Темпоральна організація американського передвиборчого дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.111 : 81'42

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

Темпоральна організація американського передвиборчого дискурсу

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

кандидата філологічних наук

Білик Ольга Ігорівна

Херсон - 2016

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі англійської філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Гошилик Володимир Богданович, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, доцент кафедри англійської філології

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Морозова Олена Іванівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, професор кафедри англійської філології

кандидат філологічних наук Акішина Мар'яна Олександрівна, Херсонський державний університет, в.о. завідувача кафедри романо-германських мов

Захист відбудеться “16” лютого 2016 р. о 15.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.05 Херсонського державного університету за адресою: м. Херсон, провулок 40 років Жовтня, 47, корп. 5.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

Автореферат розісланий “15” січня 2016 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.О. Цапів

граматичний мовний політичний метафора

Анотація

Білик О.І. Темпоральна організація американського передвиборчого дискурсу. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Херсонський державний університет Міністерства освіти і науки України, Херсон, 2016.

У дисертації висвітлено результати когнітивно-дискурсивного дослідження особливостей темпоральної організації американського передвиборчого дискурсу. З'ясовано, що когнітивною основою темпоральної організації передвиборчого дискурсу є концепти PAST, PRESENT і FUTURE.

У роботі досліджено лексико-граматичні засоби мовної репрезентації концептів PAST, PRESENT, FUTURE з урахуванням умов виникнення, соціально-політичної ситуації, інтенцій мовця і вибраних ним стратегій; виявлено бінарні темпоральні опозиції, які отримують негативне/позитивне аксіологічне навантаження і беруть участь в реалізації тієї чи іншої мовленнєвої стратегії; встановлено співвідношення вербалізації темпоральних концептів із жанром дискурсу; досліджено діапазон метафор з референтами PAST, PRESENT і FUTURE.

Ключові слова: когнітивно-дискурсивний підхід, концепти PAST, PRESENT, FUTURE, концептуальна метафора, передвиборчий дискурс, темпоральна організація.

Аннотация

Билык О.И. Темпоральная организация американского предвыборного дискурса. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. Херсонский государственный университет, Министерство образования и науки Украины, Херсон, 2016.

В диссертации отражены результаты когнитивно-дискурсивного исследования особенностей темпоральной организации американского предвыборного дискурса. Темпоральная организации дискурса представлена как совокупности грамматических и лексических средств выражения временных отношений, которые участвуют в актуализации темпоральных концептов, объективированных в дискурсе.

Выяснено, что когнитивной основой темпоральной организации предвыборного дискурса являются концепты PAST, PRESENT и FUTURE. Темпоральные концепты образованы путем чувственного восприятия временной характеристики действительности, однако они дискурсивно зависимыми и демонстрируют значительную степень влияния социокультурных особенностей восприятия мира носителями языка. Когнитивно-дискурсивный анализ темпоральной организации предвыборного дискурса предусмотрел такие шаги: выделение концептов PAST, PRESENT, FUTURE, описание грамматических и лексических средств их актуализации в дискурсе, выяснения особенностей применения и взаимодействия темпоральных маркеров, влияние темпоральных маркеров на прагматический потенциал темпоральных концептов, определения природы их функционирования в предвыборном дискурсе и их аксиологической нагрузки.

В работе исследованы лексико-грамматические средства языковой репрезентации концептов PAST, PRESENT, FUTURE с учетом условий возникновения, социально-политической ситуации, интенций говорящего и выбранных им стратегий; обнаружены бинарные темпоральные оппозиции, которые получают отрицательную/положительную аксиологическую нагрузку и участвуют в реализации той или иной стратегии; установлено соотношение актуализации темпоральных концептов с жанром дискурса; проанализированы сферы метафорической экспансии концептов PAST, PRESENT, FUTURE.

Когнитивно-дискурсивная интерпретация лексико-грамматических средств вербализации концептов PAST, PRESENT, FUTURE показала ряд особенностей, а именно зависимость нетипичного использования временных форм от стратегии, которую использует говорящий. Трансформации основных временных форм выражения темпоральных концептов также служат цели привлечь внимание избирателей, сделать выступления кандидатов эмоциональными и ближе к ментально-перцептивному пространству слушателя. Отличительной чертой функционирования грамматических темпоральных средств объективации концептов PAST, PRESENT, FUTURE является нераспространенность в предвыборном дискурсе перфектных и перфектного-длительных форм, что становится признаком эргономичности темпоральной организации дискурса, которая основывается на применении когнитивно простых временных форм, усвоенных на ментальном уровне людей с различными уровнем языковой компетенции, и предусматривает быстрое и надежное усвоение информации ними.

Изучение различных жанров предвыборного дискурса показал, что актуализация концептов PAST, PRESENT, FUTURE зависит от жанровой характеристики дискурса.

Анализ метафорической разработки темпоральных концептов направлен на исследование диапазона метафор с референтами PAST, PRESENT і FUTURE. Метафорическое профилирование темпоральных концептов сопровождает акцент на положительных/отрицательных сторонах прошлого, настоящего и будущего, что обусловлено реализацией стратегий в предвыборном дискурсе. Основными сферами метафорической экспансии концептов PAST, PRESENT, FUTURE в американском предвыборном дискурсе является ROAD и WAR. Активизация метафоры пути в осмыслении важных сфер общественной жизни прошлого, настоящего и будущего обусловлена ??изменениями в настроениях, поисками чего-то нового, стремлением развиваться, двигаться в определенном направлении. Метафора войны вызывает негативные ассоциации, связанные с войной, и становится выражением агональности предвыборного дискурса.

Ключевые слова: когнитивно-дискурсивный подход, концепты PAST, PRESENT, FUTURE, концептуальная метафора, предвыборный дискурс, темпоральная организация.

