Новітня українська мілітарна перифрастика

Размещено на http://www.allbest.ru/

НОВІТНЯ УКРАЇНСЬКА МІЛІТАРНА ПЕРИФРАСТИКА

М.І. Степаненко

Характерні для сучасної української мови активні динамічні процеси значною мірою продиктовані екстралінгвальними причинами, зокрема суспільними змінами. До вже чвертьстолітньої перманентної економічної стагнації та політичної нестабільності додалася ще одна, найскладніша й найнебезпечніша, проблема -- російська збройна агресія проти України і Аж ніяк немирні події на Сході нашої держави називають по- різному: для одних це антитерористична операція [Wiki, 12.12.2016], тоді як для інших -- початок третьої світової війни [ZIK, 17.07.2014], третя світова війна [СП, 19--25.02.2015], війна між Європою й Азією [МАЦП, 27.10.2014]. Усе це об'єктивно фіксує політичний дискурс, який займає осібне місце в дискурсивній системі. Дослідження його як організованої в плані змістової наповнюваності, ієрархізованої в мовному відношенні комунікативної одиниці, що фокусує в собі ідеологічні, етнонаціональні, етнопсихічні, патріотичні, зрештою, націоналістичні спрямованості, -- з-поміж найактуальніших проблем сучасного мовознавства.

Мета статті -- системний аналіз з опертям на позамовні чинники процесу первинного і вторинного (перифрастичного) номінування подій, що відбуваються на Сході України, починаючи з 2014 року, у співвідношенні його денотативної та конотативної семантики.

Відомо, що та або та неоднослівна первинна назва й закріплене за нею вторинне найменування із притаманним йому позитивним чи негативним оцінним потенціалом мають у своєму складі граматично панівний компонент, який вступає в семантико-синтаксичні зв'язки з іншими конститу- ентами й цим самим формує аксіологічно марковану дефініційну рамку. Конструктивним центром описових найменувань денотата «сучасні воєнні дії на Донбасі» є неоднорідні з семантичного погляду іменники (агресія, акція, війна, гнійник, дія, інструмент, конфлікт, ланка, окупація, операція, переворот, подія, продовження й ін.), які можна згрупувати за різними значеннєвими параметрами. Для нашого дослідження важливе диференціювання їх за наявністю / відсутністю семи «мілітарність» (пор.: війна, окупація та подія, Список умовних скорочень використаних джерел подано в кінці статті. продовження), напр.: Війна на сході України, про яку європейські та світові ЗМІ згадують дедалі рідше, за 3 роки протистояння забрала життя майже 10 тисяч людей, поранення отримали понад 21 тисяча, сотні тисяч українців стали переселенцями та біженцями [EN, 9.02.2017]; Також російська сторона у своєму виступі в Гаазі стверджує, що причиною подій на Сході України стало «повалення влади» та «переворот», що відбувся в Києві [УП, 7.03.2017].

Найоб'єктивніше подієвий денотат «сучасні воєнні дії на Донбасі» відбивають описові звороти, утворені на базі мілітарної лексики. Важливо наголосити, що сьогодні точиться гостра дискусія стосовно соціально-політичного явища на окупованому Донбасі, який, за перифрастичною оцінкою, у радянські часи був такою собі всесоюзною кочегаркою [ZN, 16.03.2016], а нині став, на жаль, депресивним регіоном [ZN, 16.03.2016], територією особливого статусу [СП, 6--12.11.2014], нашим Придністров'ям [УП, 12.11.2014], найслабшим місцем української державності [ZN, 16.03.2016]. Сучасні воєнні дії на Сході України офіційно називають антитерористичною операцією, або -- скорочено -- АТО [Wiki, 12.12.2016]. До речі, ця абревіатура побутує і як звукова (АТО), і як буквена (АТеО), щоправда, літерна норма не набула поширеності.

Словосполучення антитерористична операція, крім вирізненого, має й інше значення -- `комплекс спеціальних заходів, спрямованих на припинення, унеможливлення терористичних дій'. Пор.: 14 квітня українська влада офіційно заявила про початок АТО на Донбасі [ІАЦ, 18.10.2014]; Як відомо, сьогодні... секретар РНБО Олександр Турчинов в інтерв'ю ЗМІ заявив, що в Україні потрібно завершити антитерористичну операцію і перейти до нового формату захисту країни від гібридної війни з РФ [У, 13.06.2017]; [З ким воює Україна, з якою державою? А ні з ким ми не воюємо.] У нас юридично антитерористична операція ... [УП, 16.02.2015].

Присутність російських військ на Донбасі, використання найновішої військової техніки, зброї, майже щоденні жертви (на сьогодні вже значні -- понад 10 тисяч військових і близько 4 тисяч цивільного населення) переконують у тому, що збройну агресію в частково окупованій Московією Україні [СП, 18--24.08.2016] треба номінувати по-іншому.

Вагомим свідченням того, що в Україні, точніше, на Донбасі, починаючи з 2014 року, точиться війна, яку небезпідставно називають дивною [УМ, 13--14.01.2017], є активізація в політичній комунікації інформативного мовленнєвого жанру повідомлення, у центрі уваги якого -- відомості про перебіг воєнних подій, зазвичай із фіксуванням часу й місця, про їхніх безпосередніх учасників, людські втрати, використання бойової техніки тощо. Його стереотипну канву становлять мілітарні вирази та висловлення, як-от: великокаліберні кулемети [ГУ, 31.10.2017], піхотне озброєння [ГУ, 30.11.2017], незаконні збройні формування [ГУ, 27.10.2017], проросійські найманці [ГУ, 27.10.2017], вогневі провокації [УП, 8.11.2017], українська армія [УП, 7.11.2017], втрати серед українських військовослужбовців [УП, 7.11.2017], ворог продовжив обстріли наших позицій [УМ, 8.11.2017], окупанти... били по укріпленнях сил АТО зі 120-міліметрових мінометів [УМ, 8.11.2017], ворог застосував протитанкові гранатомети та кулемети [ГУ, 8.11.2017], стрілкотня не стихає [ГУ, 31.10.2017], під мінометним вогнем опинились [УП, 7.11.2017], обстріли позицій ЗСУ[УП, 7.11.2017], активні бойові дії [УП, 8.05.2017].

