Золотоординські топоніми Лівобережжя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Пам'яті історика і педагога Віктора Володимировича Заїки (1957-2020)

Топонімія України досі зберігає імена Чинґізидів: Джучі, Батий, Бувал, Орду-Ічен, Шейбан, Башмак, Бурлюк, Узбек, Акул та ін. Збережені й імена емірів (нойонів): Субутай, Картан, Айдар, Алчедай, Кавгадий, Бабуджи, Калантай, Коверга, Мамай. Навколо топореплік цих власних імен на карті знайдено упізнавані репліки численних супутніх ординських реалій. Це етноніми - татари, монґоли, маньчжури, араби, алани, хини; хороніми - Золота Орда, Китай, Кашмір, Хваліси, Дербент, Ясріб, Мекка; інші реалії - монґ Яса, Білік, уруг `клан', цахар `кріпаки', бешік `письмо', самбар `дощечка для письма', данс `реєстр', церег `військо', абух `захоплений'; евенк. орон- `олень'; дтюрк. каган, таган, баскак, калин `товстий', булгак `колотнеча', Бурхан `Будда', асура, якут. харабыл `караул', тат. савин `верблюд'; ар. аль-галуба`дійна верблюдиця'; пехл. бунак `майно, шатро'; слов. писар, став та ін.

Ключові слова: мовні контакти, топонімія України, Лівобережжя, Золота Орда, монґольські, тунгусо-маньчжурські, тюркські, арабські, пехлевійські впливи .

Tyshchenko K.M. The Golden Horde Place Names of the Left-Bank Ukraine

The toponymy of Ukraine preserves till now the continuants of the names from the Golden Horde elite - Jochi and his descendants: Batu-Khan, Buval, Ordu- Ichen, Sheiban, Bashmak, Burliuk, Uzbek, Akul. The names of the amirs (noyons) - Subutai, Kartan, Aidar, Alchedai, Kavgady, Babuji, Kalantai, Koverga, Mamai. In their contexts the various Horde realities are detected: the ethnonyms - Tatars, Mongols, Manchu, Arabs, Alans; place names - the Golden Horde, China, Kashmir, Khvalisy, Derbent, Yathrib, Mecca; other realities - Mong. Yasa, Bilik, urug `clan', tsakhar `serfs', beshik `writing', sambar `writing tablet' dans `list', tsereg `army', abukh `captured'; Evenk. oron `deer'; Turk. haqan, tagan, baskak, kalyn `thick', bulgak `mutiny', Burkhan `Buddha', asura; Yakut. kharabyl `guard'; Tat. savin `camel', Ar. al-haluba `milch camel'; Pahl. bunak `property, tent'; Slav. pysar- `scribe', stav- `camp' etc.

Key words: language contacts, toponymy of Ukraine, the Left Bank Area, Golden Horde, Mongolian, Tungus-Manchu, Old Turkic, Arabian, Pahlavi contacts.

1. Вивчення золотоординських топонімічних пам'яток на Лівобережжі збагачує джерельну базу історії України. За роки висвітлені окремі аспекти теми: [1, с. 458-479; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8, passim; 9, с. 736-757].

До часів Джучидів віднесено назви з власне монґольськими основами: Яс-, Білик-, Жуч-, Орж-/Рог-, Курен-, Тала-, Обух-, Хоруг-, Бурхан-, Жашк- (пор. пмонґ. Яса, Білік, Джучі, уруг `рід', пмонґ. курен/ халх. гурен `ставка', тала `поле', абух- `завойований', хоронг `корогва', Бурхан `Будда', засаг `ясак, податок'). Інша група назв - від слів тунгусо-маньчжурських і тюркських мов (двомовних ординців): основи Ворон-, Черемух-, Каган-, Бех- (прототипи евенк. орон- `олень', чері `військо' + чжурчж. мохе `маньчжури', дтюрк. каган/хан, бек/ бег `бей'). Третя група назв продовжує іранські та арабські украплення: Бунак- (пехл. `майно, житло, табір'), Мир- (ар. (а)мір- `емір', від ХІ ст. у М. Кашгарі [10, 89, 426]) та ін. Четверта група - слов'янські топооснови: Золот-/ Злат-, Став-, Стовп, Червоний Яр та ін. (слов. золот-, став-, столп-, Червоний Яр `улус на Дону'). Ці реалії відповідають складу Орди та обставинам її панування.

2. Безпосереднім поштовхом до продовження студій стало звернення до автора 11.01.2021 р. історика архітектури О.А. Лобко по консультацію щодо її власної етимології для назв двох сіл на Поділлі - Вищеольчедаїв і Нижчий Ольчедаїв (Вн Муровані Курилівці). В ономастиці літопису дослідниця виявила ім'я золотоординського еміра Ал-чедая (1281), припустивши, що це і є прототип топонімів (О. Лобко, усне повідомлення).

З філологічного погляду ім'я Алчедай поморфемно відповідає репліці Ольчедаїв, а його вік пояснює упізнаваність у топонімах. Іншомовне давнє А- закономірно дає укр. О-. Відстань у 1,5 тис. км між Поділлям і районом походу Алчедая на Верхнє Поволжя не шкодить, адже обидва реґіони справді перебували тоді у сфері впливу Золотої Орди [11; 12, карта].

Гіпотезу додатково зміцнює арґумент контексту: до однієї сільради з с. Вищеольчедаїв входить с. «Морозівка», - до 1946 р. Татариськи [12, с. 1024; 1, с. 458, 460; 7, с. 208, 210; 8, с. 528; 9, с. 755; 13, с. 194]. Для основного припущення стає апробацією те, що дві сусідні назви «Татариськи ^ЛВищеольчедаїв» синхоричні (гр. ouv/y- + %юра «з того ж простору»): основа однієї назви - етнонім татар, а сусідньої - ім'я татарського ж еміра.

3. На початку нового етапу цих студій з імен еліти Золотої Орди [11] було вибрано імена, збережені у топорепліках в Україні. Після того серед назв навколо них вдалося розпізнати топоніми часів Орди, а по взаємному зіставленні контекстів прояснити їхні неминучі звукові деформації.

4.0. Так були розпізнані продовження імен Джучі (сина Чинґіз-хана) та його нащадків. Це Батий, Бувал, Орду-Ічен, Шейбан (І коліно); Башмак, Бурлюк (IV к.); Узбек (V к.); Акул (VI к.). Їхні еміри (нойони): Субутай і Картан (1240), Айдар (1268), Алчедай і Кавгадий (1281); Бабуджи (1320), Калан- тай (1333), Коверга (1378), Мамай (1380) [11].

Але найістотніше, що далі навколо продовжень цих імен відкрилися супутні (бо однотипні у контекстах і помітні лише у зіставленні їх) назви реалій ординського часу. Звичний координатний (Декартів) виклад теми не дало здійснити несподіване розмаїття фактів. Їх довелося впорядковувати за «мозаїчним» методом (А. Моль, М. Маклюен). Резонанс (взаємопосилення) у пам'яті схожих часток об'єднує їх у мозаїчне ціле.

Тому матеріал поданий у мозаїці рубрик: (4.1) Ольчедай-, Айдар-, Татар-, Могил-, Катюжан-; (4.2) Яс-, Білик-; (4.3) Уруг-; (4.4) Калин-; (4.5) Бурхан-; (4.6) Субот-/ Сувид-, Коверг-, Сокир-; (4.7) Ічен-, Бабуз-, Товкач-, Солон-; (4.8) Ясур-, Орлик-; (4.9) Жук-, Кагадий-, Узбиц-, Гін-; (4.10) Кашпер-/ Каспер-; (4.11) Бувал-, Баран-; (4.12) Корнач-/ Карнач-; (4.13) Корист-/ Корост-/ Хворост-, Герге-, Солон-, Савин-; (4.14) Картан-, Гурин-; (4.15) Золот-; (4.16) Ко- ровель-/ Гребел-/ Хрул-, Калантай-; (4.17) Писар-; (4.18) Бешк-, Душ-, Самбур-, Бахмач-, Черемух-, Яструб-, Га- мал-, Голуб-; (4.19) Церк-/ Чирк-, Мамек-; (4.20) Батий-, Кулаг-, Акул-; (4.21) Серед-, Шейбон-, Моран-; (4.22) Деревен-, Хваліс-, Навгач-; (4.23) Став-, Хорохорин-; (4.24) Бунак-, Таган-, Бурлук-; (4.25) Баскак-, Мир-; (4.26) Бол- гач-/Болшач-; (4.27) М'як-.

Схема переходу до Декартової системи розміщення цих же даних така. Ключові імена Джучидів наведені вище (4.0). Прототипами інших упізнаних продовжень ординських реалій є: етноніми татар, монґолів (4.1), хинів (4.9), маньчжурів (4.18); геноніми катаганів (4.1), соло- нів (4.7); хоронімиКашмір (4.10), Золота Орда (4.15), кит. ФД Чжун-Ґуо, букв. «Серединна Держава» `Китай' (4.21), тюрк. Тавгач `Китай' (4.7), Хваліси, Дербень (4.22), Хорхо- рин (4.23), Ясриб (4.18), Мекка (4.27); політоніми Яса, Білік (4.2), уруг `рід' (4.3), церег `військо' (4.19), гурен (дав. курен) `ставка' (4.14), став `табір' (4.23), ярлик `наказ' (4.8), гереге `угода', якут. хариста- `щадити, берегти' (4.13), солон. каранчи- `спостерігати' (4.12), якут. харабыл, монґ. хоруул `караул' (4.16), писар (4.17), монґ. бешік `монґольське письмо', дане `реєстр', самбар `дощечка для письма' (4.18), емір, баскак (4.25); соціоніми калин `товстий' (4.4), калм. цахар `кріпаки' (4.6), каз. нагаш `родичі з боку матері' (4.22), булгак `чвари' (4.27), бур. баран `скриня з майном' (4.11); пехл. бунак ` майно для стоянки', монґ. таган (4.24); монґ. морин `мерин, кінь' (4.21), тат. савин `верблюд' (4.13), ар. гамал `верблюд'; ар. галуба `дійна верблюдиця' (4.18); конфесіоніми Бурхан `Будда' (4.5), асура (4.8).

