Категорії типових та нетипових текстів. Порівняльна типологія англійських та українських перекладів поетичних творів. Особистість читача в сучасному англомовному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.111

КП

№ держреєстрації 0107U001286

Інв.№

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет (СумДУ)

40017, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2; тел. 330172

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор СумДУ

д-р фіз.-мат. наук, проф.

__________ А.М. Чорноус

ЗВІТ

ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ

КАТЕГОРІЇ ТИПОВИХ ТА НЕТИПОВИХ ТЕКСТІВ.

ПОРІВНЯЛЬНА ТИПОЛОГІЯ АНГЛІЙСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДІВ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ. ОСОБИСТІСТЬ ЧИТАЧА В СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ

(заключний)

Керівник НДЧ

к.ф.-м.н. Д.І. Курбатов

Керівник НДР

канд. філол. наук, доц. І.К. Кобякова

Рукопис закінчено 20 жовтня 2011р.

Реферат

Звіт про НДР: с. 43, джерел. 38

Об'єкт дослідження: димензіональна лексика дистантних мов, комунікативні одиниці, що об'єктивується актуальністю питань текстоцентричного спрямування: онтології текстів, їх категорій, таксономії, дискурсивної детермінації та лінгвокогнітивних аспектів.

Мета даної роботи: проаналізувати лінгвокогнітивні зони вищезазначеного об'єкту дослідження; вивчення системно-функціональних параметрів номінацій іманентних мовних систем; дослідження комунікативних одиниць, що об'єктивується актуальністю питань текстоцентричного спрямування: онтології текстів, їх категорій, таксономії, дискурсивної детермінації та лінгвокогнітивних аспектів.

Методи дослідження: системно-структурного та порівняльного аналізу - при таксономії комунікативних одиниць та вимірювальної лексики. Системне дослідження дієвості мовотворчої функції в нетипових текстах малого жанру. Структурно-семантичний аналіз тексту препарує інтерпретацію сюжетних блоків та їх призначення.

Проблема дослідження зумовлена тенденціями сучасної лінгвістики до вивчення системно-функціональних параметрів номінацій іманентних мовних систем, до осмислення методологічних питань концептуалізації та категоризації.

КОМУНІКАТИВНІ ОДИНИЦІ, МАЛІ ТЕКСТИ, ТАКСОНОМІЯ, КАТЕГОРІЇ ТЕКСТІВ, СИНТАКТИКА, ПРАГМАТИКА, КВАНТИТАТИВНІ ОДИНИЦІ, ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ АСПЕКТИ, КВАНТИТАТИВНІ ПАРАЛЕЛІ.

Зміст

Вступ

1. Лінгвокогнітивні аспекти комунікативних одиниць

2. Категоризація кількісно-якісних концептів у текстових фрагментах

3. Основні категорії нетипових текстів

4. Сучасні напрямки аналізу мета комунікації

5. Структурно-композиційні особливості текстів-регулянтів в англомовному дискурсі

6. Екстеріоризація комунікативного мовчання у поетичних текстах-трансляторах

7. Слова міри і ваги: лінгвокогнітивні аспекти

8. Квантитативні одиниці англійської мови: перекладацькі аспекти

Висновки

Перелік посилань

Вступ

Актуальність дослідження зумовлена тенденціями сучасної лінгвістики до вивчення системно-функціональних параметрів номінацій іманентних мовних систем, до осмислення методологічних питань концептуалізації та категоризації.

Питаннями вивчення категорій типових та нетипових текстів займались викладачі та аспіранти кафедр теорії та практики перекладу та германської філології СумДУ. Мета даної роботи полягає в системному дослідженні дієвості мовотворчої функції в нетипових текстах малого жанру.

У руслі колективної теми у 2008 року вийшли друком монографія «Слова міри і ваги: лінгво-когнітивні аспекти», автор проф.. Швачко С.О. (СумДУ, 2008), колективна монографія викладачів Швачко С.О., АнохіноїТ.О., Баранової С.В., Кобякової І.К., Козловської Г.Б., Косенко Ю.В., Подолкової С.В., Самохіної В.О., Соколової І.В., Чуланової Г.В. «Лінгвокогнитивні аспекти малих текстів» (Суми, 2008) та посібник «Квантитативні одиниці англійської мови: перекладацькі аспекти» автор проф.. Швачко С.О. (з грифом МОН №1.4/18-5-15-70 від 03.07.08). У2010 році вийшов друком навчальний посібник з грифом МОН України «Числівник англійської мови» за співавторством викладачів Баранової С.В., Кобякової І.К. Медвідь О.М., Чернюк Н.І., Єгорової О.І., Шуменко О.А.

Об'єктом дослідження є димензіональна лексика професійних мов, комунікативні одиниці, що об'єктивується актуальністю питань текстоцентричного спрямування: онтології текстів, їх категорій, таксономії, дискурсивної детермінації та лінгвокогнітивних аспектів.

Предметом дослідження є аналіз лінгвокогнітивних зон об'єкту дослідження; вивчення системно-функціональних параметрів номінацій іманентних мовних систем; дослідження комунікативних одиниць, що об'єктивується актуальністю питань текстоцентричного спрямування: онтології текстів, їх категорій, таксономії, дискурсивної детермінації та лінгвокогнітивних аспектів

Результати колективної роботи викладачів та аспірантів над науковою темою кафедри відображені у надрукованих протягом 2008-2011 років статтях і тезах, в т.ч. у Віснику СумДУ (Філологія, №1, 2008): проф.. Швачко С.О., студ. Єгорова О.І. «Сім чудес квантитативної лексики (типологічний аспект)», проф.. Швачко С.О., студ. Мокренко О.А. «Категоризація метафоричних зсувів: типологічні аспекти», проф. Кобякова І.К. «Поверхнева та глибинна структури текстів: типологічні аспекти», проф. Кобякова І.К., студ. Столяренко В.М. «Категоризація гумору: лінгвокультурні аспекти», асп. Бока О.В., студ. Барсук Т.В. «Актуалізація власних імен у казковому дискурсі», асп. Бока О.В. «Власні імена як компресовані тексти-носії когнітивної інформації (на матеріалі казки Дж. Роулінг «Гаррі Поттер і орден Фенікса»)», асп. Дорда В.О. «Гендерні аспекти молодіжного сленгу», ст. викл. Косенко Ю.В. «Реалізація позитивної ввічливості в метакомунікативному блоці прощання (на матеріалі англомовного художнього дискурсу)», проф. Медвідь О.М., студ. Ізмайлова І.Г. «Прагматичні інтерпретації текстів політичного дискурсу», проф. Чернюк Н.І. «Квантитативні аспекти неоднорідної збірності», асп. Чуланова Г.В. «Категоризация оценочно-побудительной семантики в текстах-регулятивах».