З покликанням на авторитетні джерела, з активним використанням ін- тертекстуальності висвітлюють воєнні дії різні періодичні видання. Виразно ілюструють сказане стрічки мілітарних новин, які систематично подають Ін- тернет-видання «Українська правда», Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ», газета Верховної Ради України «Голос України»: АТО: бойовики не припиняють провокацій, біля Пісків стріляють по своїх

З опівночі 29 жовтня бойовики порушили «тишу» 5 разів, втрат серед військових ЗСУ немає.

Про це ввечері у неділю повідомили у прес-центрі штабу АТО.

Бойовики не припиняли вогневі провокації, застосовуючи міномети. Вночі на приморському напрямку бойовики били по оборонцях Старогнатівки з 82-мі- ліметрових мінометів, під гранатометний вогонь потрапили укріплення сил АТО біля Водяного.

На донецькому напрямку противник двічі вів вогонь із піхотного озброєння на підступах до Пісків, з цієї ж зброї обстріляли сили АТО біля Кримського на луганському напрямку.

Також «Військове телебачення» оприлюднило відео, на якому зафіксовано обстріли з боку бойовиків по своїх силах.

«Вони провокують, а потім будуть заявляти, що ми відкриваємо вогонь. Це чергова провокація», -- зазначають військові [УП, 29.10.2017].

Штаб: бойовики гатили з гранатометів по Авдіївці,
поранений боєць АТО

Наприкінці минулої доби у районі проведення АТО противник надалі концентрував вогневу активність на Донецькому напрямку, використовуючи переважно піхотне озброєння.

«Загалом за минулу добу російсько-окупаційні угруповання 15 разів порушили режим тиші. Сили АТО вогнем у відповідь 10 разів жорстко придушували активність ворога. У результаті бойових дій один український воїн отримав поранення», -- йдеться в повідомленні.

Як уточнили в штабі, у другій половині дня бойовики з автоматичного гранатомета і стрілецької зброї обстрілювали наші укріплення в районі Авдіїв- ської промзони. Унаслідок одного з цих обстрілів отримав осколкове поранення український військовослужбовець. Зараз постраждалий перебуває у військово- медичному лікувальному закладі, стан його здоров'я оцінюється як задовільний.

Крім того, увечері окупанти з протитанкових гранатометів і кулеметів били по укріпленнях української армії біля Луганського та Світлодарська. А озброєння БПМ декілька разів застосовували неподалік Зайцевого.

На Приморському напрямку ворог понад годину вів вогонь із протитанкового гранатомету і стрілецької зброї по оборонцях Мар'їнки [УІ, 30.10.2017].

«Гібриди» проходять бойове злагодження

За останню добу (станом на ранок 24.10) бойовики понад 20 разів порушили перемир'я. За даними прес-центру АТО, на донецькому напрямку ввечері російські найманці з різних видів гранатометів і великокаліберних кулеметів били по опорних пунктах неподалік Зайцевого, Авдіївки, Кам'янки, Луганського і Верхньоторецького. Також під кулеметним вогнем опинилися захисники Майорська і шахти «Бутівка».

З цієї самої зброї на луганському напрямку бойовики обстріляли наші позиції біля Кримського і Новоолександрівки. А великокаліберні кулемети і стрілецька зброя застосовувалися ними в районі Новозванівки та Попасної. На маріупольському напрямку під вогонь ворожих гранатометів потрапили позиції ЗСУ неподалік Мар'їнки і Старогнатівки.

За даними групи «Інформаційний спротив», командування окупаційних військ швидкими темпами проводить з підлеглими формуваннями заходи з відпрацювання навчально-бойових завдань переважно наступальної тематики.

«Це вже відбувається на рівні батальйон-бригада, з виконанням бойових стрільб і обов'язковим залученням органів військового управління всіх рівнів, артилерії і танків. На сьогодні «обкатку полігоном», так би мовити, за повним навчальним циклом і в повному складі вже пройшли 2 мотострілкові, 1 артилерійська бригади. Крім того, за нашими даними, протягом найближчих 2--3 місяців Генштаб ЗС РФ має намір довести кількість бойовиків у складі угруповань на Донбасі до 40--42 тисяч осіб», -- йдеться у повідомленні групи.

Цікаво відзначити, що наведені міні-тексти нагадують повідомлення утвореного при Раді народних комісарів СРСР інформаційно-пропагандистського відомства «Совинформбюро» для радіо, газет і журналів про стан дій на фронтах, роботу тилу, партизанський рух у роки Другої світової війни.

Яскравим підтвердженням того, що війну на Сході України іменовано «по-фарисейськи АТО» [8], є 1) надання офіційній назві заперечного характеру за допомогою частки не, сполук із цією партикулою ніяк не, аж ніяк не, ніяка [це] не, аж ніяка [це] не, напр.: План реінтеграції Донбасу від Порошенка: в Україні більше не АТО [24tv, 4.10.2017]; Якщо не АТО, то що? [ДІ, 15.06.2017]; [Сприйняття не змінилося. Хоча на початку була надія, що все скоро скінчиться.] Тепер розуміємо, що ніяка це не антитерористична операція [УМ, 3.04.2015]; 2) утворення протиставлень на зразок не АТО, а Х; Х, а не АТО; це не АТО, це Х; АТО -- це не тільки X, це Х; не просто X, а Х; навіть не просто X, а Х, напр.: Не АТО, а війна за незалежність [Intv, 29.06.2014]; На Донбасі відбувається не антитерористична операція, а вітчизняна війна за незалежність України [Пог., 27.08.2014]; Війна, а не АТО [Д, 6.02.2015]; На Донбасі йде Вітчизняна війна, а не антитерористична операція [G, 29.07.2014]; «Це не АТО, це -- війна!» -- Тимошенко закликала ввести воєнний стан на Донбасі [YT, 7.02.2017]; ... Антитерористична операція на Сході -- це не тільки війна за Донбас чи Південний Схід, це війна за Україну [ДС, 31.07.2014]; ... навіть не просто війна, а національно-визвольна війна... -- заявив він [Віктор Ющенко] [zIK, 8.06.2017], а також 3) функціювання варіантів офіційної назви, у яких експансивні компоненти виконують роль семантичного ідентифікатора, напр.: Український президент також удає, що війни з Московією немає, а є антитерористична операція з анонімними терористами [ЛУ, 6.04.2017].