Читач сприйме цю мозаїку фактів у тій послідовності, яка була у досліді, а за потреби прогляне її частини за схемою (так робить і автор).

4.1. Ольчедай-, Айдар-, Татар-, Могил-, Котюжан-. Навколо сіл ВищеОЛЬЧЕДАЇв, Нижчий ОЛЬЧЕДАЇв Вн виявлені не лише Татариськи, а ціла група основ того ж кола: * Вище ОЛЬЧЕДАЇв Вн Мур. Курилівці: .ТАТАРиськи; КО- ТЮЖАНи, КОНИЩів КОТЛУБАЇвка, ОБУХів, КУРАШівка, ВОРОНівЦІ; + МОГИЛІВ-Под. (пор. Алчедай = Алчидай з геноніма алчи-татар [11, с. 59] + -дай/-тай `по-'; плем'я катаган; еміри Котлубай, Коничи, монґ. абух- `захоплений', калм. хорш- `бути співучасником' [14, с. 57], евенк. орон- `олень'; етнонім монґол).

Однокореневі назви: * АЛЧЕДАР Молд. {КОТЮЖАНы плем'я катаган, ОЛИШКАНы *Алчи-хан?}; * ВОВКоДАЄве Лг НовоАЙДАР: БезГИНове, БАХМУТівка, СЕРГІЇвка; * ВОВКОДАВський [14] Хс Скадовськ: АНТОНівка, УЛЯНівка.

Похід Алчедая 1281 р. був не нападом ординців, а їхнім рейдом під проводом емірів-чинґизидів Алчедая і Кавгадия на прохання іншого еміра тієї держави, князя Андрія Александровича Городецького [11, с. 36] (це третій син Александра Невського). Після походу замовник ненадовго став великим князем. Князь Лев Галицький теж запросив до Галичини татар Ногая для походу на західні землі Польщі 1280 р. (похід був невдалим).

4.2. Яс-, Білик-. Письмовим правом імперії монґолів була Яса. На відміну від неї, усні висловлення Чинґіз-хана і його нащадків були зібрані в Біліку і прирівняні до правових норм. Топонімія України досі послідовно розрізняє ці поняття: Ясопіль, Ясинувата, Ясна Поляна/Більче-Золоте, Білка, Біличі, Більківці. Загадкові основи Ясополів, Ясногородок, Ясинуватих виявилися продовженнями не етноніма ясів-осетинів і не іранської Ясни, а Яси Золотої Орди. Переконливу групу складають назви-синоніми ЯСинУВАТе Хк, Дп, ЯСинУВАТа Дц, б. ЯсенУВАТий Ліс Лг (абад ` місто') - і Ясногородка 2, Яснобір, Ясопіль, Яснопілля; * БІЛИЧин Вн Бар: КОМАРівЦІ, ГОЛУБівка, КУЗЬМИНЦІ, КАРИШків ар. аль-кариш `кисле молоко' U [10, с. 276]. (Регулярні приклади основ Яс- і Білик- - далі).

4.3. Уруг-. Слово уруг `клан' [10, с. 152] не раз вжите у Біліку: «Після нас члени нашого уругу одягатимуться у золототкані шати, їстимуть смачні й жирні страви, сідатимуть на баских коней і пригортатимуть гарних жінок» (Рашид-ад-Дін, 1, кн. 2, 262). Традиція і правові норми утримували це становище протягом усього існування Золотої Орди» [11, с. 8]. Серед багатьох основ реплік - Уруг-/ Орж-/ Ірж-/ Р(о)ж-/ Ріг. Найархаїчніша у назві ур. УРУГа у с. Кинашівка Чг Борзна (див. 4.18).

* р. КУТ. УРЖиха і с. КУТ. ОРЖиха ір. кент місто + уруг Пл ХОРОЛ монґ. харуул `караул': .МОГИЛЬне, ГЛИБока ДОЛИНа; ОРІХівщина, ОРЛИКівщина ярлик, ГИРИНе *-у-, ХИЛЬКівка Хулагу, кут ГОРБАТівка арбат у с. РОМО- ДАН, КРЕВЕЛівка якут. харабыл `караул' (4.16); * КОТ. ЮРЖинці Хм КРАСилів: КАЛИНівка, ОРЛИНці, КУЧМА- Нівка; * КОТ.ЮРЖинці Хм ПОЛОНне: КАЛЕНичі 2, БІ- ЛЕЦЬке .ГОЛУБча, РОГовичі, СЯГРів; * КОТ.ЮРЖинці Хм Теофіполь: КАРАБІЇвка якут. харабыл; ОРДИНці, ВОРОНівці, КУНча, ГАЛЬЧИНці, ШИБЕНа.

4.4. Калин-. В ординських контекстах стабільно є супровідні назви від основи Калин-. Вона ж є і у фольклорі, вивчена М. Фасмером, В. Радловим, О. Янсеном. Лютий Калин-цар мав ім'я не від калини, а від алт., кипч., каз. kalyp, ктат., тур., тат., уйг., караїм. kalyn `товстий, огрядний' [16, ІІ, с. 167]. Пор. * р. КАЛИНівка у с. Кучерівка См Глухів: с. КАЛИНівка, БЕШКи, СОРОКові БАЛЬЧики бальчик `болото', ХОДИНе, ХОДУНя монґ. х,отон місто, ГОДУНівка. Калинівки трапляться не раз, як супровід сліду татар.

4.5. Бурхан-. Виходячи з монґ. Бурхан, дтюрк. Burqan `Будда' [14, І, с. 118], вдалося зробити важливі знахідки: цей прототип продовжують назви сіл Бурханівка Мк, Дп, Бурканів Тр, балки Бурханове Дц, кута Бурханове Хк [1, с. 472]: * БУРХАНівка Дп Синельникове: КАЛИНівське . ЯСне, СУХа КАЛИНа, МИРолюбівка, ВОРОНове, ПИСАРівка, ІВАНівка, ЧЕРВОНоЯРське; * кут БУРХАНове у с. ТОПОЛЬське [17, с. 772] Хк «Ізюм» (= ГУЗун-Курган, 1850 [18, с. 220]: ЧЕРВОНа Поляна, ВОДоРІЗівка уд, ГОЛУБівка, КРАСНий Яр, ІВАНівка 2, КОМАРівка; * балка БУРХАНова л Сух. ЯЛАНчика алан Дц Амвросіївка: НовоІВАНівка, НовоЄЛАНчик, УЛЯ- Нівське, ОБРІЗНе, МокроЄЛАНчик, БАГАЧівське, ЖУКова Балка, б. КАЛИНова у с. КАЛИНове; б. БОЙКова дтюрк. бой `сім'я' у смт Войкове.

Є кілька топонімів, схожих на Бурханів: р. Буркунка Дц Бердянськ і дві р. Бургунка Хс. Одна з них має варіант Бурганка [18, с. 77], пор. дтюрк. Buryan/ Burqan/ Bur%an [24, с. 125-127]. Бургунки - це хибні пристосування ХІХ ст. («народна етимологія») до гімназійних знань про Бургундію. На карті дві р. Бургунка/ Бурганка досить близькі від с. Бурханівка Мк. Назви р. Буркунка і Буркунове за аналогією раніше могли мати основу *Буркан-.

Смуга ойконімів від основи Бурхан- тягнеться на півсвіту до Чити через Росію, Узбекистан, Казахстан: БУРХА- Новка Рост., БУРХАНы Краснод., БУРХАНа Узб., БУРХАН Каз., БУРХАНкуль Челяб., БУРКАН+ = «Бурукан» Чита [15].

4.6. Субот-/ Сувид-, Коверг-, Сокир-. Стають помітні переваги методу контекстування; р. Буркунове тече у с. СВИДівок: тут виявлено синхоричний прототип Субутай (нойон Батия у походах 1240 р.). Інші видатні назви контексту: * СВИДівок на р. БУРКУНове Чк Чк: .р. ІРДИНь халх. эрхтэн ` ті, що мають право' у с. СОКИРна калм. ца- хар `сім'ї кріпаків і слуг, що живуть при князівс. ставках' [14, І, с. 134] (див. і 4.20. СОКОРник), р. НОХАЄв Нагай, МОШНи, р. Устя-МОШНя чжурчж. Mohe маньчжури (Huang; [1, с. 479]), р. КОВЕРЖин л рук. Дніпра Коверга (емір, 1378) (4.13), р. ЗОЛОТоноша, ТАГАНЧА монґ. taqan місце ночівлі + дтюрк. -ча `по-' [24, с. 650]; бол. БІЇвка у с. БЕРЕЗняги. Так виникає нова якість. Це вже не пустка по 1240 р. (крім звіту Дж. да Піан дель Карпіне про подорож з Ліону через Волинь і Київ до Монголії і назад 1246 р.). Справді, як тоді виживали у степу? Чому існували окремі села? Основи Сахар-/ Сокур-/ Сокир- вказують на ца- харів. Це перші контури Pax Mongolica.

