Прізвище Стрябко / Стряпко в документах австро-угорського, чехословацького та радянського періодів
У роботі простежено, як було зафіксоване прізвище Стрябко / Стряпко, поширене в селах Зняцьово та Червеньово сучасного Мукачівського району Закарпатської області, у документах австро-угорського, чехословацького та радянського періодів (1828-1981 рр.).
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.11.2022 |
| Размер файла | 4,7 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Размещено на http://allbest.ru
ПРІЗВИЩЕ СТРЯБКО / СТРЯПКО В ДОКУМЕНТАХ АВСТРО-УГОРСЬКОГО, ЧЕХОСЛОВАЦЬКОГО ТА РАДЯНСЬКОГО ПЕРІОДІВ
Чаварга А.П.
Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»
У статті проаналізовано варіанти фіксування прізвища Стрябко / Стряпко, поширеного в селах Зняцьово та Червеньово сучасного Мукачівського району Закарпатської області, у документах австро-угорського, чехословацького та радянського періодів. Часові межі дослідження охоплюють 150-річний період, а саме 1828-1981рр. Джерельною базою дослідження є церковні книги про народження, одруження та смерть у селах Зняцьово та Червеньово (1828-1951 рр.), книга реєстрації актів про смерть у селі Зняцьово (1922-1932 рр.), алфавітна книга реєстрації актів про смерть у селі Зняцьово (1895-1931 рр.), кадастрові карти села Зняцьово та книга обліку земельних ділянок жителів села Зняцьово за 1865 р., перший загальний перепис населення Чехословаччини 1921 р., особисті офіційні документи носіїв прізвища, зокрема свідоцтва про народження та одруження, паспорт громадянина СРСР, посвідчення про нагороду медаллю «Ветеран праці». У вказаних документах виявлено більше 30 варіантів написання прізвища Стрябко / Стряпко: Strapko, Strjapko, Sztabko, Sztrдbka, Sztrabko, Sztrдbkц, Sztrдka, Sztrapka, Sztrapkд, Sztrдpka, Sztrapko, Sztrapkц, Sztrдpko, Sztrdpkц, Sztrдpku, Sztrepko, Sztrjabko, Sztrjдbko, Sztrjдbkц, Sztrjapko, Sztrjдpkun, Sztrobko, Sztropko, Sztropkц, Sztrцpkц, Sztryapko, Sztryobko, Страпко, Стрябко, Стрявко, Стряпка, Стряпко, також Stropko, Stropkц та Строп- ко. Найуживанішими серед них були варіанти Sztrabko, Sztrдpka, Sztrapko, Sztrдpko, Sztrjabko, Sztrjapko, Страпко, Стряпко.
Крім того, з'ясовано, що прізвище Стрябко / Стряпко однаково побутувало в цих двох варіантах у селах Зняцьово та Червеньово в 20-х рр. ХІХ - другій половині ХХ ст. У результаті зроблено кілька припущень щодо походженння прізвища Стрябко / Стряпко, за одним з яких, ймовірно, воно походить від назви словацького міста Стропків, а його носії могли переселитися на Закарпаття; за іншим - воно може бути утворене від апелятива strop, оскільки характерною особливістю носіїв прізвища, які проживали у селах Зняцьово та Червеньово, є те, що вони вирізнялися високим зростом.
Ключові слова: Стрябко, Стряпко, прізвища закарпатських українців, українська антропоніміка, антропоніміка Закарпаття, село Зняцьово Мукачівського району Закарпатської області, село Червеньово Мукачівського району Закарпатської області.
Chavarha A.P.
THE SURNAME STRIABKO / STRIAPKO IN THE DOCUMENTS OF THE AUSTRO-HUNGARIAN, CZECHOSLOVAK AND SOVIET PERIODS
The article highlights how the surname Striabko / Striapko, common in the villages of Zniatsovo and Chervenyovo in the modern Mukachevo district of the Transcarpathian region, was recorded in the documents of the Austro-Hungarian, Czechoslovak and Soviet periods. The timeframe of the study covers a 150-year period, namely 1828-1981. The source base of the study is the church books on births, marriages and deaths in the villages of Zniatsovo and Chervenyovo (1828-1951), the book of registration of death certificates in the village of Zniatsovo (1922-1932), the alphabet book of registration of death certificates in the village of Zniatsovo (1895-1931), cadastral maps of the village of Zniatsovo, the first Czechoslovak Population Census of 1921, and personal official documents of the bearers of the surname, in particular birth and marriage certificates, passport of a citizen of the USSR, certificate of awarding the medal “Veteran of Labour”. In the above documents, the author has found more than 30 spellings of the surname Striabko / Striapko: Strapko, Strjapko, Sztabko, Sztrдbka, Sztrabko, Sztrдbkц, Sztrдka, Sztrapka, Sztrapkд, Sztrдpka, Sztrapko, Sztrapkц, Sztrдpko, Sztrдpkц, Sztrдpku, Sztrepko, Sztrjabko, Sztrjдbko, Sztrjдbkц, Sztrjapko, Sztrjдpkun, Sztrobko, Sztropko, Sztropkц, Sztrцpkц, Sztryapko, Sztryobko, Strapko, Striabko, Striavko, Striapka, Striapko, also Stropko, Stropkц and Stropko. The most used among them are the options Sztrabko, Sztrдpka, Sztrapko, Sztrдpko, Sztrjabko, Sztrjapko, Strapko, Striapko.
In addition, the researcher finds that the surname Striabko / Striapko was equally present in these two variants in the villages of Zniatsovo and Chervenyovo in the twenties of the 19th - second half of the 20th centuries. The author suggests that the surname Striabko / Striapko may be derived from the name of the Slovak town of Stropkiv, and its bearers may have moved to Transcarpathia. According to the second version, it may be derived from the appellative strop, because a characteristic feature of the bearers of the surname Striabko / Striapko, who lived in the villages of Znyatsiovo and Chervenyovo, is that they were tall.
Key words: Striabko, Striapko, surnames of Transcarpathian Ukrainians, Ukrainian anthroponymy, anthroponymy of Transcarpathia, Zniatsovo, village of Mukachevo district of Transcarpathian region, Chervenyovo, village of Mukachevo district of Transcarpathian region.
