Новітня українська мілітарна перифрастика

Семантична модель «війна» / «місце події»

Розряд конкретних репрезентантів розглядуваної моделі представлений іменниково-іменниковою конструкцією, у якій залежну від субстантива- маркера війна синтаксичну позицію заповнює локативний поширювач НА (В) + іменник у місцевому відмінку. Лексико-семантичний склад цієї позиції обмежений хоронімом Україна та регіонімами Донбас, Схід, Схід (схід) України, південний схід України, напр.: Коли закінчиться війна в Україні?

Війна на Донбасі переходить в іншу фазу... [24tv, 9.02.2017]; [На всі ці завдання потрібні роки.] Ціною життів Героїв Небесної Сотні, Героїв війни на Сході, здоров'я бійців АТО [Е, 20.02.2017]; ... закінчення війни на Сході України не означатиме закінчення війни України з Росією... [О, 25.05.2015]; Про це [відносини між Росією й Україною] пише Ютте Зоммербауер у статті «Забута війна на сході України», опублікованій на сайті газети Die Presse; Війна на південному сході України -- це безумство путінської реакції на Майдан... [ГУ, 14.12.2016].

Проведений аналіз дає підстави твердити, що вторинні найменування зі значенням «місце події» найекспліцитніше характеризують денотат «сучасні воєнні дії на Донбасі», тобто є його найвиразнішим ідентифікатором. Цим можна вмотивувати активне входження семантичної моделі «війна» / »місце» до всіх чинних перифрастичних структур комбінованого типу. Пор. подані вище приклади з такими: У це важко повірити з огляду на війну з окупантами на сході, але -- факт [С, 23.02.--1.03.2017]; Не згадуються не тільки помилки минулого, зокрема потреба своєчасної і адекватної реакції ООН на анексію Криму, а й в що обходиться українцям гібридна війна на Сході...

Семантична модель «війна» / «локальний конфлікт»

Реалізатором описуваної семантичної моделі є іменниково-прикметникові словосполучення з притаманною їм жорсткою лексико-семантичною селекційністю на рівні детермінованого й детермінувального компонентів. Роль першого виконує іменник війна, роль другого -- прикметник малий (`незначний за силою, ступенем та ареалом свого вияву'), напр.: У лексиконі професійних військових усіх країн вона [війна на Сході України] має іншу назву -- «мала війна» [ЛУ, 2.02.2017]; «Мала війна» триватиме до весни, а потім буде гаряче [24tv, 2.12.2014]. Під малими війнами прийнято розуміти локальний конфлікт. Це дає підстави вважати розглядувану назву одним з індивідуальних номінувань денотата «сучасні воєнні дії на Донбасі». Без контекстуальних конкретизаторів вона не виявляє інформативної достатності. З огляду на сказане цілком логічне функціювання семантичної моделі «війна» / «локальний конфлікт» у структурі комбінованого типу, що найчастіше має такий вигляд: «війна» / «локальний конфлікт» / «місце», напр.: «Малавійна» на Донбасі: активізувалися російські ГРУшники ^, 17.07.2015]. У політичному дискурсі описове номінування мала війна активно використовують як заголовок, що має двоїсту природу: він є і самостійним елементом, і водночас текстовим складником.

Семантична модель «війна» / «нелегітимність»

Описувана модель представлена іменниково-прикметниковими (дієприкметниковими) словосполученнями із жорстко регламентованим лекси- ко-семантичним спектром заповнювачів конститутивних позицій. Власне, мовиться про слово-маркер війна та програмовані ним атрибутивні конкре- тизатори неоголошений, непроголошений (`офіційно не названий, не заявлений'), невизнаний (`який не дістав визнання'), напр.: Щороку, від початку Неназваної Війни, українці збільшують видатки на безпеку і оборону, щоб посилити наше військо [ОС, 9.12.2016]. Конкретні реалізатори семантичної моделі «війна» / «нелегітимність» функціюють здебільшого не самостійно, а в єдності з іншими моделями, зокрема тими, які повідомляють про нелегітим- ність та рушійні сили (рушійну силу), нелегітимність й місце воєнних дій, як-от: Навіть шановні гості з Міжнародної федерації журналістів, ЮНЕСКО і ОБСЄ, які вітали нас, учасників з'їзду, журналістів, жодним словом не згадали про неоголошену війну Росії проти України... [СП, 18--24.05.2017]; [Жоден конфлікт не виникає на порожньому місці.] Не виняток і нинішня українсько- російська неоголошена війна [УП, 23.08.2017]; Знак якогось вищого провидіння проявився сьогодні в тій же, не проголошеній ... війні Путіна проти України [ДП, 2, с. 475]; Не оголошена Росією, не визнана Україною ... війна Росії проти України триває [УП (Б), 3.02.2017]; Невизнана війна на сході України принесла багато горя та втрат, а звільнені від «колорадсько-сепаратиського» нашестя міста й села нині схожі на території, якими пролетіло цунамі чи велетенський смерч [ВН, 3.10.2015].

Семантична модель «війна» / «час»

Перифрастичні структури, об'єднані семантичною моделлю «війна» / «час», вирізняються неоднорідністю формально-граматичної будови й значеннєвої наповнюваності. Вони мають два семантичні описи: «некон- кретизований час» і «конкретизований час». Перший із них представлений словосполученнями із детермінованим іменником-маркером війна та де- термінувальним прикметником новітній (`який охоплює останній період'), напр.: Далі ситуація звична для багатьох націоналістично свідомих українців: активна участь... у новітній українсько-російській війні. Вони, як і репрезентанти вже схарактеризованих семантичних моделей, побутують зрідка самостійно, а частіше у складі комбінованих моделей, які інформують про час і рушійні сили (рушійну силу), час та ідеологічну спрямованість події.

Стосовно другого семантичного опису, то про його реальне термінологічне ословлення говорити не доводиться, позаяк війна на Сході України триває, відома лише дата початку її. В обстежених різних жанрах політичного дискурсу зафіксовано вживані автономно або у структурі комбінованих моделей перифрази з присубстантивним конкретизатором 2014 (рік), напр.:

Російсько-українська війна 2014: причини, перебіг та політико-правові оцінки [1, с. 28]; Війна 2014: спроба системного аналізу [1, с. 27]; В історію вона [війна] увійде як... Вітчизняна 2014 року [ІАЦ, 18.10.2014]. Важливо, що в політичному дискурсі, продукованому після 2014 року, який іменують найбільш насиченим політичними подіями в історії України роком [ВВС, 22.12.2014] (це позитивне) і першим роком війни [ЕП, 24.10.2016] (це негативне), інших ре- алізаторів семантичної моделі «війна» / «час» не виявлено. Отже, номіну- вання денотата «сучасні воєнні дії на Донбасі» за критерієм «конкретизований час» стане можливим після звільнення Донбасу від російських військ та місцевих сепаратистів, тобто після закінчення війни.

Семантична модель «війна» / «місце в історії суміжних подій»

Семантичну модель «війна» / «місце в історії суміжних подій» представляють конструкції з іменником-маркером війна й залежними від нього порядковими числівниками перший, двадцять четвертий (24-й), двадцять другий (22-й), напр.: В історію вона [війна] увійде, швидше за все, як Перша російсько-українська війна [ІАЦ, 18.10.2014]; [Це не АТО, це війна.] Це 24-а війна з Росією, -- заявив він [Віктор Ющенко]; Нинішня війна -- двадцять друга [ДСот, 13.08.2016]; ... зараз триває двадцять друга російсько-українська війна, каже історик [УК, 29.09.2017]. Назва Перша російсько-українська війна має право на існування через ту причину, що однією з рушійних сил збройного конфлікту є самостійна держава Україна, яка розірвала зв'язки з імперським минулим і нині окремішньо творить власну історію. Хронологія російсько- українських воєн -- двадцять четверта (24-а), двадцять друга (22-а), -- якою оперують третій Президент України [УП, 29.07.2017], поіменований патетично великим українцем [ДП, 2, с. 331] й іронічно жалюгідним руйнівником України [ДП, 2, с. 439], та історик, кандидат політичних наук Олександр Палій, охоплює добу Київської Русі, перебування України у складі князівства Литовського, Речі Посполитої, Російської імперії, СРСР, а також добу Гетьманщини, УНР. Як свідчить наведений ілюстративний матеріал, для описуваної семантичної моделі характерне вживання у складі комбінованої моделі «війна» / «місце в історії суміжних воєн» / «рушійні сили (рушійна сила)».

