Статистичні критерії аналізу синтаксичних фразеологізмів
Дослідження статистичних критеріїв аналізу синтаксичних фразеологізмів на матеріалі української мови. Розгляд синтаксичних фразеологізмів з позицій конструкційної граматики. Аналіз різноманітності моделей синтаксичних фразеологізмів української мови.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.03.2018 |
| Размер файла | 85,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
СТАТИСТИЧНІ КРИТЕРІЇ АНАЛІЗУ СИНТАКСИЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
Г.В. Ситар
Синтаксичні фразеологізми, або фразеологізовані речення, - специфічний тип речення, у якому фіксовано розташовані постійний (незмінний) і змінний компоненти пов'язані ідіоматично, граматичні зв'язки і прямі лексичні значення слів послаблені або втрачені на сучасному етапі розвитку мови. Синтаксичні фразеологізми є дієвим засобом вираження ставлення мовця до висловлюваного, властивим для розмовного мовлення, художніх і публіцистичних текстів [Балобанова 2004; Величко 1996; Всеволодова, Лим Су 2002; Русская грамматика 1980; Шмелёв 2006 та ін.] (докладно про ознаки та статус синтаксичних фразеологізмів у системі мовних одиниць див. у праці [Ситар 2011]).
Спираючись на положення конструкційної граматики (Construction Grammar) як напряму сучасних граматичних досліджень, започаткованого Чарльзом Філлмором (Charles J. Fillmore) та розвиненого Полом Кеєм (Paul Kay), Мері Кетрін О'Коннор (Mary Catherine O'Connor), Адель Голдберг (Adele E. Goldberg), Вільямом Крофтом (William Croft), Мір'ям Фрайд (Mirjam Fried) та іншими дослідниками, синтаксичний фразеологізм вважаємо одним із типів конструкції - мовного знаку, певний аспект плану вираження або плану змісту якого не можна пояснити через поєднання форми або змісту його компонентів [Fillmore 1988; Fillmore, Kay, O'Connor 1988; Goldberg 1995; Goldberg 2003; Fried 2010 та ін.]. Відповідно синтаксичний фразеологізм інтерпретуємо як некомпозиційну синтаксичну одиницю з виразним прагматичним спрямуванням (докладніше див. [Ситар 2015]).
Конструкційна граматика, як і багато інших напрямів сучасної лінгвістики, визначає необхідність статистичного етапу дослідження, що передбачає залучення статистичних методів для перевірки правильності висунутих гіпотез, отримання кількісних даних, що підтверджують або спростовують певні теоретичні положення (див., зокрема, праці представників колострукційного аналізу (Collostructional Analysis) Анатоля Стефановича (Anatol Stefanowitsch), Стефана Ґріса (Stefan Th. Gries) та ін. [Gries, Stefanowitsch 2004; Stefanowitsch, Gries 2003; Stefanowitsch, Gries 2005]). При цьому єдиним надійним матеріалом для статистичного аналізу будь-яких мовних або мовленнєвих одиниць вважають корпус текстів; іншими словами, саме корпусна зорієнтованість статистичного дослідження забезпечує вірогідність одержаних кількісних даних та переконливість зроблених висновків.
Корпус текстів (або повнотекстова база даних) - це «упорядкована сукупність текстів у цілісному вигляді» [Карпіловська 2006: 94], головною ознакою якої є наявність розмічення (індексування) - спеціально створених позначок для відображення лінгвістичної інформації (морфологічної, синтаксичної, семантичної, акцентної, метатекстової). Крім цього, на сьогодні в корпусах текстів передбачають можливість автоматичного здійснення статистичних підрахунків за визначеними формулами (див., напр., проект Sketch Engine [https://www.sketchengine.co.uk]; зазначимо також, що українські корпуси текстів подібних параметрів поки що не мають). Щодо ролі корпусу в мовознавчих дослідженнях і статистичних можливостей корпусів текстів Марія Хохлова зазначає, що «в сучасній лінгвістиці незамінним інструментом і водночас матеріалом для лінгвістичного дослідження і розв'язання прикладних завдань стали корпуси текстів. [...] Статистичний апарат, застосовуваний у корпусах текстів, дає змогу користувачам ранжувати результати пошуку за різними параметрами та задавати порогові значення, що спричиняє отримання найбільш значущої інформації» [Хохлова 2010: 3].
Виконання теоретичної частини нашого дослідження дало змогу сформулювати таку робочу гіпотезу: синтаксичні фразеологізми (або фразеологізовані моделі речень), як і будь-які інші стійкі одиниці, мають високий ступінь невипадковості поєднання компонентів, що входять до складу незмінної частини речення. Спробуємо довести це твердження за допомогою статистичних методів.
В арсеналі сучасної статистики існує низка статистичних критеріїв (коефіцієнтів), об'єднаних терміном «показники асоціації» (англ. association measures, measures of association). Згідно з Кембріджським словником статистики Брайана Еверітта (Brian S. Everitt), «Показники асоціації - числові індекси, що обчислюють силу статистичної залежності двох або більше квалітативних змінних» [Everitt 2002: 241].
За Штефаном Евертом (Stefan Evert), «Показник асоціації [шрифтові виділення Штефана Еверта - Г.С.] - це формула, що обчислює величину асоціації виходячи з інформації про частоту у факторній таблиці парного типу. Ця величина розглядається як індикатор того, наскільки сильною є асоціація між компонентами пари, з поправкою на випадкові ефекти [...]. Я використовую конвенцію, що високі показники асоціації засвідчують сильну асоціацію» [Evert 2004: 75].
Показники асоціації призначені передусім для автоматичного виділення колокацій / конструкцій в тексті (корпусі текстів) на підставі встановлення випадковості / невипадковості певної послідовності слів у тексті (корпусі текстів). Саме з такою метою їх застосовують на матеріалі англійської, німецької, останнім часом російської мов [Залесская 2014; Хохлова 2008; Ягунова, Пивоварова 2014; Church, Hanks 1990; Evert 2004; Seretan 2011; Stubbs 1995 та ін.].
Термін «конструкція» вживаємо в розумінні, запропонованому представниками конструкційної граматики (див. вище). Щодо колокацій зазначимо, що в зарубіжному та вітчизняному мовознавстві сформувалось кілька підходів до кваліфікації колокації, умовно їх можна назвати структурним, семантичним, семантико-синтаксичним та статистичним (пор. Тетяна Бобкова виділяє чотири основні підходи до аналізу колокацій: когнітивний, семантико-синтаксичний (з подальшою диференціацією на лексико-семантичний і лексико- функціональний), контекстно-орієнтований (об'єднує лексико-граматичний, синтаксичний і корпусний) та психолінгвістичний [Бобкова 2014: 16 і далі]).
У межах лінгвістичної статистики (за Тетяною Бобковою, корпусного підходу) терміном «колокація» позначають «статистично стійкі поєднання» слів [Хохлова 2010: 4], тобто невипадковість їхнього поєднання в тексті підтверджена здійсненими обчисленнями спеціально обраного відповідно до мети і предмета дослідження показника асоціації (на сьогодні переважно кількох показників асоціації) [Залесская 2014; Хохлова 2008; Хохлова 2010; Ягунова, Пивоварова 2014; Evert 2004; Kilgarriff, Tugwell 2002; Seretan 2011 та ін.]. Із цього приводу Тетяна Бобкова зауважує, що «за корпусним підходом колокація розуміється як послідовність слів, що зустрічаються разом частіше, ніж можна було б очікувати випадково» [Бобкова 2014: 19]. Введення ймовірнісно-статистичних методів виявлення колокацій є «розвитком ідей британського контекстуалізму» [Хохлова 2010: 10], найвідомішим представником якого є Джон Руперт Фьорз (John Rupert Firth).
На можливості застосування показників асоціації з різною метою наголошує Штефан Еверт: «Величини, обчислені показником асоціації, можуть бути інтерпретовані в різний спосіб: (і) Вони можуть бути використані прямо для оцінки величини асоціації між компонентами парного типу. (іі) Вони можуть бути використані для одержання ранжування парних типів у наборі даних. У цьому випадку абсолютна величина значень є нерелевантною. (ііі) Вони також можуть бути використані для оцінки парних типів із визначеним першим або другим компонентом» [Evert 2004: 75].
