Особливості перекладу А. Хуторяном складних синтаксичних конструкцій (на прикладі повісті "Тарас Бульба" М.В. Гоголя)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ А. ХУТОРЯНОМ СКЛАДНИХ СИНТАКСИЧНИХ КОНСТРУКЦІЙ (НА ПРИКЛАДІ ПОВІСТІ «ТАРАС БУЛЬБА» М. В. ГОГОЛЯ)

Шєпєль Ю.О., доктор філологічних наук, професор,

академік Національної академії наук вищої освіти України,

професор кафедри перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців

Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара

Анотація

переклад складний речення синтаксичний

Переклади з російської мови українською сьогодні є вкрай актуальними, адже пріоритетним у них є питання не лише відображення українською мовою змісту, ідеї, мегаобразу оригіналу, а й оптимальне відтворення різних мовних засобів. Складні синтаксичні конструкції в повісті «Тарас Бульба» М.В. Гоголя в перекладі А. Хуторяном не знайшли належного висвітлення в мовознавчій літературі з перекладу. Отже, ця тема потребує детального розгляду на рівні компаративного аналізу складних синтаксичних засобів. Мета статті полягає в лінгвістичному аналізі складних синтаксичних конструкцій. Завдання, які ставить автор, - виявити структурні типи речень у повісті М.В. Гоголя й перекладі А. Хуторяном; проаналізувати синтаксичну структуру речення; описати функцію складних речень в оригіналі та перекладі. Об'єктом опису є твір М.В. Гоголя «Тарас Бульба» та його переклад А. Хуторяном. Предметом розгляду стали складні синтаксичні конструкції. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній послідовно описано складні речення різних структурних типів як першоджерела, так і тексту перекладу. У статті представлено різні структурні типи складних речень, які спостерігаємо в першо-, друготворі. Аналізуються синтаксеми як засіб відтворення повної характеристики того чи іншого предмета або явища, відображення деталей, надання йому особливої ваги тощо. Показано, що М.В. Гоголь використовує всі можливі синтаксичні структури, зокрема й ускладнені складні речення: складні речення з безсполучниковим однотипним і сполучниковим сурядним зв'язком, складні речення з безсполучниковим (однотипним і різнотипним) і сполучниковим підрядним зв'язком; складні речення із сурядним і підрядним зв'язком; складні речення з сполучниковим і безсполучниковим зв'язком мішаного типу. Помітну групу в повісті становлять речення з безсполучниковим і підрядним зв'язком, до складу якого введено компоненти однорідності й відокремлення. Різні форми ускладнення складних неелементарних синтаксичних конструкцій репрезентують глибинність, почуттєвість, мислення письменника, розкривають особливості його ідіостилю. Адекватний переклад підкреслює творчу манеру письма як автора, так і самого перекладача.

Ключові слова: складні синтаксичні конструкції, речення, синтаксис, мовознавство, дієприслівник, дієприкметник, переклад, оригінал, синтаксичні одиниці, неелементарне речення, компаративістичний аналіз.

Annotation

Shepel Yu. Features the translation of complex syntactic constructs by A. Khutorian (based on the novel “Taras Bulba” by N. V. Hogol)

Translations from Russian into Ukrainian are very relevant today, because the priority is the issue of transmitting in Ukrainian not only the content, ideas, mega-images of the original, but also the transmission of the optimal reproduction of various language means. The complex syntactic constructions in the novel “Taras Bulba” by N. Gogol, translated by A. Khutorian, were not adequately reflected in linguistic literature. Therefore, this topic requires detailed consideration at the level of comparative analysis of complex syntactic tools. The purpose of the article is to study and linguistic analysis of complex syntactic structures. The task posed by the author is to identify the structural types of sentences in the N. Gogol's story and translated by A. Khutorian; to analyze the syntactic structure of the sentence; to describe the function of complex sentences in the original and translation. The object of the description is Gogol's novel “Taras Bulba” and its translation by A. Khutorian. The subject of consideration was complex syntactic constructions. The scientific novelty of the article lies in the fact that it consistently explores complex sentences of various structural types of both the source and the translation text. The article describes the various structural types of complex sentences that we have in the source and translated texts. The syntaxes are analyzed as a means of reconstructing the full characteristics of an object or phenomenon, reflecting the details, giving it special meaning, etc. It is shown that Gogol uses all possible syntactic structures, including complicated complex sentences: complex sentences with an all-union similar type and allied compositional connection, complex sentences with a unionless (of the same type and heterogeneous type) and with an allied subordinate connection; complex sentences with a composing and subordinate connection; complex sentences with allied and non-union mixed type communications. A notable group in the story is made up of proposals with unionless and subordinate ties, which include homogeneity and separation components. Various forms of complication of complex non-elementary syntactic constructions represent the depth, sensuality, thinking of the writer, reveal the features of his idiostyle. Adequate translation emphasizes the creative writing style of both the author and the translator himself.

Key words: complex syntactic constructions, sentences, syntax, linguistics, participle, participle, translation, original, syntactic units, non-elementary sentences, comparative analysis.

Постановка проблеми

Палітра творів М.В. Гоголя складна й незвичайна. Така творча спадщина на могла не викликати інтерес у перекладацьких колах. Перекладені твори стали частиною національної літератури, сприяють її збагаченню. Завдяки перекладам значно поширюються літературні жанри й стилі, художні прийоми. Культурні та літературні взаємозв'язки між Україною та Росією діалогічні за своєю природою, але діалог культур дає право на участь у цих контактах чималих шарів культурно-мовних угрупувань і тому він не можливий без перекладу. Переклад не тільки нова інтерпретація оригіналу; він віддзеркалює оригінальний текст по-новому, уводить його до іншої культурної системи, якій притаманні свої орієнтири.

Особливе місце серед перекладів художніх творів відведено перекладу прози. Творам М.В. Гоголя приділяють особливу увагу, адже вони мають відбитки виразної національно-історичної культури та ментальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Повість «Тарас Бульба» справедливо називають українським героїчним епосом. Вона багата й цікава структурною будовою та мовними особливостями. Саме з огляду на це повість обрана нами для аналізу.

Нині велика увага в мовознавстві приділяється дослідженню мовних особливостей та індивідуальних стилів письменників. Серед таких особливостей чи не найперше місце відводиться синтаксичним конструкціям як засобам художньої виразності (див., наприклад, А.П. Загнітко [3], І.Р Вихованець [1], Н.В. Гуйванюк [2], М.У Каранська [4], А.Т. Кващук [5], В.В. Коптілов [6-8] та інші).

Переклад складних синтаксичних одиниць близькоспоріднених мов потребує особливої уваги, адже ці синтаксичні засоби, будучи загальномовними, мають широкі стилістичні можливості [9].

Переклади з російської мови сьогодні є актуальними, бо пріоритетними в них є питання не лише викладу українською мовою змісту, ідеї, мегаобразу оригіналу, а й оптимальне відтворення різних мовних засобів. Складні синтаксичні конструкції в повісті «Тарас Бульба» М.В. Гоголя в перекладі А. Хуторяноом не знайшли належного висвітлення в мовознавчій літературі. Ця тема потребує глибокого розгляду на рівні компаративного аналізу складних синтаксичних засобів.

Мета статті полягає в лінгвістичному аналізі складних синтаксичних конструкцій. Завдання, які ми вирішуємо в статті, - викрити структурні типи речень в повісті М.В. Гоголя й у тексті перекладу А. Хуторяном, проаналізувати синтаксичну структуру речення з боку перекладацького підходу.

Об'єктом аналізу обрано повість М.В. Гоголя «Тарас Бульба» [10] і його переклад українською мовою А. Хуторяном [11].

Предметом дослідження є складні синтаксичні конструкції.

Виклад основного матеріалу

Складні речення з перекладацького погляду

Синтаксичні засоби є загальномовними, вони мають великі стилістичні можливості. Одним із прийомів творення індивідуального стилю кожного митця є використання ним певних синтаксичних засобів, що визначаються манерою письма, притаманною тому чи тому авторові.

Для ідіостилю М.В. Гоголя характерним є послідовний ужиток складнопідрядних багатокомпонентних конструкцій. Ми намагалися не тільки виділити певні моделі згаданих вище конструкцій, проілюструвати їх, а й детальніше розглянути їх структурні та функціональні особливості під час перекладу.

Розглянемо складнопідрядні багатокомпонентні конструкції з послідовною підрядністю, визначимо особливості їх перекладу:

рос. Окна в светлице были маленькие, с круглыми тусклыми стеклами, какие встречаются ныне только в старинных церквах, сквозь которые иначе нельзя было глядеть, как приподняв надвижное стекло; укр. Вікна у світлиці були маленькі, з круглими тьмяними шибками, які трапляються нині тільки по старовинним церквах, крізь яких інакше не можна було дивитися, як трохи піднявши насувну шибку;

рос. Гости поздравили и Бульбу, и обоих юношей и сказали им, что доброе дело делают, что нет лучшей науки для молодого человека, как Запорожская Сеч; укр. Гості привітали й Бульбу і обох юнаків і сказали їм, що добре діло роблять, що нема кращої науки для юнака, як Запорізька Січ;

рос. По крайней мере, когда Андрей оглянулся, то увидел, что позади его крутою стеной, более чем рост человека, вознеслась покатость; укр. Принаймні, коли Андрій оглянувся, то побачив, що позад нього крутою стіною, більше, ніж зріст людини, піднеслася в гору похилість;

рос. Они были похожи на тех, которые селились у подножья Везувия, потому что, как только у запорожцев не ставало денег, то удалые разбивали их лавочки и брали всегда даром [10, с. 213]; укр. Вони схожі були на тих, що селилися біля підніжжя Везувію, бо як тільки в запорожців не ставало грошей, то козаки розбивали їхні крамнички й брали завжди задарма [11, с. 46];

рос. Он придумывал, как поднять Сечь на отважное предприятие, где бы можно было разгуляться как следует рыцарю [10, с. 214]; укр. Він усе придумав, як би підняти Січ на відважне діло, де можна було б розгулятися, як слід, лицареві [11, с. 46];

рос. И такие поминки по Остапе отправил он в каждом селении, пока польское правительство не увидело, что поступки Тараса были побольше, чем обыкновенное разбойничество [10, с. 283]; укр. І такі поминки по Остапові справляв він у кожному селищі, поки польський уряд не побачив, що вчинки Тарасові були щось більше, ніж звичайне розбияцтво [11, с. 124].

Отже, можемо сказати, що найбільшу групу в повісті М.В. Гоголя становлять складнопідрядні речення з послідовною підрядністю, переклад яких відбувся аналогічно оригіналу, без зміни структури речень.

Помітну групу в першоджерелі й перекладі становлять моделі складнопідрядного речення з однорідною підрядністю. Розглянемо їх:

рос. Нужно, чтобы он речами своими разодрал на части мое сердце, чтобы горькая моя участь была еще горче, чтобы еще жальче было мне моей молодой жизни, чтобы еще страшнее казалась мне смерть моя, чтобы еще больше умирая, попрекала я тебя, свирепая судьба моя, и тебя - прости мое прегрешение, - святая божья матерь! [10, с. 239]; укр. Треба, щоб він словами своїми розшматував моє серце, щоб гірка моя доля була ще гіркіше, щоб ще більше жалко було мені мого молодого життя, щоб ще страшнішою здавалася мені смерть моя, щоб ще більше, вмираючи, дорікала я тобі, люта доле моя, і тобі, - прости мій гріх, - свята Божа Мати [11, с. 76];

рос. И слышал только в ответ Тарас Бульба, что Бородавка повещен в Толопене, что с Колопера содрали кожу под Кизикирменом, что Подсыткова голова посолена в бочке и отправлена в самый Царьград [10, с. 211]; укр. І чув тільки у відповідь Бульба, що Бородавку, повішано в Толопені, що з Колопера здерли шкуру під Кизикерменом, що Підситкову голову посолено в бочці й відіслано в самий Царгород [11, с. 43];

рос. Отчизна есть то, чего ищет душа наша, что милее для неё всего [10, с. 240]; укр. Вітчизна є те, чого шукає душа наша, що миліше для неї над усе [11, с. 77];

рос. Немало было и всяких сенаторских нахлебников, которых брали с собою сенаторы на обеды, для почета, которые крали со стола и из буфетов серебряные кубки и после сегодняшнего почета на другой день садились на козлы править конями у какого-нибудь пана [10, с. 246]; укр. Чимало було й усяких сенаторських нахлібників, яких брали з собою сенатори на обіди для почту, які крали зі стола та з буфетів срібні кубки і після сьогоднішньої честі другого дня сідали на козли правити кіньми вякого-небудь пана [11, с. 83].

Незначну групу в оригіналі й перекладі становлять речення з неоднорідною підрядністю, як-от:

рос. Если пан хочет, я даже скажу, отчего он перешел к ним [10, с. 244]; укр. Коли пан хоче, я навіть скажу, чого він перейшов до них [11, с. 81];

рос. А наказным атаманом, коль хотите послушать белой головы, непригоже быть никому другому, как только одному Тарасу Бульбе [10, с. 252]; укр. А наказним отаманом, коли хочете послухати білої голови, не годиться бути нікому і нічому, як тільки одному Тарасові Бульбі [11, с. 90];

рос. Как градом выбивает вдруг всю ниву, где, что полновесный червонец, красовался всякий колос, как их выбило и положило [10, с. 260]; укр. Як градом вибиває раптом усю ниву, де, мов щирозлотий червінець, красувався кожний колос, так їх вибило й поклало [11, с. 100].

Уживання такої моделі складнопідрядних речень визначує здебільшого монологи як в оригіналі, так і перекладі. У зв'язку з цим мова того чи того персонажа значною мірою індивідуалізується. Така модель складнопідрядного речення має певну стилістичну вагу для максимального наближення мови персонажів до розмовного стилю мовлення. Приклад подаємо без порушення структури речень в обох мовах:

рос.: Как только увидели казаки, что подошли они на ружейный выстрел, все разом грянули в семипядные пищали, и, не переставая, все палили они из пищалей [10, с. 259]; укр. Як тільки побачили козаки, що підійшли вони на рушничний постріл, усі разом гримнули в семип'ядні пищалі і, не зупиняючись, все палили вони з пищалей [11, с. 99].

Такі синтаксичні конструкції надають виразно художню характеристику описуваному явищу, а іноді набувають значення окремого образу. Переклад таких речень свідчить, що структура не порушувалася перекладачем під час перекладу.

У перекладеному тексті спостерігаємо більше, ніж в оригіналі, моделей багатокомпонентних складнопідрядних речень із послідовною підрядністю. Ця особливість спричинена тим, що в повісті «Тарас Бульба» М.В. Гоголь тяжіє до використання моделей однокомпонентних складнопідрядних речень, які під час перекладу замінюються перекладачем багатокомпонентними моделями з послідовною підрядністю. Пор.:

рос. У них были только длинные губы, за которые мог выдрать их всякий казак, носивший оружие [10, с. 197]; укр. У них були тільки довгі губи, за яких міг наскубти їх усякий козак, що носив зброю [11, с. 29];

рос. Уже известно всем из истории, как их вечная борьба и беспокойная жизнь спасли Европу от неукротимых набегов, грозивших её опрокинуть [10, с. 199]; укр. Уже відомо всім з історії, як їх вічна боротьба і не спокійне життя врятували Європу від цих невпинних наскоків, що загрожували їй зруйнуванням [11, с. 31];

рос. Месяц с вышины неба давно уже озарял весь двор, наполненный спящими, густую кучу верб и высокий бурьян, в котором тонул частокол, окружавший двор [10, с. 202]; укр. Місяць з високості неба давно вже осявав весь двір, повний поснулих, верб і високий бур'ян, в якому потонув чястоків, що оточував двір [11, с. 34];

рос.: Естественно, что всё это должно было как-то ожесточить характер и сообщить ему твёрдость, всегда отличавшую казаков [10, с. 205]; укр. Природна річ, що все це мусило якось вплинути на характер і надати йому твердості, якою завжди відзначалися козаки [11, с. 37].

Також ми зафіксували невелику кількість комбінованих синтаксичних одиниць, зокрема речень із однорідною супідрядністю та послідовною підрядністю. Такі речення сприяють у тексті повісті розгортанню думки автора чи героя водночас у двох напрямах: ушир, як за однорідної супідрядності, і вглиб, як за послідовної підрядності.

Багатокомпонентні складнопідрядні речення в першоджерелі й тексті перекладу не характеризуються наявністю великої кількості простих одиниць у структурі, що демонструють наведені вище приклади. Типовим виявом складнопідрядних речень є дво-, трикомпонентні структури.

Не так часто трапляються чотирикомпонентні та шестикомпонентні синтаксичні структури, пор.:

рос. В летописных страницах изображено подробно, как бежали польские гарнизоны из освобожденных городов, как были перевешаны бессовестные арендаторы - жиды; как слаб был коронный гетьман Николай Потоцкий с многочисленною своею армиею против этой непреодолимой силы; как разбитый, преследуемый, перетопил он в небольшой речке лучшую часть своего войска, как облегли его в небольшом местечке Поломном грозные казацкие полки и как, приведенный в крайность, польский гетьман клятвенно обещал полное удовлетворение во всем со стороны короля и государственных членов и возвращение всех прежних прав и преимуществ [10, с. 281]; укр. На сторінках літопису змальовано докладно, як тікали польські гарнізони з визволених міст; як були перевішані безсовісні орендарі - жиди; який слабкий був коронний гетьман Микола Потоцький з численною своєю армією проти цієї нездоланної сили; як розбитий, переслідуваний, перетопив він у невеличкій річці найкращу частину свого війська; як облягли його в невеличкому містечку Полонному грізні козацькі полки і як доведений до краю польський гетьман під присягою обіцяв цілковите задоволення у всьому від короля й державних чинів та повернення усіх колишніх прав і привілеїв [11, с. 122].

На периферії перебувають невеликі за обсягом складнопідрядні речення, що містять еліптичні компоненти. Пор.:

рос. На вершине обрыва видны были остатки плетня, обличавшие когда-то бывший город. Перед ним - широкие листы лопуха; из-за которого торчала лебеда, дикий колючий бодяк и подсолнечник, подымавший выше всех их свою голов [10, с. 231]; укр. На верху кручі видно було рештки тину, які свідчили, що колись тут був город. Перед ним широке листя лопуха, з-за якого стирчала лобода, дикий колючий будяк і соняшник, що підносив вище за всіх свою голову [11, с. 67].

Найуживанішим серед складнопідрядних багатокомпонентних речень є одиниці, де головна частина займає препозицію. А. Хуторян під час перекладу нерідко зберігає позицію головного речення щодо підрядного. Пор.:

рос. Тут вспомнил он, что вчера кошевой попрекал кашеваров за то, что сварили за один раз всю гречневую муку на саламату, тогда как бы ее стало на добрых три раз [10, с. 230]; укр. Тут згадав він, що вчора кошовий дорікав кашоварам за те, що зварили за один раз все гречане борошно на саламаху, тоді як його вистачило б на добрих три рази [11, с. 65];

рос. Если же кто-нибудь из них подымался и вставал на время, то ему представлялась степь усеянною блестящими искрами светящихся червей [7, с. 208]; укр. Коли ж хто з них підводився і вставав на часинку, то йому здавався степ засіяним блискучими істрами світяної черви [11, с. 41];

рос. Когда тронулся табор и потянулся из Сечи, все запорожцы обратили головы назад [10, с. 223]; укр. Коли рушив табір і потягся з Січі, всі запорожці повернули голови назад [11, с. 58];

рос. Когда отделись все и стали на две стороны в два ряда куренями, кошевой прошел помеж рядов и сказал... [10, с. 254]; укр. Коли відокремились усі і стали на дві сторони в два ряди куренями, кошовий пройшов поміж рядів і сказав. [11, с. 93] тощо.

Менше в оригіналі повісті можна спостерігати конструкції з препозитивними підрядними. Те саме ми спостерігаємо й у тексті перекладу. Пор.:

рос. Когда же поворотился он, чтобы взглянуть на та татарку, она стояла перед ним, подобно темной гранитной статуе, вся закутанная в покрывало [10, с. 231]; укр. А коли повернувся він, щоб глянути на татарку, вона стояла перед ним як якась темна гранітна статуя, вся закутана в покривало [11, с. 66].

Така рухомість підрядних речень використовується як автором, так і перекладачем під час перекладу для більш чіткого розмежування вихідного та зміненого (перекладеного), більше та менше актуального.

Незважаючи на типовий вияв описуваних речень у двоі трикомпонентних моделях, вони часто є досить об'ємними, що забезпечується різноманітними ускладнювальними формальну структуру елементами. Серед останніх виокремимо передусім однорідні члени речення:

рос. Из Сечи пришла весть, что татары во время отлучки казаков ограбили в ней все, вырыли скарб, который в тайне держали казаки под землею, избили и забрали в плен всех, которые оставались, и со всеми забранными стадами и табунами направили путь прямо к Перекопу [10, с. 251]; укр. З Січі прийшла вість, що татари, під час відсутності козаків, пограбували в ній усе,викопали скарб, який у схові тримали козаки під землею, перебили й забрали полон усіх, хто залишався, і з усіма забраними гуртами й табунами подалися просто до Перекопу [11, с. 89].

Часто ускладнюють речення відокремленні члени. Наприклад:

рос. Коли уже на то пошло, то всякий не во что ставит казацкую честь, позволив себе плюнуть в седые усы. свои и попрекнуть себя обидным словом, так не укорит же никто меня! [10, с. 252]; укр. Коли вже на те пішло, що всякий ні за що має козацьку честь, дозволивши плюнути собі в сиві вуса свої і докорити собі прикрим словом, то не докорить уже ніхто мені! [11, с. 91];

рос. В тот же час отправились несколько человек на противоположный берег Днепра, в войсковую скарбницу, где, в неприступных тайниках, под водою и в камышах, скрывалась войсковая казна и часть добытых у неприятеля оружий [10, с. 218]; укр. Зразу ж рушило кілька чоловік на той берег Дніпра, до військової скарбниці, де, в неприступних схованках, під водою та в комишах, зберігалась військова казна і частина здобутої у ворога зброї [11, с. 52] тощо.

Зазначимо, що часто в тому самому реченні може використовуватися кілька ускладнювальних елементів, наприклад:

рос. Знать, видно, много напомнил им старый Тарас, знакомого и лучшего, что бывает на сердце у человека, умудренного горем, трудом, уделью и всяким невзгодьем жизни, или хотя и не познавшего их, но много почуявшего молодою жемчужною душою на вечную радость старцам родителям родивших их [10, с. 259]; укр. Видно, мабуть, багато нагадав їм старий Тарас знайомого й кращого, що буває на серці в людини, яка навчена горем, працею, молодецтвом і всякими знегодами життя, або, хоч і не зазнала їх, але багато відчула молодою, перлистою душею на вічну радість старим батькам, що породили її [11, с. 98];

рос. Проезжая предместья, Тарас Бульба увидел, что жидок его, Янкель, уже разбил какую-то ятку с навеса и продавал кремни, завертки, порох и всякие войсковые снадобья, нужные на дорогу, даже калачи и хлебы [10,с. 233]; укр. Проїжджаючи через передмістя, Тарас Бульба побачив, що жидок його, Янкель, уже поставив якусь ятку з дашком і продавав кремені, протички, порох та всяке військове наження, потрібне на дорогу, навіть калачі йхліб [11, с, 58].

В оригіналі й тексті перекладу використовуються такі ускладнювальні елементи:

- відокремлена поширена обставина;

- уточнювальний підмет;

- однорідні додатки;

- відокремлений додаток;

- відокремлене поширене узгоджене означення.

Рос. Войско, отступив, облегло весь город и от нечего делать занялось опустошеньем окрестностей, выжигая окружные деревни, скирды неубранного хлеба и напуская табуны коней на нивы, еще не тронутые серпом, где как нарочно, колебались тучные колосья, плод необыкновенного урожая, наградившего в ту пору щедро всех земледельцев [10, с. 226.]; укр. Військо, відступивши, облягло все місто і знічев'я заходилося спустошувати околиці, випалюючи навколишні села, скирти немолоченого хліба та напускаючи табуни коней на ниву, ще незачеплені серпом, де, як навмисно, хвилювалось повне колосся, плід незвичайного врожаю, який щедро винагородиву ту пору всіх хліборобів [11, с. 61];