Методика роботи над деформованим текстом

Більш розширено у 3-му класі вивчається абзац (подано таке правило: „Текст можна поділити на абзаци. Абзац включає одне або кілька речень, зв'язаних між собою за змістом. Кожен абзац починається з нового рядка”) [45, с. 28]. Якщо в 2-му класі учні переважно спостерігали над засобами зв'язку речень у тексті, то в 3-му класі, крім цього, такі завдання можна пропонувати учням і на рівні логічного впорядкування окремих абзаців тексту.

У деформованому тексті зачин, основну частину і кінцівку, які виділені окремими абзацами міняють місцями. Наприклад:

Лелеки

Незабаром у птахів вивелось п'ятеро малят. Вони жадібно розкривали дзьобики і просили їсти. Батьки по черзі літали на болото і годували своїх дітей. Вони майже ніколи не відпочивали. (Основна частина)

Молоді лелеки швидко навчилися літати. А восени лелеча сім?я полетіла у вирій. (Кінцівка)

Весною на даху нашої хати поселилися лелеки. Вони наносили сухого гілля, м'якої трави і вимостили собі розкішне гніздо. (Зачин)

Третьокласники, знаючи, що таке зачин, основна частина і кінцівка, можуть з легкістю перетворити деформований текст у вихідний.

На перших порах у навчальних текстах абзаци, як правило, збігаються зі структурними частинами тексту. Але пізніше учні опрацьовують і такі тексти, в яких основна частина може складатися з двох або й трьох абзаців. Інколи й зачин має не один, а два абзаци.

На прикладі вправи 57 (3 клас, І ч.) учні порівнюють два тексти. Другий з них поділено на абзаци. Діти спостерігають за тим, як думка, висловлена в кожному реченні першого варіанта тексту, розгортається в цілий абзац у другому варіанті цього ж тексту. Вчитель звертає увагу учнів на те, що для зручності сприйняття послідовності думок у такому розгорнутому тексті кожну нову думку оформлено окремим абзацом [33, c. 95].

Доброю нагодою для вживання терміна „абзац” є навчальні диктанти. Диктуючи зв'язний текст, вчитель за потребою попереджає: „абзац”. Отже, нове речення слід писати з нового рядка, з відступом. Як відомо, у початкових класах широко практикуються вільні диктанти, що є своєрідною підготовкою до написання переказів. Текст читається невеличкими уривками, до складу яких входить 2-3 короткі речення. У цьому разі теж, використовуючи термін „абзац”, доцільно практикувати такі формулювання завдань: „Прослухайте абзац, запишіть його зміст так, як запам'ятали”.

Вживати термін можна під час перевірки текстових вправ із підручників української мови чи з інших посібників.

Водночас учні помічають і особливості структури тексту - відповідь на кожне запитання починається з нового рядка і становить окремий абзац. Таким чином, у тексті переважно буває стільки абзаців, скільки пунктів у плані. Систематичне вживання терміна дає учням змогу усвідомити, що абзац - це частина друкованого або рукописного тексту від одного відступу до іншого, що дається з одного чи кількох речень і характеризується відносною завершеністю змісту.

Подібну роботу учні виконуватимуть неодноразово. У такий спосіб вони поступово усвідомлюватимуть, що зв'язний текст складається з окремих уривків, кожен з яких має свою тему, яка є частиною загальної. Отже, щоб висвітлити якесь широке питання, треба окреслити його складові частини - підтеми, і логічно, послідовно, вичерпно розкрити їх. Так роблять автори аналізованих оповідань, так треба робити кожному, хто викладає певний зміст, зокрема й учням [33, с. 65].

У роботі з деформованим текстом легко організувати і спостереження над розташуванням слів у реченні. Для цього доведеться замінити не тільки послідовність речень, але й послідовність слів у межах того чи іншого речення. Найбільш сприятливою нагодою для закріплення знань про абзац і його роль у тексті є робота над виправленням учнівських творів або окремих фрагментів із них. Спрямування таких вправ може бути різне. Ось кілька важливих аспектів.

1. У творі, в якому не виділено абзаців, вказати завершені за смислом частини. Правильно записати:

Настала осінь. Сонце не підіймається високо, як влітку. Воно мало гріє. Ранки і вечори стали холодні. Листя на деревах пожовкло і вже опадає. Трава сохне. Не чути уже веселого співу пташок у лісі та в гаю. Перелітні птахи відлетіли в теплі краї. Люди завершують збирання картоплі та цукрових буряків, зривають яблука пізніх сортів. Усі готуються до зими.

2. Прочитайте початковий абзац твору. Чи цілком зрозумілий його зміст? Як поліпшити текст? Вставте потрібне для цього речення.

Ми побували на будівельному майданчику. [...] Зараз вони будують великий магазин. Вже закінчують викладати цегляні стіни.

3. Прочитайте уривок з учнівського твору. Подумайте, чи правильно розміщені в ньому речення. Якщо потрібно, зробіть перестановки.

Вчора вже падав перший сніг. Ми всі були раді першому снігу. Вітру не було. Тільки верхівки дерев злегка колихались. З неба одна за одною опускалися сніжинки. Незабаром зможемо погратися в сніжки.

Поясніть, чому після перестановки текст звучить краще.

4. Чи можна поділити текст попередньої вправи на абзаци? Скільки тут може бути абзаців і чому? (Два: в одному розповідається про погоду, у другому - про почуття дітей).

5. Уважно прочитайте текст. Чи правильно виділено у ньому абзаци? Як виправити помилку?

У неділю ми ходили на екскурсію в ліс. Нам треба було з'ясувати, що змінилося тут за літо. Був гарний сонячний день. У лісі тепло і затишно. Дерева ще зелені. Але на них вже видно жовті листочки.

