Лінгвальна репрезентація атмосфери саспенс в англомовних художніх творах жанру хоррор: семантико-когнітивний аспект

Периферійну зону АЗП suspense `саспенс' формують засоби простої категоріальної номінації, які у дискурсивних НМК виражають комплексну лексичну номінацію предметності, процесуальності й ознаковості і своїми денотативними значеннями номінують реальну або нереальну ситуацію, що створює небезпеку або загрожує художньому персонажу, наприклад: Then it began to dawn upon me that the air was heavy, and dank, and cold. The clouds twisted and rolled, now black, now purple, now veined, now black again (“Dracula”).

У четвертому розділі «Концептуалізація атмосфери саспенс у англомовних художніх текстах жанру хоррор» ідентифіковано художні концепти атмосфери саспенс (далі ХКАС) і змодельовано концептуальну систему, яка складається з двох концептуальних доменів як основи поняттєво-ціннісної площини концептуального простору suspense `саспенс'; концептуальну інформацію й асоціації щодо атмосфери саспенс у колективному уявленні й авторському розумінні, вилучено шляхом фреймового моделювання поняттєво-ціннісної площини і конструювання базових і поетично переосмислених концептуальних метафор у складі образно-ціннісної площини концептуального простору suspense `саспенс'.

Процедури ідентифікації ХКАС враховують різні типи зв'язків - семантичні (на основі відношень ідентичності / тотожності, аналогічності / схожості /подібності, гіперо-гіпонімічних відношень і причиново-наслідкових відношень) або асоціативні - між імовірним іменем ХКАС і різнорівневими ВРАС, якими постають слова (проста лексична номінація), словосполучення (складна лексична номінація) і фрагменти тексту (комплексна лексична номінація). Наприклад, стан страху може виражатися компонентами синонімічного ряду - apprehension `побоювання', dread `страх', fright `переляк', horror `жах', scare `переляк', shock `шок', terror `терор' (ABBYY), які перебувають у відношеннях аналогічності / схожості / подібності. Домінантою синонімічного ряду є стилістично нейтральне слово fear `страх', яке й обирається як найменування ХКАС fear `страх' у пропозитивному НМК - He had evidently, as the doctor said, fallen back in the seat in some sort of fright, for there was a look of fear and horror on his face that the men said made them shudder (“The Exorcist”).

У результаті проведених процедур семантико-когнітивного аналізу різнорівневих ВРАС ідентифіковано 70 ХКАС, системна сукупність яких формує концептуальний простір suspense `саспенс', у якому виділяємо поняттєво-ціннісну й образно-ціннісну площини, процедури моделювання яких є різними, що багато в чому зумовлено характером концептуальної інформації.

Концептуальна інформація, структурована у поняттєво-ціннісній площині, розкривається шляхом моделювання фрейму, який складається з ментальних одиниць вищого рівня абстракції - двох концептуальних доменів (далі КД) - КД «Причини атмосфери саспенс» і КД «Наслідки атмосфери саспенс», кожен з яких формується з парцел (двох або трьох, відповідно) як сукупності ХКАС.

КД «Причини атмосфери саспенс» нараховує 30 ХКАС (42,8%) у 961 НМК (47,8%), які угруповуються у дві парцели - «Надприродне явище» (7 ХКАС) і «Природне явище» (23 ХКАС), у яких розкривається поняттєво-ціннісна інформація про ознаки об'єктів і явищ та їхні дії, які спричиняють АС. Превалювання ХКАС парцели «Надприродне явище» (a thing `щось', demon `демон', devil `диявол', monster `монстр', vampire `вампір', satan `сатана', ghost `привид') над ХКАС парцели «Природне явище» за їх контекстною репрезентативністю засвідчує провідну роль потойбічних сил у розвитку сюжету досліджуваних текстів.