4.7. Ічен-, Бабуз-, Товкач-, Солон-. Тільки на Лівобережжі збережений слід ім'я Орду-Ічена (брата Батия): р. ІЧЕНка у м. ІЧНя Чг: .кут ЖАДЬківка, КАМАГла тюрк.

kamag ` мечеть'; ТОМАШівка, ЧЕРВОНе, І ЦЕНків, ВОРО- Нівка, іРЖавець, ДОРОГИНка, БІЛЬМАЧівка; + р. БАБУЗя Бабуджи (емір, 1320) (і нп БАЙБУЗівка Од2, БАЙБУЗи Чк), с. ТАЛАЛАївка, кут вАКУЛівщина, ліс ЧЕРЕМОШний у с. ТОВКАЧівка Тавгач ` Китай', кут ГОРЯНи * а- у с. МАМАЇвка; * ЗаЇЧЕНці Пл ЗІНЬків: БАРАНівщина, КОРЕ- Щина; КОРЖівка, БУХАлівка, ІЩЕНківка Ічен?, БІРКи, ГЛИНське *калин-?, КОРЛЮКове, ЯСенове; * ЗаЇЧИН- ці Пл Семенівка: БІЛЯКи, КАЛИНівка, НАГАЙники, На- РІЖжя; * ЗаЙЧЕНки Хк Дергачі: КАРАВАН, КУРЯЖанка, СОЛОНий Яр, СОЛОН.ИЦівка солони (плем'я евенків, кит. Suцlьn), СЛАТине.

4.8. Ясур-, Орлик-. Крім назв від ім'я Будди (Бурхан-, Буркан-), з часом знайшлися й інші незалежні ознаки буддизму: Ясур-, Яшур- (пор. асури, від сскр. і палі «^^ї» [asura], кит. МШШ/МШ^ [вxiьluo]: в індуїзмі - нижчі божества): ур. ЯСУРівка Чг ІЧНя, ур. ЯШУРовщина у

с. ТИМОНовичі Чг Семенівка (тут же ОРЛИКівка *ярлик: якщо ясавул > осавул, то ярлик > орлик .ур. КАГАНщина; пор. і р. ОСИРа = ГОСИРа *ясир? л Случі Горині у нп СЕ- ВЕРИнівка Жт Любар). До асур ще р. СУРА, с. ШУРА Вн, кут ШУРА, с. ШУРи Чг, кут СУРАївка і ШУРУйова Чг та ін. В Росії відомі АШУРково Тверс., Смол., ОШУРово Іван., ОШУРга Марі Ел, ОШУРково Арх., Бурят., АШИРова Челяб., АШИРово Омс.

* ОРЛИК*ярлик Пл КОБЕЛЯКи: .БІЛИКи .ЖУКи, БУТен- ки, БОГДАнівка, Галі-ГОРБАТки ар. арбат `монастирі', ЧЕРЕМУШки, БАРАНники, ЗОЛОТарівка, АНТОНівка, ІВАНівка, ШАПКи жабгу, КРИНИЧне корнач, СОЛОШине, КОМАРівка; +МОГИЛів, КИТАЙгород Дп. Притока ОРЕЛЬ- Ка = ORELYK [18, с.400] до впадіння в Орель (1183, 1550 рр.) має 95 км. Від витоку Орелі до цього ж місця 78 км. Тоді основна річка насправді Орелька, і давня назва її * Ярлик.

4.9. Жук-, Кагадий-, Узбиц-, Гін-. Алчедай згаданий у літопису разом з Кавгадиєм, то ж природно було чекати у топонімії України продовжень і цього ім'я: * КАГАДіїв- ка Хк Барвінкове {.Нова МИКолаївка; МОЛОЧне, КОРБів- ка, БІЛИКів Колодязь Білік, ІВАНівка 4 дтюрк. jan- повертатися, ЧЕРВОНа ГІРКа, МОЛОЧне, ЯСна ПОЛЯНа, МЕЧебилове Мякка (Афан. Нік.; 4.27), БАРАБАШівка, ГА- РАЖівка 2 харадж; + НовоБАХМЕТьєве, ЗОЛОТі Пруди,

ЯСногірка Дц}. Контекст зміцнив етимологію «КАГАДіївка < Кавгадий». З цим прототипом можуть бути пов'язані й назви від стягнених основ Кадиївка, Кадиївці Хм, Кадіївка Лг; можливо і Калкат.инівка *Кавкат-? Кр.

Літопис згадує Кавгадия і через 36 років, коли князь Юрій Данилович Московський отримав ярлик від великого хана Узбека на Велике князівство Владимирське. Князя ескортував на Русь загін ординців на чолі з Кавгадиєм і Астрабилом [11, с. 30]. В Україні ім'я Узбека збережене у 5 гідронімах [19]. Це точно він, адже біля трьох з них згадані хини (!) * Чг Ріпки: оз. УЗБИЦЬке, ГІНевщина, бол. КАЛІНовка, с. ЯМище; оз. УЗБІЦЬке, кут ГІНевщина, ЦЕРКівка у с. КРАСківське ; рівч. УЗБІЦЬкий, оз. УЗБІЦЬке, кут ГІНевщина, БОЙКовщина дтюрк. бой `сім'я', ліс ТАБУНіще у с. Мутичів; оз. УЗБІЦЬке, ур. ДОРОГАНка, бол. МОЧУЛЬське у с. Яворці (Ріпки-1); ур. ІЗБИЦЬке, ПоМІРки, КОРОВАНкове, ур. ЖУЧки Джучі, СТАН у с. Редьківка, бол. КОРАБЛіще у с. Миси; оз. ТАТАРка у с. Губичі; дол. ПІСАРовка у с. ЧИЖівка = КОМАРівка; р. КОГАНець у с. Горно- стаївка; поле АСІРейки, ур. ЧИКАЛовка чикал `нестарша дружина' у с. Петрики; ур. АСЕРейки у с. Вел. Зліїв; кут МОГИЛєвка, ліс РОГ у с. «Вишневе»/СВИН.ОПУХи+ тат. савин `верблюд' + монґ. абух- `завойоване'.

Схожа на Свин.опухи назва * р. СВИН.ОБИЧкау с. СВИН. ОБИЧІ+/ «Берестівка» Жт БАРАНівка: СЕРЕДня, МИРос- лавль, КАШПЕРівка, РОГачів, ІВАНівка, Суємці, ВОЛО- ДИМИРівка, ДОРОГАНЬ, ДЕРЕВищина, р. ОРЛИК ярлик; КАМ'ЯНий БРІД. Звідси * ОБИЧів < *Обух- Чг ПриЛУКи:

р. БОРШЕНська Бурхан у с. БОРШНа . ВАЛКи балик, КА- Нівщина, СЕРГІЇвка, оХИНЬки, ТОВКАЧівка, ГОЛУБівка, БІЛЕЩина Білік, СОРОЧИНці, МОХНівка, БОГДАНівка богдо, ВОЛОДИМИРівка, БІЛоШАПКи Білік + жабгу; ГУСТИНя гузи, МОХНівка, ВИСОКе биск-, ПОЛОНКи; * ОБИЧ < *Обух- Тр ШУМське: РОХМАНів, МІЗЮРинці, МИРове, БИКівці, СуРОЖ, ІВАНківці, НовоСТАВ, ЦЕ- ЦЕНівка халх. цэцэн `умілий, мудрий', ШУМБАР халх. самбар `дощечка для письма'; * ОБИЩе < *Обух- Жт ОЛЕВськ: ХОЧИНе, СТОВПинка, ДЕРЖАНівка, САРНів- ка, КОРОЩине якут. харыста- щадити, берегти; БУЧ- МАНи басма, ЗаМИСЛовичі, БІЛоКОРОВичі Білік + араби; ЖУРЖевичі *чжурчж-, ЗаБОРОче; с. Рудня ЗЛОТин; ЖУБРовичі калм. самбр `дощечка для письма'. Обич- з прийменником дало С-обич, -еве, С-опич См.

4.10. Кашпер-/ Каспер-. На своє історичне місце стала й ця основа (гр. Каолара з пехл. Kaspпr `Кашмір' [17, с. 435, с. 507]). Причини появи караванів з Кашміру можна зрозуміти лише тепер: це час, коли Україна з Кашміром (!) опинилися в одній державі. Назва КОСМИРин ІФ прямо продовжує скр. Kasmira `Кашмір'. Це нові подробиці Pax Mongolica.

4.11. Бувал-, Баран-. Ім'я сьомого сина Джучи-хана Бувал [11, с. 59] поза сумнівом збережене у назві села * БУВАЛине См Путивль [^лБУНЯКине; ВОРОНівка, ОРІХівка, РИЖівка, ГОЛУБкове, КАГАНЬ лЯЦине} (пор. хан Боняк, евенк. орон `олень', монґ. уруг ` клан', ар. halьba `дійна верблюдиця', каган, Яса) та упізнаване у пристосованих топонімах-репліках: * БУйВАЛове См Кролевець {СВИДня, МИРне; ВОРОНцове, ВОРГОЛ} /пор. Субутай, емір, евенк. орон `олень', маньч. ареалі `сарна' [20, с. 50]/; * БУЙВОЛів- ЦІ Хм Ярмолинці {КАДИЇвка, БАЛАМУТівка, ЯСенівка, САВИНці, ПереГІНка, АНТОНівці, БАРАНівка, ІВАНівка, ківці, КОРНАЧІвка} /Кагадий, монґ. баламут (і 4.21), Яса, тат. савин ` верблюд', хини, анти, бур. діал. баран- `скриня з майном' [14, І, с. 76], ян, солон. каранчи- `вдивлятися'/.

4.12. Корнач-/ Карнач-. Для останньої етимології перевірено й контекст іншого варіанту назви: * КАРНАЧІвка солон. каранчи- `вдивлятися' Тр ЛАНівці: ОРИШківці, БІЛКа, БІЛОЗІРка, ЖУКівці; ІВАНівці, КРАСНолука, КУТиська, КОРЖКІвці, КОРОСТова якут. харыста- `щадити, берегти'. Не виключено, що й КЕРНИЦі та КРИНИЧки (пор. КРИНИЧани .СМОТРич Хм Кам.-Под.).