Abstract

Bilyk O.I. Temporal Organisation of American Election Discourse. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology, Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Kherson State University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kherson, 2016.

This dissertation takes a cognitive-discursive stance in the study of the temporal organization of American election discourse. It is argued that the cognitive basis of the temporal organization of election discourse is formed by the concepts PAST, PRESENT, and FUTURE.

The research reveals the properties of lexical and grammatical units which take part in verbalizing the concepts PAST, PRESENT, and FUTURE; establishes the binary temporal oppositions that realize discursive strategies in election discourse; establishes the correlation between the temporal concepts and the genre of election discourse; determines the metaphoric source domains of the concepts PAST, PRESENT, and FUTURE.

The analysis of the metaphorical elaboration of the temporal concepts aims at studying the range of metaphors with the referents PAST, PRESENT and FUTURE. Metaphorical profiling of the temporal concepts is accompanied by emphasizing the positive/negative aspects of the past, present and future, due to implementing various strategies in election discourse.

Key words: cognitive-discursive approach, concepts PAST, PRESENT, and FUTURE, conceptual metaphor, election discourse, temporal organization.

Загальна характеристика роботи

Реферована дисертація присвячена комплексному дослідженню особливостей темпоральної організації американського передвиборчого дискурсу. Робота ґрунтується на теоретико-методологічних засадах когнітивної лінгвістики та дискурсології.

Втілення часу в мові неодноразово ставало предметом аналізу у працях вітчизняних та закордонних лінгвістів (Н.Д. Арутюнова, В.М. Барчук, М.В. Всеволодова, Т.І. Дешерієва, В. Еванс, Д. Касасанто, В. Кляйн, Дж. Лайонз, О.І. Москальська, М.О. Потаєнко, О.В. Тарасова та ін.). Вивчення мовознавцями засобів вираження часу в тексті спрямоване на опис структури функціонально-семантичної категорії темпоральності (О.І. Бондар, О.В. Бондарко); темпоральної структури наукових і художніх текстів (З.Я. Тураєва); висвітлення когнітивно-дискурсивних (Є.В. Бондаренко), системно-мовних, дискурсивних (Ю.С. Бєлозьорова, Л.М. Міхєєва), когнітивно-семантичних і функціональних (Н.С. Гошилик) властивостей темпоральних одиниць.

На сьогодні наявні наукові праці, присвячені вивченню функціонування засобів актуалізації часу в розмовно-побутовому, офіційно-діловому і публіцистичному дискурсах (Ю.С. Бєлозьорова, І.О. Талаш, Н.В. Таценко, Н.С. Гошилик). Чимала увага дослідників зосереджена на аналізі темпоральної структури художнього дискурсу (Т.М. Голосова, О.Ю. Медведєва, С.О. Жукова, О.А. Дьоміна). При цьому темпоральна організація передвиборчого дискурсу не була предметом спеціальних наукових досліджень. Окремі риси цього виду дискурсу висвітлено в працях В.М. Амірова, О.В. Гайкової, О.В. Горіної, Ю.М. Іванової, О.В. Попової, А.В. Прокопенко, А.Б. Халатян, О.А. Філінського, В. Бенуа, Р. Водак.

З'ясування категорійного статусу темпоральності, висвітлення часових відношень у конкретному типі дискурсу, опис засобів вираження темпорального плану тексту з опертям на теоретико-методологічні засади когнітивної лінгвістики та дискурсології визначають актуальність роботи. Потреба у вивченні особливостей темпоральної організації передвиборчого дискурсу також зумовлена високим ступенем маніпулятивності цього типу дискурсу й можливістю апелювання до часу з метою впливу на суспільну свідомість.

Зв'язок роботи із науковими програмами, темами. Дослідження виконано у рамках наукової проблематики кафедри англійської філології факультету іноземних мов ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”. Тему затверджено вченою радою ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” (протокол № 3 від 26 березня 2013 року). Проблематика дисертації входить до кола питань, які досліджуються на кафедрі англійської філології ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” у межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України “Концептуальна та мовна картини світу” (номер державної реєстрації 0113U001963).

Мета роботи полягає у виявленні особливостей темпоральної організації американського передвиборчого дискурсу.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

- розробити методику аналізу темпоральної організації передвиборчого дискурсу та уточнити термінологічний апарат дослідження;

- з'ясувати когнітивні аспекти темпоральності та визначити основні засоби її вираження в сучасній англійській мові;

- встановити ознаки передвиборчого дискурсу, виявити особливості його жанрового складу;

- інвентаризувати й описати засоби вербалізації концептів PAST, PRESENT, FUTURE в американському передвиборчому дискурсі;

- виявити й охарактеризувати бінарні темпоральні опозиції та з'ясувати їх аксіологічний потенціал і роль в реалізації комунікативних стратегій;

- встановити й описати ергономічну та інтенційну детермінованість способів мовного аранжування темпоральності в американському передвиборчому дискурсі;

- дослідити корелятивну залежність частотності вербалізації концептів PAST, PRESENT, FUTURE від жанру передвиборчого дискурсу;

- виділити й систематизувати кореляти концептуальних метафор часу, які моделюють темпоральну картину політичного світу і спрямовані на презентацію минулого, теперішнього і майбутнього в американському передвиборчому дискурсі.

Об'єктом дослідження є темпоральна організація американського передвиборчого дискурсу.

Предметом дослідження є когнітивно-семантичні та дискурсивні параметри мовних засобів темпоральної організації американського передвиборчого дискурсу.

Матеріалом дослідження слугували скрипти дебатів, інтерв'ю, промов-згод балотуватися, тексти коментарів поточних подій, виступів кандидатів у президенти США у виборах 2008 і 2012 років, дібрані з Інтернет-сторінок та спеціалізованих сайтів теле- і радіо-компаній. Досліджуваний матеріал складають 790 текстів, загальний обсяг яких становить 5259 друкованих сторінок.