КД «Наслідки атмосфери саспенс» складається з трьох парцел - «Зміна емоційного стану» (4 ХКАС), «Зміна психофізіологічного стану» (26 ХКАС) і «Зміна фізичного стану» (10 ХКАС), які об'єднують 40 ХКАС, у яких структуровано поняттєво-ціннісну інформацію про стан художніх персонажів (емоційний, психофізіологічний, фізичний), спричинений страхітливими ознаками і загрозливими діями надприродних і природних явищ. Значну контекстну репрезентацію ХКАС fear `страх', а також ХКАС парцели «Зміна психофізіологічного стану» (зокрема, disturbance `хвилювання', nervousness `нервовість', pain `страждання', disgust `огида', tension `напруження' і stress `стрес') зумовлено вимогами жанру хоррор, спрямованими на підтримку реципієнта художнього тексту в емоційному стані напруженого очікування.

Образно-ціннісний зміст концептуального простору suspense `саспенс' розкривається шляхом моделювання концептуальних метафор (далі КМ) - базових і поетично переосмислених, царину мети яких представляє один концепт-референт (target concept) - suspense `саспенс'.

Розкриття асоціацій щодо поняття «саспенс», укорінених у свідомості сучасної англомовної культурно-етнічної спільноти / узусу, здійснюється шляхом реконструкції базових КМ, у складі яких концепти-кореляти (source concept), реконструйовані на основі засобів категоріальної і диференційної (зокрема, експресивно-оцінної та експресивно-емотивної) лексичної номінації, представляють п'ять концептуальних сфер джерела (range of the source): «Об'єкт» (7 КМ), «Явище» (23 КМ), «Контейнер / Вмістище» (27 КМ), «Людина» (8 КМ) і «Предмет» (5 КМ).

Семантико-асоціативне осмислення 16-ти КМ, які виявилися провідними у формуванні спектру царини джерела, розкрило узуальні асоціації стосовно явища саспенс, утілені у англомовних художніх текстах жанру хоррор, як вмістища негативних емоцій (suspense is a container of fear) і почуттів (suspense is a container of disgust, suspense is a container of disturbance, suspense is a container of nervousness, suspense is a container of pain), спричинених чимось невідомим (suspense is a thing) і загрозливим (suspense is thunder, suspense is lightning, suspense is rain, suspense is storm), що тримає людей у напруженому стані (suspense is exhaustion, suspense is strain, suspense is stress), пошкоджує (suspense is injury, suspense is damage) або руйнує їх (suspense is destruction).

Індивідуально-авторські асоціації стосовно АС структуровано у поетично переосмислених КМ, у складі яких концепти-кореляти (source concept) реконструйовано на основі засобів диференційної (образної) лексичної номінації.

Когнітивним підґрунтям 62-х КМ, перетворених від 16-ти базових КМ, які визначено провідними у формуванні спектру п'яти концептуальних сфер джерела базових КМ із концептом-референтом suspense `саспенс', постають лінгвокогнітивні механізми перетворення - погіршення, звуження, розширення, перегляду і поєднання як результат дії лінгвокогнітивних операцій спеціалізації, конкретизації, узагальнення і перспективізації, серед яких найпродуктивнішим виявився лінгвокогнітивний механізм погіршення як результат дії лінгвокогнітивних операцій спеціалізації (14 КМ), наприклад: suspense is a thing `саспенс є щось' > suspense is a cobra `саспенс є кобра': The Regan-thing hissed at him, mad eyes gleaming, head gently undulating like a cobra's (“The Exorcist”) і конкретизації (8 КМ), наприклад: suspense is a container of fear `саспенс є вмістище страху' > suspense is a container of gnawing fear `саспенс є вмістище уїдливого страху': He woke late Friday, clear of head, though sober with a gnawing fear and tremendous sense of responsibility (“The Dunwich Horror”).

Найчастіше авторському переосмисленню піддається базова КМ suspense is a container of fear `саспенс є вмістище страху' - 23 поетично перетворені КМ.

