Главная Коллекция "Revolution" Иностранные языки и языкознание Національно-специфічні засоби вербалізації концепту реформа в українській лінгвокультурі

Національно-специфічні засоби вербалізації концепту реформа в українській лінгвокультурі

Розгляд системи засобів вербалізації концепту "реформа" на прикладі сучасного політичного дискурсу. Виявлення національно-специфічних ознак об'єктивної та суб'єктивної репрезентації концепту "реформа", на основі інтерпретації відповідних мовних засобів.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 23.04.2021
Размер файла 53,0 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНО-СПЕЦИФІЧНІ ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ РЕФОРМА В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРІ

Юлія БАБІЙ

Анотація

мовний вербалізація концепт реформа

У статті розглянуто систему засобів вербалізації концепту «реформа» на прикладі сучасного політичного дискурсу, що останнім часом дедалі частіше привертає увагу науковців у зв'язку з високим рівнем інформативності та маніпулятивності. Доведено, що концепт являє собою поліфункціональний феномен у плані змісту вираження та форми презентації, що увиразнює необхідність дослідження його вербальної репрезентативної природи. Виявлено національно-специфічні ознаки об'єктивної та суб'єктивної репрезентації концепту «реформа», на основі інтерпретації відповідних мовних засобів, що його вербалізують, сформульовано основні універсальні та культуроспецифічні шляхи актуалізації концепту «реформа», що репрезентують особливості української лінгвокультури. Представлено ментальний образ, зміст та функціональну структуру концептуального знака «реформа», що виражається вербально на різних мовних рівнях та за допомогою різних мовних домінант. Визначено роль лексичної, синтаксичної та фразеологічної об'єктивації, що увиразнює регулярність реалізації концепту в системі сучасних дискурсів. Схарактеризовано метафоричну, синонімічну та алюзивну форми репрезентації концепту, що пов'язані з акцентуацією його асоціативно-образної та конотативної складових. Визначено перспективність дослідження концепту «реформа» в аспекті актуальності його вживання в структурі сучасного політичного дискурсу.

Ключові слова: концепт, політичний дискурс, вербалізація, об'єктивація, суб 'єктивація, концептуалізація, лінгвокультура.

Annotation

Babiy Y. National specific verbalization ways of the concept reform in Ukrainian linguoculture

The article considers the system of verbalization of the REFORM concept on the example of contemporary political discourse, which has recently attracted the attention of scientists in connection with the high level of informativity and manipulative behavior. It is proved that the concept is a multifunctional phenomenon in terms of the content of expression and form of presentation, which manifests the need to study its verbal representative nature. On the basis of the analyzed actual material, it is proved that the concept is a minimal package of information, the plan of expression of which is a two-way word mark with unlimited archiving of the contents, which determines a diverse system of ways of its verbalization. The classification approaches in the algorithmization of verbal constituents of concepts that represent its linguistic and cultural nature are systematized. National specific features of objective and subjective representation of the concept REFORM are revealed, based on the interpretation of the corresponding language means that are verbalizing it, the main universal and cultural-specific ways of actualization of the REFORM concept that represent the peculiarities of Ukrainian linguistic culture are formulated. The mental image, content and functional structure of the conceptual sign REFORM are presented, which is expressed verbally on different language levels and with the help of various language dominants. The role of lexical, syntactic and phraseological objectification is defined, that makes expressive the regularity of the implementation of the concept in the system of modern discourses. The metaphorical, synonymous and allusive forms of conceptual representation are described, which are related to the accentuation of its associative-figurative and connotative components. The prospect of researching the concept of REFORM in the aspect of the relevance of its use in the structure of modern political discourse is determined.

Key words: concept, political discourse, verbalization, objectification, subjectivation, conceptualization, linguoculture.

Виклад основного матеріалу

Механізми взаємозв'язку мовлення та мислення залишаються ключовою проблемою лінгвістичної галузі. На сучасному етапі розвитку мовознавчої науки завдяки глобалізаційним процесам інтеграції різних галузей знань окреслюються перспективи здійснення багатоаспектного аналізу цієї фундаментальної проблеми. Так, до середини ХІХ ст. взаємозв'язок мовлення та мислення інтерпретувалися виключно з позицій філософії. Глибинні пізнавальні механізми функціонування мовлення як інструменту формування та вираження думки вперше описав В. фон Гумбольдт, зазначивши, що «Мова - це орган оригінального мислення нації, мовлення - це посередник між людиною і зовнішнім світом. Мислення не можливе без мови і мовлення, у свою чергу, припускає мислення»1.

Антропоцентрична скерованість природи мовленнєво-мисленнєвої діяльності зумовила необхідність дослідження цієї проблеми в аспекті особистісно - колективної психоструктури, що репрезентовано роботами Л. С. Виготського про діалектологічну єдність мови та мислення. «Внутрішнє мовлення впливає на мисленнєві процеси, а розумово-пізнавальна діяльність, у свою чергу, формує лінгвокогнітивні структури, що є основою мовленнєвої діяльності» Вежбицкая А. (1999) Семантические универсалии и описание языков: пер. с англ., М.: Школа «ЯРК», Там само, С. 67..

Сучасні вектори наукових досліджень, що спрямовані на детальний аналіз взаємозв'язків мови та мислення (лінгвофілософія), лінгвістичних рефлексій стосовно знання та пізнання (лінгвокогнітологія), дефініційних інтерпретацій значення та змісту (лінгвосемантика), пошуків універсального та етноспецифічного (лінгкультурологія), зумовлюють наприкінці ХХ ст. появу нового терміну - концепт, що являє собою багатовимірний смисловий центр, феномен культур, що безпосередньо пов'язаний із мовою. Проблема репрезентації концептів у мові, їх національна специфіка, генезис та структура набуває все більшої актуальності у рамках сучасних когнітивних досліджень.

У центрі уваги сучасних лінгвістичних студій перебувають ідеї психолінгвістичної інтерпретації концептів (О. Залевська, І. Штерн, М. Болдирєв), їх логіко-семантичної характеристики (Л. Алдоніна, В. Карасик), лінгвокогнітивного аналізу (О. Кубрякова, З. Попова, І. Штерн), лінгвокультурологічної домінанти базових концептів (Д. Арутюнова, С. Воркачов, Г. Слишкін). У межах останніх виявляють загальні закономірності у формуванні ментальних уявлень про концепти, що, в принципі відображають специфікації певної лінгвокультури, та способи їх вербалізації у рамках відповідного дискурсу. Враховуючи це, актуальним вбачається з'ясування національно-специфічних засобів вербалізації концепту «реформа» в українській лінгвокультурі.

Необхідність дослідження засобів вербалізації концепту «реформа» на прикладі політичної комунікації, що в тому числі є складовою української лінгвокультури сьогодні, визначається рівнем впливу такого типу дискурсу на формування громадянського суспільства, а, отже, і на специфіку концептуальної картини світу українців. Складність того перехідного періоду, який переживає Україна, лінгвокультурні особливості трансформації України, посилена увага до значимості реформ у сучасному соціумі зумовлюють необхідність створення цілісної системи політико-комунікативної взаємодії, що представляються вербальними складниками репрезентації концепту «реформа».

Мета статті - схарактеризувати національно-специфічні засоби вербалізації концепту «реформа», що формуються на основі процесів об'єктивації та суб'єктивації в українській політичній комунікації. Об'єктом дослідження обрано концепт «реформа», що активно функціонує в українській політичній культурі, а предметом - мовні засоби його вербалізації в аспекті об'єктивації та суб'єктивації.

Матеріалом дослідження слугував корпус 1500 контекстів, що актуалізували концепт «реформа» засобами вербалізації у сучасному політичному дискурсі, репрезентованого різноманітними видами політичних дискурсних продуктів (промовами, рекламними повідомленнями та слоганами, програмами політсил або ж їх лідерів тощо).

Виявити вербалізаційну частину концепцту можна різними шляхами. Найбільш розповсюдженим методом є аналіз словників, енциклопедій, теоретичних узагальнень у різних сферах функціонування концептуальної одиниці. І. А. Стернін в алгоритмі вербалізації концепту виділяє базовий прошарок та інтерпретаційне поле Стернин И. А. (2008), Как описывать концепты, Антология концептов, Волгоград: Парадигма, Т. 6, С. 26109. Там само, С. 35. Він вважає, що базовий прошарок концепту являє собою певний історично сформований чуттєвий образ, який наявний у свідомості кожної особистості та зафіксований у лексикографічних джерелах. Інтерпретаційну частину, на його думку, складає сукупність слабо структурованих предикацій, що відображають інтерпретацію окремих концептуальних ознак та їх поєднань у вигляді тверджень, настанов свідомості, які випливають в даній культурі із змісту концепту.

