Концептуальне моделювання і когнітивно-ономасіологічний аналіз

Необмеженість подій, явищ реального світу, їхніх учасників і складників протистоїть браку їхніх відповідних мовних найменувань у прямих значеннях, а також специфіці їхньої інтеріоризації носіями мови. Ця суперечність усувається використанням на позначення одного домену знаків інших доменів за принципом припущення аналогії, подібності. Такі чужорідні, фігуральні знаки формують асоціативно-термінальний компонент МПК, що корелює із пропозиційним ядром, заміщуючи нерідко нульові знакові позиції пропозиційних елементів. Асоціативно- термінальний компонент пов'язаний також з образами, чуттєвою сферою, інтуїцією і колективним позасвідомим.

МПК демонструє інтеграцію пропозиційного й асоціативно-термінального складників із наскрізним для них оцінно-емотивним компонентом - модусом, що корелює з аксіологізованими відчуттями, почуттями й емоціями; і концептуальним планом як прагматичним компонентом, який контролює відповідність концептуальної інформації умовам номінативного чи комунікативного актів. Н. Арутюнова цілком слушно наголошувала на тому, що «роль оцінки полягає в тому, щоб співвіднести предмети й події з ідеалізованою, тобто нормативною картиною світу. Ідея нормативності пронизує значний життєвий цикл, який бере початок із сприйняття явищ дійсності, переходить до сфери комунікації й мовної семантики й завершується у словесній творчості» [20, с. 8].

Концептуальний аналіз на підставі моделі МПК передбачає: 1) опис ядерної пропозиційної частини концепту, яка містить мисленнєві аналоги ситуацій, пов'язані із ним і вербалізовані знаками мови у прямих значеннях, тобто предикатно-актантні рамки з урахуванням родо-видових й опозиційних відношень; 2) характеристику різноманітних метафоричних корелятів ядра в асоціативно-термінальній частині МПК, представлених фігуральними позначеннями; 3) аналіз модусного складника моделі, тобто оцінки концепту; 4) з'ясування зв'язків пропозиційного, асоціативно- термінального та модусного складників концептуальної моделі з психічними функціями відчуттів, почуттів, образами та колективним позасвідомим (останнє виявляється в свідомості у вигляді архетипів); 5) аналіз прагматичного компонента концептуальної моделі як інструкції по використанню знаків концепту в дискурсивній діяльності носіїв мови.

На окреслених етапах концептуального аналізу застосовуємо різноманітні методики: 1) пропозиційного моделювання з метою встановлення вербальних позначень предикатно-актантних рамок ядра концепту, його гіперо-гіпонімічної ієрархії в системі мовної категоризації; 2) компонентного, дистрибутивного, контекстуально-інтерпретаційного аналізу для з'ясування семного набору й оцінки найменувань концепту і його складників; 3) етимологічного й когнітивно- ономасіологічного аналізу з метою визначення етимонів і сучасної мотивації мовних експонентів концепту; 4) метафоричного моделювання для встановлення складу асоціативно-термінальної частини моделі і з'ясування механізмів використання на позначення концептуальних складників знаків інших доменів; 5) архетипного аналізу з метою вияву зв'язків концепту з архетипами колективного позасвідомого; 6) асоціативного експерименту для встановлення найближчих і найчастотніших мовних реакцій на найменування концептуальних складників: 7) дискурсивного аналізу з метою висвітлення функціонального статусу позначень концепту в різноманітних дискурсивних практиках. Вагомим для концептуального аналізу є використання квантитативних методів.

Оскільки концептуальна інформація насамперед маніфестована мовними позначеннями, особливої ваги для моделювання концепту набуває когнітивно- ономасіологічний аналіз, що дає змогу реконструювати відповідні фрагменти пропозиційного, асоціативно-термінального й модусного компонентів концептуальної моделі, а також їхню кореляцію зі складниками чуттєвої сфери, образами й архетипами колективного позасвідомого.

Прикладом для застосування цієї методики в розділі обрано українську номенклатуру ентомофауни, вилучену з визначників й атласів комах України. Мовні кореляти пропозиційного компонента в назвах комах дають змогу визначити відносно об'єктивні знання, зокрема, щодо їхньої таксономії у науковій картині світу. Приміром, видові назви комах здебільшого застосовують позначення родини, інколи ряду чи підряду (цикадка зелена з родини цикаделін підряду цикадин). В одній із родин, що належать до певного ряду чи підряду, нерідко відбувається дублювання гіпероніма як назви виду та родини, що свідчить про радіально-прототипний принцип диференціації комах у науковій картині світу етносу. Найкращому зразку родини, що отримує назву ряду чи підряду, інколи протистоїть назва комахи з мотиватором-корелятивом - мисленнєвим аналогом відповідності / невідповідності нормі (пор. щитівка несправжня дубова, строкатка несправжня звичайна; комарі справжні, комарівка звичайна, гнойовик звичайний, летюха звичайна). На відповідність нормі вказують і позначення розмірів як відхилення від неї (волохокрилець великий, совка південна велика, вуховертка мала).

Мовні позначення комах проектуються також на різноманітні предикатно- аргументні структури, використовуючи як мотиватори інформацію різного ґатунку, що відповідає компонентам:

- предикатів руху (стрибок курячий, стрибун сірий, летюха звичайна, плавт, хребтоплав), локалізації (плодожил, коренежил), звучання (цвіркун лобатий, дзижчало чорне), харчування (сіноїд, мертвоїд, деревогриз борозенчастий, насіннєїд ясеновий, плодожерка грушева), полювання (павуколов бурий); уподобання (мурашколюб, водолюб великий чорний), пошкодження (черепашка шкідлива); фізичної дії (бджола листоріз бурогрудий - «З листків різних кущів вирізує овальні шматки, якими вистилає комірки свого гнізда в ґрунті»; оса товстоголова риюча; деревоточець західний); перетворення (горіхотворка волосиста смугаста), сприйняття вигляду комахи людиною (блищунка, світляк);

- об'єктів харчування (трипс житній (огірковий, гороховий); пухоїд качиний, пероїд курячий; волосоїд овечий (бичачий); хижак-короїдник, листоїд; зернівка горохова; кровососка кінська), пошкодження (медяниця грушева (яблунева, морквяна);

попелиця звичайна коренева кукурудзяна; бджоложук звичайний; мурахожук - «шкодять бджолам і знищують личинки мурашок»; комар кусака);

- темпоративу (одноденка двокрила, веснянка велика, гробарик осінній, п'ядун присмерковий, нічниця);

- комітативу як показнику супровідного предмета чи явища (льодовичник, дощовиця, листовійка приморозкова звичайна, квітківниця дощова);

- локативам, що варіюються від конкретного місця до широкого регіону локалізації комахи, країни її розповсюдження тощо (цвіркун домовий (польовий); муха хатня, златка пенькова соснова, лишайниця тополева, вуховертка городня (прибережна); прибережник; попелиця баштанна; богомол кримський, совка південна велика, черепашка австрійська);

- трансгресиву як результату каузації перетворення (трубкокрут дубовий, коконопряд) тощо.

Актуальними у процесах творення номенів комах є показники рівнів якості - забарвлення тіла і його частин (одноденка білохвоста, дибка зелена, трав 'янка червононога, ковалик сірий (чорний); зеленушка зелена), кількості - розміру тіла чи його частин, кількості частин або крапок чи інших візерунків на тілі (дзижчало велике, великоголовка жовтоноса, мертвоїд чотирикрапковий, зеленчук короткокрилий), партитиву як частини цілого (товстоголовка, кутокрилка, серпокрилка, кобилка блакитнокрила).

Альтернативним способом позначення комах є метафоризація мотиваторів, що демонструє у структурі МПК різноманітні кореляції з іншими концептами. Найбільш стереотипною донорською зоною для номенів ентомофауни є концепт ЛЮДИНА, з якою порівнюють комах зважаючи на аналогію частин тіла, поведінки, ознак тощо. Чимало мотиваторів у назвах комах ототожнені з позначеннями людини, які отримують вторинне метафоричне значення на підставі аналогії сценаріїв двох концептуальних доменів (богомол -- «в спокійному стані вони тримаються на рослинах другою і третьою парою ніг, а передні ноги підняті, наче для молитви»; облудник-злодій - «при небезпеці жуки прикидаються мертвими, витягуючи вуса і ноги уздовж тіла»; гравер звичайний, пильщик-ткач ялиновий, бджола-тесляр, короїд-типограф, поліграф пухнастий мотивовані способом харчування) або за гештальтною подібністю (капуцин із родини капюшонників має голову, втягнену в передньогруди, які прикривають їх ніби капюшоном; звукові гештальти опосередкують номінацію ковалик сірий; за ознаками забарвлення названі солдатик, адмірал, ковалик-хрестоносець). Знаки соматизмів людини, її властивостей і дій також стають ономасіологічними ознаками ентомонімів (довгоносик великий люцерновий, цвіркун лобатий, щитник гостроплечий, чубатка пустельниця, трав 'янка струнка, гребляк, златка мінуюча, свердлик листяний).

Чимало номенів комах отримують мотиватори з доменів інших тварин: ссавців (кобилка болотяна, коньок бродячий, слоник, верблюдка, мурашиний лев, ведмедиця гера), птахів (казарка, ктир яструбниця руда, павине очко), комах інших класів (комарівка, скорпіонниця звичайна, мурашковидка звичайна, ктир шершнеподібний). Здебільшого підґрунтям такої метафоризації служить гештальтна аналогія конфігурації тіла, забарвлення або подібність за розміром порівняно з представниками родини чи ряду.

Спостереження ентомологів за зовнішнім видом комах спричиняють аналогію з рослинним світом (богомол-ірис названий за фіолетово-чорною плямою на крильцях) або найчастіше з артефактами, що відбивається в ономасіологічній структурі номенів (приміром, пластинокрил-серпоносець має загнутий яйцеклад із дрібними зубчиками; в самця списовуски довговусої наявні вусики з широко-яйцевидною чорною булавою; подушечниця березова має білий опуклий яйцевий мішок; в шашечниці червоної крила з жовтою облямівкою та чорними крапками).

Доволі поширеним є застосування у процесі творення ентомонімів графічних знаків і символів, які вказують на специфіку забарвлення частин тіла комахи, що є важливим для диференціації видів (наприклад, совка іпсилон, совка оклична, совка С-чорна, совка-гама, стрілчатка псі, чубатка-зигзаг, кутокрилка С-біле, товстоголовка-кома, стрілка-плосконіжка, щитівка яблунева комоподібна).

Використання мотиваторів на позначення природних явищ чи речовини у номенів комах зумовлене здебільшого стереотипним уявленням про колір і схожістю з ним забарвлення ентомофауни (вогняниця золотиста, трав'янка-вогнівка вохряно-жовта, златка тополева золотиста, перламутрівка польова). Інколи речовина, яку виділяє комаха, нагадує відповідну речовину, назва якої стає її мотиватором (медяниця грушева - «виділяє клейку цукристу рідину - медяну росу»).

Представлення у назвах комах оцінного компонента, що є модусом МПК, надає інформацію про особливості сприйняття ентомофауни етносом, а також про оцінні пріоритети, стереотипізовані в етносвідомості. Обрання саме оцінки мотивуючою ознакою ономасіологічної структури ґрунтується на різних пізнавальних функціях: сенсорних механізмах інтеріоризації світу, емоційному сприйнятті, мисленнєвій раціональній обробці, образно-метафоричному уподібненні з опертям на стереотипи, культурну символіку, архетипи колективного позасвідомого.

У масиві українських ентомонімів застосовуються мотиватори переважно естетичної та утилітарної оцінки: перша фокусує увагу на зовнішній красі комахи, що є, безперечно, результатом її інтеріоризації фахівцями в галузі ентомології, друга на її шкідливості для людини та її довкілля (красуня блискуча, красуня-дівчина, цикадка красива, бітома красива, комар-довгоніг шкідливий). Модусний компонент корелює не лише з пропозиційним, а і з термінальним компонентом у випадках, коли оцінку комасі надають метафоричні мотиватори, що ґрунтуються на оцінних стереотипах певних об'єктів, які переважно є прецедентними феноменами - найменуваннями богів чи богинь, героїв та інших міфологічних істот грецької чи римської міфології, що розпізнаються науковцями (сонечко - корисна комаха; цирцея, галатея, дріада - красиві метелики родини бархатниць; подалірий, махаон, поліксена, мнемозина належать до родини парусників - великих, ширококрилих красивих метеликів).

Концептуально значущу інформацію надають ентомоніми, у яких поєднано різні за статусом у МПК мотиватори. Українські ентомоніми здебільшого мають дві чи три ономасіологічні ознаки й переважно є складеними назвами, які, з одного боку, передають відносно об'єктивну інформацію про комаху, з іншого, увиразнюють її назву за рахунок метафоричних аналогій, що спрощує видову диференціацію (приміром, ентомонім пальцекрилка візерунчаста ширококрила інформує про розмір і схожість частини тіла комахи (крила) із соматизмом людини (пальцем), а також про подібність забарвлення комахи до штучно створеного малюнку чи вишивки (домен АРТЕФАКТ).

Висновки та перспективи дослідження

Когнітивно-ономасіологічний аналіз є лише однією із процедур концептуального моделювання, але він надає значну частину інформації про сприйняття об'єкта концептуалізації науковою і наївною етносвідомістю. Окреслена процедура має бути доповнена іншими методиками, що становить перспективу дальшого дослідження.

Список використаної літератури

1. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми / О. О. Селіванова. 2-е вид., випр. і доп. Черкаси, 2017. 890 с.

2. Сусов А. А. Размышления о концептах / А. А. Сусов, И. П. Сусов // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія Романо-германська філологія. Харків: Константа, 2006. № 726. С. 14-20.

3. Селиванова Е. А. Когнитивная ономасиология / Е. А. Селиванова. К.: Фитосоцио центр, 2000. 248 с.

4. Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики / А. М. Приходько. Запоріжжя: Прем'єр, 2008. 332 с.

5. Селіванова О. О. Світ свідомості в мові. Мир сознания в языке. Монографічне видання / О. О. Селіванова. Черкаси: Ю. Чабаненко, 2012. 488 с.

6. Попова З. Д. Очерки по когнитивной лингвистике / З. Д. Попова, И. А. Стернин. Воронеж: Истоки, 2001. 192 с.

7. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика / Н. Н. Болдырев. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. 123 с.

8. Стернин И. А. Методика исследования структуры концепта / И. А. Стернин // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. Воронеж, 2001. С. 58-70.

9. Степанов Ю. С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования / Ю. С. Степанов. М.: Школа «ЯРК», 1997. 824 с.

10. Введение в когнитивную лингвистику: учебное пособие / В. И. Карасик, М. В. Пименова и др. Кемерово: Кузбассвузидат, 2005. 190 с.

11. Карасик В. И. Лингвокультурный концепт как единица исследования / В. И. Карасик, Г. Г. Слышкин // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. Воронеж, 2001. С. 69-79.

12. Приходько А. М. Концепт як об'єкт зіставного мовознавства // Мова. Людина. Світ. До 70-річчя проф. М. П. Кочергана. К.: Вид-во КНЛУ, 2006. С. 201-214.

13. Попова З. Д. Понятие «концепт» в лингвистических исследованиях / З. Д. Попова, И. А. Стернин. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1999. 30 с.

14. Селиванова Е. А. Мифологемы русского этносознания в номинативной подсистеме языка / Е. А. Селиванова // Мир русского слова и русское слово в мире. Т. 4. Язык. Сознание. Личность. Коммуникация в межкультурной среде: Материалы ХІ Конгресса МАПРЯЛ. Варна, София (Болгария), 2007. С. 328-335.

15. Кубрякова Е. С. Язык и знание / Е. С. Кубрякова. М.: Языки славянской культуры, 2004. 560 с.

16. Бахтияров О. Г. Постинформационные технологии: введение в психонетику / О. Г. Бахтияров. К.: ЭКСПИР, 1997. 160 с.

17. Кубрякова Е. С. Краткий словарь когнитивных терминов / Е. С. Кубрякова, В. З. Демьянков, Ю. Г. Панкрац, Л. Г. Лузина. М.: Наука, 1996. 245 с.

18. Новое в зарубежной лингвистике. Когнитивные аспекты языка. Вып. 23. М.: Прогресс, 1988. 420 с.

19. Лакофф Дж. Когнитивная семантика / Дж. Лакофф // Язык и интеллект / Под ред. В. В. Петрова; пер с англ. В. И. Герасимова и В. П. Нерознака. М.: Прогресс, 1996. С. 143-184.

20. Юнг К. Г. Психологические типы / К. Г. Юнг. М.: Университетская книга, 1996. 718 с.

References

1. Selivanova, O. O. (2017). Modern Linguistics: Directions and Problems. Cherkasy (in Ukr.)

2. Susov, A. A. & Susov, I. P. (2006). Reflections on concepts. Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho universytetu im. V. N. Karazina. Seriya Romano-hermans ka filolohiya. (Herald of the Kharkiv National University. V. N. Karazin. Series Romano-Germanicphilology). Kharkiv: Konstanta 726, 14-20. (in Russ.)

3. Selivanova, E. A. (2000). Cognitive onomasiology. Kyiv: Phytocenter (in Russ.)

4. Prykhodko, A. M. (2008). Concepts and conceptual systems in the cognitive-discursive paradigm of linguistics. Zaporozhye: Premier (in Ukr.)

5. Selivanova, O. O. (2012). The world of consciousness in the language. Cherkasy: Y. Chbanenko (in Ukr.)

6. Popova, Z. D. & Sternin, I. A. (2001). Essays on cognitive linguistics. Voronezh: Origins (in Russ.)

7. Boldyrev, N. N. (2000). Cognitive semantics. Tambov: Publishing House of Tambov University (in Russ.)

8. Sternin, I. A. (2001). Methodology for studying the structure of the concept. In Methodological problems of cognitive linguistics. Voronezh. 58-70.

9. Stepanov, Yu. S. (1997). Constants. Dictionary of Russian culture. Experience. Moscow: Languages of Slavic Culture (in Russ.)

10. Introduction to Cognitive Linguistics (2005). Kemerovo: Kuzbassvuzidat (in Russ.)

11. Karasik, V. I. & Slyshkin, G. G. (2001). Linguocultural concept as a unit of research In Methodological problems of cognitive linguistics (in Russ.)

12. Prykhodko, A. M. (2006). Concept as an object of comparative linguistics. Language. Mova. Lyudyna. Svit. Do 70-richchya prof. M. P. Kocherhana. (Man. World. To the 70th anniversary of prof. M. P. Kochergan). Kyiv: View of the KNLU. 201-214. (in Ukr.)

13. Popova, Z. D. & Sternin, I. A. (1999). The concept of "concept" in linguistic research. Voronezh: Voronezh University Publishing House (in Russ.)

14. Selivanova, E. A. (2007). Mythologies' of Russian ethno-consciousness in the nominative subsystem of the language. Mir russkogo slova i russkoye slovo v mire. (The world of the Russian word and the Russian word in the world). 4, 328-335. (in Russ.)

15. Kubreacova, E. S. Language and knowledge. Moscow: Languages of Slavic Culture (in Russ.)

16. Bakhtiyarov, O. G. (1997). Post-Informational Technologies: Introduction to Psychonetics. Kyiv: EKSPIR (in Russ.)

17. Kubryakova E. S., Demankov V. Z., Pankrats Yu.,G. Luzina L. G. (1996). A brief dictionary of cognitive terms. Moscow: Science (in Russ.)

18. New in foreign linguistics. Cognitive aspects of language (1988). Vol. 23. Moscow: Progress (in Russ.)

19. Lakoff, J. Cognitive semantics. In Language and Intellect. Moscow: Progress. 143-184.

20. Jung, K. G. (1996). Psychological types. Moscow: University Book (in Russ.)

Размещено на Allbest.ru