З давніх часів людство помітило зв'язок між рисами обличчя людини і його характером і долею. Вивчення цього впливу отримало назву физиогномики. Особливий розвиток отримала ця наука в Китаї. А розквіту досягла за часів конфуціанства. Велике значення для китайців грають очі, вони вважають що саме погляд може показати що насправді, всередині у людини.

Під час розмови з малознайомими людьми китайці поводяться своєрідно. Вони зберігають нерухомим тіло, сидять прямо, витягнувши спину, не ворушяться зовсім, тільки губи злегка рухаються, а голос наближається до шепоту. Наші очі і брови під час бесіди теж, як правило, знаходяться в русі, даючи співрозмовнику додаткову інформацію про нашому настрої, враження від бесіди і т.д. Обличчя китайця залишається неупередженим або висловлює вдячність - це і є прояв його ввічливості, під якою він приховує свої справжні почуття і стосунки.

Китайці уникають дивитися прямо в очі співрозмовнику. "Прямо дивляться в очі тільки вороги в смертельному бою", - вважають вони. Добре знайомим, які зібралися для бесіди, свердлити один одного очима вважається непристойним донині. Китайці намагаються сфокусувати свій погляд на шиї співрозмовника, близько стоять і намагаються уникнути пильного погляду.

Фізіогноміка допомагає не тільки визначити риси характеру і долю, а й кожен рік людського життя відбивається на його обличчі. Якщо у людини приємний вигляд, відкриті, красиві, не дуже великі очі, це говорить про його розумі і розсудливості.

Великі очі - ознака гарячого темпераменту, працьовитості і старанності. Коли жінка сильно фарбує очі, вона додає собі значущості, а й виглядає старше. Для того щоб виглядати молодо, не рекомендується сильно фарбувати очі до 35 років.

Маленькі очі говорять про лінь і замкнутому характер. Глибоко посаджені очі покажуть заздрісного, підозрілого і дратує через дрібниці людини; це знак життєвих невдач, недовірливості, хитрості, жадібності. Маленькі, круглі і бігають - цинізм і обман.

Величезне значення має колір очей. Чорні, коричневі та зелені - відображають повноту життєвої енергії. Блакитні очі - чутливість, добродушність, поступливість, спокій. Зелені очі - це жіночий колір, колір любові, м'якості, гармонії. Зеленоокі люди здатні на велику віддачу. Карі очі - люди з таким кольором очей здатні і віддавати і отримувати енергію.

Як бачите, ваше обличчя може багато про що вам розповісти. У всі часи особа вважалося дзеркалом людської душі і будь-які каліцтва і прояви хвороби на обличчі, знаком покарань від вищих сил за негідну поведінку, брехня або великі гріхи. Люди з чистими помислами і високим ступенем духовності, як, наприклад монахи, є володарями світлих, відкритих, чистих осіб.

Як бачите, особа може багато про що розповісти. У всі часи особа вважалося дзеркалом людської душі і будь-які потворності і прояви хвороби на обличчі, є знаком покарань від вищих сил за негідну поведінку, брехня або великі гріхи. Люди з чистими думками і високим ступенем духовності, як, наприклад монахи, є володарями світлих, відкритих, чистих обличь.

Висновок

У розділі можна дуже чітко найти розмежування між ядерними і периферійними одиницями. У роботі було вилено такі ядерні дієслова: Дї(mщ), їґ(kаn), јы(jiаn), Ны(wаng), ЗЖ(qiбo)Ј¬КУ(shм); ядерні іменники: Љб(yan), –Ъ(mщ), Н«(tуng). Ядерні одиниці маю більшу частотність вживання, складають більшість частовживаних слів. До периферійних дієслів належить: ЕО(pаn), СЈ(xuаn), ЅЮ(jiй), нэ(yб), П№(xiв), №Ы(guвn), ХЈ(zha), нн(mian); периферійні іменники: нэ(yб), ЅЮ(jiй), ѕ¦(jоng), нъ(jian), нш(mуu), нц(zм), їф(kuаng). Вони частіше застосовуються для відображення певного відтінку і надають інформації емоційного забарвлення. Загальний пласт лексики формують ядерні одиниці, а периферійні лише доповнють його.

