбито розвиток, динаміку терміна / певної терміносистеми протягом окресленого хронологічного періоду); предметна орієнтація словника (елемент авторського задуму, тематичне, ареальне, часове співвіднесення), макроструктура історичного термінологічного словника (загальна структура історичного термінологічного словника й визначення способу представлення у словнику лексичних одиниць); мікроструктура історичного термінологічного словника (показники вибору, розташування, оформлення елементів термінографічної інформації); термінографічний параметр (спосіб термінографічної інтерпретації того чи іншого структурного елемента чи функційного явища в мові та їх екстралінгвістичних відповідників); термінографічний параметр історичного термінологічного словника (хронологічний, етимологічний, історико-культурний, ареальний, частотний, екземплярно-ілюстративний) тощо [16].

Проте унормування терміносистеми термінознавства все ще залишається поза увагою спеціалістів, що, на думку Т. Михайленко, зменшує наукову цінність багатьох праць і заважає науковій комунікації у цій галузі мовознавства [19]. Специфічними особливостями метамови термінознавства дослідниця називає некоректне використання традиційної лінгвістичної термінології та неоднозначне розуміння і вживання різними авторами основних термінознавчих термінів, зокрема й самого терміна “термінознавство”, що зумовлено такими позамовними чинниками: 1) багаторічним домінуванням у науці, а отже, й у лінгвістиці, російської мови, що не сприяло розбудові української термінології, і особливо термінознавчої; 2) надзвичайно активною працею в галузі термінознавства й термінографії фіхівців-нелінгвістів (“технарів”), переважання прагматичного аспекту термінологічної діяльності (укладання словників та стандартів) особливо на початку 1990-х рр.; 3) браком чіткого виокремлення об'єкта дослідження термінознавства, неоднозначним визначенням місця термінознавства в системі сучасних наукових знань, що зумовлено наявністю різноманітних термінознавчих шкіл із різними методологічними підходами до проблеми (львівська, київська, харківська, ужгородська, чернівецька та інші) [19]. Дослідниця у статті “Про метамову термінознавства” (2002), фрагментарно аналізуючи термінознавчі терміни функціональний стиль, субмова, науково-технічна термінологія, національна терміносистема, наголошує, що удосконалення й розбудова метамови термінознавства (як і будь-якої галузі науки) - явище природне. Лінгвістика розвивається останнім часом дуже інтенсивно. Поява термінознавства як фахового орієнтованого напряму лінгвістики є результатом її реагування на сучасні позамовні чинники, які суттєво визначають розвиток сучасних мов: надзвичайно високий темп розвитку науки та техніки, поглиблену спеціалізацію наукових знань і фахової діяльності людей, черговий “інформаційний вибух”, електронізацію та комп'ютеризацію сучасного виробництва і побуту тощо [Там само].

Термінознавство вважають молодою галуззю науки, що вирізняється доволі широким діапазоном розуміння і трактування основоположних, концептуальних термінів, а тому метамову термінознавства розглядають як таку, що перебуває на стадії формування та розвитку, що свідчить про еволюцію цієї галузі лінгвістичного знання [7, с. 13].

Отже, метамову термінознавства як фрагмент метамови лінгвістики визначаємо як таку, що слугує для опису, вивчення та аналізу основних об'єктів дослідження термінознавства. Це мова, якою оперують термінологи, дослідники термінології, мовознавці; одиниці якої вимагають упорядкування в українському термінознавстві, що передбачає укладання відповідного українськомовного словника термінознавчих термінів, або словника термінів термінознавства.

Література

1. Абдулфанова А. А. Особенное в метаязыке лингвистики / А. А. Абдулфанова // Русский язык: прошлое и настоящее. Рязань: Рязанский гос. педагог. университет им. С. А. Есенина. 2000. 58 с.

1. Абрамова Е. А. Грамматические категорий и единицы: синтагматический аспект / Е. А. Абрамова, А. Б. Копелиович // Материалы четвертой международной конференции. Владимирский гос. педагог. университет. 1999. 234 с.

2. Арнольд И. В. Основы научных исследований в лингвистике [Электронный ресурс] / И. В. Арнольд. Режим доступа: http://www.classes.ru/grammar/128.Arnold-research/html/1_21.html. Дата обращения: 15.05.2015.

3. Ахманова О. С. К вопросу об основных понятиях метаязыка лингвистики / С. Ахманова // Вопросы языкознания. 1961. № 5. С. 115-119.

4. Барт Р. Литература и метаязык / Р. Барт // Избранные работы. Семиотика. Поэтика ; пер. с фр. М., 1994.

5. Блажевич Н. В. Универсалии языка науки: Философско-методологические аспекты: учеб. пособие / Н. В. Блажевич // Рос. филос. о-во ; Межвуз. центр проблем непрерыв. гуманитар. образования при Урал. гос. ун-те им. А.М. Горького ; Тюмен. юрид. ин-т МВД РФ. Екатеринбург: Банк культурной информации, 1999. Вып. 10. 120 с.

6. Буянова Л. Ю. Терминологическая деривация в языке науки: когнитивность, семиотичность, функциональность: монография / Л. Ю. Буянова. 2-е изд., стереотип. М.: ФЛИНТА, 2011. 389 с.