Згідно з А. Л. Ігнаткіною вербалізацію будь-якого концепту можна розглядати за допомогою таких засобів: номінативних засобів мови (лексем, стійких номінацій, фразеологізмів), функціональних засобів мови (тобто найбільш частотних, комунікативно релевантних мовних засобів, які обираються лінгвокультурним суспільством), образних засобів мови (національно-специфічна образність, мовні метафори, особливості розвитку переносних значень) Игнаткина А. Л. (2006) Концепт PUBLIC RELATIONS: лингвокультрологический аспект, Саратов: Научная книга, С. 29.. На нашу думку, описаний алгоритм аналізу вербалізації концептів містить ознаки симетрії, оскільки номінативні засоби мови можуть одночасно вступати у функціональні чи образні дискурсні зв'язки, тим самим, мінімізуючи характеристику вербалізованих концептуальних технік.

Не дивлячись на те, що концепт являє собою поліфункціональний феномен у плані змісту вираження та форми презентації, його вербальна репрезентація зазвичай передбачувана, оскільки номінація концептуального знака відбувається через ментальний лексикон, систему етнолінгвістичних категорій, що й визначає рівень ментальності концепту в тій чи іншій лінгвокультурі. На думку А. Н. Приходька, «природа концептуального змісту визначається співвідношенням його універсальних та національних засобів репрезентації» Приждько А. М. (2008) Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики, Запоріжжя: Прем'єр, С. 99.. Такі поняття як «культура», «етнос», «мова» інтерпретують природу лінгвокультурного концепту, а, отже, формують уявлення про ментальний прототип суспільства, у рамках якого функціонує концепт. У такому контексті на перетині різновекторних понять (культура, етнос, мова) виникає значний інтерес до вивчення комунікативної реалізації концепту як невід'ємної складової кожної лінгвокультури. Реалізація концепту в мові чи мовленні являє собою процес його вербальної інтерпретації як продукта духовної діяльності певного лінгвокультурного суспільства, під час якого відбувається усвідомлення номінативної природи концептуального знаку, лексико-семантична парадигма та структурна ідентичність. Релевантність концептуальної формули у суспільстві, а також її індивідуальне сприйняття кожним носієм мови визначають кількісну та якісну різноманітність засобів вербалізації концепту, його продуктивність у різних дискурсах та характер взаємозв'язків. Це дає підстави розуміти, що механізм лінгвокультурної вербалізації концептів включає об'єктивацію як парадигматичний спосіб їх відображення ресурсами мови (лексичними, наприклад) та суб'єктивацію як синтагматичний спосіб індивідуальної інтерпретації концепту із використанням різноманітних мовних технік (синонімізація, фразеологізація тощо) з метою емоційної, виразної конотації концепту. Застосування такого алгоритму аналізу, на наш погляд, відкриває перспективу ґрунтовної характеристики системи національно-специфічних засобів репрезентації концепту «реформа» в українській лінгвокультурі.

Концепт «реформа» у сучасному українському політичному дискурсі об'єктивується номінативними елементами української мови, що служать для означення мовною свідомістю окремих фрагментів немовного континууму Жулавська О. О. (2011) Актуалізація концепту ТЕРОРИЗМ у сучасному британському газетному дискурсі: автореф. дис. канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови», Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, С. 20.. Із точки зору А. Н. Приходька, «такий процес пов'язаний зі створенням умов правильного мовного тлумачення та є способом реалізації концептуальної одиниці поза контекстами» Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в когнітивно -дискурсивній парадигмі лінгвістики, Запоріжжя: Прем'єр, 2008, С. 82.. Це історично обумовлений спосіб вербальної інтерпретації концепту, що у процесі свого функціонування підсилюється лексичним значенням, яке відбиває не лише одиничний реальний об'єкт, але й узагальнений образ об'єкта. Вербальна інтерпретація концептуального поняття фактично стає ім'ям концепту, яке найбільш повно та адекватно передає його зміст. Більша частина концептів номінується лексичним способом, менша - фразеологічним та синтаксичним Игнаткина А. Л. (2016) Концепт PUBLIC RELATIONS: лингвокультрологический аспект, Саратов: Научная книга, С. 82..

Вербальна об'єктивація на лексичному рівні - це узуальний синтетичний прийом «ословления» концептів Там само. Вежбицкая А. (1999) Семантические универсалии и описание языков: пер. с англ., М.: Школа «ЯРК», С. 543-640., що дозволяє сформувати когнітивно-семантичні уявлення між планом змісту та планом вираження концепту. Такою одиницею є мовний знак (найчастіше слово), який найбільш повно та адекватно передає зміст концепту. Цим знаком означується сфера знань, яка репрезентується у концепті та є осмисленою у мовній свідомості, тобто мовно визначеною11. Іменем досліджуваного концепту вважаємо номінативну субстантивну одиницю реформа від французького rйforme «перетворення», латинського reformare «утворювати»; далі з re- «знов, вкотре; проти» + formare «формувати, створювати», далі з forma «форма, вид, образ» Словник української мови: в 11 тт (1970-1980), АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда, К.: Наукова думка, Т. 8, С. 519.. Як бачимо, концепт «реформа» частіше має субстантивне втілення, оскільки номінація є носієм найважливіших змістів у пізнанні дійсності, виражених іменними знаками (перетворення, форма, зміна).

Дефінітивний аналіз концепту «реформа» свідчить, що лексичний знак реформа (rйforme) найточніше об'єктивує усі складові значення концепту завдяки своїй полі функціональності - І.перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури // із вказівкою на ситуацію, в якій ця номінація використовується у специфічному (зокрема, політичному) дискурсі (2. Політичне перетворення, що здійснюється панівним класом без порушення основ існуючого ладу Там само.. Вербальна об'єктивація концепту «реформа» також підкреслюється частотним (у рази більшим) використанням самого імені «реформа» (87%) порівняно з еквівалентними лексичними знаками на позначення предметної сутності концепту (зміна, дія, прогрес, перетворення - всього 13% випадків уживання), що поодиноко представлені в аналізованих політичних контекстах, наприклад: «Зміни (у значенні реформи), анонсовані цим корумпованим урядом, тягнуть країну на дно...» (О. Ляшко, 2018).

В умовах регулярного використання концепту «реформа» у соціально-політичному дискурсі, а також в інших сферах мовленнєвої діяльності, лексема реформа значно розширила свою сполучуваність. Так, семантична вербалізація досліджуваного концепту лише виграє під час використання у ментальному просторі концептуальних пар типу: РЕФОРМИ та ПОРЯДОК, РЕФОРМИ та ПРОВАЛИ, РЕФОРМИ та ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ, (українська лінгвокультура), РЕФОРМА та МОДЕРНІЗАЦІЯ (російська концептосфера), РЕФОРМА та ПРОГРЕС (польська концептосфера), RЙFORME and RESTRUCTURING (британська концептосфера). Функціонування у політичній лінгвокультурі концептуальних пар свідчить про те, що об'єктивація концепту - процес, в якому одна ментальна одиниця актуалізується за допомогою іншої, оскільки концепт не існує сам по собі, а інтегрований в систему собі подібних Приходько А. М. (2008) Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики, Запоріжжя: Прем'єр, С. 83..

Вербалізація концепту «реформа» засобами синтаксичної об'єктивації (за допомогою словосполучень) менш частотне явище в системі сучасного українського дискурсу порівняно з лексичною реалізацією вербального втілення концептуального знаку. Це пояснюється, насамперед, структурою вербального засобу - слово є простою формою передачі змісту концепту, словосполучення являє собою розгорнуту номінацію концептуального знака, що у силу певних причин (лінгвістичних чи екстралінгвістичних) необхідно в умовах співвідношення змісту позначуваного та його форми. У процесі вербалізації концептуальних знаків засоби синтаксичної об'єктивації сприяють деталізації змісту концепту, раціональному використанню його у різних контекстних відрізках, або ж додають специфічної конотації лексичному знаку. Ці висновки підтверджуються результатами кількісного аналізу випадків вживання вільного знаку в українському дискурсі, наприклад: РЕФОРМА В ДІІ, ПРОВОДИТИ РЕФОРМИ, ВТІЛЮВАТИ РЕФОРМИ, МЕДИЧНА РЕФОРМА, ГРОШОВА РЕФОРМА, ПЕНСІЙНА РЕФОРМА, СТАН РЕФОРМ В УКРАЇНІ, РАДИКАЛЬНІ РЕФОРМИ, БАНКІВСЬКА РЕФОРМА, РЕФОРМА ЖКХ, РЕФОРМА В ОСВІТІ, ЗГУБНІ УКРАЇНСЬКІ РЕФОРМИ. Приклади такої вербалізації концепту РЕФОРМА ще раз доводять, що мовні засоби репрезентації концептів вкрай необхідні як для існування імені самого концепту, так і для уточнення його конотативних співвідношень, фіксації у свідомості етносу, сполучуваності у вживанні в різних дискурсних практиках.

...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены