Структурно-семантичні особливості неолексем на позначення культурно-мистецької сфери

Юкстапозити передають нові поняття, які не можна виразити ні одним словом, ні словосполученням. Зв'язок між компонентами таких дериватів вільний, тобто сама модель побудови не передбачає морфонологічних змін у структурі їх складників. Саме ця особливість і сприяє, на думку В. Фурси, широкому використанню невідмінюваних іменників іншомовного походження для творення складних лексичних одиниць, напр.: шоу-вікторина, шоу-театр, шоу-програма, шоу-балет, шоу-зірка: Шоу-вікторина знавців правил дорожнього руху (https://vseosvita.ua); Народний художній колектив» шоу-театр «КЛЕМ» створений у 1987 році (https://gurtok.org); Шоу-програма зробить ваше весілля феєричним! (https://hotwed.com.ua); Зразковий шоу-балет «Магія» - один із кращих колективів Центру дитячої та юнацької творчості (http://cdut.com.ua) [27, c. 153]. Складні слова з невідмінюваним іменником у своїй структурі називають переважно поняття з різних галузей діяльності людини. Вони різняться набором своїх компонентів, а також їхніми сполучувальними можливостями. Утворення з невідмінюваним іменником шоу - це складні слова, у яких один компонент відмінюване слово, інший - невідмінюване, напр.: шоу-дійство, шоу-центр. [27, с.157]. Регулярність складника шоу у поєднанні з іменниками переконує в специфічності складання як способу творення слів, що свідчить про розвиток словотвірної системи сучасної української мови, взаємодії одноосновної і багатоосновної деривації. Поширеність аглютинативних основ як засобу словотворення нових дериватів дає підстави, - стверджує В. Фурса, - зробити припущення про становлення нового способу формування похідних - за допомогою регулярних самостійних невідмінюваних іменників. [27, с.154].

Характеризуючи сучасні засоби словотвору, В. Лейчик зазначає, що «в певну епоху на перший план в ролі лексико-морфологічного активу виступає якась кількість морфем, які мають соціолінгвістичні ознаки загальновідомості (загальнозрозумілості, частотності, соціальної значущості, і психолінгвістичну ознаку короткості (оптимальної довжини) [12, с. 3-15]. Невідмінюваний іменник шоу відповідає цим характеристикам, тому що є ощадливим засобом передавання змісту складних понять і бере участь у номінації найновіших із них і вживається самостійно. Напр.: На сцену шоу вийдуть українці, яким аплодує весь світ (Телеканал, № 16 21-28.04.2021) [27, с.154].

Невідмінюваний іменник шоу, позначаючи «видовище, вистава», широко функціює в мові засобів масової інформації зі значенням «чиї-небудь дії, заходи, розраховані на привернення до себе уваги» з відтінком іронії і сарказму [27, с. 43] пор.: ...сатанинське шоу організували якщо й не прямі, то, принаймні опосередковані вбивці (УМ, 19.04.2000); ...учасниками шоу є не якість там сірі й невиразні особистості, а достойні послідовники російського гурту політичної клоунади - Жириновського (ПіК, № 10, 2002); Так що шоу, присвячене з'ясуванню стосунків двох сторін, матиме продовження (УМ, 05.09.2003). Минулого тижня навколо програми Кабінету Міністрів було розіграно бездарне політичне шоу (Без цензури, № 12, 2004). В останні двоє десятиліть розширилося коло різновидів у музичному стилі рок: джаз-рок - поєднання рок-музики із джазом; латин-рок - рок-музика, поширена в латиноамериканських іспаномовних країнах; Вміючи грати на кобзі, сопілці та скрипці, хлопці стали призерами бардівського фестивалю «Срібні струни» на Черкащині в стилі бард-рок (https://goroh.pp.ua); Кращі блюз-рок виконавці і групи (https://muzrock.com); Український арт-рок гурт «Біллі Мілліґан Бенд» презентував новий альбом (https://soundcloud.com); Кантрі-рок, інді-рок, і колискова. Найкращі травневі релізи українських музикантів - плейлист (https://nv.ua); Наші приголомшливі треки в жанрі «Софт-рок» написані композиторами світового рівня (https://www.premiumbeat.com); Фолк-рок - це прадавня атмосфера української пісні з переливами рокових рифів (https://uaua.top); Короткі біографії музичних хард-рок груп США, їх дискографії та нагороди (http://www.prostosound.com.ua).

