Граматикалізація показників евіденційності в українській мові

ІІІ/3 - присудок в обох частинах виражено дієсловом доконаного виду, в головній частині вжито форми минулого часу, а в підрядній - майбутнього, частини поєднано сполучником що:

PRET.PFV, ЩО FUT.PFV

(34) Я побачив, що Онисенька обійдеться мені дуже недешево (Г.Квітка-Основ'яненко)

При наявності дієслів доконаного виду в обох частинах складнопідрядного з'ясувального реалізується інференційне значення, типове для речень зі сполучником що, більше того наявність нефактивного сполучника уможливлює форму майбутнього часу в підрядній частині, оскільки йдеться про висновок, а не про спостереження. Таке поєднання часових форм (майбутній час у підрядній частині) неможливе в реченні зі сполучником як при передачі реальної події. Варіант речення зі сполучником як та доконаними дієсловами в обох частинах (див. 32) нічим не відрізняєтья від типів ІІ/1 та ІІ/2 (див. приклади 28-29 та коментар до них), тобто і в даному випадку засвідченість супроводжується потужними інференційними обертонами, які вказують на причину зміни ставлення мовця до об'єкта спостереження.

ГУ тип - присудок в головній частині виражено дієсловом недоконаного виду, а в підрядній - дієсловом доконаного виду

ГУ/1 присудок в головній частині виражено дієсловом недоконаного виду, а в підрядній - дієсловом доконаного виду, обидві форми минулого часу, частини поєднано сполучником як:

PRET1PFV, ЯК PRET.PFV

(35) Я бачив, як блиснули в нього очі, коли я сказав: „Ненко"... (В. Малик)

ГУ/2 присудок в головній частині виражено дієсловом недоконаного виду у формі теп. часу, а в підрядній - дієсловом доконаного виду у формі майб. часу, частини поєднано сполучником що:

PRSJPFV, ЩО FUT.PFV

(36) Я бачу, що нічого з цього не вийде! (В. Бережний)

ГУ/3 присудок в головній частині виражено дієсловом недоконаного виду у формі теп. часу, а в підрядній - дієсловом доконаного виду у формі мин. часу, частини поєднано сполучником що:

PRSJPFV, ЩО PREТ.PFV

(37) Я бачу, що вони кинули це-от і так якось... (О. Довженко)

ГУ/4 присудок в головній частині виражено дієсловом недоконаного виду у формі мин. часу, а в підрядній - дієсловом доконаного виду у формі мин. часу, частини поєднано сполучником що:

PRETJPFV, ЩО PREТ.PFV

(38) Я бачив, що своми перевірками настирився йому (Ю. Мушкетик)

ГУ/5 присудок в головній частині виражено дієсловом недоконаного виду у формі мин. часу, а в підрядній - дієсловом доконаного виду у формі майб. часу, частини поєднано сполучником що:

PRETJPFV, ЩО FUT.PFV

(39) Я бачив, що вовк пройде біля нас ніким не зачеплений (М. Хвильовий)

Як свідчать приклади (36-39), подібне аспектуальне поєднання типове для конструцій з нефактивним сполучником що, який переводить дієслово сприйняття у розряд нефактивних та свідчить про наявність у висловленні інференційних обертонів. Дієслово доконаного виду в підрядній частині підсилює ці обертони, що підтверджує порівняння прикладів типу ІУ/4 та ІУ/5 (38-39) з виокремленими типами І/6 та І/7 (26-27), в яких дієслова недоконаного часу в підрядній частині змінюють евіденційне навантаження фрази в користь засвідченості.

Підсумовуючи проведений аналіз аспектуальної дистрибуції дієслів сприйняття, можемо дійти висновку про здатність дієслів недоконаного виду у функції присудка підрядної частини у складнопідрядних з'ясувальних з дієсловами сприйняття передавати значення засвідченості навіть при наявності в них нефактивного сполучника що (26-27), на відміну від дієслів доконаного виду, які у відповідному контексті реалізують опосередковане евіденційне значення - інференційне або переповідне.