У фаховому виданні Віснику СумДУ (Філологія, № 2, 2008) опубліковані результати дослідження: проф. Баранової С.В. «Кількісно-якісне словосполучення як результат категоризації об'єктів оточуючої дійсності», асп. Герман М.В. «Відтворення поетичної структури вірша Р.М. Рільке «Пантера» у перекладі У.Арндра (W. Arndt)», асп. Жулавської О.О. «Синонімічний ряд імені концепту ТЕРОРИЗМ», проф. Кобякової І.К., студ. Геми А.В. «Лінгвокомунікативні аспекти тендерних конструктів (в англомовних фразеологізмах)», асп. Пушко Л.В. «Антропометричність фразеологізмів з фітоморфними номінаціями (на матеріалі англійської і української мов), проф.. Швачко С.О., проф. Кобякової І.К., проф. Анохіної Т.О. «Концептуальний підхід до структурних одиниць текстів: контрактивні аспекти», проф.. Швачко С.О., студ. Єгорової О.І. «Когнітивні зони вимірювальної лексики: типологічний аспект».

Результати досліджень опубліковані в інших фахових виданнях та матеріалах наукових конференцій України: проф. Кобякова І.К. «Лексико-семантичні параметризації рекламних текстів», «Комунікативний підхід до вивчення імпліцитності художнього тексту», «Средства выражения понятия двойственности в английском языке»; здобув. Бондаренко Ю.С., студ. Терещенко А. «Англійські формули - реакція як невід'ємна частина діалогічної комунікації»; здобув. Буката М.В. «Семантичне навантаження силенціального ефекту у музичному дискурсі (на матеріалі англомовних художніх текстів)»; асп. Герман М.В., студ. Яременко Ю. «Комп'ютерний жаргон в аспекті гендер лінгвістичних досліджень»; викл. Дорда В.О., студ. Горенко В.М. «Семантичні особливості словосполучень з нумеральним компонентом - числівником на матеріалі американського сленгу»; асп. Єгорова О.І. «Фразео-семантичне поле індфінітної квантитативності (типологічні аспекти)»; викл. Жулавська О.О. «Метафорична персоніфікація концепту ТЕРОРИЗМ у сучасному англомовному газетному дискурсі»; викл. Куліш В.С. «Поетичні образи мовчання в англомовному художньому дискурсі»; асп. Попова О.В. «Мовленн6єва актуалізація емотивності»; проф. Медведь О.М., асп. Попова О.В. «Вербализация эмоций и их декодирование»; асп. Бровкіна О.В. «Імпліцитне вираження емоційного змісту в парентальному дискурсі»; доц. Таценко Н.В. «Картини світу як базові поняття когнітивно-дискурсивної парадигми лінгвістики»; доц. Чепелюк А.Д. «Тексти малого жанру», «Онтологічне буття текстів змішаної форми (на матеріалі німецькомовного дискурсу)»; ст. викл. ЧулановаГ.В. «Синтаксические средства выражения эмоций в текстах-регулятивах»; «Экстериоризация оценки в рекламных текстах»; проф. Швачко С.О. «Основні віхи аналізу корелюючих текстів», проф. Швачко С.О., студ. Бугрик Є. «Моделювання англомовних вторинних текстів: лінгвокогнітивні аспекти»; проф. Швачко С.О., студ Горенко В. «Семантична девіація англійських числівників: аспекти спустошених слів», проф. Швачко С.О., студ. Сенченко Ю. «Лінгво-когнітивні аспекти афоризмів у корелюючих текстах (на матеріалі текста оригінала та транслятора)», проф. Швачко С.О. «Дидактическая валоративность текстов англоязычных сказок»; доц. Баранова С.В., студ. Шелехова О. «Класифікація прислівників в авторському дискурсі», доц. Баранова С.В., викл. Свирид А.М. «Статус паузи в англомовному художньому дискурсі», доц. БарановаС.В., студ. Сергієнко А. «Лінгвокомунікативні особливості матримоніального дискурсу»; доц. Косенко Ю.В., студ. Овчинникова О. «Феномен мовчання як невербальний засіб комунікації (на матеріалі роману Е.Л. Войнич “Ґедзь”)»; доц. Медвідь О.М., студ Шечкова О. «Структурно-семантичні особливості рекламних текстів», доц. Медвідь О.М., студ. Журавльова Є. «Лінгвістичні елементи комунікативного домінування в соціальному дискурсі», доц. Медвідь О.М., студ. Плигун О. «Функціонування інновацій в англійській мові», доц. Медвідь О.М., асп. Волков О. «Роль мови в межах медіапростору»; доц. Чернюк Н.І. «Засоби передачі невпевненості в англійській мові».

лінгвокогнітивний транслятор мова екстеріоризація

1. Лінгвокогнітивні аспекти комунікативних одиниць

Сучасні лінгвісти фокусують увагу на дослідженні комунікативних одиниць, що об'єктивується тенденціями сьогодення, актуальністю питань текстоцентричного спрямування: онтології текстів, їх категорій, таксономії, дискурсивної детермінації та лінгвокогнітивних аспектів. Значущими є питання концептуалізації та категоризації комунікативних одиниць з притаманними їм семантикою, синтактикою та прагматикою [1; 2; 3; 4]. У парадигмі текстів виокремлюються структури малих форм, малих жанрів, метазнаки на позначення яких зумовлені розміром, обсягом об`єкта. До малих текстів тяжіють також блоки ситуацій із стандартних текстів - завершені за змістом та інтегровані прагмемами.

Науковці доходять висновку, що первинним та вторинним текстам притаманні композиційно-сюжетна, композиційно-смислова, композиційно-мовленнєва системи, тобто інтеграція змісту, смислу та форми. Структурно-семантичний підхід до тексту препарує інтерпретацію сюжетних блоків та їх призначення. Концептуальний простір (ментальний) обіймає загальний зміст та основні смисли [2; 5 ; 6; 7]. Однойменний аналіз охоплює експлікацію мовних одиниць спільної теми та сюжетних блоків. Останні структуровані текстовими ситуаціями, змістовими подіями. До універсальних тяжіють базові текстові концепти (Час, Простір, Людина, Події). Мінімальна сюжетна одиниця - це тематичний ланцюжок, мотив. Денотативний простір корелює з реальним світом, що відображається у тексті. Зміст описує позамовну дійсність, це - лінійне розгортання сюжету. Смисл виокремлюється із структури змісту та основних категорій. Зміст - матеріальна сторона смислу, думки, інтерпретації того, що омовлюється у тексті [2; 6; 8]. Концептуалізація - осмислення предметів, явищ, подій реального та ірреального світів. Концептуальний аналіз націлений на вивчення організації знань про світ, які омовлені у семантиці слів, словосполучень та контекстів.

Текстові концепти розгортаються на перетині імплікаційних та експлікаційних аспектів поліфонічних комунікативних одиниць. Мова долає думки. Увага до поверхневих та глибинних структур текстів є валідною на часі та вельми актуальною [9; 10]. Серед здобутків у парадигмі лінгвістики тексту особливе місце посідає розпізнання базових, загальних та факультативних категорій, наявність яких слугує критерієм розподілу текстів на стандартні та нестандартні, типові та нетипові.

Концептуально-семіотичний підхід до текстів уможливлює розуміння імпліцитності, здатності текстів передавати не тільки те, що має експліцитну інтерпретацію [2; 13], але й те, що «втягнуто в текст» асоціаціями та конотаціями.

Питальне напруження у загадках категоризується інакомовленнєвою дескрипцією, паузацією, умовчанням, полісемією, омонімією, зміщенням фокусу, відсутністю плеоназму, порушенням логічної сукцествності.

Тексти малої форми здатні до модифікації, семантичних зсувів та деривації. Вивчення текстів малої форми та ситуативних аналогів препарує осмислення цілої низки проблем сучасного мовознавства та перекладознавства.

2. Категоризація кількісно-якісних концептів у текстових фрагментах

Взаємозалежними сторонами будь-якого предмета, явища, події виступають якісна та кількісна визначеності. Формою вираження самої кількості та якості як універсальних логічних категорій є кількісно-якісні відношення, що репрезентують реально існуючі якісні та кількісні ознаки предметів у їх єдності, сприймаються людиною, відбиваються в її свідомості та знаходять відображення в мовних знаках. Серед мовних знаків, що відбивають кількісно-якісні відношення, чільне місце посідають іменникові словосполучення, в яких досягається єдність об'єкта та атрибутованої йому ознаки (якісної, кількісної, кількісно-якісної) та спостерігається певне тяжіння категорій квантитативності та квалітативності до сфери субстантивності. Етимологічні витоки прикметників та числівників, тобто слів, що виражають кількість та якість, їх генетичне тяжіння до імені втілюються в лексичних та синтаксичних зв'язках з іменником в сучасній англійській мові, що виявляється в дії принципу семантичної атракції, у комплексній реалізації концептів якості, кількості та субстантивності.

В ході дослідження встановлено, що основним засобом вираження квантитативно-квалітативних відношень на синтаксичному рівні є кількісно-якісні словосполучення (КЯС). КЯС - це синтаксична одиниця, яка складається не менш, ніж з двох повнозначних слів, що актуалізує у формі розчленованої номінації квантитативно-квалітативні характеристики дійсності за допомогою типових для англійської мови засобів. Семантична модель КЯС представлена двома загальними типами: Кількість + Якість + Субстанція (1), Кількісна Якість + Субстанція (2) [12].

Одиниці, що позначають кількість (кількісні числівники, квантитативні іменники, параметричні прикметники, кількісні займенники та прислівники) та якість (якісні та відносні прикметники, дієприкметники І та ІІ, іменники в загальному та присвійному відмінках, вжиті у функції атрибута опорного компонента КЯС) у даних структурах, належать до функціонально-семантичних полів квантитативності та квалітативності відповідно. Кількісно-якісне значення передають такі лексичні одиниці, як порядкові числівники та нумеративні прикметники-деривати. Вони мають похідний характер. Їх лексичне значення складається з речовинного значення кореня (числівника) та словотвірного значення. Відмінна риса таких найменувань - чітко виражений вторинний характер: вони сприймаються як одиниці залежні, семантично пов'язані з вихідними одиницями. Квантитативно-квалітативні слова розташовуються в зоні перетину функціонально-семантичних полів якості та кількості, а тому виступають носіями сем якісності та кількісності водночас.

Кількісно-якісні відношення передаються сукупністю структурних типів словосполучень, що складають парадигму КЯС. До неї належать:

- нумерально-квалітативні словосполучення (НКС);

- словосполучення з ненумеральним квантифікатором;

- конструкції з кількісним іменником у ролі опорного слова;

- словосполучення з порядковим числівником та денумеральним прикметником.

За найширшого охоплення синтаксичних явищ у парадигмі речення як один із складників вирізняють системні перетворення речень на одиниці нереченнєвої природи. Кожний мовний або мовленнєвий зразок словосполучень формується у структурі простого ускладненого речення і є наслідком різних перетворень вихідного для них речення [13, с. 159 - 198].

КЯС, як і іменникові словосполучення інших типів, є найпродуктивнішими похідними від речення синтаксичними одиницями. Так, елементарні двоскладові речення з підметом, вираженим іменником конкретного або абстрактного значення, та складеним іменним присудком з іменною частиною, переданою кількісно-якісною одиницею, перетворюються на іменникові словосполучення з опорним іменником конкретної / абстрактної семантики і залежним ад'єктивно-нумеральним компонентом, пор.: She says іt's really not very flatterіng to her that the women who fall іn love wіth her husband are so uncommonly second-rate [14, с. 100] ( so uncommonly second-rate women).

... he was seventy-eіght when he dіed and hіs last іllness was hіs fіrst [15,с.177] ( hіs fіrst іllness). Пор. також наступні трансформації КЯС:

Num + A + N Num + N be A: two beautіful sіsters two sіsters are beautіful;

Pron quant + A + N Pron quant + N be A: many red roses many roses are red;

Num(o) + N N be Num(o): the fіrst book the book іs fіrst;

Adj denum + N N be Adj denum: the fіrst-class carrіage the carrіage іs fіrst-class;

A + N quant N quant be A: a charmіng couple a couple іs charmіng; a dancіng paіr a paіr іs dancіng;

A + N quant + prep + N N quant + prep + N be A: a large amount of books an amount of books іs large;

N quant + prep + A + N N quant + prep + N be A: a pіece of delіcіous cake a pіece of cake іs delіcіous;

A1 + N quant + prep + A2 + N N quant + prep + A2 + N be A1: a large collectіon of old chіna a collectіon of old chіna іs large.

Таким чином, в моделях словосполучень на структурно-синтаксичному рівні закладені можливості виконання ними функцій, актуалізація яких відбувається в мовленні, конкретному тексті. Функції КЯС, грунтуючись на номінативності як основній ознаці словосполучення, визначають специфіку "поведінки" квантитативно-квалітативних конструкцій в структурі тексту. Зокрема, вони зумовлюють їх здатність брати участь у реалізації ряду текстових категорій.

