Переклад як вид мовленнєвої діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Переклад як вид мовленнєвої діяльності

Козак Л.В.

Анотації

У статті йдеться про такий складний вид розумової діяльності, як переклад. Акцентовано на тому, що це один із видів мовленнєвої діяльності. Проаналізовано види перекладу, зокрема й технічний, який найчастіше використовується у вишах. переклад текст мисленнєвий

Зазначено, що до перекладу, як особливої мовленнєво-мисленнєвої діяльності людини, належать механізми сприйняття, розуміння, породження тексту. Теорія перекладу вивчає також питання про його місце в системі наук - емпіричних, прикладних, теоретичних; психології і "технології" перекладу. Потреба в науково-теоретичному осмисленні механізмів різних видів інтелектуальної діяльності, зокрема й перекладу, постала з новою силою у зв'язку з появою можливості їх автоматизації, тобто використання машинного перекладу.

Ключові слова: переклад, навчальний переклад, технічний переклад, науково-технічна інформація, повний письмовий переклад, реферативний переклад.

Козак Л.В. Перевод как вид мыслительной деятельности.

В статье речь идет о переводе как очень сложной умственной деятельности. Акцентируется внимание на том, что это один из видов мыслетворчества. Анализируются виды перевода, в том числе и технический, который чаще всего используют в вузах.

Перевод как особенная языковая и мыслительная деятельность человека включает в себя механизмы понимания, осмысления и порождения текста. Теория перевода изучает также вопросы о месте перевода в системе наук - эмпирических, прикладных, теоретических; психологии и "технологии" перевода. Необходимость в научно-техническом осмыслении механизмов разных видов интеллектуальной деятельности, в том числе и перевода, появилась в связи с разработкой и использованием автоматизированного перевода.

Ключевые слова: перевод, обучающий перевод, технический перевод, научно-техническая информация, полный письменный перевод, реферативный перевод.

Переклад, як відомо, є складним видом розумової діяльності, що вимагає спеціальних знань, навичок та вмінь. Проблемами перекладу займалася низка науковців. Вагомий внесок у справу перекладознавства зробили Л. Бархударов, В. Дубічинський, С. Засєкін, В. Комісаров, І. Шевченко, О. Боднар та ін.

З позиції психології, навчальний переклад - це специфічна форма активності, що може задіяти поперемінно або одночасно будь-які мовні засоби, які знаходяться в розпорядженні суб'єкта відповідно до завдань, що стоять перед ними. Суть перекладацького процесу полягає в тому, щоб "проникнути" у свідомість автора, подивитися на світ його очима. З погляду лінгвістики, необхідно витримувати відповідність між лінгвістичними реаліями обох мов.

Говорячи про мову і мовлення, хочеться звернути увагу на переклад, як один із видів мовленнєвої діяльності. На нашу думку, переклад є унікальним засобом розвитку мовної і мовленнєвої компетенції. Перекладацька діяльність - це така ж мовленнєва діяльність як і авторська, а можливо, і більш важлива та змістовна. Слід дотримуватися погляду, що переклад є багатоплановим і багатовимірним видом людської діяльності, який передбачає певною мірою реконструкцію перекладачем діяльності автора, дотримуючись оригіналу і водночас зважаючи на особливості своєї мови і культури.

С. Засєкін зауважує, що перекладач не передає засіб однієї мови засобом іншої мови, а насправді "передає функцію вихідного засобу, вибираючи для цього засіб в іншій мові, що виконує аналогічну функцію" [3, с. 26].

Перш ніж дати визначення перекладу, згадаємо, що перекладання - це активний цілеспрямований процес. Як зазначають у навчальному посібнику науковці з Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", перекладання складається з таких частин: "1) свідомого запам'ятовування інформації шляхом її аналізу мовою оригіналу й синтезу рідною мовою задля того, аби зробити текст чи повідомлення оригіналу своїм власним знанням; 2) відтворення іншою мовою того, що стало власним знанням, певній особі або групі" [4, c. 44].