З іншого боку, доконаний вид дієслова сприйняття побачити у головній частині переводить його у розряд нефактивних попри сполучник як, оскільки такі речення відмічені інференційними обертонами - послідовно вказують, з опертям на зорове сприйняття, на логічний висновок, який став причиною зміни ставлення мовця до референта (28-29, 32).

Дієслово сприйняття доконаного виду побачити в поєднанні зі сполучником що вказує не тільки на інференційну модальність, але й на те, що інформація, про яку йдеться у повідомленні виявилась несподіваною для самого мовця, тобто речення з відповідним розкладом видо-часових форм (30-31) виражає інференційне значення разом з адміративним.

Коли йдеться про вид дієслів чути/почути, які у формі 1 ос. одн. приєднують підрядне з'ясувальне зі сполучником що, його вибір теж впливає на тип евіденційного значення, оскільки переповідність послідовно передається при дієслові недоконаного виду (40-41), тоді як дієслово доконаного виду в аналогічному контексті вказує або на безпосередню засвідченість ситуації (42), або на інференційну евіденційність (43):

(40) До речі, я чув, що у вас зараз якийсь рукопис у видавництві лежить (Ю. Андрухович)

(41) Я чув, що мати померла, і Павло, і сестри (В. Бамбула)

(42) На секунду відвернувшись від екрану, я почув, що пан Маломуж розповідає, що немає держави, немає уряду, країна поділена на ворогуючі клани (І. Лосєв)

(43) Я тут! - крикнув Іван і почув раптом, що його тягне безодня (М. Коцюбинський)

6. Евіденційне навантаження доконаного виду дієслів зі значенням простягання та тяглості

Ю. Д. Апресян на прикладі російських дієслів, що описують об'єкти з точки зору їхнього простягання та тяглості, напр. доходить - дойти, кончаться - кончиться, начинаться - начаться, обрываться - оборваться, поворачивать - повернуть, проходить - пройти тощо (Apresjan 1997: 290-291), переконливо довів, що дієслово недоконаного виду вживають, коли особа, що повідомляє про ситуацію дислокована з місця події. Доконаний же вид свідчить про те, що мовець ототожнює себе з особою, яка безпосередньо спостерігає за простяганням об'єкта та передає про нього інформацію. З точки зору евіденційності доконаний вид дієслів відповідної семантики можна вважати показником засвідченості повідомлення, напр.:

(44) Дорога повертала в ліс.

(45) Дорога повернула в ліс.

У другому прикладі (45) ситуацію відтворено в тримірній системі наративного простору, який поділяють на простір мовця, референтний та денотативний простір (Ehrich 49) так, ніби денотативний простір (дорога) та референтний простір (простір спостерігача) співпадають, що створює ефект пережитості мовцем повідомлюваного. Іншими словами, мовець повідомляє про ситуацію так, ніби він сам знаходиться на дорозі та спостерігає, як вона повертає. Такого ефекту досягнуто за допомогою доконаного виду, а спрямований він на читача, який завдяки подібній манері розповіді сам стає свідком події. Подібне явище відоме як конфірмативність або асимільованість свідомістю мовця події, про яку повідомляє, до тієї міри, що він видає її за засвідчену (Friedman, "Evidentiality in the Balkans" 185).

Наявність конфірмативного значення в українських дієслів зі значенням простягання об'єкта ілюструють такі приклади:

(46) Віддаленим і тихим місцем була долина Латориці, яку довкола обступали гори, покриті дрімучими лісами. Тут, на одному мальовничому пагорбі, збудувавши дев'ять дерев'яних будинків, поселилися опришки (Web. 15 Sep. 2017)

(47) А біля нього на висоті 920 метрів над рівнем моря лежить гірська перлина Карпат - туристичний комплекс "Буковель". З усіх сторін його обступили гори... (Web. 15 Sep. 2017)

