Порівняльна лексикологія англійської та української мов

В словниковому складі англійської мови паралельно зберігається дієслово disport - розважатися, яке називається маловживаним [9, c.63].

Зараз в сучасну англійську мову були запозичені слова з різних мов, які зберегли своє значення. Наприклад, aiki-jutsu, boutique, kelim, kletten prinrip. Ці слова здебільшого мають теж значення яке вони мали в похідній мові, але деякі з них приймають більше значень ніж вони мали.

Таким чином, ніяке нове поповнення словника запозиченими словами не може пройти безслідно для словникового складу. Запозичене слово приймає на себе одне або декілька значень семантично близьких до нього слів, що вже раніше існували в мові.

Взаємодію запозичень і словникового складу мови, що їх прийняла, добре видно з історії слів, які означають поняття «працювати», які є синонімами до слова work. Після запозичення в середньо-англійський період дієслів: labouren “працювати” (із ст.-фр. labourer, лат. laborare) і travaillen “важко працювати” (із ст.-фр. travaillen, нор. лат. trepaliare «мучити»), перше з цих дієслів близьке до англійського swincan. Друге дієслово travailler не витримало конкуренції з дієсловом werken і має значні зміни в змістовій структурі. Після цього його основне значення - «мандрувати» to travel [4, с. 114].

Деякі зміни проходять із словами, які були запозичені з французької мови. Слово extheticienne було запозичене англійською мовою, де зберегло своє значення, але змінило вимову - aestheticlenne.

Загальний закон явищ мови до проблеми запозичень можна сформувати так: усілякі зміни в словниковому складі мов і у вигляді проникнення іншомовних запозичень тягнуть за собою семантичні і стилістичні зміни в словах, які вже є в мові.

Неологізми-запозичення в англійському словниковому складі становлять ту сферу лексики, яка найбільше та безпосередньо рефлектує історію Англії та її традиції, показуючи вплив на мову зовнішніх нелінгвістичних причин. Тому їх необхідно прослідити в хронологічній послідовності, пов'язуючи зі змінами, які проходили в культурному та історичному житті країни. словниковий український англійський лексичний

В сучасній англійській мові численними є французькі запозичення: boutique, fresee, fromage, pкcher, unijombist, tranche, wsogist, які здебільшого зберегли своє лексичне значення. Зараз багато слів запозичується з німецької мови: kletten pririp, untermensch, blitz angst; з шотландської: slogan, whisky, clan[2, с. 5] .

Французькі запозичення проникають головним чином не в загальний словниковий фонд, а в визначені рівні словникового складу. Французькі запозичення іноді важко відрізнити від латинських. Наприклад, слово figure могло перейти прямо з латини: figura та з французької figure/ [2, с. 6]

В письмовій формі сучасної англійської мови дуже вживані літерні скорочення від таких виразів, які при читанні змінюються англійським перекладом.

Запозичення з французької мови є найбільш чисельними і відносяться, головним чином, до побутової лексики: boutique, fresee, butte, buce, auteur та ін. Численними є запозичення-неологізми з шотландської мови: slogan, whisky, clan.

Неологізми-запозичення з китайської та японської мови означають назви різноманітних способів боротьби: aiki-do, aiki-jutsu.

Запозичені слова з російської мови пов'язані з подіями, які відбувалися в цій країні в 90-х роках ХХ століття - з політичними явищами: perestroika, glasnost, khozraschot, prizhok та ін. Всі ці слова були запозичені як в усній так і в письмовій формі і не змінили своє значення і склад.

Найважливіші ознаки слів латино-романського походження такі: перевага двоскладових і багатоскладових слів з префіксами, і префікси закінчуються на приголосні: ab-, ad-, -corn, -dis, ex, in, im: подвоєння приголосних: bb, cc, ft, ll, mm, nn, pp. [14, с. 131].

Нечисленні неологізми-запозичення з італійської, голландської і іспанської мов свідчать про культурні зв'язки з цими країнами: ісп. -nacho, guerilla, junta: італ. - biasco, motto: порт. - favela, favelado.

Мови тюркських народів залишили багато слідів в найрізноманітніших мовах, в тому числі і в англійській. В англійській мові існує понад 400 тюркізмів, 55% з яких складають етнографічні реалії, 26% відносяться до суспільно-політичного життя, 19% є природними реаліями. Серед найважливіших реалій такі слова, як badian, irbis, jougara, kelim та ін. До цієї групи відносяться назви мінералів: dashkesanite, turanite.

Найбільш освоєні суспільно-політичні реалії: bash-borouk, begum, effendi, kofban, mamebuke.

Серед етнографічних реалій є слова, які стали невід'ємною частиною англійської лексики: caviar, coach, kumiss, macrame, vampire.

Тюркські слова англійською мовою запозичувались як при прямих контактах, так і через мови-посередники.

Одним з найбільш вживаних тюркізмів в сучасній англійській мові є слово kelim - «накидка для диванів та крісел».

Тюркізми переходили в англійську мову через різні мови, наприклад, німецьку: shabrack, trabant; іспанську: bocosin, lackey; італійську: bergamot, kiosk. Найбільша кількість тюркізмів перейшла в англійську з французької: badian, caique, caviar, turknose, sabot та ін.

В сучасній англійській мові набувають розповсюджень слова з африканських мов: tote, gumbo, jambalaya: індійської: paneer, ghari: ідіш: kabitrer, bagel, schmo.

Висновки до розділу 2

Отже, в даному розділі розглянуто вплив окремих мовних культур на формування лексичного складу української та англійської мов.

Досліджено англійські запозичення в українській мові та англіцизми в українських термінологічних системах. В ході дослідженя встановлено, що процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток української мови. З одного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, витісняються власні елементи, що замінюються на слова з подібним значенням.

Розглянуто роль запозичень в словниковому складі англійської мови. Встановлено, що в англійській мові відсоток запозичень значно вищий ніж в багатьох інших мовах, тому що за історичних обставин він є дуже проникливим.

РОЗДІЛ 3. ФАКТОРИ РОЗВИТКУ СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ

3.1 Способи словотворення в українській мові

Словниковий склад мови чутливо реагує на життя народу -- носія і творця мови. Безпосередньо пов'язаний з різноманітною діяльністю людини в суспільстві, він змінюється весь час. Найбільш активним процесом у розвитку лексики української мови, збагаченні її ресурсів є творення нових слів. Словниковий склад української мови збагачується в основному за рахунок утворення нових слів на базі і з використанням того мовного матеріалу, яким послуговується мова. У сучасній українській мові розрізняються такі способи словотворення: морфологічний, морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний, лексико-семантичний.

Морфологічний спосіб словотворення -- основний спосіб збагачення словникового складу української мови. Цей спосіб включає афіксацію (суфіксальний, префіксальний, суфіксально-префіксальний, постфіксальний способи), безафіксний спосіб, основоскладання, словоскладання, абревіацію та комбінації зазначених способів [15, с. 70].

Суфіксальний спосіб -- це творення нового слова за допомогою словотворчого суфікса. Суфіксація -- найпродуктивніший спосіб словотворення іменників, прикметників, дієслів, прислівників: Чорнобиль -- чорнобильський, насторожений -- насторожено, фарба -- фарбувати. Продуктивність суфіксального способу словотворення визначає й той факт, що в мові для творення різних розрядів слів виробилася певна система суфіксів -- іменникових, прикметникових, дієслівних, прислівникових [15, с. 70].

Префіксальний спосіб -- це спосіб творення нових слів за допомогою префіксів. Словотворчий префікс приєднується до самостійного слова й утворює нові слова тієї ж самої частини мови. Префіксальним способом творяться дієслова, прикметники, іменники, прислівники. Кожна з частин мови має свою систему префіксів: гуманний -- антигуманний, рятувати --зарятувати, сила -- несила, нині -- донині, звук -- ультразвук, реальний --нереальний, виконати -- недовиконати [15, с. 71].

Суфіксально-префіксальний спосіб -- це спосіб творення похідних слів одночасним додаванням до твірної основи суфікса і префікса: вікно --підвіконня, міль -- антимолін, час -- сучасний, море -- заморський, світлий -- висвітлити, простий -- по-простому, шостий -- ушосте [15, с. 73].

Суфіксально-префіксальним способом утворюються іменники, прикметники, дієслова, прислівники [15, с. 73].

Постфіксальний спосіб -- спосіб творення нових слів за допомогою постфіксів -ся, -сь, -небудь. Використовується у творенні дієслів та займенників: умивати -- умиватися, взяти -- взятися, хто -- хто-небудь.

Безафіксний спосіб -- це спосіб творення нових слів шляхом «укорочення» твірної основи (усічення морфем). Цим способом творяться іменники від дієслів та прикметників: зелений -- зелень, прокосити -- прокіс, перекладати -- переклад, захистити -- захист, неучений -- неук.

Основоскладання -- спосіб утворення нових слів за допомогою інтерфіксів з двох або більше основ повнозначних слів. Цей спосіб є продуктивним для утворення іменників та прикметників: газобалон, чорнозем, морозостійкий, життєствердний, чотиригранник, перекотиполе. Слова, утворені способом основоскладання, можуть супроводжуватися суфіксацією: літописець, землезнавство, полководець, лівобережний, прапороносець, першопроходець.

Словоскладання. При словоскладанні слова утворюються без інтерфіксів. Показником об'єднання слів в одне поняття є зафіксований порядок слів, логічне змістове поєднання слів: фільм-опера, ракета-носій, матч-реванш, прес-центр, пілот-інструктор.

Абревіація -- спосіб творення слів від усічених основ. Розрізняють кілька типів абревіатур, залежно від того, як утворюються ці складноскорочені слова:

1) складовий тип -- нові слова утворюються з усічених основ кількох слів: Донбас, універмаг;

2) ініціальний тип -- нові слова утворюються з початкових букв або звуків -- слів: УНІАН, ЕОМ, УНСО, РЄ, ОБСЄ, НАТО;

3) мішаний тип -- нові слова утворюються поєднанням усіченої основи одного слова з окремими словами: держадміністрація, держстандарт, завуч, міськрада. Абревіація використовується тільки для творення іменників. Морфологічні типи словотворення -- найпоширеніші в українській мові.

Морфолого-синтаксичний спосіб словотворення -- це спосіб творення нових слів шляхом переходу слів одного граматичного класу в інший. При такому словотворенні відбувається перехід слова з однієї частини мови в іншу, причому змінюються значення і граматичні ознаки слова. Ідеться, таким чином, про субстантивацію (перехід в іменники), ад'єктивацію (перехід у прикметники), адвербіалізацію (перехід у прислівники), прономіналізацію (перехід у займенники): вартовий, шампанське, набережна, весною, правда, господи, одні, тріскучий, лежачий [14, с. 126].

Лексико-синтаксичний спосіб словотворення -- це спосіб утворення нових слів у результаті стягнення в одне слово двох або більше, що виражають одне поняття: сьогодні, шістдесят, вічнозелений, спасибі, вельмишановний, вищезгаданий, дотла, втридорога, чимдуж, горілиць, обидва.

Лексико-семантичний спосіб словотворення -- це спосіб творення нових слів унаслідок розщеплення значення слова на два самостійні значення, тобто процес утворення омонімів від багатозначного слова: титан (гігант, метал, кип'ятильник), піонер (військо в Іспанії, перший; член дитячої організації), супутник (проводжатий, космічний об'єкт).

3.2 Способи збагачення словникового складу англійської мови

Значна увага приділяється процесам формування нових словотворчих морфем, джерелам, “технології" їх виготовлення, лінгвістичним механізмам, які беруть участь у цих процесах, встановлюються зв'язки між різними способами словотвору [16, с. 52].

Саме в останні десятиліття в англійській мові почали функціонувати десятки нових (за формою або змістом) афіксів. Аналіз неологізмів англійської мови свідчить, що висока словотворча активність афіксації, за допомогою якої було побудовано більше 30% лексичних інновацій 80х-90х років, визначається не тільки участю давно існуючих словотворчих елементів, але й провідною роллю, яку відіграють у процесах утворення інновацій-дериватів нові мовні одиниці, що виконують функцію словотворчих. Первинним матеріалом для “афіксалізації” можуть слугувати як повнозначні слова, так і їх частини (фрагменти). Компоненти перетворювалися у високочастотні, піддавалися процесу афіксалізації, набували семантичних та інших рис словотворчих елементів внаслідок словотворення за аналогією, за зразком конкретної лексичної одиниці, яка служить за модель, шляхом заміни в слові-моделі певного компоненту. Саме таким чином в англійський мові сформувалися високопродуктивні афікси - abuse, -friendly, -line, -person, -something, -speak, -ware, -watch. У багатьох випадках зразком для аналогічного словотвору виступає "псевдоскладне" слово (на синхронному зрізі). Частина такого слова, яка виділяється внаслідок створення за його зразком цілої низки інновацій, вбирає в себе семантику всієї вихідної моделі. Елемент -mail “шантаж” було виділено зі слова blackmail, про що свідчать неологізми greenmail, goldmail, breakmail, greymail (вони означають різні види шантажу). Суфікс - gate в значенні “скандал, особливо політичний” виник внаслідок утворення великої кількості неологізмів за аналогією зі словом Watergate, яке стало символом політичного скандалу (donorgate, Irangate, filegate, travelgate) [13, с. 127]. Слова autocade, camelcade, motorcade, tractorcade були створені на базі слова cavalcade, виходячи з припущення, що елемент -cade означає “процесія; низка”, хоч фактично цей елемент є розвитком дієслівної флексії латинської мови; за зразком слова alcoholic у 80-90ті роки виникли численні новотворення для позначення людини, яка має велику пристрасть до чого-небудь: chocoholic, milkaholic, phonaholic, spendaholic. Елемент -(а)holic, вичленений зі слова alcoholic, перетворився, таким чином, у суфікс, хоч етимологічно дійсним суфіксом у цьому слові є елемент - іс. Процеси розділення одиниць іншомовного походження на “псевдоморфеми” нерідко спричинюються “народною етимологією”, неправильною інтерпретацією структури та семантики “чужого” слова шляхом його асоціювання із власними словами або поняттями. Формування нових афіксів розкриває взаємозв`язки між різними засобами словотвору, підтверджує думку вчених про його комплексно-системну природу. Прикладами інших продуктивних словотворчих елементів, що виникли внаслідок зрощення лексичних одиниць, є суфікси - zine "журнал, часопис" (letterzine, E-zine, catazine, skazine, thriftzine, Webzine), -tel (airtel, boatel, condotel), -nomics (burgernomics, cуbernomics, mediconomics), -plex (movieplex, megaplex, multiplex, twelveplex), -tainment (docutainment, casinotainment, edutainment, infotainment) та інші. Телескопія створює умови і для виникнення нових префіксальних формантів, наприклад: docu- (docuhistory, docufantasy, documusical, docuopera, docurecreation), petro- (petrocurrency, petroeconomy, petropower, petrosheik) [8, с. 206].

Псевдоморфеми як джерела нових дериваційних елементів можуть, таким чином, бути поділеними на дві основні групи:

а) такі, що є результатом довільного розчленування існуючих лексичних одиниць, головним чином гетерогенних, у зв'язку з певними асоціаціями, які виникають у носіїв англійської мови, або результатом фрагментації лексичних одиниць у зв'язку з їх участю в певних словотворчих процесах: а) -aholic, -athon, -burger, -cade, docu-, -erati, -nomics, -zine (більша частина псевдоморфем);

б) омонімічні реальним лексичним одиницям або “мертвим” афіксам: -gate, -lock, -mail, -nap. Саме така омонімічність створює певні передумови, мотивацію для їх перетворення в дериваційні засоби [3, с. 90].

Важливим джерелом словотворчих елементів загальної мови продовжують бути розмовні різновиди, особливо сленг і жаргони. Запозичення таких елементів у літературну мову нерідко супроводжується змінами в їх семантиці. У 90-ті роки велику популярність здобули, наприклад, новотворення з синонімічними елементами head, junkie для позначення людини, яка має велику пристрасть до чого-небудь (у слензі ці елементи мають значення “наркоман”): cyberhead, digithead, nethead, data-junkie, java-junkie, sports-junkie. Запозичений зі сленгу елемент - savvy, де він функціонував як самостійне слово, входить до складу численних неологізмів - іменників та прикметників, надаючи їм відповідних значень “знання, вміння, навички в певній галузі, добре розуміння чого-небудь; фахівець, експерт в певній галузі, такий, що добре знає, розуміє що-небудь, має необхідні знання, вміння в певній галузі”: computer-savvy, market-savvy, media-savvy, tech-savvy [1, с. 136].

Дослідження процесів формування нових словотворчих елементів свідчить, що “афіксалізація” лексем та морфемізація їх фрагментів супроводжується певними змінами в семантиці вихідного матеріалу.

Словоскладання, як зазначалося, є найбільш продуктивним способом словотвору. Значна частина нових складних слів являє собою сполучення двох іменників (модель N+N). Саме аналітизм англійської мови створює необхідні умови для стягнення лексем в єдині складні, але цільні номінеми. Активно відбувався процес утворення багатокомпонентних лексичних одиниць, "складних слів синтаксичного типу". Більша частина таких одиниць виникає на базі фразових означень, вони актуалізуються як прикметники (brick-and-mortar, kiss-and-tell, not-for-profit, pay-per-view, right-to-roam), однак в останній час зростає і кількість іменників, утворених таким чином: fly-by-light, just-in-time, smoke-and-mirrors, video-on-demand [1, с. 137].

Велику роль у створенні неологізмів-складних слів відіграє аналогія, коли нова одиниця створюється не стільки за певною моделлю, скільки за зразком конкретного слова. У процесі аналогічного словотворення також має місце своєрідне моделювання, відбиття моделі зразка, його морфологічної структури шляхом часткового заповнення моделі новим лексичним матеріалом: airlift - boatlift - babylift; baby-sitter - church-sitter - home-sitter; seaworthy - carworth y[1, с. 138] .

Подалі зростає кількість скорочень. Серед них слід особливо відзначити акроніми, які здобули широкого розповсюдження в останній час. Значення багатьох акронімів полягає в тому, що, незважаючи на свій абревіатурний характер, вони стають базою для подальшого словотворення. Слово yuppie (young upwardly mobile professional person), наприклад, стало не тільки одним з модних слів 80-90х років, символом молодої, честолюбної ділової людини, але й перетворилося в справжній центр словотворчої парадигми з десятками її елементів: yuppуish, yupie flu, yuppiegate, yuppeism, yuppiedom, yuppіеfy, yuppiеfication, technoyupie, yuppie-line, etc. Популярними в останній час стали утворення евфемістичного характеру, в яких абревіатура поєднується зі словом "word", T-word, S-word, W-word. Абревіатура в цих випадках є першою літерою слів, які вважаються словами-табу [3, с. 37].

Нерідко спостерігаються і випадки перетворення в дієслова словосполучень і фраз, коли конверсія супроводжується еліптичними скороченнями та деякими іншими змінами, наприклад, selling short - to short, dog and pony show - to dog and pony, to have a green thumb - to green thumb. У той же час має місце і зворотний процес - утворення іменників та прикметників від дієслівних словосполучень та зворотів, особливо в розмовних підсистемах: give me = gimme, go for = gofer (gopher), I want to be = wannabe, I can do it = can-do. Конверсія в значній мірі є семантичним засобом словотворення, оскільки важливою її рисою можна вважати зміну значення вихідного слова у зв`язку з його перенесенням в іншу лексико-граматичну категорію.

Загальна тенденція розвитку словотвору простежується в напрямку більшої свободи при створенні інновацій, в розширенні поняття "нормативність" в умовах інтенсивної взаємодії національних варіантів англійської мови, (інтерваріантна міграція лексичного і словотворчого матеріалу) та взаємодії соціальних, функціонально-стилістичних підсистем в межах окремого національного варіанту (інтраваріантна міграція). Зростає кількість лексичних інновацій, в утворенні яких беруть участь кілька засобів, включається декілька номінаційних та дериваційних механізмів, що, з одного боку, свідчить про певну системність словотвору, а з іншого боку - про ускладнення номінаційного процесу, пов`язаного з ускладненням "картини світу", або з ускладненням наших знань та уявлень про навколишній світ.