6. Прочитайте текст. Подумайте, чи правильно розміщені у ньому абзаци. Який абзац варто переставити і куди?

Прокинувшись, уранці і зробивши зарядку, я вийшла на подвір'я. Надворі було тепло. Повівав легенький вітерець. Небо було чисте і голубе. На нього поволі випливало рожеве сонце. На деревах сиділи зграйки горобців. Повернувшись до кімнати, я змінила воду у вазі з букетиком пролісків. А потім склала підручники і з радісним, весняним настроєм пішла до школи. Горобці про щось весело цвірінькали. Мабуть, раділи сонцю та весні. [62, с. 97].

У 3-му класі повторюються та розширюються знання про частини тексту, пропонуються вправи на конструювання за поданим планом, за певною частиною (зачином, основною частиною).

Повторюються поняття „текст-розповідь” та „опис”, проте вправи, запропоновані для цього нічим не відрізняються від тих, що були у 2 класі. Проводиться пропедевтична робота з вивчення стилів мовлення - розмовного, художнього, ділового, наукового, епістолярного. Наводяться зразки цих творів для порівняння. Назви стилів не вживаються, їх названо як такі, що передають розмову між людьми, про щось розповідають, повідомляють (на прикладі оголошення), за допомогою яких листуються. Звертається увага на те, як потрібно звертатися до людини, якій призначено лист, ознайомлюють також із формою написання листа та підпису конверта. Термін „художній твір” дітям уже знайомий.

Важливу роль у 3-му класі відіграє вивчення зв'язку між реченнями в тексті. Поступово діти усвідомлюють, що у тексті речення обов'язково зв'язані між собою за змістом.

Учні розглядають, а також вчаться самостійно створювати переважно тексти з ланцюговим способом зв'язку. За ланцюгового способу поєднання речень для зв'язку можуть використовуватись виправдані лексичні повтори, синоніми, займенники, прислівники. Покажемо це на прикладі тексту з підручника української мови для 3 класу (ч. І, вправа 57).

Над вікном будинку ластівки виліпили гніздо. Незабаром у ньому з'явилися пташенята. Одного разу з гнізда випало пташеня. Воно безпорадно лежало на землі і жалібно пищало. Івась пожалів пташеня. Він підняв його, поставив драбинку і обережно поклав пташеня у гніздо. Навколо кружляли ластівки і радісно щебетали. Хлопчикові здавалося, що пташки дякують йому за допомогу.

У цьому тексті маємо можливість спостерігати за різними зазначеними вище засобами зв'язку. Зокрема, речення зв'язані між собою за допомогою деяких повторів (пташеня); особових займенників: у ньому (у гнізді), воно (пташеня), він (Івась); контекстуальних синонімів: ластівки (пташки), Івась (хлопчик).

Cеред конструктивних вправ, в яких учні мають відновити структуру деформованого тексту на рівні „розсипаних” речень, необхідно час від часу пропонувати їм завдання упорядкувати в логічно часовій послідовності не окремі речення, а складові частини тексту - зачин, основну частину й кінцівку.

Наприклад, впр. 42 (3 клас, І ч.):

Прочитай. Подумай, як переставити частини, щоб вийшов зв'язний текст [87, с. 98].

Для усвідомлення зв'язності висловлювання також важливо зрозуміти, як досягається ця зв'язність, які є для цього засоби у мові. Так, у 3-4 класах учні засвоюють, що для зв'язку речень у тексті служать слова, що вони можуть повторюватись і цим підсилювати думку; особові займенники допомагають уникнути недоречних, зайвих повторень слова, що вказують на послідовність подій (наприклад, вчора, сьогодні, завтра; весною, влітку, восени) чи розташування предметів (поблизу, спереду, справа). Це найбільш доступна інформація для розуміння учнів початкових класів [90, с. 27-29].

Переказ за колективно поставленими запитаннями, а потім і самостійно сформульованими питаннями дає можливість також вести найелементарніші спостереження над засобами зв'язності. Спочатку варто добирати такі тексти, що дозволили б ставити запитання, відповіді на які вимагали б лише заміни одного-двох слів: замість питального слова поставити слово-відповідь.

У реченнях (Діти піймали його в лісі. Діти посадили тут фруктові дерева.) вжито слова його і тут, щоб не повторювати слів, котрі були в попередніх реченнях,-- зайчика, на пустирі. У кінці речень стоять слова зайчик, у лісі, пустир, фруктові дерева, сад, після уроків, бо саме вони містять відповіді на питальні слова хто? де? коли? Добре, якщо діти відчують, що, наприклад, на запитання Коли працюють учні в саду? не можна відповісти Учні працюють після уроків у саду. Такі спостереження пригодяться їм у подальшому [90, с. 59].

Таким чином, у 3-му класі текстологічні знання учнів поглиблюються та розширюються завдяки вивченню теми „Зв'язок між реченнями в тексті” та введенню понять „теми” та „мети” тексту.

4 клас - найвища ланка в отриманні початкових знань про текст. Спочатку повторюється вивчене загальне поняття про текст як мовну одиницю, що має тему, мету, зв'язність та заголовок.

Повторюється будова тексту на основі системи вправ, подібних до тих, що вивчалися у попередніх класах.

Водночас, зважаючи на необхідність дотримання міжпредметних зв'язків у початковому навчанні, дбаючи, зокрема, про те, щоб текстологічні знання учні використовували й на інших уроках, передусім на уроках читання, учитель повинен знати, що в результаті навіть елементарного лінгвостилістичного аналізу тексту можна дати учням уявлення про специфічне мовне оформлення його початкової і заключної частин.

