Відтворення образу України в англомовних перекладах української поезії другої половини ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 811.111'255.4:821.161.2-14 «195/…»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

відтворення образу України в англомовних перекладах української поезії другої половини хх століття

Спеціальність 10.02.16 - перекладознавство

Василенко Галина Володимирівна

Херсон - 2016

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі теорії і практики перекладу з англійської мови Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

ЗАЦНИЙ ЮРІЙ АНТОНОВИЧ

Запорізький національний університет,

завідувач кафедри теорії та практики

перекладу з англійської мови

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент

РЕБРІЙ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ,

Харківський національний університет

імені В. Н. Каразіна,

в.о. завідувача кафедри теорії та практики

перекладу англійської мови

кандидат філологічних наук, доцент

ПЕРМІНОВА АЛЛА ВІКТОРІВНА

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри теорії та практики

перекладу з англійської мови

Захист відбудеться «26» жовтня 2016 р. о 12 годині на засіданні вченої ради К 67.051.05 Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, провулок Інженера Корсакова, 47, корпус 5.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, вул. Університетська, 27.

Автореферат розіслано «26» вересня 2016 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.О. Цапів

АНОТАЦІЯ

Василенко Г. В. Відтворення образу України в англомовних перекладах української поезії другої половини ХХ століття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.16 - перекладознавство. - Херсонський державний університет Міністерства освіти і науки України, Херсон, 2016.

У дисертації досліджено особливості образної об'єктивації культурного концепту Україна в англомовних поетичних перекладах української лірики другої половини ХХ століття з позицій культурологічної парадигми, що включає застосування міждисциплінарного підходу, лінгвокультурний та лінгвокогнітивний аспекти перекладознавчого аналізу. Культурний концепт Україна є аксіологічним утворенням, що включає систему ціннісних домінант української культури та має поняттєвий, ціннісний і образний складники. Художнє відображення ціннісних домінант культурного концепту Україна розглядається на об'єктному, суб'єктному і виражальному рівнях образної системи в поетичному перекладі.

У роботі виокремлено домінантні властивості ліричного жанру; розкрито світоглядну й ілюстративну роль символів культури в поетичному перекладі; запропоновано поняття амфісиметрії образу в поетичному перекладі.

На основі перекладознавчого аналізу англомовних перекладів української лірики визначено особливості втілення в образному просторі перекладу ціннісних домінант вихідної культури та індивідуальної системи концептів. Досліджено перекладацькі методи, виявлено перекладацькі та епістемічні трансформації елементів образної системи.

Ключові слова: відтворення, культурний концепт, лірика, образ, образна система, поетичний переклад, трансформації, ціннісні домінанти.

АННОТАЦИЯ

Василенко Г. В. Воссоздание образа Украины в англоязычных переводах украинской поэзии второй половины ХХ века. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.16 - переводоведение. - Херсонский государственный университет Министерства образования и науки Украины. - Херсон, 2016.

В диссертации исследуются особенности образной объективации культурного концепта Украина в англоязычных поэтических переводах украинской лирики второй половины ХХ века с позиций культурологической парадигмы, что предполагает применение междисциплинарного подхода, лингвокультурный и лингвокогнитивный аспекты переводческого анализа. Культурный концепт Украина представляет собой аксиологическое явление, которое содержит систему ценностных доминант украинской культуры и включает понятийную, ценностную и образную составляющие. Художественное отражение ценностных доминант культурного концепта Украина рассматривается на объектном, субъектном и выразительном уровнях образной системы в поэтическом переводе.

В работе выделены доминантные свойства лирического жанра; раскрыта мировоззренческая и иллюстративная роль символов культуры в поэтическом переводе; предложено понятие амфисимметрии образа в поэтическом переводе. На основе сопоставительного анализа англоязычных переводов украинской лирики определены особенности воплощения в образном пространстве перевода ценностных доминант исходной культуры и индивидуальной системы концептов. Изучены переводческие методы; выявлены переводческие и эпистемические трансформации элементов образной системы.

Объективация культурного концепта Украина в образной системе англоязычного перевода украинской лирики отражает материальные и духовные ценности украинской культуры, переживания, характер и ментальность украинцев. Образ родины украинских поэтов в оригинале и переводе выражают обобщенно образы мира внешнего и переживания мира внутреннего, а именно: Мать, Мечта, Оазис, Канадская Украина, Поле Битвы, Драма, Трагедия, Загадка, Магия.

Трансляция культурного концепта Украина в целевую культуру приводит к изменениям его понятийной и ценностной сторон, обуславливает языковые и метаязыковые трансформации образной системы. Культурный концепт Украина в англоязычном дискурсе не эквивалентен тому же концепту в исходной культуре, поскольку вместе с переводческими трансформациями претерпевает дискурсивные эпистемические трансформации по причине меньшего объема знаний о нем, изменений его ассоциативности и валоративности. Поэтический образ в переводе амфисимметричен относительно двух сторон в межкультурной коммуникации, поскольку воплощает в себе три составные части: общее для двух культур, чужое и свое.

Ключевые слова: воссоздание, культурный концепт, лирика, образ, образная система, поэтический перевод, трансформации, ценностные доминанты.

ABSTRACT

Vasylenko H. V. The Image of Ukraine in the English Translations (Case Study of Ukrainian Poetry of the Second Half of the XXth c. in English Translation) - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology. Speciality 10.02.16 - Translation Studies. - Kherson State University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kherson, 2016.

The dissertation suggests a comprehensive study of the artistic reflection of the cultural concept Ukraine in the English poetic translations of Ukrainian lyrics. The research is based on the cultural paradigm and includes the interdisciplinary approach, linguistic cultural and cognitive aspects of comparative analysis. The cultural concept Ukraine is an axiological creation that involves the system of Ukrainian dominant values and has notion, value, and image constituent parts. The artistic reflection of Ukrainian dominant values is studied on the object, subject and expression levels of the image system in poetic translation.