Рок - те саме, що рок-н-рол; стиль популярної музики, що характеризується чітким ритмом, застосуванням електромузичних інструментів: рок-ансамбль - група співаків і музикантів, що виконують музику в стилі рок-н-ролу; рок-група - те саме, що рок-ансамбль; рок-гурт - музичний колектив, що працює в жанрі рок-музики; рок- зірка - знаменитість у сфері рок-музики; рок-музикант - автор, виконавець рок- музики; рок-опера - музично-сценічний твір оперного характеру, що використовує сучасні ритми рок-музики [3, с. 1085].

Топ-10 найбагатших рок-гуртів усіх часів (https://www.radioroks.ua); А в майбутньому через рок-ансамбль пройдуть співачка Вікторія Врадій («Сестричка Віка») та барабанник Михайло Лундін («Брати Гадюкіни») (https://amnesia.in.ua); Поки в Україні продовжують обурюватись через нібито брак якісної вітчизняної музики, в українських рок-музикантів з 'являються шанувальники за кордоном (https://espreso.tv, 16.08.2017).

Рок [англ. скор. rock] - перша частина складних слів, яка має значення: той, що стосується рок-музики [19, с. 808]. Рок-гурт роботів Compressorhead - уперше в Україні (День, № 188, 2019); Що дорожче Україні -- рок-музика чи птахи? (День, № 72, 2006); Тоді їх відразу прийняли у Київський рок-клуб (День, № 191, 2007); Завдяки рок-фестивалю «Дунайська Січ-2019» він не просто прогримить, а й задасть новий тренд - енергонезалежність (День, № 110, 2019); Свою рок-версію славнозвісної композиції Олег Скрипка написав на початку цього року (День, № 222, 2010); рок- музика - один з видів естрадної музики другої половини ХХ ст., який виконується на електронних інструментах [19, с. 808-809]. У Київському університеті Шевченка записали рок-баладу на поезію Кобзаря (vechirniy.kyiv.ua); Квитки на заходи в жанрі блюз-рок (https://ticketsbox.com/ua/blues-rock); рок [англ. скор. < rock-and-roll (rock'n'roll) - рок-н-рол] - 1) те саме, що й рок-музика; 2) те саме, що й рок-н-рол [19, с. 808]. [там само]; Напр.: рок-н-рол у 50-і роки ХХ ст. - парний динамічний ексцентричний танець імпровізаційного характеру з елементами акробатичних підтримок [19, с. 809]; Популярні Рок та Металл концерти відомих виконавців у місті Харків (https://kharkov.internet-bilet.ua); У комплексі «Термальні води Косино» відкрився атмосферний заклад - «Rock Bar» (https://kosino.ua); Єдине в світі online-радіо, на якому двадцять чотири години, сім днів на тиждень грає тільки українськомовний рок (https://rockradioua.online); Рок-н-рол буквально розбурхав молодь Америки в середині 50-хроків минулого століття (https://uk.perish.info);

Нові композити з основою рок-, що позначають течії у рок-музиці, саму музику, рок-гурти та абстрактні іменники з узагальнювальним значенням на зразок рок-сцена, рок-ера, рок-пафос свідчать про значний словотвірний потенціал основи рок- у сучасній українській мові [16]. Неолексеми рок-ансамбль, рок-група, рок-гурт уважаємо синонімійними, адже вони подібні своїм лексичним значенням - колектив рок-музикантів, у якому кожен із них виконує свою роль, всі вони пов'язані спільністю певної ідеології, втіленої в музиці.