Серед типових поширювачів іменниково-прикметникової конструкції антитерористична операція -- препозитивна усталена сполука так званий [т. зв.], що реалізує семантику `який має умовну назву', напр.: ...екс-міністр [Олександр Кузьмук] упевнений у тому, що так звана антитерористична операція ... це всього лише фікція [ПрУ, 15.06.2014]; От ми щодня отримуємо інформацію від речників так званого АТО про загибель українських бійців [С, 8--14.12.2016]; Рік тому почалася антитерористична операція, так зване АТО [СЗ ^), 13.04.2015].

Принагідно наголосимо, що сполука так званий як один з утрадиційне- них засобів негативної оцінної конотації регулярно супроводжує назви на- швидкоруч спечених за кремлівським рецептом терористичних угруповань [ЛУ, 19.02.2015], фейкових квазідержавних структур на Донбасі [РС, 25.10.2016], тобто «Донецької народної республіки» [«ДНР»] та «Луганської народної республіки» [«ЛНР»], і всього їхнього «державного устрою» вкупі з маріонетками у грі кремлівського божевільного [Пог., 28.02.2016], мешканцями «Ядиного» краю, тобто жителями-сепаратистами, та ватажками місцевої окупаційної влади [ГУ, 7.12.2016], головними терористами Донбасу [С, 11--17.12.2014], об'єктами сепаратистського культу ^, 5.09.2015], тобто керівництвом, напр.: Люди, які захопили приміщення Донецької обласної держадміністрації, оголосили про формування уряду так званої «Донецької республіки» [РС, 8.04.2014]; Штаб «Армії Південного Сходу» оголошує конкурс на створення герба, прапора, гімну так званої Луганської народної республіки [Есп., 21.05.2014]; У контрольованих проросійськими сепаратистами частинах українського Донбасу (так званих ДНР і ЛНР) розпочалося голосування на так званих виборах [РС, 2.11.2014]; 7 квітня натовп у Донецьку настільки розпалився, що проголосив т.зв. Донецьку народну республіку -- ДНР, і прийняв т.зв. «Декларацію про суверенітет ДНР» [ІАЦ, 18.10.2014]; За добу до подій у Донецьку «на арені цирку» з'явилася т.зв. «Армія Південного Сходу», яка власне і стала «головною рушійною силою» падіння української влади на Донбасі [ІАЦ, 18.10.2014]; В окупованому Луганську вбили двох так званих депутатів «парламенту «ЛНР»« [ТСН, 28.08.2017]; Так звані «правоохоронці «ЛНР» «вже порушили кримінальну справу, проводять слідчі дії та оперативно-розшукові заходи для встановлення всіх обставин скоєного злочину і причетних осіб [ТСН, 28.08.2017]. [Законопроект] № 7164 фактично встановлює окупацію Донбасу російськими бойовиками, відстоює інтереси російської мови, гарантує створення так званої народної міліції, прокуратури, відсутність кордонів з Росією [ВГ, 9.10.2017].

До дискусії, предметом якої, закцентуємо ще раз, став номінативний статус денотата «сучасні воєнні дії на Донбасі», долучилися не лише лінгвісти, а й політологи, політики, державні, громадські діячі. «Позиція вищого керівництва України, -- справедливо наголошує журналіст Сергій Стефанко, -- дивує. Ми, вперто не бажаючи публічно, на законодавчому рівні називати речі своїми іменами, підігруємо Росії» [13]. Та й самі високопосадовці, зауважує ще один журналіст Павло Вуєць, навіть державні діячі, розробляючи законопроект «Про реінтеграцію окупованих територій Донбасу України» «на четвертому році війни», задумалися над проблемою «АТО чи не АТО?» [4]. «Зараз, коли йде мова про повномасштабну військову агресію, яка не є спеціальною операцією СБУ, вочевидь, слід переглянути статус АТО», -- зазначає міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, коментуючи заяву секретаря Ради національної безпеки Олександра Турчинова про завершення антите- рористичної операції й перехід до нового формату захисту від агресивних дій з боку Росії [там само]. Перший Президент України Леонід Кравчук також вважає, що нам варто відмовитися від поняття АТО. «Україна повинна назвати конфлікт на Донбасі з Росією війною», -- переконує він... [8].

Стосовно ж слова війна як семантичної та формально-граматичної домінанти описових найменувань, що «прямують» у сферу воєнної / військової терміносистеми, то воно, заявив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак, уживатися не буде, аби не спровокувати агресивного сусіда [СП, 19--25.03.2015], точніше, вічного ворога України [С, 23.02.--1.02.2017], штучну країну, склеєну із захоплених територій, спадкоємицю жорстокої азіатсько-ординської, деспотично-монархічної та тоталітарно-комуністичної державності [СП, 16--22.07.2015] -- «Росію Путіна» [ДП, 2, с. 475] [15]. Якщо ми називаємо сучасні дії на Сході України війною, переконує цей високопосадовець, то «починаємо отримувати все, що може запропонувати російський ВПК: танки, артилерію, літаки» [там само].