The work defines dominant features of the lyric genre; reveals the world-view role of cultural symbols in poetic translation; suggests the definition of image amphisymmetry in poetic translation.

The comparative analysis of Ukrainian lyrics and its English translations results in clarifying the artistic embodiment of the source culture dominant values, the individual system of concepts in the target culture poetic translation. The translation and epistemic transformations of the image system elements have been identified.

Key words: cultural concept, dominant values, image, image system, lyrics, poetic translation, reproduction, transformations.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У сучасних умовах глобалізації світу і в процесі взаємодії мов і культур на всіх рівнях комунікації зростає науковий інтерес до вивчення засобів трансляції етноспецифічних явищ і культурної самобутності в цільову культуру. Входження України до світової спільноти в статусі незалежної держави викликало природний інтерес із боку перекладачів і науковців до духовних скарбів української культури, зокрема до її поезії. Започаткована Т. Г. Шевченком тема України стала традиційно провідною темою вітчизняної поезії. У результаті еволюційних суспільно-культурних зрушень у другій половині ХХ століття поетична тема України набуває особливої актуальності, а образ України вважається ключовим для поезії саме цього періоду (І. Шапошнікова).

Актуальність дослідження зумовлена розвитком культурологічної парадигми перекладознавства, а також тенденцією перекладознавчих студій до інтеграції з іншими гуманітарними дисциплінами. Переклад все більше розглядається як культурний, ніж суто мовний феномен (С. Басснетт, Л. Бєлєхова, Б. Буден, С. Запольських, М. Кронін, М. Пратт, О. Чередниченко). Власне сама поезія є привабливою для плідних перекладознавчих розвідок, оскільки стимулює пошук традиційних та експериментальних стратегій на виявлення унікального в лінгвістичній і культурній практиці перекладу (Л. Венуті).

Проблеми відтворення образності досліджено в наукових розвідках, які нині складають класику теорії перекладу (Л. Бархударов, О. Гайнічеру, Р. Зорівчак, І. Лєвий, В. Коптілов, М. Рильський, О. Чередниченко). Натомість, образ народу і країни ще не отримав усебічного аналізу в контексті художнього перекладу, тому здійснене дослідження спрямоване не розкриття особливостей його інтерпретації, акцентуючи увагу на змінних і сталих властивостях образу, а також окреслення нових перспектив щодо розгляду подібних явищ.

Актуальність роботи полягає ще і в тому, що перекладознавче дослідження художнього образу в когнітивно-дискурсивній парадигмі дозволяє виявити зв'язок його адекватного/еквівалентного характеру відтворення зі світоглядними орієнтирами і ціннісними домінантами джерельної і цільової культур, з'ясувати засоби і форми інтерпретації культурно маркованих і концептуально важливих компонентів образної системи, а також визначити зміст культурного концепту Україна в контексті англомовної культури, художньо-поетичного образу в аспекті міжкультурної комунікації, зокрема в царині українсько-англійських міжкультурних зв'язків.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Тему дисертації затверджено на засіданні науково-технічної ради ЗНУ від 21 листопада 2013 року (протокол № 3). Дисертація входить до плану науково-пошукової роботи кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови Запорізького національного університету. Проблеми, висвітлені в роботі, виконуються в руслі комплексної наукової теми «Когнітивно-комунікативні та лінгвально-культурологічні параметри дослідження мовних одиниць» (державна реєстрація № 0113U000807).

Мета дисертації полягає у виявленні особливостей відтворення в англомовному перекладі втіленого в образний простір української лірики культурного концепту Україна з позицій когнітивно-дискурсивної парадигми.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких основних завдань:

- обґрунтувати теоретичні засади перекладознавчого дослідження художньо-поетичного образу;

– виокремити домінантні риси ліричного жанру, релевантні для досягнення адекватного перекладу та виявити особливості відтворення поетичної моделі в перекладах ліричних творів;

- на основі міждисциплінарного підходу розробити комплексну методику перекладознавчого аналізу образу України як художньої форми культурного концепту;

- розкрити особливості відтворення імені Україна, символів української культури, емотивної експресії в англомовному перекладі української лірики;

- виявити способи відтворення заголовків ліричних творів та з'ясувати їх значення в репрезентації змісту образу України;

- з'ясувати вплив перекладацьких трансформацій формального рівня на відображення образу в англомовному перекладі українських ліричних творів;

- висвітлити особливості образної об'єктивації авторської системи концептів в англомовних перекладах лірики українських поетів;

- розглянути перекладацькі методи, виявити особливості перекладацьких і дискурсивних епістемічних трансформацій.

Об'єктом дослідження є специфіка відтворення образу України в англомовних перекладах оригінальної української поезії другої половини ХХ століття.

Предметом дослідження є образна об'єктивація культурного концепту Україна в англомовних поетичних перекладах української лірики другої половини ХХ століття на об'єктному, суб'єктному і виражальному рівнях у лінгвокультурному та лінгвокогнітивному аспектах.

Матеріалом дослідження слугують твори українських поетів Миколи Воробйова, Василя Голобородька, Івана Драча, Ігоря Калинця, Ліни Костенко, Софії Майданської, Василя Симоненка, Яра Славутича та переклади їхніх творів англійською мовою. Для аналізу відібрано 2550 сторінок оригінальних текстів та їхніх перекладів.

Теоретико-методологічну основу дисертації становлять дослідження вітчизняних та зарубіжних учених з перекладознавства: Р. Зорівчак про форми перекладу словесних образів і реалій; О. Чередничека і П. Беха про лінгвістичні проблеми відтворення образу в поетичному перекладі; Л. Коломієць про концептуальні засади поетичного перекладу; П. Торопа про різні види актуалізації поетичної моделі та поетику перекладача; розвідки науковців С. Басснетт, В. Коптілова, І. Лєвого, Ф. Мико, А. Поповича, П. Робінсона стосовно проблем перекладу художнього тексту; роботи М. Бахтіна, Ю. Лотмана, О. Потебні про структуру і властивості поетичних текстів; В. Карасика, Ю. Степанова про особливості концептів культури і їх вербальну об'єктивацію.