Поняття "переклад" у спеціальній літературі витлумачують як роботу над іншомовним текстом, так і результат цієї роботи. Принципово важливим є розмежовування процесу виконання перекладу і результат, який отримано після завершення цієї роботи. На позначення процесу в українській мові вживається слово "перекладання", а на позначення результату - "переклад". Ці два поняття взаємопов'язані: перше завжди передбачає друге, і навпаки, друге завжди є результатом першого [5, с. 7].

Отже, переклад - це передання засобами однієї мови того, що вже було висловлено іншою мовою. Сьогодні виокремлюють два основні типи перекладу: навчальний і технічний.

Розглянемо основні аспекти навчального перекладу. Це переклад українською мовою з російської, тобто на ту мову, яка вивчається. Цей тип перекладу дає змогу домогтися від студентів уживання саме тих структур, на які треба звернути увагу, активізувати мовні засоби. По-перше, перекладаючи, студенти змушені шукати засоби для адекватного передавання думки мовою, яка вивчається; по-друге, у процесі перекладу вони звертають увагу на подібне й відмінне у двох мовах.

Традиційно навчальний переклад використовують при вивченні тих тем, де наявна відмінність у засобах вираження, наприклад відмінність у сполучуваності слів: прийти в университет - прийти до університету, беспокоиться о друге - турбуватися за друга.

Використання навчального перекладу лише тоді буде корисним, коли він відбувається системно.

Доречним є переклад при вивченні таких тем: склад, наголос, тверді й м'які приголосні, співвідношення звуків і букв. На заняттях з "Української мови (за професійним спрямуванням)" доцільно виконувати такі вправи:

а) у записаних словах підкресліть букви, які відрізняються написанням в українській і російській мовах:

инженер-программист - інженер-програміст

энергия воды - енергія води

машинист электровоза - машиніст електровозу;

б) поряд з російськими словами запишіть українські, поставивши в обох словах наголоси. Порівняйте наголоси:

беседа - восемьдесят - договор - новый - твердый -

Отже, якщо переклад - це передавання того, що вже було висловлено, то перекладаються не просто слова, граматичні конструкції, а думки, зміст оригіналу за допомогою певних засобів, що утворюють іншу систему знаків.

Технічний переклад використовують для обміну спеціальною науково-технічною інформацією між фахівцями, які спілкуються різними мовами.

Варто звернути увагу на ті вимоги, що висувають до науково-технічного перекладу: переклад повинен бути точним, але не дослівним; перекладаються не окремі слова оригіналу, а його зміст, бо лише в контексті слова набувають певного значення. Науково-технічний переклад має бути стислим, бо зайві міркування стають на заваді розуміння тексту перекладу.

У процесі обміну науково-технічною інформацією між фахівцями роль посередника виконує технічний перекладач. Слід пам'ятати, що найчастіше перекладають найновішу інформацію, яка міститься в закордонних наукових виданнях. Для того щоб якісно зробити технічний переклад, фахівець повинен володіти такими знаннями, якостями та вміннями:

- бути обізнаним у певній галузі знань і виробництва, тобто володіти фаховою термінологією та вміти користуватися різними типами словників;

- опанувати всі види технічного перекладу.

Технічний переклад поділяють на такі види: повний письмовий переклад, реферативний, анотаційний та усний. Кожен з них має свої особливості.

У формі повного письмового перекладу обробляється практично вся інформація, бо довідкова і сигнальна інформації обробляються скорочено у вигляді реферативного та анотаційного перекладів.

Процес перекладу починається зі сприйняття потоку інформації, який надходить із різних джерел, потім визначається форма, ідентифікується значення на семантичному рівні. У цьому разі науково-технічний текст повинен відповідати нормам стилістики, граматики й орфоепії.

Як засвідчує досвід, особливу увагу слід звернути на передавання значення лексичних одиниць (термінів, загальновживаних слів) тексту оригіналу. Аби уникати помилок при перекладі термінів та їх сполук, необхідно проаналізувати лексичний склад науково-технічного тексту.

Аналізування лексики науково-технічного тексту засвідчує, що частина вузькогалузевих термінів не перевищує 25%, а 75% цього тексту складають загальнонаукові терміни та загальновживані слова, тобто слова, що обслуговують різні наукові галузі, наприклад: аналіз, баланс, програма, фактор тощо.