Пропонована на законодавчому рівні нова номінація -- операція з оборони країни [НВ, 5.09.2017] (операція по обороні України [УНН, 5.09.2017]) -- посутньо не відрізняється від чинної назви, оскільки вона не індивідуалізує денотативну природу соціально-політичного явища, перифрастичні засоби оцінки якого є об'єктом пропонованої наукової розвідки.

Слід закономірно сприймати те, що поруч з офіційним найменуванням антитерористична операція (АТО) (потрактуємо його як потенційний перифрастичний вислів з огляду на відсутність загальноприйнятої назви) продуктивний тип сформували описові звороти з детермінованим словом- маркером війна. Посталі за його прямою участю перифрастичні звороти вирізняються формально-граматичною і значеннєвою поліфункційністю. Щодо формально-граматичної організації, то вони чітко диференціюються на два основні типи: 1) іменниково-прикметникові та 2) іменниково- іменникові словосполучення, які нерідко заступають одне одного в політичному дискурсі. Відповідно до квантитативної своєрідності граматичної будови аналізовані описові найменування бувають простими і складними. Пор. у цьому зв'язку такі приклади: Тепер, за розрахунками Володимира Володимировича, війна на Донбасі винятково внутрішня українська проблема; У ході російської гібридної війни проти України однією з найважливіших сфер боротьби стала демонізація українців та творення негативних міфів про Україну [УМ, 26.04.2017]; ... армійські частини, провулки і вулиці, названі на честь загиблих (тіла яких зустрічають у містах і селах на колінах), уроки мужності в школах -- така війна стає легендарною війною за незалежність [УІ, 21.02.2015]. Кількісна перевага належить складним конструкціям, які утворюються з трьох і більше повнозначних слів, поєднаних двома або трьома типами підрядного синтаксичного зв'язку.

За семантичним критерієм перифрази з граматично опорним субстан- тивом війна об'єднано у два розряди. До першого, непродуктивного, розряду зараховано звороти, які реалізують семантику `організована збройна боротьба' безвідносно до будь-яких її класифікаційних ознак. Зміст цих конструкцій декодують їхні синтагматичні зв'язки, а самі вони побутують на правах семантичної опозиції до офіційної назви антитерористична операція (АТО). Їхня з'ява зумовлена не лише інтра-, а й екстралінгвальними чинниками, намаганням суспільства довести, передусім владі, що на Сході України ведеться боротьба не з терористами, не з «внутрішніми» ворогами, а з наступницею Золотої Орди [УМ, 25.10.2017] -- Росією.

У залежній синтаксичній позиції, яку програмує іменник війна, регулярно функціюють разом із уточнювальними компонентами або без них прикметники справжній, дійсний, фактичний з інтегрувальною семою `який насправді існує', а також ті, що передають значення загальної негативної оцінки (брудний, виснажливий, гарячий, гидотний, запеклий, кровопролитний, осоружний, проклятий, руйнівний, тяжкий та ін.), напр.: Тут справжня ... війна [УІ, 21.11.2015]; На Сході України -- справжня війна, жорстка, на якій гинуть люди [ГУ, 3.04.2015]; У2014році була «справжня війна», і нею вона залишається ... [ГА, 12.08.2017]; Посадові особи, які у стані фактичної війни Росії проти України розкрадають бюджетні кошти, виділені державою на інженерно-технічне облаштування україно-російського кордону, мають бути суворо покарані відповідно до закону [ГУ, 15.08.2017]; Четвертий рік іде кривава війна -- справді вітчизняна, народна, визвольна [УМ, 1.03.2017]; Одразу розумієш закономірність такого явища і стрімко повертаєшся у сумну реальність країни, якій нав'язав брудну війну російський агресор [УМ, 25.10.2017]; ...кровопролитна й руйнівна війна . вже четвертий рік триває тому, що її підтримують і надихають сепаратистів такі люди, як Кобзон, які всіляко схвалюють відділення регіону від України [УМ, 25.10.2017]. Присубстантивну позицію можуть заповнювати також прислівники дійсно, справді, насправді, фактично, об'єднані інваріантною семою `який насправді існує', напр.: «...це дійсно війна», -- зазначив Береза [Сг, 8.09.2017]. Аналізовані прикметники та прислівники як детермінувальні компоненти субстантивно-ад'єктивних і субстантивно-адвербіальних конструкцій зберігають між собою генетичний зв'язок та можуть вступати у відношення семантичної ізофункційності.

Другий, продуктивний, розряд сформували вторинні індивідуалізовані назви денотата «сучасні воєнні дії на Донбасі». Їх зінтегровано відповідно до семантичної референції конкретизаторів слова-маркера війна в такі семантичні моделі: 1) «війна» / «ідеологічна спрямованість»; 2) «війна» / «рушійні сили (рушійна сила)»; 3) «війна» / «мета»; 4) «війна» / «місце»; 5) «війна» / «локальний конфлікт»; 6) «війна / «нелегітимність»; 7) «війна» / «час»; 8) «війна» / «місце в історії суміжних подій». Вони можуть об'єднуватися між собою й утворювати моделі комбінованого типу, як-от: «війна» / «ідеологічна спрямованість» / «місце»; «війна» / «ідеологічна спрямованість» / «час»;

«війна» / «ідеологічна спрямованість» / «місце» / «час»; «війна» / «ідеологічна спрямованість» / «нелегітимність»; «війна» / «ідеологічна спрямованість» / «нелегітимність» / «місце»; «війна» / «рушійні сили (рушійна сила)» / «місце»; «війна» / «рушійні сили (рушійна сила)» / «нелегітимність»; «війна» / «рушійні сили (рушійна сила)» / «час»; «війна» / «рушійні сили (рушійна сила)» / «нелегітимність» / «місце»; «війна» / «рушійні сили (рушійна сила)» / «місце в історії суміжних подій»; «війна» / «нелегітимність» / «місце»; «війна» / «локальний конфлікт» / «місце»; «війна» / «локальний конфлікт» / «час»; «війна» / «локальний конфлікт» / «місце» / «час»; «війна» / «нелегітимність» / «час»; «війна» / «нелегітимність» / «місце» / «час»; «війна» / «мета»; «війна» / «мета» / «місце»; «війна» / «місце в історії суміжних подій» / «місце».

Семантична модель «війна» / «ідеологічна спрямованість»

Конституентами цього семантичного типу, репрезентованого прикметниково-іменниковими та іменниково-іменниковими словосполученнями, крім лексеми-маркера війна, є ад'єктиви -- актуалізатори семи `соціально- ідеологічна оцінка'. Це, зокрема, ад'єктиви громадянський (`невійськовий, цивільний') і вітчизняний (`створений у своїй державі'), напр.: «Чому ви описуєте тривалу російську агресію проти України на Донбасі як «громадянська війна» -- точно так, як це робить московська пропаганда?» -- зазначив Волков [Есп., 17.08.2017]; А брехня Кремля, що це громадянська війна, яку підтримують і деякі наші громадяни, а точніше, «люті друзі» України, є російським ноу-хау [Г, 23.08.2017]; Автор пояснює, що замість відкритої повномасштаб- ної агресії проти України Кремль «створив образ громадянської війни, абсурдно зображуючи київський уряд «фашистським» режимом, а сепаратистів «борцями за свободу» [РС, 26.05.2017]; При цьому відразу два співрозмовники ЛІГА. net стверджують, що ... потрібно якось ... сісти за стіл переговорів не з представниками Москви, а безпосередньо з її маріонетками в особі Захарченка та Плотницького -- визнати їхню владу і громадянську війну, а не російсько-українську, як форму поточного конфлікту [ГК, 12.12.2016]; Голова Закарпатської обласної ради Михайло Рівіс вважає, що на Сході України нині відбувається не війна з Росією, а громадянська війна [ЗО, 30.08.2017]; Українська влада ніяк не зважиться вимовити слова, що принципово коригують слова того, що відбувається на Донбасі: Вітчизняна війна [G, 29.07.2014]. У перших чотирьох прикладах аргументовано пояснено те, кому вигідна `громадянська війна', і частково пролито світло на те, що ця назва не відображає реальних натепе- рішніх подій на Донбасі, вона радше спотворює їх. Наголосимо, що під громадянською війною розуміють збройну боротьбу всередині країни, боротьбу між громадянами однієї країни. Українці самі собі війни не нав'язували, її розпочав окупант з орлом двоголовим [ЛУ, 12.03.2015], тобто Росія, а підтримали внутрішні п'ятиколонники [СП, 15--21.01.2015], носії георгіївських стрічок, триколорів [СП, 15--21.01.2015], тобто сепаратисти різних мастей.

З перифразою громадянська війна у відношенні семантичної корефе- рентності перебувають аксіологічно марковані описові звороти братовбивча війна, війна між братами, внутрішньоукраїнський конфлікт, громадянська братовбивча війна, напр.: Льовочкін назвав окупацію Донбасу «братовбивчою війною» [ТСН, 22.01.2016]; Соратник Віктора Януковича [Сергій Льовочкін] процитував неназваного представника грузинської діаспори і в традиціях російської пропаганди назвав конфлікт на Донбасі «громадянською братовбивчою війною» [ТСН, 22.01.2016]; ... саме «війною між братами» називає агресію Московіїпроти України професор А. Зубов [ЛУ, 17.08.2017].

Некоректність перифрастичного виразу громадянська війна засвідчує утворення в мові протиставлення не громадянська війна, а Х, напр.: Це [сучасні воєнні дії на Сході України] не громадянська війна, а жахи агресії.

Закріплений за іменниково-прикметниковою описовою назвою вітчизняна війна план змісту `оборонна війна, війна за свободу й незалежність своєї Вітчизни проти загарбників' послідовно корелює з денотатом «сучасні воєнні дії на Донбасі», отже, маємо всі підстави вважати, що це вторинне номіну- вання відповідає утрадиційненим критеріям вітчизняної війни: 1) явно є зовнішній загарбник; 2) цей загарбник здійснює відкрите вторгнення; 3) проти такого вторгнення виступає весь народ країни, що зазнала вторгнення [6]. Роль носія основної інформації в розглядуваному словосполученні, тобто семантичного індикатора, виконує означальний компонент вітчизняний, мотиватом якого є іменник Вітчизна (`батьківщина, рідний край'). До речі, події, які відбуваються сьогодні на Донбасі, наші державні керівники також іменують неофіційно вітчизняною війною. За твердженням Олександра Турчинова, війна на Донбасі обернулася для України на вітчизняну [14]. Такої ж думки дотримується й Президент нашої держави. «Події останніх місяців, -- процитуємо фрагмент однієї з промов Петра Порошенка, -- стали для нас хоч і не оголошеною, але справжньою війною. Вона, можливо, так і ввійде в історію як вітчизняна війна 2014року... Вітчизняна вона тому, що на захист Батьківщини піднялися всі, від малого до старого. Боротьба за перемогу стала всенародним рухом, справою всіх і кожного» [11]. З-поміж вартих уваги думок на цю тему й та, яку висловив Сергій Чирков: «Оголошення війни на Донбасі війною Вітчизняною більше потрібне нам самим, громадянам України. Тоді й у головах спадкоємців вольностей Дикого Поля -- луганців із донеччанами -- трохи проясниться, і на Львівщині та Тернопільщині ні в кого не повернеться язик дорікнути: ««Навіщо нам той Донбас?» Адже одна річ -- розгрібати в рамках АТО наслідки політичних дурниць гонорових співвітчизників, і зовсім інша -- захищати Батьківщину. Боронити від загарбників свободу і незалежність Вітчизни у справедливій і святій Вітчизняній війні» [16].

У сучасному політичному дискурсі активно функціює іменниково-прикметникове словосполучення гібридна війна, напр.: У надскладних обставинах гібридної війни ... роль СБУ важко переоцінити [ГУ, 25.03.2017]; Гібридна війна: чому українські військові гинуть на мирній території [ТСН, 2.07.2017]; Не згадуються не тільки помилки минулого, зокрема потреба своєчасної і адекватної реакції ООН на анексію Криму, а й в що обходиться українцям гібридна війна на Сході... [ЛУ, 14.09.2017]. Загальний зміст цього описового найменування -- `новітній вид глобального протистояння' -- у проекції на сучасні воєнні дії, які стосуються окупованих регіонів Донецької та Луганської областей, має такий конкретизований вияв: Росія, яку заслужено поіменовано державою-агресором [ЦН, 19.12.2016], країною-вбивцею [СП, 16--22.07.2015], країною-окупантом [ЦН, 16.11.2016], країною-терористом [СП, 16--22.07.2015], міжнародним терористом [С, 8--14.12.2016], неоімпе- рією зла [ВБ, с. 147], «поєднуючи мілітарні, квазімілітарні, дипломатичні, інформаційні, економічні засоби, не гребуючи ядерним шантажем, послідовно намагається досягти в Україні ... політичних цілей» [12, с. 15]. Вічний сусід і вічний ворог [Д, 7.10.2016] прагне домогтися повного підпорядкування України своїм експансіоністським неоімперським планам [9]. Вона створює хаос, породжує безперервні конфлікти, постійно генерує провокації, руйнує інфраструктуру, робить усе можливе, аби була знищена національно-державна ідентичність країни-суперника.

До семантичних кореферентів виразу гібридна війна уналежнено описові найменування комбінована війна, змішана війна, асиметрична війна, нестандартна війна, кримінально-терористична війна, війна керованого хаосу або нелінійна війна [5, с. 296], напр.: Використати [треба]можливості Гаазького трибуналу щодо засудження ... асиметричної війни ... [ВБ, с. 64]; Україна воює, і неоголошена війна, яка ведеться Росією проти нас, визначається як «гібридна», «нелінійна», або «війна керованого хаосу» [УП, 6.08.2014]. Обстежений матеріал показує, що «найбільшого поширення набув термін «гібридна війна», який у широкому значенні охоплює усі різновиди «воєн нового покоління»« [5, с. 297]. Цей перифрастичний зворот зараховано до конкретних репрезентантів семантичної моделі «війна» / «ідеологічна спрямованість» об'єктивно й водночас умовно, позаяк поняття «гібридність» інтегрує в собі й інші індивідуальні риси денотата «сучасні воєнні дії на Донбасі» й багатьох інших денотатів суспільно-політичного рівня. Те, що нині відбувається на Донбасі, у проекцію на сучасну роз'єднаність України можна трактувати, услід за Сергієм Дацюком, «гібридною війною гібридної вітчизни за гібридну незалежність» [6]. «Війна, -- не зайвим буде покликатися ще й на юриста Володимира Пилипенка, -- триває не лише на територіальному напрямку, а й на інформаційному, культурному і особливо на правовому. У цьому й полягає суть гібридного протистояння» [10].

У політичному дискурсові перифрастичні номінації громадянська війна, вітчизняна війна, гібридна війна регулярно функціюють у комбінованих моделях. Для назви гібридна війна регулярним є вживання у структурах семантичних типів «війна» / «ідеологічна спрямованість» / «місце», «війна» / «ідеологічна спрямованість» / «рушійні сили (рушійна сила)», напр.: Гібридна війна на Донбасі паралізувала дипломатів [ZNU, 21.03.2017]; Відомий закарпатський історик та освітянин Федір Брецко поділився з нашим виданням своїми роздумами щодо гібридної війни Росії проти України [PZ, 3.03.2015]; Росія насправді веде «гібридну війну» не лише проти України, а й проти Європи, США і цивілізованого світу [УМ, 7.03.2017]. Описові звороти громадянська війна, вітчизняна війна найчастіше фіксуються у складі комбінованих моделей «війна» / «ідеологічна спрямованість» / «місце»; «війна» / «ідеологічна спрямованість» / «час»; «війна» / «ідеологічна спрямованість» / «мета»; «війна» / «ідеологічна спрямованість» / «час» / «мета»; «війна» / «ідеологічна спрямованість» / «рушійні сили (рушійна сила)», напр.: «Все це призвело до громадянської війни на Сході України», -- заявив він [директор правового департаменту МЗС РФ Роман Колодкін] [УП, 9.03.2017]; Громадянська війна в Україні очима британців [УП (Б), 7.07.2015]; ...потрібно якось пов'язати АТО з Вітчизняною війною 2014року за незалежність [УП (Б), 2.12.2014]; Вітчизняна війна 2014 року [ГУ, 27.08.2014]; Насправді вона [антитерористична операція] стала Вітчизняною війною за Незалежність [НМО, без дати]; Уперше в офіційній владній риториці зроблено не тільки публічне визнання війни, яка продовжується безвідносно до оголошеного перемир'я, але і сформульована мета війни (за незалежність) і дана назва цієї війни -- «Вітчизняна війна 2014року за незалежність України» [УП (Б), 2.12.2014]; Вітчизняна війна України з російськими окупантами палає в нашому домі з 20 лютого [ПН, 3.09.2014].

Семантична модель «війна» / «рушійні сили (рушійна сила) події»

Семантична модель «війна» / «рушійні сили» представлена іменниково-прикметниковими та іменниково-іменниковими конструкціями, напр.: Знаю, що і названі регіони, і вся Україна зацікавлені в якнайшвидшому завершенні російсько-української війни і в поверненні до складу України Криму і Севастополя [СП, 1--7.12.2016]; «Я переконаний, що в цій українсько-російській війні свого часу буде поставлено тверду крапку», -- запевняє Юрій Карін [РС, 8.06.2017]; Війна Росії проти України була неминучою, переконує читачів тижневика «Країна» політик Роман Безсмертний [РС, 18.08.2016]; Гібридна війна проти України може стати прикладом, який може бути використаний проти інших країн [/И, 15.10.2017].