Зростання кількості препозитивних дериваційних засобів свідчить про автономізацію префіксоїдного оформлення нових слів, функційне навантаження яких має значну наукову перспективу, адже функціювання цих лінгвоодиниць закладено в їхній номінативній природі. Як бачимо, запозичені основи, що наближаються до аброоснов, легко поєднуються з питомими елементами, утворюючи при цьому гібридні напівкомпозити - напівабревіатури. Частину таких одиниць, - зауважує Л. Кислюк, - дослідники мусять визнавати напівкомпозитами-напівабревіатурами (технопарк) або такими, що поєднують структуру та семантику юкстапозитів і абревіатур (прес-менеджер) [9, с. 250].

Далі продовжує авторка, до дискусійних належать основи арт-, поп-, рок- та ін. Є приклади їх функціювання як окремих слів: Музичні гурти та виконавці, стилі української музики, поп, готика, панк рок (http://rock-oko.com); Рок - це не мистецтво, рок - це спосіб розмови простих хлопців (https://uamusic.com.ua). Основа арт-, яка є твірною для понад 80 новотворів, і повторним запозиченням з англ. art - «мистецтво», де основа арт- позначає окремі різновиди мистецтва, особу, предмет, дію, місце, абстрактне поняття, пов'язане з мистецтвом; функціює як частина складного слова [1, с. 36-41]: арт-журнал, арт-керівник, арт-школа, медіа-арт; як частина мішаної абревіатури: поліарт, украрт; а також як основа афіксального похідного: артовий, стріт-артовий, артовик, артовичка, артувати. У складному слові арт- частіше посідає препозицію: арт-керівник, арт-школа, арт-ярмарок; арт-готель, арт-двір, арт-журнал, арт-кафе, арт-клуб, арт-об'єкт, арт-центр; рідше - постпозицію: поліарт, украрт; медіа-арт, техно-арт.

Напр.: Арт-двір - єдине місце у 12- тисячному Бучачі, де регулярно відбуваються культурні заходи зовсім не районного рівня («Коридор» - журнал про сучасну культуру, korydor.in.ua); Арт-готель «Баккара» - найбільший готель на воді та найромантичніший готель Києва! (сайт «Козирна карта», 2k.ua); У Вроцлаві пройде перша виставка-ретроспектива українського медіа-арту (сайт Відкритого архіву українського медіа-арту, mediaartarchive.org.ua). Складні слова з основою арт- мають ознаки композита й абревіатури [9, с. 250]. В українському словотворі сформувалася традиція писати префікси та префіксоїди інтенсивності разом. Так треба писати і нові словотворчі форманти української мови зі значенням інтенсивності ознаки, високої професійності, статус яких сьогодні витлумачують ще неоднаково (префіксоїди, абропрефікси, аброморфеми препозитивного типу та ін.), напр.: топ, топменеджер.

Висновки та перспективи дослідження

Аналізований фактичний матеріал свідчить, що нові слова і терміни на позначення культурно-мистецької галузі, що завдяки мовним і позамовним чинникам з'явилися у словниковому складі сучасної української мови на початку ХХІ сторіччя, набувають широкого вжитку і демонструють, як семантика неолексем розширює наповнення окремих лексико - семантичних груп, служить збагаченню словникового складу й виражальних можливостей сучасної української мови, а неолексеми є свідченням постійної смислової рухливості мови на синхронному стані її розвитку.

Збагачення словникового складу мови інноваціями закладає основу для нового її унормування, впорядкування, систематизації і веде до перебудови семантичних відношень у лексичній системі мови загалом. Потужним засобом збагачення словникового складу неолексемами є запозичені основи. Вони слугують для утворення похідних, що наповнюють лексичну систему мови новими одиницями, важливими для з'ясування характеру суспільних змін, відображених у мові. Неолексеми, утворені за допомогою препозитивних компонентів-англізмів виявляють спеціалізацію, деталізацію базових понять.

Висновки й узагальнення відкривають перспективи дослідження неолексем в інших лексико-семантичних групах, зокрема сфери мобільного зв'язку, комп'ютерної техніки й технологій, економіки й бізнесу, побуту й моди, тобто динамічних галузей суспільно-економічного розвитку.

Література

1. Активні ресурси сучасної української номінації: Ідеографічний словник нової лексики / Є. А. Карпіловська, Л. П. Кислюк, Н. Ф. Клименко, В. І. Критська, Т. К. Пуздирєва, Ю. В. Романюк; відп. ред. Є. А. Карпіловська. К.: ТОВ «КММ», 2013. 416 с.

2. Бибик С. П. Динаміка лексичної норми //Літературна норма і мовна практика: монографія/ [Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Коць Т. А. та ін.]; за ред. С. Я. Єрмоленко. Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект Поліграф», 2013. 320 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К.; Ірпінь.: ВТФ «Перун». 2003. 1440 с.

4. Віняр Г. М. Новий префіксоїд у словотвірній системі української мови. Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету: Збірник наукових праць. Випуск 6. Кривий Ріг: КДПУ. 2011. 753 с.

5. Гарбарчук Т. Динаміка гібридного словотворення в українській мові (на матеріалі запозичених формантів-інтенсифікаторів ознаки). Українська мова. 2013. №4. с.79-80.

6. Городенська К.Г. Нові явища та процеси в українському словотворенні: динаміка чи деструкція? Українська мова. 2013. № 2 (46). С. 3-11.

7. Городенська К. Г. Нові запозичення і новотвори на тлі фонетичної та словотвірної підсистем української літературної мови. Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць. К.: КНЕУ. 2009. Вип.УШ. С. 3-9.

8. Кислюк Л. П. Освоєння англізмів в українській інтернет-комунікації. Термінологічний вісник. 2017. Вип. 4. С. 245-252.

9. Кислюк Л. П. Сучасна українська словотвірна номінація: ресурси та тенденції розвитку: монографія. К.: Видавничий дім Дмитра Бураго. 2017. 424 с.

10. Клименко Н. Ф. Роль словотворення у сучасній українській номінації / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, Л. П. Кислюк. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі. К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2008. 336 с.

11. Коць Т. А. Літературна норма у функціонально-стильовій і структурній парадигмі. К.: Видавництво «Логос», 2010. 303 с.

12. Лейчик В. М. О некоторых современных способах словообразования. Особенности словообразования в терминосистемах и литературной норме. Владивосток: ДВНИ АН СССР. 1983. С. 3-15.

13. Мазурик Д. Нове в українській лексиці: Словник-довідник. Л.: Світ. 2002. 130 с.

14. Навальна М. І. Динаміка лексикону української періодики початку XXI ст. К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. 328 с.

15. Нові слова та значення : словник / Ін-т. укр. мови НАН України; уклали Л. В. Туровська, Л. М. Василькова. К.: «Довіра». 2008. 271 с.

16. Романюк Ю. В. Словотвірний потенціал нових засобів номінації у сучасній українській мові. Мови та культури у новій Європі: контакти і самобутність: Збірник наукових доповідей. К.: Видавничий дім Дмитра Бураго. 2009. 672 с.

17. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкілля. К., 2006. 716 с.

18. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. К.: УРЕ, 1985. 2-е вид. 966 с.

19. Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних словосполучень / Уклад. Л. О. Пустовіт та ін. К.: «Довіра». 2000. 1018 с.

20. Словник української мови / Кер. В. В. Німчук та ін./ Відп. ред. В. В. Жайворонок. К.: ВЦ «Просвіта», 2012. 1320 с.

21. Стишов О. А. Словотвірні гнізда з вершинами-новозапозиченнями в сучасних українській і російській мовах. Лінгвостилістика: об'єкт - стиль, мета - оцінка: Збірник наукових праць, присвячений 70-річчю від дня народження проф. С. Я. Єрмоленко. К. 2007. 528 с.

22. Стишов О. А. Українська лексика кінця XX століття (на матеріалі мови засобів масової інформації). 2-ге вид., переробл. К.: Пугач, 2005. 388 с.

23. Стратулат Н. В. Нові запозичення у словнику української мови як результат семантичного процесу метафоризації (на матеріалі тлумачного словника в 20-ти томах). Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного университету: Збірник наукових праць. Випуск 6. Кривий Ріг: КДПУ. 2011. 753 с.