3. Основні категорії нетипових текстів

Тексти вивчаються у руслі агностичних, конструктивних, комунікативних і навчальних параметрів. Різноманітність текстів проявляється в наявності атрибутів - великих і малих форм, інформативних і неінформативних, емоційних і неемоційних, усних і письмових, вербальних і невербальних. Текст як елемент культури виступає важливим інгредієнтом конвенційних канонів і традицій. Як об'єкт літератури текст корелює із грою за змістом, з ритуалом - за формою. У текстах репрезентуються реальні та ірреальні події, зберігаються традиції минулого, у домислах і фантазіях створюються нові моделі картин світу. Змістові опозиції дане: нове, відоме: невідоме, важливе: неважливе, тривіальне: нетривіальне, серйозне: несерйозне по-різному матеріалізуються в текстах. Типові тексти на відміну від нетипових характеризуються наявністю логічної зв'язності, ригористичної форми і структурно-композиційної даності. У нетипових текстах формальні зв'язки превалюють над змістовними, тому тут не реалізуються такі категорії, як заголовок, сюжет, зачин, кінцівка. Тексти з невідзначеними категоріями (прислів'я, загадки, висловлювання) розміщуються в антологіях за тематичним принципом.

Релевантним для нетипових текстів є дисгармонія між формою та змістом. Порівняйте наявність інформативних лакун у скоромовках, дитячих римуваннях:

Swіngіng, swіngіng, swіngіng hіgh,

Swіngіng, swіngіng, swіngіng low.

Snap, snap, snap your fіngers,

Tap, tap, tap your toes.

Hot cross buns! Hot cross buns!

One a penny, two a penny. Hot cross buns!

Hіgh steppіng horses, Hіgh steppіng horses,

Hіgh steppіng horses, Jіggіty, jіggіty jog!

Невеликі за розміром, стилістично компресовані, семантично модифіковані АГВ складають групу нетипових текстів. Родовою формою для них є художні тексти. Спільною прогнозуюча функція. Пор. вірш, притчу, гумористичні висловлювання, оповідання тощо. Жанр (у руслі того або іншого функціонального стилю) позначений дієвістю конструктивного принципу, специфікою композиційної організації матеріалу та стилістичної репрезентації. До текстів малого жанру належать афоризми, парадокси, байки, прислів'я, семантика яких обумовлюється фактором об'єму. В АГВ речення зв'язані за змістом між собою в рамках загального задуму автора. Цільність тексту АГВ передбачає не тільки лінійно поданий зв'язок частин, але їх внутрішню упорядкованість, координаційну співвіднесеність (когерентність). У нетипових текстах спостерігається розрив між цільністю і зв'язністю. Тематична єдність нетипових текстів забезпечується лексичним повтором та іншими видами когезії. Когерентність АГВ є ілюзорною, що експлікується розривом між даним і новим, інтродукцією і фокусом.

Як відомо, тексти відносяться до комунікативних одиниць. Але поряд із цим їм притаманні ізоморфні номінативним одиницям риси: вони відкриті процесам скорочення та пролонгації. Внаслідок скорочення з'являються тези, анотації, резюме, а внаслідок пролонгації - серіали, коментарі, тексти-домисли тощо. Як і слова, деякі тексти (прислів'я, висловлювання, промовки, загадки) відносять до готових для вживання одиниць. Так, в односкладних реченнях (заголовки, накази, прохання) номінативні одиниці одержують "комунікативний" заряд. З іншого боку, складні номінації (типу a gіve - me - my - money - back - or - І - kіll - you expressіon) відносять ретроспективно до комунікативних одиниць[16]. Змінюваність, деривація текстів очевидна із появою вторинних комунікативних одиниць, що утворюються від прислів'їв, загадок, афоризмів тощо. Текстові інновації охоплюють не тільки поверхневу структуру, але також семантичні зсуви: від серйозного до несерйозного, від буквального до фігурального, від практичного до непрактичного, від очевидного до ірреального, від урочистого до гумористичного і т.д.

4. Сучасні напрямки аналізу метакомунікації

Термін метакомунікація релевантний до сучасних досліджень, виконаних у руслі лінгвістики, теорії дискурсу, теорії міжособистісної комунікації. Термін метакомунікація був введений у науковий ужиток в середині 60-х років ХХ ст. П. Вацлавіком, який розглядає метакомунікацію як комунікацію про комунікацію, розуміючи під цим отримання інформації, але не на змістовному рівні, а на рівні формування "особистого сприйняття співрозмовника", тобто на рівні, на якому комуніканти інформують один одного про свою позицію [17, с. 40, 63, 83]. Проблеми, пов'язані зі спілкуванням, розглядалися і на більш ранніх етапах. Так, досліджуючи філософські засади метакомунікації, В.Велте [18, с. 8-11] посилається на праці Платона, Арістотеля та М.Хайдегера, які виокремлювали даний феномен як важливий аспект людського спілкування, хоч і не називали його терміном метакомунікація. У міркуваннях філософів стосовно ролі метакомунікації чинне місце займає саморефлексія, здібність аналізувати самого себе: свій психологічний стан, вербальну та невербальну поведінку.

Термін метакомунікація був уведений в науку американськими дослідниками Дж. Рушом та Г. Бейтсоном [19], які займалися дослідженням особливостей комунікації при захворюванні шизофренією та дійшли висновку, що у тих, хто страждає від даного захворювання, відсутня здатність до розрізнення логічних типів, тобто у них не формуються метакомунікативні навички. З другої половини 50-х років XX ст. Г. Бейтсон зосереджує зусилля на вивченні явища метакомунікації, придаючи йому несподіване для того часу поширення. Предметом спеціальних досліджень стає метакомунікація у тварин, зокрема комунікативні аспекти ігрової поведінки.

Незважаючи на те, що термін метакомунікація був уведений більше піввіку тому, за цей час з'явилося лише декілька праць, які аналізують це явище. Так, метакомунікація досліджується:

1) як комунікація про комунікацію, як авторський коментар до особистого тексту [20];

2) як інформація про спосіб викладення інформації у тексті, як ключ до його декодування;

3) як засіб гіперсинтаксичного членування та когезії тексту;

4) як спосіб вираження думок, форма викладення, як відношення співрозмовника до вибраного мовленнєвого оформлення [21, с. 16];

5) як зворотний зв'язок, стосовно того, що адресат отримав повідомлення та зрозумів його правильно;

6) як мовленнєва дія самоконтролю, або операція змістовного контролю та корекція особистого висловлення, яка пов'язана з вирішенням завдань породження мовлення, виправлення помилок та неточностей при спілкуванні, у міру розвитку дії;

7) як комунікація, що супроводжує комунікацію та призначена регулювати мовленнєве спілкування засобами самої мови [22, с. 52].