Фразеологізми з компонентом "погляд" дуже популярні в китайській мові. Для зображення певного емоційного стану також існує вісім груп на позначення почуттів, характеру, вражень, тощо. Наприклад: јыЗ®СЫїЄ(jiаn qiбnyan kвi) - "тільки гроші в очах" у значенні непорядність; ґҐДїѕЄРД(chщmщ jоngxоn) - очі на мокрому місці; ДїОЮИ«ЕЈ(mщwъ quбnniъ) - дуже здібний. Китайці дуже різко використовуюють ієрогліф "очі" на позначення органу зору, частіше використовують, щоб показати внутрішній стан.

Китайці дуже відрізняються від нас, я це доводить нам культурна картина світу. Кожна країна особиста, і дуже важливо враховувати цей факт. У роботі є багато прикладів, як краще себе поводити і куди слід дивитися. Я переконана, що це головна проблема під час спілкування різних націй. Треба бути обережним, бо очі - це дзеркало душі, нічого не можна сховати. Саме ці важливі три аспекти, що було розкрито у роботі, найбільше перешкоджають адекватному розумінню один одного.

Висновки

Особливості національної літератури містяться і проявляються через універсальну знакову систему - мову, яка є багатоаспектним явищем, бо вона служить не тільки засобом спілкування і знаряддям мислення, а й є культурно-історичним феноменом, найважливішим компонентом соціальної пам'яті.

Культура і мова як семіотичні системи існують в постійному діалозі між собою. В системі мови, в його виразних засобах, його стереотипах, стандартах, символах, виражається світорозуміння народу. Мова з покоління в покоління передає культурно-національні установки і зберігає традиції народу.

Етнографи і культурологи давно звернули увагу на специфічні відмінності комунікаційних знаків, використовуваних в різних культурах. Для обліку цих відмінностей було навіть введено поняття - мова культури, під яким розуміється сукупність всіх знакових способів вербальної і невербальної комунікації, які об'єктивують культуру етносу, виявляють її етнічну специфіку і відображають її взаємодія з культурами інших етносів [36, с. 8]. В процесі міжкультурного діалогу на різних етапах пізнання мови як рівноправних знаків комунікації виступають невербальні засоби спілкування, характер яких також визначається культурними традиціями суспільства (відмінністю релігії, етичних норм, моральних установок, особливостями способу мислення).

Наука, об'єктом якої є невербальні компоненти комунікації, - невербальна семіотика - розглядає два типи значень НВК: комунікативні (конвенціональні) та симптоматичні. Велика кількість наукових робіт, які присвячені дослідженням невербальних компонентів комунікації, стосується функціонування невербальних елементів поведінки людини у живому спілкуванні.

Невербальна семіотика може бути переведена у вербальну, перекодована засобами мови, які у змозі відбити значення, які передаються невербальними рухами. Називати НВК мовними знаками, тобто їх відображення у мові та закріплення у мові, представляє собою другу ступень семіозиса.

Невербальна мова - це така ж рівноправна мова культури, як і інші її мови. Тому невербальні семіотичні системи в комунікативному акті завжди тісно взаємодіють з природною вербальною мовою. Для суб'єкта комунікації, представника іншої культури надзвичайно важливо, входячи в новий соціокультурний світ, оволодіти всіма мовами нової для нього культури. Дослідження засобів невербальної комунікації є надзвичайно актуальним як для теорії культури взагалі, так і для загальної теорії комунікації зокрема. Це пов'язано з тим, що питання невербальної комунікації перш за все мають значення для мовної діяльності людей різних національностей, особливо в сучасному світі, в якому йдуть глобальні інтеграційні процеси на всіх рівнях взаємодії. Невербальні засоби спілкування частіше застосовуються тоді, коли між людьми ускладнений процес комунікації засобами вербального мови. Численні дослідження цих процесів показали, що кожен народ, кожна нація має свій, надзвичайно різноманітний арсенал невербальних засобів комунікації.