Теоретико-методологічним підґрунтям роботи є антропоцентрична парадигма, де увагу зосереджено на ролі людського чинника в когнітивних та комунікативних процесах (Н.Д. Арутюнова, А.Д. Бєлова, С.А. Жаботинська, О.С. Кубрякова, М.В. Нікітін, А.М. Приходько та ін.). Конкретно-науковою методологією є когнітивно-дискурсивний підхід до розгляду лінгвальних сутностей (В.З. Дем'янков, А.П. Мартинюк, О.І. Морозова, І.С. Шевченко та ін.).

Мета й завдання дисертації, а також специфіка досліджуваного об'єкта зумовили необхідність комплексного використання низки методів. Метод узагальнення та описовий метод уможливили отримання результатів спостереження над емпіричним матеріалом. Конкретні завдання дисертації зумовили застосування методів аналізу і синтезу - для вивчення різних підходів до дослідження дискурсу, категорії темпоральності і для узагальнення отриманої інформації у відповідних висновках; елементів дефініційного аналізу - для встановлення семантичних характеристик темпоральних лексичних одиниць; методики когнітивно-дискурсивної інтерпретації - для з'ясування ситуацій, в яких використовуються темпоральні конструкції, й для виокремлення дискурсивних контекстів темпоральності; інструментарію теорії когнітивної метафори - для виявлення метафор, що лежать у підґрунті вербалізації концептів PAST, PRESENT, FUTURE, а також процедури кількісних підрахунків - для представлення частотності об'єктивації темпоральних концептів у різних жанрах передвиборчого дискурсу, виявлення співвідношення реалізації бінарних темпоральних опозицій, опису частотності вживання метафоричних моделей часу.

Наукова новизна одержаних результатів, отриманих особисто здобувачкою наукового ступеня і поданих на захист, полягає в тому, що в дисертації вперше здійснене комплексне дослідження темпоральної організації американського передвиборчого дискурсу. Вперше обґрунтовано і системно представлено опис категорії темпоральності через концепти PAST, PRESENT, FUTURE, які об'єктивуються в американському передвиборчому дискурсі. Основний результат дослідження полягає в обґрунтуванні ергономічності темпоральної організації передвиборчого дискурсу, лінгвістичній реконструкції вербалізації темпоральних концептів лексико-граматичними засобами мови, виявленні співвідношення вербалізації концептів PAST, PRESENT, FUTURE з жанром передвиборчого дискурсу, виокремленні метафоричних моделей, які об'єктивують темпоральні концепти в американському передвиборчому дискурсі. У роботі виявлено й охарактеризовано використання бінарних темпоральних опозицій “теперішнє - минуле”, “теперішнє - майбутнє”, “минуле - майбутнє” в американському передвиборчому дискурсі, з'ясовано їх аксіологічне навантаження й прагматичний потенціал у тактико-стратегічній організації мовлення учасників передвиборчих перегонів.

Наукова новизна одержаних результатів може бути узагальнена у таких положеннях, що виносяться на захист:

1. З позицій когнітивно-дискурсивного підходу темпоральність постає як двопланова об'єктивно-суб'єктивна категорія, як особлива форма пізнання світу, що концептуалізується у вигляді відношень МИНУЛЕ - ТЕПЕРІШНЄ - МАЙБУТНЄ і знаходить своє втілення в різнорівневих мовних засобах.

2. Передвиборчий дискурс витлумачено як різновид політичного дискурсу, стандартизовану модель комунікативно-когнітивної поведінки кандидатів на пост президента, зумовлену організацією і проведенням передвиборчої кампанії. Маніпулятивний характер передвиборчої комунікації визначає експлуатацію темпоральних номінацій учасниками передвиборчих перегонів.

3. Темпоральна організація американського передвиборчого дискурсу виражає специфіку часових відношень в політичній сфері й інтегрує граматичні і лексичні засоби мови. Їх системна організація та дискурсивне функціонування забезпечує виявлення когнітивної природи часу через вербалізацію темпоральних концептів.

4. Способи мовного аранжування темпоральності в передвиборчому дискурсі ергономічно та інтенційно детерміновані.

4.1. Непоширеність у передвиборчому дискурсі перфектних і перфектно-тривалих форм зумовлена прагненням мовця до спрощення процесу когнітивного декодування інформації та маніпулювання свідомістю реципієнта.

4.2. Інтенції продуцента передвиборчої комунікації зумовлюють вибір темпорально маркованих стратегій (самопрезентація, критика опонента і захист від критики опонента) та використання бінарних темпоральних опозицій.

5. Вербалізація концептів PAST, PRESENT, FUTURE залежить від жанру передвиборчого дискурсу. В публічних виступах і промовах-згодах балотуватися домінує об'єктивація концепту FUTURE, інтерв'ю характеризує висока частотність вербалізації концепту PRESENT, у дебатах концепти PRESENT і FUTURE представлені рівномірно, що зумовлено композиційною будовою кожного жанру і характерним складом учасників передвиборчого дискурсу.

6. Метафорична профілізація темпоральних концептів у дискурсі дає розуміння абстрактної сутності часу. Метафоризацію концептуальної темпоральної архітектури американського передвиборчого дискурсу характеризує позитивне і негативне аксіологічне забарвлення. Негативно-оцінні метафори переважають при об'єктивації концептів PAST і PRESENT. У вербалізації концепту FUTURE домінують позитивно-оцінні метафори.