Асоціативне осмислення царини джерела 23-х КМ розкриває авторські образно-ціннісні асоціації стосовно АС як нервової напруги (nervous tension) людини (humans), зумовленої її сильним страхом (gnawing fear, piercing terror, utter horror, godless horror) перед божевіллям (madness), тортурами (torture) і смертю (death), який пронизує всю людину (horror in the very soul, horror in the very heart) і проявляється у її різко негативному фізичному (frequent heart beating, shaking, hard breathing, convulsions) і психофізіологічному стані (sinking in the heart, coldness, stiffness, asphyxiation, helplessness, paralysis), але є штучно створеною (garments) і тимчасовою (vaporous garments).

ВИСНОВКИ

Проблема лінгвальної репрезентації АС в англомовних художніх текстах жанру хоррор розв'язується у дисертації шляхом семантико-когнітивного аналізу ВРАС, моделювання концептуальної системи і вилучення глибинних смислів, закодованих у поняттєво-ціннісній та образно-ціннісній площинах концептуального простору suspense `саспенс'.

Особливості текстової репрезентації АС у досліджуваних текстах розкрито у ході виокремлення НМК, у яких причиною створення АС виступає щось або реальне (людина, природне явище), або нереальне (неприродне явище). НМК класифіковано залежно від теми («людина», «природне явище» і «надприродне явище) і від обсягу (пропозитивні, композитні і дискурсивні). Інвентар ВРАС, вилучених із НМК, систематизовано з урахуванням їхніх характеристик: лексико-граматичних (іменникові засоби лексичної номінації предметності; дієслівні, прикметникові і дієприкметникові засоби лексичної номінації процесуальності; прикметникові, прислівникові і дієприкметникові засоби лексичної номінації ознаковості), структурних (проста, складна і комплексна лексична номінація) і семантичних (категоріальна і диференційна лексична номінація, зокрема експресивно-оцінна, експресивно-емотивна й образна).

Роль різнорівневих ВРАС у створенні АС у англомовних художніх текстах жанру хоррор є різною: іменникова номінація предметності репрезентує причини створення АС; дієслівна номінація процесуальності називає дії, що створюють АС; прикметникова і дієприкметникова номінація процесуальності позначає їх наслідки (фізичний, емоційний або психофізіологічний стан художніх персонажів); прикметникова і дієприкметникова ознакова номінація указує на певну ознаку об'єкта; прислівникова ознакова номінація - на певний засіб його використання.

ВРАС, диференційовані за типом значення, виражають додаткові ознаки певного емоційного стану. Експресивно-оцінна лексична номінація характеризує АС як негативне явище у всіх його проявах. Експресивно-емотивна лексична номінація описує негативні емоції і почуття, насамперед страх, напруження і збудження, які сприймаються як природна й очікувана реакція художнього персонажа на жахливі предмети, явища та / або ситуації, описані у НМК. Образна лексична номінація виражає образно-ціннісну характеристику надприродного та / або природного явища як чинників АС, а також різних проявів емоційного, психофізіологічного і фізичного стану художнього персонажа як наслідку АС.

Концептуальний простір suspense `саспенс' представлено у вигляді двокомпонентної моделі, що зумовлено характером концептуальної інформації.

Національно-культурне знання щодо АС вилучено шляхом фреймового моделювання поняттєво-ціннісної площини, сформованої п'ятьма парцелами у складі двох концептуальних доменів. Встановлено, що причинами створення АС є потойбічні сили (диявол, демони, вампіри, привиди тощо), які своїми страхітливими ознаками і загрозливими діями спричиняють зміни емоційного, психофізіологічного або фізичного стану художніх персонажів, що створює АС. Національно-етнічні й авторські асоціації щодо АС у англомовних художніх текстах жанру хоррор розкрито шляхом конструювання базових і поетично переосмислених КМ у складі образно-ціннісної площини. Семантико-асоціативне осмислення царини джерела базових КМ, яку формують п'ять концептуальних сфер, виявило узуальні асоціації стосовно АС. Асоціативне осмислення царини джерела поетично переосмислених КМ унаочнило авторські асоціації стосовно АС.

