Семантика параболізмів у сучасній німецькій мові

Значення належить до найважливіших понять лінгвістики, які завжди знаходяться в центрі уваги мовознавців. Мовне значення, зокрема лексичне - це сукупність найрізноманітніших та найнеобхідніших концептуальних характеристик лексичної одиниці, які складають семантичну основу певного поняття [4, с. 52-56, 59-62]. З цієї характеристики випливає, що значення кожної лексичної одиниці безпосередньо співвідноситься з відповідною одиницею дійсності, воно відображає ті найважливіші якості та властивості, які об'єктивно притаманні предметам.

Серед багатьох лінгвістичних дискусій, присвячених значенню, є протиставлення «значення - смисл» [2, с. 15-23]. У вітчизняних працях поняття «значення» та «смислу» здебільшого розмежовуються, але іноді вживаються синонімічно, що пояснюється їхньою взаємозамінністю у мовленні.

Найчастіше під значенням розуміють вербалізований продукт відображення дійсності, пов'язаний із лексемою чи словосполученням, а під смислом - загальна співвіднесеність і зв'язок усіх явищ, що відносяться до ситуації (пов'язані з висловлюванням/ реченням та мовленнєвим актом/текстом) [3, с. 176]. Але, як писав М. Бахтін, смисл тексту не Для встановлення значення біблійних парабол, які найчастіше зустрічаються на сторінках німецькомовної публіцистики, ми послуговувались спеціальними лексикографічними джерелами, які представляють різні напрямки дослідження притчі: біблійний парабола німецькомовний семантика

1) «Archaologisches Lexikon zur Bibel» [8];

2) «Bibeltheologisches Worterbuch» [9];

3) «Biblisches Worterbuch» [10];

4) «Das grosse Bibellexikon» [11];

5) «Einsichten uber die Heilige Schrift» [15];

6) «Exegetisches Worterbuch zum Neuen Testament» [16];

7) «Handbuch zum Alten Testament. Biblisches Reallexikon» [19];

8) «Herders neues Bibellexikon» [20];

9) «Kleines Stuttgarter Bibel-Lexikon» [21];

10) «Reclams Bibellexikon» [23];

11) «Praktisches Bibellexikon» [22];

12) «Sozialgeschichtliches Worterbuch zur Bibel» [24];

13) «Theologisches Begriffslexikon zum Neuen Testament» [25];

14) «Worterbuch biblischer Bilder und Symbole» [26];

15) «Worterbuch zur Bibel» [27];

16) «Worterbuch zur biblischen Botschaft» [28]: можна звести до суми значень частин, які утворюють цей текст [1, с. 368-369], тому можна погодитись із Е. Сулейменовою [7, с. 144], на думку якої, ні категорія значення, ні категорія смислу не можуть існувати окремо, а формуються та функціонують лише в єдності.

Об'єктом нашого дослідження є парабола - поетична фігура, відома з античних часів, що у перекладі з давньогрецької означає «поруч розташоване слово»: «парабола (від. гр. «para- ballein» - «кидати поруч; порівнювати») - інакомовлення, повчальна розповідь, притча» [12, с. 583]. У нашому дослідженні ми обмежились біблійними параболами, які мають універсальний характер і не є національно маркованими.

Використовуючи новий термін «параболізм» для позначення об'єкту дослідження, ми намагаємось окреслити межу використання мовного вираження, з одного боку, обмежившись лише найчастотнішими біблійними параболами, а з іншого, розширюючи діапазон дослідження їхньої семантики текстовими модифікаціями цих одиниць. У цьому полягає актуальність статті, оскільки досі вченими не акцентувалась увага на семасіологічних особливостях цих одиниць у комплексі.

1. Der barmherzige Samariter / Про милосердного самаритянина (Evangelium nach Lukas 10:30-37, далі по тексту Luk): робити добро людям, незалежно від їхньої релігійної, національної та расової приналежності.

2. Unkraut unter dem Weizen / Про бур'ян та пшеницю (Evangelium nach Matthaus 13:24-30, далі по тексту Mat): важливо прийняти Боже слово та бути праведною людиною.

3. Der verlorene Sohn / Про загубленого сина (Luk 15:11-32). Ця парабола зображає, що: 1) усі люди можуть «жити з Богом»; 2) «Бог цього бажає»; 3) людина може не бажати цього; 3) у людей завжди є можливість повернутись до «життя з Богом».

