Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Державний вищий навчальний заклад

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Факультет іноземних мов

Кафедра французької філології

КУРСОВА РОБОТА

З французької мови

на тему:

Лексика пандемії в сучасних французьких медіа-текстах

Виконав: Драган А.В.

Cтудент 3 курсу, гр. ФМ-31

Керівник: Бігун О.А.,

доцент, д. філол. н.

Івано-Франківськ-2021

Зміст

Розділ 1. Неологізми пандемії у сучасному медійному дискурсі

1.1 Неологізми та їх роль у лексичному корпусі

1.2 Дискурсивна природа неологізмів пандемії

Розділ 2. Прагматика лексичних інновацій пандемії

2.1 Вплив англомовних запозичень на формування нових лексичних одиниць...

2.2 Лексичні та морфологічні параметри «слів-свідків»

Висновки

Вступ

Найважливішою умовою існування мови є її безперервний розвиток, який виражається в появі нових слів. Безперервний процес пізнання світу зумовлює появу нових понять, які відбивають зміни в суспільному житті, прогрес у науці та техніці. Дані процеси вимагають від мови забезпечити носіїв необхідною кількістю нових лексичних одиниць. Велика кількість слів, що постійно з'являється у французькій мові вимагає не тільки визнання їхньої появи, а також глибинного аналізу.

Відомо, що мова розвивається безперервно і таким чином вона несе «відбиток» кожної епохи, який перш за все виражається у лексичних метаморфозах. Мова, як відтворення думки, не уособлює застиглу та незмінну «субстанцію». Вона невпинно видозмінюється, розширюється, розвивається. Утворення і накопичення нових лексичних одиниць являє собою неминучий процес, необхідний для того, щоб на кожному етапі свого розвитку мова могла відповідати потребам суспільства - як в спілкуванні, так і в закріпленні результатів пізнання дійсності.

Питання про появу нових слів у системі мови, про принципи їх творення, класифікації, функціонування завжди привертали увагу мовознавців. Найбільших успіхів у розробці теоретичних і методичних питань неології досягли французькі лексикологи, зокрема М. Cohen, A. Darmsteter, L. Deroy, B. Gardin, P. Gilbert, L. Guilbert. Успішно розробляли науку про неологізми також російські лінгвісти - В.І. Заботкіна, Н.З. Котелова, Є.О. Левашов, В.М. Сергєєв та ін. Практичним лексикографічними проблемами неологізмів займалися також англійські й американські лінгвісти: J. Algeo, R. Baayen, G. Cannon, C. Cutler, W. Lee, J. Simpson та ін.

Актуальність теми зумовлена необхідністю дослідження новоутвореного пласта лексики. Кількість нових лексичних одиниць, пов'язаних з цією пандемією, постійно зростає. Це можна пояснити низкою причин, зокрема бажанню дати максимально точну оцінку розвитку подій, надати інформації наукової обґрунтованості, в результаті чого виникає серія нових понять та реалій, що потребують термінів для їх означення.

Дослідження особливостей виникнення «лексичних інновацій» у мові ніколи не втрачало своєї актуальності. Цей процес чітко окреслює взаємозв'язок між соціальними та мовними чинниками при дослідженні історичного розвитку суспільства шляхом аналізу змін його словникового запасу та виокремлення «слів-свідків» - ключових понять, що описують події. Вже більше ніж півтора року світ перебуває в полоні нескінченних карантинних обмежень, зумовлених пандемією Covid-19. За цей час з'явилась надзвичайно велика кількість неологізмів, переважно з медичного жаргону, які, проте, досить швидко стали частиною загального вокабуляру.

На мою думку, ця тема чудово ілюструє втілення новітніх явищ соціального та політичного життя суспільства, що виражається в утворенні нових слів. Також, необхідно підкреслити значущість вивчення питання утворення та вживання нових лексичних одиниць, а також, нових значень, набутих уже наявними одиницями.

Мета курсової роботи - виявити на основі стилістичного, лексичного та морфологічного аналізу сучасного французького масмедійного дискурсу особливості виникнення лексичних одиниць, утворених під час пандемії коронавірусу, а також визначити їхню лексико-семантичну роль у питанні збагачення французької мови.

Завдання даної курсової роботи полягає у:

- ознайомленні та аналізі сучасного французького цифрового масмедійного дискурсу;

- дослідженні та аналізі впливу пандемії коронавірусу на соціальне та політичне життя суспільства, що відображаються у виникненні нових лексичних одиниць;

- здійсненні морфологічного аналізу новоутворених одиниць;

- застосуванні лексико-семантичного аналізу новоутворених одиниць у контексті.

Об'єктом дослідження є сучасні цифрові французькі масмедіа.

Предметом дослідження є неологізми, що були утворені під час пандемії коронавірусу, а також їхні морфологічні, структурно-семантичні та прагматичні особливості у контексті.

Стан наукової розробки. Оскільки ця тема є відносно новою, то і джерела, які могли б її належним чином висвітлити, не є надто численними. Так, зокрема можна згадати дослідження “Les mots de la Covid-19: exprimer la pandйmie” Мелісси Ґруґе, «Le vocabulaire de la pandйmie: ce que les mots du Coivd-19 disent de nos maux” Марі Каватті, «Coronavirus: “cluster”, “tracking”... L'anglais s'est-il imposй dans la langue pendant la crise ?” та інші. На жаль, в українському науковому сегменті це питання не було досліджено на відповідному рівні, тому основою для моєї робити стали франкомовні матеріали.

Для досягнення поставленої мети та завдань дослідження застосувалися загальні та спеціальні методи: методі суцільної вибірки із медійних джерел, інформаційно-пошуковий метод - для відбору матеріалу дослідження та опрацювання базових знань, необхідних для інтерпретації та формування корпусу пандемічних неологізмів; метод узагальнення - для виокремлення найсуттєвіших теоретичних положень неології; метод дедукції та індукції - для уточнення теоретичних засад, узагальнення даних і формулювання висновків роботи; метод класифікації та структурно-семантичного аналізу - для визначення способів утворення цих одиниць та їх основних структурних типів та підтипів.

Структура. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, кожен з яких має по два підрозділи, з висновками до кожного з них, загальних висновків та списку використаних джерел.