Теоретичне значення роботи визначається її внеском у формування наукових уявлень про темпоральну організацію передвиборчого дискурсу. Розроблена методика аналізу засобів вербалізації темпоральних концептів в американському передвиборчому дискурсі поглиблюють когнітивну теорію в царині дослідження універсальних концептів. Виявлення й аналіз бінарних темпоральних опозицій з їх аксіологічним потенціалом і роллю в реалізації комунікативних стратегій, встановлення й опис ергономічної та інтенційної детермінованості способів мовного аранжування темпоральності в американському передвиборчому дискурсі, а також розкриття корелятивної залежності частотності вербалізації концептів PAST, PRESENT, FUTURE від жанру передвиборчого дискурсу удосконалюють наукове знання в галузі когнітивної лінгвістки та дискурсології. Виділення й систематизація корелятів концептуальних метафор часу, які моделюють темпоральну картину політичного світу, є внеском у розбудову теорії концептуальної метафори.

Практична цінність дисертації полягає в тому, що її матеріали можуть бути використаними в академічному процесі вищих закладів освіти у курсах лексикології, стилістики, комунікативної та когнітивної лінгвістики, у спецкурсах політичної лінгвістики, при підготовці курсових і випускних робіт студентів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів із відповідної тематики. Окремі результати можуть застосовуватися при створенні навчально-методичних розробок і посібників для студентів-германістів.

Особистий внесок дисертантки полягає в уточненні поняттєвих меж темпоральної організації дискурсу як способу вираження часових відношень, встановленні специфіки темпоральної організації й аналізі метафоричного моделювання концептів PAST, PRESENT, FUTURE в дискурсі виборів президента США.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були апробовані на дев'яти міжнародних конференціях: Міжнародній науковій інтернет-конференції “Сучасні дослідження з лінгвістики, літературознавства та міжкультурної комунікації” (Івано-Франківськ, 2013), V Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців “Сучасні напрямки лінгвістичних досліджень міжкультурної комунікації та методики викладання іноземних мов” (Житомир, 2013), II Міжнародній науково-практичній заочній конференції “Лінгвокогнітивні та соціокультурні аспекти комунікації” (Острог, 2013), VIIІ Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми термінознавства, романо-германської філології та перекладу” (Чернівці, 2014), 3^rd European Conference on Languages, Literature and Linguistics (Vienna, 2014), Міжнародній науково-практичній конференції “Людина як суб'єкт міжкультурної комунікації: сучасні тенденції у філології, перекладі та навчанні іноземних мов” (Львів, 2014), Міжнародній науково-практичній конференції “Філологічні науки: сучасні тенденції та фактори розвитку” (Одеса, 2015), ІІ Міжнародній науковій конференції “Сучасні дослідження з лінгвістики, літературознавства та міжкультурної комунікації” (Івано-Франківськ, 2015), ІХ Міжнародній науково-практичній конференції “Мови і світ: дослідження та викладання” (Кіровоград, 2015) та чотирьох всеукраїнських конференціях: Всеукраїнський науково-практичній конференції молодих науковців “Полілог культур: освітній і культурологічний аспекти” (Чернігів, 2013, 2015), ІІІ Всеукраїнській науковій конференції германістів (з міжнародною участю) “Германістика у ХХІ столітті: когнітивна, соціо- та прагмалінгвістика” (Харків, 2014), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Мова як засіб міжкультурної комунікації” (Херсон, 2014), а також на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2013-2015рр.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у п'ятнадцяти публікаціях, 5 з яких надруковано у наукових фахових виданнях, 2 - у зарубіжних виданнях та 8 тезах конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 5,1 др. арк.

Структура дисертації. Дисертація загальним обсягом 233 сторінки (обсяг основного тексту - 198 сторінок) складається зі вступу, чотирьох розділів із висновками, загальних висновків, списку використаної літератури, списку лексикографічних джерел та списку джерел ілюстративного матеріалу. У дисертації подано 5 таблиць, 4 рисунка та 3 додатки; бібліографія містить 284 найменування.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, зв'язок з науковими темами, мета та завдання дослідження, сформульовано його об'єкт і предмет, визначено методологічні підвалини, методи та матеріал, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, подано інформацію про апробацію та публікації за темою дисертації.

Перший розділ “Теоретичні засади дослідження темпоральної організації передвиборчого дискурсу” присвячений теоретичному обґрунтуванню категорії темпоральності в цілому та темпоральної організації дискурсу зокрема. Окреслено термінологічний апарат дослідження темпоральної організації, розглянуто когнітивні аспекти темпоральності, проаналізовано основні підходи до визначення поняття дискурсу у сучасних лінгвістичних дослідженнях, виділено ознаки передвиборчого дискурсу.

Аналітичний огляд наукового доробку показав, що темпоральність мислиться як лінгвістичний аспект категорії часу (Є.В. Бондаренко, Т.І. Дешерієва, М.О. Потаєнко, О.В. Тарасова, З.Я. Тураєва, В. Кляйн та ін.) і розглядається як функціонально-семантичне поле, тобто як єдність темпоральної семантики і різнорівневих засобів її вираження (Ю.С. Бєлозьорова, О.В. Бондарко,).

У реферованій дисертації під темпоральністю розуміємо двопланову об'єктивно-суб'єктивну категорію, яку можна уявити як особливу форму пізнання світу, що концептуалізується у вигляді відношень МИНУЛЕ - ТЕПЕРІШНЄ - МАЙБУТНЄ і знаходить своє втілення в мовних засобах.

Репрезентація часових відношень насамперед пов'язана з граматичними і лексичними засобами, що утворюють систему мовної темпоральності. Взаємодія граматичних і лексичних засобів вираження часових відношень вимагає паралельного дослідження граматичної категорії часу і темпоральної лексики. Проте, на когнітивному рівні опис тільки граматичних і лексичних засобів видається недостатнім, оскільки організація мовних засобів розкривається як результат формування і сприйняття часу людиною. Очевидним стає паралелізм граматичних і лексичних засобів вираження часу та його особистої інтерпретації темпоральної семантики людиною. Отже, специфіка темпоральної організації дискурсу визначається не лише граматичним часом тексту, але й відображенням часу, яке формується в результаті індивідуального сприйняття феномена часу учасниками дискурсу.