Невербальна комунікація також є однією з важливих галузей існування знаків та знакової інформації і займає значне місце у житті людини та суспільстві. Невербальні компоненти спілкування проявляються у різних функціях: а) супроводження мовної частини повідомлення; б) сигналу о протилежність змісту.

Комунікативно-функціональний підхід до вивчення мовного втілення погляду як компонента невербальної поведінки ґрунтується на розгляді різноманітних засобів його вираження в системі сучасної китайської мови.

У невербальній комунікації є широкий спектр мовних засобів передачі погляду, який відображає всі нюанси значення, а також конкретні особливості її продукування. Як наслідок, невербальний знак значення "погляд" може відображатися спеціальними мовними засобами.

На відміну від номінацій невербальних знаків, спеціальні мовні засоби належать до номінацій невербальних компонентів комунікації з "широкою семантикою".

У роботі було представлено групу індексальних мовних засобів лексичними одиницями, які маркують характеристики особистості самого носія і включає: а) індекси фізичних характеристик комуні канта;

б) індекси фізичних характеристик комуніканта, що вказують на його соціальний статус і соціальні ролі;

в) індекси емоційного стану суб'єкта комунікації;

г) індекси аксіологічного ставлення комуніканта;

д) індекси волевиявлення комуніканта.

У заключній частині говорилось про аналіз функціонування невербальних компонентів у комунікативних ситуаціях з огляду на міжкультурний аспект є перспективним напрямком досліджень у рамках сучасної лінгвістичної науки. Він поглиблює знання про способи ефективної реалізації комунікантами інтенцій щодо мовної взаємодії та є важливим внеском у розвиток теорії взаємодії у процесі комунікації.

Розглянули ядерні та периферійні одиниці, дійшли до висновку, що загальний лексичний пласт складають ядерні одиниці, периферійні лише їх доповнюють. Ядерні одиниці часті застосовуються, в той час коли периферійні лише відображають відтінки. До ядерних дієслів відносимо загальновживані дієслова на позначення візуальної поведінки:Дї(mщ), їґ(kаn), јы(jiаn), Ны(wаng), ЗЖ(qiбo)Ј¬КУ(shм). До іменників ядерної зони належатm: Љб(yan), –Ъ(mщ), Н«(tуng). До периферійних дієслів належить: ЕО(pаn), СЈ(xuаn), ЅЮ(jiй), нэ(yб), П№(xiв), №Ы(guвn), ХЈ(zha), нн(mian); периферійні іменники: нэ(yб), ЅЮ(jiй), ѕ¦(jоng), нъ(jian), нш(mуu), нц(zм), їф(kuаng). У роботі було доведено, що частіше використовуються загальні, ядерні слова, які мають більш широке значення. Наприклад: їґТ»ПВ(kаn yоxiа) - оглядати, переглядати, ХЕНы(zhвngwаng) - оглядатися навкруги, Пёїґ(xмkаn) - роздивлятися, №ЫІм(guвnchб) - спостерігати, їґТ»їґ(kаn yо kаn) - поглянути на.

Фразеологічні сполучення часто використовуються, а саме фразеологізми з компонентом "погляд" на другому місті по вживанню. Саме це призвело до виникнення класифікації із восьми пунктів, яка відображає почуття, характер, враження, фізичний стан людини, тощо. У своїй роботі я намагалася обирати найуживанішій, такі як: ДїОЮЧрі¤(mщ wъ zыnzhang) - без поваги ставитися до старших; °ЧСЫПаїґ(bбiyan xiвng kаn) - косо дивитися; СЪИЛ¶ъДї(yanrйn мrmщ) - замилювати очі; ЛЇСЫльлК(shuмyan mйnglуng) - очі злипаються; Н·ФОДїСЈ(tуuyыn mщxuаn) - закотити очі; ±ЗЦЧСЫЗа(bн zhong yan qоng) - в очах потемніло. Такі приклади яскраво доводять, компонент ока використовується не для виділення фізичної можливості, а навпаки, щоб продемонструвати внутрішній світ людини.