Мають рацію ті, хто називають (зрозуміло, і вдаються до відповідних перифрастичних номінацій) сучасні воєнні дії на Донбасі логічною ланкою низки антиукраїнських дій північного сусіда [СП, 21--27.07.2016], порівнюють їх із другою Чечнею, тобто з російсько-чеченськими війнами, які вела Російська Федерація проти невизнаної Чеченської Республіки Ічкерії в період із 1994 до 2009 року, та брежнєвською війною в Афганістані, тобто повномасш- табною збройною агресією Радянського Союзу проти суверенного Афганістану, що розпочалася у грудні 1979 року й завершилася в лютому 1989 року, напр.: АТО і чеченська війна: чи справді на Донбасі -- друга Чечня? [РС, 14.11.2014]; Путінська війна в Україні нагадує брежнєвську війну в Афганістані [ЛУ, 17.08.2017]. У цих війнах зримо простежується кривавий воєнний почерк Росії, прагнення цього імперського ведмедя, а не братського народу [С, 5--11.03.2015] довести світові, що він не просто мілітарна держава з великою потугою [СП, 18--24.08.2016], а гравець на світовій арені [С, 8--14.12.2016].

Натеперішні воєнні дії на Донбасі так само небезпідставно називають ще третіми визвольними змаганнями [Wiki, 27.07.207]. В українській Вікіпедії знаходимо перелік визвольних змагань: перші визвольні змагання (1917--1922 рр.) -- спроби українців створити власну національну державу в умовах Першої світової війни; другі визвольні змагання (1938--1950 рр.) -- спроби українців створити власну національну державу в умовах Другої світової війни; треті визвольні змагання (з 2014 р. і дотепер) -- спроби українців захистити та побудувати власну національну державу в умовах російської агресії [2].

Склад мілітарної лексики, якій відведено роль конструктивного центру описових індивідуальних найменувань донотата «сучасні воєнні дії на Донбасі», крім іменника війна, формують субстантиви агресія, ескалація, вторгнення, інструмент, інтервенція, конфлікт, окупація, сполуки на зразок воєнна дія, кризова ситуація, напр.: І хочеться сподіватися, що я доживу до закінчення агресії РФ проти України й до справедливої відплати всім, хто винуватий в окупації Криму... [ГУ, 14.12.2016]; Мені дуже боляче, що три роки тому з вини керівництва нашої країни [Росії] була розв'язана варварська агресія проти України... [ГУ, 22.03.2017]; Виданню вдалося знайти документи, які свідчать про те, що «Мотор Січ» під час воєнної агресії Росії на Донбасі займалася ремонтом літаків міноборони РФ [ГК, 20.02.2017]; У результаті гібридної військової агресії Росії проти України та проведення недолугої соціально-економічної та грошово-кредитної політики протягом 2014--2015років промисловість впала на 22 %... [ГУ, 1.09.2017]; Уже два з половиною роки минуло з того часу, як ... розпочалась збройна агресія Росії проти України на Донбасі [УІ, 24.10.2016]; Сьогодні на сході України, зокрема у Луганській та Донецькій областях, має місце російська збройна агресія... [НМО, без дати]; Воєнну ескалацію на Сході, що її офіційно іменують «АТО», левова частка українців де-факто сприймає як російську інтервенцію [ЛУ, 4.05.2017]; Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що російське вторгнення в Україну залишається «відкритою раною» у відносинах Росії і Німеччини [У, 25.10.2017]; ...доки триває збройний конфлікт низької інтенсивності ... доти Президент Порошенко і його команда почуваються абсолютно впевнено й вільготно у владних кріслах; «Миру чоловікам і жінкам, що страждають від наслідків конфлікту в східній Україні...» [ГУ, 27.12.2016]; Папа закликав покласти край конфлікту на Донбасі [ГУ, 27.12.2016]; Міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель заявив, що конфлікт на сході України стосується всієї Європи [Т, 2.03.2017]; Більшість учасників конференції, особливо з багатолітнім військовим і дипломатичним досвідом, довели, що поняття АТО абсолютно неприйнятне для означення військово-окупаційних дій РФ ... в частині Донбасу [СП, 9--15.02.2017]; Де-факто це [окупація Донбасу] був початок «гібридної окупації» [СП, 8--14.12.2016]; Що ... могло б унеможливити майбутні воєнні дії Росії проти ... України [ЛУ, 14.09.2017]; ...шановні гості... називали її [війну] кризовою ситуацією [СП, 18--24.05.2017].