У роботі темпоральну організацію дискурсу, або його темпоральну структуру, розглядаємо як сукупність граматичних і лексичних засобів вираження часових відношень, які беруть участь у вербалізації темпоральних концептів PAST, PRESENT, FUTURE. Когнітивний аспект дослідження темпоральної організації дискурсу зумовлює аналіз темпоральних концептів, об'єктивованих в американському передвиборчому дискурсі. Концепти PAST, PRESENT, FUTURE утворені шляхом чуттєвого сприйняття часової характеристики дійсності, проте вони є дискурсивно залежними і демонструють значну міру впливу соціокультурних особливостей сприйняття світу носіями мови. Дискурсивний аспект дослідження вимагає аналізу вербалізації концептів PAST, PRESENT, FUTURE лексико-граматичними засобами з урахуванням умов виникнення, соціально-політичної ситуації, інтенцій мовця. Отже, дослідження особливостей темпоральної організації американського передвиборчого дискурсу ми будуємо на аналізі лексико-граматичних засобів вербалізації концептів PAST, PRESENT, FUTURE.

У контексті нашого дослідження політичний дискурс розглядаємо як вид інституційного спілкування (В.З. Дем'янков, В.І. Карасик, К.С. Серажим, А.П. Чудінов, О.Й. Шейгал, О.А. Філінський, Т. ван Дейк, Р. Водак, П. Чілтон) і вживаємо як синонім політичної комунікації. На сучасному етапі розвитку дискурс неминуче стає об'єктом когнітивно-дискурсивної парадигми лінгвістичного знання (Л.Р. Безугла, О.І. Морозова, А.М. Приходько, І.С. Шевченко). За когнітивно-дискурсивного підходу дискурс аналізують з позицій виконання мовою двох її головних функцій - когнітивної і комунікативної. Тому у дослідженні політичного дискурсу аналіз ментальних процесів, лінгвістичних й екстралінгвістичних особливостей його утворення і функціонування стають пріоритетними.

Вивчення окремих видів політичного дискурсу сприяє отриманню цілісного уявлення про політичний дискурс, його особливості, мету та функціонування. Передвиборчий дискурс розуміємо як складну мисленнєво-комунікативну діяльність, яка є сукупністю процесу й результату і включає як позалінгвальний, так і власне лінгвальний аспекти (Л.Р. Безугла, О.І. Морозова, І.С. Шевченко) і яка зумовлена організацією і проведенням передвиборчої кампанії. Передвиборчий дискурс є різновидом політичного дискурсу, тому належить до інституційного виду спілкування, має усі характеристики, притаманні політичному дискурсу, а також набір відмінних ознак.

Учасниками передвиборчого дискурсу є кандидати у президенти та електорат. Хронотоп передвиборчої комунікації має чотирирічний цикл. Передвиборчий дискурс актуалізується на території держави, у якій відбуваються вибори, а його метою є отримання перемоги у виборах шляхом переконання необхідної кількості виборців віддати голос за одного кандидата, що зумовлює високий ступінь маніпулятивності передвиборчого дискурсу. Вибір темпорально маркованих стратегій зумовлений сукупністю ключових інтенцій продуцента передвиборчої комунікації і зводяться до самопрезентації, критики опонента і захисту від критики опонента.

Жанровий простір передвиборчого дискурсу в його сучасному стані багатогранний й досить суперечливий. Аналіз основних підходів до таксономії політичних жанрів уможливлює виділення таких жанрів передвиборчої комунікації: політичні дебати, інтерв'ю, публічні промови, коментар поточних подій, промова-згода балотуватися, телевізійні ролики-презентації, мітинг, зустріч з виборцями, інтернет-щоденник, прес-конференція, ток-шоу, передвиборча програма партії, лозунг, листівки, плакати тощо. У роботі до основних жанрів передвиборчого дискурсу, в якому об'єктивовані темпоральні концепти, відносимо політичні дебати, інтерв'ю, публічні виступи, коментар поточних подій, промову-згоду балотуватися.

У другому розділі “Методологічні підвалини дослідження темпоральної організації американського передвиборчого дискурсу” викладено методику дослідження темпоральної організації американського передвиборчого дискурсу з позицій когнітивно-дискурсивного підходу. Врахування такого підходу до аналізу темпоральної організації дискурсу передбачило розгляд того, як саме і за допомогою яких мовних засобів у передвиборчому дискурсі конструюється той фрагмент світу, що відображає суспільно-політичну ситуацію у певному часовому аспекті, і дослідження способів вербалізації концептів PAST, PRESENT, FUTURE.

Аналіз об'єктивації темпоральних концептів лексико-граматичними засобами та метафоричної профілізації відбувається у кілька етапів, кожен з яких складається з декількох кроків. Основним методом, який використовується на всіх етапах дослідження, є метод когнітивно-дискурсивного аналізу, або когнітивний аналіз дискурсу, який передбачає не лише звернення до ментальних характеристик мовця, але й комплексний аналіз дискурсу. Текстуальний аналіз дискурсу містить розгляд мовних структур на всіх рівнях. У реферованій роботі зокрема аналізуються граматичний і лексичний рівні. Контекстуальний аналіз дискурсу передбачає розгляд усіх позалінгвальних факторів: часу, місця, сфери діяльності, учасників дискурсу, їх соціальних ролей, характеру їх взаємовідносин і когнітивних характеристик учасників дискурсу.

На першому етапі здійснено обробку дискурсивних фрагментів, у яких вербалізовано концепти PAST, PRESENT, FUTURE, а також аналіз мовних засобів, які беруть участь в об'єктивації темпоральних концептів.

Першим кроком обробки матеріалу було формування корпусів темпоральних граматичних і лексичних маркерів, які об'єктивують темпоральний концепт. Покажемо на прикладі, як здійснювався такий розподіл:

America today faces a historic national crisis. The global economy is directly threatened by the potential collapse of our financial system (John McCain. Remarks at Dow Corning in Freeland, Michigan. September 23, 2008).

У цьому прикладі номінативна одиниця today, яка у своєму визначенні містить сему “теперішнє”, і дієслівна форми теперішнього часу faces, is стають лексичним і граматичним засобами вербалізації концепту PRESENT.

Другим кроком став опис лексичних і граматичних засобів об'єктивації темпоральних концептів, а саме - особливості їх вживання та взаємодії. Проаналізуємо такий дискурсивний фрагмент:

I understand what it takes to make a bright and prosperous future for America again (Mitt Romney. Presidential Debate in Hempstead, New York. October 16, 2012).

Темпоральний лексичний маркер future виконує функцію модифікатора граматичного значення дієслівних форм теперішнього часу understand, takes й об'єктивує концепт FUTURE. У цьому ж реченні майбутнє набуває певного аксіологічного забарвлення, а саме, словосполучення a bright and prosperous future надає концепту FUTURE позитивного відтінку. Визначення аксіологічного аспекту темпорального концепту стає третім кроком аналізу матеріалу.

Опис лексико-граматичних засобів вербалізації концептів PAST, PRESENT, FUTURE супроводжується аналізом вербалізації цих концептів, а саме: інтенцій мовця і стратегій, які він використовував для досягнення мети:

So, what I want to do today is take a little time to describe what I would hope to have achieved at the end of my first term as President.

By January 2013, America has welcomed home most of the servicemen and women who have sacrificed terribly so that America might be secure in her freedom. The Iraq War has been won. Iraq is a functioning democracy, although still suffering from the lingering effects of decades of tyranny and centuries of sectarian tension. The United States maintains a military presence there, but a much smaller one, and it does not play a direct combat role.

Події, описані у прикладі, стосуються основних проблем американського суспільства у 2008 році - війни й економічної кризи. Але завдяки формам теперішнього доконаного (has welcomed, has been won, have been ratified і т.д.) і теперішнього простого (is) часів ці проблеми виглядають уже вирішеними. Такий вибір часів для опису майбутніх подій виконує прагматичну функцію, актуалізуючи передбачуване, уже вирішене майбутнє. Через стратегію самопрезентації кандидат маніпулює свідомістю електорату, змушуючи повірити у свою спроможність вирішити проблеми сучасності і зробити майбутнім таким, яким його хочуть бачити виборці.

Другий етап дослідження пов'язаний з аналізом бінарних темпоральних опозицій. Цей етап також реалізуємо у декілька кроків: 1) встановлюємо тип опозиції (“теперішнє - минуле”, “теперішнє - майбутнє”, “минуле - майбутнє”); 2) аналізуємо аксіологічне навантаження опозиції (наприклад, “негативне теперішнє - позитивне минуле”); 3) визначаємо прагматичний потенціал опозиції.

Наступний фрагмент є прикладом актуалізації бінарної опозиції “теперішнє - майбутнє”:

Americans know that our future is brighter and better than these troubled times (Mitt Romney. Remarks in Manchester Following the New Hampshire Primary. January 10, 2012).

Основними засобами реалізації опозиції стають темпоральні лексичні маркери future і these times. Прикметники brighter і troubled визначають аксіологічний потенціал опозиції: негативне теперішнє - позитивне майбутнє. Аналіз екстралінгвістичних чинників (соціальний статус адресата й адресанта, місце і час події, цілі мовця) вказує на те, що ця конструкція використовується мовцем для дискредитації діючої влади (негативне теперішнє) і завоювання прихильності виборців для перемоги у виборах (позитивне майбутнє).

На третьому етапі дослідження встановлено залежність вербалізації темпоральних концептів від жанрової характеристики дискурсу. Серед жанрів передвиборчого дискурсу в межах цього етапу дослідження проаналізовано промову-згоду балотуватися, публічні виступи, інтерв'ю, політичні дебати, кожному з яких притаманне превалювання певних темпоральних концептів. Кількість кроків дослідження на цьому етапі відповідає кількості аналізованих жанрів. За допомогою процедури кількісного аналізу описано частотність об'єктивації концептів PAST, PRESENT, FUTURE в межах текстів кожного окремого жанру.

Четвертий етап дослідження пов'язаний з аналізом метафоричної профілізації концептів PAST, PRESENT, FUTURE в американському передвиборчому дискурсі. При описі метафоричних моделей вважаємо необхідним охарактеризувати такі параметри: корелят, референт, фрейми, слоти, компонент, який пов'язує первинне і вторинне значення одиниць, що належать до моделі (Дж. Лакофф). Окрім того, визначався прагматичний потенціал моделі, тобто емоційний вплив відповідних метафор на адресата.

У наступному прикладі концептуальний референт PRESENT осмислюється через концептуальний корелят ROAD:

Now, I'm concerned that the path that we're on has just been unsuccessful (Mitt Romney. Presidential Debate in Denver, Colorado. October 3, 2012)

Метафоричне моделювання теперішнього як дороги відображає одну з причин розвитку будь-якого суспільства - рух вперед. Номінація path, що належить до фрейму “Road and its Types”, у поєднанні з негативно-оцінною лексичною одиницею unsuccessful уможливлюють кваліфікацію описаної ситуації як негативної. Концепт PRESENT набуває негативного аксіологічного навантаження й вербалізується з метою дискредитації сучасної влади.