Розділ 1. Неологізми пандемії в сучасному медійному дискурсі

1.1 Неологізми та їх роль у лексичному корпусі

Однією з проблем, які вивчає лінгвістика, є взаємовплив людини і мови. Особлива увага надається ролі, яку відіграє мова у формуванні мовної картини світу людини. Саме поняття “світ” ми розуміємо як людину і світ у їх взаємодії. Світ - це результат усієї діяльності людини, результат перероблювання інформації, яку вона отримує про середовище і про саму себе і яка допомагає їй ефективно орієнтуватися в навколишній дійсності.

Картина світу не є цілковитим відображенням цього ж світу. Картина світу обов'язково включає акт інтерпретації. Інтерпретація здійснюється самою людиною, саме тому мовна картина світу у кожної людини своя, адже кожний індивід інтерпретує світ індивідуально.

Мовна картина світу показує навколишню дійсність, але водночас вона тісно пов'язана з мовними ресурсами. При створенні нової мовної одиниці людина використовує лексичний матеріал, наявний у даній мові. Між новоствореним словом і словом, зафіксованим у лексичній системі, існує апріорний з в'язок.

Неологічна картина світу також відображає оточуючу людину дійсність, але охоплює лише нові явища та поняття, виникнення яких є результатом діяльності людини. Оновлення світу спонукає до оновлення лексичних засобів відображення мінливості буття в мові, що спричиняє нове мовне членування світу, зображене в категоризації неологічної картини світу.

У лінгвістиці поняття «неологізм» є відносно відомим, але його аналіз та точне визначення, залишається досить суперечливим. В англійській мові термін «неологізм» був офіційно зафіксований в 1772 році, але вперше слово «неологізм» вперше з`явилося в 1735 р. у французькій мові, звідки воно можливо було запозичене для пояснення значення «використання нових слів, інновацій у мові» або також «нове слово або вираз». З того часу в лінгвістичній літературі поняття «неологізм» вживається стосовно нових слів у різних мовах.

Як правило нова лексична одиниця проходить кілька стадій прийняття до активного складу мови: соціалізація і лексикалізація (прийняття та закріплення в мові). З'явившись, неологізм поширюється людьми, що причетні до лінгвістичної науки або засобів масової інформації. Далі - соціалізація - процес прийняття нової лексичної одиниці широкими масами носіїв мови. Після цього розпочинається процес лексикалізації. Неологізм починають активно використовувати, виявляють протипоказання його поширення в тому чи іншому контексті. В результаті утворюється лексична одиниця окремого структурного типу, яка включається в різні словники неологізмів

Щодо самого терміну «неологізм» - то він позначає нове слово або стійке сполучення слів. Новим воно може бути або за формою або за змістом.

Неологізми зазвичай утворюються за законами відповідної мови, за його продуктивним моделями словотворення. Однак деякі види неологізмів, наприклад, у сфері літератури або авторські неологізми, іноді створюються і непродуктивними способами словотворення.

Дослідження в галузі неології охоплюють чимало питань з метою тлумачення поняття «неологізм», процес виникнення нових слів, а також зміни, які новітня лексика вносить у розвиток мови.

Таким чином, вивчення нової лексики дозволяє говорити про зміну як концептуальної картини світу, так і лексичної (мовної) картини світу, про ті нові фрагменти суспільного досвіду, які потребують лексичної фіксації, і про прагматичні фактори, які впливають на створення та використання нових одиниць. При цьому між картиною світу як відображенням, образом реального світу та мовною картою світу як фіксацією цього відображення існує складний діалектичний зв'язок.

Слід також зазначити, що в області неологіі є безліч невирішених як у теоретичному, так і у практичному плані проблем, серед яких можна назвати проблему віднесення новоутворення до неологізму, визначення зв'язку між оказіоналізмом і неологізмом тощо.

1.2 Дискурсивна природа неологізмів пандемії

Вплив Covid-19 на формування нових лексичних одиниць важко переоцінити. За відносно короткий проміжок часу термінологічна, більшою мірою медична лексика, стала частиною загальновживаного лексикону. Наприклад, такі слова та словосполучення як l'йtat/la situation d'urgence sanitaire (надзвичайний санітарний стан ситуація), le confinement (карантин, ізоляція), les gestes barriиres (дотримання санітарних норм), le testing (ПЛР-тести), le masque barriиre (захисна маска), l'enseignement/l'йcole а distance(дистанційна робота, навчання), le chфmage temporel, partiel (тимчасове безробіття), l'effondrement йconomique (економічна криза) стали цілком звичною частиною повсякденного життя Франції. Крім того, пандемія породила чимало неологізмів, пов'язаних з виникненням колосальної кількості необґрунтованої та нерідко фальшивої інформації, як наприклад fake news fausses nouvelles, infox (фейкова інформація, фейки), intox (пандемічний неологізм, який складається з двох частин - “information” та «intoxication», дослівно - інформаційна інтоксикація), infodйmie (розповсюдження неправдивої інформації та чуток).

Варто також зазначити, що медійні матеріали цього періоду просякнуті великою кількістю графіків, таблиць, карт, статистиками щодо перебігу захворюваності. Так, в кінці квітня 2020 року в Франції з'являються епідеміологічні карти, що показують території з високим, середнім і низьким рівнем розповсюдження коронавірусної хвороби - «червоні», «помаранчеві», «зелені» зони (32 департаменти опиняються в «червоному», 69 - в «зеленому» на 30.04.20: les cartes de suivi de l'йpidйmie en France devenues cйlиbres avec leurs trois couleurs - vert, orange (couleur aujourd'hui disparue) et rouge (Le Figaro, 26.05.2020). Згодом ці карти стають двокольоровими: червоними та зеленими, «les cartes rouges et vertes de l'йpidйmie» (Le Figaro, 26.05.20). На аналогічних картах в Україні до зазначених кольорів додається ще «жовтий». Символіка колоризації позначень в контексті Covid-19 стає актуальною, окрім карт з'являються «червоні» списки країн («la liste rouge»), які вказують на їх епідеміологічну активність. Таким чином, через колірну ознаку позначається характерне явище, поняття, мотивоване цим кольором. В результаті виникає семантична єдність закріпленого у свідомості мовців сприймання кольору і додаткового соціально оцінного сенсу.

У лексико-семантичному полі «коронавірусна криза, коронaкриза» (la crise de la COVID-19, la crise Covid-19) серед ключових термінів виділяється лексична форма COVID, акронім з англійської «coronavirus disease» (коронавірусна хвороба). Попри те, що домінантою в цьому сполученні є лексична одиниця жіночого роду «la maladie» (хвороба), більшого поширення набуло вживання слова з маркером чоловічого роду le Covid-19 замість la Covid, навіть якщо в контексті фігурують обидва слова le Covid-19, une maladie multicible (Le Monde, 27.04.2020). Це можна пояснити впливом лексеми чоловічого роду «virus». Відбувається метонімічна заміна - вірус, який є причиною захворювання, поступово став назвою самої хвороби. Варто також зазначити, що у франкомовних медіа ресурсах Канади панує жіноча форма - La Covid: Vous avez vaincu la Covid-19?» (Le Journal de Quйbec, 16.05.2020). При цьому Французька Академія наполягає на жіночому роді: L'Acadйmie franзaise a tranchй: C'est LA Covid» (Francetvinfo, 13.05.2020).

Ще одним не менш важливим словом французького масмедійного сьогодення став термін «соціальна дистанція», яке позначає засіб попередження інфікування коронавірусом. Використання двох синонімів, «la distanction sociale» та «la distanction physique» може викликати певне непорозуміння, оскільки друге може також позначати «відсторонення від певного соціального класу», особливо коли обидві лексичні одиниці вживаються в одному контексті: la distanciation sociale et physique» (Le Figaro, 24.04.2020). Тому найточнішим варіантом виразу «безпечна відстань» слід вважати «le respect de la distance de sйcuritй».

Французька Академія також підтримала відсутню в словниках нову форму «dйconfinement» (зняття карантину, ізоляції, як антонім до «confinement»): le «dйconfinement» йconomique (Challenge, 15.05.2020), «cettes йtrange peur du dйconfinement» (Le Point, 13.05.2020).

Повертаючись до ключового терміну «Covid», можна навести кілька прикладів інновацій, журналістських метафор. Підступність вірусу підкреслюється його порівнянням з людожером, який «з'їдає, наводить жах, вбиває»: «Le coronavirus a toutes les caractйristiques de l'ogre qui mange, qui fait peur et qui tue» (l'obs,16.05.2020).

Заголовок на обкладинці ParisMatch: «Covid-19. L'amour au temps du corona» - «кохання під час корони». Заголовок у Le Monde: «Coronavirus:

Allocovid, l'agent virtuel «intelligent» qui va orienter les patients par tйlйphone» - «Allocovid, телефонний роботизований відповідач» (Le Monde, 18.05.2020):

«Assurance-maladie, remplir un fichier informatique, baptisй «Contact Covid» «назва файлу для медичного страхування».

Пандемічна криза стала ключовим моментом в житті людей і країн, поділивши реальність на «до» та «після». Тому в медіа-дискурсі цього періоду активно вживаються слова з префіксальним компонентом avant-, aprиs-, що позначають певний період відносно пандемії: Voyage et vacances de l'aprиs coronavirus» (DH.be, 15.05.2020); L'Elysйe se projette dans l'aprиs-coronavirus (Franceinfo, 18.06.2020); Pour l'aprиsCovid, Emmanuel Macron prфne une nouvelle йtape sans changement de cap (Le Monde, 11.06.2020); l'aprиs-Covid, sujet d'aprиs crise, construire l'aprиs (Le Figaro, 03.06.2020). Нерідко маємо самостійне вживання прийменника: «le monde d'aprиs» (L'OBS, 16.05.2020) - світ після, «la vie d'avant» (Voici, 24.04.2020) - життя до.

Окремо треба підкреслити, що нові реалії життя, пов'язані з пандемією, дали поштовх для формування нових лексичних конструкцій, своєрідних найменувань, слоганів, які узагальнюють основні етапи протидії коронавірусу. Це - тестування, виявлення контактних осіб та їх ізоляція: tester - tracer - isoler. В окремих випадках ще додаються дієслово protйger (захищати) та traiter (лікувати). Ця формула набула популярності і може виступати як самостійна одиниця чоловічого роду замість слів «система, програма заходів боротьби Covid»: Coronavirus. Les fragilitйs du tester - tracer - isoler. (Ouest-France, 12.05.2020).

Отже, медійний дискурс активно реагує на сучасні виклики, негативні соціальні і психологічні наслідки пандемії, що свідчить про динамічний розвиток мови, яка постійно оновлюється і прогресує. Французький медіа дискурс демонструє разючу форму адаптації до будь-яких змін, пов'язаних з пандемією Covid-19. В мові виникають численні неологізми, які є, за своє суттю, реакцією суспільства адаптуватись до нових умов життя, дати визначенням новим явищам та поняттям. Вживання неологізмів регламентується Французькою академією, і нерідко вживання тих чи інших виразів та словосполучень призводить до гарячих дискусій щодо доцільності та правильності їх використання.

французький масмедійний лексичний неологізм пандемія

Розділ 2. Прагматика лексичних інновацій пандемії

2.1 Вплив англомовних запозичень на формування нових лексичних одиниць

Коли виникає нова та несподівана ситуація, з'являється потреба в новій лексиці. Створюються нові слова, в той час як старим словам надаються зовсім інші значення. Мова, як живий організм, володіє здатністю адаптуватись до різних ситуацій: в періоди миру та процвітання на передній план виходять радісні та веселі слова, в той час як у кризових ситуаціях будуть з'являтись або перероджуватись серйозні або тривожні слова.

У той час як коронавірус викликав безпрецедентну кризу в галузі охорони здоров'я, специфічна медична лексика, значною мірою імпортована з англійської мови, увірвалася на сцену в засобах масової інформації. Пандемія, пов'язана з коронавірусом, ще раз продемонструвала тотальну домінацію англійської мови в сьогоднішньому світі. «Cluster», «tracking», «coping» - протягом декількох місяців ці нові терміни закріпилися в повсякденному житті. Це пояснюється історичним характером періоду (Selon la sйmiologue Mariette Darrigrand): під час кризи більше, ніж зазвичай, потрібно створювати терміни, здатні надати сенс тому, що відбувається. Масштаби лексичної неологізації такі, що відбувається зрушення парадигми, тобто граматики, мовної моделі, з тотальною зміною лексикону.

Символ квінтесенції оновлення мови, слово "cluster" у всіх на устах. І якщо його сенс тепер містить негативний відтінок, це не завжди було так. Це дуже давнє слово, яке походить з саксонських мов. Спочатку воно символізувало родючість природи, здатність до розмноження і ототожнювалось з гроном винограду. Пізніше, термін був метафорично використаний для позначення групи людей. У 1990-х роках слово повернулося в моду, щоб бути застосованим до світу стартапів, зібраних в “кластері” навколо Кремнієвої долини.

З появою вірусу, термін «кластер» набуває негативного забарвлення. До розпалу пандемії у Франції це слово являло собою чужорідний англіцизм, який здебільшого використовувався в галузях астрономії та біології. Вперше на офіційному рівні воно було згадано Міністром охорони здоров'я Олів'є Вераном в газеті «Lexpress.fr» від 28-го лютого 2020: «Dans le dйtail, Olivier Vйran fait le point sur les diffйrentes "clusters" (regroupement de cas): 6 cas ont йtй recensйs а Annecy, six autres faisaient partie du groupe de voyageurs de retour d'Egypte, deux patients se trouvent а Montpellier» (Олів'є Веран в деталях розповідає про різні «кластери» (угрупування випадків): 6 випадків були зареєстровані в Ансі, ще 6 були частиною групи туристів, які повертались з Єгипту, два пацієнти знаходяться в Монпельє. Використане для позначення осередку захворюваності, термін «кластер» входить в список звичних слів для медіа-простору. Вже з квітня 2020-го він набуває широкого розповсюдження. Так, наприклад, в газеті «Le journal du Dimanche”, заголовок звучить наступним чином «A la Balme-de-Sillingy, l'un des premiers «clusters» en France du coronavirus, l'expйrience des pestifйrйs» (Жителі Ла-Бальм-де-Сіенжі, одного з перших осередків зараження коронавірусом у Франції, діляться досвідом людей, які пережили чуму). В статті газети «Le point» від 17-го квітня ми можемо побачити термін в заголовку: Coronavirus - l'exemple de deux premiers “clusters” franзais (Коронавірус - приклад двох перших «осередків» коронавірусу). Варто зазначити, що на цей час, використання терміну «кластер» було незвичним для французьких медіа, і тому у всіх цих випадках воно було взяте в лапки, роблячи акцент на незвичності використання подібних слів у французькій мові.

Однак вже з травня «cluster» стає незмінною частиною медійного лексикону. Так, наприклад, в статті, опублікованій 17-го травня, ми маємо: «25 clusters en France, promesse d'une augmentation pour le personnel hospitalier, sanctions sйvиres au Qatar… Le point sur le coronavirus» (25 кластерів у Франції, обіцянка збільшення зарплатні для лікарняного персоналу, суворі санкції в Катарі ... Точка на коронавірусі). Як можна зрозуміти, тут і далі виділення терміну перестало бути актуальним через надто часте його вживання. Відбулась асиміляція, термін перестав видаватись чимось чужорідним, і тому виділення його незвичності стало зайвим. Тому в статтях, датованих червнем 2020-го спостерігаємо масове вживання «кластерів», яке відображає збільшення кількості хворих: стаття в «Les echos» від 12-го червня під назвою «Coronavirus: oщ sont les 193 clusters franзais ?» (Коронавірус: де 193 французьких кластери?); дослідження від 27-го червня «La nouvelle republique», яка називається “Coronavirus en France: oщ sont localisйs les 82 clusters en cours d'investigation? (Коронавірус у Франції: де знаходяться 82 досліджуваних кластери?) і т.д. До сьогоднішнього дня, термін «cluster” і надалі широко використовується французькими медіа, глибоко вкоренившись в лексикон. Варто також зазначити, що політика мовного протекціонізму проти засилля англійської мови не змогла обійти стороною дане питання. Комісія зі збагачення французької мови захищає французьку мову навіть в дистанційній роботі і бореться за її використання в певних контекстах, де англійська мова може здатися єдино можливим рішенням. Цією ж комісією було запропоновано більш французький термін - «вогнище зараження», «foyer» (йpidйmique). Проте, як зазначає прислів'я, «l'usage fait loi» - «використання визначає закон». У газетному тексті «cluster» значно переважає за кількістю згадувань, і загалом стало доволі розповсюдженим словом.

Іншим словом, яке мені хотілося б згадати, є запозичення «tracking». Раніше, «відстеження» використовувалось для комунікаційної бізнес-стратегії, щоб дозволяти постачальникам ІТ-послуг ідентифікувати і краще обслуговувати своїх клієнтів. Однак коронавірусна пандемія внесла численні зміни у використання тих чи інших термінів, тому офіційним визначенням, яке стосується галузі медицини, є «l' opportunitй d'une stratйgie numйrique d'identification des personnes ayant йtй au contact de personnes infectйes» (можливість застосування цифрової стратегії ідентифікації осіб, які контактували з інфікованими). Піком використання цього слова в новому ключі можна вважати квітень 2020-го. Можна навести в приклад статтю в «Arret sur images» під назвою «Dйconfinement: vers le tracking a la franзaise» (Послаблення карантину: до стеження по французьки). Стаття являє собою реакцію на оприлюднення даних щодо пересування французів, стеження за ними через мобільний додаток «StopCovid» та порушенням французькою владою Європейського регламенту щодо захисту особистих даних (RGPD). Це питання порушується в декількох статтях цього ж періоду, зокрема в «Bfm tv» від 8-го квітня під назвою «Coronavirus: l'idйe d'un tracking des franзais divise au sein mкme de la majoritй» (Коронавірус: ідея стеження французів розкололася серед більшості), загальне забарвлення якої є більше негативним і розглядає плюси та мінуси системи відстежування хворих з радше об'єктивної точки зору; в інтерв'ю «Le monde» Олів'є Верна та Седріка О ««L'application StopCovid retracera l'historique des relations sociales”: les pistes du gouvernement pour le traзage numйrique des malades («Додаток StopCovid простежить історію соціальних відносин": урядові треки для цифрового відстеження хворих), в якій міністр охорони здоров'я вважає цю ідею чудовим засобом боротьби з пандемією, адже це дозволить «… обмежити поширення вірусу шляхом виявлення ланцюжків передачі» (limiter la diffusion du virus en identifiant des chaоnes de transmissions); а також в статті газети “Liberation” від 10-го квітня, яка має назву Le «contact tracking» ou la gйnйralisation du bracelet йlectronique pour les citoyens» і несе в собі різку критику подібних дій, адже «Додаток StopCovid - це не відповідь на вірус, а ідеологічний підхід, спрямований на обмеження свобод людей. Необхідно протидіяти цьому проекту, який не буде ні ефективним, ні безпечним». (L'application StopCovid n'est pas une rйponse au virus mais une dйmarche idйologique destinйe а limiter les libertйs des personnes. Il faut s'opposer а ce projet qui ne sera ni efficace, ni sans danger.» Крім того хотілося б відмітити, що популярним в час епідемії стали і похідні до «tracking” слова такі, як “tracker”, “retracer” та інші.

Не можна не згадати той факт, що цей термін також зазнав критики зі сторони поборників лексичної чистоти французької мови і було запропоновано одразу декілька синонімів для його заміни, зокрема «gйolocalisation», “traзage”, “traзabilitй” та “pistage”. Тим не менше, англійський варіант захопив панівну роль в французьких медіа.

Наступним терміном, який мені хотілося б згадати, є "копінг", який став досить поширеним у французькій мові в області здоров'я і психології, і який можна пояснити як «набір поведінкових стратегій і емоційних ресурсів, до яких вдається людина, коли він стикається з важкою ситуацією" (ensemble des stratйgies comportementales et des ressources йmotionnelles auxquelles recourt un individu lorsqu'il est confrontй а une situation йprouvante). Слід підкреслити, що використання терміну, навіть в умовах пандемії, є доволі вузько-направленим: статті, в яких воно використовується, стосуються порад щодо турботи за психічним здоров'я та методів боротьби з ковідною депресією.

Вперше згадується в газеті “L'Hфpital d'Ottawa”, в статті “Coronavirus: la compassion contribue а la gestion du stress” від 25-го квітня 2020 в наступному контексті: «Certains d'entre nous abandonnent certaines des stratйgies de “coping” qui nous ont aidйs et se tournent vers des stratйgies qui nous font nous sentir mieux sur le moment, mais nous pourrions le regretter plus tard» (Дехто з нас відмовляється від різноманітних стратегій подолання труднощів, які допомогли нам в минулому, і натомість звертаються до стратегій, які дозволяють нас відчувати себе краще на даний момент, але ми можемо пошкодувати про це пізніше). Також знаходимо використання терміну в статті «La femme”, датовану 28-им квітня під назвою “Coronavirus: 7 conseils de psy pour ne pas cйder а la panique”, де він використовується у фразі «…Un bon moyen de “coping” а la solitude, mais aussi de se rassurer sur l'йtat de santй de ses proches” (Хороший спосіб не тільки впоратися з самотністю, але також перевірити стан здоров'я своїх близьких). Цікавим моментом є те, що пізніше, в цій же статті, вже використовується французький аналог, “faire face”: «Ces pensйes donnent de la force pour faire face а la rйalitй et pour accomplir tout ce que nous avons а faire а la maison” (Ці думки надають сил впоратися з реальністю і виконати все, що нам потрібно зробити вдома). Ще ми маємо статтю “Cerveau et psycho” від 6-го травня “Le “coping”, ou comment s'adapter а cette pйriode de crise”, яка за своєю структурою є інструкцією до боротьби з депресією та закликом до примирення до умов карантинного життя. Можна зауважити, що як і в ситуації з «cluster”, термін спочатку відчувався як незвичний та чужорідний для франкомовних користувачів, однак поступово, з ростом захворюваності та збільшення кількості хворих, картина змінюється.

Так, вже в статті від 19-го червня, опублікованій на сайті газети «Nouveaux-usages” можна побачити використання терміну без лапок «Selon L'obveco (Observatoire des vйcus du collapse www.obveco.com), ils ont su mobiliser cinq stratйgies de coping particuliиrement efficaces» (За даними Obveco, вони зуміли реалізувати п'ять стратегій особливо ефективного копінгу). Стаття являє собою роздуми над пандемійною ситуацією загалом та здатністю французької нації справлятись з її наслідками зокрема. Апогеєм використання терміну «копінг» слід вважати статтю від 13-го січня 2021-го, опубліковану на сайті «Science spo”, “Coping au Covid-19”, в якій розглядаються проблеми соціальної дистанції, нерівності, порушення правил дотримання карантинних обмежень та інше. Тобто можна сміливо заявити про те, що як і у випадку з “cluster”, “coping” зайняв чинне місце в французькому лексиконі та увійшов у сферу активного використання.

В контексті даної теми не варто також згадати термін «confinement”

(карантинне обмеження) та його похідні «dйconfinement» (послаблення обмежень) та “reconfinemet” (повторний карантин). Це французьке слово також набуло іншого значення з тих пір, як спалахнула епідемія. Воно рідко вживалось до початку ковідної пандемії та мало зовсім інше значення. Тепер воно позначає «всі обмеження на контакти і поїздки, спрямовані на уповільнення поширення хвороби». Економічна криза, викликана пандемією, офіційно отримала назву "Grand Confinement" (Great Lockdown), що цілком очевидно вказує на семантичну співзвучність з поняттям «Велика Депресія» (англ. Great Depression). Подібне використання можна знайти, наприклад в статті від 3-го червня, опублікованій на сайті «Up-magazine info”, яка носить назву “Grand Confinement: Histoire d'une hallucination collective ?” і яка передає недовіру щодо ситуації, яка склалась унаслідок блискавичного розповсюдження коронавірусу та прийнятих щодо цього відповідних заходів; матеріал в «Monde-diplomatique” під загаловком “Dans le tiers-monde, un “grand confinement” dйvastateur”, глобальне дослідження шкоди, яку епідемія завдала бідним країнам; а також в статті «Le Grand Confinement dans une perspective mondiale» на сайті «Imf», яка розглядає наслідки Covid-19 з економічної точки зору, аналізує крах світових фондових ринків, ініціативу G-20 щодо економічної допомоги країнами з низьким рівнем життя та інше. Отож, як можна зауважити, порівняння з Великою Депресією не випадкове: співзвучність понять та схожість ситуацій тут є неймовірно доречною.

В той же час, термін «dйconfinement», широко використовуваний останнім часом, визначає «кінець ізоляції, період, який настане після завершення кризи». Існує також поняття «grand dйconfinement», яке можна побачити в статті “Le grand dйconfinement se fera en avance et а la condition du traзage” від 28-го травня в газеті “24 heures”, яка розповідає про можливі шляхи послаблення карантину, та в статті «Le grand dйconfinement mйdical» від 8 липня газети «L'actualitй”, де воно позначає позитивні зміни, які відбулися за час карантину, зокрема “Le systиme de santй devient tout а coup flexible, йvolue pour rйpondre а la demande en temps rйel. La mobilisation du rйseau est d'une ampleur jamais vue»( Система охорони здоров'я несподівано стає гнучкішою, розвивається для задоволення попиту в режимі реального часу. Мобілізація мережі набуває небачених масштабів). Слід підкреслити, що зв'язка “grand dйconfinement” не відображає глибини чи глобальності події, не має семантичного зв'язку з тим же поняттям Великої Депресії, а тому пишеться з малих літер.

Ще однією цікавою темою, яку я хотів би зачепити, є терміни, пов'язані з інформацією та кібербезпекою. В цьому семантичному полі існує дуже багато власне французьких слів і тут, на відміну від інших сфер, не відбулось масового вливання англомовних термінів: “contre-rapport”, “animateur de communatй en ligne”, “canular”, “contre-attaque oratoir”, “donnйes ouvertes”, “йditeur de contenu” та інші. Однак через відсутність певних понять відбулась часткова асиміляція слів, які були відсутні у французькій мові. Так, наприклад, маємо “cyberactiviste” в статті сайту «Radio-canada» від 9-го червня під назвою”Une vidйo trompeuse et des fans de pop corйenne font croire au retour d'Anonymous”, в рядку «le groupe cyberactiviste Anonymous est de retour dans les manchettes pour la premiиre fois en cinq ans»(група кіберактивістів Anonymous повернулася в заголовки вперше за п'ять років); “cybersйcuritй” на сайті “Deloitte”в статті “Impact de la COVID-19 sur la cybersйcuritй” від 26-го липня, в якій розповідається про крадіжки особистих даних, стеження уряду за своїми громадянами за допомогою додатків для відстеження хворих та збільшення розмаху кіберзлочинності загалом через вплив коронавірусної пандемії; “cyberattaque” в статті “Covid-19 et cyberattaques”, опубліковані на сайті “Cairn info”, в якій сказано, що: «Si les crises constituent des opportunitйs de profits pour des dйlinquants habiles, l'avиnement d'un monde hyperconnectй constitue un vecteur d'impact incomparable pour les cybercriminels”(У той час як кризи створюють можливості для отримання прибутку для вмілих злочинців, поява гіперпов'язаного світу є незрівнянним вектором впливу для кіберзлочинців). Слід підкреслити, що всі ці поняття не є повністю новими для французької мови, вони використовувались і раніше, однак зі збільшенням інформаційного масиву, зростанням суворості карантинних обмежень та активізацією протиправних дій в мережі Інтернет вони набули більшої відомості, стали використовуватись для позначення звичних понять та ввійшли в активний лексикон.

Окремо варто виділити слова та словосполучення, які служать для позначення фальшивої інформації. Перш за все, це термін «fake news», чисте англійське запозичення, яке можна побачити у величезній кількості газет: стаття «Sondage: les Franзais et les fake news en santй» в газеті «Essentiel-sante» від 13-го лютого; стаття «Message d'un ami mйdecin...": ces conseils reзus par WhatsApp sur le coronavirus sont pleins de fake news» в «France inter», датовану 14-им березня; стаття «Coronavirus: les 3 fake news а ne pas croire et а ne pas partager sur les rйseaux sociaux» в газеті «France tv info” від 21-го березня та багато інших.

Однак подібне процвітання англосаксонського виразу не могло не викликати відповідної реакції та висунути цілу низку французьких еквівалентів. В тих випадках, коли мова йде про брехливу або навмисно упереджену інформацію, поширювану, наприклад, на користь однієї політичної партії на шкоду іншій, на шкоду репутації особистості або компанії або в порушення встановленої наукової істини, можна використовувати термін «fausses information», до прикладу, “Coronavirus: attention aux fausses information sur le Covid-19 circulant sur les rйseaux sociaux”, датовану 22-им жовтня 2020-го в газеті “Pasteur”, або ж «infox», викуваний зі слів "information" та "intoxication", як от в газеті «Un ric» від 16-го квітня, заголовок «COVID-19: info ou intox» наголошує на цьому неологізмі, утвореному внаслідок перенасичення фальшивою інформацією щодо пандемії. Можна також, зокрема, в правових рамках, використовувати терміни, що містяться в законі «Про свободу друку» 1881 року, а також у виборчому кодексі, Кримінальному кодексі або грошово-фінансовому кодексі: «nouvelle fausse» «fausse nouvelle», «information fausse» або ж «information fallacieuse».У будь-якому випадку, Комісія зі збагачення французької мови (la Commission d'enrichissement de la langue franзaise) рекомендує замість fake news використовувати один з цих термінів.

Отже, можна сміливо стверджувати, що суспільство має право використовувати слова іноземного походження для позначення нових понять та явищ. Кризова ситуація, пов'язана з епідемією Covid-19, призвела до асиміляції цілої низки англійських термінів французькою мовою, і це не дивно. Англійська мова вже давно стала світовою. Нею володіє близько півтора мільярда осіб, вісімдесят відсотків наукових досліджень у світі вперше публікується англійською. Нею друкується близько п'ятдесяти відсотків з 10 000 щоденних газет. Тому вплив, який вона має на формування сучасного медійного лексикону різних країн світу важко переоцінити.

Використання англіцизмів не може осуджуватись, оскільки вони заповнюють недолік французької мови та відносяться до культури країни-запозичувача. Ці слова допомагають створити більш тісні відносини між людьми з різних культур, тому що нові вирази з часом стають універсальними. В рамках пандемії використання англомовних запозичень пояснюється перш за все тим, що більшість наукових термінів виникала у власне англомовних, британських або американських виданнях, після чого вже стала невідривною частиною «ковідної культури».

З іншого боку, використання деяких англіцизмів є суперечливим, якщо вони використовуються неодмінно. Лінгвісти виступають проти використання запозичення, що має свою власну форму французькою мовою. Так, наприклад, слово «confinement” повністю витіснило англійську форму «lockdown». Мова виправляється сама по собі, як у випадку заміни терміну “distanction sociale”, яке є калькою з англійської (social distancing) і яка втрачала будь-який сенс на французькій, на більш прийнятний варіант “distanction physique”.

Між тим, криза запустилаа процес небувалого розквіту неологізмів-замінників англійських слів, що позитивно позначилось на загальному стані мови: foyer йpidйmique, faire-face, reconstitution de parcours, traзage, guidance, rodage - ці слова стали своєрідним символом боротьби за збереження мови.

2.2 Лексичні та морфологічні параметри «слів-свідків»

Перш за все варто звернути увагу на войовничу риторику французького медійного дискурсу, пов'язану з Covid-19. Так, наприклад, у заяві президента Франції Емануеля Макрона від 16-го березня ми маємо «Nous sommes en guerre, en guerre sanitaire, certes. Nous ne luttons ni contre une armйe ni contre une autre nation, mais l'ennemi est lа, invisible, insaisissable et qui progresse» (Ми на війні, на санітарній війні, звичайно. Ми не боремося ні з армією, ні з іншою нацією, але ворог там, невидимий, невловимий і швидко прогресує). Після цієї заяви інформаційний потік заполонила близька до війни лексика, військові метафори такі як «йconomie de guerre”, “bataille”, “front”, “couvre-feu”, “tranchйes» та інші. Крім того, навіть без надання подібного відтінку кризовій ситуації з боку президента, в вокабюлярі пандемії вже були присутніми слова, наближені до військових термінів: «hфpitaux de campagne», «mйdecine d'urgence», «mobilisation partielle des forces armйes», «revendications de “rйquisitions” d'usine» та інші.

Пізніше, 25-го березня Макрон вирішив знову вдатись до цієї стратегії. В своїй промові він заявляє: «Nous sommes en guerre»; «l'ennemi est lа, invisible, insaisissable»; «dans cette guerre, il y a en premiиre ligne l'ensemble de nos soignants»; «toute la Nation est engagйe, engagйe dans ce combat» (Ми знаходимось у стані війни; ворог там, невидимий, невловимий; у цій війні на першому фронті знаходяться наші медичні працівники; вся нація залучена до цієї боротьби). Також, за словами президента Франції, ««la deuxiиme ligne composйe des femmes et des hommes qui permettent а nos soignants de soigner, et au pays de continuer а vivre. Ce sont les femmes et les hommes qui transportent, qui hйbergent, qui dйpannent (...) Ce sont nos agriculteurs, ce sont l'ensemble des femmes et des hommes qui sont dans le secteur de l'alimentation, des commerces de premiиre nйcessitй (...)» (друга лінія складається з жінок і чоловіків, які дозволяють нашим медичним працівникам лікувати, а країні продовжувати жити. Це жінки і чоловіки, які перевозять, вкривають, евакуюють (...) це наші фермери, це все жінки і чоловіки, які знаходяться в харчовій промисловості, магазинах першої необхідності). В цій фразі можна зауважити заміну понять. «La premiиre ligne” (перша лінія) під час Першої світової війни позначала головним чином першу траншею. У разі обстрілу першої траншеї одразу за нею знаходилась друга лінія (la deuxiиme ligne), завжди готова до бою. В устах президента добре проглядається семантична мутація цих формул. Під першою лінією маються на увазі ті, хто воюють проти ковіду в госпіталях. А як щодо "другої лінії"? Вона вже не позначає тих, хто готовий вирушити в бій на заміну полеглим, а тих, хто знаходиться в управлінні і чия діяльність породжує життєву необхідність: тих, утримає на собі ношу підтримання інфраструктури. Друга лінія стала лінією, необхідною для виживання.

Метафори війни є очевидною спробою нав'язати асоціацію ідей у контексті. Першою ідея, про яку повинні думати ті, хто почує подібні заяви, це якраз те, що в умовах демократії в нас не може бути війни у звичайний час. Однак ця криза в галузі охорони здоров'я є абсолютно незвичною і виходить за будь-які рамки нормальності. Причиною ж для використання подібних виразів можна вважати намагання Макрона відновити свою владу, коли на нього посилився тиск опозиції і громадської думки через запізнілу реакцію уряду на розповсюдження коронавірусу.

До ключових «слів-свідків» треба також віднести лексичну одиницю «захисна маска» - masque barriиre; masque de protection; masque coronavirus; masque anticoronavirus; masque en tissu lavable (grand public); masque chirurgical jetable; masque, un bouclier anti-postillon efficace; FFP1, FFP2, FFP3 (Le Figaro, 16.07.2020; Le Journal des Femmes, 03.08.2020). Маска є обов'язковим засобом захисту (штраф від 35 до 135 євро за порушення маскового режиму), вона стає атрибутом повсякденного життя, модним аксесуаром і навіть подарунком на вищому міжнародному рівні під час зустрічі європейських лідерів у Брюсселі: «Le Premier ministre portugais s'est fendu de cadeaux plutфt йtonnants mais de circonstances: un kit Covid-19 personnalisй avec des masques de diffйrentes couleurs…» (Gala, 26.07.2020) - «дивний, але доречний подарунок: персоналізований комплект Covid-19 різнокольорових масок». Важливою подією, пов'язаною з носінням масок, стали «антимаскові» протести. У соцмережах було створено десяток груп «анти-маска», які розповсюджують селфі користувачів без масок в магазинах та ініціюють інші форми «спротиву проти намордників»: Conspirationnisme, dйfiance… Les anti-masque franзais refusent «la museliиre» (Le Figaro, 10.08.2020). Лексема «masque» входить до складу лексичної інновації «anti-masque» на позначення протестувальників та отримує негативні зневажливі конотації в оказіональному синонімі «la museliиre».

З початком коронавірусної пандемії було призупинено роботу в класах та запроваджено дистанційне навчання. Незважаючи на це, у Франції зафіксовано високий відсоток (95,7%) успішності випускників середньої освіти, яких називають «покоління Covid»-gйnйration Covid. Однак, викладачі університетів стурбовані рівнем підготовки майбутніх студентів: «Parcoursup: les universitйs se prйparent а l'arrivйe de la «gйnйration Covid» avec inquiйtude.» (Le Monde, 18.05.2020) - «університети з хвилюванням готуються до прибуття «покоління Covid»; «Gйnйration Covid: avez-vouz trouvй votre place dans l'enseignement supйrieur sur Parcoursup?» (Le Monde, 14.07.2020).

Оскільки "очне" співробітництво неможливе через дотримання карантинних обиежень, віртуальні інструменти увійшли у вжиток в компаніях для організації внутрішніх зустрічей або зустрічей з клієнтами. Терміни «Zoom», “Skype” і «Teams» та похідні від них по типу «Zoomapйro», «skypйro” заповнили інформаційний простір та стали звичною частиною щоденного лексикону. Крім зустрічей, саме «webinars» (або «webinaires» французькою мовою) наповнили інтернет. Слово походить від скорочення між «web» та «seminar». Тобто йдеться про проведення конференцій, демонстрацій, онлайн-навчання в режимі реального часу.

Побажання “Prenez soin de vouz” замінило «cordialement” та “bien а vous” в кінці листів. До цього, воно радше відносилось до інтимної сфери, для звернень, наприклад, до хворого або до близької людини, яка потрапила в біду. З коронавірусною кризою, «подбайте про себе» стало обов'язковим завершенням політичних виступів, вказуючи на те, що від завтрашнього дня можна очікувати як кращого, так і гіршого.

З приходом Covid-19 виникла ціла низка нових термінів, або ж відбулось надання старим словам нового значення. Ось деякі з цих слів:

«Agueusie» (агезія»: повна або часткова втрата смаку, поширений симптом у людей, які заразилися Covid-19;

«Anosmie» (аносмія): повна або часткова втрата нюху, поширений симптом у людей, які заразилися Covid-19;

«Apйrovisio» (аперовізіо): концепція, придумана під час карантину; вживання аперитиву перед екраном монітора, у рамках відео-конференції, для підтримання соціального зв'язку;

«Asymptomatique»: людина, у якої немає ніяких симптомів, у якої немає клінічних проявів, незважаючи на те, що вона заразилася вірусом, що ускладнює діагностику і полегшує передачу вірусу;

«Cas contact» (контактна особа»: людина, яка контактувала з людиною, в якої було підтверджено зараження Covid-19 і тому схильною до зараження і передачі захворювання;

«Commerce non-essentiel» (неосновна торгівля): яка не пов'язана з продажем або постачанням товарів "першої необхідності" на противагу так званій основній торгівлі. Список був випущений урядом навесні 2020 року;

«Couvre-feu» (комендантська година): заборона на пересування населення по вулицях протягом певного періоду часу, який зазвичай встановлюється в нічний час;

«Crise sanitaire» (криза в галузі охорони здоров'я): подія, оголошена державою, яка зачіпає або може торкнутися великої кількості людей, впливаючи на їхнє здоров'я, що призводить до ризику смертності;

«Dйlai d'incubation» (час інкубації): час між інфекцією і появою симптомів захворювання; для Covid в середньому становить 3-5 днів, але може тривати до 14 днів.

«Йcouvillon» (тампон): невелика кисть, яка використовується для взяття зразку з носоглотки в якості частини скринінгу для ПЛР або антигенного тесту;

«Gestes barriиres» (попереджувальні заходи): набір дій, що виконуються з метою уповільнення поширення епідемії, наприклад, миття рук, кашель в лікті або носіння маски;

«Gouttelette» (крапелька): маленькі краплі слини, виділені зараженою людиною, коли вона кашляє, чхає або говорить і може заразити іншу людину. Це основний спосіб передачі вірусу;

«Masque FFP2» (маска FFP2): респіраторна захисна маска, яка має найвищий рівень захисту та найкраще запобігає передачі коронавірусу. FFP2 є стандартом ефективності фільтрації;

«Quatorzaine» (чотирнадцять днів): якщо говорити про термін карантину, то мова йде про ізоляцію людей на кілька днів, щоб запобігти поширенню хвороби. Інкубаційний період для Covid - 19 - 14 днів, йдеться про перший випадок ймовірного зараження. Терміни, які змінилися сьогодні це 7 днів і 10 днів для штампів Південноафриканських і бразильських вірусу;

«Tйlйtravail»(дистанційна робота): професійна діяльність, здійснювана віддалено від свого робочого місця, як правило, зі свого будинку;

«Test PCR» (ПЛР-тест): метод молекулярної діагностики методом "ланцюгової реакції полімерази", який полягає в пошуку генетичного матеріалу коронавірусу з носоглотки. Це дозволяє дізнатися, чи заражена людина в момент проведення тесту;

«Vague йpidйmique» (епідемічна хвиля): активізація епідемії, коли кількість хворих швидко підходить до епідемічного піку, а потім знову спадає, що утворює криві лінії, подібні до хвиль;

Звісно ж, цей список термінів не є повним і не передає всю повноту картини. Соціальний феномен, що розвивається з плином часу, мова постійно пристосовується до контексту, в якому знаходяться її носії. Нова реальність вимагає створення лексикону для її ілюстрації. Суспільство, здатне надавати новим речам імена, робить це в підсвідомому зусиллі контролювати їх. Оскільки у людей так мало контролю над пандемією, дуже часто здатність вставляти її у звичну систему концепцій дає надію на щасливе завершення епідеміологічної кризи.

Як і пандемія Covid-19, війни, технологічні революції, соціальні кризи, які їй передували, теж привносили свої, нові терміни. Деякі з них, прив'язані до їх конкретного контексту, швидко застаріли, інші адаптувались і вижили. Можна зробити припущення, що і терміни, пов'язані з ковідною культурою, стануть частиною загального лексикону, втратять своє фундаментальне значення, можливо навіть загубляться в часі. Протягом останнього року лексикон пандемії постійно змінювався, і навіть опис самої пандемії зазнав змін, зокрема у франкомовній пресі, де йшлося спочатку про вірус, а потім про хворобу. Таким чином, пандемія перейшла від епідемії «virus chinois” до епідемії “coronavirus” або “Sras-CoV-2”, а потім до хвороби під назвою “Covid-19” і, нарешті до простого Covid-19.

Отож, можна констатувати неймовірне зростання кількості нових слів, яке іноді перевищує масштаби самої хвороби. Завдяки соціальним мережам, сьогодні можна віднайти практично будь-яку інформацію, і коли відбувається щось важливе, цю подію освітлюють 24/7, що призводить до виникнення нового словника. Це важливі зміни сьогодення, і ми просто повинні чекати і спостерігати, як буде розвиватись ситуація далі.