Перспективним видається застосування запропонованої у дисертації методики семантико-когнітивного аналізу лінгвальної репрезентації атмосфери саспенс у англомовних художніх творах жанру хоррор у дослідженні літературних творів інших родів і жанрів в історичній перспективі.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНО В ОДНООСІБНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

а) статтях у наукових фахових виданнях України:

1. Божко О. С. Стилістичні засоби формування атмосфери «саспенс» в англомовних художніх творах жанру «хоррор». Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика». Херсон, 2015. Вип. 24. С. 24--28.

2. Божко О. С. Формування атмосфери «саспенс» у художніх творах жанру «хоррор». Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». Одеса, 2017. Вип. 26. С. 144--149.

3. Божко О. С. Лінгвопсихологічні передумови формування атмосфери «саспенс» у літературному жанрі «хоррор». Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика». Херсон, 2017. Вип. 27. С. 192--196.

4. Божко О. С. Засоби лексичної номінації атмосфери саспенс у художніх творах жанру хоррор. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологічні науки». Дрогобич, 2017. Вип. 7. С. 17--19.

5. Божко О. С. Ідентифікація художніх концептів атмосфери саспенс як складників концептуальної системи художніх творів жанру хоррор. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». Одеса, 2017. Вип. 28. С. 90--92.

б) статтях у зарубіжних фахових виданнях:

6. Божко О. С. Концептуалізація атмосфери саспенс жанру хоррор. East European Science Journal. Польша, 2017. Вип. 20. С. 23--30.

в) матеріалах і тезах доповідей на конференціях:

7. Божко О. С. Мовні засоби сугестивного впливу в художніх творах жанру «хоррор». Проблеми іноземної філології і перекладу: ІІ всеукр. наук.-практ.конф., 16 грудня 2015 р.; матеріали. Київ., 2015. С. 46--48.

8. Божко О. С. Тлумачення поняття «саспенс» у контексті лінгвістики. Поетика художнього тексту: всеук. наук. конф., 20 травня 2016 р.: матеріали. Херсон, 2016. С. 4--6.

9. Божко О. С. Використання тропеїчних засобів у формуванні атмосфери «саспенс». Філологія і лінгвістика в сучасному суспільстві: ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., 21--22 жовтня 2016 р.: матеріали. Львів, 2016. С. 79--81.

10. Божко О. С. Мовна репрезентація атмосфери «саспенс» жанру «хоррор». Розвиток філологічних наук: Європейські практики та національні перспективи: міжнар. наук.-практ. конф., 28--29 жовтня 2016 р.: матеріали. Одеса, 2016. С. 34--37.

11. Божко О. С. Методи дослідження лінгвальної репрезентації атмосфери саспенс у художніх творах жанру хоррор. Сучасні дослідження філологічних наук: проблеми та рішення : всеук. наук.-практ. конф., 25--26 серпня 2017 р.: матеріали. Запоріжжя, 2017. С. 56--59.

12. Божко О. С. Оразно-ціннісний зміст концептуального простору SUSPENSE «саспенс» у художніх творах жанру хоррор. Мова, література і культура: актуальні питання взаємодії: міжнар. наук.-практ. конф., 13--14 жовтня 2017 р.: матеріали. Львів, 2017. С. 66--69.

АНОТАЦІЯ

Божко О. С. Лінгвальна репрезентація атмосфери саспенс в англомовних художніх творах жанру хоррор: семантико-когнітивний аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Херсонський державний університет Міністерства освіти і науки України, Херсон, 2018.

У дисертації розкрито специфіку лінгвальної репрезентації атмосфери саспенс в англомовних художніх творах жанру хоррор шляхом комплексного аналізу на текстовому, вербальному та концептуальному рівнях.

Особливості текстової репрезентації атмосфери саспенс проявляються у різних типах наупружено маркованих контекстів, класифікованих залежно від теми («людина», «природне явище» і «надприродне явище) і від обсягу (пропозитивні, композитні і дискурсивні), у яких виявляються причини створення атмосфери саспенс. Засоби лінгвальної репрезентації атмосфери саспенс, угроповані залежно від типу номінації (предметної, процесуальної та ознакової), виражають різні характеристики атмосфери саспенс як негативного явища у всіх його проявах.