Здійснивши аналіз програмових вимог до вивчення тестових понять у початкових класах, проаналізувавши зміст завдань щодо роботи над деформованим текстом у функціонально-дидактичному аспекті, спробуємо у наступному параграфі запропонувати авторську методику щодо роботи над деформованим текстом.

2.2 Ефективність авторського підходу до роботи над текстом

Робота з деформованим текстом проводилась з допомогою таких методичних завдань:

1. перестановка місцями речень у тексті;

2. вилучення окремих речень із тексту;

3. введення у текст зайвих речень, що не підходять за змістом;

4. вилучення засобу зв'язності з текстом;

5. зміна в окремих реченнях тексту видо-часової форми дієслів-присудків.

Щоб діти зрозуміли що ж це таке деформований текст і як з ним працювати, вони наперед повинні були оволодіти самим поняттям текст, яке починається з вивчення речення. У процесі практичних спостережень та аналізу текстів у букварний період в учнів поступово формується уявлення, що текст складається з речень, у кожному з яких говориться не про різне, а про одне і те саме. Речення у тексті об'єднані спільним змістом, усі разом вони допомагають зрозуміти, що хотів сказати автор.

Проводячи урок з української мови і вивчаючи текст, як обєднання одним змістом речення, для закріплення вивченого матеріалу, дітям пропонується деформований текст. У цьому тексті можна поставити зайве речення, або ж речення не буде вистачати. Тоді дітям потрібно буде вилучити зайве речення або ж додумати речення, щоб поновити цілісний зміст тексту.

Речення у тексті об'єднані одним змістом допомагають зрозуміти, що хотів сказати автор. Наперед дізнатися про що йдеться у тексті можна з його назви або заголовка. Заголовок тексту завжди відповідає його змісту. Учні пересвідчуються у цьому, співвідносячи зміст тексту з його заголовком. Щоб краще запам'ятати це та перевірити, чи діти дійсно зрозуміти зв'язок між текстом і заголовком, можна запропонувати такий деформований текст, де заголовок не буде відповідати тексту, тоді дітям потрібно буде привести у відповідність заголовку текст, або ж поміняти заголовок.

Починаючи з 2 класу, в учнів формуються лінгвістичні уявлення про текст, як зв'язне висловлювання. Зіставляючи текст з набором різнотематичних речень, діти насамперед засвоюють, що текст складається з речень, об'єднаних певною темою. Порівнюючи текст з групою тематично близьких речень, учні з'ясовують, що пропоновані речення не пов'язані одне з одним за змістом. Натомість у тексті речення об'єднані спільним змістом, усі разом вони допомагають зрозуміти, що хотів сказати автор. Про те, що в тексті всі речення зв'язані між собою і розміщені в певній послідовності (якщо ця послідовність порушується, то порушується зв'язок між реченнями), учні дізнаються, коли їм запропонувати відтворити деформований текст, у якому вони повинні установити порядок речень, зв'язати речення у логічній послідовності.

Запропонувавши учням вилучити з тексту кілька речень (чи то вагомих речень з основної частини, чи вступ, чи закінчення), учні зроблять висновок, що текст стає неповним, незакінченим, а тому й незрозумілим. Отже, текст має характеризуватися ще й повнотою і завершеністю.

Ще однією характерною ознакою тексту, з якою ознайомлюють молодших школярів, є його будова. Учні мають усвідомити, що текст загалом складається з трьох взаємозв'язаних структурних одиниць: зачин, основна частина, кінцівка. Кожна з цих одиниць має певне функціональне призначення. Зачин повідомляє, про що далі піде мова; основна частина розкриває весь зміст висловлювання; кінцівка свідчить про завершеність висловлювання. Робота з деформованим текстом на цьому етапі вивчення учнями теми „Текст” має, на нашу думку, проводитись таким чином.

а) у тексті можна поміняти місцями зачин, основну частину та кінцівку, а діти повинні будуть поставити їх на свої місця;

б) можна прибрати одну з частин; щоб відновити будову та зміст тексту, дітям пропонується самостійно додумати, наприклад, кінцівку висловлювання;

в) учням пропонується два тексти, кожен з яких містить якусь із частин іншого. Вони повинні прочитати ці тексти, вилучити з них зайві речення і, якщо вони підходять по змісту до другого, знайти йому там правильне місце;

г) із запропонованих речень, дітям необхідно скласти змістовний текст, або декілька текстів, а також об'єднати створені ними тексти у зміст за допомогою заголовка.

Завдяки таким вправам, діти усвідомлюють смисловий зв'язок між частинами тексту, їх важливість та понятійний смисл.

Ще у букварний період учнів можна ознайомити з терміном, під назвою абзац. Важливо, щоб учні усвідомили, що абзац становить змістову цілісність, що абзац починається з нового рядка. Аналізуючи будову різних за величиною текстів, школярі мають можливість пересвідчитися, що зачин і кінцівка можуть складатися з одного речення в невеликому тексті або з кількох у більшому чи складнішому. Основна частина, залежно від змісту, може міститися в одному чи кількох абзацах.

Для закріплення знань з цієї теми, учням пропонується деформований текст, де потрібно знайти та виділити в окремі абзаци зачин, основну частину та кінцівку.

Важливою ознакою тесту є його зв'язність. Молодші школярі учаться створювати тексти здебільшого з ланцюговим (послідовним) способом зв'язку. Таким зв'язком подається поступовий розвиток думки: кожне наступне речення співвідноситься з попереднім і синтаксично з ним пов'язане. Основними засобами реалізації цього зв'язку виступають лексичні повтори, займенники синоніми, прислівники. Порушуючи цей логічний зв'зок у деформованому тексті можна перевірити засвоєння учнями певної теми.

Розширюючи уявлення учнів про будову текстів, варто звернути їхню увагу на те, що структура тексту визначається типом мовлення. Якщо, наприклад, метою тексту є дати уявлення про певний предмет, тобто створити опис, то зміст усіх речень тексту буде підпорядкований цій меті. У зачині тексту-опису зазвичай передається загальне вираження від предмета (особи, місцевості, явища, процесу), що описується. В основній частині подається опис окремих ознак (частин, деталей, елементів тощо). А в кінці тексту робиться узагальнення, висновок.

Деформований текст (текст-опис) може містити в собі:

а) невідповідність змісту речень тексту його меті;

б) невірне загальне вираження від предмета, що описується;

в) опис окремих ознак в основній частині тексту не відповідає його загальному змісту;

г) узагальнення вкінці тексту не стосується теми та меті тексту;

д) якщо до тексту не можна поставити запитання який?, то цей текст не є описом.

Для легшої роботи над деформованим текстом-описом, учням доцільно заповнити таблицю.

Таблиця 2.1

Зачин	Загальне враження
Основна частина	Опис окремих ознак
Кінцівка	Висновок

А ось для тексту-розповіді характерною є така будова: початок дії або події, її розвиток і кінець. У зачині вказано на місце дії, час, дійових осіб, в основній частині подається розвиток зображувальних подій, у кінцівці показується результат розвитку події. До тексту-розповіді ставиться запитання що відбулося?

Деформований текст від вихідного тексту-розповіді може відрізнятися:

а) неможливість поставити запитання що відбулося?;

б) відсутністю або невідповідністю дії, часу або дійових осіб;

в) події розгортаються неправильно, або відсутні події взагалі;

г) немає результату дії.

Таблиця для роботи над текстом-розповіддю буде такою:

Таблиця 2.2

Зачин	Де, що, як відбулося
Основна частина	Опис подій, що відбулися
Кінцівка	Висновок

Наступним видом тексту, якому навчають молодших школярів є текст-міркування, який відповідає на загальне запитання чому? Чому предмет або дійова особа саме така і чому діє саме так. Цей текст має таку побудову: твердження, думку, яку потрібно довести, доказ або аргумент для доказу, висновок. У деформованому тексті можна спотворити думку, поміняти предмет чи дійову особу, зробити невірний висновок. І це не повний список того, чим можна скористатися під час деформації вихідного тексту.

Таблиця для тексту-міркування матиме такий вигляд:

Таблиця 2.3

Зачин	Предмет, або дійова особа
Основна частина	Доказ думки
Кінцівка	Висновок

Під час вивчення названих тем доцільним є виконання таких завдань:

Завдання №1

„Лиш ялинка зелена серед лісу стоїть. Пожовкле листя сиплеться з клена. Настала осінь”.

Завдання містило такі запитання:

1. Чи можна сказати, що це текст? Поясніть.

2. Знайдіть у тексті заголовок.

У ході роботи над цим деформованим текстом учні повинні побачити, як окремі речення, що мають свій окремий зміст, можна поєднати у текст, об'єднаний одним змістом. Учні мають зрозуміти, що останнє речення „Настала осінь” є узагальненим змістом для двох попередніх. Адже коли настає осінь, листя на деревах жовтіє, але ялинки у всі пори року зелені. Це є текст-розповідь, так як до нього можна поставити запитання що відбувається?. Останнє речення може бути не лише як узагальнювальний висновок, а як і заголовок до тексту. Якщо з першого разу не всі учні змогли відповісти правильно і не погоджувалися, що запропоновані речення є текстом, то після загального обговорення і пояснення, всі учні погодилися і могли пояснити, яким чином речення об'єднані у текст.

Завдання №2

Дібрати і записати заголовок до тексту. Знайти в тексті зачин, основну частину, кінцівку.

„В усі пори року калина красива та корисна. Плоди калини червоного кольору, смачні і соковиті. З калини готують різні страви. Вона відома в народній медицині. Настоєм квітів, листків, плодів калини полощуть горло при ангінах, промивають рани, лікують застудний кашель”.

Під час виконання цього завдання усі учні зрозуміють, що у тексті йдеться про калину. Учитель пояснює, що це є текст-опис, що описується калина і насправді, переставляти речення не потрібно. Найперше що потрібно було зробити для перевірки - це поставити запитання Яка? (Який?). В усі пори року калина (яка?) красива та корисна. Також учням варто показати таблицю, яка наведена вище (Табл. 2.1.), де їм було простіше побачити:

а) загальне враження про предмет, що описується (у цьому тексті загальне враження - це те, що в усі пори року калина красива та корисна);

б) опис предмета, що описується (опис калини поданий другим реченням, а саме те, що вона червоного кольору, смачна та соковита);

в) висновок, у якому узагальнюється те, для чого призначена калина і де застосовується.

Завдання №3

Прочитай. Переписуючи текст, поділи його на абзаци, поясни доцільність саме такого поділу.

Казна-коли, казна-де жив хлопчик Абихто. Прокидався будь-коли, вмивався абияк. Знехотя, аби ніхто не сварив, снідав і йшов куди-небудь, гуляв аби з ким, аж доки не набридало. Повертався додому, думаючи: „Будь що будь, будь як-небудь…”. Якось хлопчика запитали: „Ким ти хочеш бути?”. Він неохоче відповів: „А мені все одно. Ким-небудь”. Так і виріс хлопчик Абихто. Виріс, так і ніким не став. І прозвали його - Ніхто. Чи нікого не нагадує тобі цей хлопчик?

Як і на попередньому уроці, учитель запропонував учням таблицю, за якою б вони визначили тему тексту. Це був текст-розповідь, оскільки у ньому є особа про якого розповідається - хлопчик Абихто.

Розділюючи, як показано у таблиці, текст на три частини, діти з легкістю справилися з цим завданням. Це говорить про те, що за наявності відповідного інструментарію, готового методичного матеріалу для візуалізації учням навчального матеріалу, вони швидше та краще усвідомлюють, відповідно і виконують поставлені перед ними завдання.

