Субзнакова фіксація лінгвокультурного змісту в похідних номінаціях родичів (на матеріалі української та польської мов другої половини ХІХ століття)

Окрім нерідної матері, в обох порівнюваних лінгвокультурах негативну конотацію мають номінації нерідних дітей - сина/дочки чоловіка або дружини від іншого шлюбу. В українській мові цих родичів номінують лексеми пасинок, падчерица, утворені префіксально-суфіксальним способом від існуючих номінацій родичів. Однак, польські назви нерідних сина і дочки походять від дієслова sarbac - `пити молоко', тож етимологічно pasierb, pasierbica - `ті, хто того ж молока не ссав' (SEJP Bruckn 398). Джон Тейлор звертає увагу на те, що демінутивний суфікс (наприклад, -ок у слові пасинок) може мати бінарну оцінку (у цьому випадку - негативну), бо так називають об'єкт не через малий розмір, а тому, що до нього ставляться, як до малого. Адже те, що щось мале - не завжди добре (Taylor 204). Таким чином, негативну оцінку номінації пасинок експліцитно виражають форманти па-...-ок зі значенням зверхності, меншовартості, а назви падчерица - леше префікс па- у цьому ж значенні (SEJP Bruckn 398).

Таким чином, відмінні парадигми вербалізованих етноконцептів дальніх родичів відображають особливості етнокультурного розуміння цього фрагменту дійсності українцями та поляками у другій половині ХІХ століття. Культурно-відображальний потенціал похідних українських та польських термінів родинної спорідненості закладається у процесі створення номінації. Важливу роль у створення початкової семантичної рамки деривата відіграє комбінація семантики твірного слова та словотворчого значення афікса. Найбільший культурно-відображальний потенціал мають номінації, у яких конотована внутрішня форма твірного слова і словотворчий формант (мачуха/macocha, свекруха). Дещо меншим культурно-відображальним потенціалом наділені номінації, у яких конотована лише твірна основа (невістка - `невідома, чужа', вдівець/wdowiec - `чоловік, у якого померла дружина', вітчим/ojczym - `той, хто виконує роль батька') або лише словотвірний афікс (пасинок, падчерица). Порівняно меншим культурно-відображальним потенціалом наділені похідні номінації родичів, у яких субзнак відображає сигніфікативний компонент значення. В українській та польській мові субзнаки -OB/-OW, -ець/-іес, -иць/-іс, -ан/-ап, -ін/-еп, -ич, -ун, -енк, -івн виражають поняття `належність дитини її батькам', наприклад сестрінець/siostrzeniec - `син сестри'. Субзнаки -OB/-OW, -Н/-П, -ин/-еп, -к/-к виражають у порівнюваних мовах поняття `належність дружини її чоловікові', наприклад вийна/wujna - `дружина маминого брата'. Специфічно у польській лінгвокультурі яскраво виражено розуміння подружжя як цілого. Для відображення цього поняття створено не лише парні (батьки, свати, dziadkowie, pradziadkowie), а й номінації: stryjostwo - `брат батька з дружиною'; wujostwo - `брат матері з дружиною' та szwagrostwo - `брат дружини/чоловіка з жінкою; сестра з чоловіком'. Найменший культурно-відображальний потенціал мають українські та польські похідні номінації родичів, у яких субзнак експліцитно відображає денотативний компонент значення. В обох порівнюваних лінгвокультурах префікс пра-/рт вказує на віддаленість родича у часі (прадід/pradziad - `батько діда чи баби'), а суфікс -к і синкретична флексія -а створюють номінації жіночого роду (внучка/wnuczka - `дочка сина або дочки'; сваха - `матір одного з подружжя щодо батьків другого'). Особливості функціонування похідних номінацій родичів в українських і польських текстах другої половини ХІХ століття відображають процес звуження родинних зв'язків. У польській лінгвокультурі частина похідних номінацій родичів застаріла ще у XVI столітті (наприклад, niewiastka, swiekrew). Внаслідок цього у деяких дериватів-соціонімів розширилася семантична структура (напр., tesciowa - `мати дружини або чоловіка'). Мовний матеріал засвідчує, що в українській лінгвокультурі другої половини ХІХ століття цей процес тільки почався. Замість гіпонімічних номінацій діверка/своячка починає вживатися гіперонімічна номінація швагрова; замість лексем стрийна/вийна вживається номінація дядина. Отже, зменшення лексем на позначення родичів свідчить про поступовий занепад інституту Родини у досліджуваних лінгвокультурах. Зіставне вивчення особливостей субзнакової фіксації лінгвокультурного змісту у дериватах-соціонімах на матеріалі неспоріднених мов становить перспективу дослідження. Отримані результати дадуть можливість глибше розкрити етноспецифіку словотвірних номінативних процесів у різноструктурних мовах.

References

1. Anusiewicz, Ja. D^browska A., Fleischer M. “Jgzykowy obraz swiata i kultura : projekt koncepcji badawczej (Intertextuality in the Ukrainian Political Discourse). ” J^zykowy obraz swiata i kultura. Wroclaw, 2000. 11-44. Print.

2. Apresyan, Yuriy. Yazykovaya kartina mira i sistemnaya leksikohrafiya (The world's linguistic picture and systematic lexicography). Moskva: Yazyki slavyanskykh kul'tur, 2006. Print.

3. Bartmin'skij, Ezhy. Yazykovoj obraz mira: ocherki po e'tnolingvistike (Language image of world). Perevod spol'skogo. Moskva: Indrik, 2005. Print.

4. Burak, Vira. “Etnospetsyfika nominatsiy zhinky u protsesi stvorennya sim"yi (na materiali ukrayins'koyi ta pol's'koyi mov). (Ethnospecificity of woman's nominations in the family creation process (based on the material of Ukrainian and Polish languages))”. Problemy slov"yanoznavstva. (Problems of Slavic Studies) Vyp. 65. L'viv, 2016. Print.

5. Dmytriyev, Serhiy. Kohnityvno-onomasiolohichnyy analiz nominatsiy osoby v suchasnykh ukrayins'kykh sotsiolektakh. Diss. Odesa, 2015. Print.

6. Falikman Mariya. Kohnitivnaya nauka v XXI veke: orhanizm, sotsyum, kul'tura // Psykholohicheskiy zhurnal Mezhdunarodnoho universyteta prirody, obshchestva i cheloveka «Dubna».2012.3.S.31-37. URL: http://www.psyanima.ru/journal/2012/3/2012n3a2/2012n3a2.1.pdf. Web. 15 Sept. 2017.

7. Fedoriv, Mykola. “Konotatyvnyy komponent leksychnoho znachennya pokhidnykh imennykiv z latyns'kymy sufiksamy na poznachennya osib nimets'koyi ta ukrayins'koyi mov (Conotative component of the lexical meaning of noun derivatives with Latin suffixes to designate persons of the German and Ukrainian languages)”. Naukovyy chasopys Natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriya 8: Filolohichni nauky. Vyp. 4. Kyyiv, 2008. 187-191. Print.

8. Gregorczykowa, Renata. Zarys slowotworstwa polskiego. Slowotworstwo opisowe. Warszawa: Uniwersytet Warszawski, 1979. Print.

9. Ivanova, Svetlana. Lynhvokul'turolohycheskyy aspekt yssledovanyya yazykovukh edynyts. Diss. U оf Ufa, 2003. Web. 7 April. 2017.

10. Kubryakova, Elena. Nominativnyy aspekt rechevoy deyatel'nosty (Nominative aspect of speech activity). Moskva: Nauka, 1986. Print.

11. Kubryakova, Elena. Tipy yazykovykh znacheniy (Language meanings tipes). Moskva: Nauka, 1981. Print.

12. Kubryakova, Elena. “Evolyutziya Lingvisticheskih Idey vo Vtoroy Polovine XX veka (Evolution of linguistic ideas in the second half of the 20th century)”. Yazyk I Nauka kontsa XX veka (Language and science in the late 20th century). Moskva: Rossiyskiy Gosudarstvennyy Universitet, 1995. Print.

13. Lakoff, Dzhordzh. Zhenshchiny, ogon' i opasnye veshchi: Chto katehorii yazyka hovoriat nam o myshlenii (Women, Fire, and Dangerous Things: What Categories Reveal About the Mind) / Per. s angl. Y.B. Shatunovskoho, Moskva: Yazyki slavianskoy kul'tury, 2004. Print.

14. Medvid', Nataliya. “Linhvokul'turemy v ukrayins'kiy sotsial'no-psykholohichniy prozi pershoyi polovyny ХХ stolittya (Linguoculturemes in the Ukrainian socio-psychological prose of the first half of the twentieth century).” Diss. Kyyiv, 2009. Abstract. Print.

15. Meyerov, Vladimir. «Semanticheskaya struktura proizvodnoho slova i yeyo otrazheniye v slovaryakh (Semantic structure of derivative and its reflection in the dictionary)». Novosybyrsk: Novosibirskiy hosudarstvennyy universitet, 1985. Print.

16. Nahel', Valeriya. “Otsinni naymenuvannya osib v ukrayins'kiy movi kintsya ХХ - pochatku ХХІ stolittya (Estimated names of persons in the Ukrainian language of the end of the XX - beginning of the XXI century).” Diss. Dnipropetrovs'k National U, 2008. Abstract. Print.

17. Popova, Zinaida. Ocherki po Kognitivnoj Lingvistike (Essays in Cognitive Linguistics). Voronezh: Izd-vo Istoki, 2001. Print.

18. Selivanova, Olena. “Kohnityvna kontseptsiya slovotvirnoyi motyvatsiyi (Cognitive conception of word- formation motivation)”. Problemy zahal'noho hermans'koho ta slov"yans'koho movoznavstva (Problems of general Germanic and Slavic linguistics). Chernivtsi: Knyhy ХХІ. 2008. 379-389. Print.

19. Serebrennykov, Borys. Rol' chelovecheskogo faktora v jazyke: Jazyk i myshlenie. Moskva: Nauka, 1988. Print.

20. Taylor, John. Kategoryzacja w jfzyku. Prototypy w teorii jfzykoznawczej. Krakow. 2001. Print.

21. Tokars'kyy, Ryshard. “Semantychna konotatsiya i vidkryta defnitsiya znachennya (Semantic conotation and open defenition of meaning)”. Volyn' filolohichna (Philological Volyn') 7 (2009): 336-353.Print.

22. Trubachov, Oleh. Istoriya slavyanskikh terminov rodstva y nekotorukh drevneyshykh termynov obshchestvennoho stroya (The history of Slavic kinship terms and some of the most ancient terms of the social system). Moskva: Yzdatel'stvo AN SSSR, 1959. Print.

23. Varela, F.J.; Thompson, E.;Rosch, E. The embodied mind: Cognitive science and human experience. MIT Press, Cambridge, MA. 1991.

24. Vol'f, Emiliya. Funkcional'naja semantika ocenki. Moskva: Editorial URSS. 2006. Print.

25. Yakobson, Roman. Izbrannye raboty po linhvistike. (Selected works on linguistics). Blahoveshchensk: BHK im. Y.A. Boduena de Kurtene, 1998. Print.

26. Zemskaja, Yelena. Russkaja razgovornaja rech'. Obshhie voprosy. Slovoobrazovanie. Sintaksis. Moskva: Nauka, 1981. Print.

27. Bibliya (Holy Bible) : doslivno perekladena profesorom Ivanom Ohiyenkom iz davn'oyevreys'koyi y hrets'koyi na ukrayins'ku. Kyiv: Dovira, 2002. Print.

28. Bruckner, Aleksander. Slownik etymologiczny j^zyka polskiego. Warszawa: Wiedza Powszechna, 1970. Print.

29. Doroszewski, Witold. Slownik J^zyka Polskiego. Warszawa: Wydaw. Naukowe PWN, 1997. Web.

30. Franko, Ivan. Zibrannya tvoriv : U 50-y t. : T. 17 (Collection of Works: in 50 Vol. : Vol. 17). Kyiv: Naukova dumka, 1979. Print.

31. Hrinchenko, Borys. Slovnyk ukrayins'koyi movy: v 4-h t. Kyyiv: Naukova dumka, 1994. Print.

32. Linde, Samuel Bogumil and August Bielowski. Slownik J^zyka Polskiego. Lwow: Zaklad narodowego imienia Ossolinskich, T. II G-L 1855. Print.

33. Myrnyy, Panas. “Khiba revut' voly, yak yasla povni (Do oxen low when mangers are full)”. Твори в 2 томах (Tvory v 2 tomakh). Kyiv: Naukova dumka, 1989. Print.

34. Nechuy-Levyts'kyy, Ivan. Kaydasheva sim'ya; Het'man Ivan Vyhovs'kyy (Kaydash's Family; Hetman Ivan Vyhovs'kyy). Kharkiv: Vesta : Ranok, 2003. Print.

35. Orzeszkowa, Eliza. Nad Niemnem. Warszawa: Czytelnik, 1976. Web. 23 May. 2017.

36. Polyuha, Lev. Slovnyk ukrayins'kykh morfem. L'viv: Svit, 2001. Print.

37. Prus Boleslaw. Lalka. Wroclaw: Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, 1991. Print.

38. SUM - Slovnyk ukrayins'koyi movy. V 11 t. (Dictionary of Ukrainian language. In 11 v). Kyiv: Naukova dumka, 1970-1980. Print.

39. Svydnyts'kyy, Anatoliy. Lyuborats'ki. Kyiv: Znannya, 2016. Print.

40. Trubachov, Oleh. Etymolohicheskiy slovar' slavyanskikh yazykov. Praslavyanskiy leksicheskiy fond: u 39-i vyp. Moskva: Nauka, 1974-2014. Print.

41. Ukrayins'ki narodni prysliv"ya ta prykazky. Kyyiv: Vyd-vo AN URSR, 1955. Print.

42. Vakaryuk, Lyudmyla, and Pants'o Stefaniya. Ukrayins'kyy slovotvir u terminakh. Slovnyk-dovidnyk (Ukrainian word-formation in terms. Dictionary). Temopil': Dzhura, 2007. Print.

43. Velykyy tlumachnyy slovnyk suchasnoyi ukrayinskoyi movy (Great Thesaurus of Contemporary Ukrainian). Kyyiv-Irpin': Perun, 2005. Print.

List of Abbreviation

Etym Trub - Trubachov, Oleh. Etymolohicheskiy slovar' slavyanskikh yazykov: v 39-h vyp.

SEJP Brack - Bruckner, Aleksander. Slownik etymologiczny j^zyka polskiego

SJP Dor - Doroszewski, Witold. Slownik J^zyka Polskiego

SJP Linde - Linde, Samuel Bogumil and August Bielowski. Slownik J^zyka Polskiego

SJP PWN - Sobol, Elzbieta. Slownik J^zyka Polskiego PWN

SUM - Slovnyk ukrayins'koyi movy. V 11 t.

SUM Hrinch - Hrinchenko, Borys. Slovnyk ukrayins'koyi movy: v 4-h t.

Размещено на Allbest.ru