Лексико-фразеологічні особливості говірки села Тріскині Сарненського району Рівненської області

г) скопеЦ «викопана на полі й спеціальним чином утеплена, забезпечена продухом яма, у якій закопують на зиму буряки чи насінну картоплю»; ґ) зам'іежок «вузька цілинна смуга між обробленими, зораними полями, поросла травою, по якій пролягає стежка»; мабуть, межу власного поля співвідносили з розорою «борозною зробленою плугом або лопатою між двома полями або грядками», відповідно, стежка пролягала «за межею»; лексема розора вступає в синонімічні відношення з говірковою дол'інка «заглибина між грядками, викопана лопатою»;

2) найменування знарядь праці, господарських інструментів:

а) зал'іезн'ак «те саме, що заступ; звужена донизу залізна лопата для земляних робіт» (зал'іезн'ак < залізний); для позначення совкової лопати використовують слово шохл'а (шухл'а), що, імовірно, має стосунок до нім. Schaft «держак, стрижень, жердина», яке походить від schaben «скоблити», тобто «зчищати, знімати верхній шар чогось чим-небудь гострим»; появу варіантної форми можна пояснити побутуванням лексеми й у значенні «пропасниця, лихоманка» (пор.: шоб на те^ибе шухл'а напала); б) копаница, сапаница «те саме, що сапа; металева лопатка, насаджена перпендикулярно на дерев'яний держак, якою знищують бур'ян чи огортають (окопують) зазвичай картоплю»; в) прачка «саморобний пристрій для полоскання білизни на ставку чи річці, що являє собою дерев'яну дошку у формі рівнобедреної трапеції з вертикальними дерев'яними надбудовами з трьох боків, на яку ставали ногами, фіксуючи її, а об верхню частину вибивали прання»; г) гре^ибл'6нка «саморобний дерев'яний пристрій у формі совка, днище якого складається з продовгуватих щільних металевих зубів, за допомогою яких збирають ягоди чорниці»; нині наявна, так би мовити, удосконалена (і структурно, і функційно) модель цього пристрою, який отримав і нову назву комбаїн (ко^умбаїн) (пор.: брат¹ йагоди комбаїном (ко^умбаїном)); незалежно від того, збирають ягоди руками, гре^ибл 'онко^уйу чи комбаїном (ко^умбаїном), назва ще одного виробничого атрибута залишається незмінною впродовж, мабуть, уже більше, ніж століття: набирак «невелика посудина (глечик, слоїк, відерце тощо), яку прив'язують спереду на поясі й у яку збирають ягоди перед тим, як висипати їх у начиння більшого розміру (відро, коробку («тісно сплетений із тонкої лози, лубу і т. ін. спеціальний короб овальної форми»), лазбени^ек («те саме, що коробка, але зі сплетеною з такого самого матеріалу кришкою») тощо) «; лексемою коробка послуговуються й для називання звичайного коша, у який зазвичай копають (вибирають і т. ін.) картоплю.

Висновки й перспективи дослідження

Проілюстровані лексико-фразеологічні зразки відбивають специфіку регіонального світосприйняття, світогляду, а система смислів, пов'язаних з історією буття й традиціями регіону, експонує особливий код культури, розшифрування якого потребує чималих зусиль, бо змушує його носіїв орієнтуватися як у сфері коду, так і у сфері інформації, що передає цей код. Усебічне вивчення поліських говірок, які законсервували в собі давні елементи світогляду, потребує парадигматичного підходу, нового і теоретичного, і практичного осмислення багатьох фактів, їх системної, порівняльно-історичної інтерпретації, спеціальної лексикографічної праці. Однак це вже предмет дослідження подальших наукових розвідок.

Насамкінець зауважимо: попри наявність контактів, взаємодії й взаємовпливів діалектів залучений до аналізу матеріал дає змогу констатувати: говірка села Тріскині, що на Сарненщині, зберігає архаїчні (фонетичні, лексичні, семантичні, фразеологічні, словотвірні, граматичні й навіть акцентуаційні) особливості української мови. Їх скрупульозне вивчення це могутня зброя, здатна захистити етнокультурну ідентичність і навіть гарантувати національну безпеку, адже роль загальнонаціональної мови (як літературної, так і діалектної) у побудові й трансляції етнокультурної картини світу епохальна.

Список використаних джерел та літератури

1. Аркушин Г. Л. Західнополіська діалектологія: навч. посіб. Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. 257 с.

2. Бевзенко С. П. Українська діалектологія. Київ: Вища шк., 1980. 247 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. 1440 с.

4. Воронич Г. В. Західнополіський говір. Українська мова: енциклопедія. Київ, 2000. С. 181-182.

5. Гримашевич Г. І. Структура полісемічних назв одягу в середньополіських говірках. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2004. Вип. 14. С. 163-167.

6. Гриценко П. Ю. Українська діалектна лексика: реальність і опис (деякі аспекти). Діалектна лексика: лексикологічний, лексикографічний та лінгвогеографічний аспекти: матеріали доп. Міжнар. наук. конф. Глухів, 2005. С. 5-24.

7. Етимологічний словник української мови: у 7 т. Київ: Наук. думка, 1982-2006. Т. I-VI.

8. Євтушок О. Діалектна лексика Західного Полісся: структурно-семантична та ареальна характеристика. Волинь філологічна: текст і контекст. Луцьк, 2018. Вип. 9 (1). С. 40-47.

9. Євтушок О. Спостереження над лексикою говірок Рівненщини. URL: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/K M/pdfs/Magazine46-47-24.pdf (дата звернення: 10.06.2022).