Яка логіка аналізу учнями заданого тексту?

1. Учні поставили правильне запитання до тексту-розповіді: Що відбулося?

2. У зачині, першій частині тексту, розповідається про дійову особу, що казна-коли, казна-де жив хлопчик Абихто. Це речення учні і повинні були відокремити першим абзацом.

3. У другій основній частині розповідається про те, що собою являв Абихто і як жив.

4. У висновку, ніби підсумовується, що коли хлопчик виріс, так ніким і не ставши і що прозвали його - Ніхто.

Завдання №4

Прочитай текст і встав пропущені слова, які є засобами зв'язку.

(Вони, гостинні господарі, гостю, вона, пташка, чуйні діти, бідолаха, пернатий друг.)

Завдання творче, спрямоване на розвиток фантазії учнів та їхньої уяви. Творіння тесту розвиває мислення, здатність планування, моделювання майбутнього цілісного твору з окремих слів та словосполучень, які існують окремо один від одного.

Завдання №5

Учні повинні були довести думку-твердження:

Чи правильним чи ця думка? Якщо ні, то доведіть свою думку.

„Заголовок перед текстом є зайвим. Він нічого не означає”.

Як і у попередніх роботах з текстом-розповіддю та текстом-описом, перед учнями є таблиця для аналізу тексту-міркування.

Учні повинні:

а) поставити до тексту правильне запитання (Чому?);

б) перевірити, про який предмет йде міркування (заголовок);

в) чи доведена думка (Він нічого не означає).

Отже, застосування різних видів вправ з деформованим текстом, на нашу думку, сприятиме підвищенню навчального і розвивального потенціалу уроків, їх ефективності. Запропонована методика роботи з деформованим текстом учнів початкових класів на уроках української мови передбачала системний розвивальний вплив на різні складові цього багатогранного процесу: мотивацію до активного правильного використання вправ з деформованим текстом; удосконалення індивідуального мовлення, логічного мислення; збагачення словника новими лексемами, образними засобами; навчання творчим видам роботи, у тому числі створенню за допомогою деформації власних текстів.

Безсумнівно, теоретично описано система робота потребує експериментального впровадження, подальшого доповнення та критичного осмислення. Однак її важливість для сучасної початкової освіти учнів є очевидна.

ВИСНОВКИ

Зважаючи на вивчений теоретичний матеріал, досвід учителів з проведення уроків української мови, ми з'ясували лінгвістичні особливості тексту, визначили особливості різних типів тексту та особливості розвитку учнів у початкових класах.

Відповідно до мети булу розроблена методика роботи над деформованим текстом у початкових класах, теоретично обґрунтована перевірена її ефективність.

Перш за все був опрацьований теоретичний матеріал з теми „деформований текст”.

Зроблена спроба дати визначення поняттю „деформований текст”, зазначені основні напрями роботи та завдання, які необхідно виконати.

Оскільки окремої методичної літератури та уроків, присвячених роботі над деформованим текстом, у шкільній програмі не існує, тому досліджувана тема була розроблена таким чином, що вправи на деформований текст були включені у навчальний процес безпосередньо.

Ми вважаємо, що робота з деформованим текстом на уроках української мови сприятиме кращому засвоєнню нового матеріал, в учнів з'явиться зацікавленість до предмету вивчення, розвиватимуться логічне мислення та творча уява, зростатиме успішність.

Зважаючи на опрацьований теоретичний та практичний матеріал, можна припустити, що проведення уроків української мови з завданнями над деформованим текстом є цілком доцільними. Вони дають змогу учителю більш глибоко ввести учнів у навчальний процес, зацікавлювати їх навчанням, спонукати до самоосвіти та прагнення нових знань. Також можливим є використання деформованого тексту і на позакласних заходах, іграх, змаганнях. Деформований текст можливий як загадка, як логічна задача, як психологічний тест. Формування у молодших школярів відчуття правильності мови, проходить також через порівняння, чим може слугувати деформований текст. Показуючи учням неправильність і допомагаючи їм із кам'яної глиби витесати скульптуру з формою та змістом, учитель тим самим розвиває уяву та творчі таланти дітей. Уміння мислити, піддати сумніву правильність написаного тексту означає розвиток, рух уперед, чим і є навчальний процес.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Айдарова Л. И. Психологические проблемы обучения младших школьников русскому языку / Айдарова Л. И. - М. : Педагогика, 1978. - 144 с.

2. Бабич Н. Д. Лінгво-психологічні основи навчання і вивчення мови / Бабич Н. Д. - Чернівці : Рута, 2000. - 175 с.

3. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення / Бабич Н. Д. - Львів : Світ, 1990. - 232 с.

4. Бабич Н.Д. Психологічні основи вивчення і викладання української мови / Н. Д. Бабич // Українська мова і література в школах. - 1990. - №8. - С. 26-31.

5. Бадер В. Формування інтонаційних умінь і навичок молодших школярів під час вивчення розділу „Текст”/ В. Бадер // Початкова школа. - 1999. - №9. - С. 22-25.

6. Балацька Л.К. Читання в 3 класі / Балацька Л.К., Миронов М.М., Горбунцова Т.Н. ; [2_е вид., перероблене і доповнене]. - К. , 1978. - 143 с.

7. Бахтин М. Эстетика словесного творчества / Бахтин М. - М., 1979. - 365 с.

8. Бих І. Лінгводидактичні ігри, як засіб мовленнєвого розвитку мовлення молодших школярів / І. Бих // Студентський науковий вісник Тернопільського державного педагогічного університету імені В. Гнатюка. - Тернопіль, 2004. - Вип. 9. - С. 102-105.