На нашу думку, обчислення показників асоціації можна застосовувати у вивченні синтаксичних фразеологізмів - для кількісного підтвердження правомірності кваліфікації певної моделі речення як ідіоматичної (фразеологізованої, зв'язаної) з опертям на визначення коефіцієнта / коефіцієнтів, що відбиває / відбивають ступінь випадковості / невипадковості (залежності / незалежності, злитості / незлитості, зв'язаності / незв'язаності) певної послідовності слів у тексті. Іншими словами, обчислення показників асоціації дає змогу підтвердити або спростувати так звану «статистичну зв'язаність» конструкції. У цьому плані спираємось на диференціацію зв'язаності, запропоновану Тетяною Бобковою, яка розмежовує семантичну, формальну і статистичну зв'язаність колокації (у термінології дослідниці - «зв'язність») [Бобкова 2014: 16].
Предметом нашого статистичного аналізу стали синтаксичні фразеологізми, незмінний компонент яких складається з поєднання кількох лексем - службових і повнозначних слів, яким властиве семантичне спустошення або семантичний зсув (що за, от тобі/вам і/й, не до, теж мені, яке там і под.: Що за тон! От вам і відповідь! Теж мені друг! Яке там гарна! Не до розмов тепер мені). Відповідно застосування показників асоціації доцільне саме для дво- і більше компонентних незмінних комплексів, проте поза межами розгляду залишаються група синтаксичних фразеологізмів, побудованих шляхом поєднання повторюваних повнозначних і службового компонентів типу як, так, і, а, не і под. (Хлопець як хлопець; Зробив так зробив) або компонента-зв'язки (Війна є війна) та група фразеологізованих речень, що мають однослівний незмінний компонент (без повторів слів у змінній частині): Яка пісня! Оце сказала! і под.
Мета статті - проаналізувати основні показники асоціації, використовувані для статистичного аналізу конструкцій, та визначити, які з них придатні для синтаксичних фразеологізмів. Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань: 1) розглянути сутність основних показників асоціації; 2) обґрунтувати доцільність застосування відповідного статистичного критерію для аналізу синтаксичних фразеологізмів; 3) здійснити обчислення показників асоціації для низки моделей синтаксичних фразеологізмів за даними Українського національного лінгвістичного корпусу.
На сьогодні в лінгвістичній статистиці застосовують кілька десятків показників асоціації (див. [Evert 2004; Seretan 2011] та ін.). До найбільш часто використовуваних для вивчення колокацій / конструкцій належать такі показники асоціації, як MI, t-score, log-likelihood, Dice, gmean та ін.
Показник асоціації МІ (або МІ-score) - коефіцієнт, який відбиває невипадковість (залежність) певної послідовності слів у тексті. Поняття MI (англ. mutual information - взаємна, спільна, повна інформація) запропоноване в теорії інформації американським ученим італійського походження Робертом Маріо Фано (Robert Mario Fano) [Fano 1961]. У лінгвістичний обіг формулу (1) для обчислення МІ ввели американські дослідники Кеннет Ворд Чарч (Kenneth Ward Church) та Патрік Хенкс (Patrick Hanks) [Church, Hanks 1990: 23]:
де I (х,у) - взаємна інформація; x - перше слово; у - друге слово;
P(x,y) - імовірність поєднання слів х та у; P(x) - імовірність слова х;
P(y) - імовірність слова y;
log2- логарифм числа за основою 2 (двійковий логарифм).
Величину імовірності P (англ. probability - імовірність) автори обраховують за допомогою визначення частоти f (англ. frequency - частота) та здійснення нормалізації, потреба у якій викликана отриманими результатами підрахунків на матеріалі кількох корпусів різного розміру.
З теорії ймовірності відомо, що ймовірність події (у нашому випадку вживання кількох слів разом) обраховують за формулою (2):
де P(x) - імовірність х; f(x) - частота х;
N - кількість усіх можливих уживань х.
Підставивши формулу (2) до формули (1) отримуємо формулу (3) для двокомпонентних конструкцій (біграм):
де MI - коефіцієнт mutual information; х - перша лексична одиниця; у - друга лексична одиниця;
Д(х,у) - абсолютна частота вживання біграми ху в корпусі (з урахуванням порядку одиниць усередині біграми);
Д(х) - абсолютна частота х в корпусі; f(y) - абсолютна частота у в корпусі;
N - загальна кількість словоформ у корпусі; log2 - логарифм числа за основою 2.