Дуже важно уявити процес комунікації без використання невербальних компонентів, але нажаль не всі правильно розуміють значення невербальної мови. Іноді один лише погляд, може зовсім змінити значення певної фрази. Так факт доводять саме китайці. Китайська культура дуже особлива, їх звички дещо різняться від наших. Багато людей не звертають увагу на такий важливий компонент, тоді не можуть адекватно сприймати інформацію. Дуже вагомим фактом є культурно-обумовлений компонент, який допомагає розуміти один одного. Треба знати і поважати традиції іншого народу, потому що у кожної народу різне світосприйняття.

Актуальність проблеми даного дослідження: по-перше, визначається науковою перспективністю опису засобів невербальної комунікації. По-друге, дослідження жестової мови дозволяє представити його елементи як знаки, що мають особливу природу, що сприяють виявити характер зв'язку окремих знакотипів мови з світосприйняттям народу. А це, в свою чергу, дозволяє визначити їх культурну конотацію. По-третє, актуальність проблеми дослідження, міжкультурне значення невербальної комунікації, дуже швидко зростає, якщо мати на увазі, що через систему засобів невербальної комунікації проявляється ставлення людини до дійсності, тобто формується в свідомості людини певний фрагмент мовної картини світу. І, по-четверте, всебічний аналіз невербальних засобів міжкультурної взаємодії має велику значимість для соціокультурної практики, особливо в контактних зонах суміжних держав, нації, зокрема Китай і Україна.

Список використаних джерел

Українською та російською мовами:

1. Абушенко В.Л. Оценка // Новейший философский словарь / В.Л. Абушенко. - Минск: В.М. Скакун, 1998. - 323 с.

2. Алефиренко Н.Ф. Поэтическая энергия слова. Синергетика языка, сознания и Культуры / Н. Ф. Алефиренко. - Москва: Academia, 2002. - 544 с.

3. Алефиренко Н.Ф. Фразеология в свете современных лингвистических парадигм: монография / Н.Ф. Алефиренко. - Москва: Элпис, 2008. - 271 с.

4. Аскольдов С.А. Концепт и слово // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста: [антология]/ С.А. Аскольдов. - Москва: Academia, 1997. - 658с.

5. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / О.С. Ахманова. - Москва: Современная Энциклопедия, 1966. - 640 с.

6. Багаутдинова Г.А. Человек во фразеологии: антропоцентрический аспект/ Г. А. Багаутдинова. - Казань: Казан, 2006. - 132 с.

7. Баранов А.Н. Идиоматичность и идиомы Текст. / А.Н. Баранов, Д.О. Добровольский // Вопросы языкознания. - Москва: Наука, 1996. - № 5.

8. Баранова З.И. Моделируемые фразеологизмы в китайском языке // Исследования по китайскому языку / З.И. Баранова. - Москва: Наука, 1973. - 621 с.

9. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации / А.Д. Белова. - Киев, 1997.

10. Белова А.Д. Языковые картины мира в рамках когнитивно-дискурсивной парадигмы / А.Д. Белова // Культура народов Причерноморья. - Симферополь: Межвузовский центр " Крым ", 2002. - № 29.

11. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Э. Бенвенист. - Москва: "Прогресс", 1974. - 446 с.

12. Вайсгербер Й.Л. Родной язык и формирование духа / Й.Л. Вайсгербер. - Москва: МГУ, 1993. - 223 с.

13. Васильев Л.С. Некоторые особенности системы мышления, поведения и психологии в традиционном Китае. // Китай: Традиции и современность / Л.С. Васильев. - Москва: Наука, 1976. - 340 с.

14. Верещагин Е.М. О своеобразии отражения мимики и жестов вербальными средствами / Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров. - 1981: Вопросы языкознания, 1990. - 246 с.

15. Войцехович И.В. Практическая фразеология китайского языка: [учебник]/ И.В. Войцехович. - Москва: Восток-Запад, 2007. - 510 с.

16. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / С.Г. Воркачев // Филологические науки. - Тамбов: Грамота, 2001. № 1. - С. 64-72.

17. Голубовська І.О. Біоморфний код китайської лінгвокультури / І.О. Голубовська // Studia linguistica: збірник наукових праць / КНУ ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2011. - Вип. 5, ч. 2. - С. 221-233.

18. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу. Монографія, 2 видання / І.О. Голубовська. - Київ: Логос, 2004. - 284 с.

19. Горелов В.И. Лексикология китайского языка / В.И. Горелов. - Москва Просвещение, 1984. - 216 с.

20. Горелов В.И. Стилистика современного китайского языка / В.И. Горелов. - Москва: Просвещение, 1979. - 192 с.

21. Горелов И.Н. Невербальные компоненты коммуникации и дискурс / И.Н. Горелов. - Москва, 1980. - 320 с.

22. Гриценко П.Ю. Мова як акумулятор культури і одна з форм її вираження / Ю.П. Гриценко // Мова і культура. - Київ: Либідь, 1986.

23. Грушевицкая Т.Г. Основы межкультурной коммуникации / Т.Г. Грушевицкая, В.Д. Попков, А.П. Садохин. - Москва: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 352 с.

24. Гумбольдт В. О различии организмов человеческого языка и влиянии этого различия на умственное развитие человеческого рода. Введение во всеобщее языкознание / В. Гумбольдт: "Брокгауз и Эфрон", 1859. - 400 с.

25. Гумбольдт В. Язык и философия культуры / В. Гумбольдт. - Москва: Наука, 1985. - 475 с.

26. Залевская А.А. Психолингвистический подход к проблеме концепта // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. - Воронеж: Воронежский государственный университет, 2001., С. 36-44.

27. Китайско-русский словарь. ­ Москва: Вече, 2003-1250 с.

28. Кірносова Н.А. Когнітивна лінгвістика в Китаї: історія й термінологія / Н.А. Кірносова. - Видавництво: ВПЦ "Київський університет". 2012., С. 9-14

29. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании языка / Г.В. Колшанский. - Москва: Наука, 1990. - 108 с.

30. Колшанский Г.В. Паралингвистика / Г.В. Колшанский - Москва: Наука, 1974. - 96 с.

31. Конькова Е.Н. Концепт, понятие и значение как важнейшие единицы в исследовании языковых сущностей / Е.Н. Конькова // Разноуровневые характеристики лексических единиц: Сб. науч. статей по материалам докладов и сообщений конференции. Часть 1. Лексика и фразеология. Терминология. - Смоленск: СГПУ, 2001. - 349 с.

32. Лихачева А.Б. Интенсификация Высказывания Как Проявление Русского Коммуникативного Стиля / А.Б. Лихачева. - Вильнюсс: Вильнюсский Университет, 2012. - С. 111-126.

33. Малявин В.В. Афоризмы старого Китая / В.В. Малявин. - Москва: Наука. 1988. - 190 с.

34. Мескон М.Х. Основы менеджмента / М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. - Москва, 1992. - 704 с.

35. Мечковская Н.Б. На семиотическом перекрестке: мотивы движения тела в невербальной коммуникации, в языке и метаязыке / Нина Борисовна Мечковская // Логический анализ языка. Языки динамического мира. - Дубна: Междунар. ун-т природы, общества и человека "Дубна", 1999. - С. 376-393.

36. Николаева Т.М. Языкознание и паралингвистика. Лингвистические исследования по общей и славянской типологии / Т.М. Николаева, Б.А. Успенский. - Москва, 1966. - 516 с.

37. Паламар Л.М. Функціонально-комунікативний принцип формування мовної особистості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук / Паламар Л.М. - Київ, 1997.

38. Пиз А. Язык телодвижений / А. Пиз. - Нижний Новгород, 1992. - 328 с.

39. Потебня О. Мова. Національність. Денаціоналізація / О. Потебня. - Нью-Йорк, 1992. - 155 с.

40. Приходько А.М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики / А.М. Приходько. - Запоріжжя: Прем'єр, 2008. - 332 с.

41. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування / Я. Радевич-Винницький - Львів, 2001. - 224 с.

42. Селіванова. О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О.О. Селіванова. - Полтава: Довкілля-К, 2006. - 716 с.

43. Сєрякова І.І. Соматикон Англомовних Дискурсивних Практик: дис. докт. філ. наук: 10.02.15 / Сєрякова Ірина Іванівна - Київ, 2012. - 441 с.

44. Солощук Л.В. Невербальные компоненты коммуникации и дискурс / Людмила Васильевна Солощук. // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім В.Н. Каразіна. - 2001. - №567.

45. Софронов М.В. Китайский язык и китайская письменность / М.В. Софронов. - Москва: Восток-Запад, 2007. - 638 с.

46. Терминасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация / С.Г. Терминасова - Москва, 2000. - 624 с.

47. Яковлева Е.А. Ключ –Ъmщ "глаз" в составе китайских иероглифов / Е.А. Яковлева, П.О. Дедеев, Л.М. Болсуновская., 2015. - С. 1454-1456.

48. Янова О.А. Номінативно-комунікативний аспект позначення усмішки як компонента невербальної поведінки (на матеріалі сучасної англійської мови): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук: спец. 10.02.04 / Янова Ольга Анатоліївна - Київ, 2001. - 19 с.

49. Яхонтов С.Е. История языкознания в Китае (І тыс. до н.е. - І тыс. н.е.)/С.Е. Яхонтов // История лингвистических учений: Древний мир. - Л.:Наука, 1980. - 528 с.

Англійською мовою:

50. Buerkel-Rothfus N. Communication: Competencies and Contexts / Nancy Buerkel-Rothfus. - New York: Newbery Award Records, 1985.

51. Jourard S.M. An Exploratory Study of Body Accessibility / S.M. Jourard. // British Journal of Social and Clinical Psychology. - 1966. - №5. - С. 221-231.

52. Kwal T. Communication Works / T. Kwal, M. Gamble. - New York: Random House, 1987.

53. Mehrabian, Albert. Silent Messages. Belmont, Calif.: Wadsworth,1971.

китайською мовою:

54. БєЦ®Бш. іЙУпЦ®ТвТеУлїј¶© / БєЦ®Бш. - ±±ѕ©ЎЈ±±ѕ©ґуС§іц°жЙз, 1979. - 320 ТіЃB (Лянчжиліу. Чен'юй. Семантика та критичне дослідження / Лянчжиліу. - Пекін: Видавництво Пекінського університету, 1979.)

55. ·ы»ґЗаЎЈПЦґъєєУпґК»г /·ы»ґЗа. - ±±ѕ©Јє±±ѕ©ґуС§іц°жЙз, 1985. - 262 ТіЃB(Фу Хуаітін. Лексика сучасної китайської мови / Фу Хуаітін. - Пекін: Видавництво Пекінського університету, 1985.)

56. ХФСЮ·јЦшЎЈ ИПЦЄУпСФС§ёЕВЫ /ХФСЮ·јЦшЎЈ- ЙПєЈЈєЙПєЈНвУпЅМУэіц°жЙз.Ј¬2004ЎЈ- 222ТіЃB(Чжаоян. Нариси з когнітивної лінгвістики / Чжаоян. - Шанхай: Шанхайське видавництво іноземних мов, 2004).

Електронні ресурси:

57. 100 жемчужин китайской мудрости [Електронний ресурс]// АСТ, Восток-Запад. - 2007. - Режим доступу до ресурсу: http://www.twirpx.com/file/ 241790/.

58. Большой китайско-русский словарь [Електронний ресурс]- Режим доступу до ресурсу: http://bkrs.info.

59. Го Юйлин. 500 обиходных выражений (Разговорный китайский) [Електронний ресурс]/ Го Юйлин, Цянь Сувэнь, Ян Инь // АСТ, Восток-Запад. - 2008. - Режим доступу до ресурсу: http://www.twirpx.com/file/ 137526/.

Размещено на Allbest.ru