9. Білецька М. А. Українська мова в 2 класі чотирирічної початкової школи / М. А. Білецька, М. С. Вашеленко ; [посібник для вчителів]. - К., 1987. - 127 с.

10. Білецька М. А. Уроки української мови в 1 класі / Білецька М. А.; [посібник для вчителя]. - К., 1978. - 160 с.

11. Брушлинский А. В. Психология мышления и проблемное обучения / Брушлинский А. В. - М. : Знания, 1983. - 96 с.

12. Бурдейна А. В. Уроки української мови в 3 класі / А. В. Бурдейна, В. М. Городівський ; [посібник для вчителів]. - К., 1979. - 105 с.

13. Варзацька Л. О. Навчання мови та мовлення на основі тексту / Варзацька Л. О.; [посібник для вчителів]. - К., 1986. - 104 с.

14. Вивчення української мови в 2-3 класі : збірник статей. - К. , 1984. - 140 с.

15. Величко Л.И. Робота над текстом на уроках русского языка / Величко Л.И. - М., 1983. - С. 3.

16. Вікова психологія / [за ред. Костюка Г.О.]. - К., 1976. - 195 с.

17. Вікова та педагогічна психологія / [за заг. ред М. Скрипченко]. - К. : Просвіта, 2001. - 250 с.

18. Возрастная и педагогическая психология / [под. ред. М.В. Гомезо, М.В. Натюхиной, Т.С. Михальчик]. - М. : Просвещение, 1984. - 238 с.

19. Воскресенська Н.О. Українська мова в 4 класі чотирирічної початкової школи / Н.О. Воскресенська , О.Н. Хорошковська - К., 1989. - 128 с.

20. Выготский Л. С. Вопросы детской психологии / Выготский Л. С. - С-Пб. : Союз, 1997. - 224 с.

21. Гальперин И. Ф. Текст как объект лингвистического исследования / Гальперин И. Ф. - М. : Наука, 1981. - 137 с.

22. Гац Н.А. Використання відомостей про текст на уроці читання в 2 класі / Н.А. Гац // Початкова школа. - 1992. - №3-4. - С. 12-15.

23. Гац Н.А. Засоби зв'язності тексту у початковому навчанні рідної мови / Н.А. Гац // Початкова школа. - 1996. - №1. - С. 23-29.

24. Гац Н.А. Ознайомлення молодших школярів із засобами зв'язності тексту / Н.А. Гац // Наукові записки ТДПУ. - Серія : Українська лінгводидактика. - Тернопіль, 1997. - Вип.1. - С. 32-35.

25. Гац Н.А. Формування у молодших школярів умінь використовувати засоби зв'язності тексту / Н.А. Гац // Наукові записки ТДПУ. - Серія : Педагогіка і психологія. - Тернопіль, 1997. - Вип.1. - С. 138-140.

26. Головко І. Системність у роботі над текстом-міркуванням / І. Головко // Початкова школа. - 1998. - №2. - С. 13-16.

27. Гордіюк Н. Особливості сприймання художніх текстів молодшими школярами / Н. Гордіюк // Мандрівець. - 2000. - №3-4. - С. 75-78.

28. Дем'яненко С. Формування мовленнєвого поняття текст у дітей шестилітнього віку / С. Дем'яненко // Початкова школа. - 2003. - №7. - С. 10-14.

29. Донадсом М. Мыслительная деятельность детей / Домадсом М. - М. : Педагогика, 1985. - 191 с.

30. Дроботько Н. Перевірка учнями знання тексту твору / Н. Дроботько // Дивослово. - 2002. - №5. - С. 46-48.

31. Дуда В. Вправи, які розвивають гучність і швидкість читання вголос та навички і вміння вгадувати подальший текст (урок читання 3 клас) / В. Дуда // Відкритий урок. - 2002. - №9-10. - С. 74-76.

32. Дусавицкий А.К. Дважды два - икс : развитие мышления в начальной школе / Дусавицкий А.К. - М. : Знание, 1985. - 208 с.

33. Дусавицкий А.К. Развитие мышления в учебной деятельности / Дусавицкий А. К. - М. : Дом педагогики, 1996. - 208 с.

34. Егорова Т.Г. Очерки психологии обучения детей чтению / Егорова Т.Г.; [изд. 2-е, перераб]. - М., 1953. - 143 с.

35. Жубрид С. Цікаві завдання до уроків читання / C. Жубрид // Початкова школа. - 2004. - №1. - С. 23-25.

36. Забромная С. Д. Психолого-педагогическая диагностика умственного развития детей / Забромная С.Д. - М. : Просвещения, 1995. - 112 с.

37. Загнітко А. П. Особливості конструювання тексту / А. П. Загнітко // Український синтаксис. - К., 1996. - Ч. 2. - С. 161-162.

38. Іванченко С.М. Поліфонія тексту / Іванченко С.М. - К. : Видавничий центр КДЛУ, 1999. - 318 с.

39. Ігнатенко Н. Етапи діалогічної взаємодії молодших школярів із навчальним текстом / Н. Ігнатенко // Школа першого ступеня. - Переяслав-Хмельницький, 2003. - Вип.7. - С. 50-61.

40. Ігнатенко Н. Етап орієнтування учнів у змісті навчальних текстів / Н. Ігнатенко // Школа першого ступеня. - Переяслав-Хмельницький, 2002. - Вип.4. - С. 18-32.

41. Исследования по структуре текста : [под. ред. Т.В. Цивъян]. - М. : Наука, 1987. - 301 с.

42. Истратова О.Н. Справочник психолога начальной школы / Истратова О.Н. - Ростов-на-Дону : Феникс, 2003. - 448 с.