У політичному дискурсі найуживаніший тип становить описове найменування російсько-українська війна. Можемо прогнозувати, що воно має реальну перспективу зайняти нішу офіційної назви воєнної події, яка охопила Схід України, і розширити номінативну парадигму воєн, які іменувалися свого часу вітчизняними: російсько-шведська війна (1741--1743), британсько- французька війна (1756--1763), франко-російська війна (1812), російсько-турецька війна (1768--1774, 1877--1878), російсько-японська війна (1904--1905) та ін. З описовими назвами російсько-українська війна у відношенні семантичної кореференції перебувають перифрастичні структури московсько-українська війна, москальсько-українська війна, напр.: «За наших 50побратимів-сво- бодівців, які загинули під час Революції Гідності і під час московсько-української війни, а також усіх загиблих українців ми пронесемо цей біль у серці через все життя», -- написав на своїй сторінці у «Фейсбук» свободівець Руслан Супрун [С, 22--28.12.2016]; Ось уже четвертий рік (!) лунають на сході України канонади АТО, практично щодня гинуть і калічаться кращі сини Батьківщини -- йде фактично широкомасштабна україно-москальська війна, яку впору назвати «великою вітчизняною». [УП, 12.08.2017].

Для розглядуваного різновиду вторинних номінувань досліджуваного денотата найтиповішим є функціювання у складі комбінованих моделей, передовсім тих, значеннєвий обсяг яких представлений маркерами «рушійні сили» та «місце події», напр.: Якщо в «Території брехні» події відбуваються напередодні Революції Гідності, то в романі «Загадка гробниці» вони закінчуються під час російсько-української війни на Донбасі [ЛУ, 17.11.2016]; Російсько-українська війна на сході України ... -- збройний конфлікт на частині території Донецької і Луганської областей України між організованими та керованими з РФ незаконними збройними формуваннями Донецької і Луганської «народних республік» ... [Wiki, 12.12.2016]; Українці не забули, як торік митрополит Онуфрій відмовився підвестися, як зачитували імена українських героїв -- учасників московсько-української війни на Сході [С, 21--27.07.2016]; Містить [стаття] коротку хроніку участі сокільців у московсько-українській війні на Донбасі ... [ІНО, 4.10.2017].

Менш продуктивною є семантична модель «війна» / »рушійна сила». Її структурують іменник-маркер війна та граматично й значеннєво підпорядковані йому прикметники московський, москальський як реалізатори нереле- вантної для них семи `призвідець війни'. Для цієї моделі типовим є як самостійне функціювання, так і входження до складу комбінованих моделей. З-поміж останніх за кількісним складом переважають такі: «війна» / «рушійна сила» / «ідеологічна спрямованість», напр.: Хіба не варто задуматися тим, хто пов'язує свої сподівання на припинення москальської війни на нашому Донбасі з Мінськими домовленостями? [ЛУ, 7.09.2017]; Війна в Україні -- це приклад вивчення російської гібридної війни [ГА, 12.08.2017].

Для перифраз із семантичним маркером «рушійні сили (рушійна сила) війни», які структуруються за зразками іменниково-прикметникових словосполучень, типовим є ізофункційний зв'язок з іменниково-іменниковими конструкціями, що вживаються як самостійні одиниці або як органічні складники комбінованих моделей і мають таку формально-граматичну будову:

1) слово-маркер війна + іменник-хоронім + прийменник [проти, з] + іменник-хоронім, напр.: ...Однією з основних мотиваційних передумов війни Російської Федерації проти України є московсько-путінська політика захисту «русскоязычного населения» [СП, 9--15.02.2017]; Гібридна війна Росії проти України: уроки та висновки [УІ, 24.10.2016]; Війна Росії з Україною: чотири сценарії найближчого майбутнього [А, 20.07.2016];

2) іменник-маркер війна + прийменник [з, проти, з боку] + іменник- хоронім, напр.: Я вважаю, що в таємних Мінських угодах все ж таки було прописано пункт, аби кримінально покарати й усунути від політики тих, котрі були активними учасниками Революції гідності та війни з Москвою [С, 19-- 25.01.2017]; І все це під час війни з Московією [С, 24--30.08.2017]; Спровокована «гібридна» війна проти України захлинулася [ЛУ, 17.08.2017]; ...Нинішня політична ситуація -- це війна, а саме: російсько-українська війна, з боку Росії загарбницька, з нашого -- визвольна [СП, 8--14.12.2016]; семантичний перифрастичний зворот мілітарний

3) іменник-маркер війна + іменник-хоронім + сполучник [і/й (та)] + іменник-хоронім, напр.: Війна України і Росії: в якому разі США посилять участь [Pol, 21.06.2017]; Головний тренер голландського «Аякса» Франк де Бур називає військовий конфлікт на Сході України своїми словами -- це війна України та Росії [Ч, 12.03.2015];

4) іменник-маркер війна + прийменник [між] + іменник-хоронім + сполучник [і/й (та)] + іменник-хоронім, напр.: Війна між Україною і Росією [РС, 8.05.2017]; Між учасниками конференції виникла дискусія, чи можна продовжувати й надалі в офіційних документах називати війну між сучасними Україною та Росією дивною з усіх точок зору абревіатурою АТО [СП, 8--14.12.2016]; ...у західному та центральному регіонах України набагато більше респондентів схильні погоджуватися з тим, що між Україною та Росією йде війна -- на Заході так вважають 88 % опитаних, у центрі -- 77%, в той час як на Півдні поділяють цю думку 45 %, на Сході 41 % [24їу, 15.03.2016].