В наведених прикладах (46-47) подано опис українських Карпат. Фрагменти відрізняються не тільки змістом, але й евіденційними показниками, оскільки лише в другому прикладі (47) існує маркер засвідченості - дієслово доконаного виду обступили, яке передає безпосереднє сприйняття мовцем описуваного. Недоконаний вид відповідного дієслова обступали (46) свідчить про дислокованість мовця-спостерігача із простору описуваної ситуації, що підтверджено й на рівні змісту, оскільки йдеться про опис з історичної перспективи, тобто референтний час не співпадає з часом події. Імпліковане значення засвідченості ситуації в прикладі з дієсловом доконаного виду (46) використано з рекламною метою. Ідеться про фоторепортаж з метою реклами туристичного комплексу, тому інформацію подано так, ніби автор черпає її з власного досвіду. Такий опис, безперечно, засновано на конфірмативній евіденційності, яка є сталою ознакою дискурсу реклами.

Ось ще подібні приклади:

(48) Коли я підводила голову, щоб знайти знадоб до шиття, траплялось мені глянути просто поперед себе на темну довгу стежку, що йшла між двома щільними стінами кипарисів, ішла, ішла і рапом обривалась чи западала... (Л. Українка)

(49) Бетонна доріжка обірвалась раптово, мов пірнальний трамплін (С. Кінг/ пер. О. Красюк)

У прикладі з дієсловом обриватися (48) описано доріжку з перспективи референтного простору, окресленого місцем, де сидить за шиттям авторка, тобто денотативний простір та референтний не співпадають. Доконаний вид дієслова обірватися в наступному прикладі (49) переносить нас на доріжку, про яку повідомлено з перспективи денотативного простору і тим самим створено ефект засвідченості.

Читач спостерігає за подією, перебуваючи разом з героєм в її денотативному просторі.

Таким чином, можемо зробити висновок про те, що доконаний вид дієслів зі значенням простягання та тяглості виступає як маркер засвідченості у наративному дискурсі української мови, при евіденційній невідміченості дієслів відповідної семантики недоконаного виду.

7. Ренаративне евіденційне значення конструкції мати + інфінітив

Неіндикативні способи та модальні слова і конструкції в багатьох мовах світу розвивають значення, які можна представити як їх додаткове евіденційне навантаження (Aikhenvald 106-111, 147-151).

Евіденційність, зокрема, пов'язано з уживанням таких дієслівних способів як конклюзив, ренаратив, дубітатив у болгарській мові (Nicolova 130-158), гіпотетичний або ренаративний кондиціонал у французькій (Kordi 259-263) тощо.

У літературі вже описано, яким чином модальні дієслова, такі як: німецькі durfen, sollen, wollen (Hanzen 246-250), французькі devoir та povoir (Kordi 278-286) або модалізовані конструкції, такі як, скажімо, сербська мора да (Popovic, --Kontrastivna gramatika" 364-367) виражають евіденційні значення.

В українській мові евіденційне значення можна виразити конструкцією з дієсловом мати, що набуває модального значення, поєднуючись з інфінітивом повнозначного дієслова. У залежності від контексту, така конструкція може реалізувати різні значення в рамках деонтичної модальності.

Переважно ця конструкція, подібно до польської miec + інфінітив, виражає модальну оцінку обов'язковості, необхідності майбутньої дії, яку описує інфінітив, що в деонтичному відношенні прирівнює мати до дієслова мусити та модальних предикативів треба, необхідно, слід:

(50) Я їх маю вчити? - відповідає. - І в них є свій розум, ге свій (О. Кобилянська)

(51) В Посольстві якої країни я маю подавати заяву на отримання візи? (Web. 15 Sep. 2017)

Конструкція мати + інфінітив в наративному дискурсі може мати й евіденційне навантаження, зокрема вказувати на переповідність (52-58). У такому випадку інформація про ситуацію подається так, ніби дію не реалізовано, а лиш передбачено відповідальними особами, відмінними від мовця, а також заплановано або наказано виконати.

Така евіденційна навантаженість модальної конструкції мати + інфінітив в українській мові діє за тим самим зразком, як і квазіпасивна конструкція з перформативним дієсловом (считаеся, называется, зовется, расценивается, кажется, представляется), на евіденційні обертони якої свого часу звернула увагу Н. А. Козинцева (Kozintseva 2007: 96).