10. Кобиринка Г., Рябець Л. Українська діалектологія: витоки та перспективи. Українська мова. 2018. № 4. С. 92-100.

11. Малафей М. Ліс рубають тріски летять. Сарненські новини. 30 жовтня 2014 р. URL: https://sarny.in.ua/content/2236 (дата звернення: 10.06.2022).

12. Мойсієнко В. М. Історична діалектологія української мови. Північне (поліське) наріччя: підручник. Київ, 2016. 284 с.

13. Никончук М. В. Північне наріччя. Українська мова: енциклопедія. Київ, 2000. С. 445-446.

14. Никончук М. В. Середньо-поліський говір. Українська мова: енциклопедія. Київ, 2000. С. 535-536.

15. Омельковець Р. С., Примак М. А. Лексика народної медицини в говірках Сарненського району Рівненської області. Закарпатські філологічні студії. Ужгород: Видавничий дім «Гельветика», 2018. Т. 1. Вип. 3. C. 3237.

16. Словник української мови: в 11 т. Київ: Наук. думка, 1970-1980. Т. 111. URL: http://sum.in.ua/ (дата звернення: 10.06.2022).

17. Списокъ населенныхъ мість Волынской губерніи. Житомірь: Волынская губернская типография, 1906. 219 с.

References (Translated &transliterated)

1. Arkushyn H. L. (2012). Zakhidnopoliska dialektolohiia: navch. posib [West Polissya dialectology: textbook]. Lutsk: Volyn. nats. un-t im. Lesi Ukrainky. 257 s. [in Ukrainian].

2. Bevzenko S. P. (1980). Ukrainska dialektolohiia [Ukrainian dialectology]. Kyiv: Vyshcha shk. 247 s. [in Ukrainian].

3. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (2004). [Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language] / uklad. i holov. red. V. T. Busel. Kyiv; Irpin: VTF «Perun». 1440 s. [in Ukrainian].

4. Voronych H. V. (2000). Zakhidnopoliskyi hovir [West Polissya dialect]. Ukrainska mova: entsyklopediia. Kyiv. S. 181-182. [in Ukrainian].

5. Hrymashevych H. I. (2004). Struktura polisemichnykh nazv odiahu v serednopoliskykh hovirkakh [The structure of polysemous names of clothing in the Middle Polish dialects]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Vyp. 14. S. 163-167. [in Ukrainian].

6. Hrytsenko P. Yu. (2005). Ukrainska dialektna leksyka: realnist i opys (deiaki aspekty) [Ukrainian dialect vocabulary: reality and description (some aspects)]. Dialektna leksyka: leksykolohichnyi, leksykohrafichnyi ta linhvoheohrafichnyi aspekty: materialy dop. Mizhnar. nauk. konf. Hlukhiv. S. 5-24 [in Ukrainian].

7. Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy (1982-2006). [Etymological dictionary of the Ukrainian language]: u 7 t. Kyiv: Nauk. dumka. T. I-VI. [in Ukrainian].

8. Yevtushok O. (2018). Dialektna leksyka Zakhidnoho Polissia: strukturno-semantychna ta arealna kharakterystyka [Dialect vocabulary of Western Polissya: structural-semantic and areal characteristics]. Volyn filolohichna: tekst i kontekst. Lutsk, 2018. Vyp. 9 (1). S. 40-47. [in Ukrainian].

9. Yevtushok O. Sposterezhennia nad leksykoiu hovirok Rivnenshchyny [Observation of the vocabulary of the dialects of Rivne region]. URL: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pd fs/Magazine46-47-24.pdf (data zvernennia: 10.06.2022). [in Ukrainian].

10. Kobyrynka H., Riabets L. (2018) Ukrainska dialektolohiia: vytoky ta perspektyvy [Ukrainian dialectology: origins and prospects]. Ukrainska mova. № 4. S. 92-100. [in Ukrainian].

11. Malafei M. Lis rubaiut trisky letiat [The forest is being cut down chips are flying]. Sarnenski novyny. 30 zhovtnia 2014 r. URL: https://sarny.in.ua/content/2236 (data zvernennia: 10.06.2022) [in Ukrainian].

12. Moisiienko V. M. (2016). Istorychna dialektolohiia ukrainskoi movy. Pivnichne (poliske) narichchia [Historical dialectology of the Ukrainian language. Northern (Polissya) dialect]: pidruchnyk. Kyiv. 284 s. [in Ukrainian].

13. Nykonchuk M. V. (2000). Pivnichne narichchia [Northern dialect]. Ukrainska mova: entsyklopediia. Kyiv. S. 445-446 [in Ukrainian].

14. Nykonchuk M. V. (2000). Serednopoliskyi hovir [Middle Polissya dialect]. Ukrainska mova: entsyklopediia. Kyiv. S. 535-536. [in Ukrainian].

15. Omelkovets R. S., Prymak M. A. (2018). Leksyka narodnoi medytsyny v hovirkakh Sarnenskoho raionu Rivnenskoi oblasti [Vocabulary of folk medicine in the dialects of Sarny district of Rivne oblast]. Zakarpatski filolohichni studii. Uzhhorod: Vydavnychyi dim «Helvetyka». T. 1. Vyp. 3. C. 32-37. [in Ukrainian].

16. Slovnyk ukrainskoi movy (19701980) [Dictionary of the Ukrainian language]: v 11 t. Kyiv: Nauk. Dumka. T. 1-11. URL: http://sum.in.ua/ (reference date: 10.06.2022). [in Ukrainian].

17. Spysokn naselennykhn mistb Volynskoi huberniy (1906) [List of populated places of the Volyn province]. Zhytomirn: Volynskaia hubernskaia typohrafyia. 219 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru