Прізвище Стрябко/Стряпко в документах австро-угорського, чехословацького та радянського періодів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»

Прізвище стрябко / стряпко в документах австро-угорського, чехословацького та радянського періодів

Чаварга А.П.

Анотація

У статті проаналізовано варіанти фіксування прізвища Стрябко / Стряпко, поширеного в селах Зняцьо- во та Червеньово сучасного Мукачівського району Закарпатської області, у документах австро-угорського, чехословацького та радянського періодів. Часові межі дослідження охоплюють 150-річний період, а саме 1828-1981рр. Джерельною базою дослідження є церковні книги про народження, одруження та смерть у селах Зняцьово та Червеньово (1828-1951 рр.), книга реєстрації актів про смерть у селі Зняцьово (1922-1932 рр.), алфавітна книга реєстрації актів про смерть у селі Зняцьово (1895-1931 рр.), кадастрові карти села Зняцьово та книга обліку земельних ділянок жителів села Зняцьово за 1865 р., перший загальний перепис населення Чехословаччини 1921 р., особисті офіційні документи носіїв прізвища, зокрема свідоцтва про народження та одруження, паспорт громадянина СРСР, посвідчення про нагороду медаллю «Ветеран праці». У вказаних документах виявлено більше 30 варіантів написання прізвища Стрябко / Стряпко: Strapko, Strjapko, Sztabko, Sztrabka, Sztrabko, Sztrabko, Sztraka, Sztrapka, Sztrapka, Sztrapka, Sztrapko, Sztrapko, Sztrapko, Sztrapko, Sztrapku, Sztrepko, Sztrjabko, Sztrjabko, Sztrjabko, Sztrjapko, Sztrjapkun, Sztrobko, Sztropko, Sztropko, Sztropko, Sztryapko, Sztryobko, Страпко, Стрябко, Стрявко, Стряпка, Стряпко, також Stropko, Stropko та Строп- ко. Найуживанішими серед них були варіанти Sztrabko, Sztrapka, Sztrapko, Sztrapko, Sztrjabko, Sztrjapko, Страпко, Стряпко.

Крім того, з'ясовано, що прізвище Стрябко / Стряпко однаково побутувало в цих двох варіантах у селах Зняцьово та Червеньово в 20-х рр. ХІХ - другій половині ХХ ст. У результаті зроблено кілька припущень щодо походженння прізвища Стрябко / Стряпко, за одним з яких, ймовірно, воно походить від назви словацького міста Стропків, а його носії могли переселитися на Закарпаття; за іншим - воно може бути утворене від апелятива strop, оскільки характерною особливістю носіїв прізвища, які проживали у селах Зняцьово та Чер- веньово, є те, що вони вирізнялися високим зростом.

Ключові слова: Стрябко, Стряпко, прізвища закарпатських українців, українська антропоніміка, антропоніміка Закарпаття, село Зняцьово Мукачівського району Закарпатської області, село Червеньово Мукачівського району Закарпатської області.

Abstract

Chavarha A. P. The surname Striabko / Striapko in the documents of the Austro-Hungarian, Czechoslovak and Soviet periods. The article highlights how the surname Striabko / Striapko, common in the villages of Zniatsovo and Chervenyovo in the modern Mukachevo district of the Transcarpathian region, was recorded in the documents of the Austro-Hungarian, Czechoslovak and Soviet periods. The timeframe of the study covers a 150-year period, namely 1828-1981. The source base of the study is the church books on births, marriages and deaths in the villages of Zniatsovo and Chervenyovo (1828-1951), the book of registration of death certificates in the village of Zniatsovo (1922-1932), the alphabet book of registration of death certificates in the village of Zniatsovo (1895-1931), cadastral maps of the village of Zniatsovo, the first Czechoslovak Population Census of 1921, and personal official documents of the bearers of the surname, in particular birth and marriage certificates, passport of a citizen of the USSR, certificate of awarding the medal “Veteran of Labour”. In the above documents, the author has found more than 30 spellings of the surname Striabko / Striapko: Strapko, Strjapko, Sztabko, Sztrabka, Sztrabko, Sztrabko, Sztraka, Sztrapka, Sztrapka, Sztrapka, Sztrapko, Sztrapko, Sztrapko, Sztrapko, Sztrapku, Sztrepko, Sztrjabko, Sztrjabko, Sztrjabko, Sztrjapko, Sztrjapkun, Sztrobko, Sztropko, Sztropko, Sztropko, Sztryapko, Sztryobko, Strapko, Striabko, Striavko, Striapka, Striapko, also Stropko, Stropko and Stropko. The most used among them are the options Sztrabko, Sztrapka, Sztrapko, Sztrapko, Sztrjabko, Sztrjapko, Strapko, Striapko.

In addition, the researcher finds that the surname Striabko / Striapko was equally present in these two variants in the villages of Zniatsovo and Chervenyovo in the twenties of the 19th - second half of the 20th centuries. The author suggests that the surname Striabko / Striapko may be derived from the name of the Slovak town of Stropkiv, and its bearers may have moved to Transcarpathia. According to the second version, it may be derived from the appellative strop, because a characteristic feature of the bearers of the surname Striabko / Striapko, who lived in the villages of Znyatsiovo and Chervenyovo, is that they were tall.

Key words: Striabko, Striapko, surnames of Transcarpathian Ukrainians, Ukrainian anthroponymy, anthroponymy of Transcarpathia, Zniatsovo, village of Mukachevo district of Transcarpathian region, Chervenyovo, village of Mukachevo district of Transcarpathian region.

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду. З наданням необмеженого доступу до документів, які зберігаються в державних архівних установах України, відкриваються нові можливості для дослідження української антропоніміки. Попри наявність ґрунтовних антропонімічних словників Ю. Редька, П. Чучки, до яких щонайперше звертаються не тільки дослідники, але й ті, хто просто цікавиться походженням родової назви, все ж більш детально дослідити певне українське прізвище можливо тільки при уважному вивченні церковних та/або метричних книг, а також інших документів, що зберігаються в архівах. К. Римут зауважив: «Найліпшим способом аналізу прізвищ є докладне опрацювання кожного окремого прізвища. Тоді можна зайнятися не лише його історією, походженням, але й мовними змінами, які сталися в ньому» [цит. за: 10, 5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зазвичай дослідники у своїх студіях висвітлюють походження не одного, а одразу декількох прізвищ, відомих в одному чи більше населених пунктах або на різних українських історичних землях. Однак подибуємо й такі, які цілком присвячені глибокому аналізу тільки однієї родинної назви. Насамперед нас цікавлять праці, що стосуються прізвищ, поширених на теренах Закарпаття. Наприклад, М. Лелекач в одному з чисел часопису Підкарпатського товариства наук «Зоря - Hajnal» за 1942 р. опублікував статтю «ЗейканЬ (До исторіЬ фамиліЬ Зейкань)», у якій повідомляє, що перша письмова згадка прізвища Зейкань сягає 1455 року. Крім того, він вказує, як записували це прізвище угорською, латинською, українською та російською мовами в документах XV - XVIII ст. (Zekan, Zekany, Zekany, Zeik. Zekan; Зейканъ, Зеканъ; Зейкинъ, Зейконъ, Секанъ), і навіть простежує родовід Зейканів. На думку дослідника, прізвище Зейкань прийшло до нас із румунської мови [2]. Г Стрипський у «Літературній неділі» в 1942-1943 рр., яку також видавало Підкарпатське товариство наук, опублікував дві статті, у яких торкається питань антропоніміки: «Ци есть справнымъ высловити прозвиско «Гомичко» звукомъ ґ, яко «Ґомичко»?» [1] та «По мадярськи Ilosvay - по руськи Ольшавський» [5]. У першій він вказує, що прізвище Гомичко (угорський варіант написання - Homicsko, місцевий розмовний варіант - Хомичко) походить від власного імені Хома (латинсько-грецьке Thomas), яке зазнало мадярського впливу. Також Г. Стрипський звертає увагу на те, що варіант Gomicskof (Оомичков), який ширився теренами історичного Закарпаття у 20-30-х роках ХХ ст., був витвором місцевих москвофілів [1]. У другій статті автор, хоча й висвітлює походження топонімів, однак висловлює таку думку: «По мадярськи Ilosvay - по руськи Ольшавський. Одно есть назвиско коренно-мадярское, а другое - правдиво-руськое - кто бы собі думавъ, что се два голузки одного и тогоже дерева? А всетаки правда, что мадярский поетъ 16-го столЬтя Ілошваі Петеръ а нашъ руський епископъ 18-го столЬтя (Мануїл (Михайло) Ольшавський. - А. Ч.) были собЬ роднЬ братя - бодай филологично. Именно корЬнь ихъ есть спольный въ словЬ «ольха», якъ то заразъ увидиме» [5, 47]. Походженню окремих прізвищ, які поширені на інших українських територіях, присвячені пізніші праці. В. Лучик у статті «Походження прізвища Лучик» вказує, що цей антропонім міг виникнути на базі кількох слів: 1) відповідного слов'янського демінутива лучик; 2) демінутивної форми власного імені Лука; 3) індивідуального прізвиська Лучик відапеля- тивного чи відантропонімічного походження. Однак, на думку дослідника, найімовірніше, що прізвище Лучик походить від демінутива лучик, що означає «рід вішалки для шапок» [3]. А. Мукан і Т Гаврилова розглядають різні версії походження прізвища Мукан та висувають власну, а саме, що антропонім Мукан є ономізованим апелятивом мокан («пастух»), запозиченим із молдавської мови [4].

Зауважимо, що раніше у статті «Особливості записів українською мовою в церковних книгах сіл Зняцьово та Червеньово» ми розглянули фонетико-орфографічні та морфологічні особливості записів українською мовою, зроблених парафіяльними священниками Церкви Успіння Пресвятої Богородиці сіл Зняцьово та Черве- ньово І. Слуком^ (1844-1855 рр.), Г Чурговим (1855-1856 рр.), Й. Даниловичем (1856-1880 рр.), С. Греньом (20.04.1920-17.12.1940 рр.), П. Мігал- кою (з 01.04.1941 р.) у церковних книгах про народження, одруження та смерть у 1850-1859 рр., 1920-1946 рр. [6].

Формулювання мети і завдань статті. Мета статті - простежити, як було зафіксоване прізвище Стрябко / Стряпко, поширене в селах Зняцьово та Червеньово сучасного Мукачівського району Закарпатської області, у документах австро-угор- ського, чехословацького та радянського періодів (1828-1981 рр.).

Виклад основного матеріалу дослідження. П. Чучка у праці «Прізвища закарпатських українців. Історико-етимологічний словник» не тільки виводить походження прізвища Стрябко / Стряпко, але й зауважує, що ареалом його поширення є села Зняцьово, Червеньово та Великі Лучки Мукачівського району Закарпатської області: «Стрябко - Зняцьово. - Див. Стряпко. Стряпко - Червеньово, Вел. Лучки. Пор. пол. п-ща Strzepko, Strz^bka, Strzeb та ін., які К. Римут виводить від пол. дієсл. strzcpic, strzcbic - торочити (Rymut II 499). Імовірно, від місц. укр. апел. стряпка - “торочки” (Чопей 383) або стрямба - “т.с.” (Ужан.). Пор. ще стряпанина (Ж-Н 932)» [11, 538]. М. Майтан вказує, що прізвище Strapko є поширеним на території Центральної та Східної Словаччини. На думку дослідника, воно утворене від апелятива та вказує на певну зовнішню особливість носія, яка стала визначальною при номінації денотата [7, 41-49].

Також наведемо таку словникову статтю з «Етимологічного словника української мови»: «[страпи] (мн.) «безладно сплетені коси» Нед. [страпак] «дряпач, прилад для розпушування землі ЛЧерк; кілок, на якому сушать сіно О», [страпаня] суха гілляста смерічка, на якій сушать сіно» О, [страпачка] «кілок, на якому сушать сіно; гілки, на які нанизують суниці» О, [страпача] «кудлатий хмиз (ялівцю та ін.)» О, [страпки] «лахміття, дрантя» [страп'я] «тс.», [страті] (мн.) «обтріпані кінці тканини, одягу» Мо, [страпок] «обривок матерії чи полотна» Ме, [страпуля] «нечоса, особа, що ходить з розтріпаним волоссям» Нед, [стрепір'я] «кожушок качана кукурудзи» Гриц, [стрепіхй] «покуйовджене волокно; клапті» Нед, [стріпихи] «бахрома, торочки» Нед, [стріпки] «тс.» Нед, [стрьопи] «необрізані нитки в одязі» Чаб, [стряпки] «клапті, дрантя» Куз, [страпатий] «розтріпаний, розкуйовджений, обшарпаний Г; мохнайти, кошлатий, з наїжаченим, настов- берченим волоссям Нед; кудлатий, непричесаний О; шерехуватий Ме», [стрепехатий] «розтріпаний, кошлатий; обтріпаний» Куз, [стрепйй] «тс.» Нед, [стріпатий] «мохнатий, щетиничтий; з настовбурченим волоссям» Нед, [стріпіхатий] «розпатланий, розтріпаний, кудлатий» Мо, [стріпчастий] «обшитий бахромою, з торочками» Нед, [страпатися] «висотуватися (про край полотна); кошлататися (про поверхню)» Ме, [вйстропати] «висотати» Ж, обстріпати «обшарпати», [обстрьопати Ж] «тс.», [розстрапатися] «розпатлатися» Нед, [розстряпа- тися, розштрапатися] «тс.» тж, [розтрепіханий] «розпатланий, розтріпаний» Куз; - п. strzcp «клапоть», strzcpki (мн.) «торочки, бахрома (на тканині)», strzcpiasty «обтріпаний, обшарпаний», strzcpic «робити торочки (на полотні), торочити (полотно)», strzcpic sic «обтріпуватися», ч. strapec «китиця», tfapec «тс.», strepiti «розмочалювати», ст. strapiti se «стовбурчитися, наїжачуватися», слц. strap «шматок, ганчірка, лахміття», strapak «нечоса, людина з розтріпаним волоссям», strapan «тс.; (рідк.) кудлатий пес», (s)trapec «бахрома, торочки; шматок», strapkal' «рвати, шарпати на шматки; розплітати», ч. слц., strapaty «розтріпаний, розкуйовджений, розпатланий, нечесаний; обшарпаний; кучерявий»; - псл. [strcp-] «щось обтріпане»; - загальновизнаної етимології не має; здебільшого пов'язується з псл. trcp-/strcp- «китиця, торочки; ганчірка; шмат» (укр. діал. р. тряпка) і псл. trepati «бити; смикати, рвати; трусити» (укр. [трепати] «трясти», тріпати «тс.»); менш обґрунтоване зіставлення з укр. стряпанйна, р. стряпать, стряпня, стряпчий або зближення з п. strup «струп; те, що вкриває, закриває; парші» (Bruckner 522-523). - Shevelov Hist. phonol. 651; Holub-Kop. 393; Варбот Этимология 1985, 24-27; Zubaty St. a cl. II 173. - Пор. стрямби, тріпати, тряпка» [9, 432-433]. Звернемося й до праць словацьких вчених-мовознавців, наприклад, у «Словнику словацької мови» вказано: «strapka, -y, -piek z. паг. expr maly kusok niecoho, zdrap, chlp: Povrozok na strapky potrhal. (Dobs.) Dva roky som u nich a este mi strapky nedali (Tim.) celkom nic mi nedali» [14]. Л. Кралік у «Короткому етимологічному словнику словацької мови» так виводить походження слова strap: «strap,utrzok` (od *17. stor.) * Psl. *strap-b (*strop-); suvisi azda s psl. *trepati (^ trepat) - z vyznamoveho hl'adiska,nieco roztrepane, rozbite (na kusy)` >,nieco roztrhane; utrzok ap.`. Z odvodenin: strapkaf,txhal na male kusky` (t. j. na strapy); strapec, povodne asi,roztrhany okraj, koniec` (раї so s-ami ap.), odtiaF,nieco spletene, zmotane, chumac` (i. srsti), prenesene na sukvetie a plody niektorych krovitych rastlin ci stromov (s. hlohu, ribezli, hrozna), strapaty, najskor azda,majuci vytrcajuce ci schlpene vlasy`, z toho,neucesany`, a i. Pozri aj ^ driapat'» [12, 558]. Однак, на нашу думку, сучасний варіант прізвища Стрябко / Стряпко міг бути пов'язаний із апеляти- вом strop, про що свідчать різні варіанти написання прізвища, з якими можна ознайомитися далі, та індивідуальні особливості його носіїв, які проживали в селах Зняцьово та Червеньово, зокрема високий зріст: «strop odb. ,povala, plafon; najvyssia hranica niecoho` (od 18. stor.) * Psl. *stropb (*srop-); porovnava sa so stsev. hrb/pristresok (na lodi)`, stangl. hrof angl. roof,,strecha a i. -vsetko od ide. *krapo-,strecha`» [12, 562]. Порівняйте зі: «Стропач f. 1682: Stropacs Ivan - Заричово (UetC 88-59).Ч Імовірно, укр. дериват із суфіксом -ач від апелятива стропа - “ворох”, “купа” (Гр ІІ 318) або від пол. stropa - “стеля” (Rymut II 494) [11, 537].

Оскільки ареалом поширення прізвища Стрябко / Стряпко в Закарпатті є такі села сучасного Мукачівського району, як Зняцьово та Червеньово, то щонайперше розглянемо, як воно зафіксоване в церковних та метричних книгах. Церковні книги про народження, одруження та смерть у селах Зняцьово та Червеньово (1828-1951 рр.), книги реєстрації актів про народження, одруження та смерть у селі Зня- цьово, а також алфавітні книги реєстрації актів про народження, одруження та смерть у селі Зняцьово зберігаються в Державному архіві Закарпатської області (фонд 1606 «Колекція церковних та метричних книг Закарпаття», опис 7 «Мукачівський район (1775-1958)»).

Зауважимо, що для ідентифікації особи, зокрема для того, щоб переконатися, що зміни у прізвищі могли стосуватися тієї самої людини, подаємо також, де це можливо, прізвище та ім'я чоловіка або дружини (у записах про народження, одруження чи смерть). У дужках вказуємо населений пункт, у якому проживав носій прізвища в цей період, та рік, коли зроблено запис. Якщо носії прізвища вказані як хрещені батьки або свідки на весіллі, - а в такому випадку місце їхнього проживання не зазначалося, - то ми наводимо в дужках тільки рік. Прізвище та ім'я носія відділяємо за допомогою тире від прізвища та імені чоловіка або дружини.

У «Церковній книзі про народження, одруження, смерть по селах Зняцьово, Червеньово. 07 січня 1828 р. - 29 березня 1853 р.» знаходимо такі записи про народження / хрещення: Mich Sztrabko (1828, 1829) (9, 3; 9, 4), Alexius Sztrabko (1830) (9, 6), Alexius Sztryobko - Anna Ruszin (Зняцьово, 1830) (9, 7), Sztrabko Sаndor-Ruszin Anna (Зняцьово, 1834) (9, 15), Sztrabko Olexa-Ruszin Anna (Зняцьово, 1835) (9, 19), Sztrabko Sandor - Ruszin Anna (Зняцьово, 1837) (9, 24), Sztrabko Mihaly - Maria Kurkey (Зняцьово, 1837) (9, 25), Kurkei Maria Sztrabko Mihaly hitvese (1839) (9, 29), Stabko Elek - Ruszin Anna (Зняцьово, 1840) (9, 30), Sztrabko Mihaly - Kustura Maria (Зняцьово, 1840) (9, 31), Kurkei Maria Sztrabko Mihaly hitvese (1841) (9, 34), Maria Sztrabko Mikla Janos hitvese (1841) (9, 34), Strabko Elek - Ruszin Anna (Зняцьово, 1842) (9, 36), Sztrabko Mihaly - Kurkei Maria (Зняцьово, 1843) (9, 40), Sztrabko Mihaly (1843) (9, 41), Sztrepko Maria (1844) (9, 41), Kurkej Maria Sztrjabko Mihaly neje (1845) (9, 45), Sztrjabko Mihaly - KusturaMaria (Зня- цьово, 1846) (9, 47), Sztrjabko Mihaly (1848) (9, 51). У цій книзі вміщено й декілька записів про шлюб: juvenis Mich Sztrabko - Maria Kustura virgo (1831) (9, 55), Sztrobko Olexa (1837) (9, 68), ozvegy Dsavrei Janos - Sztrabko Anna ozvegy (1838) (9, 68), Sztrjabko Janos notelen - Resetarj Anna hajadon leany (1848) (9, 76), Krajnik Gyorgy - Sztrjabko Maria (1849) (9, 78), вдовець: Стрявко Алексій - вдова: Анна Гаврпшка (1851) (9, 80), вдовець Стрябко Михаилъ - дпвица Jуліана Анталик (1852) (9, 80). Зауважимо, що це єдина книга Церкви Успіння Пресвятої Богородиці сіл Зняцьово та Червеньово, у якій після записів про народження / хрещення вміщено й записи про одруження та смерть (спочатку вказується ім'я померлого, потім ім'я когось із батьків або чоловіка / дружини): Andreas Strabko - consors Anna (Зняцьово, 1829) (9, 87), Anna Stryapko vidua (Зняцьово, 1833) (9, 92), Janos - apja: Sztrabko Elek (Зняцьово, 1834) (9, 94), Sztrabko Janos - apja Elek (Зняцьово, 1835) (9, 95), Julianna - Spuria Anno Sztrabko (Зняцьово, 1839) (9, 100), Sztrabko Janos - apja Elek (Зняцьово, 1840) (9, 101), Sztrabko Maria - apja Elek (Зняцьово, 1841) (9, 102), Sztrjabko Eva - nehai Varga Janos ozvegye (Зняцьово, 1844) (9, 108), Maria - annya Sztrjabko Anna (Зняцьово, 1847) (9, 114), Лопотей Анна - супружник Стряпко Алексій (Зняцьово, 1851) (9, 119), Нанъ Стрябко (Зняцьово, 1851) (9, 120). З 37 записів, у яких фігурують носії прізвища, варіант Sztrabko вживається 21 раз, Sztrjabko - 7, Sztryobko - 1, Sztabko - 1, Sztrepko - 1, Sztrobko - 1, Sztryapko - 1, Стрявко - 1, Стряпко - 1, Стрябко - 2. Усі варіанти прізвища Стрябко / Стряпко, зафіксовані в досліджених джерелах, подаємо далі в таблиці 2.

У «Церковній книзі про народження по селах Зняцьово, Червеньово. 20 травня 1854 р. - 26 грудня 1875 р.», на відміну від попередньої, вміщено тільки записи про народження / хрещення: Стряпко Марїа Крайникъ Георгіова жона (1854) (10, 2), Страпко Маріа (1855) (10, 7), Стряпко Михаил - Анталик Юла (Зняцьово, 1856) (10, 10), Марія Стряпко (1856) (10, 11), Крайник Георгїи - Стрябко Марія (Зняцьово, 1856) (10, 14), Страпко Маріа, також на цьому аркуші Стряпко Маріа (1857) (10, 20), Стряпко Михаил - Анталик Юліана (Зня- цьово, 1857) (10, 21), СтряпкоМаріа (1858) (10, 22), Krajnik Georg - Strjapko Maria (Зняцьово, 1859) (10, 31), Sztrjapko Michael - Antalik Julianna (Зняцьово, 1860) (10, 36), Sztrjapko Maria (1860) (10, 38), Maria Sztrjapko (1860) (10, 39), Sztrjapko Ivan (1860) (10, 41), Georgius Krajnik - Maria Sztrabko (Зняцьово, 1862) (10, 52), Sztrapko Joannes - Kiszpesta Maria (Зняцьово, 1862) (10, 53), Sztrapko Maria (1863) (10, 60; 10, 61), Sztrjapko Joan (1863) (10, 63), Sztrjapko Anna (1864) (10, 68), Krajnik Jurko - Sztrapko Maria (Зняцьово, 1864) (10, 73), Sztrjapko Maria (1864) (10, 73), Sztrjapko Joannes - Kiszpesta Maria (Зняцьово, 1864) (10, 74), Lenyovszki Basilius - Sztrjapko Helena (Зняцьово, 1864) (10, 74), Sztrapko Olena (1865) (10, 77), Sztrjapko Michael (1865) (10, 80), Sztrjapko Joannes (1866) (10, 82), Sztrapko Ivan (1866) (10, 84), Sztrjapko Helena (1866) (10, 86), Sztrjapko Joannes (1866) (10, 87), Sztrabko Maria (1866) (10, 88), Sztrapko Michael - Totin Anna (Зняцьово, 1867) (10, 91), Hrab Simeon - Sztrjapko Anna (Червеньово, 1867) (10, 91), Prokopa Basilius - Sztrjapko Olena (Червеньово,

(10, 91), Sztrjapko Joannes - Kiszpesta Maria (Зняцьово, 1867) (10, 93), Krajnik Georg - Sztrjapko Maria (Зняцьово, 1867) (10, 94), Sztrjapko Michael - Szkucska Maria (Зняцьово, 1867) (10, 97), Sztrjapko Juliana (1867) (10, 98), Sztrjapko Anna (1868) (10, 103), Sztrjapko Joannes - Kiszpesta Maria (Зняцьово,

(10, 105), Sztrjabko Julianna (1868) (10, 108), Siskovics Theodorus, Sztrjabko Anna (Зняцьово, 1869) (10, 110), Sztrjapko Julianna (1869) (10, 113), Hrab Simeon - Sztrjapko Anna (Червеньово, 1869) (10, 114), Sztrjapko Julianna (1869) (10, 115), Lenyovszki Basilius - Sztrjapko Olena (Зняцьово, 1869) (10, 116), Sztrjapko Michael - Szkucska Maria (Зняцьово,

(10, 119), Krajnik Georgius - Sztrjapko Maria (Зняцьово, 1870) (10, 120), Sztrjapko Julianna (1870) (10, 123; 10, 124), Sztrjapko Helena (1871) (10, 128; 10, 130), Hrab Simeon - Sztrjapko Anna (Червеньово,

(10, 128), Sztrjapko Joannes - Kiszpesta Maria (Зняцьово, 1871) (10, 130), Szidun Michael - Sztrjapko Julianna (Зняцьово, 1871) (10, 134), Sztrjapko Julianna (1871) (10, 135), Sztrjapko Julianna (1872) (10, 138), Sztrjapko Ivan (1872) (10, 141), Lenyovszki Basilius - Sztrjapko Helena (Зняцьово, 1872) (10, 141), Hrab Simeon - Sztrjapko Anna (Червеньово,

(10, 143), Krajnik Georgius - Sztrjapko Maria (Зняцьово, 1872) (10, 145), Sztrjapko Anna (1873) (10, 150), Sztrjapko Julianna (1873) (10, 151), Lenyovszki Basilius - Sztrjapko Helena (Зняцьово, 1873) (10, 152), Sztrjapko Michael - Szkucska Maria (Зняцьово, 1874) (10, 156), Sztrjapko Helena (1874) (10, 157), на цій же сторінці, але іншим почерком Sztrjabko Helena (10, 157), на наступній - Sztrjabko Julianna (1874) (10, 158), Sztrjapko Helena (1874) (10, 159), Szidun Michael - Sztrjapko Julianna (Зняцьово, 1874) (10, 159). У цій книзі ми зафіксували 67 записів, які стосуються носіїв прізвища. Найчастіше подибуємо такі варіанти написання прізвища: Sztrjapko - 45 разів, Sztrapko - 6, Sztrjabko - 4, Sztrabko - 2, Strjapko - 1, Стряпко - 6, Страпко - 2, Стрябко - 1.

У кадастрових картах села Зняцьова 1865 року знаходимо інформацію тільки про одного носія прізвища, який проживав у будинку під номером 178. На одній із карт він записаний як Strapko Miso (4, 5), а на другій - Sztrapko Miso (4, 31). Зауважимо, що в «Книзі обліку земельних ділянок жителів с. Зня- цьово» за цей рік фіксуємо тільки один варіант написання, а саме Strapko Mihaly (2, 12; 2, 24; 2, 69; 2, 80; 2, 87; 2, 118).