прізвище стрябко закарпатська документи австроугорський чехословацький радянський
Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду. З наданням необмеженого доступу до документів, які зберігаються в державних архівних установах України, відкриваються нові можливості для дослідження української антропоніміки. Попри наявність ґрунтовних антропонімічних словників Ю. Редька, П. Чучки, до яких щонайперше звертаються не тільки дослідники, але й ті, хто просто цікавиться походженням родової назви, все ж більш детально дослідити певне українське прізвище можливо тільки при уважному вивченні церковних та/або метричних книг, а також інших документів, що зберігаються в архівах. К. Римут зауважив: «Найліпшим способом аналізу прізвищ є докладне опрацювання кожного окремого прізвища. Тоді можна зайнятися не лише його історією, походженням, але й мовними змінами, які сталися в ньому» [цит. за: 10, 5].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зазвичай дослідники у своїх студіях висвітлюють походження не одного, а одразу декількох прізвищ, відомих в одному чи більше населених пунктах або на різних українських історичних землях. Однак подибуємо й такі, які цілком присвячені глибокому аналізу тільки однієї родинної назви. Насамперед нас цікавлять праці, що стосуються прізвищ, поширених на теренах Закарпаття. Наприклад, М. Лелекач в одному з чисел часопису Підкарпатського товариства наук «Зоря - Hajnal» за 1942 р. опублікував статтю «Зейкані (До исторіі фамиліі Зейкань)», у якій повідомляє, що перша письмова згадка прізвища Зейкань сягає 1455 року. Крім того, він вказує, як записували це прізвище угорською, латинською, українською та російською мовами в документах XV - XVIII ст. (Zekan, Zekany, Zekдny, Zeik, Zekдn; Зейканъ, Зеканъ; Зейкинъ, Зейконъ, Секанъ), і навіть простежує родовід Зейканів. На думку дослідника, прізвище Зейкань прийшло до нас із румунської мови [2]. Г. Стрипський у «Літературній неділі» в 1942-1943 рр., яку також видавало Підкарпатське товариство наук, опублікував дві статті, у яких торкається питань антропоніміки: «Ци есть справнымъ высловити прозвиско «Гомичко» звукомъ ґ, яко «Ґомичко»?» [1] та «По мадярсько Ilosvay - по руськи Ольшавський» [5]. У першій він вказує, що прізвище Гомичко (угорський варіант написання - Homicsko, місцевий розмовний варіант - Хомичко) походить від власного імені Хома (латинсько-грецьке Thomas), яке зазнало мадярського впливу. Також Г. Стрипський звертає увагу на те, що варіант Gomicskof (Gомичков), який ширився теренами історичного Закарпаття у 20-30-х роках ХХ ст., був витвором місцевих москвофілів [1]. У другій статті автор, хоча й висвітлює походження топонімів, однак висловлює таку думку: «По мадярськи Ilosvay - по руськи Ольшавський. Одно есть назвиско коренно-мадярское, а другое - правдиво-руськое - кто бы собі думавъ, что се два голузки одного и тогоже дерева? А всетаки правда, что мадярский поетъ 16-го столітя Ілошваі Петеръ а нашъ руський епископъ 18-го столітя (Мануїл (Михайло) Ольшавський. - А. Ч.) были собі родні братя - бодай филологично. Именно корінь ихъ есть спольный въ слові «ольха», якъ то заразъ увидиме» [5, 47]. Походженню окремих прізвищ, які поширені на інших українських територіях, присвячені пізніші праці. В. Лучик у статті «Походження прізвища Лучик» вказує, що цей антропонім міг виникнути на базі кількох слів: 1) відповідного слов'янського демінутива лучик; 2) демінутивної форми власного імені Лука; 3) індивідуального прізвиська Лучик відапеля- тивного чи відантропонімічного походження. Однак, на думку дослідника, найімовірніше, що прізвище Лучик походить від демінутива лучик, що означає «рід вішалки для шапок» [3]. А. Мукан і Т. Гаврилова розглядають різні версії походження прізвища Мукан та висувають власну, а саме, що антропонім Мукан є ономізованим апелятивом мокан («пастух»), запозиченим із молдавської мови [4].
Зауважимо, що раніше у статті «Особливості записів українською мовою в церковних книгах сіл Зняцьово та Червеньово» ми розглянули фонетико-орфографічні та морфологічні особливості записів українською мовою, зроблених парафіяльними священниками Церкви Успіння Пресвятої Богородиці сіл Зняцьово та Черве- ньово І. Слуком^ (1844-1855 рр.), Г. Чурговим (1855-1856 рр.), Й. Даниловичем (1856-188о рр.), С. Греньом (20.04.1920-17.12.1940 рр.), П. Мігалкою (з 01.04.1941 р.) у церковних книгах про народження, одруження та смерть у 1850-1859 рр., 1920-1946 рр. [6].
Формулювання мети і завдань статті. Мета статті - простежити, як було зафіксоване прізвище Стрябко / Стряпко, поширене в селах Зняцьово та Червеньово сучасного Мукачівського району Закарпатської області, у документах австро-угорського, чехословацького та радянського періодів (1828-1981 рр.).
Виклад основного матеріалу дослідження. П. Чучка у праці «Прізвища закарпатських українців. Історико-етимологічний словник» не тільки виводить походження прізвища Стрябко / Стряпко, але й зауважує, що ареалом його поширення є села Зняцьово, Червеньово та Великі Лучки Мукачівського району Закарпатської області: «Стрябко - Зняцьово. - Див. Стряпко. Стряпко - Червеньово, Вел. Лучки. Пор. пол. п-ща Strzqpko, Strzqbka, Strzqb та ін., які К. Римут виводить від пол. дієсл. strzqpic, strzqbic - торочити (Rymut II 499). < Імовірно, від місц. укр. апел. стряпка - “торочки” (Чопей 383) або стрямба - “т.с.” (Ужан.). Пор. ще стряпанина (Ж-Н 932)» [11, 538]. М. Майтан вказує, що прізвище Strapko є поширеним на території Центральної та Східної Словаччини. На думку дослідника, воно утворене від апелятива та вказує на певну зовнішню особливість носія, яка стала визначальною при номінації денотата [7, 41-49].
Також наведемо таку словникову статтю з «Етимологічного словника української мови»: «[страпи] (мн.) «безладно сплетені коси» Нед. [страшк] «дряпач, прилад для розпушування землі ЛЧерк; кілок, на якому сушать сіно О», [стра^ня] суха гілляста смерічка, на якій сушать сіно» О, [страпдчка] «кілок, на якому сушать сіно; гілки, на які нанизують суниці» О, [страшча] «кудлатий хмиз (ялівцю та ін.)» О, [стрдпки] «лахміття, дрантя» [стрдп'я] «тс.», [страті] (мн.) «обтріпані кінці тканини, одягу» Мо, [страпок] «обривок матерії чи полотна» Ме, [страпуля] «нечоса, особа, що ходить з розтріпаним волоссям» Нед, [стрепір'я] «кожушок качана кукурудзи» Гриц, [стрепіхй] «покуйовджене волокно; клапті» Нед, [стріпихи] «бахрома, торочки» Нед, [стріпки] «тс.» Нед, [стрьопи] «необрізані нитки в одязі» Чаб, [стряпки] «клапті, дрантя» Куз, [страпатий] «розтріпаний, розкуйовджений, обшарпаний Г; мохнайти, кошлатий, з наїжаченим, настов- берченим волоссям Нед; кудлатий, непричесаний О; шерехуватий Ме», [стрепехатий] «розтріпаний, кошлатий; обтріпаний» Куз, [стрепйй] «тс.» Нед, [стріпатий] «мохнатий, щетиничтий; з настовбурченим волоссям» Нед, [стріпіхатий] «розпатланий, розтріпаний, кудлатий» Мо, [стріпчастий] «обшитий бахромою, з торочками» Нед, [страпатися] «висотуватися (про край полотна); кошлататися (про поверхню)» Ме, [вйстропати] «висотати» Ж, обстріпати «обшарпати», [обстрьопати Ж] «тс.», [розстрапатися] «розпатлатися» Нед, [розстряпа- тися, розштрапатися] «тс.» тж, [розтрепіханий] «розпатланий, розтріпаний» Куз; - п. strz^p «клапоть», strz^pki (мн.) «торочки, бахрома (на тканині)», strz^piasty «обтріпаний, обшарпаний», strz^pic «робити торочки (на полотні), торочити (полотно)», strz^pic si§ «обтріпуватися», ч. strapec «китиця», tfapec «тс.», stfepiti «розмочалювати», ст. stfapiti se «стовбурчитися, наїжачуватися», слц. strap «шматок, ганчірка, лахміття», strapak «нечоса, людина з розтріпаним волоссям», strapan «тс.; (рідк.) кудлатий пес», (s)trapec «бахрома, торочки; шматок», strapkaf «рвати, шарпати на шматки; розплітати», ч. слц., strapaty «розтріпаний, розкуйовджений, розпатланий, нечесаний; обшарпаний; кучерявий»; - псл. [str^p-] «щось обтріпане»; - загальновизнаної етимології не має; здебільшого пов'язується з псл. tr^p-/str^p- «китиця, торочки; ганчірка; шмат» (укр. діал. р. тряпка) і псл. trepati «бити; смикати, рвати; трусити» (укр. [трепати] «трясти», тріпати «тс.»); менш обґрунтоване зіставлення з укр. стряпанйна, р. стряпать, стряпня, стряпчий або зближення з п. strup «струп; те, що вкриває, закриває; парші» (Brьckner 522-523). - Shevelov Hist. phonol. 651; Holub-Kop. 393; Варбот Этимология І985, 24-27; Zubaty St. a cl. II 173. - Пор. стрямби, тріпати, тряпка» [9, 432-433]. Звернемося й до праць словацьких вчених-мовознавців, наприклад, у «Словнику словацької мови» вказано: «strapka, -y, -piek z. паг expr maly kьsok niecoho, zdrap, chlp: Povrаzok na strapky potrhal. (Dobs.) Dva roky som u nich a este mi strapky nedali (Tim.) celkom nic mi nedali» [14]. Л. Кралік у «Короткому етимологічному словнику словацької мови» так виводить походження слова strap: «strap,ьtrzok` (od *17. stor.) * Psl. *strap-b (*strop-); sьvisi azda s psl. *trepati (^ trepat) - z vyznamoveho hl'adiska,nieco roztrepane, rozbite (na kusy)` >,nieco roztrhane; ьtrzok ap.`. Z odvodenrn: strapkaf,trhaf na male kьsky` (t. j. na strapy); strapec, povodne asi,roztrhany okraj, koniec` ($аІ so s-ami ap.), odtiaF,nieco spletene, zmotane, chumac` (L srsti), prenesene na sьkvetie a plody niektorych krovitych rastlrn ci stromov (s. hlohu, ribezli, hrozna), strapaty, najskor azda,majьci vytrcajьce ci schlpene vlasy`, z toho,neucesany`, a i. Pozri aj ^ driapat'» [12, 558]. Однак, на нашу думку, сучасний варіант прізвища Стрябко / Стряпко міг бути пов'язаний із апелятивом strop, про що свідчать різні варіанти написання прізвища, з якими можна ознайомитися далі, та індивідуальні особливості його носіїв, які проживали в селах Зняцьово та Червеньово, зокрема високий зріст: «strop odb. ,povala, plafon; najvyssia hranica niecoho` (od 18. stor.) * Psl. *stropb (*srop-); porovnava sa so stsev. hro/,pristresok (na lodi)`, stangl. hrof, angl. roof,strecha` a i. -vsetko od ide. *krдpo-,strecha`» [12, 562]. Порівняйте зі: «Стропач f. 1682: Stropacs Ivan - Заричово (UetC 88-59).^ Імовірно, укр. дериват із суфіксом -ач від апелятива стропа - “ворох”, “купа” (Гр ІІ 318) або від пол. stropa - “стеля” (Rymut II 494) [11, 537].
Оскільки ареалом поширення прізвища Стрябко / Стряпко в Закарпатті є такі села сучасного Мукачівського району, як Зняцьово та Червеньово, то щонайперше розглянемо, як воно зафіксоване в церковних та метричних книгах. Церковні книги про народження, одруження та смерть у селах Зняцьово та Червеньово (1828-1951 рр.), книги реєстрації актів про народження, одруження та смерть у селі Зня- цьово, а також алфавітні книги реєстрації актів про народження, одруження та смерть у селі Зняцьово зберігаються в Державному архіві Закарпатської області (фонд 1606 «Колекція церковних та метричних книг Закарпаття», опис 7 «Мукачівський район (1775-1958)»).
Зауважимо, що для ідентифікації особи, зокрема для того, щоб переконатися, що зміни у прізвищі могли стосуватися тієї самої людини, подаємо також, де це можливо, прізвище та ім'я чоловіка або дружини (у записах про народження, одруження чи смерть). У дужках вказуємо населений пункт, у якому проживав носій прізвища в цей період, та рік, коли зроблено запис. Якщо носії прізвища вказані як хрещені батьки або свідки на весіллі, - а в такому випадку місце їхнього проживання не зазначалося, - то ми наводимо в дужках тільки рік. Прізвище та ім'я носія відділяємо за допомогою тире від прізвища та імені чоловіка або дружини.
У «Церковній книзі про народження, одруження, смерть по селах Зняцьово, Червеньово. 07 січня 1828 р. - 29 березня 1853 р.» знаходимо такі записи про народження / хрещення: Mich Sztrabko (1828, 1829) (9, 3; 9, 4), Alexius Sztrabko (1830) (9, 6), Alexius Sztryobko - Anna Ruszin (Зняцьово, 1830) (9, 7), Sztrabko Sаndor - Ruszin Anna (Зняцьово, 1834) (9, 15), Sztrabko Olexa - Ruszin Anna (Зняцьово, 1835) (9, 19), Sztrabko Sandor - Ruszin Anna (Зняцьово, 1837) (9, 24), Sztrabko Mihaly - Maria Kurkey (Зняцьово, 1837) (9, 25), Kurkei Maria Sztrabko Mihaly hitvese (1839) (9, 29), Stabko Elek - Ruszin Anna (Зняцьово, 1840) (9, 30), Sztrabko Mihaly - KusturaMaria (Зняцьово, 1840) (9, 31), Kurkei Maria Sztrabko Mihaly hitvese (1841) (9, 34), Maria Sztrabko Mikla Janos hitvese (1841) (9, 34), Strabko Elek - Ruszin Anna (Зняцьово, 1842) (9, 36), Sztrabko Mihaly - Kurkei Maria (Зняцьово, 1843) (9, 40), Sztrabko Mihaly (1843) (9, 41), Sztrepko Maria (1844) (9, 41), Kurkej Maria Sztrjabko Mihaly neje (1845) (9, 45), Sztrjabko Mihдly - KusturaMaria (Зня- цьово, l846) (9, 47), Sztrjabko Mihдly (1848) (9, 51). У цій книзі вміщено й декілька записів про шлюб: juvenis Mich Sztrabko - Maria Kustura virgo (1831) (9, 55), Sztrobko Olexa (1837) (9, 68), цzvegy Dsavrei Janos - Sztrabko Anna цzvegy (1838) (9, 68), Sztrjabko Janos nцtelen - Resetarj Anna hajadon leдny (1848) (9, 76), Krajnik Gyцrgy - Sztrjabko Maria (1849) (9, 78), вдовець: Стрявко Алексій - вдова: Анна Гавртшка (1851) (9, 80), вдовець Стрябко Михаилъ - дтвица JyniaHa Анталик (1852) (9, 80). Зауважимо, що це єдина книга Церкви Успіння Пресвятої Богородиці сіл Зняцьово та Червеньово, у якій після записів про народження / хрещення вміщено й записи про одруження та смерть (спочатку вказується ім'я померлого, потім ім'я когось із батьків або чоловіка / дружини): Andreas Strabko - consors Anna (Зняцьово, 1829) (9, 87), Anna Stryapko vidua (Зняцьово, 1833) (9, 92), Jдnos - apja: Sztrabko Elek (Зняцьово, 1834) (9, 94), Sztrabko Jдnos - apja Elek (Зняцьово, 1835) (9, 95), Julianna - Spuria Anno Sztrabko (Зняцьово, 1839) (9, 100), Sztrabko Jдnos - apja Elek (Зняцьово, 1840) (9, 101), Sztrabko Maria - apja Elek (Зняцьово, 1841) (9, 102), Sztrjabko Eva - nehдi Varga Jдnos цzvegye (Зняцьово, 1844) (9, 108), Maria - annya Sztrjabko Anna (Зняцьово, 1847) (9, 114), Лопотей Анна - супружник Стряпко Алексій (Зняцьово, 1851) (9, 119), Еанъ Стрябко (Зняцьово, 1851) (9, 120). З 37 записів, у яких фігурують носії прізвища, варіант Sztrabko вживається 21 раз, Sztrjabko - 7, Sztryobko - 1, Sztabko - 1, Sztrepko - 1, Sztrobko - 1, Sztryapko - 1, Стрявко - 1, Стряпко - 1, Стрябко - 2. Усі варіанти прізвища Стрябко / Стряпко, зафіксовані в досліджених джерелах, подаємо далі в таблиці 2.
