Лінгвальна репрезентація атмосфери саспенс в англомовних художніх творах жанру хоррор: семантико-когнітивний аспект

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.111ґ38:821.111

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ЛІНГВАЛЬНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ АТМОСФЕРИ САСПЕНС В АНГЛОМОВНИХ ХУДОЖНІХ ТВОРАХ ЖАНРУ ХОРРОР: СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ

БОЖКО Олена Сергіївна

Херсон - 2018

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі англійської мови та методики її викладання Херсонського державного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник

доктор філологічних наук, професор

НІКОНОВА ВІРА ГРИГОРІВНА,

Київський національний лінгвістичний університет,

завідувач кафедри англійської філології і перекладу

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

ПРИХОДЬКО АНАТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ,

Запорізький національний технічний університет,

завідувач кафедри теорії та практики перекладу

кандидат філологічних наук, доцент

ЧЕТОВА НАТАЛІЯ ЙОСИПІВНА,

Національний університет «Львівська політехніка»,

доцент кафедри іноземних мов

Захист відбудеться 15 березня 2018 р. (початок - о 15 год.) на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.05 Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, пров. Інженера Корсакова, 47, ауд. 322.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, вул. Університетська, 27.

Автореферат розіслано «15» лютого 2018 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

А.О. Цапів

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферовану дисертаційну працю присвячено дослідженню семантико-когнітивного аспекту лінгвальної репрезентації атмосфери саспенс в англомовних художніх текстах жанру хоррор шляхом аналізу структурно-семантичних і функціональних характеристик вербальних репрезентантів атмосфери саспенс, ідентифікації художніх концептів і моделювання концептуальної системи, вилучення глибинних смислів, закодованих у поняттєво-ціннісній та образно-ціннісній площинах концептуального простору suspense `саспенс'.

Аналіз і оцінку головних вимірів поняття «саспенс» (англ. suspense `невідомість', `невирішеність', від лат. suspendere `висіти', `підвішувати'; suspensus `підвішений', `застиглий') покладено в основу західних і вітчизняних розвідок у галузі філософії (Р. Кавендіш, Т. І. Любасок, М. Хайдеггер, Ю. О. Шабанова), культурології (Л. Леві-Брюль, І. А. Морозов, Р. Отто, О. М. Фрейденберг), психології (К. Ізард, А. Кемпінські, М. Лене, Н. Фрідж, Д. Цілман), психолінгвістики (Р. Бароні, Х. Вулф, Р. Герріг, М. Завіславска, Д. Зілман, Н. Керолл, Л. Мікос, Дж. Паблос, М. Стернберг, М. Уайд), естетики (Е. Берк), мистецтвознавства, зокрема, кінематографу (О. Б. Іванова, Т. Кнопс, Д. Комм, Ю. М. Лотман, Ф. Трюффо, А. Хенцмейер, Ю. Г. Цивьян, М. Уайед), музики (Г. К. Жукова, В. Куренной, С. В. Лаврова), балету (А. В. Верхоляк, Л. К. Вичужанова, Г. К. Жукова, Л. А. Нижегородцева-Кириченко). Дослідженню таємниці страху присвячувалися праці вітчизняних і зарубіжних літературознавців (М. Бьонемарк, Д. Д. Джонсон С. Т. Джоши, Ю. Івате, К. Левін, О. В. Матвієнко, С. Монк, Е. Мюррей, Н. Т. Пахсарьян, І. Шен, М. Уер) і лінгвістів (Дж. Доувё Д. Лодж, М. Стернберг, Т. Юдіна), проте досі немає однозначної відповіді на питання про онтологічну сутність явища «саспенс»: якою є природа саспенс - лінгвістичною (М. Тулан, Дж. Томсон та ін.) чи психологічною (Р. Герріг, Дж. Паблос, О. О. Селіванова).

Становлення у другій половині ХХ ст. когнітивно-дискурсивної парадигми (Н. Д. Арутюнова, Т. ван Дейк, О. С. Кубрякова, А. П. Мартинюк, О. І. Морозова, А. М. Приходько, І. С. Шевченко), що сприяло зміцненню міждисциплінарних зв'язків між науками гуманітарного циклу, зумовленого поширенням когнітивного аналізу на різні області знань, відкрило нові перспективи у розкритті природи саспенсу як мистецтву створювати напругу у свідомості сучасної людини (Х. Вулф, Р. Герріг, Л. Мікос) шляхом застосування різних способів реконструкції концептуальних структур авторської свідомості (С. О. Аскольдов, Л. І. Бєлєхова, М. Джонсон, О. П. Воробйова, Дж. Лакофф, В. Г. Ніконова, П. Стоквел, Д. Фрімен, Н. Й. Четова) у динамічній системі художнього дискурсу (О. А. Бабелюк, І. А. Бехта, Я. В. Бистров, E. Семіно, М. Фрімен, Р. Цур).

Актуальність дисертаційного дослідження визначається його відповідністю загальним спрямуванням сучасної лінгвістики на вивчення принципів взаємодії двох основних когнітивних систем - мови та мислення - у мовній репрезентації внутрішнього світу людини, зокрема її емоційної сфери. Семантико-когнітивний аналіз вербальних репрезентантів атмосфери саспенс як домінантної ознаки жанру хоррор, здійснений із застосуванням теоретико-методологічної бази концептології у її лінгвістичному і лінгвопоетологічному вимірах, сприяє експлікації концептуального змісту англомовних художніх творів жанру хоррор і розкриттю асоціацій щодо поняття «саспенс» у колективному уявленні й авторському розумінні, детермінованому вимогами жанру хоррор.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація відповідає профілю досліджень, які проводяться на факультеті іноземної філології Херсонського державного університету в межах наукової теми: «Лінгвокогнітивні і комунікативно-прагматичні аспекти дослідження мовно-мовленнєвих одиниць сучасної англійської мови» (дepжaвнa peєстpaцiя №0110U002453) кaфeдpи aнглiйськoї мoви тa мeтoдики її виклaдaння (тeму дисepтaцiї зaтвepджeнo Вчeнoю paдoю Хepсoнськoгo дepжaвнoгo унiвepситeту, пpoтoкoл № 5 вiд 28 листопада 2016 poку).

Мета дослідження - розкриття лінгвокогнітивної специфіки створення атмосфери саспенс у англомовних художніх текстах жанру хоррор.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

– з'ясувати онтологічний статус поняття «саспенс» у гуманітарній парадигмі;

– виявити особливості створення атмосфери саспенс у художніх творах;

– розробити методику семантико-когнітивного аналізу вербальних репрезентантів атмосфери саспенс у англомовних художніх текстах жанру хоррор на основі методологічних засад лінгвокогнітивної наукової парадигми;

– окреслити корпус контекстів, у яких вербальними засобами створено атмосферу саспенс, та визначити їхню тематику й обсяг;

– систематизувати вербальні репрезентанти атмосфери саспенс залежно від їхніх лексико-граматичних і семантичних характеристик;

– побудувати асоціативно-змістове поле вербальних репрезентантів атмосфери саспенс у англомовних художніх текстах жанру хоррор;

– структурувати розмаїтість чинників і проявів атмосфери саспенс шляхом реконструкції художніх концептів і моделювання концептуальної системи англомовних художніх текстів жанру хоррор;

– вилучити концептуальну інформацію стосовно атмосфери саспенс шляхом фреймового моделювання поняттєво-ціннісної площини концептуального простору suspense `саспенс';

– окреслити асоціації щодо атмосфери саспенс шляхом конструювання базових і поетично переосмислених концептуальних метафор у складі образно-ціннісної площини концептуального простору suspense `саспенс'.

Об'єкт дослідження - різнорівневі засоби номінації (слова, словосполучення, речення, фрагменти тексту), які репрезентують атмосферу саспенс у напружено маркованих контекстах, вилучених із англомовних художніх текстів жанру хоррор.

Предмет - лінгвокогнітивні особливості різнорівневих вербальних засобів репрезентації атмосфери саспенс, які визначають національно-культурне знання й авторські асоціації щодо атмосфери саспенс.

Матеріалом дослідження слугують дев'ять художніх творів жанру хоррор загальним обсягом 2140 ум. стор.: J. Blackwood The Doll `Лялька' (1945), W. P. Blatty The Еxorcist `Вигнання диявола' (1971), J. Shirley The Haunting of Hill House `Привид будинку на пагорбі' (1959), D. Koontz Tick Tock `Тік-так' (1996), B. Stocer Dracula `Дракула' (1897), S. King The Shining `Сяйво' (1977), H. Lovecraft At the Mountains of Madness `Хребти божевілля' (1936), H. Lovecraft The Dunwich Horror `Данвічський жах'(1984), S. King The Mist `Туман' (1980). Методом суцільної вибірки отримано 5847 лексичних одиниць, що репрезентують атмосферу саспенс у 3626 напружено маркованих контекстах.

Методика семантико-когнітивного аналізу лінгвальної репрезентації атмосфери саспенс у англомовних художніх текстах жанру хоррор базується на загальнонаукових методах (спостереження, опис, систематизація, індукція, дедукція) та емпірико-теоретичних методах (аналіз, синтез), а також на методологічних засадах поетико-когнітивного аналізу художнього тексту (В. Г. Ніконова), що передбачає застосування методів і процедур аналізу лінгвопоетики, розглянутої крізь призму когнітивної парадигми, для проведення дисертаційного дослідження у двох напрямках: 1) жанр - текст - мова і 2) концепт - концептуальна схема - смисл.

Виконання дисертаційного дослідження у напрямку «жанр - текст - мова» вимагає залучення інструментарію літературознавства та лінгвістики, насамперед лінгвостилістики. Методологію літературознавства, зокрема методи філологічного, компаративного, герменевтичного аналізу, задіяно для жанрової характеристики досліджуваних художніх творів; методологію лінгвостилістики, зокрема метод контекстуально-інтерпретаційного аналізу, застосовано для виокремлення напружено маркованих контекстів, у яких репрезентовано атмосферу саспенс. Спеціальні методи лінгвістичного аналізу, зокрема методи семантичного, компонентного, лінгвостилістичного і дескриптивного аналізу, уможливили вилучення вербальних репрезентантів атмосфери саспенс. Дослідження у напрямку «концепт - концептуальна схема - смисл» базується на методиках концептуального аналізу, серед яких: методика ідентифікації художніх концептів і методики когнітивного моделювання: фреймів поняттєво-ціннісної площини концептуального простору suspense `саспенс', концептуальних схем базових і поетичного переосмислених метафор образно-ціннісної площини концептуального простору suspense `саспенс'. Процедури кількісних підрахунків використовуються на всіх етапах аналізу для визначення особливостей вербалізації і концептуалізації національно-культурного знання й авторських асоціацій щодо атмосфери саспенс.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації уперше у сучасному мовознавстві:

– розв'язано проблему вербального втілення національно-культурного знання й авторських асоціацій щодо атмосфери саспенс у англомовних художніх текстах жанру хоррор;

– визначено способи текстової репрезентації атмосфери саспенс у напружено маркованих контекстах, які розрізняються за темою («людина», «природне явище» і «надприродне явище») і обсягом (пропозитивні, композитні і дискурсивні);

– виявлено специфіку вербальних репрезентантів атмосфери саспенс у напружено маркованих контекстах, зумовлену їхніми лексико-граматичними характеристиками (проста, складна і комплексна номінація предметності, процесуальності й ознаковості) і семантичними параметрами (експресивно-оцінна, експресивно-емотивна й образна лексична номінація);

– розроблено принципи побудови асоціативно-змістового поля вербальних репрезентантів атмосфери саспенс, структурні компоненти якого (ядерна, навколоядерна і периферійна зони) представляють систематизовану сукупність різнорівневих номінативних засобів, які позначають об'єкти і явища, дії і стани та їхні ознаки, що асоціюються з атмосферою саспенс;

– структуровано розмаїтість чинників і проявів атмосфери саспенс шляхом реконструкції художніх концептів і моделювання концептуальної системи англомовних художніх текстів жанру хоррор;

– вилучено концептуальну інформацію й окреслено коло асоціацій стосовно атмосфери саспенс у англомовних художніх текстах жанру хоррор шляхом фреймового моделювання поняттєво-ціннісної площини і конструювання базових і поетично переосмислених концептуальних метафор у складі образно-ціннісної площини концептуального простору suspense `саспенс'.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що лінгвокогнітивний аналіз вербальних репрезентантів атмосфери саспенс у англомовних художніх текстах жанру хоррор сприяє розвитку когнітивно-дискурсивного напряму лінгвістичних досліджень. Отримані результати є внеском у теорію номінації (систематизація лексико-граматичних і семантичних характеристик вербальних репрезентантів атмосфери саспенс у англомовних художніх текстах жанру хоррор), теорію польового моделювання (розробка принципів побудови асоціативно-змістового поля вербальних репрезентантів атмосфери саспенс), лінгвокогнітологію (ідентифікація художніх концептів атмосфери саспенс), когнітивну теорію образності (моделювання базових і поетично переосмислених концептуальних метафор, які є основою словесних поетичних образів атмосфери саспенс), когнітивне моделювання (конструювання фреймів поняттєво-ціннісної площини концептуального простору suspense `саспенс').

Практичне значення отриманих результатів зумовлюється можливістю їх використання у таких теоретичних курсах, як: лексикологія англійської мови (розділ «Лексична семантика»), стилістика англійської мови (розділи «Стилістична семасіологія», «Поетичні тропи і фігури мовлення», «Стилістична лексикологія», «Стилістичний синтаксис», «Стилістика художнього тексту»), теоретична граматика англійської мови (розділ «Семантика словосполучення, речення і тексту»), у спецкурсах із когнітивної лінгвістики і когнітивної поетики, у написанні курсових, дипломних і магістерських робіт з інтерпретації літературного тексту.

Апробацію результатів дослідження здійснено на наукових і науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних: «Філологія і лінгвістика в сучасному суспільстві» (Львів, 2016), «Розвиток філологічних наук: європейські практики та національні перспективи» (Одеса, 2016); всеукраїнських: «Проблеми іноземної філології і перекладу» (Київ, 2015), «Поетика художнього тексту» (Херсон, 2016), «Сучасні орієнтири філологічної науки» (Херсон, 2016), «Сучасні дослідження філологічних наук: проблеми та рішення» (Запоріжжя, 2017).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у 12 одноосібних публікаціях автора: у наукових фахових виданнях України - 5 (2,21 др. арк.), у зарубіжних виданнях - 1 (0,67 др. арк.), у збірниках матеріалів конференцій - 6 (1,46 др. арк.). Загальний обсяг публікацій становить 4,34 др. арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів із висновками і списками використаної наукової літератури, списками словників, довідкової літератури і джерел ілюстративного матеріалу до кожного з розділів, висновків і додатків. Повний обсяг дисертації становить 367 сторінок, із них 200 - основного тексту, у тому числі 8 таблиць і 5 рисунків. Бібліографія містить 437 джерел, із них 417 позицій - праці вітчизняних і зарубіжних авторів, 127 позицій з яких іноземними мовами, 20 позицій - лексикографічні джерела і 9 позицій - джерела ілюстративного матеріалу.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні засади дослідження лінгвальної репрезентації атмосфери саспенс у англомовних художніх текстах жанру хоррор» надано тлумачення ключового у дисертації поняття «саспенс»; виявлено особливості створення атмосфери саспенс у художніх творах жанру хоррор; визначено теоретичні засади когнітивної семантики у дослідженні лінгвальної репрезентації атмосфери саспенс.

Поняття «саспенс» як фактор інтенсифікації читацького інтересу аналізується дослідниками в двох основних ракурсах: психологічному і наратологічному.

З точки зору психологічного підходу поняття «саспенс», яке у 1980-90-х рр. стало центральним поняттям психології, визначається як «емоційний стан» (Р. Герріг), «емоційна реакція на наратив» (Н. Керолл), «емоція, супутня розвитку подій» (Н. Керолл). Цей напрям представлено теоретичними працями і емпіричними даними, пов'язаними з аналізом емоційних відчуттів, при цьому феномен саспенсу інтерпретувався авторами по-різному (Ю. Івате): 1) як обов'язкова умова, що запускає механізм читацької діяльності (Е. Тан Р. Шанк, В. Кінч, С. Хайді й У. Берд); 2) як результат обробки інформації (В. Кінч, К. Дійкстра); 3) як умова підтримки читацької уваги (Р.-А. де Богранд, С. Хайді). Спробу об'єднати в рамках єдиної концепції всі три зазначених підходи було зроблено британською дослідницею Ю. Івате, яка визначила саспенс як психологічний когнітивний процес, який забезпечує формування інференції і реалізацію інших видів ментальної діяльності, що здійснюються при розумінні літературного тексту, і який підтримується читацькою діяльністю і / або самим текстом (Ю. Івате).

Психолінгвістична концепція саспенсу базується на трьох основних блоках теорій, у кожному з яких увага дослідників концентрується на вивченні певного афективного компонента, якому приписується статус домінантного: у першому блоці (Х. Вулфф, Н. Керролл) це - «невизначеність» (uncertainty): читач відчуває напруження, коли розв'язка передбачає альтернативу (бажану і небажану); у другому (Л. Мікос, М. Уайд) - «очікування» (expectation): читач перебуває в очікуванні результату подій, що стосуються долі протагоніста, з першого епізоду до моменту презентації небезпечної розв'язки; у третьому (М. Завіславска, Д. Корж, М. Стернберг) - «емоційна причетність» (emotional investment): у читача виникає парна емоція ? страху і надії (fear and hope), що пов'язано з проявом емпатії по відношенню до протагоніста.

У руслі нарратологічного підходу (Р. Бароні, Д. Лодж, М. Тулан, М. Стернберг) поняття «саспенс» розуміється як створення наративної напруги з метою «інтенсифікації інтересу читача до того, що буде відбуватися далі» (Дж. Доув), як «мистецтво викликати у читача своєрідне занепокоєння (caring) щодо розвитку подальших подій» (М. Родель).

У літературознавстві під поняттям «саспенс» розглядають художній ефект, спрямований на підтримку реципієнта художнього твору в емоційному стані напруженого очікування (А. Мітта), який трактується двозначно: з одного боку, це - емоційна реакція читача на літературний текст, яка залучає проспективно орієнтовані, конфліктуючі між собою емоції надії та страху, пов'язані з ментальним (cognitive) станом невизначеності, відповідно до можливого вирішення тих чи інших подій художньої дійсності; з іншого боку, напруга - це емотивний компонент літературної оповіді, який вибудовує сюжет та окремі сюжетні ходи, завдяки яким розвиток подій набуває конфліктного й альтернативного характеру (Я. К. Маркулан). Науковці (В. Бревер, Р. Герріг, Г. Клор, А. Коллінз) стверджують, що напруга оповідання залишається дієвою навіть тоді, коли непевність нейтралізована, тому що читачі, напевне, знають, якою саме буде розв'язка.

У текстах різної жанрової приналежності (твори О. Вайлда, М. Волтерс, А. Конан Дойла, А. Крісті, Дж. К. Оутс, М. Спарк, Дж. Фаулза, К. Г. Честертона) атмосфера саспенс проявляється різною мірою: найбільш характерною вона постає у творах із драматичним сюжетом і в гостросюжетній літератури; як фактор інтенсифікації читацького інтересу саспенс виявляється у всіх видах художнього наративу, включаючи поетичний, а також у нехудожніх наративних типах текстів.

Домінантною ознакою атмосфера саспенс постає у літературному жанрі хоррор, або літературі жахів (С. Кінг, Е. По, А. Редкліф, М. Стюарт, Г. Уолпол, А. Хічкок), у якій розрізняють три форми (Т. Тодоров): надприродню (у розв'язці твору налічує елемент надприроднього, що вважається нереальним, неможливим та ірраціональним), чудесну (надприродні явища - вампіри, демони, вовкулаки та ін. - присутні впродовж усього твору), фантастичну (немає чіткого пояснення ірраціонального, натомість читачу пропонується декілька альтернатив). Базові характеристики, властиві кожному різновиду літератури жахів (М. Бьонемарк, Д. Д. Джонсон С. Т. Джоши, Ю. Івате, М. Касл, Х. Ф. Лоувкрафт, Д. Стрінаті, Т. Тодоров), наближують жанр хоррор до схожих жанрів фентезі, наукової фантастики та трилеру, що робить неможливим надання визначення, яке б відрізняло та виокремлювало жанр хоррор від зазначених подібних жанрів.

Сучасний жанр англо-американської белетристики хоррор (Р. Герріг, Н. Керолл, М. Класен, Л. Мікос, Д. Цілман) черпає своє історико-літературне коріння ще з англійського преромантизму, а його прообразом являється готичний роман кінця ХVІІІ ст., який зародився в період англійського преромантизму і у той час займав граничну позицію між епохами Просвітництва та Романтизму.