Наступна церковна книга про народження / хрещення охоплює 24-річний період, а саме 18 січня 1876 р. - 19 січня 1898 р. Тут вміщено такі записи про носіїв прізвища Стрябко / Стряпко: Sztrjapko Julianna (1876) (11, 5), Sztrjapko Michael - Szkucska Maria (Зняцьово, 1877) (11, 8), Sztrjapko Anna (1877) (11, 8), Sztropko Julianna (1877) (11, 11), Sztrjapko Michael (1878) (11, 14), Sztrjapko Michael - Szkucska Maria (Зняцьово, 1878) (11, 16), Michael Szidun - Julianna Sztrapko (Зняцьово, 1878) (11, 16), Sztrapko Jula (1878) (11, 17), Sztrjabko Julia (1879) (11, 21), на цій же сторінці нижче - Sztrjapko Julia (11, 21), Sztrjabko Jula (1879) (11, 23), Sztrjapko Julia (1879) (11, 28), Sztrjabko Julia Szidun Mihalyne (1880) (11, 30), Sztrapko Michaly - Szkucska Maria (Зняцьово, (11, 31), Sztrjabko Julia Szidun Mihalyne (1880) (11, 34), SztrjabkoMichaly - Szkucska Julia (Зняцьово, (11, 35), Sztrjabko Julia Szidun Mihalyne (1881) (11, 36), Sztrjapko Jula Szidun Mihalyne (1881) (11, 41), Sztrjapko Julia Szidun Mihalyne (1882) (11, 48), Sztrjapko Mihaly - Bakaisza Pelagia (Зняцьово, 1883) (11, 51), Sztrjapko Julia Szidun Mihalyne (1884) (11, 59; 11, 60; 11, 61), Sztrapko Mihaly - Bakaisza Polanya (Зняцьово, 1885) (11, 68), Sztrjabko Julia Magvanics Myhalyne (1886) (11, 75), Sztrjapko Mihaly - Bakaisza Pelagia (Зняцьово, 1886) (11, 76), Sztrjapko Julia ferj. Mercin Gyorgyne (1888) (11, 94), Bakajsza Pelagia ferj. Sztrjabko Mihalyne (1888) (11, 98), Sztrabka Mihaly (1889) (11, 103), Sztrabka Mih - Bakasza Pela (Зняцьово, 1889) (11, 110), Sztraka Mihaly (1890) (11, 122), Sztrabko Jula (1891) (11, 129), Sztrabka Mihaly - Bakasza Pelagia (Зняцьово, 1892) (11, 136), Sztrabka Peter - Jtik Maria (Зняцьово, 1894) (11, 152), Sztrapka Misa - Bakaisza Polanya (Зняцьово, 1894) (11, 156), Sztrjapkun Mihaly (1895) (11, 163), Sztrapka Peter - JtikMaria (Зняцьово, 1896) (11, 169), Sztrapko Mihaly - Kurta Maria (Червеньово, 1897) (11, 180), Sztrabka Mihaly - Bakaisza Polanya (ліс, 1898) (11, 182). Частотність уживання різних варіантів прізвища є такою: Sztrjapko - 13, Sztrjabko - 7, Sztrabka - 5, Sztrapko - 3, Sztrapka - 2, Sztrapko - 1, Sztrjapkun - 1, Sztrapko - 1, Sztropko - 1, Sztrjabko - 1, Sztrabko - 1, Sztraka - 1.

У «Церковній книзі про народження по с. Зняцьово. 03 січня 1899 р. - 27 грудня 1925 р.» знаходимо інформацію про хрещення дітей таких носіїв прізвища: Sztrapka Mihaly - Kurta Maria (Черве- ньово, 1900) (12, 9), Sztrapko Mihaly - Kurta Maria (Червеньово, 1902) (12, 30), Sztrapko Miso (1902) (12, 35), Sztrapka Miso - Kurta Maria (Червеньово, 1904) (12, 53), Sztrapko Mihaly - Kurta Maria (Червеньово, 1908) (12, 95), Remeta Janos - Sztrapko Maria (Червеньово, 1910) (12, 107), Palya Andras - Sztrapka Hanya (Зняцьово, 1910) (12, 109), Sztrapka Maria (1910) (12, 109), Sztrapku Janos - Varga Maria (Зняцьово, 1912) (12, 127), Sztrapka Maria (1912) (12, 128), Remeta Janos - Sztrapka Maria (Черве- ньово, 1912) (12, 130), Antalik Andras - Sztrapka Anna (Зняцьово, 1913) (12, 139), Sztrapka Janos - Varga Maria (Зняцьово, 1913) (12, 142), Sztrjabko Anna (1914) (12, 154), Sztrapko Mihaly (1914) (12, 156), Sztrapka Mihaly - Kurta Maria (Червеньово, 1915) (12, 165), Sztrapka Maria (1915) (12, 166), Sztrapka Mihaly - Kurta Polanya (Червеньово, 1919) (12, 185), Андрей Анталик - Анна Страпко (Зняцьово, 1921) (12, 213), Маріа Страпко (1921) (12, 216), Михаилъ Стряпко (1921) (12, 218), Михаилъ Страпко - Пелагіа Курта (Червеньово, 1921) (12, 221), Михаилъ Шкриба - Маріа Страпко (Червеньово, 1922) (12, 232), Василій Страпко - Юлі- анна Петричка (Зняцьово, 1922) (12, 237), Василій Страпко (1922) (12, 238). Серед 25 записів найуживанішим в цій книзі є варіант Sztrapka - 11, далі Sztrapko - 4, Sztrapko - 1, Sztrapku - 1, Sztrjabko - 1, Страпко - 6, Стряпко - 1.

Окремо священники Церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Зняцьово сучасного Мукачівського району Закарпатської області вели книгу про одруження, яка охоплює період з 27 січня 1853 р. до 19 грудня 1931 р. включно. Тут є такі записи про одруження: Sztrjapko Joannes - Kiszpesta Maria (Зня- цьово, 1860) (14, 11), Sztrapko Michael - Totin Anna (у записі вказано, що носій прізвища народився в селі Чабанівці, а одружився у Зняцьові в 1862 р.) (14, 16), Lenyuvsky Basilius - Sztrjapko Olena (Зняцьово, 1864) (14, 20), Telihanics Michael - Sztrjapko Anna (Зняцьово, 1865) (14, 22), Hrab Simeon - Sztrjapko Anna (Зняцьово, 1866) (14, 23), Sztrjapko Michael - Szkucska Maria (Зняцьово, 1866) (14, 23), Szidun Michael - Sztrjapko Julianna (Зняцьово, 1867) (14, 25), Sztrjapko Joannes (1873) (14, 39), Sztrjapko Joannes - Hrab Maria (народився в селі Дубрівці, одружився в селі Зняцьові в 1874 р.) (14, 40), Sztrjapko Elias Michaelis filius agricola - Gocza Anna Basilii fili vidua Michaelis Totin agricola (Зняцьово, 1876) (14, 45), Sztrjapko Mihaly foldm. zseller - Bakaisza Pelagia ozv. zseller leany (Зняцьово, 1881) (14, 57), Sztrjapko Mihaly (Зняцьово, 1882) (14, 58), Gojda /csaljapko/ Janos napszamos - Sztrjapko Maria napszamosno (Зняцьово, 1883) (14, 61), Merczin Gyorgy ozvegy foldmivelo - Sztrjabko Jula (neh. Szidun Mihaly ozvegye (Зняцьово, 1887) (14, 71), SztrabkaMihaly (1889) (14, 75), Sztrabko Peter (Зняцьово, 1893) (14, 78), Sztrapko Mihaly kondras nehai Sztrapko Mihalyfia - Kurta Maria Kurta Janos leanya (Червеньово, 1897) (14, 81), Kijak Andras - Gocza Anna, neh Sztrapko Illes ozvegye (Червеньово, 1897) (14, 81), Sztrapko Janos Mihaly fia (Зня- цьово, 1907) (14, 90), Antalik Palya Andras - Sztrapko Anna (Зняцьово, 1910) (14, 92), Sztrapka Mihaly Mihaly fia - Kurta Pelagia Janos Svab leanya (Зня- цьово, 1914) (14, 96), ozv Skriba Mihaly - ozv Sztrapko Maria neh Remeta Janos ozvegye (Червеньово, 1918) (14, 98), Михаилъ Страпко (1920) (14, 103), Василь Страпко земледплецъ - Юлія Митричка (Зняцьово, 1921) (14, 108), також тут вказані батьки нареченого Петръ Страпко та Маріа Итикъ (14, 108), Анна Страпко (1921) (14, 110), Михаилъ Страпко (1922) (14, 113), 1оанъ Стряпко земледпл. - Анна Кокайко дом. (Зняцьово, 1931) (14, 137), батьками нареченого були 1оанъ Стряпко та Марія Варга (14, 137). Тут фіксуємо 30 згадок та такі варіанти написання (вказуємо й частотність уживання): Sztrjapko - 12 разів, Sztrapko - 5, Sztrapko - 1, Sztrapko - 1, Sztrjabko - 1, Sztrabka - 1, Sztrabko - 1, Sztrapka - 1, Страпко - 5, Стряпко - 2.

У Державному архіві Закарпатської області також зберігаються актові записи цивільного стану, зокрема алфавітні книги реєстрації записів про народження, одруження та смерть, завдяки яким можна знайти відповідні відомості у метричних книгах. В «Алфавітній книзі про реєстрацію смерті по с. Зняцьово за 1895-1931 рр.» знаходимо інформацію про смерть таких носіїв прізвища: Sztrapka Helena (1903) (1, 202), Sztropko Gyorgy (1911), Sztropko Gyorgy (1913) (1, 204), Sztrapko Mihaly (1916), Sztrapko Maria (1916) (1, 205), Sztrapko Maria (1917), Sztrepko Mihaly (1919) (1, 206). Зазначмо, що варіант прізвища Sztropko схожий за написанням до назви словацького міста Стропків угорською мовою. М. Майтан у праці «Nazvy obci Slovenskej republiky (Vyvin v rokoch 1773-1997)» серед інших населених пунктів також простежує зміни у написанні назви цього міста: «2255 Stropkov SP/PV zemplin. 1964 pricl. o. Boksa (1957 vycl. o. Bana). 1773 Sztropko, Stropkow, 1786 Stropko, 1808 Sztropko, Stropkow, 1863-1913 Sztropko, 1920 - Stropkov» [13, 279]. Натомість І. Міхнович у «Краєзнавчому словнику русинів-українців. Пряшівщина» вказує: «Stropko (1404), Ztrupko (1410), Stropkouia, Stropkav (1424), Zthrobko (1490), Stropko (1619), Stropkowe (1773), Stropkov (1808), угор. Sztropko» [10, 481]. У книзі Е. Унґварі «Історія Стропкова та його замку» читаємо таке: «Походження назви Стропків, безумовно, слов'янське. Ймовірно, що воно походить від малоросійського (можливо, словацького) особового імені або прізвиська, утвореного від особового імені. Від імені Sztrophios, яке по-слов'янськи звучить як Строп, і могла утворитися назва Стропків <...> Отже, засновник міста, який дав йому назву, безумовно, був слов'янином» [8, 4]. З обережністю припускаємо, що закарпатоукраїнське прізвище Стрябко / Стряпко може походити від назви словацького міста Стропків, а його носії могли переселитися на Закарпаття. Про це свідчать особливості вимови угорською мовою варіантів цього прізвища, зафіксованих у досліджених документах (див. таблицю 1). Якби творення прізвища від вказаного топоніма відбувалося би на українському мовному ґрунті, то ми б отримали варіанти Стропкуський, Стропкувський, Стропківський - порівняймо зі словацьким Stropkovsky (рідкісне, укр. Стропковський). Якщо ж творення відбувалося на угорському мовному ґрунті, то тут продуктивним є закінчення -і: Sztropkai (укр. Стропкай). Однак у праці Л. Феєрпа- такі знаходимо запис латинською мовою: Paulus de Stropko (Bartfa, 1424) (17, 202; 17, 204; 17, 681).

Г. Стрипський зауважує, що в угорській мові іншомовне слово не могло закінчуватися коротким звуком [о], а тільки довгим [o:] (у статті автор позначає цей звук за допомогою літери о), також і в середині слів короткий [о] не міг вживатися. Але в руській мові, як вказує дослідник, угорському [o:] відповідає не [бу], а короткий [о] [1, 22]. Тому угорському варіанту Sztrabko мало б відповідати українське [страбпко], Sztrapko - [стропко], Sztrapko - [страпко], Sztrjabko - [стр'абпко], Sztropko - [стропко], Sztropko - [стропко], а наголос мав би падати на останній склад, хоча для угорської мови характерним є фіксований наголос, який падає на перший склад.

У 1921 р. проведено перший загальний перепис населення Чехословаччини. Станом на 1921 р. у селі Червеньово проживали такі носії прізвища: Sztrapko Michail (на цьому ж аркуші, де вказано, хто є власником будинку під номером 58, він записаний як Sztrjapko Michail), Sztrapko Polanya (його дружина), Sztrapko Michail (їхній син) (15, 173) та Sztrjapko Michail (власник будинку під номером 16), Sztrjapko Maria (його дружина), Sztrjapko Petro, Sztrjapko Ivan, Sztrjapko Polanya, Sztrjapko Michail (їхні діти) (15, 129). У «Книзі реєстрації актів про смерть по с. Зня- цьово. 19 листопада 1922 р. - 28 травня 1932 р.» знаходимо запис про смерть Івана Стропка, сина Стропка Михайла, який був власником будинку під номером 58 та в переписі вказаний як Sztrapko Michail: Ivan Stropko, Michail Stropko (1925) (3, 48).

Таблиця 1 Особливості вимови варіантів прізвища Стрябко І Стряпко, зафіксованих у досліджених джерелах

Не можемо оминути й відомостей, вміщених у «Церковній книзі про народження по с. Чер- веньово. 01 серпня 1947 р. - 03 червня 1951 р.»: Николай Зеленук - Пелагія Стряпка (Червеньово, 1948) (13, 3), Георгій Стряпка (1948) (13, 3), Елена Стряпка (1948) (13, 3), Георгій Стряпко - Анна Левкай (Червеньово, 1948) (13, 4), Петръ Стряпка (1948) (13, 4), Пелагіа Стряпко (1948) (13, 5), Елена Стряпка (1950) (13, 14). На варіант Стряпка натрапляємо 5 разів, а на Стряпко - 2 рази.

П. Чучка вказує: «Офіційна письмова фіксація українських прізвищ часто спотворювала їх автентичне звучання, чим породжувала багато нових письмових варіантів прізвищ. Українське діловодство, яке прийшло в Карпати на зміну латинському, угорському і чеському, часто орієнтувалося саме на ті неточні чужомовні записи, чим породило нові варіанти написань, які суттєво різнилися від їх усного живорозмовного їх вигляду» [11, XVIII]. Однак, на нашу думку, за допомогою цих записів усе ж можна спробувати встановити, якою була вимова зафіксованих прізвищ. Порівняймо два записи: Kurta Tivodar Gyorgy fia - Szoroka Maria (1912) (12, 94) та Szaraka Peter neh. Peter fia - Nezbajlo Olena Andras leanya, тут же як свідок значиться Szoroka Andras (1918) (12, 97). Як бачимо, записувачі намагалися якомога точніше відобразити живорозмовний варіант прізвищ на письмі й шукали для цього відповідні графічні знаки, інша річ - були такі спроби успішними чи ні.

Найцікавішим, на нашу думку, є те, як та сама людина фігурувала в документах за австро-угор- ського, чехословацького та радянського режимів, а також у період незалежности України. Дідусь авторки, Стрябко Михайло Михайлович, народився 03.03.1919 р. у селі Червеньово. У записі про хрещення вказано, що його батьками є Sztrapka Mihaly - Kurta Polanya (Червеньово, 1919) (12, 185). У першому загальному переписі населення Чехо- словаччини, проведеному в 1921 р., він записаний як Sztrapko Michail (15, 157). У повторному свідоцтві про народження, виданому 19.09.1952 р., його записали як Стропко Мигаль (див. додаток 2), а у свідоцтві про шлюб, виданому 20.09.1953 р., - уже як Стрябко Михаил Михайлович (див. додаток 3). Посвідчення про нагородження медаллю «Ветеран праці» видано 22.05.1979 р. Стряпку Михайлу Михайловичу (див. додаток 4). 12.01.1998 р. у книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис про смерть Стрябка Михайла Михайловича. Зауважимо, що в селі Червеньово сучасного Мукачівського району Закарпатської області дружину Михайла Стрябка називали так: Анця Міша Стряпкового ([стр'апкового]), Анця Стряпкова ([стр'апкова]), також Анця Стряпкуля ([стр'апкул'а]), стара Анця Стряпкуля. Доньку носія прізвища кличуть Анця Стряпкуля, мала Анця Стряпкуля, також Анця Стряпкова дівка, мала Анця Міша Стряпки ([стр'апки]), а сина - Стряпкув ([стр'апкуу]), наприклад, Стряпкув Іван або Іван Стряпкув.

Таблиця 2 Частотність вживання різних варіантів прізвища Стрябко І Стряпко в церковних та метричних книгах

Що стосується сучасности, то завдяки інтерактивній «Карті поширення прізвищ України», яка є одним із проєктів товариства українських родо- відників «РІДНІ», вдалося з'ясувати, що станом на 2011-2013 рр. в Україні проживало 40 осіб із прізвищем Страпко, з них тільки 1 особа - на Закарпатті (5), 16 осіб із прізвищем Стропко, більшість із них на Закарпатті (6), 2 осіб із прізвищем Стрябко, з них 1 особа - у Мукачівському районі (7), 49 осіб із прізвищем Стряпко, з них 7 осіб - у Мукачівському та 1 особа - в Ужгородському районах (8). Додамо, що в сусідній Словаччині станом на 1995 р. проживало двоє носіїв прізвища Strapko, 3 - Strapko, 335 - Strapko, 26 - Stropko, 17 - Stropkovsky (16). прізвище документ радянський

Висновки та перспективи досліджень. Отже, нам вдалося виявити більше 30 варіантів написання прізвища Стрябко / Стряпко в документах першої половини ХІХ - другої половини ХХ ст.: Strapko, Strjapko, Sztabko, Sztrabka, Sztrabko, Sztrabko, Sztraka, Sztrapka, Sztrapka, Sztrapka, Sztrapko, Sztrapko, Sztrapko, Sztrapko, Sztrapku, Sztrepko, Sztrjabko, Sztrjabko, Sztrjabko, Sztrjapko, Sztrjapkun, Sztrobko, Sztropko, Sztropko, Sztropko, Sztryapko, Sztryobko, Страпко, Стрябко, Стрявко, Стряпка, Стряпко, окремо виділяємо Stropko, Stropko та Стропко. Най- вживанішими серед них були варіанти Sztrabko, Sztrapka, Sztrapko, Sztrapko, Sztrjabko, Sztrjapko, Страпко, Стряпко.

Крім того, ми з'ясували, що прізвище Стрябко / Стряпко однаково побутувало в цих двох варіантах у селах Зняцьово та Червеньово в 20-х рр. ХІХ - першій половині ХХ ст. Також припускаємо, що прізвище Стрябко / Стряпко може походити від назви словацького міста Стропків, а його носії могли переселитися на Закарпаття. За другою з версій, цей антропонім може бути утворений від апелятива strop, оскільки характерною особливістю носіїв прізвища, які проживали в селах Зняцьово та Черве- ньово, є те, що вони вирізнялися високим зростом.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в поглибленому вивченні власних імен, прізвищ і прізвиськ жителів сіл Зняцьово та Червеньово 20-х рр. ХІХ - першої половини ХХ ст.

Література

1. Біленький Я. (Стрипський Г.). Ци есть справнымъ высловити прозвиско «Гомичко» звукомъ ґ, яко «Ґомичко»? Литературна недпля. Унгваръ, 1943. Рочникъ ІІІ, ч. 2. С. 21-23.

2. Лелекачъ Н. (Лелекач М.) Зейкані (До исторіі фамиліі Зейкань). Зоря -Hajnal : часописъ Подкарпатского общества наукъ. Унгваръ, 1942. Рочникъ ІІ, ч. 1-2. С. 35-43.

3. Лучик В. Походження прізвища Лучик. Актуальні питання антропоніміки : збірник матеріалів наукових читань пам'яті Юліана Костянтиновича Редька / відп. ред. І. В. Єфименко; НАН України, Ін-т укр. мови. Київ : НАНУ, 2005. С. 147-153.

4. Мукан А., Гаврилова Т Зауваги до етимології антропоніма Мукан. Мовознавчий вісник : зб. наук. праць. Черкаси, 2013. Вип. 16-17. С. 13-20.

5. Стрипський Г По мадярськи Ilosvay - по руськи Ольшавський. Литературна недпля. Унгваръ, 1942. Рочникъ ІІ, ч. 6. С. 47-49.

6. Чаварга А. П. Особливості записів українською мовою у церковних книгах сіл Зняцьово та Червеньово. Науковий вісникДДПУ імені І. Франка. Серія : «Філологічні науки» (мовознавство). Дрогобич, 2020. № 14. С. 188-196.

7. Majtan M. Nase priezviska / techn. red. V. Radik. Bratislava : VEDA, 2018. 195 s.

8. Unghvary E. Stropko es varanak tortenete. Huszt, 1912.

Довідкова література

1. Етимологічний словник української мови : В 7 т. / ред. кол. : О. С. Мельничук (гол. ред.), В. Т Коломієць, Т Б. Лукінова, Г П. Півторак, В. Г Скляренко, О. Б. Ткаченко; укладачі : Р. В. Болдирєв, В. Т Коломієць, Т Б. Лукінова, О. С. Мельничук, В. Г Скляренко, І. А. Стоянов, А. М. Шамота. НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ : Наукова думка, 2006. Т 5 : Р-Т 705 с.

2. Міхнович І. Стропків (Струпків) - Stropkov. Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина / П. Алеш [та ін.]; голов. ред. Ф. Ковач. Пряшів : Союз русинів-українців Словацької Республіки, 1999. С. 481-482.

3. Чучка П. Прізвища закарпатських українців. Історико-етимологічний словник / П. Чучка ; наук. ред. В. Німчук. Львів : Світ, 2005. XLVIII, 701, [1] с.

4. Kralik L. Strucny etymologicky slovnik slovenciny / zodp. red. E. Borcin. Bratislava : VEDA, 2015. 704 s.

5. Majtan M. Nazvy obci Slovenskej republiky (Vyvin v rokoch 1773-1997) / zodp. red. J. Madarasova. Bratislava : VEDA, 1998. 600 s.

6. Slovnik slovenskeho jazyka / red. S. Peciar, kolektiv autorov : V Budovicova, K. Buzassyova, K. Habovstiakova, M. Hayekova, O. Kajanova, A. Keder, F. Kocis, S. Michalus, S. Peciar, M. Pisarcikova, V. Slivkova, E. Smieskova, M. Urbancok,

7. S. Vragas. Bratislava : Vydavatel'stvo SAV, 1964. IV S - U. 760 s.

Джерела ілюстративного матеріалу

1. Алфавітна книга реєстрації актів про смерть по с. Зняцьово. 1895-1931 рр. ДАЗО (Державний архів Закарпатської області). Ф. 1606. Оп. 7. Спр. 464. 297 (300) арк.

2. Книга обліку земельних ділянок жителів с. Зняцьово. 19 грудня 1865 р. ДАЗО (Державний архів Закарпатської області). Ф. 125. Оп. 1. Спр. 1650. 138 арк.