Вирізнені вторинні назви стають семантично близькими до описових найменувань зі словом-маркером війна тоді, коли в їхньому компонентному складі з'являються прикметники на зразок збройний, варварський, воєнний, військовий, військово-окупаційний, каральний з виразно актуалізованою семою «мілітарність». Утворювані перифрастичні вислови представлені всіма семантичними типами, вони можуть функціювати на правах самостійних одиниць або конституентів комбінованих моделей, домінувальною з-поміж яких є така: «війна» / «рушійні сили (рушійна сила)» / «місце».

Якщо ж іменники агресія, ескалація, інтервенція та ін. вступають у се- мантико-синтаксичні зв'язки з прикметниками, для яких сема «мілітарність» є індиферентною, зміст соціально-політичної події суттєво переінакшується, зокрема нівелюється інформація про рушійні сили війни -- її призвідця (Росію) й потерпілого (Україну).

Досліджувану перифрастичну парадигму доповнюють уже частково згадувані виформувані на базі немілітарної лексики описові іменниково-іменникові вирази (внтурішньоукраїнський конфлікт, драматичні події на Сході України, звичайний конфлікт між двома країнами, кривавий переворот, сварка двох побратимів, український конфлікт на Донбасі) та опозитивні утворення на взірець не Х, а громадянська війна, напр.: На кричущі нехтування ... положень попередніх -- вересневих -- Мінських угод Європа звично відповідала численними резолюціями ПАРЄ, ОБСЄ, різних комісій та комісарів, ООН -- численними, але безрезультатними (з тієї самої причини, яка й зумовила, власне, виникнення цього, як цинічно стверджували учорашні «брати», «внутрішньо- українського конфлікту») засіданнями Радбезу, висловленнями щирого -- з часом дедалі більшого -- занепокоєння найвищими офіційними особами більшості країн Європи, а також США, Канади й Австралії [ЛУ, 19.02.2015]; Драматичні події на Сході України й «гібридна війна» знову активізували мовне питання

; ...під час перебування на посаді першого секретаря НСЖУ Сергій Томіленко в одній із публікацій назвав неоголошену, злочинну, загарбницьку війну РФ проти України лише звичайним «конфліктом між двома країнами», ніби московська маніпулятивна пропаганда, войовнича політика Кремля не несе страждання і горе громадянам України [СП, 18--24.05.2017]; РФ у Гаазі: в Україні стався «кривавий переворот», а бойовики знайшли зброю самі; Таку думку виданню «Гордон» висловив український активіст і художник Сергій Поярков, коментуючи заяву Дорна, що окупація Криму Росією і війна на Донбасі -- це «сварка двох побратимів» [Г, 12.04.2017]; Чи можливе мирне врегулювання «українського конфлікту» на Донбасі, як постійно заявляють не лише західні, а й вітчизняні дипломати й політики? [ЛУ, 17.09.2017].