24. Сучасний словник іншомовних слів / Уклад.: О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк. К.: «Довіра», 2006. 789 с.

25. Тараненко О. О. Актуалізовані моделі в системі словотворення сучасної української мови (кінець ХХ - ХХІ ст.). К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2015. 248 с.

26. Український орфографічний словник / Уклад.: Чумак В. В., Шевченко Л. Л., Ярун Г. М., Шевченко І. В. К.: Довіра, 2008. 983 с.

27. Фурса В. М. Семантико-граматичне та словотвірне освоєння невідмінюваних імен. К.: Інститут української мови НАН України, 2005. 252 с.

Referenses

1. Active resources of modern Ukrainian nomination: Ideographic dictionary of new vocabulary [Aktyvni resursy suchasnoi ukrainskoi nominatsii: Ideohrafichnyi slovnyk novoi leksyky] / Ye. A. Karpilovska, L. P. Kysliuk, N. F. Klymenko, V. I. Krytska, T. K. Puzdyrieva, Yu. V. Romaniuk; vidp. red. Ye. A. Karpilovska. K.: TOV «KMM», 2013. 416 p.

2. Bybyk S. P. (2013), Dynamics of lexical norm [Dynamika leksychnoi normy //Literaturna norma i movnapraktyka: monohrafiia/ [Yermolenko S. Ya., Bybyk S. P., Kots T. A. ta in.]; za red. S. Ya. Yermolenko. Nizhyn: TOV «Vydavnytstvo «Aspekt Polihraf», 320 p.

3. Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language [Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy] / Uklad. i holov. red. V. T. Busel. K.; Irpin.: VTF «Perun», 2003, 1440 s.

4. Viniar H. M. (2011), New prefixoid in the word-forming system of the Ukrainian language [Novyi prefiksoid u slovotvirnii systemi ukrainskoi movy]. Filolohichni studii: Naukovyi visnyk Kryvorizkoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu: Zbirnyk naukovykh prats. Vypusk 6. Kryvyi Rih: KDPU, 753 p.

5. Harbarchuk T. (2013), Dynamics of hybrid word formation in the Ukrainian language (based on borrowed formants-intensifiers of the feature) [Dynamika hibrydnoho slovotvorennia v ukrainskii movi (na materiali zapozychenykh formantiv-intensyfkatoriv oznaky)]. Ukrainska mova, № 4, P. 79-80.

6. Horodenska K.H. (2013), New phenomena and processes in Ukrainian word formation: dynamics or destruction? [Novi yavyshcha ta protsesy v ukrainskomu slovotvorenni: dynamika chy destruktsiia?] Ukrainska mova, № 2 (46), P. 3-11.

7. Horodenska K. H. (2009), New borrowings and innovations against the background of phonetic and word-forming subsystems of the Ukrainian literary language [Novi zapozychennia i novotvory na tli fonetychnoi ta slovotvirnoi pidsystem ukrainskoi literaturnoi movy]. Ukrainska terminolohiia i suchasnist: zb. nauk. prats. K.: KNEU, Vyp.VIII, P. 3-9.

8. Kysliuk L. P. (2017), Mastering English in Ukrainian Internet communication [Osvoiennia anhlizmiv v ukrainskii internet-komunikatsii] . Terminolohichnyi visnyk. Vyp. 4, P. 245-252.

9. Kysliuk L. P. (2017), Modern Ukrainian word-formation nomination: resources and development trends [Suchasna ukrainska slovotvirna nominatsiia: resursy ta tendentsii rozvytku]: monohrafiia. K.: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, 424 p.

10. Klymenko N. F. (2008), The role of word formation in the modern Ukrainian nomination [Rol slovotvorennia u suchasnii ukrainskii nominatsii] / N. F. Klymenko, Ye. A. Karpilovska, L. P. Kysliuk // Dynamichni protsesy v suchasnomu ukrainskomu leksykoni. K.: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, 336 p.

11. Kots T. A. (2010), Literary norm in the functional-stylistic and structural paradigm [Literaturna norma u funktsionalno-stylovii i strukturnii paradyhmi]. K.: Vydavnytstvo «Lohos», 303 p.

12. Leychik V. M. (1983), On some modern ways of word formation. Features of word formation in terminological systems and literary norm [O nekotorykh sovremennykh sposobakh slovoobrazovaniya. Osobennosti slovoobrazovaniya v terminosistemakh i literaturnoy norme]. Vladivostok: DVNI AN SSSR, P. 3-15.

13. Mazuryk D. (2002), New in Ukrainian vocabulary [Nove v ukrainskii leksytsi]: Slovnyk-dovidnyk. L.: Svit, 130 p.

14. Navalna M. I. (2011), Dynamics of the lexicon of Ukrainian periodicals of the beginning of the XXI century [Dynamika leksykonu ukrainskoi periodyky pochatku XXI st.] K.: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, 328 p.

15. New words and meanings: dictionary [Novi slova ta znachennia : slovnyk] / Int ukr. movy NAN Ukrainy; uklaly L. V. Turovska, L. M. Vasylkova. K.: «Dovira», 2008, 271 p.

16. Romaniuk Yu. V. (2009), Word-forming potential of new means of nomination in the modern Ukrainian language [Slovotvirnyi potentsial novykh zasobiv nominatsii u suchasnii ukrainskii movi]. Movy ta kultury u novii Yevropi: kontakty i samobutnist: Zbirnyk naukovykh dopovidei. K.: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, 672 p.

17. Selivanova O. (2006), Modern linguistics [Suchasna linhvistyka]: terminolohichna entsyklopediia. Poltava: Dovkillia. K., 716 p.

18. Dictionary of foreign words [Slovnyk inshomovnykh sliv] / Za red. O. S. Melnychuka. K.: URE, 1985, 2-e vyd, 966 p.

19. Dictionary of foreign words [Slovnyk inshomovnykh sliv] : 23 000 sliv ta terminolohichnykh slovospoluchen /Uklad. L. O. Pustovit ta in. K.: Dovira, 2000, 1018 p.

20. Dictionary of the Ukrainian language [Slovnyk ukrainskoi movy] / Ker. V. V. Nimchuk ta in./ Vidp. red. V. V. Zhaivoronok. K.: VTs «Prosvita», 2012, 1320 p.

21. Styshov O. A. (2007), Word-forming nests with new borrowed vertices in modern Ukrainian and Russian languages [Slovotvirni hnizda z vershynamy-novozapozychenniamy v suchasnykh ukrainskii i rosiiskii movakh]. Linhvostylistyka: obiekt - styl, meta - otsinka: Zbirnyk naukovykh prats, prysviachenyi 70-richchiu vid dnia narodzhennia prof. S. Ya. Yermolenko. K, 528 p.

22. Styshov O. A. (2005), Ukrainian vocabulary of the end of the XX century (on the material of the language of mass media [Ukrainska leksyka kintsia XX stolittia (na materiali movy zasobiv masovoi informatsii)]. 2-he vyd., pererobl. K.: Puhach, 388 p.

23. Stratulat N. V. (2011), New borrowings in the dictionary of the Ukrainian language as a result of the semantic process of metaphorization (on the material of the explanatory dictionary in 20 volumes) [Novi zapozychennia u slovnyku ukrainskoi movy yak rezultat semantychnoho protsesu metaforyzatsii (na materiali tlumachnoho slovnyka v 20-ty tomakh)]. Filolohichni studii: Naukovyi visnyk Kryvorizkoho derzhavnoho pedahohichnoho unyversytetu: Zbirnyk naukovykh prats. Vypusk 6, Kryvyi Rih: KDPU, 753 p.

24. Modern dictionary of foreign words [Suchasnyi slovnyk inshomovnykh sliv] / Uklad.: O. I. Skopnenko, T. V. Tsymbaliuk. K.: «Dovira», 2006, 789 p.

25. Taranenko O. O. (2015), Updated models in the word formation system of the modern Ukrainian language (end of XX - XXI centuries) [Aktualizovani modeli v systemi slovotvorennia suchasnoi ukrainskoi movy (kinets XX - XXI st.)]. K.: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, 248 p.

26. Ukrainian spelling dictionary [Ukrainskyi orfohrafichnyi slovnyk] / Uklad.: Chumak V. V., Shevchenko L. L., Yarun H. M., Shevchenko I. V. K. : «Dovira», 2008, 983 p.

27. Fursa V. M. (2005), Semantic-grammatical and word-formation development of indefinite names [Semantyko-hramatychne ta slovotvirne osvoiennia nevidminiuvanykh imen]. K.: Instytut ukrainskoi movy NAN Ukrainy, 252 p.

Аннотация

В. П. Олексенко,

Херсонский государственный университет, кафедра украинской филологии и журналистики

В статье выяснено значение и особенности словообразовательного освоения новых слов и терминов для обозначения культурно-художественной отрасли, которые появились в современном украинском литературном языке в начале XXI века и благодаря языковым и внеязыковым факторам становятся часто употребляемыми. Проанализированы имеющиеся достижения лингвистов в области изучения инновационных дериватов, утверждено, что вопрос динамики языковой системы всегда находится в центре актуальных лингвистических исследований. Выявлено инновационные слова и термины культурно-художественной сферы начале XXI века в языке СМИ, интернет-форумов и в словарях неологизмов современного украинского языка, засвидетельствовано глобализационные тенденции в их использовании. Выделены основные тематические группы неолексем для обозначения культурно-художественной сферы, определены структурно-семантические инновации и производительность их употребления. Доказано, что одной из причин проблемы квалификации и правописания неолексем с образующими основами-англизмамы является неосвоенисть инноваций грамматической системой украинского языка.

Ключевые слова: культурно-художественная отрасль, инновация, неолексема, деривация, словообразовательная структура, номинация, неологизм.

Abstract

V. P. Oleksenko,

Kherson State University, Department of Ukrainian Philology and Journalism

The article clarifies the meaning and features of word-formation development of new words and terms to denote the cultural and artistic field, which appeared in the modern Ukrainian literary language at the beginning of the XXI century and due to linguistic and extralinguistic factors are widely used.

The object of research are words and terms of the cultural and artistic sphere, as they are best able to nominate concepts in special vocabulary, to reflect the diversity of the semantic spectrum of the conceptual sphere of «culture and art».

The subject of research is lexical-semantic, structural-word-forming and spelling features of words and terms of cultural and artistic sphere in the Ukrainian language.

Scientific novelty of the research. The classification of neolexes by semantic criterion is offered. The place of innovations in the lexical structure of the Ukrainian language is determined, the main stages of adaptation and structural and semantic features of words and terms to denote the cultural and artistic branch are characterized; the factors of creation of neolexes and their inclusion in the lexical-semantic system of the Ukrainian language, which supplement the corresponding lexical-semantic group with new tokens, are clarified; factors of word-forming activity of neolexes are revealed; It is proved that one of the reasons for the problem of qualification and spelling of neolexes with creative bases-Englishisms is the lack of mastery of innovations by the grammatical system of the Ukrainian language.

The existing achievements of linguists in the field of studying innovative derivatives are analyzed, it is stated that the issue of the dynamics of the language system is always at the center of current linguistic research. Innovative words and terms of the cultural and artistic sphere of the beginning of the XXI century in the language of mass media, Internet forums and in dictionaries of neologisms of the modern Ukrainian language are revealed, globalization tendencies in their use are testified. The main thematic groups of neolexes for the designation of the cultural and artistic sphere are singled out, structural and semantic innovations and productivity of their use are determined. It is proved that one of the reasons for the problem of qualification and spelling of neolexes with creative bases-Englishisms is the lack of mastery of innovations by the grammatical system of the Ukrainian language.

Key words: cultural and artistic branch, innovation, neolexem, derivation, wordforming structure, nomination, neologism.

Размещено на Allbest.ru