Як і в попередні періоди, провідну роль в семантичних змінах відігравав механізм метафорики, причому метафоричний перенос супроводжував не тільки процеси детермінологізації (high-octane, stand-alone, allergy, poison-pill, hygiene), але й процес термінологізації загальномовних одиниць (bus, get-together, core, hostile, icon, menu, niche, packet, player, suitоr, window) [5, с. 48] . Досить типовим є формування в семантичній структурі того чи іншого слова кількох нових лексико-семантичних варіантів протягом досить короткого часу, що дає змогу спостерігати дію різних механізмів семантичних змін.

При розгляданні нової фразеології подається її структурно-семантична характеристика, аналізуються джерела, шляхи та механізм фразеологізації. Формування фразеологічних одиниць відбувається головним чином шляхом переосмислення вільних (змінних) словосполучень, їх метафоризації. Метафоричний, а іноді і метонімічний перенос має, як правило, місце при перенесенні змінних або сталих словосполучень нефразеологічного типу з вузької (професійної або спеціальної) сфери функціонування в загальну мову або більш широку сферу. Проте досить частими є випадки, коли переосмислення відбувається в процесі перенесення словосполучення з загальної мови в спеціальну, або з однієї вузької сфери в іншу. Це особливо притаманно фразеологічним одиницям сфери інформаційної технології: graceful degradation "здібність комп`ютерної системи до функціонування у випадку пошкодження її окремих елементів", information superhighway, "система здобуття та розповсюдження інформації, яка створена шляхом об`єднання комп`ютерної та телекомунікаційної техніки", salami technique "привласнення грошей за допомогою комп`ютера шляхом "округлення" реальної суми фінансових операцій", tiger team "група людей, яка перевіряє надійність комп`ютерних систем" [5, с. 49].

Певна частина нових стійких словосполучень відбиває прагнення зробити деякі поняття "кращими", замінити їх більш "м`якими". Словосполучення евфемістичного характеру розповсюджені в суспільно-політичній сфері (damage control, opposition research, chattering classes, ladies who lunch), в сфері економіки та бізнесу (creative bookkeeping, boutique consultant, partnership building, reverse engineеring) [6, с. 74]. Нова фразеологія відіграє певну роль і в збагаченні словникового складу новими лексичними одиницями шляхом стягнення словосполучень у слова синтаксичного типу або шляхом фразеологічної деривації, перефразеологізації .

В останні десятиліття подальший розвиток знаходить тенденція до зниження питомої ваги запозичень серед неологізмів (приблизно 2,6%), що свідчить про достатні внутрішні ресурси англійської мови, необхідні для адекватного відображення змін в реальності. Разом з тим на сучасному етапі англійська мова продовжує відчувати певний вплив інших мов на лексико-семантичному рівні. Має місце "переорієнтація" щодо джерел запозичень. На перше місце все більше виходять азіатські мови, особливо японська, причому запозичуються не лише екзотизми, а одиниці, необхідні для внутрішніх потреб носіїв англійської мови. Кінець 80-х - початок 90-х років можна вважати періодом "російського впливу" на словниковий склад англійської мови у зв`язку з тими політичними і економічними змінами, що мали місце в колишнім Радянськім Союзі. Відомі події не тільки спричинили запозичення та входження "нових термінів" (glasnost, perestroika), але й створили мотивацію, стимул до інтеграції слів, які проникли в англійську мову раніше, проте мали, фактично, статус не запозичень, а іноземних слів, функціонуючи лише в "радянськім контексті". Інші мови продовжують бути для англійської мови джерелами словотворчих елементів.

В останні десятиліття спостерігається певний перерозподіл сфер концентрації іншомовних надходжень: сфера економіки та бізнесу виходить на перший план (майже третина всіх запозичень), подалі зростає питома вага іншомовних слів у суспільно-політичній сфері [6 с. 79].

Зазначимо, що в 60-70-ті роки майже 50% запозичень було пов'язано з культурою (найбільша кількість), з суспільно-політичною сферою та кулінарією, а в попередні десятиліття 60% запозичень розподілялися між суспільно-політичною сферою, кулінарією, військовою справою. Як і в попередні періоди розвитку англійської мови, більшість запозичень викликається необхідністю позначення нових предметів та понять, заміни розчленованого найменування нерозчленованим. Решту складають запозичення, які поповнюють експресивні засоби англійської мови.

Висновки до розділу 3

Отже, в даному розділі досліджено фактори розвитку словникового складу української та англійської мов.

Розглянуто способи словотворення в українській мові. Зокрема встановлено, що словниковий склад української мови збагачується в основному за рахунок утворення нових слів на базі і з використанням того мовного матеріалу, яким послуговується мова. У сучасній українській мові розрізняються такі способи словотворення: морфологічний, морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний, лексико-семантичний.

Наведено способи збагачення словникового складу англійської мови. Обгрунтовано, що саме в останні десятиліття в англійській мові почали функціонувати десятки нових (за формою або змістом) афіксів. Аналіз неологізмів англійської мови свідчить, що висока словотворча активність афіксації, за допомогою якої було побудовано більше 30% лексичних інновацій 80х-90х років, визначається не тільки участю давно існуючих словотворчих елементів, але й провідною роллю, яку відіграють у процесах утворення інновацій-дериватів нові мовні одиниці, що виконують функцію словотворчих.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Отже, узагальнюючи проведене дослідження зробимо наступні висновки:

1. Встановлено, що сучасна мова - це продукт довгого історичного розвитку, в процесі якого мова змінюється. Зміни торкаються всіх сторін (рівні, яруси, аспекти) мовної структури, але діють в них по різному. Історичний розвиток кожного рівня залежить від конкретних причин та умов, які стимулюють зміни в лексичному складі мови, в її фонологічній (фонетичній) організації, та в її граматичному устрої.

2. В ході дослідженя ми дійшли висновку, що в англійській мові основною мовою-джерелом залишається французька мова. За останні 25 років дуже зменшилась чисельність скандинавських запозичень. Новою тенденцією є зростання запозичень з африканських та азіатських країн, особливо із японської.

3. Обгрунтовано, що в українській мові найдавнішим шаром успадкованої (корінної) лексики є слова, що сягають індоєвропейської мовної спільності. Вони збереглися в багатьох індоєвропейських мовах, зазнавши, безперечно, різних фонетичних, словотвірних, семантичних та інших змін.

4. Ми дійшли висновку, що логічна основа категорії числа в українській та англійській мовах та історія їх розвитку мають багато спільних рис, тому в переоформленні англійських іменників українськими мовними засобами спостерігаються невеликі відхилення.

5. Встановлено, що процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток нашої мови. З одного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, витісняються власні елементи, що замінюються словами з подібним значенням. Це негативно впливає на стан національної мови і на збереження самобутності українського народу. Курс на інтеграцію України в ЄС, процес глобалізації, перебудова економіки, орієнтація на країни Заходу спричинили тісну культурну, політичну та соціально-економічну взаємодію українського народу з народами світу, яка не могла не відбитися на мовному рівні. Всього за кілька років до складу активної лексики української мови увійшли слова англійського походження, що не тільки позначають нові явища культурного та суспільного життя, а й витісняють власні елементи з аналогічним чи близьким значенням. Це знаходить свій вияв у всіх сферах життя, зокрема: в економічній та соцільно-політичній сферах загального вжитку набули слова, що позначають різноманітні явища нової для України соціально-економічної формації, на побудову якої зорієнтоване наше суспільство.

6. Здійснивши аналіз літературних джерел ми бачимо, що в англійській мові відсоток запозичень значно вищий ніж в багатьох інших мовах, тому що за історичних обставин він є дуже проникливим. Англійська мова більш ніж будь-яка інша мова мала можливість запозичувати іншомовні слова в умовах прямого безпосереднього контакту: спочатку в середині сторіччя від загарбників, що змінювали один одного на Британських островах, а пізніше - в умовах торгівельної експансії і колонізаторської активності самих англійців. Підраховано, що число передвічних слів в англійському словнику складає всього 30%.

7. В роботі обгрунтовано, що словниковий склад мови чутливо реагує на життя народу -- носія і творця мови. Безпосередньо пов'язаний з різноманітною діяльністю людини в суспільстві, він змінюється весь час. Найбільш активним процесом у розвитку лексики української мови, збагаченні її ресурсів є творення нових слів. Словниковий склад української мови збагачується в основному за рахунок утворення нових слів на базі і з використанням того мовного матеріалу, яким послуговується мова. У сучасній українській мові розрізняються такі способи словотворення: морфологічний, морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний, лексико-семантичний.