Ідеться про те, що формальна неконтрольованість дії проектується на план походження інформації, яка таким чином „відчуджується", пор.:

(52) Тоді тато мав казати доповідь на високій нараді, у присутності Президента і міністрів (В. Єшкілєв)

(53) На другому ярусі мали сидіти фігури Мойсея та Життя Споглядального (Web. 15 Sep. 2017)

(54) План був такий: чоловіки мали боронитися, скільки зможуть, діти та жінки мали сидіти в бараках (Web. 15 Sep. 2017)

(55) Для нагляду за ним було прикріплено єфрейтора, котрий мав ходити за поетом як тінь (Web. 15 Sep. 2017;

(56) Не пам'ятаю в чому мали ходити дівчатка, а хлопці мали носити костюми з білою сорочкою. Хоть би хтось щось послухався (Web. 15 Sep. 2017)

(57) У такому статусі ліси мали перебувати до 2013 року (Web. 15 Sep. 2017)

(58) В автобусі ми мали право займати тільки задні місця, наперед турки нас не пускали. При цьому ми мали сидіти в автобусі мовчки (Web. 15 Sep. 2017)

У всіх наведених прикладах на місці дієслова мати можна вжити пасивну дієприкметникову форму, утворену від відповідного перформативного дієслова (доручено, наказано тощо), що передає переповідну евіденційність як лексичний засіб, пор.:

(59) Тоді татові було доручено доповідати на високій нараді, у присутності Президента і міністрів.

(60) План був такий: чоловікам було наказано боронитися, скільки зможуть, а дітям та жінкам - сидіти в бараках.

(61) Для нагляду за ним було прикріплено єфрейтора, котрому наказано ходити за поетом як тінь.

Конструкція мати + інфінітив, окрім широкої палітри деонтичних значень (вона виражає не тільки значення обов'язковості, потреби, але й можливості, пор.: Що я в такому разі маю (=можу) сказати?), у наративному дискурсі відзначається й евіденційним переповідним значенням, вказуючи на авторитетне джерело наказу або інструкції. Таке джерело інформації виводимо на основі пресупозиції, оскільки відсилання до нього не знімається запереченням, пор.:

(62) Хлопці мали носити костюми = Хлопцям наказали носити костюми.

(63) Хлопці не мали носити костюми = Хлопцям наказали не носити костюми.



Висновки

Підсумовуючи огляд граматикалізованих евіденційних показників в українській мові, можемо зробити висновок про те, що вони менш розвинені в порівнянні з балканськими слов'янськими мовами, де існують особливі дієслівні форми на позначення походження інформації. Однак їх роль у вираженні інформації про джерело повідомлення не можна недооцінювати, зводячи евіденційність в українській мові виключно до лексичних показників.

Зокрема, до граматикалізованих евіденційних засобів в українській мові зачисляємо складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними при дієсловах сприйняття в формі 1 ос. одн., які, поєднуючись з відповідним сполучником, вказують на безпосередню евіденційність, тобто засвідченість події мовцем (у поєднанні зі сполучником як), на переповідну евіденційність, тобто переказ повідомлення з чужих слів (дієслово чути в поєднанні зі сполучником що), чи на інференційну, коли повідомлення є наслідком здогаду чи логічного висновку (бачити + що). Важливу роль при цьому відіграє вид дієслова. Недоконаний вид у підрядній з'ясувальній частині при дієслові-присудку бачити, навіть зі сполучником що, вказує на засвідченість мовцем ситуації. Доконаний вид дієслова сприйняття побачити у головній частині переводить його у розряд нефактивних попри сполучник як, оскільки такі речення відмічені інференційними обертонами - послідовно вказують, з опертям на зорове сприйняття, на логічний висновок, який став причиною зміни ставлення мовця до референта.

Дієслово доконаного виду побачити в поєднанні зі сполучником що вказує не тільки на інференційну модальність, але й на те, що інформація, про яку йдеться у повідомленні, виявилась несподіваною для самого мовця, тобто речення з відповідним розкладом видо-часових форм виражає інференційне значення разом з адміративним.