4. Die Schafe und die Bocke / Про овець та козлів (Mat 25:31-46): якщо ми бачимо, як щось погане відбувається з іншою людиною, потрібно допомогти цій людині, виявляючи любов до ближнього на ділі.

5. Der verborgene Schatz / Про схований на полі скарб (Mat 13:44). У сучасній мові парабола використовується, щоб показати особливу важливість якоїсь справи для людини, заради чого вона готова йти на жертви.

6. Das verlorene Schaf / Про загублену вівцю (Luk 15:3-7). Значення. Див. № 3

7. Die zwei Kinder /Про двох дітей (Mat 21:28-31): виявляти послух та смирення.

8. Das Senfkorn / Про гірчичне зернятко (Evangelium nach Markus 4:30-32, далі по тексту Mar): 1) важливо прийняти вчення про «Царство Небесне»; 2) необхідно робити все, щоб бути дійсно гідним «життя з Богом».

9. Das Netz und die Fische / Про невід та рибу (Mat 13:47-50): перед людьми відкрито дві можливості: робити добрі діла («жити з Богом») чи робити погані вчинки (відділити себе від «життя з Богом»).

10. Der Samann /Про сіяча (Mat 13:3-8; Mar 4:3-8; Luk 8:5-8): не допустити припинення духовного росту та не втратити можливість «жити з Богом».

11. Die kostbare Perle / Про коштовну перлину (Mat 13:45, 46). Як і притча «Про схований на полі скарб» (Mat 13:44), ця парабола натякає на те, що люди можуть «жити з Богом» (знайти «дорогоцінну перлину» чи «схований на полі скарб») та що для людини мати духовні блага краще, ніж будь-що інше (всі матеріальні речі).

12. Der Pharisaer und Steuereinnehmer / Про фарисея та збирача податків (Luk 18:9-14).

Смисл цієї параболи: не звеличуватись над іншими.

13. Der beharrliche Freund / Про наполегливого друга (Luk 11:5-8): важливо молитись і не переставати робити це.

14. Der unvernunftige Reiche / Про нерозсудливого багатія (Luk 12:16-21): жадібність є поганою рисою, яка віддаляє від «життя з Богом».

15. Der Sauerteig / Про закваску (Mat 13:33): потрібно дотримуватися вірного учення Ісуса Христа про «Царство Небесне».

16. Der unbarmherzige Sklave / Про немилосердного раба (Mat 18:23-35): слід прощати проступки інших людей по відношенню до нас.

17. Der reiche Mann und Lazarus / Про багатія та Лазара (Luk 16:19-31): не можна ставитись зверхньо до людей, які займають нижче становище у суспільстві.

18. Der ungerechte Verwalter / Про неправедного управителя (Luk 16:1-8): потрібно виявляти передбачливість, робити іншим добро, прагнути миру з людьми, тому що згодом, завдяки цьому, матимемо дружбу з ними та їх підтримку.

19. Die beiden Schuldner /Про двох боржників (Luk 7:41-43) :не засуджувати інших людей за їхні вчинки, не знаючи їхніх мотивів та ситуації у цілому.

20. Die Talente /Про таланти (Mat 25:14-30): важливо правильно використовувати свої обдарування чи матеріальні блага.

21. Die Witwe und der Richter / Про вдову та суддю (Luk 18:1-8): не переставати молитись.

22. Der unfruchtbare Feigenbaum / Про безплідне фігове дерево (Luk 13:6-9): приносити хороші «плоди» (віру в Бога, добрі чесноти та вчинки).

23. Die verlorene Drachme / Про загублену драхму (Luk 15:8-10): ретельно розшукувати втрачене.

24. Das grofie Abendessen / Про велику вечерю (Luk 14:16-24): можливість «жити з Богом» не лише відкрита для всіх людей. Бог сам бажає, щоб це сталось. Однак з іншого боку він не змушує когось прийти, а запрошує, але, як видно, не усі відгукуються.

25. Die Arbeiter im Weinberg / Про робітників у винограднику (Mat 20:1-16): не заздрити іншим, а бути задоволеними тим, що маємо.

