Лексико-семантичні та граматико-синтаксичні засоби досягнення еквівалентності під час перекладу художніх текстів

Размещено на http://allbest.ru

ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет»

Лексико-семантичні та граматико-синтаксичні засоби досягнення еквівалентності під час перекладу художніх текстів

Висоцька Г.В., Мерквіладзе Саломе

Анотація

Статтю присвячено дослідженню способів досягнення еквівалентності під час перекладу англомовного художнього тексту.

Розглядаючи визначення еквівалентності різними вченими, важливо розуміти, що в основі еквівалентності лежить гіпотетична можливість перекласти текст.

Однак на практиці не завжди можна домогтися повної тотожності текстів оригіналу та перекладу через відмінності в мовних системах. Тому еквівалентність перекладу визначається лексико-семантичними, граматико-синтаксичними та стилістичними властивостями вихідного тексту, що мають бути збережені у перекладі.

Дослідження проводилося шляхом порівняльного аналізу збірки оповідань американського письменника Стівена Кінга «Ярмарок нічних жахіть» та її перекладу на українську мову на двох мовних рівнях: лексико-семантичному та граматико-синтаксичному

Дослідження лексико-семантичних засобів досягнення еквівалентності під час перекладу збірки оповідань С. Кінга «Ярмарок нічних жахіть» свідчить, що засобами збереження лексико-семантичних характеристик вихідного тексту у перекладі виступають такі перекладацькі трансформації: генералізація, конкретизація, модуляція, транслітерація і транскрипція, калькування, антонімічний переклад, додавання та вилучення слів.

Необхідність використання зазначених трансформацій пояснюється розбіжностями лексико-семантичних систем та стилістичних норм англійської та української мов, контекстом та розходженням національно-культурних традицій країн.

Граматико-синтаксичні засоби досягнення еквівалентності представлені такими перекладацькими трансформаціями, як: членування та об'єднання речень, граматичні заміни, перестановки та антонімічний переклад. Широке застосування цих трансформацій має на меті подолання граматико-синтаксичних розходжень між текстом оригіналу та текстом перекладу, відмінностей у граматичних системах двох мов, а також культурних розбіжностей.

Ключові слова: еквівалентність, переклад, розбіжності, система мови, стилістичні норми, національно-культурні традиції, лексико-семантичні трансформації, граматико-синтаксичні трансформації.

Вступ

Постановка проблеми. Комунікативно-прагматичний підхід до вивчення тексту як об'єкта перекладу, а також функціональний погляд на перекладацьку діяльність, що характеризує сучасні дослідження у сфері перекладознавства, визначають той факт, що базовою категорією перекладу є еквівалентність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій Питанню еквівалентності присвячено праці таких відомих українських та зарубіжних учених, як В. Виноградов [5], Н. Гарбовський [6], Л. Латишев [10], В. Балахтар [2], Ю. Найда [17], С. Гелверсон [16] та інших.

Але незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених цій проблемі, перекладацька еквівалентність все ще залишається у фокусі уваги теорії перекладу та є одним із найбільш дискусійних і суперечливих.

Розглядаючи визначення еквівалентності різними вченими, важливо розуміти, що в основі їх лежить поняття «перекладності», тобто гіпотетичної можливості перекласти текст.

Загальновідомо, що різні типи текстів мають різний ступінь перекладності.

Так, найбільш складними прийнято вважати художні тексти, бо під час їх перекладу неминуче доводиться передавати і зміст, і форму, а саме мовні характеристики вихідного тексту [1, с. 78].

Цей критерій дозволяє виділити три підходи - абсолютну перекладність, відносну перекладність і неперекладність. Абсолютна перекладність представляється недосяжним ідеалом, еталоном, на який повинні орієнтуватися перекладачі.

Однак на практиці не завжди можна домогтися повної тотожності текстів оригіналу та перекладу через відмінності в мовних системах. Тому для перекладача важливим є не рівень еквівалентності, а можливість здійснювати міжмовну комунікацію [8, с. 69].

Постановка завдання. Метою даної статті є аналіз способів досягнення еквівалентності під час перекладу англомовного художнього тексту шляхом порівняльного аналізу збірки оповідань американського письменника Стівена Кінга «Ярмарок нічних жахіть» [19] та його перекладу на українську мову, виконаний групою перекладачів у складі К. Грицайчук, О. Красюка, О. Любенко, А. Пітика та А. Рогози [20].

Виклад основного матеріалу

Питання про критерії перекладацької еквівалентності є ключовим у межах наукової дискусії про переклад художнього тексту. Воно пов'язане насамперед з необхідністю виявити ті властивості тексту, які повинні бути відтворені в тексті перекладу, що зумовлено перш за все неможливістю передати всі аспекти вихідного тексту. Як головні властивості під час перекладу тексту вчені беруть до уваги різні аспекти: семантичний компонент тексту, предметний зміст, синтаксичні структури, стилістичну специфіку, лексичний склад і комунікативний ефект [9; 12; 13; 14; 17].

Способом збереження тих чи інших властивостей тексту оригіналу під час перекладу виступають різноманітні трансформації лексико-семантичного граматико-синтаксичного характеру.

Для того щоб зрозуміти, як це завдання реалізується на практиці, розглянемо, яким чином еквівалентність досягається у перекладі оповідань С. Кінга «Ярмарок нічних жахіть» на українську мову.

Аналіз проводився на двох мовних рівнях: лексико-семантичному та граматико-синтаксичному. Для аналізу лексико-семантичних засобів, які використав перекладач для досягнення функціональної еквівалентності під час перекладу збірки оповідань С. Кінга «Ярмарок нічних жахіть», були використані такі словники: Великий тлумачний словник сучасної української мови [4] та Collins English-Ukrainian Dictionary HarperCollins Publishers [15].

Автори, що досліджували лексико-семантичні засоби досягнення еквівалентності під час перекладу художніх текстів, відзначають, що на лексичному рівні основною проблемою, яка виникає під час перекладу, є невідповідності у смисловій структурі слова в різних мовах [7].

Саме ці невідповідності викликають «різного роду зміни лексичних елементів мови оригіналу під час перекладу з метою адекватної передачі їх семантичних, стилістичних і прагматичних характеристик із врахуванням норм мови перекладу та мовленнєвих традицій культури мови перекладу» [7, с. 39], іншими словами - лексичні трансформації.

Аналіз фактичного матеріалу свідчить, що функціональна еквівалентність під час перекладу збірки оповідань С. Кінга «Ярмарок нічних жахіть» може досягатися в результаті використання перекладачем таких трансформацій, як:

- генералізація, в результаті якої в тексті перекладу використовується лексична одиниця з ширшим значенням, порівняно з текстом оригіналу [7, с. 45], наприклад:

(1) “Buy a few Twinkies while you're at it” [19].

«Бісквітиків собі там прикупили» [20].

У прикладі (1) в тексті оригіналу означає різновид печива з кремовим наповнювачем. Перекладач, розуміючи, що читач може не знати про таке печиво, використовує в перекладі слово бісквіт, що має більш широке значення, порівняно з одиницею у тексті оригіналу.

(2) “One of the EMTs says to Ray” [19].

«... питає в Рея один з медиків» [20].

У прикладі (2) скорочення EMTs у мові оригіналу використовується, коли йдеться про лікарів швидкої.

У тексті перекладу використовується одиниця з широким значенням - медики. Це пов'язано з тим фактом, що в Україні немає окремої спеціалізації для лікарів швидкої.

- конкретизація, внаслідок якої «слово ширшої семантики в оригіналі замінюється словом вужчої семантики» [7, с. 39] в тексті перекладу, наприклад:

(3) “...during the Nixon years...” [19].

«.за часів Ніксона.» [20].

У прикладі (3) словосполучення Nixon years потребує пояснень. Не кожен читач володіє фоновими знаннями і розуміє, що йдеться про часи президентства Ричарда Ніксона. Саме тому перекладач уточнює, що події відбувалися «...за часів Ніксона.».

Слід особливо зауважити, що з точки зору комунікативно-функціонального підходу ці трансформації не дуже ефективні, бо базуються на нормативних звукових відповідностях.

- модуляція, або смисловий розвиток передбачає контекстуальну заміну, що часто зумовлено розбіжностями мовленнєвих норм і традицій у мовах оригіналу й перекладу [7, с. 28], наприклад:

(4) “All the others - Marlee, Vicky, my father, ЄМата Nonie - were just collateral damage” [19].«Решта - Марлі, Вікі, батько, Мама Ноні - усі вони стали гарматним м'ясом» [20].

У прикладі (4) використовується військовий термін “collateral damage”, що означає супутній збиток. У цьому контексті мається на увазі, що життя людей, про яких йдеться, малозначне на тлі великої мети.

Саме цей факт зумовив рішення перекладача використати лексичну модуляцію. У результаті чого в перекладі з'явився вираз гарматне м'ясо, що також має відношення до військових дій.

Як бачимо, транслітерація і транскрипція використовуються у передачі власних назв. кінг мова транслітерація переклад

При цьому, як видно з наведених прикладів, перекладач часто використовує ці трансформації в парі (див. приклади (6); (7)).