Більш близьким нам є останній підхід до розуміння метакомунікації, оскільки, на наш погляд, метакомунікативні одиниці мови так чи інакше здійснюють реальне, активне регулювання процесу спілкування шляхом мовленнєвого контакту. Мовленнєвий контакт, який пронизує спілкування, ми визначаємо як фізичний канал та психологічний зв'язок між комунікантами.

При аналізі метакомунікації у контексті інтимних стосунків Х. Ньюман стверджує, що вона є повідомленням, яке свідчить про те, з яким наміром людина відправляє інформацію та як, на його думку, на цю інформацію повинен відреагувати її співрозмовник. На думку дослідника, метакомунікація дозволяє мовцю характеризувати свої стосунки з партнером по комунікації; при цьому інтерпретація метакомунікації адресантом та адресатом може не збігатися. У сімейних стосунках існують розбіжності між використанням метакомунікації батьками та матерями. Непряма мова частіше використовується жінками, ніж їх чоловіками або дітьми. Таким чином, при вивченні метакомунікації дослідниками аналізуються такі фактори, як ступінь знайомства партнерів по спілкуванню, тип спілкування, тривалість взаємостосунків, вік, гендер тощо. Слід підкреслити про наявність розбіжностей та суперечностей висновків у працях різних вчених. Цей факт, на нашу думку, пояснюється тим, що в науковому осмисленні та аналізі метакомунікації вітчизняними і зарубіжними дослідниками залишається низка лакун для подальшого дослідження.

5. Структурно-композиційні особливості текстів-регулянтів в англомовному дискурсі

Реклама являє собою відносно новий канал інформації. Реклама як об'єкт наукового дослідження має поліаспектний, міждисциплінарний характер. Вона привертає увагу маркетологів [23, с. 8, 9, 13, 16], фахівців із психології, соціології, культурології, етики, естетики й лінгвістики.

Метазнак "реклама" (франц. Reclame, лат. Reclamare - "закликати", "вимагати") тлумачиться по різному:

-діяльність, спрямована на стимулювання збуту товарів підприємства, розширення або створення попиту на них, на підтримку й підвищення репутації підприємства в очах споживача;

-популяризація товарів, видовищ, послуг і т.п. з метою залучення уваги покупців, споживачів, глядачів, замовників і т.п.;

-спосіб інформування з метою продажу;

-форма комунікації, яка намагається перекласти якості товарів і послуг, а також ідей у русло потреб і запитів споживача;

-функціональний різновид дискурсу, головною особливістю якого є об'єднання інформативності й експресивності, спрямоване на реалізацію прагматичного впливу на реципієнта;

-мистецтво впровадження єдиного у своєму роді споживчого мотиву в свідомість якомога більшого числа людей за найменших витрат;

-певний інноваційний процес; інвестування у свідомість людей;

-інститут переконування [24, с. 85].

При аналізі суб'єктів рекламного ринку велику роль грає "зворотний зв'язок", за допомогою якого контролюється просування товарів на ринку, створюється й закріплюється у покупця система переваг, вносяться корективи в прагматичну діяльність. Використовуючи можливості спрямованого впливу на споживача, реклама сприяє не тільки формуванню попиту, але й керуванню ним.

Таким чином, у теорії мовної діяльності особливий інтерес для нас становить розробка поняття комунікативної компетенції, тобто здатності відправника в конкретних ситуативних умовах обирати оптимальне висловлення для досягнення ефективної комунікації. Будь-яке висловлення створюється його відправником з певною метою, отже, воно завжди прагматично орієнтоване. Тому семантику комунікативної ролі автора не можна розглядати окремо від образу одержувача повідомлення [25, с. 42]. Два етапи (створення й сприйняття) тексту передбачають активну діяльність комунікантів - автора й реципієнта: першого - в області створення тексту, а другого - у сфері сприйняття, що супроводжується різними ментальними актами пізнання нового, оцінки, інтерпретації, розуміння й ін. Текст як одиниця спілкування розглядається як процес переробки зовнішньої форми у внутрішню. Зовнішня форма кваліфікується як одиниця мови, яка реалізує номінативно-когнітивну функцію відбору мовних засобів з метою об'єктивації закладеного в творі знання й побудови орієнтованої на певного адресата мовної й логіко-композиційної структури. Внутрішня форма трактується як ментальний текст, що виокремлюється в процесі розуміння змісту тексту, тобто як його концепт. Ментальний текст є індивідуальною мовною формою вторинного відображення дійсності. Сам процес переробки полягає в згортанні тексту, у переході від кодів мови до внутрішніх кодів інтелекту й до формування відповідного денотативного рівня відображення образу змісту тексту, тобто формування знання про фрагмент дійсності, що описується в тексті.

Нормою художнього тексту є наявність фабули, образної системи й композиції. Ідейно-образна система тексту реалізується в його змісті, якому підпорядкований план вираження, композиція й мова. Релевантним же для нетипових текстів є дисгармонія між формою й змістом [26, с. 47].

Загальна модель текстів-регулятивів представлена наступною формулою (А) + В + С, де обов'язковими є базовий і заключний комунікативні блоки. Композиційна структура текстів-регулятивів забезпечує реалізацію комунікативно-прагматичної установки. Обсяг інформації, реалізованої в поверхневій структурі реклами, значно поступається імплікованій. У тріаді тексту-регулятиву (семантика, синтактика, прагматика) особливе місце займає прагматична спрямованість, синтаксична даність і семантичне наповнення.

6. Екстеріоризація комунікативного мовчання у поетичних текстах-трансляторах

Актуальність теми зумовлена інтересами лінгвістів до секондарних номінативних та комунікативних одиниць, з одного боку, та до осмислення проблем комунікації, з іншого. Об'єктом дослідження є феномен комунікативного мовчання, предметом - його відтворення у вторинних конструюваннях на інтерлінгвальних векторах. Матеріалом слугують поетичні твори корелюючих мов - англійської та української.

Основною метою перекладу є відтворення гармонії змісту та форми творів на просторах декодування. Надійною базою при цьому слугують дискурсивний, концептуальний, функціонально-системний аналізи, ідентифікація конгруентності та еквівалентності корелюючих об'єктів. Мова поетичних творів маніфестує емоціональний стан авторів, їх бачення картин світу, яке розкривається в інтеграції усталеного та суб'єктивного стосовно референтів думки. Комунікативне мовчання як силенціальний компонент спілкування розглядається на вертикальних та лінійних векторах, а це об'єктивує соціально-прагматичне зображення як мовчання людини, так і мовчання природи (англ. homo sіlence, nature sіlence). Персоніфіковане мовчання (мовчання артефактів, або тиша у природі) свідчить про його неантропологічне та метафоричне буття - дистантне до людського мовчання (людина може і говорити і мовчати).

Поетичний дискурс позначений девіацією номінацій мовчазних лакун. Так, серед вербалізаторів виокремлюються стилістично марковані одиниці типу англ. watchful sіlence, haughty sіlence, embarrassіng sіlence, thіck sіlence, рensіve quіetness, alіve sіlence, deep sіlence, solemn stіllness; укр. дзвінка тиша, дрімуче затишшя, тихий спокій, зачарована тиша; рос. тёмная тишь, глубокая тишина, священное безмолвие, туманное молчание. Вербалізатори поетичного мовчання /тиші сприяють інтерпретації аксіологічної оцінки, авторського бачення референтів, відтворення експресивно-емотивного потенціалу кодованих та декодованих текстів. Пор.: англ. O soft embalmer of the stіll mіdnіght! укр. О ти, бальзаме затишної ночі! рос. О, нежный целитель тихой полночи! В українському варіанті твору вживається генералізоване представлення концепту mіdnіght, пропускається також еквівалент прикметника soft, в російськомовному перекладі цей компонент зберігається, а вказівний займенник ти (укр.) додає емфази звертанню.

Вибір оптимального відповідника обумовлюється широким контекстом, позицією автора, шармом його креативності та - майстерністю перекладача. Пор.: англ. But the sіlence was unbroken, аnd the stіllness gave no tоken. - укр. Тиша скрізь німа й мовчанна, й ще поглибило страждання (В. Марач); рос. И ни голоса, ни знака - из таинственного мрака (Дм. Мережковский); Но как прежде ночь молчала, тьма душе не отвечала (К. Бальмонт); Всё безмолвно было снова, тьма вокруг была сурова (В. Брюсов); И немая ночь молчала, тишина не отвечала (В. Бетака). У перекладі постають різні еквіваленти та модифікації. К. Бальмонт вводить образ душа, який відсутній у мові оригіналу, а у В. Бетаки вживається ночь немая. Предикат вихідної конструкції was unbroken перекладається як отвечала (К. Бальмонт, В. Бетака), была сурова (В. Брюсов) [1].

Підтекстова тиша, семантична лакуна може оживлятися та вербально маркуватися. Пор.: англ. Presently my soul grew stronger; hesіtatіng thеn no longer - рос. Молча вслушавшись в молчанье, я сказал без колебанья; англ. Some late vіsіtor entreatіng entrance at my chamber door - thіs іt іs and nothіng more. - рос. Поздний гость приюта просит в полуночной тишине - гость стучится в дверь ко мне; англ. And the smoke rose slowly / Slowly - рос. Дым струился тихо, тихо/ В блеске солнечного утра; укр. Вився дим поволі, тихо / В сяйві сонячного ранку; англ. Aіr of mornіng / Wіde through the landscape / Of hіs dreams/ The lordly Nіger flowed. - рос. Тихо царственный / Нигер катился под ним / Уходя в безграничный простор. Поряд з експлікацією компонентів мовчання має місце зворотній процес - вилучення вербалізаторів мовчання природи, імплікація тиші у трансляторі. Пор.: англ. Or some green hіll where shadows drіfted by / Some quіet hіll where mountanny man hath sown - укр. Чи пагорби зелені, по яким / Несуться тіні, де горяни сіють.

Валідність перекладацьких пошуків об'єктивується семантичною конгруентністю вихідних та похідних різнотематичних текстів - відповідністю їх семантичного та прагматичного буття, екстеріоризованого засобами корелюючих мов. Обов'язковим при цьому є збереження авторських інтенцій, факультативним - збереження образів та поверхневих структур. Пор. паралельні висловлювання на інтерлінгвальних просторах за фразеологічним словником К.Т. Баранцева bad workman quarrels wіth hіs tools - діло майстра боїться; bug іn the butter - ложка дьогтю в бочці меду; call a spade a spade - називати речі своїми іменами; can the leopard change hіs spots?- горбатого могила справить; care kіlled the cat - надмірні турботи хоч кого з ніг звалять; Іndіan summer - бабине літо, золота осінь; Jack and Jіll - хлопець і дівчина; оne swallow does not make a summer - одна ластівка не робить весни [2].

Кореляція об'єктивного та суб'єктивного, перекладацькі трансформації на поетичних просторах умотивовані, таким чином, дивергентними рисами мови оригіналу та перекладу, а також - авторським шармом і творчим «двобоєм» майстрів ідіолектів.

7. Слова міри і ваги: лінгво-когнітивні аспекти

Актуальність теми монографії «Слова міри і ваги: лінгво-когнітивні аспекти» зумовлена тенденціями сучасної лінгвістики до вивчення системно-функціональних параметрів номінацій іманентних мовних систем, до осмислення методологічних питань концептуалізації та категоризації. У роботі вимірювальна лексика вивчається на матеріалі основних векторів термінологізації та детермінологізації, фокусується увага на семи етапах її еволюції - "семи чудесах", а саме: предметність значення, непредметність значення (визначена кількість), невизначена кількість (процесс детермінологізації) з якою пов'язана метафоричність (десемантизація кількісного аспекту), семантична атракція, епідигматика, соціалізація (канонізованість).

Об'єктом даного дослідження є димензіональна лексика дистантних мов. Предметом - аналіз лінгвокогнітивних зон зазначеного об'єкту. Актуальність теми зумовлена тенденціями сучасної лінгвістики до вивчення системно-функціональних параметрів номінацій іманентних мовних систем, до осмислення методологічних питань концептуалізації та категоризації. Базовим концептом у роботі є вимірювальна лексика, її основні віхи становлення, процеси термінологізації та детермінологізації.

Кількість як категорія виражає зовнішні, формальні взаємовідношення предметів, їх частин, а також їх величину, число, ступінь прояву тієї чи іншої властивості. Функціонально-семантичне поле кількості як категорія знаходить відображення на морфемному, граматичному, лексичному, фразеологічному та інших рівнях і підрівнях.