Кеннет Ворд Чарч та Патрік Хенкс подають таку інтерпретацію результатів обчислень: невипадковим вважається поєднання лексем, якщо МІ > 3 [Church, Hanks 1990: 24].
Оскільки значна частина синтаксичних фразеологізмів належить до багатокомпонентних одиниць, постає потреба у врахуванні більшої кількості компонентів, ніж 2. У науковій літературі запропоновано формулу для триграм - трикомпонентних поєднань слів. Так, Sasa Petrovic, Jan Snajder, Bojana Dalbelo Basic, Mladen Kolar до формули (1) вводять третій компонент z, унаслідок чого отримуємо формулу (4) [Petrovic, Snajder, Basic, Kolar 2006: 323]:
Размещено на http://www.allbest.ru/
З формули (4) можна вивести загальну формулу (5), за якою можна обрахувати коефіцієнт МІ для конструкцій із будь-якою кількістю компонентів (i > 2). Формулу (5) подаємо за [Ягунова, Пивоварова 2014: 586]:
МІ = Іод2
де MI - коефіцієнт mutual information; і - це кількість компонентів конструкції; с1 - перша лексична одиниця; с2 - друга лексична одиниця; сі - /-а лексична одиниця;
f(c1,C2,...сі) - абсолютна частота вживання конструкції
C1, c2,... Сі в корпусі (з урахуванням порядку одиниць усередині конструкції); f(c0 - абсолютна частота c в корпусі; f(c2) - абсолютна частота c2 в корпусі;
f(ci) - абсолютна частота c в корпусі;
N - загальна кількість словоформ у корпусі; log2 - логарифм числа за основою 2.
Статистичний показник t-score (або t-test, t-критерій, T-value) для вивчення біграм запропонували Кеннет Чарч (Kenneth Church), Вілліам Гейл (William Gale), Патрік Хенкс (Patrick Hanks), Доналд Хіндл (Donald Hindle) у праці [Church, Hanks, Hindle, Gale 1991: 6 і далі]. Він є застосуванням відомого у статистиці критерію Стьюдента для дослідження сполучень слів. Загалом критерій Стьюдента використовують на статистичному етапі дослідження в різних галузях знань передусім з метою перевірки рівності середніх значень у двох вибірках. У згаданій статті автори здійснюють аналіз сполучуваності англійській слів на матеріалі корпусу Брауна і корпусу Associated Press, що і мотивує доцільність зіставлення даних, і називають t-test «показником відмінності».
Сутність відмінностей у застосуванні МІ та t-score американські дослідники сформулювали так: «Показник спільної інформації є кращим для віднайдення схожості; t-величини є кращими для встановлення відмінностей між близькими синонімами. Ми не намагаємося сказати, що один показник є кращим за інший, обидва є важливими. Іноді ми більше зацікавлені у знаходженні асоціацій, а іноді ми зацікавлені у зосередженні на найтонших відмінностях» [Church, Hanks, Hindle, Gale 1991: 28].
Тому формула (6), наведена у працях Марії Хохлової [Хохлова 2008: 348; Хохлова 2010: 12], та використана у вивченні колокацій російськими вченими [Залесская 2014; Ягунова, Пивоварова 2014 та ін.] як така, що «враховує частоту спільного вживання ключового слова та його колоката і відповідає на питання, наскільки не випадковою є сила асоціації (зв'язаності) між колокатами)» [Хохлова 2008: 347] (пор. аналогічну думку висловлено у праці [Пивоварова, Ягунова 2014: 585]), у такому тлумаченні втрачає основне призначення - зіставлення результатів для двох груп (вибірок, підвибірок) подібних одиниць або тих самих одиниць, але досліджуваних в різний період часу, і застосовується з іншою метою:
n - ключове слово; с - колокат;
f(n,c) - частота вживання слова n у парі з його колокатом с; f (n) - частота вживання слова n у корпусі; f(c) - частота вживання слова с у корпусі,
N - загальна кількість словоформ у корпусі.
Застосування показника t-score для нашого дослідження вважаємо недоцільним з урахуванням таких чинників:
1. Відповідно до специфіки об'єкта дослідження (синтаксичні фразеологізми української мови) та мети статистичного етапу дослідження, що полягає у з'ясуванні ступеня зв'язаності лексем у складі незмінного компонента синтаксичних фразеологізмів, зіставлення з іншими вибірками або підвибірками не передбачене.
2. Майкл Стаббс (Michael Stubbs) показав, що обчислення t-критерію дає результат, що приблизно дорівнює кореню частоти обстежуваної складеної одиниці: t-score ~ Jf(n, с) [Stubbs 1995]. Проведені нами обчислення конструкцій дають змогу зробити висновок, що це відповідає дійсності з точністю до другого або третього знака після коми, пор. значення кореня частоти конструкції та одержані за формулою (6) значення t-score: модель Де там N1 Copf/Inf/Adj/Adv - відповідно 23,4946 і 23,4913, Ну і N1 Copf - 28,6879 і 28,6857; Чим не N1 Copf - 21,8632 і 21,8595, Що за N1 Copf - 51,4392 і 51,4367 под. Наведені підрахунки засвідчують, що критерій t-score майже не враховує частоту вживання окремо взятих слів та загальну кількість словоформ у корпусі попри те, що ці компоненти входять до формули.
3. Показник асоціації t-score має обмеження щодо кількості компонентів обстежуваних мовних одиниць, він не призначений для багатокомпонентних конструкцій.
Cтатистичний критерій log-likelihood (буквально «логарифм імовірності») - це логарифметична функція правдоподібності поєднання кількох явищ. У випадку дослідження поєднань слів формула log-likelihood враховує спостережувані частоти мовної одиниці Оу та її очікувані частоти Ej, що обчислюються за таблицею спряженості, та випадковість / невипадковість лівобічного і правобічного контексту для слова [Evert 2004: 83]:
(7)
Тед Даннінг (Ted E. Dunning) запропонував застосовувати log-likelihood як показник асоціації та ввів модифіковану формулу для її обчислення [Dunning 1993: 67].
Для нашого дослідження застосування коефіцієнта log-likelihood є не виправданим, оскільки переважна більшість синтаксичних фразеологізмів не має лівого контексту через те, що вживається на початку речення (досить часто також на початку тексту як заголовок). Якщо лівий контекст є, то мова йде про попереднє речення, але сусіднє речення, як і знаки пунктуації, не є об'єктом нашого дослідження.
...Подобные документы
Класифікація фразеологізмів - стійких словосполучень, які сприймаються, як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні. Способи і складності перекладу фразеологізмів з англійської мови на українську. Структурна особливість фразеологізмів.
курсовая работа [43,3 K], добавлен 03.10.2014Фразеологія як лінгвістична дисципліна, предмет її дослідження. Аналіз значення фразеологізмів в українській мові. Класифікація фразеологічних одиниць. Особливості використання фразеологізмів у періодичних виданнях. Помилки у висловлюванні фразеологізмів.
курсовая работа [88,3 K], добавлен 28.10.2014Фразеологізм, його сутність та зміст, порядок та фактори утворення, класифікація та структура. Публіцистичний стиль в англійській та українській. Способи відтворення фразеологізмів при перекладі публіцистичного тексту англійської та української мови.
курсовая работа [57,6 K], добавлен 22.11.2013Поняття фразеологізмів. Принципи класифікації фразеологічних одиниць. Місце компаративних фразеологізмів в системі фразеологічних одиниць мови. Структурно-семантичні особливості компаративних фразеологізмів в англійській мові. Особливості дієслівних форм.
дипломная работа [112,1 K], добавлен 25.08.2010Фразеологізми англійської мови, джерела їх виникнення та класифікація. Проблеми перекладу фразеологічних одиниць В. Шекспіра як джерела виникнення англійських фразеологізмів. Аналіз українських та російських перекладів фразеологізмів у трагедії "Гамлет".
дипломная работа [153,7 K], добавлен 14.05.2017Поняття фразеологічної одиниці; історія вивчення української фразеології. Дослідження утворення фразеологізмів: джерела, ознаки, лексико-семантична структура, форма та функціонування фразеологічних одиниць; класифікація фразеологізмів зі словом око/очі.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 26.02.2012Вивчення основних методів дослідження перської фразеології. Класифікація фразеологічних одиниць. Прислів’я й приказки як складова частина фразеології. Структурно-семантична і граматична характеристика дієслівних фразеологізмів української і перської мов.
курсовая работа [396,5 K], добавлен 30.03.2016- Способи відтворення німецьких фразеологізмів на позначення емоційного стану людини українською мовою
Розкриття мовних механізмів створення емотивності фразеологічних одиниць німецької мови шляхом їх синхронічного та діахронічного аналізу. Виявлення впливу емотивного компонента значення на актуалізацію фразеологізмів та на дефразеологічну деривацію.
дипломная работа [180,6 K], добавлен 02.03.2014 Національно-культурна семантика мови у структурі мовної особистості. Фразеологізм - високоінформативна одиниця мови. Концептуальний простір фразеологізмів з компонентами-соматизмами. Лексико-семантичні особливості утворення і класифікації фразеологізмів.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 23.12.2010Основні положення теорії фразеології. Характеристика фразеологізмів, до складу яких входять колороніми. Психологічні передумови вживання фразеологізмів у мовленні. Психолого-педагогічний експеримент.
дипломная работа [101,6 K], добавлен 10.05.2002Фразеологія як наука та предмет її дослідження. Принципи класифікації фразеологічних одиниць. Лінгвокультурологічний аспект англійських фразеологізмів. Аналіз фразеологізмів на позначення цінності праці та засудження бездіяльності в англійській мові.
курсовая работа [43,5 K], добавлен 08.01.2012Вивчення фразеології як джерела збагачення мови. Критерії виділення фразеологізмів, морфолого-синтаксична та структурно-семантична оформленість фразеологічних одиниць. Структурно-семантична класифікація фразеологізмів, які містять назви свійських тварин.
курсовая работа [48,2 K], добавлен 02.01.2013Виявлення спільних та відмінних рис при перекладі фразеологічних одиниць в різних мовах. Класифікація фразеологізмів за видом стійких сполук і за формою граматичної структури. Проблематика художнього перекладу фразеологізмів: прислів’їв, приказок, ідіом.
курсовая работа [54,4 K], добавлен 18.01.2012Дослідження граматичних особливостей та функціональних характеристик синтаксичних конструкцій зі звертаннями у поетичному тексті. Реалізація звертання як компонента комунікативного акту. Аналіз статусу номінацій адресата мовлення у структурі висловлення.
дипломная работа [141,6 K], добавлен 19.09.2014Проблеми фразеології у мовознавстві. Поняття перекладу у науковій літературі. Типи відповідників при перекладі. Визначення фразеологічного звороту у лінгвістиці, класифікація фразеологізмів. Французькі фразеологізми в аспекті перекладу українською мовою.
курсовая работа [58,1 K], добавлен 07.02.2011Дослідження синтаксичних особливостей внутрішнього мовлення персонажів у французьких мінімалістичних художніх текстах. Розгляд таких синтаксичних прийомів як еліпсис, інверсія, парцеляція, риторичне запитання у французькій мінімалістичній прозі.
статья [30,9 K], добавлен 31.08.2017Синтаксичні категорії речення як одні з найбільш важливих конститутивних категорій української мови. Загальна характеристика головних ознак речення. Розгляд особливостей сучасної теорії синтаксичних одиниць, знайомство з формально-граматичнім аспектом.
реферат [75,9 K], добавлен 24.04.2015Функції та класифікація експресивних засобів української мови. Групи лексичних експресивів. Емоційна та стилістична забарвленість лексики мови. Суфікси та префікси як засоби відображення емоційності словотворчими засобами. Класифікація фразеологізмів.
реферат [25,2 K], добавлен 07.04.2014Визначення поняття синтаксичної трансформації як особливого виду міжмовного перетворення та невід’ємної частини процесу перекладу. Характеристика основних типів синтаксичних трансформацій та аналіз їх використання під час перекладу різних текстів.
статья [24,1 K], добавлен 24.11.2017Мова української преси початку XXI ст. на тлі соціальної динаміки. Суспільна зумовленість динаміки мови сучасних українських газет. Функціональні зміни в українській пресі та їх вплив на стилістичні ресурси синтаксису. Стилістичне навантаження речень.
дипломная работа [108,0 K], добавлен 20.10.2010