У «Церковній книзі про народження по селах Зняцьово, Червеньово. 20 травня 1854 р. - 26 грудня 1875 р.», на відміну від попередньої, вміщено тільки записи про народження / хрещення: Стряпко Марїа Крайникъ Георгіова жона (1854) (10, 2), Страпко Маріа (1855) (10, 7), Стряпко Михаил - Анталик Юла (Зняцьово, 1856) (10, 10), Марія Стряпко (1856) (10, 11), Крайник Георгїи - Стрябко Марія (Зняцьово, 1856) (10, 14), Страпко Маріа, також на цьому аркуші Стряпко Маріа (1857) (10, 20), Стряпко Михаил - Анталик Юліана (Зняцьово, 1857) (10, 21), Стряпко Маріа (1858) (10, 22), Krajnik Georg - Strjapko Maria (Зняцьово, 1859) (10, 31), Sztrjapko Michael - Antalik Julianna (Зняцьово, 1860) (10, 36), Sztrjapko Maria (1860) (10, 38), Maria Sztrjapko (1860) (10, 39), Sztrjapko Ivan (1860) (10, 41), Georgius Krajnik - Maria Sztrabko (Зняцьово, 1862) (10, 52), Sztrapko Joannes - Kiszpesta Maria (Зняцьово, 1862) (10, 53), Sztrapko Maria (1863) (10, 60; 10, 61), Sztrjapko Joan (1863) (10, 63), Sztrjapko Anna (1864) (10, 68), Krajnik Jurko - Sztrapko Maria (Зняцьово, 1864) (10, 73), Sztrjapko Maria (1864) (10, 73), Sztrjapko Joannes - Kiszpesta Maria (Зняцьово, 1864) (10, 74), Lenyovszki Basilius - Sztrjapko Helena (Зняцьово, 1864) (10, 74), Sztrapko Olena (1865) (10, 77), Sztrjapko Michael (1865) (10, 80), Sztrjapko Joannes (1866) (10, 82), Sztrapko Ivan (1866) (10, 84), Sztrjapko Helena (1866) (10, 86), Sztrjapko Joannes (1866) (10, 87), Sztrabko Maria (1866) (10, 88), Sztrapko
Michael - Tцtin Anna (Зняцьово, 1867) (10, 91), Hrдb Simeon - Sztrjapko Anna (Червеньово, 1867) (10, 91), Prokopa Basilius - Sztrjapko Olena (Червеньово,
1867) (10, 91), Sztrjapko Joannes - Kiszpesta Maria (Зняцьово, 1867) (10, 93), Krajnik Georg - Sztrjapko Maria (Зняцьово, 1867) (10, 94), Sztrjapko Michael - Szkucska Maria (Зняцьово, 1867) (10, 97), Sztrjapko Juliana (1867) (10, 98), Sztrjapko Anna (1868) (10, 103), Sztrjapko Joannes - Kiszpesta Maria (Зняцьово,
1868) (10, 105), Sztrjabko Julianna (1868) (10, 108), Siskovics Theodorus, Sztrjabko Anna (Зняцьово, 1869) (10, 110), Sztrjapko Julianna (1869) (10, 113), Hrab Simeon - Sztrjapko Anna (Червеньово, 1869) (10, 114), Sztrjapko Julianna (1869) (10, 115), Lenyovszki Basilius - Sztrjapko Olena (Зняцьово, 1869) (10, 116), Sztrjapko Michael - Szkucska Maria (Зняцьово, 1870) (10, 119), Krajnik Georgius - Sztrjapko Maria (Зняцьово, 1870) (10, 120), Sztrjapko Julianna (1870) (10, 123; 10, 124), Sztrjapko Helena (1871) (10, 128; 10, 130), Hrab Simeon - Sztrjapko Anna (Червеньово, 1871) (10, 128), Sztrjapko Joannes - Kiszpesta Maria (Зняцьово, 1871) (10, 130), Szidun Michael - Sztrjapko Julianna (Зняцьово, 1871) (10, 134), Sztrjapko Julianna (1871) (10, 135), Sztrjapko Julianna (1872) (10, 138), Sztrjapko Ivan (1872) (10, 141), Lenyцvszki Basilius - Sztrjapko Helena (Зняцьово, 1872) (10, 141), Hrab Simeon - Sztrjapko Anna (Червеньово, 1872) (10, 143), Krajnik Georgius - Sztrjapko Maria (Зняцьово, 1872) (10, 145), Sztrjapko Anna (1873) (10, 150), Sztrjapko Julianna (1873) (10, 151), Lenyovszki Basilius - Sztrjapko Helena (Зняцьово, 1873) (10, 152), Sztrjapko Michael - Szkucska Maria (Зняцьово, 1874) (10, 156), Sztrjapko Helena (1874) (10, 157), на цій же сторінці, але іншим почерком Sztrjabko Helena (10, 157), на наступній - Sztrjabko Julianna (1874) (10, 158), Sztrjapko Helena (1874) (10, 159), Szidun Michael - Sztrjapko Julianna (Зняцьово, 1874) (10, 159). У цій книзі ми зафіксували 67 записів, які стосуються носіїв прізвища. Найчастіше подибуємо такі варіанти написання прізвища: Sztrjapko - 45 разів, Sztrapko - 6, Sztrjabko - 4, Sztrabko - 2, Strjapko - 1, Стряпко - 6, Страпко - 2, Стрябко - 1.
У кадастрових картах села Зняцьова 1865 року знаходимо інформацію тільки про одного носія прізвища, який проживав у будинку під номером 178. На одній із карт він записаний як Strapko Miso (4, 5), а на другій - Sztrapko Miso (4, 31). Зауважимо, що в «Книзі обліку земельних ділянок жителів с. Зняцьово» за цей рік фіксуємо тільки один варіант написання, а саме Strapko Mihдly (2, 12; 2, 24; 2, 69; 2, 80; 2, 87; 2, 118).