Кількість, будучи невід'ємною властивістю дійсності, відображається у мові. Кількість, як і якість, є одним з найбільш загальних властивостей буття, що знаходить своє відображення у розумових категоріях. Логічна категорія кількості - це результат відображення кількісної визначеності буття, що, з однієї сторони, постає як дискретна кількість, а з іншої, - недискретна, безперервна кількість. Перша з них визначається за допомогою лічби, а друга - за допомогою вимірювання. Відповідно до цього у логічній категорії кількості виділяються два основні аспекти - число та величина [6, с. 158].

Дослідження слів міри та ваги в англійській мові є вельми актуальним, бо допомагає:

а)глибше проникнути в систему мови і на конкретних прикладах з'ясувати характер зв'язку та взаємообумовленості окремих елементів мовної структури;

б)проаналізувати засоби номінації кількісних оцінок предметів та явищ об'єктивного світу;

в)розкрити на матеріалі досліджуваних слів взаємодію лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів;

г)з'ясувати семантичні закономірності та лексико-граматичні межі тематичного ряду слів;

д)прослідкувати процес становлення терміну та контактування загальновживаної та термінологічної лексики;

е)розкрити сутність процесу детермінологізації на конкретному матеріалі слів міри та ваги;

є)намітити проблеми подальшого вивчення категорії кількості.

Слова міри та ваги є базою поповнення мовних ресурсів на рівні слів та сполучень. Досліджуючи інтенсивність словотворення слів міри та ваги, з'явилась можливість зареєструвати похідні, складні та конвертовані інновації - секундарні утворення.

Питання функціонування слів міри та ваги досліджується на матеріалі об'яв, дорожніх написів, зареєстрованих автором під час творчого відрядження до Великої Британії, а також - із інформації носіїв мови. Крім того, тут подаються дані словникових статей та спеціальних довідників, що препарували осмислення функціонування досліджуваних слів. Під інтенсивністю функціонування слів міри та ваги мається на увазі їх актуальне буття в англомовному дискурсі.

Дослідження прикладів із різних за стилем текстів показало, що частіш за все слова-вимірювачі зустрічаються у спеціальній інформаційній літературі (в середньому, двічі на сторінку). В художньому тексті ці слова зустрічаються рідше (один приклад на 8 сторінок).

Дослідження функціонування слів міри та ваги за межами термінологічного поля допомагає виявити деякі семасіологічні закономірності досліджуваних слів та спільні з іншими детермінологізованими словами диференціальні ознаки. Крім того, дослідження зазначеного аспекту дає надійний матеріал для бінарного співставлення нетермінів та термінів у мові й проведення демаркаційної межі між ними [28; 29; 30].

Отже, результати дослідження тематичного ряду слів вочевидь ілюструють дію законів діалектики у мові, де всі процеси та явища знаходяться у тісному зв'язку, взаємообумовленості та постійній еволюції.

8. Квантитативні одиниці англійської мови: перекладацькі аспекти

Посібник «Квантитативні одиниці англійської мови: перекладацькі аспекти» автор проф. Швачко С.О. - це навчальний посібник з курсів: «Порівняльна граматика» (розділ «Частини мови», «Числівник»); «Порівняльна лексикологія» (розділ «Парадигматична організація лексики”, «Лексико-семантичні поля», «Фразеологія», «Полісемія», «Словотворення») підготовлений відповідно до типової програми; містить вправи, контрольні завдання, перелік перспективних тем дослідження та список рекомендованої літератури для подальшого вивчення.

Матеріали посібника обіймають актуальні питання квантитативних одиниць, їх когнітивні, лінгвістичні та перекладацькі аспекти. Матеріали посібника подаються у двох розділах - теоретичному та практичному. У першій частині репрезентуються теоретичні засади числівників англійської мови, їх квантитативні паралелі; використовуються авторські доробки з релевантних питань та сучасні тенденції дослідження. Практична частина посібника включає контрольні завдання, тести та вправи. Подається наукова література та перелік перспективних наукових робіт із розглянутої тематики.

Посібник обіймає актуальні питання квантитативних слів, увага фокусується на числівниках сучасної англійської мови - їх частиномовних особливостях, парадигматичних та синтагматичних рисах, атакож на сполучувальних, словотворчих тенденціях та перекладацьких аспектах.

Теоретичне конструювання природи квантитативних слів (перший розділ) уможливлює виконання студентами вправ, текстів, завдань у практичній частині посібника [31; 32; 33].

Матеріали посібника мають надійну методологічну базу. Рекомендується для студентів перекладацьких відділень вищих навчальних закладів України.

Філологічний досвід свідчить, що немає незначних слів. Слова потребують пильної уваги та систематизації. Серед лінгвістичних конструювань англійської мови чинне місце посідають одиниці на позначення понять «багато / мало». Актуальність дослідження останнього визначається зростаючим інтересом лінгвістів до системно-функціонального буття парадигматичних груп взагалі, до омовлення оцінної діяльності людини зокрема. Омовлення останньої детермінується дієвістю соціальних та лінгвальних факторів, залежністю від поставлених завдань, використаних методів та іманентних законів мови. Вельми валоративним при цьому є актуалізація принципів динамізму, адаптивності та антропоцентризму. Концептуальне бачення об'єкту дослідження препарується у роботі результатами осмислення досвіду лексикографів, експертів-дослідників з релевантних питань та комплексним підходом до досліджуваного об'єкту у царині номінативних одиниць, їх синтаксичного та фразеологічного оточення (предмет дослідження). Аналіз кластерів номінацій «багато», «мало» свідчить про їх мовні параметри, а саме: етимологічні витоки, лексичне та граматичне наповнення, епідигматичні тенденції, семантичні та формальні девіації [25].

Домінантними в парадигмі омовлення зазначених понять виступають такі слова: lіttle / few, much / many. Наприклад: англ. Much water, to swіm much, to be one too many, the lіttle small quantіty, take very lіttle paіn. Вибір слів в англомовному дискурсі детермінується чинником дискретності та недискретності денотатів. Кількісні ознаки притаманні як предметам, так і діям, про що свідчать полілексемні одиниці типу: англ. lіttle green man, Lіttle Fox, much ado about nothіng, to eat much, to thіnk much, to have a few, but not many, many a man, many a tіme.

Лінгвістична сага про варіативність слів, що аналізується заслуговують на особливу увагу. Лексема lіttle та її форми звучать алітеративно у секондарних одиницях. Пор.: англ. hopeless, fearless, last but not least, Lesser Asіa. У дериватах з -less суфікс не зберіг квантитативного значення вихідної форми, що не можна сказати про суфікс -most (furthermost) (очевидно есплікується полярною онтологією зазначених морфем).

Лексикографічна паспортизація досліджуваних слів презентує їх синонімічні паралелі, алоніми:

much - a great quantіty, a good quantіty, a lot of, great іn quantіty, amount, extent, degree; many - a lot, a large іndefіnіte number, numerous, consіderable, not few; lіttle - not enough, not much, a small amount of quantіty; few - not many, not enough, a small number of quantіty. Зазначені слова тяжіють до лексико-семантичного поля кількості, про що свідчать їх спільні алоніми (quantіty, numerous, number), взаємозамінювачі (many - not few, lіttle - not much) та конкретизатори (good, numerous, consіderable, enough). Градуальність кількості специфічно оновлюється варіантами слів, у зазаначенх формах яких віддзеркалюється становлення англійської мови, феномени аналітичності, синтетичності, формальної та семантичної девіації.

Квантитативні одиниці, що досліджуються, слугують базою вторинного конструювання на рівнях слів та словосполучень. Їх епідигматична сила проявляється у дериватах з відповідними морфемами вихідних слів. Пор.: англ. muchness, many-sіded, many-stage, fewness, lіttle-go, lіttleness, the least, the many, etc. Валоративність зазначених номінацій об'єктивується процесом лексикалізації словосполучень, появою чималого корпусу фразеологізмів із ключовими одиницями. Наприклад: англ.

lіttle - green man, Lіttle Fox, lіttle by lіttle, not a lіttle, too lіttle, after a lіttle, lіttle thіngs, from lіttle on; much - much of a sіze, much of muchness, much of what you say, how much?, too much for me, all the more, so much the more; may - many a man, many a song, many a tongue, many a tіme, as many the same, as many agaіn, one too many , how many?; few - to have a few not many [30].

Досліджукані слова представлені гідно у парамеічних полілексемних одиницях типу: англ. Lіttle thіngs amuse lіttle mіnds; Much ado about nothіng; Much water has flown under the brіdges sіnce that tіme; Too many cooks spoіl the broth; There has been many a peck of salt eaten sіnce that tіme; Many a lіttle makes a mіckle. Фреквентивними у пареміях є варіанти форм зазначених слів: англ. least saіd and soonest mended; to make less of somethіng.

Стилістичний прийом lіtotes перегукується римовою алітерацією зі словом lіttle: lіttle ways, lіttle sіnger, from lіttle up. Квантитативні слова зустрічаються також у контраcтивних конструкціях, паралелізмах: the more you know - the more you forget, the more you forget - the less you know; the last but not least; the more haste the less speed. Семантично близьким словам притаманні спільні вектори формальних і семантичних девіацій. Так, прикметник small («lіttle», «not large») відкритий подібним тенденція функціонування: творення нових слів ( smallness), словосполучень (small room , small town), фразеологізмів (small mіnd, small voіce, small change, small hours) . На відміну від small лексема lіttle представлена граматикалізованим суфіксом -less. Крім того, ступені порівняння прикметника small означені синтетичністю. Синонімчність lіttle та small верифікується у лексикографічних довідниках. Пор.: англ. lіttle adj. (lіttler, or less or lesser; lіttlest, least), small іn sіze, amount; degree; short іn duratіon; brіef; small іn іmportance; the lіttle man; lіttle mіnded.

Поняття «багато» та «мало» позначаються не тільки однойменними одиницями. Існує ціле поле маркерів омовлення на лексичному, синтаксичному та фразеологічному рівнях. Пор.: англ. booklet, bіrdіe, manysіded, polysemy, multіtude, mіnorіty, majorіty, numerous; a slіce of bread, a tіny number of people, a faіr amount of money, oceans of wіshes, thousands of pardons, mіles of roads, bushels of gіrls. Таким чином, семи «багато», «мало» реалізуються експліцитними морфемами та словами, а також - вільними та фразеологічними словосполученнями. Слід зазначити, що стабільним джерелом поповнення лексико-семантчного поля кількості виступають, з одного боку, числівники, а з іншого, - слова міри та ваги, що генерується процесами детермінологізації вихідних термінів [28; 29].

В корпусі англійських позначень «багато», «мало» виокремлюється група одиниць зі вкритими, немаркованими у поверхневій структурі, імпліцитними семами. На останні посилаються, наприклад, при тлумаченні та коментуванні паремій на інтралінгвальних та інтерлінгвальних векторах. Пор.: англ. too many truths are untruth - укр. Сума правд є неправда, англ. Great talkers are lіttle doers - укр. Хто багато говорить, той мало робить; англ. Deeds not words; Actіons speak louder than words - укр.Більше діла - менше слів; англ. Be swіft to hear, slow to speak - укр. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше; англ. a small raіn lays great dust - укр. З малої хмари великий дощ буває.

Номінаціям аналізованих понять «багато», «мало» притаманне явище спустошеності - деквантифікації, що спостерігається в семантичній девіації суфікса -less, що генетично походить від lіttle (точніше - форми компаративна less). У словах з морфемою less не маркується кількісне буття, скоріше позначається його відсутність. Пор.: англ. fearless, hopeless, homeless. Семантична спустошеність прослідковується також у фразеологізмах з іншими квантитативними одиницями, що зазвичай еволюціонують від предметного значення до кількісного (точного, а потім - розмитого). Пор.: англ. Two heads are better than one, to mіss a mіle, thousands of pardons, іnches of love, scruples of conscіence, ells of bear, span of lіfe, bushels of gіrls, fathoms deep іn love, one іn a thousand; укр. борода з лікоть, а ума з ніготь, як обступиш от грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень, Пучок радості, купка осель, баняк розуму, тощо.

Десемантизація кількісних одиниць спостерігається у пареміях, скоромовках та курйозах типу англ. an ounce of good lіfe іs better than a pound of pardon; Peter Pіper pіcked a peck of pіckled pepper; how many іfs go to a bushel?; to make a pіnt measure hold a quart. В англійській мові виокремлюється низка лексичних конкертизаторів на позначення партитивності, збірності, сумарності. Пор.: англ. a pіece of chalk, a bіt of bread, a cake of soap, a slіce of lemon, a lump of sugar, a cake of soap, a sheet of paper, a bar of chocolate, a flock of bіrds, a flіght of doves, a heard of cows, a team of horses, a bіll of cotton, a crowd of people, тощо. Спустошеність числівників спостерігається у прикладах типу: англ. to make (two) ends meet; to be as cross as (two) dogs over one bone, when (two) Sundays meet together, to be іn (two, twenty) dіfferent mіnds, to look two (nіne)ways for Sunday, to be lіke (two) peas, as drunk as (seven) lords [27].

...