43. Кайл Р. Детская психология : тайны психики ребёнка / Р. Кайл ; [3_е международное издание]. - С-Пб, М. : ПРАЙМ - Еврознак, Олма-прес, 2002. - 416 с.

44. Ковалик І. Методика лінгвістичного аналізу тексту / І. Ковалик, Л. Мацько, М. Плющ. - К., 1984. - С. 7.

45. Каліш М. В. Наукові основи навчання молодших школярів будувати зв'язні висловлювання / М. В. Каліш // Школа першого ступеня: теорія і практика. - Переяслав-Хмельницький, 2003. - Вип.7. - С. 61-67.

46. Калмыкова З. И. Продуктивное мышление как основа обучаемости / З. И. Калмыкова . - М. : Педагогика, 1981. - 200 с.

47. Каніщенко А.П. Система роботи над розумінням тексту у початковій школі / А. П. Каніщенко. - К. : Національний педагогічний університет ім. Д. П. Драгоманова, 2003. - 95 с.

48. Карпова С.Н. Особенности Ориентировки на слово у детей / С.Н. Карпова , И.Н. Колобова. - М. : Изд. Московского университета, 1978. - 166 с.

49. Кашаков М. М. Психология педагогического мышления / Кашаков М. М. - С-Пб. : Алетейя, 2000. - 463 с.

50. Киричук О. І. Підготовка учня до сприймання нового тексту / О.І Киричук, Г.П. Волошина // Початкова школа. - 1992. - №9-10. - С. 29-31.

51. Кондратенко А.П. Розумові здібності дитини : диференціально-діагностичний довідник психолога школи 1 ступеня / [за ред. С. Максименка, О. Главника]. - К. : Главник, 2004. - 112 с.

52. Кондратенко Л.О. Весела грамота : методичні рекомендації для вчителів та вихователів початкової школи / [за ред. З.Гільбуха]. - К., 1995. - 144 с.

53. Косма Т.В. Мислення учнів молодшого шкільного віку / Косма Т.В. - К., 1968. - 206 с.

54. Косма Т.В. Особливості розвитку мислення учнів молодших класів / Косма Т. В. - К. , 1956. - 118 с.

55. Кочан І Лінгвістичний аналіз тексту : [курс лекцій] / Кочан І. - Львів : Світ, 1999. - 142 с.

56. Кравчук Д.М. Писемне мовлення учнів 1-3 класів / Кравчук Д.М. - К., 1984. - 135 с.

57. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников / Крутецкий В.А. - М. : Просвещение, 1976. - 303 с.

58. Кулагина И.Ю. Возрастная психология. Развитие ребёнка от рождения до 17 лет / Кулагина И.Ю. - М. : Изд. РОУ, 1996. - 197 с.

59. Кутина Н. Структурно-смысловой анализ художественного текста / Кутина Н. - Свердловск, 1980. - С. 9.

60. Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія: [курс лекцій] / Кутішенко В. П. - К. : ІНЛ, 2005. - 157 с.

61. Лосева Л. Как строится текст / Лосева Л. - М. : Просвещение, 1980. - 94 с.

62. Львов М.Р. Методика преподавания русского языка в начальных классах / Львов М.Р. - М. : Просвещение, 1987. - 415 с.

63. Маган Н. Розвиток зв'язного мовлення на уроках рідної мови / Н. Маган // Початкова школа. - 2005. - №4. - С. 12-15.

64. Масальський В.І. Нариси з історії розвитку методики мови загальноосвітніх початкових і середніх класах УРСР Київського університету / Масальський В.І. - К., 1962. - 202 с.

65. Матюшин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении / Матюшин А. М. - М. : Педагогика, 1972. - 208 с.

66. Мейенова М. Теоретическая поэтика / Мейенова М. - Вроцлав, 1974. - С. 27.

67. Мельничайко В.Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови : [посібник для вчителя] / Мельничайко В. Я. - К., 1986. - 168 с.

68. Менчинская Н. А. Проблемы учения и умственного развития школьника / Менчинская Н.А. - М. : Педагогика, 1989. - 220 с.

67. Методика викладання української мови : [навчальний посібник для учнів педагогічних училищ із спеціальністю „Викладання у початкових класах”]. - К. : Вища школа, 1989. - 423 с.

68. Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів: норми оцінювання знань, умінь і навичок / [упорядник А.М. Заїка] ; 2_е вид., доповнене. - К. : Магістр-S, 1999. - 88 с.

69. Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів: норми оцінювання знань, умінь і навичок ; [упорядник К.С. Прищепа]. - К. : Магістр-S, 1996. - 80 с.

70. Методические основы языкового образования и литературного развития младших школьников / [по общ. ред. Т.Г. Ромзаевой]. - С.-Пб. : Специальная литература, 1996. - 172 с.

71. Мислення в діяьності молодших школярів / [під ред. Г.С. Костюка, Г.О. Болла]. - К. , 1981. - 160 с.

72. Мислення дитини / [упоряд. С. Максименко, А. Кондратенко, О. Главник]. - К. : Главник, 2004. - 112 с.

73. Мир детства: младший школьник / [под. ред. А.Г. Хрипковой; отв. ред. В.В. Давыдов]. - 2_е изд., доп. - М. : Педагогика, 1988. - 272 с.

74. Москольская О. И. Текст как лингвистическое понятие / О.И. Москольская // Иностранные языки в школе. - 1978. - №3. - С. 9-17.

75. Мурзин Я. Н. Текст и его восприятие / Я. Н. Мурзин, А. С. Штерн. - Свердловск, 1991. - 172 с.

76. Навчаємо і виховуємо на уроках читання : [збірник статей]. - К., 1986. - 120 с.

77. Навчання в 3 (2) класі : рідна мова, читання / [Вашуленко М.С. та інші]. - К. : Освіта, 1998. - 240 с.