Наступна церковна книга про народження / хрещення охоплює 24-річний період, а саме 18 січня 1876 р. - 19 січня 1898 р. Тут вміщено такі записи про носіїв прізвища Стрябко / Стряпко: Sztrjapko Julianna (1876) (11, 5), Sztrjapko Michael - Szkucska Maria (Зняцьово, 1877) (11, 8), Sztrjapko Anna (1877) (11, 8), Sztropko Julianna (1877) (11, 11), Sztrjapko Michael (1878) (11, 14), Sztrjapko Michael - Szkucska Maria (Зняцьово, 1878) (11, 16), Michael Szidun - Julianna Sztrapko (Зняцьово, 1878) (11, 16), Sztrapko Jula (1878) (11, 17), Sztrjabko Julia (1879) (11, 21), на цій же сторінці нижче - Sztrjapko Julia (11, 21),
Sztrjabko Jula (1879) (11, 23), Sztrjapko Julia (1879) (11, 28), Sztrjabko Julia Szidun Mihдlyne (1880) (11, 30), Sztrapko Michдly - Szkucska Maria (Зняцьово, 1880) (11, 31), Sztrjabko Julia Szidun Mihдlyne (1880) (11, 34), Sztrjabko Michдly - Szkucska Julia (Зняцьово, 1881) (11, 35), Sztrjabko Julia Szidun Mihдlyne (1881) (11, 36), Sztrjapko Jula Szidun Mihдlyne (1881) (11, 41), Sztrjapko Julia Szidun Mihдlyne (1882) (11, 48), Sztrjapko Mihдly - Bakaisza Pelagia (Зняцьово, 1883) (11, 51), Sztrjapko Julia Szidun Mihдlyne (1884) (11, 59; 11, 60; 11, 61), Sztrapko Mihдly - Bakaisza Polanya (Зняцьово, 1885) (11, 68), Sztrjabko Julia Magvanics Myhдlyne (1886) (11, 75), Sztrjapko Mihдly - Bakaisza Pelдgia (Зняцьово, 1886) (11, 76), Sztrjapko Julia ferj. Mercin Gyцrgyne (1888) (11, 94), Bakдjsza Pelдgia ferj. Sztrjдbko Mihдlyne (1888) (11, 98), Sztrдbka Mihдly (1889) (11, 103), SztrдbkaMih - Bдkдsza Pela (Зняцьово, 1889) (11, 110), Sztrдka Mihдly (1890) (11, 122), Sztrдbko Jula (1891) (11, 129), Sztrдbka Mihдly - Bдkдsza Pelagia (Зняцьово, 1892) (11, 136), Sztrдbka Peter - Jtik Mдria (Зняцьово, 1894) (11, 152), Sztrдpka Misa - Bakaisza Polanya (Зняцьово, 1894) (11, 156), Sztrjдpkun Mihдly (1895) (11, 163), Sztrдpka Peter - Jtik Mдria (Зняцьово, 1896) (11, 169), Sztrдpko Mihдly - Kurta Mдria (Червеньово, 1897) (11, 180), Sztrдbka Mihдly - Bдkдisza Polдnya (ліс, 1898) (11, 182). Частотність уживання різних варіантів прізвища є такою: Sztrjapko - 13, Sztrjabko - 7, Sztrдbka - 5, Sztrapko - 3, Sztrдpka - 2, Sztrдpko - 1, Sztrjдpkun - 1, Sztrapko - 1, Sztropko - 1, Sztrjдbko - 1, Sztrдbko - 1, Sztrдka - 1.
У «Церковній книзі про народження по с. Зняцьово. 03 січня 1899 р. - 27 грудня 1925 р.» знаходимо інформацію про хрещення дітей таких носіїв прізвища: Sztrдpka Mihдly - Kurta Mдria (Червеньово, 1900) (12, 9), Sztrдpko Mihдly - Kurta Mдria (Червеньово, 1902) (12, 30), Sztrдpko Miso (1902) (12, 35), Sztrдpka Miso - Kurta Mдria (Червеньово, 1904) (12, 53), Sztrдpko Mihдly - Kurta Mдria (Червеньово, 1908) (12, 95), Remeta Jдnos - Sztrдpko Mдria (Червеньово, 1910) (12, 107), Pдlya Andrдs - Sztrдpka Hдnya (Зняцьово, 1910) (12, 109), Sztrдpka Mдria (1910) (12, 109), Sztrдpku Jдnos - Varga Mдria (Зняцьово, 1912) (12, 127), Sztrдpka Mдria (1912) (12, 128), Remeta Jдnos - Sztrдpka Mдria (Черве- ньово, 1912) (12, 130), Antalik Andrдs - Sztrдpka Anna (Зняцьово, 1913) (12, 139), Sztrдpka Jдnos - Varga Mдria (Зняцьово, 1913) (12, 142), Sztrjдbko Anna (1914) (12, 154), Sztrдpko Mihдly (1914) (12, 156), Sztrдpka Mihдly - Kurta Mдria (Червеньово, 1915) (12, 165), Sztrдpka Mдria (1915) (12, 166), Sztrдpka Mihдly - Kurta Polдnya (Червеньово, 1919) (12, 185), Андрей Анталик - Анна Страпко (Зняцьово, 1921) (12, 213), Маріа Страпко (1921) (12, 216), Михаилъ Стряпко (1921) (12, 218), Михаилъ Страпко - Пелагіа Курта (Червеньово, 1921) (12, 221), Михаилъ Шкриба - Маріа Страпко (Червеньово, 1922) (12, 232), Василій Страпко - Юлі- анна Петричка (Зняцьово, 1922) (12, 237), Василій Страпко (1922) (12, 238). Серед 25 записів найуживанішим в цій книзі є варіант Sztrдpka - 11, далі Sztrдpko - 4, Sztrдpko - 1, Sztrдpku - 1, Sztrjдbko - 1, Страпко - 6, Стряпко - 1.