У третьому розділі “Концепти PAST, PRESENT, FUTURE в американському передвиборчому дискурсі” окреслено часові рамки минулого, теперішнього і майбутнього в американському передвиборчому дискурсі. Проаналізовано лексико-граматичні засоби мови, які вербалізують концепти PAST, PRESENT, FUTURE. Охарактеризовано бінарні темпоральні опозиції та встановлено залежність частотності об'єктивації концептів PAST, PRESENT, FUTURE від жанрової ознаки дискурсу.

Вербалізація концептів PAST, PRESENT, FUTURE в американському передвиборчому дискурсі зумовлена лінійним уявленням про час із орієнтацією в просторі вперед-назад. Тріаду PAST - PRESENT - FUTURE характеризує просторове бачення: минуле знаходиться позаду уявного спостерігача, а майбутнє - попереду. Активним є спостерігач, який рухається у майбутнє крізь теперішнє, залишаючи позаду минуле. В передвиборчому дискурсі відхилення від часової прямої вбік чи зворотній рух назад реалізують стратегію дискредитації опонента чи інших політичних сил. Розглянемо наступний фрагмент:

As much as we'd like to believe him, we know that America is going in the wrong direction. Not forward, but sideways, or worse (Mitt Romney. Remarks in Lansing, Michigan: “A New Course for America”. May 8, 2012).

Політики вдало використовують відхилення від часової прямої для підкреслення негативних аспектів, а саме: спостерігаємо теперішній рух країни у неправильному напрямі (wrong direction) - вбік (sideways), що неприпустимо, адже це не збігається із загальноприйнятими поглядами на розвиток подій у часі. Так політик критикує сучасний стан держави, вказуючи, що правильний напрям - це рух вперед.

Вербалізація концептів PAST, PRESENT, FUTURE лексико-граматичними засобами є когнітивно і дискурсивно вмотивованою. Лексичні засоби об'єктивації концептів PAST і FUTURE мають додаткову функцію розрізнення часових планів “далеке”/“близьке” минуле/майбутнє. В арсеналі лексикалізацій концепту PRESENT стає примітною відсутність лексеми present, а також її заміна іншими номінативними одиницями, які об'єктивують цей концепт (now, today).

Вербалізація концептів PAST, PRESENT, FUTURE граматичними засобами характеризує певний набір часових форм дієслова. Окрім вживання Past Simple Tense / Past Continuous Tense, Present Simple Tense / Present Continuous Tense і Future Simple Tense як спеціалізованих засобів репрезентації темпоральних планів “минуле”, “теперішнє” і “майбутнє”, спостерігаємо вербалізацію концептів PAST, PRESENT, FUTURE іншими часовими формами. Зокрема граматичним засобом об'єктивації концептів PAST і PRESENT є також Present Perfect Tense, часову перспективу якого однозначно визначає присутність лексичних темпоральних маркерів або інших граматичних форм. Порівняймо:

More Americans have lost their jobs during President Obama's term than during any other in modern history. And more Americans have lost their homes during President Obama's term than during any other in modern history…(Mitt Romney. Remarks in Denver, Colorado Following the Minnesota and Colorado Caucuses and the Missouri Primary. February 7, 2012);

In the past, raising taxes and cutting off international trade have only served to make hard economic times worse (John McCain. Statement from Senator McCain and Governor Palin on an Economic Stimulus. October 21, 2008).

Лексичні маркери during President Obama's term та іn the past вказують на те, що у першому фрагменті об'єктивується концепт PRESENT, а в другому - концепт PAST.

Вербалізація концептів PAST, PRESENT, FUTURE для реалізації тих чи інших стратегій у передвиборчому дискурсі зумовила нетипове використання граматичних засобів вербалізації темпоральних концептів. Зокрема, стратегію дискредитації опонента характеризує використання часових форм Present Simple Tense і Future Simple Tense для об'єктивації концепту PAST, а Future Simple Tense - для об'єктивації концепту PRESENT. Стратегія самопрезентації зумовлює використання граматичної форми Past Simple Tense для об'єктивації концепту PRESENT, Present Simple Tense, Present Continuous Tense - для об'єктивації концепту FUTURE.

Наприклад, у наступному фрагменті спостерігаємо вербалізацію концепту PAST граматичною формою майбутнього часу (Future Simple Tense):

These past eight years will be remembered for misguided policies, missed opportunities, and a rigid and ideological adherence to discredited ideas (Barack Obama. Remarks at Kettering University in Flint, Michigan. June 16, 2008).

Дієслово remember, яке містить сему “час” і вжите у формі майбутнього простого часу, а також темпоральна конструкція these past eight years, вербалізуючи концепт PAST, є лексичними темпоральними маркерами, що виконують функцію модифікатора граматичного значення дієслова (Future Simple Tense). Така вербалізація концепту PAST з негативним аксіологічним відтінком за допомогою форми майбутнього часу додає мовленню емоційності, адже автор не просто говорить про минуле, а наголошує, що воно залишаться у пам'яті людей саме як негативне.

Компенсація відсутньої граматичної інформації у таких випадках відбувається за рахунок темпоральної лексики: наявність лексичних модифікаторів спрощує процес (де)кодування інформації і дозволяє однозначно оформити часову перспективу. Взаємодія граматичного і лексичного значень стримує процеси дисипації системно заданих граматичних значень у надрах дискурсу.

Знаходячись на одній часовій прямій, минуле, теперішнє і майбутнє неодмінно взаємодіють між собою. У дискурсі ця взаємодія виражається у використанні бінарних темпоральних опозицій, які відображають вербалізацію одного темпорального концепту за рахунок протиставлення іншому.