8. Встановлено, що дослідження процесів формування нових словотворчих елементів в англійській мові свідчить, що “афіксалізація” лексем та морфемізація їх фрагментів супроводжується певними змінами в семантиці вихідного матеріалу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка: [Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. - 3-е изд., перераб. и доп.] - М. : Высш. шк., 2006. -- 295 с.

2. Архипенко Л. М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця ХХ - початку ХХІст): автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Архипенко Людмила Михайлівна. -- Х., 2012. -- 20 с.

3. Антрушина Г. Б. Лексикология английского языка : [Учеб. пособие для студентов] / Атрушина Г. Б., Афанасьева О. В., Морозова Н. Н. -М. : Дрофа, 2009. - 214 с.

4. Бушкова В. В. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. - Черкаси., 2007. - 321 с.

5. Вердиева З. Н. Семантические поля в современном английском языке / Вердиева З. Н. - М. : Высшая школа, 2014. - 119 с.

6. Єнікєєва С. М. Формування та функціонування нових словотворчих елементів англійської мови / Єнікєєва С. М. - Запоріжжя 2009. - 156 с.

7. Зацний Ю. А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови в 80-ті - 90-ті роки ХХ століття / Зацний Ю. А. - К. : 1999. - 143 с.

8. Иванова И.П. История английского языка: учебник. 4-е изд., испр./ Иванова И.П., Чахоян Л.П. и др. - М.: Азбука - 2010. - 354 с.

9. Караванський С. Й. Секрети української мови: науково-популярна розвідка з додатком словничків репресованої та занедбаної української лексики ? Караванський С. Й. - К. : Кобза, 1994. - 150 с.

10. Клименко О. Л. Поповнення словникового складу сучасної англійської мови з нелітературних підсистем / Клименко О. Л. - Запоріжжя, 2009. - 174 с.

11. . Полюга Л “Найновіша редакція українськогоправопису”. - К., Вища школа, 1999. - 98 с.

12. Сейдл Дж., Макморди. Идиомы английского языка и их употребление. -М., 2013. - 327 с.

13. Смирницкий А. И. Лексикология английского языка. -М.: ИИЛ, 2010. - 302 с.

14. Сучасна українська літературна мова: Підручник [М. Я. Плющ. -- 5-те вид., стер.]. -- К. : Вища шк., 2005. -- С.126 --132.

15. Сучасна українська мова: Підручник [О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін. ; за ред. О. Д. Пономарева. -- 3-тє вид., пререроб.]. -- К. 2010: Либідь. --С. 67 -- 74.

16. Тимошенко З. В. Стилистика английского языка: [Учебник] / Тимошенко З. В., Мороховский А. Н., Лихошерст Н. И. - К. : Высшая шк., 1991. - 119 с.

17. Aldeo T. Where do all the new words come from // American Speech/ - 1999. - vol.55. - № 4/ - p.264 - 277.

18. Marchard/ the categories and types of present-day English word - formulation // Alabama Linguistic and psychological series, 1996. - # 13. - XX. - 379 p.

19. Maurer D.W., High F.C. New words - where do they come from and where do they go // American Speech. - 1998. - № 55. - p.25 - 32.

20. Green Jonathon. Dictionary of new words. - М.: Bere, Персей, 1996. - 352 с.

21. Ginzburg R.S. A Coutse in Modern English Lexicology. - М.: Высшая школа, 1999. - 114 с.

22. A Dictiomary of New English / Composed by C.L.Barnhart, S. Steinmetz, R.K.Barnhart. - London.: Longman, 1994. - 512 p.

23. 6000 words . A Supplement to Webster's Third New International Dictionary. - Springfield.: Merriam, 1996. - 220 p.

24. Webster's New World Dictionary of the American Languige / Edited by D.B.Guralnik. - New York, Cleveland, Prentice HallPress, 1996. - XXXVI.

Размещено на Allbest.ru