З іншого боку, доконаний вид дієслова почути в сучасній мові унеможливлює передачу переповідного значення. Попри наявність у реченні нефактивного сполучника що дієслово почути вказує на засвідченість або інференційність, а переповідність може виразити лише дієслово недоконаного виду чути, у поєднанні з нефактивним сполучником що.

Доконаний вид дієслів зі значенням простягання об'єкта у просторі та тяглості події у часі відіграє роль евіденційного показника в наративному дискурсі української мови, вказуючи на пережитість мовцем ситуації або ж на його бажання представити ситуацію саме такою, ніби він її пережив. Таке явище відоме в багатьох мовах світу під назвою конфірмативності або цілковитої асимільованості повідомлення свідомістю мовця, тобто йдеться про особливий вид евіденційності.

У наративному дискурсі евіденційні обертони наявні і в українській конструкції мати + інфінітив, що послідовно вказує на переповідність, оскільки представляє подію як наслідок попереднього наказу або інструкції авторитетних осіб. Такі конструкції можна прирівняти до квазіпасивних форм, утворених від перформативних дієслів, які в багатьох мовах світу вважаються показниками ренаративності.

Аналіз показує, що евіденційні обертони приховані в граматичних значеннях, а їхньому виявленню допомагає тестування на показники, що поширені в багатьох мовах. Окремою темою для роздумів у такому напрямку є евіденційне навантаження пасивних конструкцій або певних акціональних класів дієслів, скажімо інхоативів на кшталт забіліти, засіріти, зачорніти, що вимагає подальшого дослідження.



References

Aikhenvald, Alexandra Y. Evidentiality. Oxford: Oxford University Press, 2004. Print.

Aksu-Kog, Ayhan, and Dan I. Slobin. "A Psychological Account of the Development and Use of Evidentials in Turkish." Evidentiality: the Linguistic Coding of Epistemology. Ed. by Wallace L. Chafe, and Johanna Nichols. Norwood, New Jersey: Ablex, 1986. 159-167. Print.

Anderson, Lloyd. "Evidentials, Paths of Change and Mental Maps: Typological Regular Asymmetries." Ed. by Wallace L. Chafe, and Johanna Nichols. Norwood, New Jersey: Ablex, 1986. 273-312. Print.

Andreychin, Lyubomir. Osnovna Bblgarska Gramatika (The Curriculum of the Bulgarian Grammar). Sofiya, 1944. Print.

Apresyan, Yuriy D. "Deiksis v Leksike i Grammatike i Naivnaya Model' Mira (Deixis in Lexicon and Grammar, and a Naive Model of the World)." Semiotika i Informatika (Semiotics and Information). Opera selecta 35. Moskva: Yazyki russkoy kul'tury, Russkiye slovari, 1997. 272-298. Print.

Barentsen, Adrian. "Shifting Points of Orientation in Modern Russian. Tense Selection in 'Reported Perception'." Reported Speech: Forms and Functions of the Verb. Ed. by Janssen, and van der Wurff. Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins, 1996. Print.

Bondarko, Alexandr. Grammaticheskaya kategoriya i kontekst (The Grammatical Category and the Context).

Leningrad, 1971. Print.

Bybee, Joan, Revere Perkins, and William Pagliuca. The Evolution of Grammar: Tense, Aspect, and Modality in the Languages of the World. Chicago: University of Chicago Press, 1994. Print.

Diewald, Gabriele, and Elena Smirnova (Eds.). Linguistic Realization of Evidentiality in European Languages. Berlin; New York: de Gruyter, Mouton, 2010. Print.

Dixon, Robert M. W. "Complement Clauses and Complemantation Strategies." Grammar and Meening. Essays in Honour of Sir John Lyons. Ed. by Frank R. Palmer. Cambridge: Cambridge University Press, 1995. 175-200. Print.

Ehrich, Veronika. "Da and the System of Spacial Deixis in German." Here and There, Cross-Linguistic Studies on Deixis and Demonstration. Ed. By Jurgen Weissenborn, and Wolfgang Klein. Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins, 1982. 43-63. Print

Friedman, Victor. "Evidentiality in the Balkans: Bulgarian, Macedonian and Albanian." Evidentiality: The Linguistic Coding of Epistemology. Evidentiality: the Linguistic Coding of Epistemology. Ed. by Wallace L. Chafe, and Johanna Nichols. Norwood, New Jersey: Ablex, 1986. 168-187. Print.

Friedman, Victor. "Evidentiality in the Balkans with Special Attention to Macedonian and Albanian." Studies in Evidentiality. Ed. by Alexandra Aikhenvald, and Robert M. W. Dixon. Philadelphia: John Benjamins, 2003. 189218. Print.

Grickat, Irena. O Perfektu bez Pomocnog Glagola u Srpskohrvatskom Jeziku i Srodnim Sintaksickim Pojavama (About Truncated Perfect in Serbo-Croatian Language and Similar Syntactic Phenomena). Beograd: Institut za srpski jezik SANU, Posebna izdanja, knj. CCXXIII. 1954.

de Haan, Ferdinand. "Evidentiality and Epistemic Modality: Setting Boundaries." Southwest Journal of Linguistcs, 18 (1999): 83-101. Print.

Hanzen, B. "Evidentsial'nost' v Nemetskom Yazyke. (Evidentiality in German)." Evidencial'nost' v Yazykak h Evropy i Azii. (Sbornik Statey Pamyati Natalii Andreyevny Kozintsevoy) (Evidententiality in the Languages of Europe and Asia. (Collection of Articles in Memory of Natalia Andreevna Kozintseva)). Ed. by Victor S. Khrakovski. Sankt- Peterburg: Nauka, 2007. 241-252.

Kordi, E. E. "Kategoriya Evidentsial'nosti vo Francuskom yazyke (Category of Evidentiality in French)." Evidencial'nost' v Yazykakh Evropy i Azii. (Sbornik Statey Pamyati Natalii Andreyevny Kozintsevoy) (Evidententiality in the Languages of Europe and Asia. (Collection of Articles in Memory of Natalia Andreevna Kozintseva)). Ed. by Victor S. Khrakovski. Sankt-Peterburg: Nauka, 2007. 253-291.

Korytkowska, Malgorzata. "Imperceptywnosc i Jej Przejawy w Zdaniach Zlozonych w J^zyku Polskim i Bulgarskim. (Imperceptivity and its Manifestations in Sentences in Polish and Bulgarian)." Semantyka a Konfrontacja Jfzykowa, 2. (Semantics and Linguistic Confrontation, 2). Ed. by Zbigniew Gren, and Violetta Koseska-Toszewa. Warszawa: Slawistyczny Osrodek Wydawniczy, 1999. 165-173. Print.

Korytkowska, Malgorzata, and Violetta Koseska-Toszewa. "Z Problematyki Modalnosci Imperceptywnej (From Issues of Imperceptive Modality)." Studia Gramatyczne Bulgarsko-Polskie V-VI: Konfrontacja Jgzykowa. Slowotworstwo. Wybrane kategorie semantyczne. (Bulgarian-Polish Grammar Studies V-VI: Language Confrontation. Word Formation. Selected Semantic Categories). Ed. by Violetta Koseska-Toszewa, and Malgorzata Korytkowska. Warszawa: Slawistyczny Osrodek Wydawniczy, 1993. 177-191. Print.

Korytkowska, Malgorzata, and Roman Roszko. Gramatyka Konfrontatywna Rosyjsko-Polska, t.2, cz.6: Modalnosc Imperceptywna (Russian-Polish Confrontative Grammar, t.2, part 6: Imperceptive Modality). Warszawa: Slawistyczny Osrodek Wydawniczy, 1993. Print.

Koseska-Toszewa, Violetta, and Jolanta Mindak. „O Dwoch Kategoriach Modalnych w J^zyku Bulgarskim, Polskim i Serbo-Chorwackim." (About Two Modal Categories in Bulgarian, Polish and Serbo-Croatian). Studia konfrontatywne polsko-poludniowo-slowianske (Polish-South-Slavic Confrontative Studies). Wroclaw, 1984. 75-102. Print.