78. Науменко В. Програма з читання / В. Науменко // Початкова школа. - 2003. - №9. - С. 50-54.

79. Овчарова Р.В. Практическая психология в начальной школе / Р.В. Овчарова. - М. : Сфера, 1996. - 240 с.

80. Овчинникова Т.Н. Личность и мышление ребёнка : диагностика и коррекция / Т.Н. Овчинникова . - М. : Акад. проэкт, 2000. - 208 с.

81. Омарокова М. И. Преодоления трудностей / М. И. Омарокова, И. А. Ракорт, И. З. Постоловский. - М. : Просвещение, 1990. - 126 с.

82. Павлюк О. В. Уроки рідної мови в 2 класі трирічної початкової школи з російською мовою навчання : [посібник для вчителя] / О.В. Павлюк ; 2-е вид., перероблене. - К. , 1986. - 158 с.

83. Панченко Г. А. Завдання та цікаві питання з рідної мови 3 (2) клас / Г. А. Панченко, Л. П. Мамалига. - Тернопіль : Підручники і посібники, 1998. - 64 с.

84. Пархаменко Н. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання / Н. Пархаменко // Початкова школа. - 1997. - №7. - С. 44-48.

85. Передрій Г.Р. Уроки української мови в 4 класі / Передрій Г.Р. - К. , 1980. - 160 с.

86. Пиаже Н. Речь и мышление ребёнка / Пиаже Н. - С-Пб. : Союз, 1997. - 256 с.

87. Питання текстології / [за ред. С.Д. Зубкова]. - К. : Наукова думка, 1967. - 372 с.

88. Питання текстології: дожовтнева та радянська література / [за ред. М.Е. Сиваченко]. - К. : Наукова думка, 1989. - 248 с.

89. Плющ М.Я. Робота над текстом в початкових класах / М.Я. Плющ, Н.Я. Грипас. - К., 1986. - 168 с.

90. Порядченко Л. Ознайомлення першокласників із різновидами опису / Л. Порядченко // Початкова школа. - 2004. - №5. - С. 20-23.

91. Рідна мова в 4 класі чотирирічної і 3 класі трирічної початкової школи / [Варзацька А.О. та ін.]. - К. : Освіта, 1997. - 128 с.

92. Русский язык : [энциклопедия]. - М., 1979. - С. 348.

93. Светловская И.Е. Развиваем логику : программа интенсивного развития словесно-логичного мышления через естественные игровые ситуации / И.Е. Светловская . - М. : ЭКСМА ПРЕСС, 2002. - 64 с.

94. Скрипченко Н.Ф. Читання в 2 класі (3, 4 класі) чотирирічної початкової школи / Н.Ф. Скрипченко, О.Я. Савченко . - К., 1987. - 160 с.

95. Сорокин Ю.А. Психо-лингвистические аспекты изучения текста / Ю.А. Сорокин. - М. : Наука, 1985. - 168 с.

96. Стативка В.И. Взаимосвязное обучение умением речевой деятельности / В.И. Стативка. - Сумы : Редакционно-изд. отдел Сум. ГПУ им. А.С. Макренка, 2004, - 332 с.

97. Сумська О.І. Завдання з розвитку зв'язного мовлення учнів 1-3 класів / Сумська О.І. - К. : Вища школа, 1986. - 200 с.

98. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / [за заг. ред. І.К.Білодіда]. - К., 1973. - С. 549.

99. Теорія і практика лінгвістичного аналізу художнього тексту / [за ред. М. Круше]. - Тернопіль : Лілея, 1997. - 172 с.

100. Теслюк І. Методика роботи над науково-художнім текстом в початкових класах / І. Теслюк // Студентський науковий вісник Тернопільського державного педегогічного університету ім. В. Гнатюка. - Тернопіль. - 2004. - Вип. №9. - С. 120-123.

101. Трухова В.А. Робота над картиною - один з напрямків розвитку мислення / В.А. Трухова // Початкова школа. - 1985. - №8.

102. Тураева З.Я. Лингвистика текста. Текст : структура и семантика / Тураева З.Я. - М. : Просвещение, 1986, - 126 с.

103. Українська мова в 4 класі чотирирічної початкової школи / [Л.О. Варзацька, Л.В. Суратівський, О.І. Мельничайко та інші]. - К., 1989. - 160 с.

104. Українська мова з методикою навчання в початкових класах: інтегрований курс / [за ред. А.П. Каніщенко, Г.О. Ткачук]. - К. : Промінь, 2003. - 232 с.

105. Цінько С. Критерії відбору текстів для сприймання учнями на слух / С. Цінько // Українська мова і література в школі. - 2000. - №4. - С. 11-14.

106. Хорошковська О.Н. Диференційовані завдання з української мови для 2 класу (шкіл з російською мовою) / О.Н. Хорошковська, Г.І. Охота . - К. , 1983. - 142 с.

107. Хорошковська О.Н. Українська мова в 3 класах чотирирічної початкової школи з російською мовою навчання / О.Н. Хорошковська. - К. , 1988. - 144 с.

108. Чидинова Е.В. Младшие школьники в учебной деятельности / Чидинова Е.В. - Рига : Эксперимент, 1999. - 76 с.

109. Чуприкова Н.К. Умственное развитие и обучение : [учебно-методическое пособие] / Н.К. Чуприкова. - М. : Воронеж: изд. МПСК: МОДЗК, 2003. - 320 с.

110. Чуйко Г.А. Методика викладання української мови в початкових класах : [підручник для педагогічних училищ]. - К., 1975. - 384 с.

111. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення : [навчальний посібник] / Шевчук С.В. - К. : Література ЛТД, 2001. - 480 с.

Размещено на Allbest.ru

...