3. Книга реєстрації актів про смерть по с. Зняцьово. 19 листопада 1922 р. - 28 травня 1932 р. ДАЗО (Державний архів Закарпатської області). Ф. 1606. Оп. 7. Спр. 452. 199 арк.

4. Карти земельних ділянок кадастрового округу с. Зняцьово за 1865 р. ДАЗО (Державний архів Закарпатської області). Ф. 125. Оп. 1. Спр. 1655. 67 арк.

5. Церковна книга про народження, одруження, смерть по селах Зняцьово, Червеньово. 07 січня 1828 р. - 29 березня 1853 р. ДАЗО (Державний архів Закарпатської області). Ф. 1606. Оп. 7. Спр. 178. 121 арк.

6. Церковна книга про народження по селах Зняцьово, Червеньово. 20 травня 1854 р. - 26 грудня 1875 р. ДАЗО (Державний архів Закарпатської області). Ф. 1606. Оп. 7. Спр. 175. 165 арк.

7. Церковна книга про народження по селах Зняцьово, Червеньово. 18 січня 1876 р. - 19 січня 1898 р. ДАЗО (Державний архів Закарпатської області). Ф. 1606. Оп. 7. Спр. 180. 189 арк.

8. Церковна книга про народження по с. Зняцьово. 03 січня 1899 р. - 27 грудня 1925 р. ДАЗО (Державний архів Закарпатської області). Ф. 1606. Оп. 7. Спр. 183. 282 арк.

9. Церковна книга про народження по с. Червеньово. 01 серпня 1947 р. - 03 червня 1951 р. ДАЗО (Державний архів Закарпатської області). Ф. 1606. Оп. 7. Спр. 182. 21 арк.

10. Церковна книга про одруження по с. Зняцьово. 27 січня 1853 р. - 19 грудня 1931 р. ДАЗО (Державний архів Закарпатської області). Ф. 1606. Оп. 7. Спр. 179. 139 арк.

11. Червеньово. ДАЗО (Державний архів Закарпатської області). Ф. 849. Оп. 1. Спр. 145.

12. Databaza vlastnych mien a nazvov lokalit na Slovensku. Multi Language Pronunciation Dictionary of Proper Names and Place Names / red. M. Jack, kol. I. Aboltina, P Durco, K. Edwards, K. Jasem, Z. Kacic, P Kolar, J. Ludovik, P Pall. Podklady k projektu : Copernicus Programme, project COP-58 : ONOMASTICA-COPERNICUS DATABASE. CD ROM. Paris : ELRA, 1998.

13. Fejerpataky L. Magyarorszagi varosok regi szamadaskonyvei (Szelmeczbanya, Poszony, Beszterczebanya, Nagyszombat, Sopron, Bartfa es Kormoczbanya varosok leveltaraibol) / A Magyar Tud. Academia Tortenelmi Bizottsaganak megbizasabol kozli Fejerpataky Laslo lev. tag. Budapest : Kiadja a Magyar Tudomanyos Academia, 1885.

References

1. Bilenkyi, Ya. (Strypskyi, H.) (1943). Tsy est spravnym vyslovyty prozvysko “Homychko” zvukom g, yako “Gomychko”? [Is it correct to pronounce the nickname “Homychko” with the sound g, as “Gomychko”?]. Literaturna nedilia, III (2), 21-23 [in jazychie].

2. Lelekach, M. (1942). Zeikani (Do istorii prizvyshcha Zeikan) [The Zeikans (To the history of the surname Zeikan)]. Zoria -Hajnal: chasopys Pidkarpatskoho tovarystva nauk, II (1-2), 35-43 [in jazychie].

3. Luchyk, V. (2005). Pokhodzhennia prizvyshcha Luchyk [The origin of the surname Luchyk], Aktualni pytannia antroponimiky, zbirnyk materialiv naukovykh chytan pamiati Yuliana Kostiantynovycha Redka [Current issues of anthroponymy, a collection materials of scientific readings in the memory of Yulian Konstantinovich Redko] (pp. 147-153). I. V. Yefymenko (Ed.). Kyiv: Natsionalna akademiia nauk Ukrainy [in Ukrainian].

4. Mukan, A. & Havrylova, T. (2013). Zauvahy do etymolohii antroponima Mukan [Notes on the etymology of the anthroponym Mukan]. Movoznavchyi visnyk: zbirnyk naukovykhprats, 16-17, 13-20 [in Ukrainian].

5. Strypskyi, H. (1942). Po madiarsky Ilosvay - po rusky Olshavskyi [In Hungarian Ilosvay - in Ukrainian Olshavskyi]. Literaturnanedilia, II (6), 47-49 [in jazychie].

6. Chavarha, A. P. (2020). Osoblyvosti zapysiv ukrainskoiu movoiu u tserkovnykh knyhakh sil Zniatsovo ta Chervenovo [Peculiarities of records in the Ukrainian language in the church books of the villages of Znyatsiovo and Chervenyovo]. Naukovyi visnykDDPUimeniI. Franka. Seriia: Filolohichni nauky (movoznavstvo), 14, 188-196 [in Ukrainian].

7. Majtan, M. (2018). Nase priezviska [Our Surnames]. (V. Radik, Ed., 2nd ed.). Bratislava: VEDA, vydavatel'stvo Slovenskej akademie vied [in Slovak].

8. Unghvary, E. (1912). Stropko es varanak tortenete [History of Stropkov and its castle]. Huszt. Retrieved Oct. 19, 2021.

Dictionaries

1. Kolomiiets, V. T., Lukinova, T. B., Pivtorak, H. P., Skliarenko, V. H., Tkachenko, O. B. & Boldyriev, R. V., Kolomiiets, V. T., Lukinova, T. B., Melnychuk, O. S., Skliarenko, V. H., Stoianov, I. A., & Shamota, A. M. (2006). Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy [An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language]. O. S. Melnychuk (Ed.). (Vol. 5: R-T). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].

2. Mikhnovych, I. (1999). Stropkiv (Strupkiv) - Stropkov. F. Kovach (Ed.), Kraieznavchyi slovnyk rusyniv-ukraintsiv. Priashivshchyna [Local Lore Dictionary of Ruthenian-Ukrainians. Presov region]. Priashiv: Soiuz rusyniv-ukraintsiv Slovatskoi Respubliky, 481-482 [in Ukrainian].

3. Chuchka, P (2005). Prizvyshcha zakarpatskykh ukraintsiv Istoryko-etymolohichnyi slovnyk [Surnames of Transcarpathian Ukrainians. A Historical and Etymology Dictionary]. V. Nimchuk (Ed.). Lviv: Svit [in Ukrainian].

4. Kralik, L. (2015). Strucny etymologicky slovnlk slovenciny [Concise Etymological Dictionary of Slovak]. (E. Borcin, Ed., 1st ed). Bratislava: VEDA, vydavatel'stvo Slovenskej akademie vied [in Slovak].

5. Majtan, M. (1998). Nazvy obci Slovenskej republiky (Vyvin v rokoch 1773-1997) [Names of Municipalities of the Slovak Republic (Development in the years 1773-1997)]. (J. Madarasova, Ed., 1st ed.). Bratislava: VEDA, vydavatel'stvo Slovenskej akademie vied [in Slovak].

6. Budovicova, V., Buzassyova, K., Habovstiakova, K., Hayekova, M., Kajanova, O., Keder, A., Kocis, F., Michalus, S., Peciar, S., Pisarcikova, M., Slivkova, V, Smieskova, E., Urbancok, M., & Vragas, S. (1964). Slovnik slovenskeho jazyka [Dictionary ...