Koseska-Toszewa, Violetta, and Natalia Kotsyba. "About Imperceptivity in Bulgarian, Polish and Ukrainian." Prykladna linhvistyka ta linhvistychni tekhnolohiji MEGALING-2006. (Applied Linguistics and Linguistic TechnologiesMEGALING-2006). Kyiv, 2007. 162-175. Print.

Koseska-Toszewa, Violetta, and Natalia Kotsyba. „What is Imperceptive Modality?" Cognitive Studies, 8 (2008). 139-157. Print.

Kozintseva, Nataliya. "Kosvennyi istochnik informacii v vyskazyvanii (na materiale russkogo yazyka). (Indirect Source of Information in the Statement (on the Material of the Russian Language)." Evidencial'nost' v Yazykakh Evropy i Azii. (Sbornik Statey Pamyati Natalii Andreyevny Kozintsevoy) (Evidententiality in the Languages of Europe and Asia. (Collection of Articles in Memory of Natalia Andreevna Kozintseva)). Ed. by Victor S. Khrakovski. Sankt-Peterburg: Nauka, 2007. 85-107. Print.

Kutsarov, Ivan. Preiskazvaneto v B^garskiya Ezik. (The Inferential Mood in the Bulgarian Language). Sofija: Narodna prosveta, 1984. Print.

Kutsarov, Ivan. Teoretichna Gramatika na B^garskiya Ezik. Morfologija (Theoretical Grammar of the Bulgarian Language. Morphology). Plovdiv: UI „Paisiy Hilendarski", 2007. Print.

Makartsev, Maksim. Evidecial'nost' v Prostranstve Balkanskogo Teksta. (Evidentiality in the Space of Balkan Text). Moskva; Sankt-Peterburg: Institut slavyanovedeniya RAN; Nestor-Istoriya, 2014. Print.

Maslov, Yuriy. Ocherk Bolgarskoy Grammatiki (A Sketch of the Bulgarian Grammar). Moskva: Izd-vo literatury na in. yazykakh, 1956.

Mushin, Ilana. Evidentiality and Epistemological Stance. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins, 2001.

Print.

Nitsolova Ruselina. "Modalizovannaya Evidencial'naya Sistema Bolgarskogo Yazyka (Modalized Evidential System of the Bulgarian Language." Evidencial'nost' v Yazykakh Evropy i Azii. (Sbornik Statey Pamyati Natalii Andreyevny Kozintsevoy) (Evidententiality in the Languages of Europe and Asia. (Collection of Articles in Memory of Natalia Andreevna Kozintseva)). Ed. by Victor S. Khrakovski. Sankt-Peterburg: Nauka, 2007. 107-196. Print.

Palmer, Frank. Mood and Modality. Cambridge: Cambridge University Press, 1986. Print.

Petroska, Elena. Evidenciyalnosta i Evidenciyalnite Strategii vo Makedonskiot yazik (Evidentiality and Evidential Strategies in the Macedonian). Web. 10 Oct. 2017.

Piper, Predrag, and Ivan Klajn. Normativna Gramatika Srpskog Jezika (Normative Grammar of Serbian Language). Novi Sad: Matica srpska, 2013. Print.

Popovic, Ljudmila. „Imperceptivnost u Epistolarnom Diskursu Ukrajinskog i Srpskog Jezika (Imperceptivity in the Epistolary Discourse of Ukrainian and Serbian).-- Konfrontativna jezicka istrazivanja (Confrontative Linguistic Studies). Novi Sad: Filozofski fakultet, 1996. 213-218. Print.

Popovic, Ljudmila. "Valentni Taksis i Evidencijalnost u Slovenskim Jezicima (Valence Taxis and Evidentiality in Slavic Languages).-- Savremeni Tokovi u Lingvistickim Istrazivanjima. (Current Trends in Lingustic Studies). Ed. by Vesna Polovina, and Julijana Vuco. Edicija: Filoloska istrazivanja danas 3. Beograd: Filoloski fakultet. 2013. 109-126. Print.