- транслітерація і транскрипція - відтворення форми лексичної одиниці тексту оригіналу за допомогою літер та звуків мови перекладу. Так, під час транскрибування звукова форма слова відтворюється за допомогою фонем, а за транслітерації - за допомогою алфавіту мови перекладу [9, c. 210], наприклад:

(5) “07Huffy” [19]. «Гаффі» 2007» [20].

(6) “ Doug Clayton” [19]. «Даґ Клейтон» [20].

(7) “Wally World” [19]. «Воллі-ворлд» [20].

- калькування, яке полягає в тому, що складові частини слова або словосполучення у тексті оригіналу замінюються їхніми прямими відповідниками в тексті перекладу [22, с. 156], наприклад:

(8) “Paratroops from Hell” [19]. «Парашутисти з Пекла» [20]

(9) “The Broken Windmill” [19]. «Поламаний вітряк» [20].

Як бачимо із прикладів (8), (9), перекладач копіює структуру та склад лексеми оригіналу, що в деяких випадках веде до виникнення нового слова або словосполучення у мові перекладу. Саме тому калькування часто відносять до способів словотвору.

- антонімічний переклад, що полягає в заміні форми слова або словосполучення на протилежну, при цьому значення одиниці зберігається [7, с. 30], наприклад:

(10) “I became convinced that if my old wagon did shit the bed, it would do so there” [19].

«Я не сумнівався -- якщо мій старенький «Форд» гигнеться, то це станеться саме тут» [20]

У прикладі (10) дієслова «convinced» в англійській мові та «сумніватися» в українській мають протилежні значення, тому, щоб передати вихідну думку автора, перекладач використовує негативну форму дієслова «сумніватися».

- додавання слів, що полягає у додаванні в текст перекладу лексичних елементів, що відсутні в оригіналі, з метою правильної передачі смислу тексту оригіналу та/або дотримання мовленнєвих і мовних норм мови перекладу [7, с. 48], наприклад:

(11) “It was never rewritten, let alone published, because I lost it” [19].

«Відтоді я ніколи не переписував і не публікував це оповідання, бо загубив його» [20].

У прикладі (11) перекладач використовує одночасно дві трансформації: додавання та вилучення. На початку речення перекладач використовує прислівник «відтоді», якого не було у вихідному тексті, але він мався на увазі і був експлікованим перекладачем.

Водночас у перекладі вилучається дієприслівниковий зворот let alone як надлишковий, на думку перекладача.

- вилучення слів - усунення в тексті перекладу тавтологічних лексичних елементів, які за нормами мови перекладу є частинами імпліцитного смислу тексту [7, с. 50], наприклад:

(12) “Blake had no idea of what was going on, but he knew it was bad” [19].

«Блейк гадки не мав, що відбувається, але розумів: щось погане» [20].

У прикладі (12) перекладач опускає особовий займенник під час перекладу як семантично надлишковий. Отже, аналіз фактичного матеріалу свідчить, що для досягнення функціональної еквівалентності під час перекладу художнього тексту перекладач використовує лексико-семантичні перетворення з метою подолання розбіжностей у лексико-граматичних системах англійської та української мов, відмінностями їхніх стилістичних норм та правил синтагматичної сполучуваності лексем.

Порівняльний аналіз збірки оповідань С. Кінга «Ярмарок нічних жахіть» та їх перекладу на українську мову з точки зору їх граматико-синтаксичної відповідності свідчить, що «тільки незначна частина англійських та українських висловлювань має ідентичну синтаксичну структуру та порядок компонентів.

Більшість речень під час перекладу вимагає застосування граматичних трансформацій» [7, с. 22].

Причинами використання граматичних трансформацій виступають: розбіжності в будові мов, у наборі їхніх граматичних категорій, різний обсяг змісту граматичних форм, а також розбіжності в мовностилістичних нормах текстів мови оригіналу та мови перекладу.

(13) “Rather there was an ice-queen glamour about her that made Kat think of Ingrid Bergman” [19].

«Радше вона мала шарм Снігової королеви - це навіювало Кет думки про Інґрід Берґман» [20].

У прикладі (13) структура вихідного речення була повністю змінена. Замість складного синтаксичного звороту Rather there was an ice-queen glamour у тексті перекладу була використана проста синтаксична структура Радше вона мала шарм Снігової королеви.

Об'єднання речень, перетворення складного речення у вихідній мові в просте речення в мові перекладу або зміна синтаксичної структури вихідного речення під час перекладу за допомогою об'єднання декількох простих речень.