Мета і завдання дисертації зумовили вибір двох основних методів дослідження: метод перекладознавчого аналізу поетичного тексту для виявлення способів відтворення стильової домінанти, мікрообразів у складі макрообразу, формальних чинників ліричного твору; метод концептуального аналізу для виділення поняттєвого і ціннісного складників культурного концепту та визначення системи концептів автора. Крім двох основних методів аналізу також застосовуються такі лінгвістичні процедури: метод контекстуального аналізу для з'ясування особливостей вживання контекстуальних значень слів і речень при відтворенні поетичного тексту; тезаурусний метод аналізу для розкриття значень слів з етнокультурною специфікою; описовий метод для висвітлення результатів дослідження та особливостей перекладацьких методів.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше художній образ розглядається як об'єктивація культурного концепту в ліричній поезії джерельної і цільової культур на основі міждисциплінарного підходу до проблеми відтворення образу народу і його країни в поетичному перекладі; впроваджено лінгвокультурний і лінгвокогнітивний аспекти перекладознавчого аналізу, виявлено форми і засоби відтворення елементів об'єктного, суб'єктного і виражального рівнів образу в поетичному перекладі, визначено дискурсивні епістемічні трансформації образу України в англомовній інтерпретації української лірики, досліджено образ народу України та його культури в контексті художнього перекладу.

Теоретичне значення дослідження полягає у відкритті нових перспектив розвитку культурологічних перекладознавчих досліджень етнокультурної специфіки художнього образу, іншості в художньому перекладі. Отримані результати є внеском у розбудову тих розділів теорії перекладу, що стосуються проблем відтворення образності, трансформацій образної системи в поетичному перекладі, інтерпретації концептів джерельної культури в образному просторі художнього дискурсу культури перекладу.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання її матеріалів і результатів у теорії і практиці перекладу для вивчення аналізу відтворення образу в поетичному перекладі, при викладанні таких дисциплін на вибір, як інтерпретація поетичних текстів, когнітивна поетика, англомовна україніка, при розробці навчальних та методичних посібників з питань художнього перекладу, з методики інтерпретації поетичних текстів та лексикографічній практиці при укладанні словників, глосаріїв лексики поетичного дискурсу тощо.

Основні результати дослідження пройшли апробацію на 14 конференціях

україна ліричний переклад поетичний

І. Міжнародних: 1) ХІІ, ХVIII, XIX Міжнародні наукові конференції ім. проф. Сергія Бураго «Мова і культура» (Київ, 2003, 2009, 2010); 2) Міжнародна науково-практична конференція «Григорій Кочур і український переклад» (Київ, 2003); 3) ІІ Міжнародна періодична науково-практична конференція «Альянс наук: ученый - ученому» (Дніпропетровськ, 2005); 4) VI Міжнародна науково-методична конференція «Методологічні проблеми сучасного перекладу» (Суми, 2005); 5) Міжнародна науково-практична конференція «Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної комунікативної компетенції» (Київ, 2006); 6) IV Міжнародна наукова конференція «Молодежь России и славянского мира: новые парадигмы и новые решения в когнитивной лингвистике» (Горлівка, 2011); 7) Міжнародна науково-освітня конференція «Сравнительно-сопоставительное языкознание в условиях глобализации: проблемы и перспективы» (Казань, 2013); 8) ІХ Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми термінології, перекладу і філології: виклики та перспективи» (Чернівці, 2016).

ІІ. Національних: 1) V Всеукраїнська конференція «Нові підходи до філології у вищій школі» (Запоріжжя, 2002); 2) Всеукраїнська науково-методична конференція «Переклад як вторинна комунікація» (Харків, 2004); 3) наукова конференція «Переклад у ХХІ столітті» (Харків, 2005), 4) VIII наукова конференція з міжнародною участю «Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу» (Харків, 2015).

Публікації

Проблематику, теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження викладено в 16 публікаціях: 14 статтях у провідних фахових виданнях України і Росії та 2 публікаціях тез доповідей у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Обсяг і структура роботи

Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Загальний обсяг наукової праці складає 229 сторінок, з яких 199 - основний текст дисертації. Список використаних наукових джерел налічує 275 позицій, лексикографічні джерела включають 33 найменування, джерела фактичного матеріалу - 32 позиції. Загальний обсяг використаних джерел становить 340 позицій, із яких 83 - іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, з'ясовано мету і завдання дисертації, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, подано інформацію про апробацію одержаних результатів і структуру роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження» висвітлено теоретичні основи дослідження художньо-поетичного образу в перекладознавстві, з'ясовано роль етнокультурних символів та реалій у відтворенні етнокультурної специфіки вихідного поетичного тексту, виявлено домінантні риси ліричного жанру з огляду на переклад, обґрунтовано поняття поетичної моделі та особливості її відтворення в поетичному перекладі, запропоновано визначення амфісиметрії образу в міжкультурному просторі.

Образ - це первісно-чуттєве узагальнення світу, головний елемент художнього світосприйняття і його об'єктивації (М. Моклиця). Поетичний образ присутній всюди, де художня думка виражається різними поетичними засобами - порівнянням, епітетом, метафорою, гіперболою, паралелізмом, уподібненням, тобто всім тим, що властиве металогії на відміну від автології (О. Квятковський). Виражене в ліриці переживання набуває ознак художнього образу, і цей образ-переживання стає індивідуалізованою і типовою картиною духовного світу людини (Ю. Борев).

Коли художньо-поетичний образ виступає об'єктом перекладознавчих студій, увага зосереджується на словесних образах або мікрообразах, які є своєрідним будівельним матеріалом поетичного твору як макрообразу. Мікрообраз - це складник поетичного тексту, тропеїчно-фігуральне висловлювання; синтагматичне і контекстне утворення, що функціонує в сукупності всіх його смислів і конотацій як єдина цілісність (К. Буркут, Р. Зорівчак).

Лінгвостилістичні проблеми відтворення поетичного тексту зумовлюють два типи образів: автосемантичні, смислотворчі образні мовні одиниці, тобто словесні образи, та синсемантичні - формотворчі, в основі яких композиційні, ритміко-інтонаційні та евфонічні особливості організації поетичного мовлення (О. Чередниченко). Поетичний образ існує як у матеріальній площині, що має форму тексту, так і в ідеальній, що відбивається в уявленнях, асоціаціях і смислах, породжених після засвоєння тексту. Метаобраз - це образ, що виникає поза текстом чи твором, це те, що не відображено в тексті, але виражено ним (Ю. Степанов).

Образ є засобом і формою втілення концепту, оскільки образи виступають субстратом, через який передаються смисли, знання чи уявлення. Лінгвокогнітивне розуміння словесного образу і його функціонування в поетичному тексті передбачає розгляд образу як категорії свідомості, вербалізованого знання, об'єктивованого в тексті (Л. Бєлєхова). У перекладознавчому дослідженні відображеного в поезії образу країни застосовується типологічна класифікація, за якою виокремлюють об'єктний, суб'єктний та виражальний рівні образу (Ю. Ковалів). Втілення ціннісних домінант культурного концепту в образній системі поетичного перекладу досліджується на цих трьох образних рівнях.

Народна поезія є джерелом живлення сучасної української лірики, своєрідною матрицею з опорною символічною структурою. Давніми символами, що часто вживаються в поетичному мовленні, є назви всіх атрибутів і явищ природи. Особливо поширеним у поезії другої половини ХХ століття є вживання рослинних символів, що вважається закономірним впливом фольклорної мови.

Символ є ключем до розгадування психологічних, соціальних, релігійних, культурних аспектів життєдіяльності людини певної культури. Символи культури - це багатозначні предметні образи, які виражають ціннісні і світоглядні орієнтири. Художній символ вважається одним із видів образного концепту з багаторівневою структурою референції і основні аспекти його аналізу повинні включати визначення семіологічної глибини вихідного символу, його культурологічних складників та рівня апперцепції можливих реципієнтів (Т. Казакова). Відтворені в поетичному перекладі символи відображають важливі об'єкти навколишнього світу та сприяють розкриттю характеру народу вихідної культури.

В образній системі української лірики часто вживаними є етнокультурні реалії, які позначають елементи побуту, життєвого укладу, звичаїв, вірувань тощо. Етнокультурні реалії, які виконують роль художніх деталей у структурі образу і часто вживаються у складі тропів, є стилістичним засобом відображення в перекладі місцевого колориту. Відтворення реалій в поетичному перекладі сприяє передачі іншості через збереження етноспецифічних рис у складі образу.

Органічне входження поетичного образу в мову і культуру перекладу залежить від передачі домінантних властивостей ліричного жанру і балансу між прагматичною адаптацією і функціональною еквівалентністю віршових форм. Домінантні властивості ліричного жанру включають художню рефлексію переживання в малих віршових формах, перевагу виражального над зображальним, важливість формальних чинників, сильну емоційну забарвленість, етнокультурну специфіку, багатозначність образу і його здатність справляти належне естетичне враження, що зумовлено рівносильним поєднанням лексичного, синтаксичного і звукового рівнів ліричного твору.

Критерієм адекватності поетичного перекладу виступає поетична модель - єдність змісту і структури вірша. У зіставленні творів ліричного жанру застосовуємо функціонально-семіотичну модель перекладу, яка передбачає визначення перекладачем домінанти конкретного твору і відтворення концептуального змісту в його естетичній організації.

Образу в поетичному перекладі властива амфісиметрія, оскільки при перекладі він стає полем зіткнення і гармонізації світоглядів джерельної і цільової культур - своєрідним синтезом двох мовних картин світу. Поетичний образ у перекладі передає фактуальну інформацію і естетику своєї культури, а також набуває ознак цільової культури. Він втілює в собі три складові частини: спільне (нейтральне, універсальне) для обох культур; чуже (форенізація, екзотизація, неологізація компонентів образу); своє (доместифікація, заміна компонентів образу джерельної культури компонентами цільової).

У другому розділі «Методологія та методика комплексного перекладознавчого аналізу образу України в англомовних перекладах української лірики» розглядаються основні методологічні засади та методи дослідження в поетичному перекладі образу України, що є художньою формою об'єктивації культурного концепту Україна.

Методологічну основу дослідження складає комплексний міждисциплінарний підхід до перекладознавчого аналізу образу народу і його країни в поетичному перекладі, який здійснюється в лінгвокультурному та лінгвокогнітивному аспектах і передбачає застосування літературознавчого, культурологічного, етнопсихолінгвістичного, герменевтичного та синергетичного підходів. Оскільки образ у поетичному перекладі розглядається як художня форма об'єктивації культурного концепту Україна, обов'язковими передумовами перекладознавчого аналізу образу мають бути такі дослідницькі процедури: визначення поняттєвого складника культурного концепту; виділення ціннісних домінант культури, що утворюють ціннісний складник культурного концепту, і проведення порівняльного аналізу ціннісних домінант вихідної культури з ціннісними орієнтирами сприймаючої.

Культурний концепт Україна є аксіологічним утворенням, що має поняттєвий, ціннісний і образний складники. Поняттєвий складник культурного концепту включає визначення країни та етносу, що проживає на її території. Поняттєвий складник у джерельній культурі прямо пов'язаний із ціннісним, оскільки для українця це не просто логічно сформульоване поняття, а батьківщина, його країна, рідний край. При транспонуванні цього поняття в мову і культуру перекладу вступає в силу антиномія «своє» і «чуже». Для представника англомовної культури Україна це далека, чужа, невідома країна, одна з багатьох. До того ж фізична віддаленість концептуального референта, невелика кількість прямих культурних контактів за радянських часів могли спричинити певне обмеження знань і уявлень про Україну.