Подані синтаксичні структури можна вважати евфемізованими вторинними назвами денотата «сучасні воєнні дії на Донбасі», призначення яких полягає в тому, щоб маскувати, зводити на ніщо подію, приховати за словесною грою її справжню суть і, а це є особливо небезпечним, маніпулювати свідомістю людей.

З-поміж досліджуваних перифраз вичленовано ще одну, непродуктивну, групу індивідуально-авторських утворень на позначення сучасних воєнних дій на Сході України. Ці описові назви своїм планом змісту віддалені від мілітарності, більшість із них метафоризовані, а всіх їх об'єднує високий ступінь негативної аксіологічності, напр.: [Сьогодні очевидним є два завдання

Володимира Володимировича (Путіна) : тактичне і стратегічне.] Тактичне -- підтримка воєнного гнійника на Донбасі [УІ, 21.02.2015]; За словами По- лянського, «війна не є спонтанною реакцією Путіна на події на Майдані, війна постає як раніше спланована, з невизначеним часом початку, каральна акція проти України» [УІ, 9.03.2017]; ...коли нація вХХІ сторіччі стікає кров'ю, то передовсім слід пройнятися зупиненням кровотечі, поповненням втрат, а відтак -- не допустити подальшого кровопускання на Донеччині, яке -- і це очевидно вже всім -- не що інше, як імперсько-самовільна кара Кремля за непослух [ЛУ, 14.09.2017]; ... війна на Донбасі -- це помста Кремля й особисто Путіна за Майдан і втечу Януковича [ГУ, 11.10.2017]. У політичному дискурсі індивідуально-авторські перифрази наділені особливими текстотвірними властивостями.

У висновках наголосимо на тому, що в сучасному політичному дискурсові виняткову увагу приділено воєнним подіям на Донбасі. Виформувалася, зокрема, система різнорівневих мовних засобів оцінювання денотата «сучасні воєнні дії на Донбасі», одне з центральних місць у якій займає перифрастика. Чинній офіційній назві антитерористична операція, що не має під собою об'єктивної мотиваційної бази, протистоять різні стосовно значеннєвої специфіки, аксіологічної наповнюваності, формально-граматичної організації вторинні найменування. За ідентифікаційними ознаками `ідеологічна спрямованість', `рушійні сили (рушійна сила)', `мета', `місце', `час', `локальний конфлікт', `нелегітимність', `місце в історії суміжних подій' їх об'єднано в окремі семантичні моделі, які мають свій лексико-семантичний набір опорних компонентів та їхніх конкретизаторів і регулярно утворюють комбіновані моделі.

Сучасні воєнні дії на Сході України найповніше й найреальніше відображають описові найменування, структуровані за безпосередньою участю мілітарної лексики, зокрема слова-маркера війна. Ядро цих перифраз становлять іменниково-прикметникові та іменниково-іменникові конструкції з властивими їм ізофункційними відношеннями.

Література

1. Василенко В. Російсько-українська війна 2014 року: причини, перебіг та по- літико-правові оцінки. Український тиждень. 2014. 9--16 жовт. С. 27--42.

2. Мотрич К. Непроминущі «кровосісі», або Злети і падіння державотворення. Слово Просвіти. 2016. 29--31 груд. С. 2. 8. Не АТО, а війна: Кравчук закликав розставити всі крапки над «і» // Сьогодні. -- 2017.

3. Війна всередині нас: як українці сприймають події на Донбасі : [інтерв'ю з Павлом Фроловим провела Майя Орел] // Тиждень. -- 2014.

4. Вуєць П. АТО чи не АТО? Що задумали Турчинов і Порошенко на четвертому році війни / Павло Вуєць // Главком. -- 2017. -- 20 черв.

5. Гетьманчук М. П. «Гібридна війна» Росії проти України: інформаційний аспект. Військово-науковий вісник. 2017. Вип. 27. С. 269--307.

6. Дацюк С. Що за війна в Україні? // Українська правда. Блоги. -- 2014.