Репертуар семантичної моделі «війна» / «рушійні сили (рушійна сила)» доповнюють перифрастичні структури, у яких замість хороніма Росія (Російська Федерація) вживається антропонім Путін, прагматонім Кремль, топонім Москва, етноніми росіяни, москалі, а замість хороніма Україна -- топонім Київ, етноніми український народ, українці або їхні субститути у вигляді описових зворотів, що постають на контекстуальному тлі як метонімічні назви Російської Федерації, Української держави, напр.: Знак якогось вищого провидіння проявився сьогодні в тій же, не проголошеній, але вже розпочатій війні Путіна проти України [ДП, 2, с. 475]; Не завадила [обґрунтуванню реального становища української мови в нашій державі] навіть неоголошена гібридна війна Кремля проти України [СП, 31.08.--6.09.2017]; Переможна війна з «бандерівською хунтою» мала б підвищити рейтинг Путіна та мобілізувати росіян, подібно, як анексія Криму [П, 24.06.2017]; Наші західні союзники, нарешті, можливо, зрозуміли, що ... це війна з московським фашизмом оживленої царсько-сталінської імперії проти західної цивілізації, демократії і культури [СП, 3--9.11.2016]. Корелятом перифрази війна Путіна є описовий зворот путінська війна: Путінська війна в Україні ... [ЛУ, 17.08.2017].

З-поміж формально-граматичних репрезентантів перифраз, які є потенційними семантичними корелятами тільки-но проаналізованих описових зворотів, але не збігаються за своїм лексико-семантичним діапазоном, окреме місце займають ті, у яких іменник війна конкретизують постпозитивні або препозитивні дієприкметникові словосполучення: Війна, нав'язана Україні Москвою, відкрила нашому народові контексти його європейської пам'яті [ДП, 2, с. 38]; Дійшли одностайного висновку, що антитерористич- на операція на сході України,...розв'язана імперським керівництвом Російської Федерації та його ставлениками-сепаратистами... потребує значно більшої протидії як з боку українських діячів медіа-простору, літератури та мистецтва, так і з боку державних органів [ЛУ, 13.10.2016]; За найскромнішими підрахунками, кількість загиблих у розв'язаній Росією й місцевими сепаратистами війні [на Донбасі] вже йде на тисячі [ГУ, 14.04.2017].

Подана вище класифікація не претендує на вичерпність, вона, зрозуміло, може бути доповнена й розширена. Це пояснюється вже не мовними, а екстралінгвальними чинниками, головно тим, що «сенс війни, яка сьогодні триває на сході, бачиться нашими громадянами по-різному. Для одних це війна за незалежність України, її захист від агресії з боку північного сусіда. Для інших -- війна незаконної влади із власним народом і, відповідно, боротьба з київською хунтою. Хтось сприймає цю війну як черговий перерозподіл власності українськими олігархами руками легковірних громадян, а для когось ця війна є лише елементом великої та кривавої геополітичної гри» [3].

Як свідчить багатий фактичний матеріал, дефініційні рамки всіх описуваних у дослідженні семантичних моделей досить часто розширюють компоненти з яскраво заманіфестованою конотацією. Найчастіше аксіоло- гічну функцію перебирають на себе семантично неоднорідні прикметники, зокрема ті, для яких ідентифікувальними є семи `загальна негативна або позитивна оцінка', `шкода', `соціальна оцінка', `виділюваність'. Вони сполучаються зі словом-маркером війна, нерідко утворюють послідовні синтагматичні ланцюги, що перетворюються на яскраві оцінні маркери, як-от: Наявні загрози: війна з ядерною Росією... [СП, 23.02.--1.03.2017]; Але чи саме таке розуміння подій на сході -- як священної війни з московським окупантом -- дає українцям нинішня державна політика?[С, 29.01.--4.02.2015]; Хибність ... підходу вже в тому, що маємо справу не з «українським конфліктом», не з «анти- терористичною операцією», а з брутальною загарбницькою війною агресивної Московії проти незалежного, волелюбного українського народу [ЛУ, 7.09.2017].

Семантична модель «війна» / «мета події»

Типовим реалізатором розгляданої семантичної моделі є граматично панівний іменник війна й залежні від нього референційно акцентовані прикметники визвольний (`який ставить за мету визволення когось') та загарбницький, окупаційний (`який ставить за мету загарбати когось'), напр.: Ізараз знову окупаційна війна... [ДІ, 14.06.2016]; Хоч би як війну на сході України називали -- гібридною... або «визвольною», суті це не міняє [ГУ, 11.10.2017]. Описувані перифрази набувають термінологічної інформативної достатності за умови розширення своїх синтагматичних зв'язків. Природне для них ухо- дження до комбінованих моделей «війна» / «мета» / «рушійні сили (рушійна сила)», «війна» / «мета» / «місце», напр.: Щоб назвати цю війну загарбницькою з боку Росії, Україні потрібно було б прийняти пряме законодавче рішення щодо оголошення частини Сходу України окупованою Росією територією [УП (Б), 7.07.2015]; «Схиляю голову в пам'ять про всі покоління воїнів-борців за незалежність України, особливо перед пам'яттю героїв визвольної війни на Донбасі» [ГК, 6.12.2016].

У колі реальних конкретизаторів слова-маркера війна -- іменники- деад'єктиви (незалежність) та іменники-девербативи (знищення, вигублення, навала, умертвлення, захист, збереження), що функціюють у складі прийменниково-відмінкової форми. Вони як автосемантично-синсемантичні одиниці зорієнтовані на сполучуваність з іншими компонентами -- уточ- нювачами їхньої семантики. Описувані іменниково-іменникові конструкції зрідка вживаються самостійно, а частіше у структурі комбінованої моделі «війна» / «мета» / «рушійні сили (рушійна сила)». Пор.: Для одних це війна за незалежність України, її захист від агресії з боку північного сусіда; Чого хотіти, коли навіть очільник держави заявляє, що більшість її захисників розмовляє мовою агресора, хоч соціологічні дослідження свідчать про інше співвідношення за мовою наших фронтовиків у так званій АТО, що насправді є війною проти навали путінської Московії? [СП, 31.08.--6.09.2017]; «Насправді це... війна... за незалежність...» -- зазначив Береза [Сг, 8.09.2017].