4.13. Корист-/ Корост-/ Хворост-, Герге-, Солон-, Савин-. Перші основи переважно правобережні. На Лівобережжі кілька пристосувань: * ХРИСТАнівка якут. харыста- щадити Пл Лохвиця: КРИНИЦя, ГАМАЛіївка, ХРУЛі монґ. хоруул `караул' (є і ХОРЛи Хс), БУДАКів- ка, СкороБАГАТЬки; ЧЕРВОНа БАЛКа; * ХРИСТівка Пл ШИШАКи: .ЖОРЖівка * юрж-; ВОРОНянщина, ПриШИБ, БАРАНівка, ЖУКова Балка . КОВЕРДина Балка Коверга, БУХуни; (згадаймо і с. ТАХТАУЛове під Полтавою зі степовим слідом у кирг. toqtoqul `раб, залишений в живих'); * НеХРИСТівка Пл ЧОРНухи: ХАРСики, БОГДАнівка богдо; СИНяківщина, ВОРОНьки, КРАСне, ЯЦюкове, ЗаГРЕ- БЕЛля, БІЛИЧеве, КУРІНЬка, КІЗЛівка.

На Лівобережжі стався іранський перехід х- > хв-, а далі хв- > ф- (4.19, 4.21): * ХВОРОСТове якут. харыста- `щадити, берегти' Хк ВАЛКи балик: .ЗОЛОЧівське 2, СВИНарі савин; БРОВкове, ГУЗівка, КАЛЕНикове, ЯСеневе, ЧЕРЕМУШна, РОГівка, КАНТАКУЗівка (1453), БІЇвське, ОБРІЗАНівка, БАРАНове; * ХВОРОСТяне Лг Новопсков: СОЛОНе, ТАНЮШівка, РОГове, ЗаАЙДАРівка; БІРки, ЗАКОТне, СЕРГіївка, ПИСАРівка; * ХВОРОСТянівка Лг Старобільськ: БУТове, ОРІХове, АНТОНівка, КУРЯЧівка, ГАНнівка, БУТківка, КАЛМИКівка, МАРИНівка *морин; * ШаХВОРОСтівка Пл МИРгород: .КРУГлик; САВИНці тат. савин ` верблюд', БІЛИКи; ЧЕРЕВки, СОРОЧИНці, МАРЕ- Ничі *морин, СОЛОН.ЦІ солони, СТУПки, ПИСАРівка, ПОЛИВ'ЯНе, БАГАЧка, БУЛУКи, БІЄве, АНДРіївка, ОБУ- Хівка 2, КОШове, БУДАКівка, КОНЮШеве, СТОВБине, РО- МОДАН. Перехресні докази: не раз згадані не лише со- лони, але й слова їхньої мови.

* НеХВОРОЩа якут. харыста- `щадити, берегти' (коли це зникло, то «Не-») Пл Нові САНЖАРи: .МОВЧанівка; МУШина ГРЕБЛя чжурчж. мохе `маньчжури' + якут. хара- был, СОЛОНці 2, КЛЮСівка, БОГДАнівка богдо; БОЙКів- ка дтюрк. бой `сім'я', ГЕРГЕЛи монґ. гереге ` угода', ПИСАРівка; * НеХВОРОЩа Хк .САХНовщина (евк. согон олень): НовоБОГДАНівка богдо/ тюрк. бодун `мешканець', КРАСНа ГІРКа, БАГАЧка, КАЛИНівка, ВОЛОДИМИРівка, КРАСНоЯРка, ОРІЛЬське, КАГАНець.

4.14. Картан-, Гурин-. В околицях назви від основи Хворост- [19] згаданий сучасник Субутая емір Картан (1240 р.), володар Задонецького улусу: * кут ХВОРОСТянка як. харыста- щадити, ЦЕРКовка, ІРЖавець у с. ФЕСЬківка ЧгМЕНа: кут ТАТАРовка, ХОРУЖовка, ХВОРОСТянка, ЯНовський Край, ур. ГИРИН Хутор у смт Березна; кут ХВОРОСТянка, дол. ПИСАРева, оз. РОГова у с. Локнисте; брід і шлях ТАТАРський у с. БОБИРів хутір; оз. ЯХОНЬків КРУЖок Джахан, ур. і кут ЦЕРКовка, ЯСочков Куток, ЮРЧиха, БОРОВне у с. БІГАЧ; кут ГУРИНовка, рівч. ІРЖавець у м. Мена; ур. ДУНАИки, випас КАЛИНське у смт МАКОШине; кут КАГАЇвщина *Кагадий, р. КАРТАНь Картан (емір, 1240) U, оз. КАРТАНъ (ХУЛІ ст. [18]); х. ХИЛИКів *Хулагу; поле КОРЕНєв КУТок * Курен- у с. Бли- стова; р. МАГУЛина Канава іст. могул ` монґол' (у Т. Шевченка давня форма моголи) у с. САХНівка; бол. ЗОЛОТуха у с. Куковичі; поле КОДОВБець, ОРЛИК, кут КОНотоп у с. Величківка.

4.15. Основа Золот-. Вище згадано, що ключовим для розуміння континуантів Біліка став композит Більче-Зо- лоте Тр. Водночас він же дав підставу для інтерпретації Золотих, Золотонош, Залатихи як історичного сліду Золотої Орди. Є десятки ЗОЛОТих Полян і ЯСних Полян. Вони поширені не лише на землях власне Золотої Орди (на рис. 1 її кордон і улуси показані за [11; 12, карта]), що усвідомлено уперше.

Як видно зі схеми, обабіч кордону живе підкорене населення (монґ. hьn з кит. А И rйnkou `населення' з сотнями осередків колонізації та асиміляції. І цей стан триває століттями. Власне про це й говорить підручник історії. Але не спиняється на конкретиці, яка дотепер була мало відома.

Рис. 1. Масштаби поширення на Лівобережжі топонімів від прототипів часів Золотої Орди: імен Джучидів, їхніх емірів та супровідних реалій. Пояснення у тексті

4.16. Коровель-/ Гребел-/ Хрул-, Калантай-. Істотною реалією ординських часів мала бути захищеність селищ. Дещо вже з'ясували калм. цахар `сім'ї кріпаків і слуг, що живуть при князівс. ставках' (4.13) і якут. харыста- `щадити, берегти' (4.12). Сюди ж і основа Коровель- та її пристосування, родичі монґ. хоруул, чагат. караул `охорона' (пор. і ХОРОЛ, -ьці, ХРУЛі Пл, ХОРЛи Хс 4-3, КОРОЛ-, КОНюшки-КОРОЛівські Лв 4-21). Трапилася у їхніх кортежах і перша репліка ім'я Калантая (емір, 1333): * ур. КОРОВЕЛЬ як. харабыл ` караул, сторожа', ЯНівське, кут КУЛИШівка, ОСАУЛківка * Яс- у с. Шестовиця Чг Чг: кут КАЛАНТАЇвка Калантай, ур. КОРАБЛище, поле ЦЕРКовна РУГА, МОРГУНове перс. моргун ` змій ` у с. Шибиринівка; * ЗОЛОТухи Пл ОРЖиця монґ. уруг `клан': ЗаГРЕБЕЛля харабыл, ЧИ- РКівка черіґ `військо', ОРЖиця, МИСЮРівка, ДЕНИСів- ка, ХОРУЖівка, ХОРОШки, ВОРОНинці евк. орон олень, ЗаРІГ *серег?, МИРолюбне, іРЖавець 2, САВИНці тат. савин, ЛАЗІРки; * ЗаГРЕБЕЛля як. харабыл `караул, сторожа' Пл ГРЕБінка: .ОРЖИЦя; САЇвка, ПИСАРщина, ОСАВУЛЬ- щина * Яса, КУЛАЖИнці *Хулагу 1263; * ЗаГРЕБЕЛЬня як. харабыл `караул' Вн КАЛИНівка: КОТЮЖИНці, ГОЛУ- Бівка; ДРУЖне даруга, ДРУЖелюбівка (пор. МИРолюбів- ка), АНТОНопіль, ІВАНів, ПИСАРівка; * кут КУРБАЛівка харабыл у с. ГОРБАТвка арбат Пл ДИКАНька: кут БАРА- БАШі у с. Звягольське [17, с. 770] .ГОРЯНщина *агаряни (4.21), ПИСАРівщина.

4.17. Писарі стали суспільним подразником саме за Орди: «Емір Золотої Орди Кацик (Касачик) 1257 р. прибув до Новгорода аби провести перепис населення і «десятину просити». Новгородці «выгнаша их не давше»... За два роки татари знов прибули до Новгорода по те саме. Віче поділилося; ординці «нача... боятися смерти», і князь Александр Невський мусив приставити до них охорону. Уранці «почаша ездити оканьнии по улицам, пишюче домы христьянскыя»» [11, с. 103].

4.18. Бешк-, Душ-, Самбур-, Бахмач-, Черемух-, Яструб-, Гамал-, Голуб-. Незалежними ознаками присутності монґольських писарів є основи Бешк-/ Биск- (монґ. бешік ` монґ. письмо') і Самбір-/ Самбур- (халх., бур. самбар `дошка/ дощечка для письма' [14]): * БЕШКине См Глухів: УЛАНове, ПідЛАНЬ, КОМАРівка. КРАСНоЯРськ; ЧЕРВОНі ВИШКи (пор. і ВИЩеОЛЬЧЕДАЇв Вн бешік), БАРАНівка,

СУХоДІЛ, КАЛЮЖне Хулагу, ЯСТРУБщина ар. Ясріб `Медина', КОРЕНьок/ КУРЕНекъ [21, с. 19-12], СОРОКові БАЛЬЧИКи (осет. бальк `виправа по здобич'/ монґ. балик `місто'/ а, за топографією [21, с. 19-12], швидше з монґ. бальчик `болото'), ЄМАДИКине (Юмадук-Оглан, Джу- чид у ІХ коліні, 1425 р. [11, с. 222]), КАЛИНівка; + ГАМА- Ліївка См Шостка (ГОМАЛіевка [21, с. 19-12]); * БЕШКів- ка Чг КОРЮКівка : КОЗИлівка, КАМКа тюрк. kamag XIII c. al-cami, мечеть [10, с. 627] (і4.21),УРІЧЧяуруг, ГУРИНів- ка 2 новомонґ. гурен, дмонґ. курен ` військ. ставка', БРЕЧ *Берке, ГОЛУБівщина ар. галба, галуба `дійна верблюдиця' [10, с. 785, с. 811], САВИНки; * р. БЕШКа Кр Н. Прага: .р. ДУШна халх. данс `реєстр' [14, с. 172], - отже, носову ще почуто як юс > у; ГАННівка, УЛЯНівка, ІЗМАЙЛівка, ГЛИБоке, КОРИСТівка як. харыста- щадити, ІВАнівка, РОЖеве, БУТівське, КУКОЛівка, ЗОЛОТарівка. ЯСинУВАТка; * БИШКінь п С. Дінця у нп Верх. БИШКин Хк Первомайсь- кий: БЕРЕКа Берке, БЕРЕЦьке, КАШПУРівка, ПереРІЗНівка, СУМці ар. соум піст; * Ниж. БИШКин Хк ЗМІЇв: .ЧЕРКаський БИШКин .СУХа ГОМІЛьша, КУКУЛівка, БУТівка .ЧЕ- РЕМУШне, БОРОВа. МИРгороди; * БИСКів Чв: БІСКів; * БИШКи Тр КОЗова: ЗОЛОТа Слобода, ЦИЦОРи, КОЗівка, лів, ЯСТРУБове, ДРАГОМАНівка, ДЕНИСів, ХОРОСТець як. харыста- щадити; * БИШКінь См Лебедин: БОРОВеньки, СТУПки, ХИЛЬКове, КУЛИЧка Хулагу, МИРне, ЯСноПІЛля, ГЛИБоке, САВЕНки тат. савин `верблюд', ГАМАЛіївка ар. гамал ` верблюд', ВИСТОРОП * Ясриб; МОЛОЧне, КАЛЮЖне, КОРЧани, ЧЕРЕМУХівка, ВАЛКИ балик, БАРАБАШівка, БУКАТи, БОЙКи, ГОЛУБівка, ЖАДЬкове монґ. жад спис; * БИШКів Лв Жовква: БОРОВа, ПИРАТин, ПідДЕРЕВЕНка, ДЕНИСи, ІВАНики, усі, ці, ЗАШКів, ВОРОНівка, ГОРОДЖів, МОГИЛяни, БОРОВе, ГІРКАНи, ЧЕРЕМИШна, БОЯНець;

* руч. САМБІР = НЕДРа, НАДРа у нп. Вел. САМБІР і Малий САМБІР См КОНотоп хан: КОХАНівка, БІЛОЗЕРка, ГАМАЛіївка, р. КОМАРівка і прот. ВИРівка = Веревка... у с. ВИРівка, ЩЕКИнське, ЧЕРВОНий Яр, САРНавщина, САРАНівка, руч. КОРЧАЖин = КОРЧАГин, р. КУКІЛка у с. Соснівка, р. РЖавець у с. ХИЖки, р. ЯЗуча п ЄЗучу * Яса, руч. БАСАКів у с. НеЧАЇвське; * ур. САМБУРЦІ, ГРЕБЕЛЬки, кут БАЛИЧанка монґ. балик `місто', СТАВок у с. Вел. ЗАГОРівка *сагр Чг БОРЗна (тут кут КУСТовЦІ, ур. ЗаРОЙ, БІЛОЗЕРЩина): кут ХРЕЩатик у с. Вел. Доч; поле ХИЛЬКова Хулагу у с. Берестовець; кут ГОЛУБівка, ур. ЗОЛОТарьове у с. Любомудрівка; кут ЗаМУЛІвка мулла, ур. УРУГа (повна відповідність монґ. уруг `клан') у с. Кинашівка; * кут САМБУРки під Києвом: МИШоЛІВка, КИТАЄве, КОРЧУВАТе; * ур. САМБУРщина, ЧУМАЛі, кут ГОЛУБівка, ТРО- Цівка, ХІЛЬКівка, БИЧИХа, ЧАЙКа у с. ГОЛінка * калинЧг БАХМАЧ (пор. Башмач-): р. РОМЕН, ліс КОМОРа *хомора халх. хамар суміжне [14, ІІІ, с. 13], ВИСОЩина, ГОЛУБ. ИШИНе, став ЯЦунка, ГАНДЖАРине; кут ГОРБАНівка, ОХМАТивка, яр ЦВІРКунів, оз. ВИР, р. Сейм у м. БАТУРин; Хутір БОЙКів дтюрк. бой `сім'я' у м. БАХМАЧ; став ПИ- САРівський, РАКШина Долина; кут ДУДКівка і дол. ДУД- Чина у с. БАХМАЧ; кут ПИСАРщина і поле КУРІНський

Степ у с. Зарукавне; поле ЧАЙКи, МОГИЛки, р. БАСАКова у с. ГАЙВОРОН; ліс БУТівщина у с. Шевченкове; кут ОРЛИКівщина ярлик у с. КУРІНЬ; кут СТАВКов'янЕ, ХуторянЕ, поле ВЛАДИМИРівщина (< Владимир, васальне Велике князівство Орди) у с. ІЛлінці дтюр. іл `країна'. Ойконіми Володимирівка мають такий розподіл за областями: Дп7; Од7; Мк6; Кр6; Кв5; Зп4; Вн4; См4; Хк4; Дц3; Пл2; Хс2; Жт2; Вл1; Лг1; Чк1. Інвентар супровідних основ великий, але частотних прототипів небагато: окупація степовиків сталася одночасно, тому схожі й засоби позначення незнаних раніше реалій.

4.19. Церк-/ Чирк-, Мамек-. Те, що основа Церк- швидше за все є пізнім пристосуванням від калм. цэрг`військо', стало помітно з непояснимо однотипних назв на зразок: Біла ЦЕРКва Кв, Зк; БілоЦЕРКівка Зп, Мк, Пл, Хс; БілоЦЕРКівЦІ (?) Пл, Чг; кут ЦЕРКівЦІ (?) у с. Лемеші Чг, кут ЗаЦЕРКів'я = ЗАРІЧчя біля с. ЛОПАТичі Чг (калм. цэрг ~ пмонґ. сэрэг); кут ЦЕРКовська (?), дол. ГАРБЕЛьова у с. Слобода; х. ГОРБОЛєєвка Чг Чг; яр ЧИРКове калм. цэрг військо з дтюр. черіґ, г. ЦЕРКовна у с. Дегтярівка; ур. ТЕТЕРкіно дтюрк. тітір `порода верблюда' [24, с. 564], кипч. ХІІІ ` арабс. верблюдиця' [10, с. 458] і ЦЕРКУНовка халх. цэрэг, калм. цэрг військо у с. ЯСне (Яса); ур. ЦИРКУНовка, ТІТЕРкине тітір верблюд [24], ліс РОГачі у с. УЗРУЙ Чг Новг.-Сів. (тут же кут БУНАКівка, ліс КАМКин Ров kamag у с. ШЕПТаки; с. МАМЕКине, пор. Мамак `Мамай' [11, с. 182], ФОРО- СТовичі як. Харыста-щадити; ліс СИНДРАКов (дтюрк. сандри `говорити безладно' (4.20), кут КАМКовщинпа тюрк. kamag у с. Красий Хутір, кут СУНДУКовщина у с. ЯМне). Більше аргументів зі сполучень ур. ЦЕРКовний РІГ (?) у с. Бондарі+ і кут ТАТАРівщина у м. Остер Чг; х. ПИСАРевський; ур. КАМКовщинпа тюрк. kamag у х. МОВЧанів, поле ЦЕРКовна РУГА (?) у с. Шибири- нівка Чг Чг. Останній мікротопонім набуває сенс, якщо погодитися, що його складники - з монґольського матеріалу: калм. цэрг ` військо' + монґ. уруг ` клан, родина'.

4.20. Батий-, Кулаг-, Акул-. Джучидом у ІІІ коліні був Хулагу, засновник династії Хулагидів у Персії. Імовірним продовженням його ім'я є основа Кулаг-/ж-. Бував на Лівобережжі і його онук Акул (VI коліно) - пор. основу Акул/ Вакул-: * КУЛАЖИнці *Хулагу 1263 Пл ГРЕБінка: ЗаГРЕБЕЛля як. харабыл `караул, сторожа', ОРЖИЦя; САЇвка, ПИСАРщина, ОСАВУЛЬщина *яса-, МАР'ЯНівка; * КУЛАЖИнці Хулагу Кв БРОВари: .ГРЕБЕЛЬки якут. харабыл `караул, сторожа'; КАЛИНівка, КНЯЖичі, БОГДАНівка богдо, КРАСИЛівка, РОЖин, РОЖівка, КАЛИТА (Іван?); * б. КУЛАЖИна у с. ЛІСники Кв КСв: .ХОТів, КРУГлик, КРЕ- МЕНище керем; ЖУКи, ЗаБІР'я, КАТЮЖанка 2, РИКунь рг, КНЯЖичі, САВЕНки, КОЗАРовичі .ГЛІБівка, БУЧа .ГУРІВщина, КРЮКівщина хоруг-?, ЛІСовичі, МИРоцьке, ТО- ЛОКУНь укр з. монґ. толокно, СИНяк, ВОРОНьківка, ЧЕРВОНе, ХОТЯНівка, ЗаБУЧчя, БІЛоГОРОДка, ЯСногородка;

* кут КУЛАГовщина Хулагу, ТУПИЧівка *тюфек самопал і г. ШОКУРова цахар у с. АНТОНовичі Чг Чг : ур. ЯЦе - во і оз. БУЯНицьке у м. ЧЕРНігів ; кут КАЛУГа Хулагу, ліси ВИРи у с. АНИСів; кут ГАТЬМАНів у с. Москалі; кут БА- ТУРовщина, оз. БАТУРинові КРИНИЦі, кут КОЖУ.М'ЯКи хозя `ходжа' + Мякка `Мекка', ПЕКУРи, яр ПЕКУРів РІГ, ур. БАТИїв Вал, ТУДОРовщина (татар?), яр КРЕМ'ЯНе Урочище, рівч. АРАПИНов Ров, могила ШИРОЧишине Кладовище, ТУДАРовщина (!), ЦЕРКовище у смт СЕДнів; тут же частина р. Снов - БАЛИКова ЯМа; луг ЗОЛО- Тинський у с. Лукашівка; оз. КАЗАР у с. Сивки (+1970); ур. ЗОЛОТуха у с. ХАТилова Гута; рівч. ХАВин, оз. ЯМа, р. САКівка, р. і оз. ЗАБАЧ іст. Забаш «Азовське море» у с. БороМИКи (пор. р. Мика = Мека Жт Радомишль= МИКгород+); ур. ВОРОНи евенк. орон `олень' у с. Моргуличі; х. вАКУЛин; ур. вАКУЛине Жиліще у с. Петрове ; кут КАМАКовщина тюрк. kamag, ур. РОГовка, оз. МОГИЛки у с. Буди; г. ВОРОНішина і луг РОГи у с. БОРки = «Снов'ян- ка»; ур. ЗОЛОТуха у с. Навози = «Дніпровське»; о. ЧУДин у с. Прохорів; кут КОРЧЕВАТка (евенк. карчи `гроші' + пахл. абад `селище') у с. Старик; далі кут ПОВОЛОЖЖЯ! у с. ШМАЇвка; яр ІРЖавець у с. Довжик; г. Городище ОРГощ, ліс ЯЗви, р. СИБЕРежка у с. РОГОЩі; ур. ЗОЛОТуха (поч. В- помилк.?), рівч. ЮРКовський у с. ТАБАЇвка; кут КРАСовщина, р. КУРЕНівка = КОРЕНівка (пор. КОРЕНьок См Глухів; на Карті Шуберта [21, с. 19-21] напис справді КУРЕНекъ); с. КАРХівка (1712 р. КОРХовка); г. ЖУКова у с. Киїнка; р. ЗМІЙовка у с. КОБИЛянка; г. СЕРЕДинська ФІНА у с. КРАСне; р. і с. ЗОЛОТинка; поле РОГи, АРАБчин РІГ у с. Ладинка; ур. ЧЕРЕПАШник і р. БАРАН, РЯБЧина у с. Друцьке; яр ЧЕРЕМУХовий у с. Левкови- чі; кут АКУЛовщина, РИЖовщина, луг Дроздові РОГИ, поле БЄЛЬКовка, р. ХОТІНова ЯМа, КАРАУЛ у с. Мньов; ур. РОЖки у с. Глядин; кут ДЖОЛОВщина тат. джайлау яйла у с. МОХнатин; кут РОГ, випас МЄРИНова Долина, ліс ЯЗовки, луг в'ЯЗовка, р. ЖОВТА = Білоус у с. ЮР'ївка; кут КРАСовщина, випас УзРІЧчя, р. ЯМочка у с. Новий Білоус; с. СЯДРИЧі = «Деснянка» (пор. вище (4.19) ліс СИНДРАКов та САНДРАКи+ Вн); х. ГОРБОЛєєвка; ур. ЗАРІЧчя *серег, ВИР у с. Піски; бол. ТОРЧИН у х. Єньків ; кут БабічУВщина, луг За ЗВЕНичевим у с. РОїще; кут ГузІВщина, дол. БУТова, рівч. ЯСлюков у с. Рудка; кут КУРДовка і випас РОГи у с. СЕРЕДинка ФНА; ур. ТОРЧин, МАМИШ у с. Слабин; оз. ЯМочка, ХАТУЧа, р. ЯМа у с. Слабин; кут ЦЕРКовСЬКА?, дол. ГАРБЕЛьова, поле КАЗАНський Берізник у с. Слобода; х. ПИСАРевський; ур. ЗАБОРОВая, МОШки, г. ЗАБАРОВська, р. БОРОВа, ліс МИШковщина, оз. ВИР, ХАТУЧа у с. КОЗеРОГи; кут РОГ, ур. АНТОНівка у с. Старий Білоус; рівч. ШАПОРовка Шахпур ІV ст.?? у с. Черторейка-«Малинівка»; луг ЖЕРВАНок Зарван у с. Полуботки; ліс ЯЦево у с. Товстоліс; р. СВИНка *савин, оз. БАРАНова ЯМа у с. Улянівка; г. БУГЛачка, луг ЮРГове, бол. МУХОВАТе у с. ЯЦево - «Новоселівка»; кут ТРУХА- Нівка, РОГововка, БУШТРиківка пехл. уштур ` верблюд' у с. Халявин; випас ЮРКовщина у с. Хмільниця; рівч. ЖА- БИХа, бол. ХАВРове (пор. Ковров), кут МОГИЛевщина, ЖАБОВщина, ліс РОГата, СОРОЧе, поле На ЯМі у с. РЯБці;

кут ЯШновщина, бол. ЧЕМЕРХове, дол. САВЕНкова, поле ВИТьове, КОБИЛянщина у с. Черниш; ур. КРИМчиця, ЯСлюків, берег САЛІВОНова хозарс. саліфан, ур. ХИЛЬКова Круча на р. Снов, струм. СОКОРник у с. Клочків; ур. КО- РОВЕЛЬ як. харабыл ` караул, сторожа', ЯНівське, кут КУЛИШівка. ОСАУЛківка *Яс- у с. Шестовиця; кут КАЛАНТАЇ вка Калантай, ур. КОРАБЛище, поле ЦЕРКовна РУГА, МОРГУНове у с. Шибиринівка;

4.21. Серед-, Шейбон-, Моран-. Регулярна повторюваність у розглянутих контекстах назв від основи Серед- наводить на думку про можливе відображення в них відомих далекосхідних реалій: китайська назва Китаю ФД Чжун-Куо букв. «Серединна (Ф) Держава», а китайців ФНА чжун-куо жень букв. «люди Серединної Держави». У тій етномовній картині світу всі інші країни розміщуються довкола Китаю, - а він посередині (для обставин ХІІІ ст. це мав бути синонім монґолів). Тоді пор. і назви нп Середина Лв, Середина-Буда См, Серединки Тр, СерединЦІ Хм.

Уперше таку можливість помічено на контекстах: * ВОРОБЛячин харабыл Лв Яворів : .СЕРЕДина ФДА; ВЕР- БЛяни харабыл, КАЛИТяки; МУРИНи морин, КАЛИНівка, ВОРОЦів, СЕРЕДній ГОРБ ФІНА, БУНів, ІВАНики, ДОБРОСТАНи, НАГАЧів каз. нагаш ` родичі з боку матері', ЯМельня, вАКУЛи, СОЛИГИ негід. солиуи- `верховинець', СОЛУКИ евенк. солак- `верховинець', МОРАНці монґ морин `кінь' (пор. і хрестоматійні назви МОРИНці Чк2); СВИДниця монґ. Субудай; * ур. ШИБОНиця Шейбан (брат Ба- тия), КНЯЖе, КОНеве у с. СЕРЕДи, ур. ЧЕРЕМАШице біля р. Уборть у с. Підлуби Жт Ємільчине ; ур. ЖУШМАНь (пор. Єсмань) КОРЕНЬя * кур- біля с. ЯНЧА-Рудня («Рудня Іванівська», ур. КАЛИНовка у с. Зубковичі [21, с. 21-6]; * М'ЯКО. ХІД Мякка ` Мекка' (Афан. Нік.) Вн БЕРШадь Берке + чадь: ВОВЧок балик, КРАСНосілка, СЕРЕДинка, КАВКули, ЯЛАНець 2; * кут СЕРЕДівка, ур. РОГ у с. Підлісне = ЦЕРКо- вище+ Чг КОЗелець: кут ЧИЖівська у с. САВИН, ур. ВО- РОНовщина у с. Карпеки, ур. ЯВОНівщина, БУТківщина у с. Ставиське, ур. ФОРОСТОВАТе (і 4.19) у с. ХРЕЩате; ур. КОРЖівщина, р. ЧЕМЕРка у с. ЧЕМЕР; кут ЗОЛОТий Хутір, ур. ТАТАРський Брід * кут ОСЕРЕДок у с. ЖУКівка Чг Куликівка: ур. КАМАРець, КОЗАРовщина, ЦЕРКовне, бол. ЯЗви, оз. ВОЛЖин у с. Кладьківка; оз. ЗАЛАТуша, ТУРАМівка, долини РУБанова, ШАХова, могили - ГОРЯНське Кладовище *агарян- у с. КОВЧин Кабк Кавказ.

Але в такому разі: * Чуньків = ЧУНЬКОВ+ ФД Чжун-Куо Чв ЗаСТАВна: РЕПУЖинці. ХРЕЩатик, БАЛАМУТівка монґ. баламут, РЖАВинці, БОЯНчук, КАДУБівці, яр СЕРЕДній у с. ОНУТ монґ. *он-ууд `гуни', ЮРКівці; * р. Чуківка < ЧУКОВка ФД у с. ЧУКВА Лв САМБІР : ЧАЙКОВичі .КОЛБАЄ- вичі, БАРАНівці, БІСКовичі бешік, КАЛИНів, ХВОРОЩа, ОРХовичі уруг, ГЛИБоч, КОН.ЮШКи-КОРОЛівські монґ. харуул ` караул', КОНЮШКи-ТУЛИГОЛОВи Туран, БІЛОКи;

* р. Чугівка = ЧУГОВка ФД (1786) у м. Чугуїв : БАШКИ- Рівка, р. Стара ПЕЧЕНІГа у нп ПЕЧЕНІГи, ЗаРОЖне, БУР- ЛУК, ІВАНівка, ЮРЧЕНкове чжурчжен-, яр і с. ТАГАНка = КАГАНской Перевоз+; яр ВОЛОХів п СЕРЕДньої БАЛАКлій- ки; * Чаньків = ЧАНЬКОВ+ ФД Хм ДУНАївЦІ: ЗаСТАВля; УДРіївЦІ, СТАВище, ІВАНківці, ДЕРЖАНівка, АНТОНівка, ВИХРівка, СМОТРИЧ .КРИНИЧани, ЯЦЬківці.