Анотація

Статтю присвячено дослідженню процесу номінування в сучасному українському політичному дискурсові воєнних дій на Донбасі. Доведено, що офіційна назва «антитеро- ристична операція» не відповідає змістові позначуваного нею політичного явища. Основну увагу приділено індивідуальним вторинним назвам денотата «сучасні воєнні дії на Донбасі», їхній формально-граматичній організації, лексико-семантичній наповнюваності з боку конститутивних позицій, можливим ізофункційним відношенням на рівні форми та змісту, конотаційним властивостям. З опертям на мовні й позамовні чинники, на дено- тативне та конотативне значення здійснено семантичну класифікацію перифрастичних зворотів, розглянуто семантичні моделі зі словом-маркером війна й залежними від нього компонентами з такими референційними ознаками, як «ідеологічна спрямованість», «рушійні сили (рушійна сила)», «мета», «місце», «локальний конфлікт», «нелегітимність», «час», «місце в історії суміжних подій», проаналізовано комбіновані моделі описових найменувань. Розмежовано загальномовні й індивідуально-авторські, мілітарні та немілі- тарні перифрази, з 'ясовано кореферентні зв 'язки між ними, чинники, які спричиняють з 'яву їх.

Ключові слова: аксіологічний потенціал, антитерористична операція, вторинні найменування (перифрази), денотат «сучасні воєнні дії на Донбасі», денотативна семантика, конотативна семантика, мілітарна / немілітарна лексика, семантичні моделі, слово-маркер війна.

Статья посвящена исследованию процесса номинирования в современном украинском политическом дискурсе военных действий на Донбассе. Доказано, что официальное название «антитеррористическая операция» не соответствует содержанию обозначаемого им политического явления. Основное внимание уделено индивидуальным вторичным названиям денотата «современные военные действия на Донбассе», их формально-грамматической организации, лексико-семантической наполняемости со стороны конститутивных позиций, возможным изофункциональным отношениям на уровне формы и содержания, коннотативным свойствам. С опорой на языковые и внеязыковые факторы, на денотативное и коннотативное значение осуществлена семантическая классификация перифрастических оборотов, рассмотрены семантические модели со словом-маркером война и зависимыми от него компонентами с такими референциональными свойствами, как «идеологическая направленность», «движущие силы (движущая сила)», «цель», «место», «локальный конфликт», «нелегитимность», «время», «место в истории смежных событий», проанализированы комбинированные модели описательных наименований. Разграничены общеязыковые и индивидуально-авторские, милитарные и немилитарные перифразы, выяснены кореферентные связи между ними, факторы, вызывающие появление их.

Ключевые слова: аксиологический потенциал, антитеррористическая операция, вторичные наименования (перифразы), денотат «современные военные действия на Донбассе», денотативная семантика, коннотативная семантика, милитарная / немили- тарная лексика, семантические модели, слово-маркер война.

The article examines the nomination process in modern Ukrainian political discourse in military actions in Donbas. It is proved that the name «anti-terrorist operation» does not correspond to the content of political phenomenon marked with this term. The main attention is paid to an individual second name of denotate «occupational regime in some districts of Donetsk and Lugansk regions», its formal and grammar organizations, lexical and semantic fillers within the constituent positions, possible izofunctional relations at the level of form and content, its connotative meaning. Also, based on the linguistic and extra linguistic criteria, denotative and connotative meaning, the semantic classification of periphrastic expressions was given. The author analyses the semantic models of the word-marker war and derived components with the following reference features such as «ideological intention», «driving force», «goal», «place», «local conflict», «illegitimacy», «time», «place in the history of interrelated events», compound models of descriptive notions. In general, the author shows the difference between general linguistic and individual, military and nonmilitary periphrases and states the co-referential interactions among them and their origin.

Key words: anti-terrorist operation, axiological potential, connotational semantics, denotate «occupational regime in some districts of Donetsk and Lugansk regions», denotational semantics, military and nonmilitary lexicon, second nominations (periphrases), semantic models, word-marker war.

Размещено на Allbest.ru