Ціннісний складник культурного концепту Україна включає систему ціннісних домінант української культури, серед яких виділяються такі елементи матеріального та ідеального рівнів: степ, чорнозем, Дніпро, хата, хліб, козацтво, воля, мужність, самостійність, віра, мова, кордоцентризм, ліризм. Природно-географічний та історичний чинники виявляють більше подібного у зіставленні, ніж духовні орієнтири, тобто те, що відбивається на суб'єктному рівні образу може бути складнішим, але цікавим і незвичним для сприйняття й осмислення англомовним читачем. Відтворення образу України в англомовному поетичному перекладі залежить від розуміння перекладачем ціннісних домінант вихідної культури, закладених у системі культурного концепту.

У дослідженні образного складника культурного концепту Україна застосовується запропонований В. Карасиком дослідницький прийом, що включає два різновекторні аспекти - лінгвокультурний і лінгвокогнітивний. Лінгвокультурний здійснюється в напрямку від культури до індивідуальної свідомості, тоді як лінгвокогнітивний - від індивідуальної свідомості до культури.

Оскільки образ України є художньою формою культурного концепту, що об'єктивується в образній системі української лірики та її англомовних перекладах, концептуальну систему пов'язуємо з типологічною класифікацією образів, яка включає три рівні: об'єктний (предмети зовнішнього світу), суб'єктний (внутрішній світ людини) і виражальний (стилістичні засоби, синсемантична образність).

Лінгвокультурний аспект перекладознавчого аналізу дозволяє виявити особливості відображення в англомовному поетичному перекладі ціннісних домінант української етнокультури на основі зіставлення імені культурного концепту, символів культури, емотивної експресії, заголовків, формальних чинників. Лінгвокогнітивний аспект аналізу дає змогу висвітлити особливості відображення системи концептів українського автора в образній системі англомовних перекладів його лірики, а також вплив індивідуальної свідомості на інтерпретацію культурного концепту.

У третьому розділі «Лінгвокультурний аспект відтворення образу України в англомовному поетичному перекладі» висвітлено особливості образної об'єктивації культурного концепту Україна в українській ліриці та її англомовних перекладах, розглянуто роль заголовків віршових текстів у репрезентації змісту образу, представлено зразки аналізу відтворення формальних чинників української лірики другої половини ХХ століття. Аналіз образної об'єктивації культурного концепту Україна включає визначення ролі імені Україна та особливостей його вживання в англомовних перекладах вітчизняної поезії, способи відтворення українських символів та особливості відображення в перекладі їхніх значень і функцій, відтворення емотивної експресії української лірики та способи передачі українського ліризму.

У паралельних поетичних текстах в імені Україна відображається поняттєвий складник культурного концепту через актуалізацію семи локальності об'єкта (географічний чинник) та в екзистенційних переживаннях суб'єкта (батьківщина людини), що свідчить про його цінність. Фізична й духовна віддаленість концептуального референта і, відповідно, менший обсяг знань і уявлень про нього у сприймаючій культурі є першопричиною трансформацій ціннісної сторони втіленого в ліриці культурного концепту.

У «Першій колисковій» М. Вінграновського і в її перекладі Д. Роттенбергом “The First Lullaby” слово Україна - це сакральний символ родової пам'яті, форма ідентифікації і самозбереження, святиня, яку слід берегти у своєму серці: Спи, моя дитинко, на порі. // Тіні сплять і сонна яворина… // Так як небо в нашому Дніпрі, // Так в тобі не спить хай Україна. - Sleep, my little one, until your time. // Shadows drowse; the maple, too, is sleeping. // Only let Ukraine not sleep in you - // Like the sky reflected in the Dnieper. Мікрообрази тіней і яворини, неба і на завершальному акорді строфи - України - уособлені до живих істот. Переклад дає повне відображення картини першотвору завдяки відтворенню метафори частковим калькуванням.

Вживання імені Україна та його ад'єктивної форми в англомовних перекладах української лірики відзначається більшою частотою, ніж у першотворах, що зумовлено метою ідентифікації і конкретизації локальності об'єкта та спрямування уваги реципієнта до пізнання далекої і маловідомої країни: Рідні клени! Моя душа // Понад вами щодня літає. - Maple trees of Ukraine, my soul // Flies above your lush landscapes each day. Епістемічною трансформацією імені Україна, як згорнутої форми культурного концепту, є його часткова десакралізація й екзотизація.

Українські символи передають укорінений в язичництві світогляд, поважне ставлення до землі, хати і хліборобської праці, вплив християнства, ліризм і волелюбність, а тому поширеними є традиційні народнопоетичні символи, наприклад, вербовий тин (willow fence) - символ побуту, хата (white-faced cottage, hut) - символ родинного тепла і затишку, степ (steppe), сизий деревій (dove-coloured yarrow), Дніпро (the Dnipro River), тополі (poplars), верби (willows), червоні ружі (red hollyhocks) - символи ландшафту, перекотиполе (rolling-flax) - символ осені.

З 1986 року Україна стала асоціюватися в іноземців із Чорнобилем, який для українців став болем на довгі роки і відбився трагічними символами в її поезії. З'являється образ пустелі - символ фізично і духовно спустошеної батьківщини. «Лист 34» С. Майданської - “Letter No. 34” в перекладі Л. Онишкевич розкриває світ дисгармонії і трагізму. Вірш обрамлений строфічним кільцем, у якому виділяються три види символів: літературний - пустиня, народні символи українського ландшафту - мальви, калини, криниці та біблійний - соляний стовп. Таке поєднання передає парадоксальність образу: Тобі легко буде // мене розшукати в пустині, // де між мальв, // калин і криниць, // наче стовп соляний, // стоятиму в білій хустині. - You'll always be able to find me // quite easily in the desert, // amidst hollyhocks, // guelder-roses and wells, // like a pillar of salt // I'll be standing there in a white scarf.