7. Вежбицкая А. Метатекст в тексте / А. Вежбицкая // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. VIII: Лингвистика текста. М.: Прогресс, 1978. С. 402-421.

8. Володина Т. С. Технологии перевода терминологических новообразований метаязыка лингвистики / Т. С. Володина // Вісник КНЛУ. Серія Філологія. Т. 17. № 2. 2014.

9. Гвишиани Н. Б. Метаязык / Н. Б. Гвишиани // Лингвистический энциклопедический словарь. М., 1990.

10. Гвишиани Н. Б. Язык научного общения (вопросы методологии) / Н. Б. Гвишиани. М.: Высш. шк., 1986. 280 с.

11. Герд А. С. Научное знание и система языка / А. С. Герд // Вестник Санкт- Петербургского ун-та. Сер. 2. Вып. 1 (№ 2). 1993. С. 30-34.

12. Д'яков А. С. Основи термінотворення: семант. та соціолінгвіст. аспекти / С. Д'яков, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько. К.: Видавничий дім «КМ Аcademia», 2000. 218 с.

13. Іващенко В. Л. Історіографія термінознавства: метамова і структурні підрозділи / Л. Іващенко // Термінологічний вісник. 2013. Вип. 2 (1). С. 5-20.

14. Іващенко В. Л. Концептуарія основних понять термінографії / В. Л. Іващенко // Слово и словарь: Vocabulum et Vocabularium: Сб. науч. тр. по лексикографии. Гродно: ГрГУ, 2002. С. 141-147.

15. Казимирова І. А. Метамова опису української лінгвістичної термінографії / А. Казимирова // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2014. № 791. С. 109-112.

16. Колесникова Е. А. К вопросу о метаязыке лингвистики / Е. А. Колесникова / Альманах современной науки и образования: в 3-х ч. Ч. II. Тамбов: Грамота, 2008. № 2 (9). С. 84-86.

17. Лесников С. В. Основные латинские терминоэлементы и термины метаязыка лингвистики / С. В. Лесников // Сыктывкарский государственный университет ; Серия Гуманитарные науки. 2011. № 12 (107). Вып. 10. С. 37-45.

18. Михайленко Т. Про метамову термінознавства / Т. Михайленко // Мовознавчі студії [матеріали конференцій]. Львів: Наукове товариство ім. Шевченка у Львові. Філологічна секція. Том 13. 2002. С. 119-129.

19. Самбурова Г. Г. Приложение. Словарь терминолога: основные понятия и термины теории и практики упорядочения специальной терминологии / Г. Г. Самбурова // Органолептические методы оценок пищевых продуктов: Терминология: сб. научнонормативной терминологии. М.: Наука, 1990. Вып. 111. 38 с.

20. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія / О. О. Селіванова. Полтава: Довкілля. К., 2010. 844 с.

21. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О. О. Селіванова. Полтава: Довкілля. К., 2006. 716 с.

22. Сидельников В. П. Некоторые особенности метаязыка современной лингвистики / В. П. Сидельников, Е. А. Марченко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». Т. 27 (66). № 1. Ч. 1. С. 25-29.

23. Стариченко В. Д. Современная лингвистическая терминология как неотьемлемая часть метаязыка лингвистики / В. Д. Стариченко // Проблемы семантической интерпретации и номинации. Минск, 2009. С. 248-251.

24. Українська мова: Енциклопедія / Редкол. Русанівський В. М., Тараненко О. О., Зяблюк М. П. та ін. 2-ге вид., випр. і доп. К.: Вид-во “Українська енциклопедія” ім. М. П. Бажана, 2004. 824 с.

25. Bessй B. Glossary of terms used in terminology / B. Bessй, B. Nkwenti-Azeh, J. Sager // Terminology 4:1. 1997. P. 119-156.

26. Jakobson R. Closing Statement: Linguistics and Poetics / R. Jakobson // Style in Language / ed. by Thomas A. Sebeok. Cambridge, Mass.: MIT Press; N. Y. L.: Wiley, 1960. P. 350-377.

27. Jakobson R. Metalanguage as a Linguistic Problem / R. Jakobson // The Framework of Language. Ann Arbor: Univ. of Michigan, 1980. P. 81-92.

28. Jзzyki specjalistycznе. Slownik terminologii przedmiotowej / Pod red. J. Lukszyna. Warszawa: Zaklad Graficzny UW, 2005. 216 c.

29. ЗСЛ 2 - Загнітко А. П. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни / А. П. Загнітко. Т. 2: К - О. Донецьк: ДонНУ, 2012. 349 с.

30. СЛТА - Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. М.: Советская энциклопедия, 1966. 608 с.

31. ЄБТС - Єрмоленко С. Я. Українська мова: Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор ; За редакцією С. Я. Єрмоленко.

32. К.: Либідь, 2001. 224 с.

33. ГОС - Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів / Д. І. Ганич, І. С. Олійник. К.: Вища школа, 1985. 360 с.

34. ГИС - Гринев С. В. Исторический систематизированный словарь терминов терминоведения: (учеб. пособие) / С. В. Гринев ; Моск. пед. ун-т. М.: МПУ, 2000.

35. 144 с.

Размещено на Allbest.ru