Харчовий код культури у фразеології англійської, української та грецької мов

Размещено на http://www.allbest.ru

Харчовий код культури у фразеології англійської, української та грецької мов

Матузкова О.П. доктор філологічних наук, професор, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Діброва І.В. кандидат на здобуття ступеня магістра, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Анотація

суспільство лінгвістика культура

Дана стаття присвячена дослідженню харчового коду у англійських, грецьких та українських фразеологізмах крізь призму лінгвокультурології. Інтерес сучасної української лінгвістики до вивчення проблем взаємодії мови, культури та свідомості в життєдіяльності суспільства пояснює актуальність вибору теми статті. Актуальність теми дослідження також визначається еволюцією лінгвокультурології як самостійної наукової парадигми соцогуманітарного знання. Матеріалом дослідження слугували 835 англійських фразеологічних одиниць з харчовим компонентом, 340 грецьких фразеологізмів з харчовим компонентом та 487 українських фразеологічних одиниць з харчовим ком-понентом. Головна мета дослідження полягає в описі та порівнянні національно- культурної специфіки харчового коду у англійській, грецькій та українській фразеологіях у лінгвокультурологічному аспекті. Поставлена мета унеобхіднила вирішення низки за-вдань. Було сформульовано визначення понять «фразеологізм», «лінгвокультурологія», «лінгвокультурний код», «їжа», «їда»; описано фрагменти англійської, української та грецької фразеологічної картини світу на прикладі фразеологічних одиниць з харчовим компонентом; визначено найчастотніші харчові компоненти в англійській, грецькій та українській фразеологіях, класифіковано досліджений матеріал за лексичними групами на позначення харчових компонентів фразеологізмів; подано лінгвокультурологічний комен-тар до кожної з лексичних груп та порівняльну характеристику харчових компонентів у фразеологічних одиницях англійської, грецької та української мов.

Ключові слова: їжа, їда, лінгвокультура, лінгвокультурологія, лінгвокультурний код, лінгвокультурологічний коментар, харчовий код, фразеологізм.

Аннотация

Пищевой код культуры в фразеологии украинского, английского и греческого языков

Матузкова Е.П.

доктор филологических наук, профессор, Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова

Диброва И.В.

кандидат на соискание степени магистра, Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова

Данная статья посвящена исследованию пищевого кода, отображённого в ан-глийских, греческих, украинских фразеологизмах, сквозь призму лингвокультурологии. Интерес современной украинской лингвистики к изучению проблем взаимодействия языка, культуры и сознания в жизнедеятельности общества объясняет актуальность представленной статьи. Материал исследования составляют 835 английских фразе-ологических единиц с пищевым компонентом, 340 греческих фразеологизмов с пище-вым компонентом и 487 украинских фразеологических единиц с пищевым компонентом. Главная цель исследования состоит в описании и сравнении национально-культурной специфики пищевого кода в английской, греческой и украинской фразеологиях в линг-вокультурологическом аспекте. Поставленная цель определила выполненные в процес-се написания статьи задачи. Были сформулированы определения понятий-терминов: «фразеологизм», «лингвокультурология», «лингвокультурный код», «питание», «еда»; описаны фрагменты английской, украинской и греческой фразеологических картин мира на примере фразеологических единиц с пищевым компонентом; определены самые ча-стотные пищевые компоненты в английской, греческой и украинской фразеологиях, классифицирован по лексическим групам исследуемый материал; предложены лингво-культурологические комментарии к каждой из выделенных лексических груп и сравни-тельная характеристика пищевых компонентов фразеологических единиц англий-ского, греческого и украинского языков. Результатом исследования является вывод о том, что фразеологизмы с пищевым компонентом действительно воплощают и ото-бражают особенности национальной кухни и культуры, базовые пищевые компоненты в английской, украинской и греческой фразеологиях в целом совпадают, следовательно, лингвокультурные пищевые коды данных этнокультур, несмотря на закономерное на-личие определенных расхождений, имеют общие черты и ценности.

Ключевые слова: еда, лингвокультура, лингвокультурология, лингвокультурный код, лингвокультурологический комментарий, питание, пищевой код, фразеологизм.

Abstract

Food code of culture in english, ukrainian and greek phraseology

Matuzkova O.

Doctoral Degree (in Philology), full professor, Odesa I.I. Mechnikov National University

Dibrova I.

Master's Candidate, Odesa I.I. Mechnikov National University

The article focuses on the study of phraseological units with food component in the context of linguo-culturology The final aim of the work is to describe and compare the linguistic, cultural and national peculiarities of food component in English, Greek and Ukrainian phraseological units thus revealing linguocultural food code of each linguo-culture. The objective determined the tasks of the research: to define the terms “phraseological unit”, “linguo-cultural code”, “linguo-culturology”, “food”, “nutrition”; to describe the fragments of English, Greek and Ukrainian linguistic world image through the phraseological units with food component; to single out the most frequent food components in English, Greek and Ukrainian phraseology and to define their connotative and semantic meaning; to divide the investigated material into groups according to the names and semantics of food components; to give linguo-cultural description of each of the abovementioned groups. Research has been done on the basis of the English and Ukrainian Phraseological Dictionary by K. Barantsev, Shortened Greek and Russian Phraseological Dictionary by O.V. Patrunova and Phraseological Dictionary of Ukrainian Language. The volume of the investigated material is 835 English phraseological units, 340 Greek phraseological units and 487 Ukrainian phraseological units obtained by consecutive selection. Our study relies substantially on the application of linguistic descriptive methodology and devices. The paper singles out the most frequent lexical groups : food, actions of cooking, feeding and eating, bakery, kitchen utensils, physical properties of food, drinks, cooking techniques, et cetera, with food prevailing (40,8% in English, 33% in Greek and 34,7% in Ukrainian). The most frequent food components are to eat (5,8%), тршш (to eat) (17,6%) and їсти (8,9%), which proves that basic frequent food components in the researched languages mostly coincide.

Key words: food, food code, lingoucultural code, linguocultural description, linguo-culture, linguo-culturology, nutrition, phraseologism.

Вступ

Сфера людського життя, пов'язана з їдою, є складною та різноманітною. Свою потребу у виживанні, основану на необхідності вживання їжі, людина втілює у харчові образи, при цьому кодуючи їх. Створений таким чином хар-човий код безпосередньо пов'язаний з мовою та культурою. Особливості національної культури проявляються на усіх рівнях мови, проте переважно на лексичному. І оскільки фразеологізми як самобутнє мовне явище слугу-ють своєрідним джерелом знань про культуру народу, звернення в рамках даної статті до вивчення взаємозв'язку між їдою як лексичним полем та лінгвокультурою на основі фразеологічного фонду мови вважаємо актуаль-ним та науково обгрунтованим.

Актуальність дослідження полягає у тому, що їда залишається го-ловним ідентифікатором у культурі, оскільки не лише являє собою такий широкий та показовий пласт культури, як кулінарія, а і виступає базовим фактором для виживання людини, а отже, завжди буде грати важливу роль у людському житті. Крім того, фразеологічний фонд мови дає змогу ефективно досліджувати англійську, грецьку та українську культуру з точки зору лінгвокультурології, порівнювати між собою як безпосередньо мови, так і культури народів. Актуальність теми дослідження також визначається розширенням кола наукових інтересів українських учених до вивчен-ня проблем взаємодії мови, культури та свідомості, а також еволюцією лінгвокультурології як самостійної наукової парадигми соціогуманітарного знання. Сьогодні як ніколи важливою виявляється потреба в аналізі базо-вих складників лінгвокультурних спільнот, взаємопереплетених у сучасно-му динамічному лінгвокультурному просторі. Дослідження харчового коду у англійських, грецьких та українських фразеологізмах є проблемою новою і не опрацьованою ні в теоретико-методологічному, ні в прикладному аспек-тах, що увиразнює актуальність проблематики дослідження.

Об'єктом дослідження є харчовий код, що досліджується у фразеологізмах крізь призму лінгвокультурології. Предметом дослідження слугують англійські, грецькі та українські фразеологізми з харчовим компо-нентом. Матеріалом дослідження слугували 835 фразеологічних одиниць з хар-човим компонентом з Англо-українського фразеологічного словника К. Т Баранцева, до складу якого входить близько 30 000 фразеологічних виразів, 340 фразеологізмів з харчовим компонентом з Короткого новогрецько- російського фразеологічного словника О.В. Патрунової, 487 фразеологічних одиниць з харчовим компонентом з Фразеологічного словника української мови, укладеного В.М. Білоноженко.

Метою роботи є опис та порівняння національно-культурної специфіки харчового коду у англійській, грецькій та українській фразеологіях крізь призму лінгвокультурології. Досягнення поставленої мети стало можливим унаслідок вирішення таких завдань: сформулювати робочі визначення по-нять «фразеологізм», «лінгвокультурологія», «лінгвокультурний код», «їжа», «їда»;описати фрагменти англійської, української та грецької фразеологічної картини світу на прикладі фразеологічних одиниць з харчовим компонентом; визначити найчастотніші харчові компоненти в англійській, грецькій та українській фразеологіях; класифікувати досліджений матеріал за лек-сичними групами на позначення харчових компонентів фразеологізмів; дати лінгвокультурологічний коментар до кожної з лексичних груп та порівняльну характеристику харчових компонентів у фразеологічних оди-ницях англійської, грецької та української мов. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше було си-стематизовано знання про їду та харчовий компонент у лінгвокультурній фразеології: виділено лексичні групи та семантичне значення харчових компонентів у складі фразеологізмів, виокремлено найчастотніші харчові компоненти у складі англійських, грецьких та українських фразеологізмів, ви-конано структуровану та поетапну порівняльну характеристику англійських, грецьких та українських фразеологізмів з харчовим компонентом.

Результати та обговорення

Лінгвокультурологія як наука бере свій початок у ХХ-ХХІ століттях, у той самий час, коли у гуманітарних науках з'явився новий орієнтир на деталь-не та комплексне дослідження взаємозв'язку мови, культури та людської свідомості. Основу нового лінгвокультурологічного напрямку складали наукові праці порівняльно-історичного мовознавства (Ф. Буслаєв, І. Гердер, Я. Грімм та ін.), гіпотеза лінгвістичної відносності Е. Сепіра та Б. Уорфа, ідеї психологічного напрямку лінгвістики, які підтримували Г Пауль, А. По-тебня та ін., антропологічні та культурологічні дослідження тощо. Але саме завдяки науковим працям фразеологічної школи В.Н. Телії, а також працям В.В. Воробйова, В.А. Маслової з'явився термін «лінгвокультурологія», що позначав новий напрямок у лінгвістиці, який у 90-ті роки ХХ століття став самостійним науковим напрямком

Сьогодні, у XXI столітті, лінгвокультурологія виступає як галузь мовоз-навства інтеграційного характеру, що знаходиться у фінальній стадії само-визначення як самостійна лінгвістична дисципліна та вивчає мову як фено-мен культури та культуру як феномен, що здебільшого створюється мовою, у їх тісному взаємозв'язку з індивідуальною та колективною свідомістю. Об'єктом лінгвокультурології є мова як феномен культури в паритетно-му цілісному взаємозв'язку їх та зі свідомістю. Предметом даної науки є мовні та дискурсивні одиниці, що містять «культурно-значиму інформацію» (В. Маслова, О. Селіванова), в тому числі і фразеологічний фонд мови. Причому, за твердженням В.М.Телії, фразеологічний склад мови грає осо-бливу роль при трансляції культурно-національної свідомості народу і його ідентифікації оскільки у образному змістові його одиниць відбито культурно- національний світогляд (Телія 1996:231).

Розглядаючи фразеологічні одиниці крізь призму лінгвокультурології, М.Л. Ковшова також називає фразеологізм особливим знаком мови та стверджує, що у його семантику входить і культурна семантика, або культур-на конотація, що створюється відношенням фразеологізму до предметної сфери культури. Тобто фразеологізм виконує як мовну, так і культур-ну функції, не лише передаючи інформацію, а і транслюючи стереотипні уявлення певної культури (Ковшова 2012:69). Фразеологізми виникають у національних мовах, ґрунтуючись на такому своєрідному уявленні світу, яке відображає історичний та духовний досвід мовного колективу. Цей досвід прямо пов'язаний з культурними традиціями народу, оскільки суб'єкт номінації та мовної діяльності завжди є суб'єктом національної культу-ри (Телія 1996: 214).

Дослідження фразеології у аспекті лінгвокультурології сьогодні зорієнтовано на розкриття особливостей відображення елементів культу-ри у фразеологізмах, виявлення способів кодування культурної інформації у семантиці фразеологізмів та власне розкодування цієї інформації че-рез співвіднесення з кодами культури (Чибор 2016: 5). В зв'язку з цим в дослідженнях фразеології лінгвокультурологічного напрямку вчені все частіше звертаються до поняття «лінгвокультурний код», розглядаючи його як перш за все систему символів, об'єднаних тематичною спільністю, що мають єдину образну основу, виконують знакову функцію і є закріпленими за мовними десигнаторами, об'єднаними в лексико-фразеологічне поле (Кірєєва 2008: 3).

Зазвичай виокремлюються такі базові лінгвокультурні коди відповідно до кодів культури: антропний, соматичний, просторовий, часовий, природ-ний, предметний, духовний, харчовий, кольоровий та зооморфний (див., на-приклад: Гавриловіч 2012: 23). Протягом минулого десятиліття дослідники О.М. Березович та С.М. Толстая запропонували до термінологічного обігу поняття «субстанційні та концептуальні» коди культури. Найбільш повну та систематизовану, на нашу думку, класифікацію подає Л.В. Савченко у своїй монографії, присвяченій етнокодам у фразеології: субстанціональні (антропний, соматичний, зооморфний, фітоморфний, предметний, при-родний), концептуальні (спатіальний, темпоральний, геометричний, ко- лоративний, квантитативний, мороріальний, каузативний, аксіологічний, кваліфікативний) і вербальний (Савченко 2013: 92-93,125). Субстанційні коди культури виокремлюються на основі спільності плану виражен-ня - матеріальної природи знаків, які складають код, концептуальні - на основі смислової спільності елементів (концептів, ідей, мотивів), які можуть співвідноситися з різними матеріальними втіленнями смислу (рослинний, тваринний, харчовий тощо). Будь-який концептуальний код одночасно може втілюватися в кількох субстанційних кодах. Таким чином, на думку Н.А. Устинової, первинні елементи харчової традиції, отримавши вторинне зна-чення, створюють харчовий (кулінарний, гастрономічний, глютонічний) код культури, що відноситься до концептуальних кодів, оскільки репрезентується через речовий та мовний рівні (Устінова 2010: 28).

Отже, аналіз семантики фразеологізмів у зазначеному напрямку дав змогу виявити особливості реалізації харчового коду культури в англійській, грецькій та українській загальномовних образних системах і, таким чином, розглянути взаємодію одного з тематичних культурних кодів, заснованих на харчовій традиції (змістовна сторона культурного кодування), з мовним об-разним вербальним кодом (знакова форма культурного кодування).

Перед тим, як описати результати нашого дослідження, відмітимо ще один важливий теоретичний базис, який стосується визначення терміна «фразеологізм». Не зважаючи на поширене використання у лінгвістичній літературі поняття «фразеологізм», питання визначення, систематизації та типології фразеологізмів залишаються переважно дискусійними. Так, аналізуючи розмаїття визначень фразеологізму, А.І. Федоров та М.В. Жуй-кова розподіляють їх на дві основні точки зору. Першу з них висвітлюють у своїх працях О.О. Реформатський, О.І. Єфімов та інші лінгвісти, які відносять до фразеології будь-яке стійке сполучення слів, в тому числі прислів'я, при-казки, афоризми, акцентуючи увагу на відтворюваності фразеологізму. Дру-га точка зору викладена головним чином у працях академіка В.В. Виногра-дова, який вважав головною ознакою фразеологізму саме фразеологічну семантику, тобто неможливість представити план змісту фразеологічної одиниці як комбінацію планів змісту її складників. Пізніше цю думку розви-нули Б.О. Ларін, О.В.Федоров, Ж.В. Краснобаєва-Чорна та інші.

Проаналізувавши та типізувавши визначення поняття «фразеологізм» у лінгвістиці, пропонуємо узагальнююче визначення українського науков-ця Віктора Дмитровича Ужченка, оскільки воно синтезує в собі основні ознаки фразеологізмів. Отже, фразеологізми - це «надслівні, семантич-но цілісні, відносно стійкі (з допустом варіантності), відтворювані й пере-важно експресивні одиниці, які виконують характеризуючо-номінативну функцію» (Ужченко 2005:9).

При виконанні дослідження також вважаємо необхідним зробити ко-роткий екскурс у загальні характеристики національних кухонь. Відомо, що Англія не відрізняється вишуканістю в області кулінарії - там високо цінується проста та ситна кухня. Недарма Сомерсет Моем стверджував, що у Англії можна добре харчуватися, якщо снідати три рази на день. Дійсно, справжній англійський сніданок являє собою бенкет з бекону, яєць, ковбаси, смажених помідорів, грибів та квасолі. У свою чергу саме ростбіф, бара-нину або свинину з овочами та картоплею, а також тушковані боби і то-сти вважають «справжньою їжею» (Майол, Милстед 2001:39-40). Джеймс О'Дріскол також стверджує, що британці їдять доволі багато смаженої їжі, а окрім перелічених вище популярних продуктів, називає також молоко, мас-ло, чай (O'Driscoll 2009: 58).

Українська кухня також має свої особливості. Власне українська кух-ня сформувалася доволі пізно - в основному до середини XVIII ст., що пояснюється тривалим і складним процесом становлення української нації. Українська кухня увібрала у себе традиції деяких народів, самобутньо видозмінивши їх. З тюркської кухні було запозичено обсмажування овочів у олії, а страва турецької кухні дюш-вара перетворилася на українські варе-ники. У ХІ-ХІІ ст. з Азії почали завозити гречку. Своєрідність української кухні виражається, по-перше, у використанні таких продуктів як свинина, сало, буряк, пшеничне борошно, по-друге - у таких особливостях технології при-готування їжі, як комбінована теплова обробка великої кількості компонентів страви на фоні одного визначального, яскравим прикладом чого є борщ. Українській кухні властиво використання яєць, національними стравами є вироби з простого бездріжджового тіста: вареники, галушки, гречаники. Важливу роль відведено овочам (морква, гарбуз, картопля, помідори), а та- кож бобовим: бобам, сочевиці і особливо квасолі. Помідори та соняшникова олія мали особливий вплив на меню українців. З прянощів чи приправ пере-важно використовують цибулю, часник, кріп, перець, оцет. З фруктів та ягід національними можна вважати сливу, грушу, вишню, з яких роблять узвар (Альхабаш 2013:3-7).

Греція має давню кулінарну традицію, що сягає 4000 років. Національна кухня належить до середземноморської кухні, однієї з найбагатших та здо-рових кухонь світу, що базується на оливковій олії, свіжих овочах, хлібі та злакових, сирах та великому розмаїтті приправ. Грецький клімат створює ідеальні умови для розведення овець та кіз (Schinkel 2013: 38). Крім того, кухня Іонійських островів включає велику кількість риби та морепродуктів (Кулинарные шедевры мира. Греческая кухня 2013:8). Автори енциклопедії називають основними продуктами грецької кухні наступні: лимон, оливкова олія, оливки, маслини, орегано, помідори, виноград та виноградне листя, баклажани, цибуля, яйця, оцет, баранина, огірки. На формування грецької кухні великий вплив мали два фактори: дотримання традицій християнства та турецька експансія впродовж декількох століть. Завдяки християнській кулінарній традиції у Греції невід'ємною частиною свят є приготування пирогів, особливо з вмістом меду та горіхів. Турецька експансія вплинула на грецький світогляд загалом: незважаючи на деякі спільні риси національних кухонь, греки не визнають вплив Турції на їх національну кухню: навіть каву по-турецьки вони називають кавою по-грецьки (Там само: 8- 12).

Отже, у нашому дослідженні було перш за все розглянуто лінгвокультурологічні особливості харчових компонентів фразеологізмів. Передусім вважаємо необхідним пояснити, що включають у себе поняття «їда» та «їжа». Тлумачний словник української мови А.О. Івченка пропонує наступні визначення: «їда - процес споживання їжі ... їжа - продукти хар-чування (у готовому до споживання вигляді)» (Івченко 2002:168). Сфера людського життя, що пов'язана з їжею та харчуванням, дуже різноманітна та складна. Такою ж неоднорідною та складною є її відбиття у свідомості людини. Проте усе, що пов'язано з їдою, їжею та харчуванням, можна об'єднати у лексичне поле «їда» та розділити на велику кількість одиниць різних рівнів - лексичних груп, у числі яких можна назвати їжу та все, що безпосередньо пов'язане з нею. Спробуємо виділити основні з них та пере-рахувати ті харчові образи, що є найбільш представленими.

Спираючись на класифікацію М.Л. Ковшової (Ковшова 2012), ми виділили основні лексичні групи «харчових» слів, що беруть участь у формуванні фразеологізмів: види їжі, дії з готування, годування і поїдання їжі, випічка, посуд, фізичні якості та категоріальні ознаки їжі, напої, фізичні процеси приготування їжі та інше. З них найбільш представленою групою є види їжі, обсяг якої складає 40,8% від загальної суми в англійській, 34,7% від загальної суми в українській та 33% від загальної суми у грецькій мовах.

1. До найбільш представлених видів їжі у англійській фразеології відносимо такі компоненти, як egg (37), fish (28), salt (28), meat (23), cheese (22), butter (19), apple (17), nut (17), corn (12), food (8), mustard (8), cream (4). Розглянемо лінгвокультурологічні особливості одного з трьох найчастотніших у першій групі компоненту egg (яйце). Кількісні показни-ки нашого дослідження доводять думку деякіх антропологів , що яйця в англійській кулінарії є базовим компонентом. До ХХ ст. вони були найситнішою та найдоступнішою їжею серед простолюду (O'Driscoll 2009: 184). Сам об-раз при цьому характеризується як щось незначне (To take eggs for money - підманутися, бути обманутим, знести образу), навіть банальне, та яке втім все ще має цінність: Better an egg in peace than an ox in war - Краще придбати щось мирним шляхом, ніж багато війною. Компонент egg також може позначати якесь заняття, особливо у контексті втручання адресата висловлення у справи адресанта: Go and teach your grandmother to suck eggs - повчи свого діда лисого; Have eggs on the spit - бути зайнятим, за-йматися ділом. Таке позначення є наближеним до семантики компоненту яйце в українській мові: носитися як курка з яйцем, як квочка на яйцях.

Розглянемо лінгвокультурні особливості другого за частотою у першій групі компоненту fish (риба). Відштовхуючись від того, що пиво є по-пулярним напоєм у Британії ще з Середньовіччя, можна стверджувати, що риба та м'ясо, як закуски, що підходять до смаку пива, є популярни-ми продуктами у раціоні британців (Нікішкова 2017:85-86), а отже, з ними пов'язана велика кількість фразеологізмів . Іншим фактором частотності є той факт, що океан та море, які омивають острів, пропонують величезний вибір риби. Отже, меню та повсякденність британців була тісно пов'язана з рибальством. Риба була доступна навіть біднякам (Английская кух-ня 1996: 8). Звичність, повсякденність такого продукту відображається в англійських фразеологізмах, де риба часто є метафоричним уособленням справи: Another kettle of fish - зовсім інша справа. Фразеологізм з біблійною етимологією loaves and fishes - земні блага відображає те, що риба та хліб мають однакову цінність. Це підводить нас до другої важливої характери-стики риби як частини раціону англійців - вона набула особливого значення у часи Християнства. Протягом посту риба ставала на заміну м'ясу - одно-го з основних продуктів англійської кухні (Mason 2004: 10). Взаємозв'язок цих двох продуктів знайшов відображення у прислів'ї don't make fish of one and flesh of another - стався до всіх справедливо. Подібність цих двох компонентів відбито і в українському фразеологізмі ні риба, ні м'ясо - без-вольна, безхарактерна людина.

Риба була індикатором належності людини до певної релігії, а отже, вра-ховуючи релігійно-політичні міжусобиці в Британії, риба була ще й мірилом благонадійності. Так, за часів королеви Єлизавети постів додержували лише католики, причому їх вважали за людей політично неблагонадійних. Протестанти ж на доказ відданості своїй державі перестали їсти рибу у пісні дні. Ця традиція перейшла у фольклор, закарбувавшись у фразеологізмі to eat no fish, що означає «не додержувати постів, не бути католиком, бути благонадійним». У англійській фразеології часто звертається увага на специфічність розглянутого продукту, часто з негативною конотацією.Т/^у story - казка про білого бичка. Риба може уособлювати людину з негативни-ми якостями: Cold fish - нахаба; odd fish - дивак, чудакувата, чудна людина. Особлива увага приділяється й рибному запаху .Best fish smell when they are three days old - гості і риба через три дні псуються;РізЬ begin to stink at the head - риба починає з голови псуватися. Такий акцент тісно пов'язаний з побутом бідняків. Один з німецьких мандрівників писав: «оселедець їдять економно, лише натираючи відварені картопляні бульби оселедцем для за-паху. Над обіднім столом зазвичай висить оселедець або мішечок з сіллю просто у якості символу» (Английская кухня 1996: 8).

Греція також є рибною країною. Через те, що Греція має узбережжя, яке займає одинадцяте місце у світі за довжиною, та може похвалитися близько 1400 островами, страви з риби у цій країні дуже розповсюджені (Schinkel 2013: 38). Ще у кулінарній книзі Мітайкоса, датованої V ст. до н.е., міститься велика кількість рецептів з риби. Тож розмаїття рибних страв та невід'ємність риби від меню грека знайшло своє відображення у фразеології: Bpwpav та раріа orpv ауора (тхне на ринку риба) - на рынке полно рыбы. Про-те мандрівниця Ізабель Армстронг у мемуарах 1893 року згадує, що на столах греків не було багато риби (Кулинарные шедевры мира. Греческая кухня 2013: 218). Крім того, греки як ортодоксальний народ дотримували-ся релігійних звичаїв, отже, через пости вживали рибу доволі рідко (Dalby A., Dalby R. 2017:224). Тому можемо стверджувати, що у давнину риба (уарі) була цінним продуктом, за своєю цінністю еквівалентним м'ясу у англомовній картині світу, що відобразилося на грецькій фразеології, де риба виступає символом успіху, якого, втім, може бути важко досягти: niovu) рєуаЛо рарі (витягнути велику рибу) - иметь большой успех, добиться большой удачи.

В українській фразеології позитивна конотація фразеологізмів з компо-нентом риба, можливо, пов'язана з тим, що саме рибна юшка була дуже популярною серед козаків. її варили в мідних казанах і розливали по «ва-ганкам», невеликим дерев'яним коритам (Альхабаш 2013:13): Як риба з водою;І риби наловити, і ніг не змочити.

Що стосується компоненту salt (сіль), то вже за фразеологізмом above the salt - (сидіти) на чільному, почесному місці за столом (буквально «над сіллю»), можемо зробити висновок, що у харчуванні англійського на-роду сіль грала велику роль, що відобразилося як на житті загалом, так і у фразеології. Сіль в англійських фразеологізмах є символом розуму, кмітливості, здорового глузду: To be worth one's salt - бути здібним, корис-ним, виправдати себе; добре працювати.

В українській культурі цінність солі відображена у поєднанні з культур-ним кодом хлібу. Про значення хліба та солі у традиціях українців мова піде у пункті, що стосується лексичної групи «випічка». Оскільки сіль широко ви-користовувалася у народній медицині та у якості оберегу, у фразеологічній свідомості українців відображено магічні властивості солі: сіль тобі в оці; сіль тобі на язик; як сіль в оці; як сіль у воді (зникнути). Крім того, в українській фразеології відбито негативну конотацію солі як чогось пригнічуючого. Це може бути пов'язано як із солоністю сліз (сіль в очах), пекучості солі при контакті зі ураженою шкірою (насипати на хвіст солі, сипати сіль на рану), більш яскравим (позитивна конотація фразеологізму) або пересоленим (не-гативна конотація) смаком, що виникає при додаванні солі до їжі (додати солі, але відважити солі, пуд солі з'їсти). Останній варіант мотивованості паремій яскраво підкреслює приказка «Недосол на столі, пересол на голові» - пересолена страва вважалася більш невдалою, ніж недосолена.

У грецькій фразеології компонент аЛаті (сіль) може виступати певного роду мірилом у чомусь: дружбі (фауарг раЈі іршрі кі аЛаті (ми з ним разом хліб з сіллю їли), людських якостях (5ev фо^атаї о паотоиррад т' аЛаті (він не боїться бастурми з сіллю) - он прошёл огонь, воду и медные трубы). Таке семантичне значення, на нашу думку, пояснюється тим, що продукти, консервовані в солі, можуть довше зберігатися, сіль сповільнює розвиток бактерій у їжі та подовшує її термін придатності. У фразеології така здатність солі переосмислилася, і ситуація, яку описує фразеологізм з даним компо-нентом, набула значення чогось, що вже пройшло перевірку. Відомо також, що з вищезгаданої причини греки консервували у солі рибу для продажу (Кулинарные шедевры мира. Греческая кухня 2013 :18).

Представленими складниками у фразеологізмах з харчовим компо-нентом є meat (м'ясо) та mustard (гірчиця). До «м'ясних» компонентів зараховуємо meat, beef, mutton, bacon. У проаналізованих нами англійських фразеологізмах у більшості випадків ці образи символізують щастя, успіх, щось необхідне або доцільне. Пов'язуємо це з тим, що вже в кінці ХІІІ ст. м'ясо почало асоціюватися з фізичною силою, згодом ставши невід'ємною складовою раціону аристократів (Mason 2004:10). Тож м'ясо у англійській культурі не є їжею простого народу - бідні селяни не споживали його : Carry meat in one's mouth - бути джерелом прибутку; Cry roast meat - розказа-ти всім про своє щастя;Bring home the bacon - досягти великих успіхів. В українській фразеології та культурі більш популярним продуктом тварин-ного походження є сало. Фразеологічні одиниці з компонентом сало мають позитивну конотацію, вказуючи на щось приємне та бажане (як кіт на сало; як салом мастити; як салом по губах).

Що стосується гірчиці, то компонент mustard у англійських фразеологізмах застосовується по відношенню до чогось доречного або до кмітливої людини, яка знає свою справу^ all to the mustard - бути важливою персоною, «цяцею». Абсолютно протилежне відображення знаходить гірчиця у свідомості українського народу. Українці перш за все звертають увагу на гіркоту цього продукту, що, як наслідок, відбивається у фразеологічних одиницях з негативною конотацією:Лахне гірчицею;Гірш гіркої гірчиці.

Образ, виражений англійською лексемою cheese (сир) часто зустрічається у фразеологізмах, що позначають бідність (bread-and-cheese marriage - одруження з бідняком). Це пов'язано з тим, що сир раніше ви-готовляли майже у кожній оселі по всій Англії. Сир був типовою їжею фермерів, шахтарів, солдат та будівельників упродовж декількох століть (Smith 2006:60). В українській культурі, навпаки, фразеологізми з компонен-том сир (як сир у маслі жити) містять у семантиці символічний смисл до-статку. Низка прислів'їв, у яких фігурують компоненти cheese та chalk, вка-зують на наявність або відсутність вміння оцінювати те, що відбувається^ able to tell cheese from chalk - дещо тямити;Chalk for cheese - дуже низька ціна за гарну річ.

Наступним образним компонентом є слово butter (масло). Як в англійських, так і в українських фразеологізмах цей образ має позитивну конотацію та асоціюється з добробутом, розкішшю: Butter one's bread on both sides - дозволяти собі надмірні розкоші;

Have one's bread buttered for life - жити в достатку. Купатися як сир у маслі; Як маслом по душі.

Ідентичну семантику в українській мові має компонент мед. Він та-кож символізує щось бажане, приємне (медові дні; липнути як бджоли до меду), і, так само, як і компонент butter у англійській мові, у негативному значенні слово «мед» вказує на надмірність, надмірні розкоші.Як мед, то й ложкою;Передавати куті меду. Як і в українській фразеології, харчовий компонент рєЛі (мед) означає щось приємне, бажане, або, подібно до семан-тики компоненту sweet, люб'язність чи улесливість залежно від семантики. Цей компонент у фразеології грецької мови часто зустрічається з компонен-тами уаЛа (молоко) та карибі (горіх):ПЈруш карибі каїpSAi (проводити час за горіхами та медом - жить как у Христа за пазухой). Поєднання меду та горіхів є типовим для грецьких святкових десертів, таких, наприклад, як різдвяне печиво меломакарона (Кулинарные шедевры мира. Греческая кух-ня 2013:12). Сам мед ще з часів Давньої Греції вважався священним про-дуктом та використовувався не лише як їжа та жертва богам, а й медичний та косметичний засіб (Schinkel 2013:39).

Розглянемо лінгвокультурологічні особливості символьного компоненту apple (яблуко). Серед видів їжі він недарма є одним з найпредставленіших: відомо, що існує більше трьох тисяч сортів англійських яблук, а у 1990 році у Великобританії засновано День яблука, що свідчить про те, що Англія - яблучний край (Quick 2013:219). Оскільки нами було проаналізовано дві третини фразеологізмів з харчовим компонентом, представлених у словни-ку К.Т. Баранцева, підтвердження цій тезі у проаналізованому проміжку не знаходимо, що уможливлює подальші дослідження стосовно даного аспек-ту. У шести випадках цей образ бере свій початок з Біблії та міфології і у п'яти випадках, усі з яких відносяться до фразеологізмів з міфологічною та біблійною етимологією, має негативну конотацію:Apple of discord - яблуко розбрату]; Apple of Sodom -оманливий успіх. Для української та грецької культур яблуко не є характерним культурним кодом, оскільки кількість фразеологізмів з цим компонентом зовсім невелика.

2. Наступною за обсягом групою є група харчових компонентів на позна-чення дій з годування, готування та поїдання їжі. В англійській фразеології велика кількість фразеологізмів, харчовий компонент яких позначає дії з поїдання їжі, позначають дії, що стосуються процесу мислення:To be eaten up with - аж палати (із заздрощів, цікавості тощо^Те bite into something - зарубати щось собі на носі;Swallow an insult - проковтнути, стерпіти об-разу. В українських фразеологізмах дія поїдання пов'язана з переживанням певного досвіду, частіше негативного, що підтверджує думку дослідників щодо метафоричного зв'язка на сомато-вегетативному рівні при поїданні їжі та переживаннями, коли людина використовує для опису свого життєвого досвіду метафору поїдання (За сім верст киселю їсти; їсти біду; наїстися дрижаків; їсти мордачі; серце їсти; сором їсть очі). У грецькій фразеології переживання негативного досвіду теж превалює у семантичному полі ком-поненту гршш (їсти). Велика частина грецьких фразеологізмів з цим ком-понентом має значення «бути побитим, покараним»: Тршш Tig yancg (скуш-тувати ляпасів) - быть за дело избитым.

Суттєва різниця між англійським та українським світоглядом простежується у харчових компонентах to feed та годувати. Якщо в англійській лінгвокультурі дієслово to feed показує наповнення людини певними емоціями (to feed one's vanity - тішити чиєсь самолюбство), то в українській фразеології майже всі фразеологізми з компонентом году-вати мають значення «бити кого небудь»:Годувати буханцями;Годувати лящами;Нагодувати цибулькою.

У англійській мові також широко представлені фразеологізми з компо-нентом drink: To drink hob a nob - цокатися;То drink one's fill - напитися донесхочу;То drink till all is blue - допитися до білої гарячки, до «зеленого змія». Так само, як у англійській, в українській мові існує велика кількість фразеологізмів, пов'язаних зі вживанням алкоголю, що вказує на схильність до вживання алкоголю обома народами: з кругу спитися; пити без проси-пу; пити запоєм; пити мирову. Проте, не зважаючи на розповсюдженість культури пиття серед обох народів, необхідно зазначити різне ставлення до кількості випитого. Наприклад, англійський фразеологізм to drink as a lord посилає на звичай випити як можна більше алкогольного напою, що побутував серед аристократів наприкінці XVIII - на початку ХІХ ст., а отже, звичка багато пити могла асоціюватися із вищим класом суспільства. У той самий час в українській пареміології існує приказка Чоловік - не сви-ня: більше відра не вип'є, яка вказує на те, що схильність до надмірного пиття засуджувалася народом. Це судження підтверджує і широкий спектр фразеологізмів, що описують наслідки алкогольного сп'яніння (допитися до білої гарячки; допитися до зеленого (блакитного) змія; допитися до собачого паліччя). Але англійська мова більш багата на фразеологізми, пов'язані з культурою вживання алкогольних напоїв загалом.

3. Не лише серед випічки, наступної за обсягом групи, але й серед усіх образів, найчастотнішим є харчовий компонент bread. Як зазначається, хліб - це «вид їжі, що тяжко добувається; ця ознака була переосмислена у категоріях цінності, що зробила хліб найбільш шанованим видом їжі» (Ков-шова 2012: 271). Підтвердження цьому знаходимо у таких фразеологізмах як as I live by bread - слово честі, клянусь життям; daily bread - насущ-ний хліб у англійській мові. Так само і в українських фразеологізмах відбито цінність цього продукту, пов'язана з тяжким трудом його добування. Праця та хліб тісно пов'язані в українській фразеології: великий хліб, відбивати хліб, легкий хліб, тяжкий хліб, недосипати ночей та недоїдати хліба. У свідомості українців на хліб заслуговують ті, хто тяжко для цього працює, ледарювання засуджується, а жебрацтва соромляться: хліб переводи-ти, жити на чужих хлібах, недаром хліб їсти. Важливим для українців є поєднання двох продуктів: хліба і солі. Зустрічати хлібом-сіллю дорогих го-стей - звичай, що символізує добрі наміри, має глибоке коріння та дійшов до нашого часу. З цією традицією пов'язана низка фразеологізмів та при-казок: хліб та сіль, водити хліб-сіль, хліб-сіль забувати. Функція формули «хліб-сіль» постає не лише у якості запрошення, обряду включення, метою якого є убезпечити «свій» світ від «чужинця», зробивши його «своїм», але і у якості побажання благ (Капелюшник 2011:29). В образі хліба (ywpi, aprog) в грецькій лінгвокультурі втілилися уявлення про життєво необхідні речі, їжу та рівень достатку загалом, часто він є еталоном найнеобхіднішого: Аиті п боиЛсіа Ехгі іршрі (ця робота має хліб) - это хлебная должность;КаЛЛіо іршрі каі от' ахєра пара ц/арі каі отр даЛаооа (краще хліб, та на сіні, ніж риба, та у морі) - лучше мало, да тихо, чем много, да лихо. Ідентичну семантику має цей компонент і в українській та англійській лінгвокультурі: bread and butter -насущний хліб; bread and circuses - хліба і видовищ; butter one's bread on both sides - дозволяти собі надмірні розкоші.

Проте серед випічки не лише хліб шанується англійцями. Більшість англійців не вважатиме прийом їжі завершеним без пудингу (Майол, 2001: 40), що підтверджує частотність представлення цього компоненту у нашому дослідженні. Компонент pudding (пудинг) позначає нагороду, ціннішу за слова подяки, або результат праці (втім не завжди задовольня-ючий): Praise is not pudding - соловей піснями не ситий;3сотіиі dogs eat dirty puddings - прийде коза до воза. Цей компонент, крім вищесказаного, є основоположним для компонентів butter та egg як власне інгредієнтів пу-дингу. «Сільські мешканці втрачали старі навички, переїжджаючи до міст; через бідність їм доводилося віддавати перевагу радше маргарину, аніж маслу, та кукурудзяному крохмалю замість яєць» (Smith 2006:205]. З цього уривку можемо зробити висновок про цінність масла та яєць як продуктів на столах англійців, що пояснює і позитивну конотацію двох компонентів. Втім, мається на увазі як пудинг у його класичному розумінні, так і пироги з різноманітними начинками. Фразеологізми з харчовим компонентом cake дають підстави зробити припущення про те, що англійці приділяли увагу смаковим якостям пирога (пиріг з ніжною начинкою є «янгольським», але пиріг, що складається переважно з тіста, оцінюється як невдалий):

Angel cake - торт з кремом з кокосових горіхів;Bad custom is like a good cake, better broken than kept - бійся поганої звички, як ворога;Cake is dough - надії не здійснилися.

Показовими є також фразеологізми з компонентом pie (пиріг). У англійській та українській культурах простежується зв'язок цього обра-зу з якоюсь справою: Cut a pie - втручатися у щось;Finger in the pie - причетність до якоїсь справи. Метафоричність цих образів зумовлена уяв-ленням про готування пирога як достатньо тривалий, але звичний, повсяк-денний процес, що характерно для будь-якої справи загалом.

4. З проаналізованих нами харчових компонентів на позначення посу-ду у англійській мові представленим є компонент cup (чашка). В основно-му у фразеологізмах він позначає певний стан людини, а у біблеїзмах, що є еквівалентними для англійської та української фразеології, є символом долі: Be a cup too low - бути не в своїй тарілцї;Bitter cup - гірка чаша, чаша страждань [етим. бібл.];Cup was full - чаша переповнилася, щастя було безмежним [етим. бібл.].

5. До компонентів, що позначають фізичні якості та категоріальні ознаки їжі, відносяться компоненти hot, cold, sweet, bitter, sour. О.О. Селіванова стверджує, що серед українських фразем сфера смакових відчуттів є найбільш представленою, причому оцінна опозиція позитивного пов'язана з солодким, а негативного - з гірким, кислим, солоним (Селіванова 2012:189):Солодити душу;Гірка година; Аж молоко кисне;Кисла міна. Фразеологізми з компонентами приємного смаку можуть також позначати нещирість, улесливість (Там само:189): Обливати солодким медом;Цукор медович. Відмітимо, що у багатьох випадках розуміння харчового коду та-кого типу в українській мові співпадає з їх розумінням в англійській мові. Наприклад, під час дослідження компоненту bitter нами не було виявле-но позитивної конотації цієї лексеми взагалі:Bitter as wormwood - гіркий як полин;ВіПег pill - гірка пілюля, образа, приниження, з яким треба змиритися;ВіПег tears - гіркі сльози;ВіНег truth - гірка правда. У англійській та грецькій фразеології «солодкість» також вказує на улесливість або нещирість у негативному контексті (weet as honey and bitter as gall - на язиці мед, а на серці отрута; sweet nothings - компліменти, лестощі; kovw та уАика ратіа (робити солодкі очі) - строить глазки; то уАико отора (солод-кий рот) - сладкоречивый человек).

6. Наступною за обсягом групою є напої. Серед напоїв як харчових компонентів у складі фразеологічних зворотів фігурують переважно спиртні напої. Серед англійських образів спиртних напоїв найчастіше зустрічаються ale, wine, cider, серед українських, звичайно, горілка. Причому тут бачимо суттєву різницю в сприйнятті народами образів: якщо у англійців спиртні напої асоціюються з веселощами, то в українців горілка у фразеологізмах фігурує в яскраво негативній конотації:Adam's ale - жарт. вода;АП ale and skittles - безперервні розваги, безтурботне, дозвільне життя;Cakes and ale - веселе життя;В горілці киснути;Заливати лихо горілкою;Затоплювати розум у горілці.

Греція здавна вважається країною виноробства. Грецька міфологія навіть відома тим, що має бога виноробства та плодючості, Діоніса, а з вином у греків пов'язано безліч традицій. Греки додавали до вина мед, прянощі, оливкову олію. Вино (краоі) зберігали у шкіряних бурдюках, де воно після випаровування води згущувалося до консистенції меду. При вживанні таке вино доводилося розбавляти водою. Такий метод винороб-ства відобразився у фразеології: вода тут метафорично показує або «роз-бавлення», заспокоєння накалу емоцій, або «втручання» у чужі справи: ВаЈа> vspd ото краоі (доливати воду у вино) - охладить свой пыл;ХЈ &v6 краоі, vspd рп pdЈsig (у чуже вино воду не доливай) - не суй свой нос куда не сле-дует.

У грецькій фразеології, як і в англійській та українській, вода (water, vspo) є образом базового компоненту; у англійській та українській фразеології навіть надто доступного, щоб увібрати в себе ознаки «привілейованості» символу:Bread and water - хліб і вода (малопоживна їжа);Пми> ппуабіою vspo (пити криничну воду) - довольствоваться малым. Однак грецька мова пропонує ще й таку семантику компоненту vspo, яка позначає щось, чого небагато та що необхідно цінувати. Можливо, це пов'язано зі спекот- ним кліматом країни, який і сприяв надаванню більшої цінності воді як засо-бу життя та відповідно як символу:Д/^d п аиЛі оои уіа vzpo каї ои то р/xvsig г^ш (твій двір від спраги потерпає, а ти воду на вулицю виливаєш) - чего немножко, того не мечи в окошко. Крім того, грецький фразеологізм на по-значення жіночої вроди oav то крио vcpo (як холодна вода) перегукується з українським фразеологізмом кров з молоком та англійським milk and roses. Не лише в українській мові, а і у решті досліджуваних мов компо-нент молоко (milk, уаЛа) взагалі часто посилається на юність та засвоєння нового: Milk for babes - щось легке для розуміння;3иск in with one's mother's milk, - всмоктати з молоком матері;То отора тои риріф акора уаЛа (у ньо-го рот ще пахне молоком) - у него ещё молоко на губах не обсохло. В грецькій фразеології компонент уаЛа, особливо в поєднанні з компонентом рєЛі (мед) символізує ще й успіх:'ОЛа navs рєЛі-уаЛа (усе йде як мед з моло-ком) - всё идёт как по маслу.

7. Серед фізичних процесів під час приготування їжі найбільш представленими у англійській фразеології є компонент boil та компонен-ти, що позначають процес термічної обробки продуктів roast, bake. У ряді випадків вони позначають ставлення до погодних умов: To be roasted alive - знемагати від спеки, «жаритися»;Baking weather - спека, дуже жарка погода. Частотність лексеми boil підтверджує кулінарну традицію англійців варити овочі тривалий час, доки вони не втратять смак, колір та тексту-ру. Власне, вода з варених овочей цінується більше, ніж самі овочі (Quick 2013:225). В силу зовнішніх характеристик, таких як змішаність інгредієнтів, в'язкість, відсутність форми, образ вареної їжі часто пов'язаний з негатив-ною конотацією, оскільки «їжа позбавляється смаку, так само як і щось, чого стосується фразеологізм, втрачає свої чіткі, яскраві характеристики» (Ка-пелюшник 2011:47):Boiled eye - невиразний, застиглий погляД;Рєєі like a boiled rag, to - почуватися слабким, кволим;Варитися у власному соку.

В українській фразеології компонент варити часто пов'язаний із доріканнями, певною провокацією стосовно людини, яка починає відчувати яскраві неприємні емоції, подібно до того, як скипає бульон при варінні овочів, або ж потраплянні людини у скрутну ситуацію, так само як овочі по-падають у киплячу воду при варінні:Јез вогню варити когось;Виварювати воду з когось;Заварити кашу;Поваритися в котлі. У грецькій фразеології компонент [ЗраЈш (варити, кипіти) за семантикою позначає динамічний перебіг подій, переживання певної ситуацїгВра^іш ото Јоирірои (варитися у своєму бульйоні) - переживать про себя;!' tvo каЈмі Ррафирє (в одному казані варимося) - варимся в одном котле. Компонент РраЈш зустрічається й у фразеологізмах з різко негативною конотацією ^а os враош! (щоб ти зварився) - да сгори ты совсем!).

Таким чином, проаналізувавши кожну з виділених нами лексичних груп на позначення харчових компонентів та надавши лінгвокультурологічні коментарі до них, можемо підбити підсумок у вигляді таблиць, що включа-ють в себе дані про лексичні групи харчових компонентів та найчастотніші харчові компоненти у фразеологізмах досліджуваних мов.

Таблиця 1. Лексичні групи на позначення харчових компонентів у англійських фразеологізмах