26. Die Minen / Про міни (Luk 19:11-27): правильно використовувати свої обдарування чи матеріальні блага.

27. Die zehn Jungfrauen / Про десять дів (Mat 25:1-13): зберігати духовну пильність, щоб не втратити можливості «жити з Богом».

28. Das Hochzeitsfest fur den Sohn des Konigs / Про бенкет для сина царя (Mat 22:1-14): 1) не нехтувати добрими вчинками та люб'язністю інших до нас; 2) не нехтувати можливістю «жити з Богом».

29. Die bosen Weingartner / Про злих виноградарів (Mat 21:33-44; Mar 12:1-11; Luk 20:918): не заздрити іншим.

30. Der Arbeiter auf dem Feld / Про робітника на полі (Luk 17:7-10): не бути високої думки про себе, з готовністю прислуговувати іншим.

Модифікації біблійних парабол, тобто їхні ремінісценції, структурні репрезентанти в мові, відзначаються певними особливостями:

а) беруть участь у формуванні порівняльно-метафоричних семантичних моделей та присвячені темам соціальних та міжособистісних стосунків;

б) позначають різні реалії матеріального та духовного життя людини (предмети, особи, риси характеру людини, виходячи з її внутрішніх і зовнішніх якостей);

в) відзначаються символічним характером та вживаються в мові у складі фразеологізмів;

г) виявляють деактуалізацію ознаки, покладеної в основу внутрішньої форми, та слугують для вираження понять переважно високого ступеня абстракції.

Для встановлення значення текстових модифікацій біблійних парабол ми послуговувались такими словниками: «Geflugelte Worte. Das Zitatenschatz des deutschen Volkes» [18], «Geflugelte Bibelworte» [17], «Die deutschen Sprichworter» [14], «Worterbuch der deutschen Idiomatik» [13]:

1) Wie in Abrahams Schofi (sitzen) (Luk 16:22): жити безтурботно та захищено; почувати себе у безпеці; жити щасливо.

2) Viele sind berufen, aber nur wenige auserwahlt (Mat 22:14): хоча багато вважають себе покликаними і вважають, що можуть виконувати певне завдання, лише небагато обираються для цього; іронічний натяк на невідповідність між претензіями та здібностями людини при виконанні якоїсь справи.

3) Die ersten werden die Letzten sein (Mat 20:16): послідовність або певний порядок певної послідовності переставляється у зворотному напрямку.

4) Jemanden / Etwas an seinen Fruchten erkennen (Mat 7:16-18): судити людину по її вчинкам або оцінювати щось по результату. Вислів підкреслює важливість практики по відношенню до теорії. Учинки людини важливіші за її слова, результат важливіший за намір.

5) Der Glaube kann Berge versetzen (Mat 17:19-21): якщо у чомусь бути твердо переконаним, то це можна здійснити; можна надзвичайно багато чого досягнути, якщо вірити в успіх.

6) Gott sei (jemandem) gnadig (Luk 18:13): бажання, аби Бог не допустив комусь чогось поганого. Часто вислів виражає занепокоєння через можливу небезпеку, інколи використовується з іронією.

7) Wes das Herz voll ist, des geht der Mund uber (Luk 6:45): із захопленням розповідати про пережите або про щось важливе.

8) Hundertfaltige Frucht hervorbringen (Luk 8:8): приносити особливо щедрий врожай (прибуток); результат, який перевищує докладені зусилля.

9) Ein Kind dieser Welt sein / Ein Mann von Welt sein (Luk 16:8): не бути духовною людиною, бути «від цього світу» / людина, яка досягає свого, не зважаючи ні на кого.

10) Werden (sein) wie die Kinder (Mat 18:2-3): бути відкритою та доступною для інших людиною / вести себе по дитячому.

11) Im Kleinen treu sein (Mat 25:21; Luk 16:10-13; 19:17): при виконанні обов'язків бути сумлінним навіть у незначних справах. Вислів, підкреслює, що вірність Богові навіть у дрібницях є важливішою, ніж прагнення великого багатства.

12) Eine grofie Kluft (Luk 16:26): істотна різниця, різкий контраст. У мові позначає соціальну, політичну чи економічну нерівність, цілком різні культури чи світогляди.

13) Salz der Erde sein (Mat 5:13): відігравати важливу роль. У біблійному тексті підкреслюється очищувальна та консервуюча властивості солі, подібно послідовники Христа повинні боротись проти морального та духовного зіпсуття у світі.

14) Sein Licht unter den Scheffel stellen (Mat 5:15): зі скромності приховувати свої переваги, успіхи чи позитивні сторони.

15) Ein (barmherziger) Samariter sein (Luk 10:33-34): допомагати бідним та знедоленим людям, виявляти любов до ближнього на ділі.

16) Ol in die Wunden giefien (Luk 10:33-34): виявляти любов та співчуття до інших людей; пом'якшувати образу. Оливкове масло вважалось засобом для лікування ран.

17) Eine (kostbare) Perle sein (Mat 13:45-46): людина, яку цінують інші.

18) Perlen vor die Saue werfen (Mat 7:6): давати щось коштовне людям, які цього не заслуговують чи не цінують.

19) Mit seinen Pfunden wuchern (Luk 19:16): використовувати свої можливості чи здібності.

20) Ein Pharisaer sein (Luk 18:11): бути лицемірним, зарозумілим, зневажливо ставитись до інших. Може позначати також релігійну фанатичність.

21) Auf Sand bauen (Mat 7:26-27): покладатись на щось або когось, що або хто є надзвичайно ненадійним.

22) Ein verlorenes Schaf (Mat 18:12-14): людина, введена в оману. Вислів виражає не осуд, а підтримку чи співчуття.

23) Die Schafe von den Bocken trennen (Mat 25:32): розрізняти корисне і некорисне, потрібне та непотрібне, добре та погане, добрих та поганих людей.

24) Nun hat die (arme) liebe Seele Ruh (Luk 12:19): тепер хтось задоволений; тепер усі мають бути задоволені. Часто використовується з іронією через додавання прикметника «arm» у сполученні із «liebe Seele».

25) Den Splitter im fremden Auge, aber den Balken im eigenen Auge nicht sehen (Mat 7:3): критикувати когось іншого, а власних помилок не хотіти бачити.

26) Wer suchet, der findet (Mat 7:7-8): хто інтенсивно докладає зусиль, матиме успіх. Вислів спонукає до пошуку чогось втраченого; може використовуватись як похвала, коли загублене було знайдено, а також заохочення не припиняти пошуків. У Біблії використовується як заохочення до молитви та віри в її ефективність.

27) Talent haben / besitzen / zeigen / beweisen (Mat 25:15): бути обдарованим; мати особливі здібності чи схильності.

28) Verlorener Sohn / verloren sein (Luk 15:23-24): знаходитись на хибному шляху. Може позначати члена сім'ї, який збився з правильної дороги у житті, але згодом виправився і повернувся.

29) (Jungen) Wein in alte Schlauche fullen / Neuer Wein in alten Schlauchen (Mat 9:17): щось нове, але у старій формі. Молоде вино за біблійних часів наливали у нові бурдюки, щоб воно довше залишалось добрим. Для вина, яке ще бродило, міхи були лише тоді придатні, коли козяча шкіра, з якої вони були зшиті, була новою та еластичною. Вислів передбачає, що для сучасних заходів потрібні сучасні методи та засоби.

30) Ein Wolf im Schafpelz (Mat 7:15): людина, яка вдає ніби є мирною, натомість може становити загрозу, чи має приховані ворожі наміри. У первинному контексті стосується фальшивих пророків, яких можна розпізнати по результатам їхніх учинків, а не лише по гарним словам.

На основі проведеного дослідження було встановлено, що біблійні параболи у німецькій мові представляють поняття духовного світу за допомогою образів. Під «образом» у вузькому значенні слова розуміють конкретне уявлення, яке може бути відображенням реально існуючих чи уявних об'єктів на основі попереднього досвіду. У широкому значенні, «образ» - це узагальнене відображення об'єктивої дійсності, тобто поняття [5, с. 88]. Мовні образи, які моделюються через параболізми, - це сукупність слів (часто метафор), використаних для позначення тих чи інших аспектів матеріального та духовного життя людини, наприклад:

I) представлення Бога як:

а) батька («Vater») у «Притчі про блудного сина» (Luk 15:11-32);

б) пана («Herr») у «Притчі про робітників у винограднику» (Mat 20:1-12);

в) друга («Freund») у «Притчі про двох друзів» (Luk 11:5-8);