У другому розділі «Методологічні підвалини дослідження лінгвальної репрезентації атмосфери саспенс у англомовних художніх текстах жанру хоррор» визначено методологічну базу, яка охоплює методи літературознавчого, лінгвістичного і концептуального аналізу; розроблено авторську методику поетапного аналізу лінгвальної репрезентації атмосфери саспенс у англомовних художніх текстах жанру хоррор, яка базується на методологічних засадах поетико-когнітивного аналізу художнього тексту.

На першому етапі дослідження було використано загальнонаукові методи індукції і дедукції, емпірико-теоретичні методи аналізу і синтезу для оцінки зарубіжних і вітчизняних психологічних і психолінгвістичних, культурологічних і філософських, літературно-критичних і лінгвістичних наукових праць із метою визначення комплексного поняття «саспенс», що характеризує ступінь наративного напруження, створюваного двома модусами оповідання: стратегічною неповнотою (заснованої на невизначеності, що викликає у читача стан цікавості) і стратегічним відкладанням (пов'язаним із передчуттям / очікуванням).

На другому етапі дослідження методологічні засади лінгвопоетики із залученням методології літературознавства, зокрема методів філологічного, компаративного, герменевтичного аналізу, а також загальнонаукові методи спостереження, опису, систематизації і зіставлення уможливили надання жанрової характеристики англомовних художніх творів жанру хоррор, визначення чинників і складників атмосфери саспенс і виявлення особливостей її створення у досліджуваних творах. Отже, найважливішою категорією естетики цього жанру вважається саме жах, відчуття якого є основною «приманкою» для читача, яка тримає реципієнта в стані сюжетного напруження та переживання і створюється у художніх творах жанру хоррор різними приймами: використанням ірреального елемента, викриттям причин виникнення й описом різноманітних проявів жаху, особливою композицією і введенням образів, що підсилюють емоційний вплив на читача, та використанням відповідних стилістичних засобів.

На третьому етапі дослідження шляхом контекстуально-інтерпретаційного аналізу англомовних художніх текстів жанру хоррор було виокремлено текстові фрагменти - напружено марковані контексти (далі НМК), у яких у будь-який спосіб створено атмосферу саспенс (далі АС) - наративну напругу, спрямовану на підтримку реципієнта художнього тексту в емоційному стані напруженого очікування з метою інтенсифікації інтересу читача до того, що буде відбуватися далі. У тексті створення АС може зумовлюватися: згадкою про щось надприродне (вампірів, демонів, вовкулаків та ін.), викриттям причин виникнення й описом різноманітних проявів жаху: жаху як попередження смерті, жаху як передчуття болю та недуги тощо, наприклад: I would have got out to make certain on the point, but some leaden lethargy seemed to chain my limbs and even my will (“Dracula”).

У результаті проведення суцільної вибірки із аналізованих художніх текстів загальним обсягом 2140 сторінок було виокремлено 3626 НМК. Характер текстової репрезентації АС зумовлює класифікацію виокремлених НМК залежно від тематики текстового способу створення АС та обсягу контексту.

Залежно від тематики текстового способу, АС, створена в НМК, може бути пов'язана з:

> людиною, її фізіологічним чи психологічним станом, наприклад: The rush of blood without control drained her heart, and a moment of unconsciousness supervened so that everything, as it were, turned black (“The Doll”);

> природним явищем, наприклад: The storm was fearful, and as it boomed loudly among the chimney pots, it made me shudder. When a sharp puff came it seemed to be like a distant gun (“The Mist”);

> надприродним явищем, наприклад: What scared him most about the intruder was not its monstrous and alien appearance, not its fierce hostility, <…> not its rodent-like size that triggered primal fears, and not even the fundamental mystery of its very existence. What sent chills up the hollow of Tommy's spine and squeezed more cold sweat from him was the new realization that the thing was highly intelligent (“Tick Tock”).

Залежно від обсягу НМК, у якому розкривається одна тема, виділено:

> пропозитивні НМК, обсяг яких дорівнює одному реченню (простому або складному), наприклад, опис фізіологічного стану героїні, зумовлений виглядом кривавої ляльки (тема НМК «людина»): The flow of her blood was interrupted, it froze, there came icy terror into her heart, her normal mechanism failed for a moment, she fainted (“The Doll”);

> композитні НМК, обсяг яких охоплює два-три речення, наприклад, композитний НМК - The thing in the coffin writhed, and a hideous, blood-curdling screech came from the opened red lips. The body shook and quivered and twisted in wild contortions. The sharp white teeth champed together till the lips were cut, and the mouth was smeared with a crimson foam (“Dracula”) - складається з трьох речень, у яких майже кожне слово створює огидну картину жахливих дій незрозумілої істоти у труні, що не має раціонального пояснення (тема НМК «надприродне явище»);

> дискурсивні НМК, які складаються з низки пропозитивних НМК, що формують мікротекст. Наприклад, у дискурсивному НМК, який нараховує п'ять речень, створення АС пов'язано з описом бурі (тема НМК «природне явище»): Then without warning the tempest broke. With a rapidity which <…> seemed incredible, and even afterwards is impossible to realize, the whole aspect of nature at once became convulsed. The waves rose in growing fury <…> till in a very few minutes the lately glassy sea was like a roaring and devouring monster. White-crested waves beat madly on the level sands and rushed up the shelving cliffs. Others broke over the piers, and <…> swept the lanthorns of the lighthouses <…> (“Dracula”).

Аналіз НМК за обсягом показав тенденцію кількісного зростання контекстів від пропозитивних до дискурсивних у розкритті таких тем, як: «природне явище» (239 пропозитивних НМК, 29,8%; 377 композитних НМК, 30,3%; 529 дискурсивних НМК, 32,9%) і «надприродне явище» (382 пропозитивних НМК, 47,7%; 454 композитних НМК, 36,4%; 945 дискурсивних НМК, 59,8%). Серед НМК за темою «людина» превалюють композитні контексти - 414 НМК (33,3%), а дискурсивні є найменш кількісними - 115 НМК (7,3%). Аналіз НМК за змістом (тематикою) продемонстрував значне превалювання НМК, темою яких є «надприродне явище», що простежується у всіх типах контекстів ? пропозитивних (382 НМК, 47,7%), композитних (454 НМК, 36,4%) і дискурсивних (945 НМК, 59,8%). Отже, створення АС у англомовних художніх текстах жанру хоррор пов'язано більшою мірою з тим, що вважається нереальним, неможливим та ірраціональним.

На четвертому етапі дослідження виявлено способи лінгвальної репрезентації АС у англомовних художніх текстах жанру хоррор. Загальнонаукові методи індукції і дедукції, емпірико-теоретичні методи аналізу й синтезу, а також спеціальні лінгвістичні методи семантичного, компонентного, дескриптивного і лінгвостилістичного аналізу застосовано для виокремлення вербальних репрезентантів атмосфери саспенс (далі ВРАС) - слів і словосполучень, у семантичній структурі яких, шляхом спеціальних лінгвістичних методів семантичного і компонентного аналізу, виявлено аксіологічно забарвлені семи на позначення чогось / когось негативного - неприємного, огидливого, жахливого тощо, що репрезентує АС. Наприклад, наявність відповідних компонентів значення у семантичній структурі іменника horror - “an intense feeling of fear, shock, or disgust' (The Oxford Advanced Learner's Dictionary), “an intense painful emotion of fear or repugnance; an intense dislike or aversion; an abhorrence; an intense anxiety or a nervous depression” (The Allwords Multilingual Dictionary) - дозволяє вважати цей іменник одним із 5847 ВРАС, які вживаються у 3626 НМК для створення АС.

Контекстна реалізація ВРАС у різних типах НМК є різною, що зумовлюється обсягом контексту. Найменшу кількість ВРАС виявлено у пропозитивних НМК: тема «людина» - 314 ВРАС, 22,3%, тема «природне явище» - 423 ВРАС, 23,5%, тема «надприродне явище» - 1080 ВРАС, 41%). Найбільша кількість ВРАС - у дискурсивних НМК: тема «людина» - 649 ВРАС, 46%, тема «природне явище» - 675 ВРАС, 37,5%, тема «надприродне явище» - 738 ВРАС, 28%.

На четвертому етапі дослідження також відбувається класифікація всіх 5847 ВРАС за декількома критеріями, а саме: за структурою і компонентним складом, за частиномовною належністю і типом значення. Структурно-семантичні параметри ВРАС та особливості їх функціонування в НМК уможливили моделювання ядерної, навколоядерної і периферійної зони семантико-асоціативного поля вербальних репрезентантів АС (результати аналізу викладено у третьому розділі).

Наступні етапи дослідження ґрунтуються на методологічних засадах лінгвокогнітології, зокрема методиках концептуального аналізу, для моделювання концептуальної системи англомовних художніх творів жанру хоррор (п'ятий етап) із залученням методики реконструкції та ідентифікації художніх концептів (В. Г. Ніконова) і побудови концептуального простору АС (шостий етап) із метою експлікації глибинного, концептуального змісту англомовних художніх текстів жанру хоррор із використанням методики когнітивного моделювання концептуального простору, який складається з поняттєво-ціннісного й образно-ціннісного шарів (результати аналізу викладено у четвертому розділі).

У третьому розділі «Лексична номінація атмосфери саспенс у англомовних художніх текстах жанру хоррор» охарактеризовано вербальні репрезентанти атмосфери саспенс у напружено маркованих контекстах залежно від їхніх структурно-семантичних параметрів; побудовано асоціативно-змістове поле різнорівневих вербальних репрезентантів атмосфери саспенс.

Структурно-семантична характеристика ВРАС передбачає врахування їхніх структурних і семантичних параметрів, що зумовлює відповідні класифікації.

Аналіз структури ВРАС здійснюється за такими критеріями, як: лексико-граматичні параметри слів-компонентів ВРАС і компонентний склад ВРАС.

За лексико-граматичними параметрами ВРАС (частиномовною належністю слів-компонентів у складі ВРАС) розрізняємо предметну, процесуальну і ознакову лексичну номінацію.

А. Предметна лексична номінація - іменникові ВРАС (566; 16,3%), серед яких: конкретні загальні іменники на позначення причини створення атмосфери саспенс (надприродне явище, природне явище, людина), наприклад: One cannot even say that the ghost attacks the mind, because <…> there is not one iota of belief in ghosts (“The Haunting of Hill House”); абстрактні загальні іменники на позначення різних проявів емоційного стану (страху, напруження, збудження, занепокоєння, невпевненості, передчуття), у якому перебуває художній персонаж під впливом АС, описаної у НМК, наприклад: Her eyes were mad with terror (“Dracula”). Значне превалювання за кількістю ВРАС групи конкретних загальних іменників на позначення надприродного явища як причини створення АС і групи абстрактних загальних іменників на позначення страху як прояву емоційного стану надає підстави зрозуміти онтологію АС у англомовних художніх текстах жанру хоррор.

Б. Процесуальна лексична номінація - дієслівні, прикметникові і дієприкметникові ВРАС (1414; 34,5%), при цьому дієслівні ВРАС (149; 24,2%) виражають: (а) дії, що спричиняють атмосферу саспенс (to kill `убивати', to strangle `душити'), наприклад, у дискурсивному НМК - Stop him. He's trying to kill me! <…> Oh, stop him!' she wept. <…>' (“The Exorcist”) - передчуття Реганою смерті спричиняє її стан сильного емоційного напруження; і (б) дії, що виражають наслідки атмосфери саспенс, які проявляються у зміні фізичного стану (to shrink `зморщуватися', to twist `скручуватися'), зміні психофізіологічного стану (to quiver `тремтіти', to shudder `здригатися', to stiffen `заціпеніти'), зміні емоційного стану (to implore `молити', to shriek `кричати', to weep `плакати'). Наприклад, у композитному НМК - The skin held a sudden pallor beneath the flush and something contradicted the blazing eyes, something seemed to shrink. (“The Doll”) - компоненти значення дієслівного ВРАС to shrink `зморщуватися' - “become or make smaller in size or amount; contract or cause to contract; move back or away, especially because of fear or disgust” (The Oxford Advanced Learner's Dictionary) - свідчать про зміну фізичного стану кривавої ляльки, що шокує мадам Джоску, і тим самим створює АС.

Прикметникові (46; 35,8%) і дієприкметникові ВРАС (дієприкметники минулого часу: 56; 15,6%) виконують функцію предиката стану, позначаючи (а) фізичний стан (to be physically exhausted `бути фізично знесиленим', to be shrunk `бути зморщеним') або (б) емоційний стан (to be anxious `бути занепокоєним', to be shocked `бути шокованим') художніх персонажів, зумовлений АС. Наприклад, у пропозитивному НМК - I was very anxious about him, and I was powerless to act, my feet, and my hands, and my brain were weighted, <…> (“Dracula”) - у функції предиката стану виступають прикметники anxious `занепокоєний' і powerless `безсилий', а також дієприкметник минулого часу weighted `обтяжений'. Значне кількісне превалювання групи дієслівних ВРАС на позначення дії, що спричиняють АС, а також групи прикметникових і дієприкметникових ВРАС на позначення емоційного стану художніх персонажів над іншими групами засобів процесуальної номінації АС засвідчує їх провідну роль у підвищенні ступеню наративного напруження у англомовних художніх текстах жанру хоррор. вербальний репрезентант саспенс лінгвокогнітивний

В. Ознакова лексична номінація - прикметникові, прислівникові і дієприкметникові ВРАС (535; 49,1%), при цьому прикметникові (196; 40,2%) і дієприкметникові ВРАС (72; 28,4%) виступають у функції атрибута і позначають: ознаку надприродного явища (muffled `приглушений', terrifying `страхітливий'); ознаку природного явища (ethereal `ефірний', untrodden and unfathomed `незвіданий і невимірний'); ознаку людини (contorting `викривлений', massive `масивний'); ознаку різних проявів емоційного стану (shoked `шокований', disturbed `збентежений'). Наприклад, у пропозитивному НМК - Chris flinched at a sound from above, at the voice of the demon, booming and yet muffled, croaking, <…> (“The Exorcist”) - дієприкметникові ВРАС характеризують голос диявола. Превалювання трьох тематичних груп ВРАС (ознака різних проявів емоційного стану, зокрема страху, ознака людини і ознака надприродного явища) надає підстави стверджувати, що джерелом АС у англомовних художніх текстах жанру хоррор є опис різноманітних проявів страху і викриття причин його виникнення, пов'язаних або з чимось ірреальним, таємничим і тому - непізнанним і непереможним, або з чимось реальним, але небезпечним, що загрожує персонажу.

Прислівникові ВРАС (218; 31,6%) виконують функцію обставини способу дії, позначаючи ознаку процесуальності: ознаку дії, що спричиняє АС (alarmingly `загрозливо', ceaselessly `безупинно'); ознаку дії, що виражає зміну фізичного стану (enormously `ненормально', harshly `різко'); ознаку дії, що виражає зміну психофізіологічного стану (disturbingly `збентежено', distractedly `несамовито'); ознаку дії, що виражає зміну емоційного стану (hopelessly `безнадійно', madly `шалено'); ознаку фізичного стану (brokenly `уривчасто'); ознаку емоційного стану (irritably `роздратовано', sharply `різко'). Наприклад, I grew dreadfully afraid, and the horses shared my fear (“Dracula”). Кількісне превалювання трьох тематичних груп засобів прислівникової номінації ознаковості АС (прислівників на посилення ознаки дій, що виражають зміну психофізіологічного й емоційного стану, і ознаки емоційного стану) продовжує намічену тенденцію: напружений психофізіологічний та емоційний стан художнього персонажу, якому загрожує небезпека, створює атмосферу нагнітання страху перед невідомим, тобто АС.

За компонентним складом (кількістю слів-компонентів у складі ВРАС) розрізняємо: (а) просту лексичну номінацію - однокомпонентний ВРАС, виражений будь-яким засобом предметної, процесуальної або ознакової лексичної номінації, що є достатнім для репрезентації АС у пропозитивному, композитному або дискурсивному НМК; (б) складну лексичну номінацію - дво- або багатокомпонентний ВРАС, виражений словосполученням, кожний компонент якого є будь-яким засобом або предметної, або процесуальної, або ознакової лексичної номінації; (в) комплексну лексичну номінацію - текстовий фрагмент, утворений низкою пропозитивних НМК, об'єднаних одною темою, тобто це - дискурсивний НМК, що репрезентує АС. Наприклад, у пропозитивному НМК - The eyes gleamed fiercely, unblinking and a yellowish saliva dribbled down from a corner of her mouth to her chin (`The exorcist”) - прислівник fiercely `люто, несамовито' на позначення ознаки дії, яка виражає зміну емоційного стану, своїм різко негативним значенням - “in a savagely violent or aggressive manner” (The Oxford Advanced Learner's Dictionary) - створює відштовхуючий образ людини, яка під дією жахливої, невідомої сили диявола нагнітає страх на головного героя Караса.

Аналіз семантики ВРАС уможливив їх розподіл у дві групи: засоби категоріальної лексичної номінації (471; 28,5%), які позбавлені будь-яких відтінків конотації і вживаються у НМК разом із засобами диференційної лексичної номінації (3288; 73,5%), які, залежно від актуалізації у їхній семантичній структурі одного із системно-зумовлених складників конотативного аспекту значення - емотивного, оцінного й образного, поділяються на: (а) засоби експресивно-оцінної лексичної номінації (1187; 46,3%), у семантичній структурі яких аксіологічно забарвлені семи виражають лише негативну оцінку, що характеризує АС як негативне явище у всіх його проявах - причинах його виникнення, способах його реалізації і його результатах; (б) засоби експресивно-емотивної лексичної номінації (779; 30,3%), які виражають негативні емоції, наприклад, horror `жах' - “a feeling of great shock, fear, and worry caused by something extremely unpleasant” (Oxford Thesaurus of English) у пропозитивному НМК - That the kind of horror here treated is purely spiritual <..> the solution of which might afford some probable insight into our ante-mundane condition (“The Dunwich Horror”); (в) засоби образної лексичної номінації (1072; 14,7%), серед яких виділяємо епітети (devilish passion `диявольська пристрасть', the howling winter night `завиваюча зимова ніч'), образні порівняння і метафори, основою яких є такі когнітивні процеси, як порівняння, подібність, тотожність, що встановлюються між гетерогенними сутностями різної природи - істотами та неістотами. Наприклад,у композитному НМК - Chris stood rooted to the ground in horror, frozen, <..> as again the demonic, loud laugh cackled joyously (“The Exorcist”) - здійснюється аналогія між людиною, зокрема зміною її психофізіологічного стану як наслідок АС, і рослиною.

Системність мови проявляється у структурній організації мовних елементів, зокрема в польовій. У комунікативній стилістиці художнього тексту ефективним прийомом структурування мовних засобів, які відбивають авторський ідіостиль, є моделювання асоціативно-смислового поля (Н. С. Болотнова, О. В. Орлова), семантико-асоціативного поля (Я. В. Бойко) тощо. Враховуючи специфіку ВРАС у англомовних художніх текстах жанру хоррор, зумовлену їхніми лексико-граматичними параметрами, компонентним складом і типом значення, вважаємо найбільш доцільним способом їх моделювання у вигляді асоціативно-змістового поля (далі АЗП), яке розуміємо як систематизовану сукупність різнорівневих ВРАС - простих, складних і комплексних, які позначають об'єкти і явища, дії і стани та їхні ознаки, що асоціюються з поняттям «саспенс» і розкривають його зміст.

Іменем поля обрано лексему suspense `саспенс', значення якої найповніше відображає зміст багатоаспектного поняття «саспенс» і, відповідно, зміст усього АЗП. Додаткові поняттєві складники саспенсу виявляються шляхом добору синонімів до архілексеми suspense, а саме: anxiety `тривожність', tension `напруга', trouble `неспокій', worry `хвилювання`, fright `страх', scare `паніка'. АЗП suspense `саспенс' представлено як єдність структурних компонентів поля - ядерної, навколоядерної і периферійної зон, визначення яких зумовлено різною роллю змістових складників поля - ВРАС - у розкритті інтегрального поняття «саспенс».

Складниками ядерної зони АЗП suspense `саспенс' визначено засоби простої і складної диференційної (емотивної та оцінної) лексичної номінації предметності, процесуальності й ознаковості, а також складної диференційно-категоріальної лексичної номінації предметності, процесуальності й ознаковості, оскільки саме такі ВРАС систематично використовуються для виконання функцій поля і є його найбільш характерними репрезентантами.

Навколоядерну зону АЗП suspense `саспенс' формують засоби складної диференційної (образної) номінації АС, серед яких провідне місце посідають негативно забарвлені епітети на позначення суб'єктивно-оцінного ставлення до ознаки надприродного явища, ознаки природного явища, ознаки людини й ознаки різних проявів емоційного стану, наприклад, метафора, епітет і образне порівняння у пропозитивному НМК: The waves rose in growing fury, <..> till in a very few minutes the lately glassy sea was like a roaring and devouring monster (“Dracula”).