Окремо священники Церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Зняцьово сучасного Мукачівського району Закарпатської області вели книгу про одруження, яка охоплює період з 27 січня 1853 р. до 19 грудня 1931 р. включно. Тут є такі записи про одруження: Sztrjapko Joannes - Kiszpesta Maria (Зня- цьово, 1860) (14, 11), Sztrapko Michael - Totin Anna (у записі вказано, що носій прізвища народився в селі Чабанівці, а одружився у Зняцьові в 1862 р.) (14, 16), Lenyuvsky Basilius - Sztrjapko Olena (Зняцьово, 1864) (14, 20), Telihanics Michael - Sztrjapko Anna (Зняцьово, 1865) (14, 22), Hrab Simeon - Sztrjapko Anna (Зняцьово, 1866) (14, 23), Sztrjapko Michael - Szkucska Maria (Зняцьово, 1866) (14, 23), Szidun Michael - Sztrjapko Julianna (Зняцьово, 1867) (14, 25), Sztrjapko Joannes (1873) (14, 39), Sztrjapko Joannes - Hrab Mдria (народився в селі Дубрівці, одружився в селі Зняцьові в 1874 р.) (14, 40), Sztrjapko Elias Michaelis filius agricola - Gocza Anna Basilii fili vidua Michaelis Totin agricola (Зняцьово, 1876) (14, 45), Sztrjapko Mihдly fцldm. zseller - Bakaisza Pelagia цzv. zseller leдny (Зняцьово, 1881) (14, 57), Sztrjapko Mihдly (Зняцьово, 1882) (14, 58), Gojda /csaljapko/ Jдnos napszдmos - Sztrjapko Maria napszдmosnц (Зняцьово, 1883) (14, 61), Merczin Gyцrgy цzvegy fцldmivelц - Sztrjabko Jula (neh. Szidun Mihдly цzvegye (Зняцьово, 1887) (14, 71), SztrдbkaMihaly (1889) (14, 75), Sztrдbko Peter (Зняцьово, 1893) (14, 78), Sztrдpko Mihдly kondrдs nehai Sztrдpko Mihдly fia - Kurta Maria Kurta Janos leдnya (Червеньово, 1897) (14, 81), Kijak Andrдs - Gocza Anna, neh Sztrдpko Illes цzvegye (Червеньово, 1897) (14, 81), Sztrдpko Jдnos Mihдly fia (Зняцьово, 1907) (14, 90), Antalik Pдlya Andrдs - Sztrдpko Anna (Зняцьово, 1910) (14, 92), Sztrapka Mihдly Mihдly fia - Kurta Pelagia Jдnos Svab leдnya (Зняцьово, 1914) (14, 96), цzv Skriba Mihдly - цzv Sztrдpko Mдria neh Remeta Jдnos цzvegye (Червеньово, 1918) (14, 98), Михаилъ Страпко (1920) (14, 103), Василь Страпко земледтлецъ - Юлія Митричка (Зняцьово, 1921) (14, 108), також тут вказані батьки нареченого Петръ Страпко та Маріа Итикъ (14, 108), Анна Страпко (1921) (14, 110), Михаилъ Страпко (1922) (14, 113), 1оанъ Стряпко земледтл. - Анна Кокайко дом. (Зняцьово, 1931) (14, 137), батьками нареченого були 1оанъ Стряпко та Марія Варга (14, 137). Тут фіксуємо 30 згадок та такі варіанти написання (вказуємо й частотність уживання): Sztrjapko - 12 разів, Sztrдpko - 5, Sztrapko - 1, Sztrдpko - 1, Sztrjabko - 1, Sztrдbka - 1, Sztrдbko - 1, Sztrapka - 1, Страпко - 5, Стряпко - 2.
У Державному архіві Закарпатської області також зберігаються актові записи цивільного стану, зокрема алфавітні книги реєстрації записів про народження, одруження та смерть, завдяки яким можна знайти відповідні відомості у метричних книгах. В «Алфавітній книзі про реєстрацію смерті по с. Зняцьово за 1895-1931 рр.» знаходимо інформацію про смерть таких носіїв прізвища: Sztrapkд Helena (1903) (1, 202), Sztropko Gyцrgy (1911), Sztropko Gyцrgy (1913) (1, 204), Sztrapko Mihдly (1916), Sztrapko Mдria (1916) (1, 205), Sztrapko Mдria (1917), Sztrepko Mihдly (1919) (1, 206). Зазначмо, що варіант прізвища Sztropko схожий за написанням до назви словацького міста Стропків угорською мовою. М. Майтан у праці «Nazvy obd Slovenskej republiky (Vyvin v rokoch 1773-1997)» серед інших населених пунктів також простежує зміни у написанні назви цього міста: «2255 Stropkov SP/PV zemplin. 1964 pricl. o. Boksa (1957 vycl. o. Bana). 1773 Sztropko, Stropkow, 1786 Stropko, 1808 Sztropko, Stropkow, 1863-1913 Sztropko, 1920 - Stropkov» [13, 279]. Натомість І. Міхнович у «Краєзнавчому словнику русинів-українців. Пряшівщина» вказує: «Stropko (1404), Ztrupko (1410), Stropkouia, Stropkav (1424), Zthrobko (1490), Stropko (1619), Stropkowe (1773), Stropkov (1808), угор. Sztropko» [10, 481]. У книзі Е. Унґварі «Історія Стропкова та його замку» читаємо таке: «Походження назви Стропків, безумовно, слов'янське. Ймовірно, що воно походить від малоросійського (можливо, словацького) особового імені або прізвиська, утвореного від особового імені. Від імені Sztrophios, яке по-слов'янськи звучить як Строп, і могла утворитися назва Стропків <...> Отже, засновник міста, який дав йому назву, безумовно, був слов'янином» [8, 4]. З обережністю припускаємо, що закарпатоукраїнське прізвище Стрябко / Стряпко може походити від назви словацького міста Стропків, а його носії могли переселитися на Закарпаття. Про це свідчать особливості вимови угорською мовою варіантів цього прізвища, зафіксованих у досліджених документах (див. таблицю 1). Якби творення прізвища від вказаного топоніма відбувалося би на українському мовному ґрунті, то ми б отримали варіанти Стропкуський, Стропкувський, Стропківський - порівняймо зі словацьким Stropkovsky (рідкісне, укр. Стропковський). Якщо ж творення відбувалося на угорському мовному ґрунті, то тут продуктивним є закінчення -і: Sztropkai (укр. Стропкай). Однак у праці Л. Феєрпа- такі знаходимо запис латинською мовою: Paulus de Stropko (Bartfa, 1424) (17, 202; 17, 204; 17, 681).
Г. Стрипський зауважує, що в угорській мові іншомовне слово не могло закінчуватися коротким звуком [о], а тільки довгим [o:] (у статті автор позначає цей звук за допомогою літери о), також і в середині слів короткий [о] не міг вживатися. Але в руській мові, як вказує дослідник, угорському [o:] відповідає не [оу], а короткий [о] [1, 22]. Тому угорському варіанту Sztrдbkц мало б відповідати українське [страбпко], Sztrapko - [стропко], Sztrдpkц - [страпко], Sztrjдbkц - [стр'абпко], Sztropkц - [стропко], Sztrцpkц - [стропко], а наголос мав би падати на останній склад, хоча для угорської мови характерним є фіксований наголос, який падає на перший склад.
...Подобные документы
Дослідження композитних і відкомпозитних імен в прізвищах. Аналіз чоловічих християнських імен, які лежать в основах досліджуваних прізвищ. Суфіксація відкомпозитних імен. Польські, угорські, румунські, єврейські та інші запозичення в прізвищах.
статья [23,8 K], добавлен 18.12.2017Специфіка антропонімічної системи німецької мови. Методи дослідження антропоніміки. Передумови виникнення прізвищ. Прізвища в мові як важливий аспект розвитку німецької антропонімії. Імена греків і римлян. Узгодження між германськими та грецькими іменами.
курсовая работа [124,9 K], добавлен 12.11.2010Характеристика розвитку української топоніміки, особливості словотвору назв населених пунктів та водоймищ. Групи твірних основ і словотворчі форманти, які беруть участь у творенні топонімів та гідронімів на території Лисянського району Черкаської області.
курсовая работа [42,7 K], добавлен 13.01.2014Розгляд регіональної специфіки українських прізвищ Північної Донеччини, мотивованих слов’янськими автохтонними іменами, що уможливлює уточнення даних загальної системи прізвищевого антропонімікону України. Аналіз іменного словника в основах прізвиськ.
статья [24,0 K], добавлен 31.08.2017Родильна лексика як об’єкт лінгвістичного опису. Засоби номінації родильної лексики говірок Маневицького району Волинської області. Структурна організація та семантика обрядової лексики. Раціональні елементи народного досвіду, забобонні та магічні дії.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 19.09.2012Періодизація історії українського радянського мовознавства. Боротьба офіційної комуністичної політики проти української мови й культури початку 30-х років ХХ ст. Зародження української лінгвостилістики у 50—60-ті роки. Видатні українські мовознавці.
презентация [2,4 M], добавлен 27.04.2016Весільна лексика як об’єкт лінгвістичного опису. Назви весільної драми та її етапів у говірках Любешівського району Волинської області. Мотивація деяких монолексем на позначення назв весільної драми. Назви передвесільних і післявесільних етапів обряду.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 09.09.2012Витоки давньоукраїнського красномовства (Київська Русь), видатні оратори. "Повчання" Володимира Мономаха. Українське красномовство в ХІІІ-ХVІІ ст. Розвиток українського риторичного слова за часів панування Російської та Австро-Угорської імперій.
презентация [464,4 K], добавлен 21.10.2013Особенности и порядок написания предлога НЕ с существительными, прилагательными, наречиями на – о, – е. Дефисное написание наречий, основные грамматические принципы написания суффиксов. Речевые формулы, употребляющиеся в процессуальных документах.
контрольная работа [137,3 K], добавлен 04.05.2015Лексико-грамматические и синтаксические аспекты перевода, его экстралингвистические проблемы. Специфика номинации аббревиатур и специальной лексики в деловом документе. Анализ наиболее употребляемых стилистических средств в официально-деловых документах.
курсовая работа [87,2 K], добавлен 08.07.2015Правила написання автобіографії, приклад. Складні випадки керування в службових документах. Особливості узгодження географічних та інших назв з означувальним словом в офіційно-діловому мовленні. Основні правила правопису складних слів, приклади.
контрольная работа [21,0 K], добавлен 06.05.2009Изучение истории возникновения и этапов развития скорописи или вида письма, в котором появляются петли и росчерки, и в котором, ярче, чем в полууставе выражена индивидуальность почерка. Выносные буквы, сокращения в документах и книгах, знаки препинания.
контрольная работа [29,4 K], добавлен 20.03.2013Аналіз словотвірної структури жіночих прізвищевих назв на Волині ХІХ ст. Лінгвальні особливості формування спадкових антропонімів. Встановлення міри впливу позамовних чинників на виникнення прізвищ. Загальні тенденції української антропонімної системи.
статья [42,4 K], добавлен 31.08.2017Функции синонимов в письменной речи юриста. Типичные ошибки в деловых и процессуальных документах: неточный выбор синонимов, тавтология, плеоназм. Умение составления текста официального письма, ответов на запрос - основа эффективности работы юриста.
курсовая работа [28,8 K], добавлен 18.06.2009Фразовые глаголы в английском языке, роль адвербиального послелога в их составе. Фразовые глаголы в юридических документах, в языке средств массовой информации. Классификация фразовых глаголов и их семантика. Разряды и употребление фразовых глаголов.
курсовая работа [27,4 K], добавлен 27.10.2009Аналіз напрямів розвитку сучасної регіональної антропонімії України. Виявлення репертуару чоловічих і жіночих імен в українських та українсько-змішаних сім’ях села. Встановлення складу українського та українсько-змішаного іменника, темпів його оновлення.
статья [24,3 K], добавлен 20.09.2010Формування комунікативних умінь і навичок вільного володіння всіма засобами літературної мови як одне з основних конкретних завдань сучасної освіти. Проблема взаємодії діалектної та літературної мови, застосування діалектизмів у літературній мові.
реферат [25,2 K], добавлен 14.04.2011Вивчення інноваційних процесів в слов'янських мовах та особливості способів творення лексичних інновацій. Сукупність внутрішньомовних (інтралінгвальних) чинників створення нових слів. Семантико-стилістична характеристика новотворів Хмельницької області.
курсовая работа [58,4 K], добавлен 11.05.2009Вивчення типів запозичень, елементів чужої мови, які було перенесено до іншої мови в результаті мовних контактів. Огляд зберігання іноземними словами свого іншомовного походження у вигляді звукових, орфографічних, граматичних та семантичних особливостей.
курсовая работа [80,5 K], добавлен 21.11.2011Характеристика основних законів публічного виступу - комплексу знань, умінь і навичок оратора щодо підготовки і проголошення переконливої промови. Сутність тактики оратора - сукупності способів і засобів реалізації стратегії, розгортання й доведення тези.
контрольная работа [33,8 K], добавлен 23.08.2010