4.22. Деревен-, Хваліс-, Навгач-. Афанасій Нікітін зберіг живу вимову географічних реалій ХУ ст. Він доніс до сьогодні назви «море Дербеньское, дорія Хвалитьскаа» (Каспійське море) з уже втраченим -т- у прототипі Дербент. У сполученні із синхоричними контекстами це підказало етимологію топонімів-реплік б. ДЕРЕВ'ЯНка Дц, Лв (DEREWENka [СГУ, 167]), р. ДЕРЕВНиця Чв, пот. ДЕРЕВНи- кУВАТий Зк (*абад), пот. Деренівка і ур. ДЕРЕВЕНівка Чв; нп ДЕРЕВЕНське Хк, ДЕРЕВИНи Чг, ДЕРЕВ'ЯНки Вн, Кв, Лв, а також б. Фалійська Канава Дп, бол. Хваліси [21, с. 21-6], на зах. від с. ГОЛИШі [18, с. 236].

* бол. ХВАЛІСИ U [18, с. 236] = ур. ХВАЛИСовъ [21, с. 21-6] на витоку р. Кам'янка Жт Олевськ {ур. ТАТАР ські Ліски під Олевськом; р. ЗОЛОТуха у с. БОРОВе, р. СВИ- Довка Субудай, ур. ЯМно і КОХОНець у с. Кам'янка; бол. СТАВ у нп РИКівка і БОЛЯРка, кут ЗаЦЕРКів'я = ЗАРІЧчя у с. ЛОПАТичі; ур. ШУРА, БАРАНова ВОЛОКа, ЯМне, ЖУШМАН у с. Забаро-Давидівка, р. ЖУКовниця, бол КОН- ське у с. Мала Глумча, ур. ЖУКів, р. РОГи, ХМИРинка, ур. ЯМки біля с. Цвіля; у с. ур. Стара Служба у с. КУРЧИця на р. Случ; р. ОСовець *яс- (пор. осавул, орлик, Ослави) л Уборті, ур. РОГи у с. ОСова *яс-; бол. ЖУКове, КОНюхи, ур. ПоЯСки, НАВГАЧах каз. нагаш `родичі з боку матері' (пор. НАГАЧів Лв (4.21), НОГАЧівка Хм); ур. ШИБОНиця, КАДИще, КОНеве у с. СЕРЕДи, ур. ЧЕРЕМАШице біля р. Уборть у с. Підлуби Жт Ємільчине; ур. ЖУШМАНь (пор. Єсмань) КОРЕНЬя *кур- біля с. ЯНЧА-Рудня («Рудня Іванівська», ур. КАЛИНівка у с. Зубковичі; р. ТЕРЕМША *Ч-, ур. ГОЛИНиські *Ка-, ур. ЯШниці, Старі СТАНи, КО- РОЛівка хоруул у с. МЯК.ОЛОВИЧі Мякка (див. 4.27) (тепер «Миколаївка!» Жт Ємільчине на р. ПЕРГа; постає питання, чи й інші не такі само), ур. ВОРОНівці, ЯЗвинка, РАДОМЕЛЬ, КОЗ.ОМИР у с. ОСівка (Солов'ї)}, та ін. Можливий прототип справжніх, історичних Кам'янок рос. ст. Камень `назва Уралу'.

4.23. Став-, Хорохорин-. Наспів розв'язок основи назв Стави, Ставища. В Україні ці назви масові, але на вододілах і серед суцільних боліт (!) виглядають немотивовано: с. Ставиське Чг Козелець (це найвища точка у доріччі р. Остер); СтавичАНИХм Славута; Ставище Жт КОРОСТень; пор. і болото Став біля с. Болярка Жт Олевськ.

Незвичний і словотвір основи: СтавиЧІ, СтавЧАНИ Лв, Хм, Чв 2, СтавищАНИ Чг, Ставков'ЯНЕ Чг (пор. іст. поляне, деревляне), СтавЧИНЦІ Хм. У записах відзначено й промовистий наголос б. Ставочна л Борової; є і підказки з синоніма р. Ставна = Станова (!) (СГУ). Показові й сусідства: * ГОЛИШів *Хваліс- Каспій Вл Луцьк: .НовоС- ТАВ ; КОРШовець, АНТОНівка, БАЇв, БУЯНи, РадоМИШЛь, СУХоволя, ЗаБОЛОТці, ХОРОХОРИН! Хорхорин, столиця Чинґіз-хана (пор. і ГОРОХОЛИН ІФ Богородчани: БОЙки, БОГРівка тюрк. бугра верблюд, СОЛОТвин *з-); * ГОЛИШів *Хваліс- Рв Рв: .ЗаСТАВ'я, СтароЖУКів; НовоСТАВ .ДЕРЕВ'ЯНе Дербень, .СТАВиЧІ, ЯСининичі, ПОРОЗове, КОРНин *курінь.

Слово став (`місце, де щось стоїть') звузило значення, адже стає не лише вода: «А в другий раз приходив ватажко Вовчок, та й став коло Константинова. ЗОЮР, І, 132. Цікаве значення став «стайня» на Смоленщині: Пошел ен на ставы-конюши выбирать себе лошадь (1914) [23, с. 15]. Але найпереконливіший периферійний архаїзм зберігся у говірці Новгорода: став «стоянка, місце тимчасового перебування. Став-то раненых вот в той деревне был (1969)» [23, с. 15]. Усе це відгомін доби Степу.

Став `стоянка' міг бути й на р. СТАВИЩа у с. ЖУР- Жевичі *чжурчж-? Жт Олевськ [21, с. 20-6]: ур. ЯСне, Під'Я- Сенне, ур. КРУГ.ОВАТо < ъ; ур. ЗаГРЕБЕЛЬ у с. Войткови- чі; ур. Пожо, КУТо < ъ, ГОЛИШеве *Хваліс і ур. КОРЕНець *у на р. Ствига. Є логіка у контекстах: ліс ПИСАРщина і ур. СТАВИЩЕ у с. Остапівка Чг Варва; ур. КАНівщина, дол. КАЛИНівська і луг СТАВИЩЕ у смт Варва Чг.

4.24. Бунак-, Таган-, Бурлук-. Незалежною вказівкою на такі ж тимчасові стоянки стають уже вивчені основи Бунак- (є і омонімічне прізвище) з пехл. bunag ` багаж, місцеперебування, житло, табір' (МакКензі) [9, с. 592] і Таган- (бур. тагаан ` тринога для підвішування казана над багаттям'). Пор. * БУНАКове Хк Лозова: ДоброБУТ, ГАННівка; БРАТолюбівка, ЧЕРВОНий КУТ, МИРне, СЕРГіївка, ЖУКове, МИРолюбівка, ШАТівка, КНЯЗеве; НовозаБЕРЕЦЬ- ке, Нова МЕЧебилівка .КІНне; БАРАБАШівка;

* ТАГАНка Хк Чугуїв : ЧЕРВОНе, БУРЛУК Бурлюк (Джу- чид, IV коліно), ІВАНівка, ЮРЧенкове; * ТАГАНЧА Чк КАНів : ІВАНьків, ЛАЗІРці, РЖавець, КОЗАРівка, СИНявка. Також: * р. БУРЛУК у нп Великий БУРЛУК Хк рц : КУРІНЬки, ГОЛУБівка, ЖУКів Яр, ЯЄЧне Яїк `Урал'; КРАСНоЯРське, ШИПУВАТе, КАНівцеве.

4.25. Баскак-, Мир-. До депорації татар в Україні було с. БАСКАКи (баскак `намісник хана при васальному князі') [12, с. 961, с. 164] - тепер чергова «Кам'янка» Жт Жт {БІЛКа, БАРАНівка, ЧЕРЕМОШне, ДЕНИШі, СОРОЧЕНь, РУЖки, ТЕТЕРівка, ІВАНківці, ГАДЗИнка хаджи, ЗАРІЧани, МИРолюбівка}. Деінде історична пам'ять збрежена: досі є нп Баскаки РФ Чуваш., Тверс.; -ово Яросл., Іван., Смол., Тульс., -овка Смол., Баскачи Моск., Яросл. [15]. Значно частіші основи Мир- з ар. амір `емір, князь, нойон' - МИР- городи = МИРВОДи амір + абад, МИРолюбівки, ЛюбоМИ- Рівки, МИРчі й ПоМІРки.

4.26. Болгач-/ Болшач-. Зустрінуто й * кут БОЛГАЧівка і оз. БОЛГАЧ, оз. ДУНАвиця і бол. КОРАБЛище у смт Любеч Чг Ріпки: ур. МОРЕНков Тарак монґ. морин ` кінь'у х. Горки; ур. ВЛАДІМИРовська Дача (4.27) у с. Вербівка; с. ГУНЬКІВка монґ. hьn `населення'. Ще Афанасій Нікітін журився, що всюди став булгак: це тат. булгак `заворушення, заколот, зам'ятня' [24] (пор. Змітнів Чг).