Popovic, Ljudmila. Kontrastivna Gramatika Srpskog i Ukrajinskog Jezika. Taksis i Evidencijalnost (Contrastive Grammar of Serbian and Ukrainian Language. Taxis and Evidentiality). Beograd: SANU, 2014. Print.

Popovic, Ljudmila. „Evidentsyal'nyye Funktsii Glagol'nykh Form Proshedshego Vremeni (Aorista, Usechennogo Perfekta, Perfekta) v Serbskom Yazyke. (Evidential Meanings of Past Tenses (Aorist, Truncated Perfect, Perfect) in Serbian).-- Studies on Evidentiality Marking in West and South Slavic. Ed. by Bjorn Wiemer. Munchen; Berlin; Leipzig; Washington: Verlag Otto Zagner, 2015. 63-88. Print.

Roszko, Roman. Wykladniki Modalnosci Imperceptywnej w Jgzyku Polskim i Litewskim (Markers of Imperceptive Modality in Polish and Lithuanian Language). Warszawa: Slawistyczny Osrodek Wydawniczy, 1993.

Print.

Ruzic, Vladislava. Dopunske Recenice u Savremenom Srpskom Jeziku (I/II) (Complement Clauses in Contemporary Serbian Language (I/II)). Posebni otisak. Novi Sad: Matica srpska, 2006.

Stevanovic, Mihailo. Savremeni Srpskohrvatski Jezik. Gramaticki Sistemi i Knjizevnojezicka Norma ІІ. Sintaksa (Contemporary Serbo-Croatian Language. Grammatical Systems and Literary Language Standards ІІ. Syntax). Beograd: Narodna knjiga, 1974. Print.

Tanasic, Sreto. „Sintaksa Glagola (The Syntax of Verb)." Sintaksa Savremenoga Srpskog Jezika: Prosta Recenica (The Syntax of Contemporary Serbian Language: Simple Sentence). Ed. by Milka Ivic. Beograd; Novi Sad: Institut za srpski jezik SANU, Beogradska knjiga, Matica srpska, 2005. 345-469. Print.

Topolinska, Zuzanna. "Factivity as a Grammatical Category in Balkan Slavic and Balkan Romance." Slavia Meridionalis 1 (1994): 105-121. Print.

Topolinska, Zuzanna. "Makedonski Yazik (Macedonian Language)". Juznoslovenski jezici: gramaticke strukture i funkcije (South Slavic Languages: Grammatical Structures and Functions). Ed. by Predrag Piper. Beograd: Beogradska knjiga, 2009. 141-253. Print.

Trifonov, Yurdan. "Sintaksichni belezhki za Sjedinenijeto na Minalo Deystvitelno Prichastie s Glagola `^m' v NovobMgarskiy Ezik (Syntactic Notes on the Compatibility of a Past Active Pariciple with the Verb " Sъm" in the Contemporary Bulgarian Language)." Periodichesko Spisanie na Bblgarskoto Knizhovno Druzhestvo v Sofiya LXVI (Godishnina XVII) (Periodical Magazine of the Bulgarian Literary Society in Sofia LXVI (Year XVII)), (1905): 155192. Print.

Wiemer, Bjorn. "Grammatical Evidentiality in Lithuanian (a Typological Assessment)." Baltistica, 41/1 (2006): 33-49. Print.

Wiemer, Bjorn. "Particles, Parentheticals, Conjunctions and Prepositions as Evidentiality Markers in Contemporary Polish (A First Exploratory Study)." Studies in Polish Linguistics, 3 (2006): 25-67. Print.

List of Sources

Paralel'nyy Ukrayins'ko-Rosiys'kyy Korpus (Natsionalnyy Korpus Rosiys'koyi movy) (Ukrainian-Russian Parallel Corpus (Russian National Corpus)). Web. 1 Nov. 2017.



List of Abbreviations

IPFV- недоконаний вид FUT - майбутній час PRET - минулий час

PFV- доконаний вид

PRS - теперішній час

Размещено на Allbest.ru

...