Перекладання вузькогалузевих, загальнонаукових термінів та загальновживаних слів має свою специфіку.

Як зазначають В. Дубічинський, Л. Васенко та О. Кримець, "пошук відповідного за значенням вузькогалузевого терміна- еквівалента у власній мові має починатися з аналізування того поняття, яке виражає іншомовний термін. Правильним уважається такий шлях пошуку відповідного терміна у власній мові: поняття ^ український термін, а не іншомовний термін ^ український термін [2, с. 411].

Важливим при перекладі технічних текстів є зіставлення синтаксичних конструкцій мов, з яких перекладають технічні тексти, бо їх бездумне перекладання стає причиною неправильного перекладу дієприкметників і дієприслівників. Як зазначає у своїй статті О. Боднар, "найбільш адекватно передається смисл у термінах, що мають конструкцію "дієприкметник + іменник" [1, с. 20].

Форма дієприкметника є однією з найскладніших, оскільки в українській мові відсутні дієприкметники теперішнього часу як активні, так і пасивні. Під час перекладання російських активних дієприкметників теперішнього часу виникають такі труднощі: це переклад дієприкметників, що в українській мові перетворилися на прикметники або ситуативно відіграють таку роль (легковоспламеняющиеся вещества, режущий инструмент). Українськими відповідниками найчастіше стають прикметники: легкозаймисті речовини, різальний інструмент. Слід також пам'ятати, що в українській мові неможливі зворотні дієприкметники: испортившееся оборудование - зіпсоване обладнання, использующаяся модель - використовувана модель, действующий прибор - чинний прилад тощо.

Отже, замість активних дієприкметникових форм теперішнього часу від перехідних дієслів у термінах слід використовувати прикметники, іменники, пасивні дієприкметники.

Слід зауважити, що особливу увагу необхідно при перекладі звернути на слова-терміни, які мають кілька відповідників в іншій мові, зокрема і в англійській. Насамперед це стосується терміносистеми комп'ютерних наук, термінологія яких має переважно англійське походження. Деякі науковці перекладають ці терміни не з тієї мови, у якій вони виникли, а з мови-посередника, тобто з російської. Це створює проблеми, бо в українській мові з'являються неправильно утворені терміни - кальки з російської мови. У такому разі мовознавці рекомендують використовувати інтернаціоналізми, наприклад: біт, табулятор, тригер, комп'ютер, диск, меню та ін.

До найважливіших досягнень наукового прогресу належить створення пристроїв, що здатні виконувати інтелектуальні операції. Саме тому одним із найважливіших понять науки є інформація - операційний об'єкт інтелекту. Не менш актуальними стають відповідно і лінгвістичні проблеми комунікації - найважливіший вид інформаційної взаємодії в суспільстві.

Інформаційна індустрія сучасного суспільства, що формується досягненнями НТР, ставить перед лінгвістикою, як і перед інформатикою, психологією, соціологією, філософією принципово нові прикладні проблеми управління, які виникають у зв'язку з автоматизацією інтелектуальної діяльності. Одним із них стає машинний переклад (МП), який отримав у нас статус комплексного науково-технічного завдання.

Епоха машинного перекладу бере початок з 1954 року, коли в Джорджтаунському університеті було продемонстровано машинний переклад російського технічного тексту англійською мовою. Систему перекладу було створено для однієї пари мов, до складу словника входили тільки 250 слів. а граматика складалася з шести синтаксичних правил.

Сьогодні створено багато експериментальних і практичних систем автоматичного перекладу: SYSTRAN, LOGOS, ALPS, METAL тощо. В Україні працює система ПАРС, яку розробили харківські лінгвісти й програмісти. Це перекладна англо- російська / російсько-англійська система, що має дві модифікації ПАРС/Д (для російсько-німецького й німецько-російського перекладу) і РУМП (для російсько-українського та українсько- російського перекладу).

Систему ПАРС облаштовано великим комплексом термінологічних комп'ютерних словників майже всіх галузей людської діяльності обсягом 10-25 тисяч слів кожний.

Інститут мовознавства АН СРСР також брав участь у виконанні науково-дослідницької програми 1983-1985 рр. з удосконалення й експлуатації системи МП з англійської на російську мову, де необхідно було визначити глибину постредагування та залежності від типів текстів і використання перекладних документів.

Метою розв'язання цих двох взаємопов'язаних завдань є інтенсифікація інформаційного обслуговування спеціалістів і зменшення собівартості МП. Лінгвістичний аспект нашого дослідження полягає у виявленні лінгвістичних принципів підвищення якості машинного перекладу як інформаційного процесу, як виду інформаційної взаємодії в суспільстві.

Аналіз лінгвістичних проблем удосконалення МП ґрунтований на зв'язку лінгвістичних проблем МП із загальними проблемами лінгвістики - з одного боку, і з загальними проблемами інформатики - з іншого. Тому системний аналіз об'єкта дослідження полягає в єдності емпіричного і теоретичного, лінгвістичного й екстралінгвістичного, інтегрального і диференційного в описі інформаційного впливу.

У зв'язку з цим емпіричний етап дослідження полягає в аналізі роботи системи МП, і зокрема, редакторській правці вихідних текстів на основі їх порівняння із вхідними текстами. У результаті була побудована класифікація машинних помилок, визначено причини їх виникнення та запропоновано способи їх усунення. У практичній діяльності інженера мовлення є і носієм інформації, і засобом випливу як на окрему людину, так і на групу осіб. Аналітичне дослідження мовленнєвої діяльності майбутнього фахівця з вищою освітою дає змогу класифікувати її за різними ознаками: усна і писемна, внутрішня і зовнішня, повсякденна (побутова) і професійна тощо.

Навчання майбутніх інженерів перекладу і редагування науково-технічної літератури та основ термінології і створює їхню "філологічну освіченість", мовленнєву компетенцію. Формування інженера нової генерації, висококваліфікованого, грамотного, з високим інтелектуальним потенціалом відбувається з двох боків: технічного і гуманітарного.

Під час навчання студент оволодіває індивідуальним кодом і мовою, аби потім з їх допомогою долучитися до світової і національної культури, до знань, закріплених завдяки мовним засобам, зафіксованим і збереженим у писемному мовленні. На індивідуальному рівні мова є одночасно і засобом, за допомогою якого організують безпосереднє спілкування, й умовою набуття узагальненого досвіду конкретною людиною, і формою існування цього досвіду в індивідуальній свідомості.

Отже, опанування теоретичними засадами і практичними навичками перекладу допоможе студентам вищих технічних навчальних закладів залучити найновіші досягнення не лише вітчизняної науки, але й закордонної, та використовувати ці здобутки при написанні наукових робіт, зокрема курсових і дипломних.

Література

1. Боднар О.Б. Особливості перекладу термінологічної лексики / О.Б. Боднар // Філологічні студії : Науковий вісник Криворізького національного університету: зб. наук. праць. - Вип. 8. / [редкол. : Ж.В. Колоїз (відп. ред.), П. І. Білоусенко, В.П. Олексенко та ін.]. Кривий Ріг: ТОВ "ОКТАН-ПРИНТ", 2012. - С. 15-23.

2. Дубічинський В. Навчання науково-технічного перекладу у вищому технічному закладі / В. Дубічинський, Л. Васенко, О. Кримець // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць. - Вип. VI. - К. : КНЕУ, 2003. - С. 409 - 412.

3. Засєкін С.В. Психолінгвістичні аспекти перекладу / С.В. Засєкін. - Луцьк: ВІЕМ, 2006. - С. 26.

4. Прикладне термінознавство: [навчальний посібник] / Л.А. Васенко, В.В. Дубічинський, О.М. Кримець та ін.; за ред. В.В. Дубічинського та Л.А. Васенко. - Харків: НТУ "ХПІ", 2003. - 145 с.

5. Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы) / А.В. Федоров. - М., 2002. - 416 с.

Размещено на Allbest.ru