Концептуальний простір suspense `саспенс' утворено сукупністю 70 художніх концептів і представлено у вигляді двокомпонентної моделі. Фреймове моделювання поняттєво-ціннісної площини структурує національно-культурне знання щодо атмосфери саспенс. Конструювання базових і поетично переосмислених концептуальних метафор у складі образно-ціннісної площини розкриває національно-етнічні й авторські асоціації щодо атмосфери саспенс у англомовних художніх текстах жанру хоррор.

Ключові слова: саспенс, лінгвальна репрезентація, художній концепт, концептуальна метафора, концептуальний домен, концептуальний простір.

Божко О. С. Лингвальная репрезентация атмосферы саспенс в англоязычных художественных произведениях жанра хоррор: семантико-когнитивный аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Херсонский государственный университет Министерства образования и науки Украины, Херсон, 2018.

В диссертации раскрыта специфика лингвальной репрезентации атмосферы саспенс в англоязычных художественных произведениях жанра хоррор при помощи комплексного анализа на текстовом, вербальном и концептуальном уровнях.

Особенности текстовой репрезентации атмосферы саспенс проявляются в различных типах напряженно маркированных контекстов, классифицированных в зависимости от темы («человек», «естественное явление» и «сверхъестественное явление) и от объема (пропозитивные, композитные и дискурсивные), в которых определяются причины создания атмосферы саспенс. Языковые средства репрезентации атмосферы саспенс, сгруппированные в зависимости от типа номинации (предметной, процессуальной и признаковой), выражают различные характеристики атмосферы саспенс как негативного явления во всех его проявлениях: причинах возникновения, способах реализации и результатах.

Концептуальное пространство suspense `саспенс' образовано совокупностью 70 художественных концептов и представлено в виде двухкомпонентной модели, состоящей из двух плоскостей: понятийно-ценностной и образно-ценностной. Фреймовое моделирование понятийно-ценностной плоскости структурирует национально-культурную информацию про саспенс как вместилища негативных эмоций и чувств, вызванных чем-то неизвестным и угрожающим, что держит людей в состоянии напряжения. Конструирования базовых и поэтически переосмысленных концептуальных метафор в составе образно-ценностной плоскости способствует раскрытию национально-этнических и авторских ассоциаций с атмосферой саспенс, которая рассматривается как резко негативное физическое и психофизиологическое состояние нервного напряжения человека, вызванное сильным страхом, но при этом является искусственно созданным и преходящим.

Ключевые слова: саспенс, лингвальная репрезентация, художественный концепт, концептуальная метафора, концептуальный домен, концептуальное пространство.

Bozhko O. S. Lingual Representation of the Suspense Atmosphere in English Horror Fiction: Semantic-Cognitive Aspect - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology, Specialty 10.02.04. - Germanic languages. - Kherson State University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kherson, 2018.

The thesis focuses on linguistic and cognitive specificity of the suspense atmosphere representation in English horror fiction by a complex analysis of verbal and conceptual levels.

The peculiarities of the suspense atmosphere representation are revealed in different types of tension-marked contexts, classified according to the topic (“man”, “natural phenomenon” and “supernatural phenomenon”) and volume (propositional, composite, and discursive), which show the causes of suspense atmosphere creation. The means of suspense atmosphere lingual representation, grouped together depending on the type of nomination (substantive, processive or attributive), express various characteristics of the suspense atmosphere as a negative phenomenon in all its manifestations.

Conceptual space suspense is formed by a unity of 70 literary concepts and is presented as a two-component model, consisting of two planes: notional-evaluative and figurative-evaluative. Frame modeling of the notional-evaluative plane exposes nationally-marked cultural knowledge about suspense. Constructing basic and poetically transformed conceptual metaphors in the figurative-evaluative plane ensures revealing the authors' associations on suspense atmosphere in English horror fiction.

Key words: suspense, lingual representation, literary concept, conceptual metaphor, conceptual domain, conceptual space.

Размещено на Allbest.ru