Після вступних рядків строфічного кільця розгортається сюжет ліричного твору, в контексті якого вгадуються трагічні наслідки Чорнобиля: Де триста років // не підведеться чорнозем // не підведеться // й не гляне у вічі // на могильнику роду мого // що не вмер, // ще не вмер, // ще не вмер!.. - At the place where for three hundred years // chornozem will not rise, // will not rise // will not look in my eyes, // at the tomb of my own people, // who haven't yet died, // haven't died, // have not died!... У перекладі збережено звучання українського символу чорнозем засобом транслітерації, його графічне виділення привертає увагу, додаючи елемент етнічної автентики. Символ chornozem у перекладі є ще й актуалізатором контексту, викликаючи звукову асоціацію зі словом Чорнобиль.

Аналіз перекладу символів показав, що найуживанішим способом відтворення української поетичної символіки є калькування, менш уживаними є засоби перифразування, транскрипції / транслітерації, комбінованої реномінації, транспозиції на конотативному рівні, розгортання образу-символу, синонімічної і гіпо-гіперонімічної заміни, стилістичної аналогії з елементами словотвору. Відтворена в перекладі символіка не може передати всіх культурних складників і семіологічної глибини, бо перериваються асоціативні зв'язки з місцем її породження. Вона спричиняє екзотизацію образу України в цільовій культурі, але водночас передає його етнічну унікальність.

При відтворенні емотивної експресії української лірики спостерігаються дві тенденції: розгортання і згортання. Розгортання емотивної експресії є наслідком експлікації емотивних одиниць засобами перифразування, модуляції, тлумачення з контексту. Експлікація емотивних одиниць, а також відтворення їх засобами стилістичної заміни, стилістичної аналогії, часткового й повного калькування призводить до інтенсифікації ліричного переживання світу. Згортання емотивної експресії є наслідком імплікації компонентів емотивного змісту, стилістичної нейтралізації експресивних засобів, часткового стирання різноманітності засобів вираження ліричного переживання. У результаті прагматичної адаптації емотивної експресії до сприймаючої культури образ набуває латентності, емоційної стриманості, визначеності й логічності в силу аналітизму мови перекладу.

Наведемо приклад, де в результаті перекладацьких перетворень образ лісу, захоплений в полон сильним вітром, частково втрачає розмаїття образів і звуків, де магічна сила образів лісу зазнає обмежень, а емотивна експресія - зниження: Щитів щетину спродали ялини, // І мудрували мудраї модрини, // Із ляку сосни, вої жовтошкірі, // Свистіли непристойно, як в кіно, // Бо ж, скинувши останнє кімоно, // Кривавилась шипшина в харакірі. - Firs scatter their needles, // the yellow pines, stricken with fear, // whistle lewdly, like yokels at the cinema, // when the wild rose takes off her last kimono // and plunges an icicle into her heart.

При перекладі мікрообраз ялин втрачає магію метафори внаслідок заміни стилістично забарвленого дієслова спродали нейтральним і логічно вмотивованим scatter, експресивного порівняння щитів щетину стилістично нейтральним еквівалентом needles; образ модрин зазнає елімінування, а образ сосен - деперсоніфікації через втрату художньої деталі вої, однак, відтворення емоції страху уособлює їх до живих істот. Звукову властивість образу сосен і негативну емоцію відтворено калькуванням аналогічно оригіналу, при цьому порівняння як в кіно розгорнуто з метою експлікації змісту like yokels at the cinema.

Емоцію нескорення і надриву передає персоніфікований образ шипшини, прикрашений японською екзотикою. При його відтворенні вжито транспозицію компонентів, калькування, перифразування. Екзотизм харакірі виражено описовим перифразом and plunges an icicle into her heart, в якому передається семантика дієслова кривавилась, художня деталь an icicle символізує настання холодної пори року, поетичне слово her heart додає вишуканості і драматизму всій картині зображення.

Результати аналізу образної об'єктивації культурного концепту Україна в англомовних перекладах української лірики крім лексико-семантичних і синтаксичних трансформацій мікро-/макрообразного рівня висвітлюють зміни асоціативного і концептуального полів образу, виявляють зміни валоративної насиченості, відображених в образах ціннісних орієнтирів вихідної культури. Збалансованість перекладацьких стратегій одомашнення і очужинення культурно зумовлених смислів сприяють гармонійному «вживанню» образів української лірики в англомовному перекладі.

Зіставний аналіз заголовків віршових текстів в оригіналі і перекладі виявив тенденцію до лінійного розгортання змісту заголовків у перекладі, оскільки функції експлікації та узагальнення змісту в перекладі є формально і якісно підсиленими, що зумовлено відмінностями світосприймання української та англомовної культур, а також прагненням перекладачів якомога повнішого відтворення української поетичної картини світу. Найуживанішими засобами перекладу виявилися калькування (Живі і мертві - The Living and the Dead, Тривожне - Alarming), комбінована реномінація (Прудивус - Prudyvus, the Zaporozhian Kozak), експлікація (Жовті Води - After the Battle at Zhovti vody, 1648), описове перифразування (На замерзлім болоті - Frozen Reeds in Mud). Найбільшими семантичними полями за назвами творів є ментальне, екзистенційне, просторове та поле, що охоплює назви істот.

При транспонуванні образу України в англомовний поетичний переклад відтворюються ті формальні чинники, що складають основу макрообразу і загалом виявляють домінантні властивості ліричного жанру. Поширеними перекладацькими засобами при відтворенні формального рівня макрообразу є членування речення, заміна еліптичних форм повними, функціональна стилістична аналогія, зміни графічної образності, графічні виділення, елімінування і стилістичне застосування знаків пунктуації.

На різних видах синтаксичного повтору побудовано багато віршів Василя Голобородька, що є ознакою тяжіння поезії до фольклорних традицій і особливістю авторського стилю. Повтор підрядного речення часу з різним лексичним складом увиразнює значення події в часовому вимірі, наголошуючи на її постійності незалежно від циклічних змін: З тих пір яблуко висить // і коли зацвітає яблуня, // і коли з'являються зеленці, // і коли збирають яблука, // і коли випадає на голі гілки сніг. - Ever since it has hung there, when // the apple tree blossoms and when // the first green apples appear and when // the apples are harvested and when // the leaves fall from the apple tree and when // snow covers the naked branches. Анафору першотвору відтворено епіфорою (прийом стилістичної інверсії) з метою актуалізації змісту логічним наголосом на кінці висловлювання та додано рядок з метою детальної експлікації змін у часовому циклі.

Градація об'єктної синтаксеми акцентує увагу на просторовому вимірі і створює враження глобальної всеосяжності: Ти просто йшла над селами, містами, // над головами і віками, // над вбивствами і народженнями, // над зрадами і героями, // над очима і відчаєм. - You walked straight over villages and cities // over heads and ages // over killings and births // over Judases and heroes // over eyes and desperation. Структуру оригіналу в перекладі відтворено без вживання ком, що посилює емоційний та інтонаційний ефект градації.

Трансформації форми впливають на дискурсивну реалізацію образу в такий спосіб: якісне функціональне відтворення метро-ритмічного малюнка, синтаксичної домінанти, дотримання еквілінеарності, добір фоностилістичних еквівалентів при відтворенні звукопису сприяють передачі враження синсемантичної образності джерельної культури; використання графічних виділень та ілюстрацій є засобом актуалізації смислових відтінків образу і його естетизації; заміна звукової та графічної образності звуками і знаками мови перекладу, відтворення римованого вірша вільним віршем призводять до стирання його етнокультурної автентики.

У четвертому розділі «Лінгвокогнітивний аспект відтворення образу України в англомовному поетичному перекладі» аналізуються особливості втілення індивідуальної авторської системи концептів в образному просторі вітчизняної поезії та в її англомовному перекладі. Для аналізу відібрано першотвори й англомовні переклади лірики Яра Славутича, Василя Симоненка, Ліни Костенко, Василя Голобородька, Миколи Воробйова.

Поетична картина світу Яра Славутича включає концепти зовнішнього світу (степ, козацтво, хліборобство, оаза) та концепти внутрішнього світу людини (сила, воля, радість, горе). Складники його системи концептів визначають тематику ліричних творів, зумовлюють особливості поетичного мовлення, якому властиве поширене вживання власних імен, народнопоетичної та архаїчної лексики, стилістичне використання словотвору, колоритні порівняння, вишукані епітети.

Ключовим є викликаний ностальгією образ оази, що супроводжується вживанням асоціативного образу пустині і виражається сенситивними формами спраги, сну, марева, бажання, мрії. Туга ліричного героя за рідним домом подібна до сильної спраги: Обітована! Крапле баклаги, // Появися у блисках роси, // Погаси мої вибухи спраги // І вергання пустель погаси. - With the freshness of dewdrops relieve me, // Quench my thirst with the glitter of rain, // From the throes of the desert receive me, // Give me rest in Thy spaces, Ukraine! Образна градація переживання відтворена в логічній послідовності: крапля - роса - вибухи спраги - вергання пустель в оригіналі і dewdrops - rain - throes of desert в перекладі. Виражене книжним словом шанобливе звертання Обітована конкретизовано іменем Ukraine з акцентом на денотаті, а конотацію образу компенсовано імперативом Give me rest in Thy spaces.

Образ омріяної України Яра Славутича в англомовній інтерпретації М. Менлі збірки «Оаза» звучить виразно і переконливо, оскільки перекладач прагнув підпорядкувати волі автора образно-тематичну структуру текстів перекладу. Особливостями перекладацького методу М. Менлі є вживання поетичної лексики, архаїзмів, слів у переносному значенні з метою актуалізації контексту, творче використання стилістичних засобів мови перекладу при відтворенні враження, добір якісних ритмічних еквівалентів.

Патетичний образ канадської України збірки «Завойовники прерій» Яра Славутича зберігається в англомовних інтерпретаціях Р.Г. Моррісона і супроводжується стилістичною нейтралізацією народнопоетичної та архаїчної лексики, вживанням поетизмів та інтернаціоналізмів у ролі лексичних еквівалентів, лінійним розгортанням мікрообразів, відтворенням рим, що в результаті призводить до експлікації і часткової інтернаціоналізації змісту.

Канадська Україна Яра Славутича - це новостворена батьківщина, де живуть працьовиті і сильні люди, які радіють життю, долаючи послані долею випробування: Українським наснажена зором, // Саскатунами синьо-хмільна, // Гомонить неосяжним простором // Едмонтонська розмай-сторона. - With sight of the Ukrainian folk made strong, // With saskatoons' intoxicating blue, // Through the immense space there resounds in song // This land of Edmonton that's my land too.

Найвиразнішим елементом концептосистеми автора в цій збірці постає концепт хліборобство, який відображають образи чорнозему, плуга і людини-хлібороба. Почуття туги за рідним краєм стихає, до того ж степова зона Канади нагадує українські степи, про що свідчать ліричні переживання поета: Безмежні й рівні, без оздоби, // І споконвічні, як буття, // Степи херсонські Манітоби // Будили давні почуття. - Where, unembellished, all remains // Endless as being, flat and vast: // Kherson-like Manitoba plains // Awaken feelings from the past.

Систему концептів громадянської лірики В. Симоненка складають: народ і лихі люди (зовнішній світ); гідність, жертовність, самотність, свобода (внутрішній світ). Особливостями авторського стилю є тяжіння до народнопоетичної традиції, вживання алегорії, антитези, гіперболи, паралелізмів, повторів, оксиморону, іронії, художнє застосування особових займенників і афористичність. А. Фрейшин-Чировський прагнув якомога повніше передати енергетику і драматизм ліричного переживання. Його перекладацькому стилю властиві експлікативність і вповільнена динаміка за рахунок введення контекстуально узгоджених художніх деталей, вживання поетичної лексики, нейтралізація просторічних висловів, стримана, шляхетна і дещо повчальна тональність поетики.

Розглянемо для ілюстрації твір, що в перекладі отримав назву “Advice for Tyrants”: Як не крути, // на одне виходить, // слід би катюгам давно зазубрить: // можна прострелити мозок, // що думку народить, думки ж не вбить! - No matter how you twist it, // it will always be the same. // Someone should have told the torturers, methought. // You can execute the brain // where ideas were wrought, you cannot execute a thought. Ідею свободи виражено абстрактною лексемою думка, одним із ключових слів автора. Особливістю відтворення є розгортання по горизонталі, заміна експресивного дієслова зазубрить стилістично нейтральним have told, синонімів прострелити і вбить відповідником execute, слова думка еквівалентом у множині ideas, вживання архаїзмів methought і wrought.

Інтерпретаціям М. Богачевської-Хомяк сатиричних творів В. Симоненка притаманні легкість, лаконізм і простота викладу, еквівалентна заміна просторічних висловів оригіналу. Прагнення дослівності в її поетиці межує з перекладацькими прийомами актуалізації контексту і змін вертикального рівня макрообразу.

Розглянемо для прикладу уривок, що дає порівняння чиновника-бюрократа з мавпою в перекладах А. Фр.-Чировського і М. Богачевської-Хомяк: Йому б гойдатись на гіллі рипучім // І на тропічних тішитись вітрах… // А ми підем і цілий світ научим, // Як у чорнильних плавати морях. - He swings in trees directly from birth, // And bathes himself in tropic winds… // But we will go teach all the nations on earth // How to swim in the oceans of ink. При відтворенні даного уривка застосовано трансформацію умовного способу в дійсний, смисловий розвиток частини в ціле, введення додаткової синтагми, певно для координації ритму, лінійне розгортання епітета цілий світ конкретизацією all the nations on earth, транспозицію компонентів гіперболи і синонімічну заміну означуваного слова.

Другий варіант перекладу виглядає доволі вільним: He'll go on rocking in the tropics // While we elucidate the topics // Important for everyone else. // We'll instruct the world in the rudiments // Of sailing in ink wells. Строфу подовжено на рядок, що дозволило уникнути лінійного розгортання і посприяло легкості звучання. Вдало дібрані еквіваленти зі звукописом асоціативно передають образ рипучого гілля і тропічних вітрів. Якщо перша версія справляє враження філософського твору повчального змісту, друга більше тяжіє до фольклору.

При відтворенні драматичної картини світу Ліни Костенко образна динаміка концептуальної системи виявляється в універсалізації діалектизмів, увиразненні звучання й емотивної експресії, в модуляції компонентів змісту, у варіативності вираження змісту мікрообразів і синсемантичної образності. Всім перекладачам її лірики властиве відтворення ключових слів і образів, логіки внутрішнього сюжету з афористичним завершальним акордом.

Розглянемо для ілюстрації один із творів у перекладі М. Найдана, де драматизм світосприймання виражено образом-алегорією, що розгалужується на низку похідних, символічно пов'язаних із різними культурами: Страшний калейдоскоп: // в цю мить десь хтось загинув. // В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин. // Розбився корабель. Горять Галапогоси. // І сходить над Дніпром гірка зоря-полин. // Десь вибух. Десь вулкан. Руйновище. Заглада. // Хтось цілиться. Хтось впав. Хтось просить: // «Не стріляй!» // Не знає вже казок Шехерезада. // Над Рейном не спiває Лореляй. - A terrifying kaleidoscope: // at this moment someone somewhere died. // At this moment. At this very moment. Each of every minute. // A ship has broken apart. The Galapagos Islands burn. // And the bitter star-wormwood descends above the river Dnieper. // Somewhere an explosion. Somewhere a volcano. Ruin. Destruction. // Someone gets better. Someone falls. Someone begs: “Don't shoot!”// He doesn't know the tales of Sheherezade. // Lorelei doesn't sing above the Rhine.

Драматизм переживання досягає найбільшої сили в афористичному фіналі поєднанням образів життя і смерті у формі благословення: Летить комета. Бавиться дитя. // Цвітуть обличчя, острахом не стерті. // Благословенна кожна мить життя // на цих всесвітніх косовицях смерті! - A comet flies. A child plays. // Faces bloom, not effaced by fear. // Blessed is every minute of life // on these universal scythes of death!

Об'єктний рівень образної системи Василя Голобородька утворюють такі предмети довкілля: дерево, квітка, пташка, казкова істота, люди, могила; суб'єктний рівень складають: тривога, біль, пам'ять, втрата, мудрість. Виражальний рівень включає художні прийоми алогізму, анімалізму, одивнення в зображенні, переважно предметну лексику, етнокультурні реалії, слова зі зменшувальними суфіксами, оксиморон, порівняння, стилістичні фігури з повторами, ізосинтаксизм, засоби емотивної та волюнтативно-магічної експресії.

При відтворенні поетичного світу Василя Голобородька в перекладі М. Стефанюк збірки «Ікар на метеликових крильцях» - “Icarus with Butterfly Wings” використані прийоми, що посприяли збалансованості універсального й етнокультурного у складі образу. Засоби, що спричинили універсалізацію образу, включають відтворення реалій методом уподібнення, транспозицією на конотативному рівні, ситуативним відповідником, гіперонімом; стилістичну нейтралізацію просторічних слів і фразеологізмів; часткову елімінацію демінутивних форм. Засоби, що спричинили екзотизацію образу, включають відтворення метафори і формальних домінант авторського стилю; відтворення реалій транскрипцією, частковим і повним калькуванням; часткове відтворення семантики слів з демінутивами на лексичному й асоціативному рівнях; калькування мікрообразів. Засоби універсалізації образу й аналітизм англійської мови призвели до часткового стирання алогізму і загадковості, в той час як засоби екзотизації передають трагізм світосприймання, загадковість і ліризм.

...