Серед бінарних темпоральних опозицій “теперішнє - минуле”, “теперішнє - майбутнє”, “майбутнє - минуле” найбільш експлуатованими в передвиборчому дискурсі є опозиції, до складу яких входить темпоральна перспектива “майбутнє”, а саме: “теперішнє - майбутнє” (We know our future is better and brighter than these troubled times (Mitt Romney. Remarks in Novi, Michigan Following the Michigan and Arizona Primaries. February 28, 2012)) і “минуле - майбутнє” (We make the future better than the past (John McCain. Remarks Claiming the Republican Presidential Nomination Following the Ohio, Rhode Island, Texas, and Vermont Primaries. March 4, 2008)), що пояснюється однією з мотивацій вчинків людини - прагненням до кращого майбутнього. Протиставлення різних темпоральних планів супроводжується виділенням їх позитивних і негативних аспектів. Майбутнє у цій ситуації є результатом теперішньої передвиборчої кампанії, в умовах якої актуалізуються вищезгадані опозиції, і тому має позитивну оцінку. Зустрічаємо протиставлення і в межах одного концепту, а саме, концепту FUTURE. Темпоральний план майбутнього відображає час, який ще не настав, що дає можливість для створення різних варіантів майбутнього. Бінарна опозиція “негативне майбутнє - позитивне майбутнє” стає засобом не лише самопрезентації автора, а й дискредитації опонента. Два протилежних “варіанти” майбутнього закріплені за кандидатами так, що автор дискурсу асоціюється з хорошим майбутнім, а його опонент - з поганим:

I will keep taxes low and cut them where I can. My opponent will raise them. I will open new markets to our goods and services. My opponent will close them. I will cut government spending. He will increase it. My tax cuts will create jobs. His tax increases will eliminate them. My health care plan will make it easier for more Americans to find and keep good health care insurance. His plan will force small businesses to cut jobs, reduce wages, and force families into a government run health care system where a bureaucrat stands between you and your doctor (John McCain. Address Accepting the Presidential Nomination at the Republican National Convention in Saint Paul. September 4, 2008).

Аналіз передвиборчого дискурсу показав залежність вербалізації темпоральних концептів від жанру дискурсу. Публічні виступи і промови-згоди балотуватися характеризуються високою частотністю об'єктивації концепту FUTURE як способу надихнути націю на великі справи, зосередити увагу виборців на особистості кандидата як можливого лідера країни і його принципах правління.

Темпоральні концепти під час дебатів вербалізуються загалом рівномірно. Це, як свідчить матеріал дослідження, зумовлено композиційною будовою дебатів. Окрім основної частини, в якій кандидати протягом двох хвилин почергово відповідають на запитання, у дебатах є звернення кожного претендента до електорату, зміст якого не обмежений питаннями. В основній частині, відповідаючи на запитання, автори говорять про теперішнє як сучасний стан справ, минуле як причину позитивного чи негативного теперішнього і майбутнє як висвітлення планів щодо вирішення сьогоденних проблем. Завершальна частина присвячена майбутньому як частині їхньої політичної платформи і характеризується маніпулюванням негативного і позитивного майбутнього для завоювання більшості голосів і дискредитації опонента.

В інтерв'ю найчастіше об'єктивується концепт PRESENT, що зумовлено жанровою формою, за якої кандидат змушений відповідати на запитання журналіста. Оскільки сучасні події є ближчими для людей, ніж події минулого чи майбутнього, питання і відповіді стосуються переважно теперішнього.

У четвертому розділі “Метафорична профілізація концептів PAST, PRESENT, FUTURE в американському передвиборчому дискурсі” проведено аналіз діапазону метафор з референтами PAST, PRESENT і FUTURE.

Виявлено, що в американському передвиборчому дискурсі концептуальні референти PAST, PRESENT, FUTURE найчастіше осмислюються через концептуальні кореляти ROAD і WAR.

Активізація метафори шляху в осмисленні важливих сфер суспільного життя минулого, теперішнього і майбутнього зумовлена змінами суспільного настрою, пошуками чогось нового, прагненням рухатися у якомусь напрямі, а не стояти на місці. Метафорична модель з корелятом ROAD має позитивне аксіологічне забарвлення при осмисленні концепту FUTURE і негативне - при об'єктивації концептів PAST і PRESENT, що зумовлено прагматичними намірами мовця: спонукати адресата до дії, щоб досягти кращого майбутнього і дискредитувати попередню і сучасну владу. У наступному фрагменті кандидат в президенти намагається переконати виборців, що обраний владою шлях є хибним, і спонукає електорат до дій, а саме - зійти з цього шляху, тобто поміняти владу:

He put us on a path toward debt, deficits, and decline. It is time to get off that path and get back on the path to prosperity (Mitt Romney. Remarks in Novi, Michigan Following the Michigan and Arizona Primaries. February 28, 2012).

У цьому прикладі спостерігаємо також бінарну темпоральну опозицію “негативне теперішнє - позитивне майбутнє”, в якій два темпоральні концепти PRESENT і FUTURE розгортаються у концептуальні метафори PRESENT IS A ROAD, FUTURE IS A ROAD, об'єктивовані номінативними одиницями path toward debt, deficits, and decline і path to prosperity, підсилюючи тим самим ефект протиставлення.

Звернення до метафори війни в передвиборчому дискурсі пов'язане з численними воєнними подіями в історії людства, які сприяли формуванню мілітаризованої свідомості. Воєнна метафорика характеризується негативним аксіологічним спрямуванням:

The battle we face today is more than a fight over our budget, it's a battle for America's soul (Mitt Romney. Remarks in Bedford, New Hampshire. December 20, 2011).

Мовці послуговуються воєнними термінами, щоб охарактеризувати стан сучасного суспільства. Негативний компонент слів fight, battle надає ситуації трагізму, а необхідність “боротьби за американську душу” викликає занепокоєння і тривогу. Політик апелює до негативного теперішнього з метою викликати у виборців відчуття незадоволення сучасністю.

...