4.27. М'як-. Завершити цей епізод студій варто свіжою знахідкою з твору Афанасія Нікітіна 550-річної давнини: «Господи Боже мой! На тя уповах, спаси мя, Господи! Пути не знаю, иже камо пойду из Гундустана: ...на Хоросан пути нету, ни на Чеготай пути нету, ...ни на Рабостан пути нет. То везде булгак стал; князей везде выбил, и земля ся не скрепила... А иного пути нет никуды. А на Мякку итти, ино стати в веру бесерменскую. Занеже кристьяне не ходят на Мякку веры деля, что ставять в веру*. А жити в Гундустани, ...у них все дорого...». Отже, Мякка - вимова назви Мекки 1470 р. Так врятовано зниклу історію основи М'як-. *От чому с. МЯК.ОЛОВичі+ Жт (4.22), МИШ. ОЛОВка Кв, може якісь МИХ.АЙЛІВки.

* оз. М'ЯКоТИН! у с. КОЗЛИничі хозя Вл МАНевичі: СЕРХів серег, ЧЕРСьк чері-, КАЛИНівка, ПідЦАРевичі 2, КУКЛИ, БОРОВичі, ЗАРІЧчя, КОМАРове хамар?; * М'ЯКеньківка Пл РЕШЕТилівка: .КОНОНи, МИХНівка; КОРЖівка, ГОЛУБівка, КАЛЕНики, ХРЕЩате, МИРне, ПИСАРенки, ХОРУЖі, ЯЦенки; * М'ЯКівка Хк БОГОДУХів: ХОРУН- же, КОРОТке Карт-ан, ІВАНо-ШИЙЧине, МИРолюбівка; * М'ЯКоти Хм іЗЯСЛАВ: РАДОГОЩ 2; ДОРОГОЩа, АНТОНівка, БІЛоТИН, БІЛОГородка, БІЛЬЧин, ка, МИСЛятин, БІЛИ- Жинці Білік, ХОТЕНЬ 2, ХРИСТівка *хорист-, ТЕЛІЖенці, КАЛИНівка, МИРне, ЧИЖівка, СОШНе, ЗаБРІД; * М'ЯКО. ХІД Вн БЕРШадь Берке + чадь: СЕРЕДинка, ЯЛАНець 2; *р. М'ЯКиша (СНМРИ 1859 Черн., с. 151) Чг СОСНиця: руч. БІЛОЧ с. 158, у с. Волинка, р. ВЕЖівка вежі?; р. ВИЖівка у с. Вел. Устя ; ГАНнівка; БУТівка, СтароБУТівка, ЗаГРЕБЕЛля, КОНятин, р. ВАЛКи балик у с. СИНютин; ПОКОТилівка *багат-; р. СВІРка у с. СВІРок; р. БУЛДИЖка bulduq `прибути'/ рос. діал. (владим.) булдыга `булава' [15, І, с. 156]; р. ЖУРЖі чжурчж-; руч. ІВАНЧА; р. КУРІНь у с. Лозівка;

р. МОГИЛки; р. МОЛОЧна у с. ПЕКАРів; р. МУРАВійка у с. ЗМІТНів *Замятня.

Розшукано й назву р. Мика = МЕКА у м. Микгород+ = Радомишль Жт [18, с. 361] на р. ТЕТЕРів `Верблюжачій'. Монґоли прийшли буддистами, а в часи панування на Русі прийняли іслам. Тому й різноманітніші його ознаки: Бахметівки, Яструбинці, Ромодани Пл, Сорочинці Пл4, Радванці Лв, Редвенці Тр, Ропотуха Чк, Камки Жт, Чг і Комишуватки, Кумарі Мк2, кілька КомарівЦІв, Комаргород Вн і півсотні Комарівок (пор. Мухаммад,Ясриб `Медина', рамазан `піст', сарацини, ризван `рай', укр. ст. ропать `мечеть' [16, ІІІ, с. 502] = тюрк. камаг, кумар `місяць') і багато схожих. Далі були часи РЕПУЖИНців ІФ, Чв на Дністрі (лат. repugnare `відкидати віру'; пор. і в Новгородській землі Рыпушкалицы і Арабач), ПЕКУРівки й Пекарі (кімр. pecwr `грішник') і зрештою ПЕРЕХРЕС- Тівки См2, Кр, -ові Од2.

5. Так за роки спроб і помилок кожному камінчику- топоніму, хоч і не зразу, а повернуто його загублене місце у мозаїці минулого. Дотеперішня праця над долітописними пластами топонімів пояснима, бо нерідко це єдині мовні свідки ранньої історії. Збіг обставин привів до топонімії часів Золотої Орди, і обсяг збережених назв-свідків тієї пори на землях України дивує. Дальші студії трьох драматичних століть нашої східної історії можуть бути не менш плідними.

топонім лівобережжя орда монґол

Джерела

1. Тищенко К.М. Ключі з Астурії від минулого України. Київ : Вид-во «Аквілон Плюс», 2015. 528 с.

2. Тищенко К.М. Гунські і аварські топоніми Сіверщини. Збереження історико-культурних надбань Сіверщини. Глухів, 2005. С. 14-24.

3. Тищенко К.М. Гунсько-аварські топоніми у Європі. Вісник Львівського університету. Серія філолог. Вип. 36. Львів : Вид-во ЛНУ, 2005. С. 28-48.

4. Тищенко К.М. Монґольська топонімія у Центральній Європі. IX сходознавчі читання А. Кримського. Київ : Вид. центр ІС НАНУ, 2005. С. 93-96.

5. Тищенко К.М. Назви з Глухівщини в колі гунських топонімів Європи. Сіверщина в контексті історії України. Суми, 2007. С. 23-37.

6. Тищенко К.М. Сорокові Бальчики: алтайські топоніми Сумщини. Сіверщина в історії України. Вип. 2. Київ-Глухів, 2009. С. 24-31.

7. Тищенко К.М. Слід тунґусів, маньчжурів і монґолів у топонімії України. Вісник Львівського університету. Серія філол. Вип. 61. Львів, 2014. С. 208-219.

8. Тищенко К.М. Іншомовна історія українців: 2300 реалій античності й середньовіччя у мові, топонімах і прізвищах. Київ-Бро- ди : Вид-во «Просвіта», 2018. 816 с.

9. Тищенко К.М. 42 епохи українських мовних контактів: енциклопедія 3000 реалій античності й середньовіччя у мові, топонімах і прізвищах. Київ-Броди : Вид-во «Просвіта», 2020. 912 с.

10. Clauson G. An Etymological Dictionary of Pre-Thirteenth-Century Turkish. Oxford : At the Clarendon Press, 1972. 1034 p.

11. Селезнёв Ю.В. Элита Золотой Орды. Научно-справочное издание. Казань ; Вид-во «ФЭН» АН РТ, 2009. 232 с.

12. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ/ ред. Н. Попівський та ін. Київ : Укр. вид-во політичної літератури, 1947. 1066 с.

13. Тищенко К.М. Долітописна мовна історія українців. Ки- їв-Дрогобич : Вид-во «Посвіт» 2016. 752 с.

14. Санжеев Г.Д., Орловская М.Н., Шевернина З.В. Этимологический словарь монґольских языков: В 3-х т. Москва, 2018.

15. Microsoft Encarta Premium, 2009. Е-ресурс.

16. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4-х тт. Москва : Изд-во «Прогресс», 1964-1973.

17. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ / ред. Д. Шелягін. Київ : Укр. вид-во політичної літератури, 1973. 816 с.

18. Словник гідронімів України / ред. А. Непокупний та ін. Київ : Вид-во «Наукова думка», 1979. 782 с.

19. Павленко С. Мікротопоніми Чернігово-Сіверщини. Чернігів : ПАТ «ПВК «Десна», 2013. 600 с.

20. Сравнительный словарь тунгусо-маньчжурских языков. Материалы к этимологическому словарю: В 2-х тт. / ред. В. Цин- циус и др. Ленинград : Изд-во «Наука», 1975.

21. Карта Шуберта. (Карты трехверстовки; freemap.com.ua > karty-ukrainy)

22. Словарь української мови / упорядкував, з додатком власного матеріалу, Б. Грінченко. У 4-х т. Київ, 1907-1909.

23. Словарь русских народных говоров. Вып. 41 / ред Ф. Соро- колетов. Санкт-Петербург : Изд-во «Наука», 2007. 342 с.

24. Древнетюркский словарь / ред. В. Наделяев и др. Ленинград : Изд-во «Наука», 1969. 678 с.

References

1. Tyshchenko, K. (2015). Kliuchi z Asturii vid mynuloho Ukrainy [The Asturias Keys of the Ukrainian History]. Kyiv : Vyd-vo «Akvilon Pli- us». [in Ukrainian].

2. Tyshchenko, K. (2005). Huns'ki i avars'ki toponimy Sivershchyny [The Hun and Avar Place Names in the Siveria Region]. Zberezhennia is- toryko-kul'turnykh nadban'Sivershchyny. PP. 14-24. Hlukhiv. [in Ukrainian].

3. Tyshchenko, K. (2005). Huns'ko-avars'ki toponimy u Iev- ropi [The Hun and Avar Place Names in Europe]. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu. Seriia fililohichna: naukovyi zhurnal - Bulletin of the Lviv National University. Series in Philology: Scientific journal. Vol. 36, pp. 2848. [in Ukrainian].

4. Tyshchenko, K. (2005). Monhol's'ka toponimiia u Tsentral'nii Yevropi [The Mongolian Place Names in Central Europe]. IX skhodoznav- chi chytannia A. Kryms'koho - The A. Krymsky 9-th Oriental Colloque. PP. 9396. Куш : Publ. center IS NANU. [in Ukrainian].

5. Tyshchenko, K. (2007). Nazvy z Hlukhivshchyny v koli huns'kykh toponimiv Yevropy [The Place Names of the Hlukhiv Area among the Hun Toponyms in Europe]. Sivershchyna v konteksti istorii Ukrainy - The Siveria Region in the Ukrainian History Context. PP. 23-37. Sumy. [in Ukrainian].