Семантика слова у дзеркалі теорії множин: кола Ейлера
Визначення типів відносин між множинами, постульованих у математиці. Перехід від однієї стадії еволюції семантики слова до іншої. Пояснення причини семантичних змін у слові. Еволюція семантичної множини слова "contamination" на індоєвропейському ареалі.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.03.2023 |
| Размер файла | 301,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Множина значень англ. слова MATCH спочатку мала один елемент «сірник», але оскільки склалося так, що одним з елементів, що почав виділятись в множині значень цього слова в англійському соціумі, стала їхня рівність, однаковість, то згодом за цією ознакою сформувались такі елементи, як «рівня», «пара», а затим і «шлюб» (to be a good match); «паруватися», «бути до пари» (to make a match); «одружитися», «брати шлюб» (they are well matched - «вони гарна пара»), а потім і узагальнюючий елемент «підходити», «бути відповідним» одне одному (пор. matchmaker - «сваха», рос. «сводня», себто та, хто підшукує рівних). Але водночас із ознаки рівності-однаковості почала розвиватися й інша, протилежна лінія елементів, які несли ідею протиставляння: «змагання», «матч», затим на фоні елемента «змагання» виділився елемент «гра» (у якому лінія змагання вже почала згасати, натомість почала висуватися на передній план лінія просто «гра» без будь-якого змагання). У свою чергу елемнент «змагання» не загас зовсім, а переріс навіть у елемент «протиставляння» і «протистояння» (to match one person against another) (Abbyy Lingvo x 5). Залишається тільки дивуватися такому detective story: на яку відстань «шлюб» «відстрибнув» від «сірника»; де залишився «сірник», а де опинилася «гра»! І все це відбулося у зоні перетину множин. Буденність наведених прикладів не повинна присипляти увагу дослідника і створювати ілюзію відсутності потреби у їх поясненні. Екстраполяція теорії множин на семантику слова дає можливість по-новому реінтерпретувати явища метонімії і метафори. Метонімія - це неусвідомлена субституція членів двох когнітивно віддалених множин, які предметно суміжно і симутьтанно перебувають поряд у межах однієї просторово-часової капсули «ОТТ» (“ось-тут-тепер»). Така субституція зазвичай здійснюється мовцем без тривалого обдумування, спонтанно, або з міркувань економії, часто несвідомо. Приклади: укр. «З'їж іще ложечку!» (ложка = каша); рос. у М. Гоголя: «...доедет то колесо, если б случилось, в Москву или не доедет?» (Гоголь, 1978: 27) (колесо = бричка); англ. “Underline the people in the text!” (people = names); у російському перекладі діалогу фільму «Муж посла»: «Вечером в отель придет курьер и постучит в дверь вашего номера. - Сколько ударов? - Три. - Какая длина ударов? - Два коротких и один долгий» (Фільм «Муж посла») (удар = временной промежуток). Такому акту, як «удар» не може бути притаманна предикація за ознакою протяжності у часі, тому тут елемент «удар» несвідомо і спонтанно субституюється елементом «довжина»). Метафора - це також субституція, але свідома, коли відбувається когнітивне стягнення віддалених членів двох семантичних множин, які ні предметно, ні симультанно не перебувають суміжно у межах спільної просторово-часової капсули «ОТТ». Тут відбувається штучне стягнення (семантична лігатура) двох множин шляхом свідомого і тривалого обдумування, тут мовець ретельно конструює субституцію, а не породжує її спонтанно.
Приклади: 1. У вірші В. Бурича «Формула полювання»: «Смуга горизонту /Птахи у чисельнику / Риби у знаменнику / Помножені на дріб пострілу / Та перемінний коефіцієнт вудочки / Дають витвір /Доступний кожній пересічі».
(Цит. за: Івін, 1996: 72) (горизонт = риска дробу, чисельник = небо, знаменник = вода, вудка = коефіцієнт). 2. У Шекспіра: Hamlet: “No, faith, not a jot, but to follow him thither with modesty° enough, and likelihood to lead it. As thus: Alexander died, Alexander was buried, Alexander returneth to dust, the dust is earth, of earth we make loam,° and why of that loam whereto he was converted might they not stop a beer barrel? Imperious° Caesar, dead and turned to clay, / Might stop a hole to keep the wind away. / O, that that earth which kept the world in awe / Should patch a wall t' expel the winter's flaw!” (Shakespeare, рядки 2003-2020; 3535-3540) (Alexander = dust = earth = clay = patch). Або в українському перекладі: «Всевладний Цезар перетлів на глину / Ним у стіні замазують щілину, - / Той, перед ким весь світ колись тремтів, / Рятує від зимових холодів...» (Шекспір, 1969: 284) (Цезар = глина).
Вражаючою видається еволюція індоєвропейської множини *gHAu, *gHAuH, *G'HEl («зів»; «відкрита ротова порожнина»), яка включає такі рефлекси: дінд. havate, huvanas, havaham («звати», «кликати»); дхорв. hovati («зберігати», «поміщати»); словацьке хоvаt ( «годувати»), хоуа -«їжа», «корм»; блр. діал. хаваць («утримувати», «годувати») (Етимологічний словник, 1985: 249, 285; Этимологический словарь, 1981: 86-87). Тут відношення між множинами графічно виглядатимуть так:
Діаграма ілюструє когнітивно-семантичний і геоісторичний «вибух» множини *gHAu, *gHAu3, *G'HEI, де горизонтальний ланцюг демонструє метонімічний розвиток множини «відкрита ротова порожнина», а вертикальний ланцюг демонструє появу нових більш абстрактних і більш метафоричних елементів, які виросли на фоні множини «вирощувати» і стали можливими вже на вищих щаблях розвитку суспільства. У результаті зближення (стягнення) кількох множин утворюється своєрідна когнітивно-гностична «молекула». У Х. Борхеса, є збірка поезій “El otro, el mismo” (1964) в укр. перекладі - «Інший, той самий», де однією з домінуючих є ідея, що все, що нам видається іншим, по суті, виявляється тим самим. Так от, у зоні перетину інше стає тим самим. У зоні перетину відбувається нерозрізнення-змішування двох членів множин, там все - те саме, диференціація починається за межами зони перетину. З іншого боку, зону перетину слід вважати зоною семантичної біфуркації (від лат. bis - furca - «точка роздвоєння гілок, вен»), де зароджується спочатку непомітна зміна, яка потім розноситься носіями мови у часі й просторі у різних напрямках - так зароджується полісемія і синонімія, загалом варіативність змісту слова. Таким чином, з семантичної точки зору зона перетину - це особлива зона, де відбувається як процес перцептивно-когнітивного маскування двох або більше елементів множин, їх інтегрування в один гештальт, так і процес зародження нової ознаки, а затим і її вирізнення. Можна сказати, що зона перетину містить у собі ген зміни. Вона є своєрідною eruption zone (англ. eruption - «виверження»), в якій зароджується і з якої вивергається семантична зміна.
Екстраполяція теорії множин на семантику слова дає можливість зробити важливий висновок: у розвиткові семантики слова кожна зміна відбувалась через перетин множин. У зоні перетину, так би мовити, у результаті семантичного «бродіння» утворюється множина синонімії, яка породжується сходженням двох множин полісемій. Тут, власне, ми можемо підгледіти, чи навіть бути присутніми при тому, як полісемія сходиться з синонімією, тут діє, сказати б, своєрідний «семантичний колайдер» (англ. wlUde «зіштовхуватись», «співударятись»). Тільки у ядерному (андронному) колайдері у зустрічних пучках зіштовхуються елементарні фізичні частки, а у семантичному - елементи у зустрічних семантичних пучках двох множин. Саме ця обставина лежить в основі етимологічного пошуку. Розвиток протознаків, історично розгортаючись, утворює своєрідну «семантичну квітку», або карту множин. Такий розвиток семантичного сюжету слова можна вважати маленькою візуальною поемою.
Таким чином, маємо візуалізацію ізоморфізму математики, фізики і лінгвістики. Можна стверджувати, що сукупність усіх мов світу - це всеохопна знакова гіперсистема, яка являє собою складну, багатокомпонентну агломерацію вербальних множин, сплетених ланцюгами перетину. За великим рахунком, перетин забезпечує взаємне розуміння у соціумі. Якщо б не було перетину, то взаєморозуміння щезло б. Саме такий випадок і описано у «Книзі Буття» у легенді про Вавилонську вежу: Бог захотів, щоб будівничі перестали розуміти один одного, і зробив так, щоб вони почали розмовляти різними мовами, тобто він, власне, забрав від них «семантичний перетин». Адже переклад як такий у часи, що описані Книзі Буття, був відсутній, і взаєморозуміння будівничих відбувалося через несвідому субституцію елементів семантичних множин слова. Наприклад, будівничий N1 казав будівничому N2 «Подай цеглу!», маючи на увазі «Принеси чи підніми цеглу!» (дай = принеси), або «Насип ґрунту!», маючи на увазі «Наклади глини!» (ґрунт = глина) тощо.
Висновки
Користь екстраполяції теорії множин на семантику слова полягає у тому, що вона: 1) дає можливість візуалізувати еволюцію людського мислення, ходи («нори») соціальної думки шляхом демонстрації найменших змістовних зсувів у семантичних множинах; 2) дає розуміння ієрархії (ментальної історії) утворення нових значень слова; 3) дає ключі для більш точної етимологізації лексем; 4) забезпечує можливість реінтерпретувати природу метонімії і метафори та візуалізувати їх; 5) дає можливість по-новому пояснити причини семантичних змін у слові; 6) визначає зону перетину множин, як таку, що становить психофізичну базу для несвідомого нерозрізнення або свідомої субституції їх елементів, що зумовлює розвиток семантики слова (полісемію), відтак спільну зону множин без перебільшення можна назвати «золотим перетином»; 7) зона перетину дає можливість зрозуміти механізм єднання і взаємодії двох домінуючих у мові стихій - полісемії і синонімії; 8) у дидактичному плані дає можливість учням: а) краще запам'ятовувати значення слів; б) розвивати асоціативну потужність свідомості на заняттях з розвитку вокабуляра (наприклад: знайдіть спільне між «амеба» і «сопрано», і учні дають правильну відповідь, наводячи ланцюг: амеба ^ живий організм ^ людина ^ жінка ^ голос ^ сопрано).
Список використаних джерел
1. Гоголь Н.В. Мертвые души. Киев: Веселка, 1978. 421 с.
2. Грюссер О.-Й., Грюссер-Корнельс У Зрение. Шмидт Р., Тевс Г. (ред.) Физиология человека. В 3-х томах. Том 1. Перев. с английского под ред. акад. П.Г Костюка. Москва: Мир, 1996. С. 235 - 274.
3. Диаграмма Венна. Википедия. URL: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%B3%D1%80 %D0%B0%D0%BC%D0%B0_%D0%92%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0. (дата звернення 31.10. 2020).
4. Етимологічний словник української мови в семи томах. Т. 2. Інститут мовознавства імені О.О. Потебні НАН України. Київ: Наукова думка, 1985. 569 с.
5. Івін О. А. Логіка: Експериментальний навчальний посібник для факультативних курсів за вибором учнів старших класів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій. Київ: АртЕк, 1996. 232 с.
6. Кант И. Метафизические начала естествознания. Предисловие. / Кант Иммануил. Соч. в 6-ти томах. Т. 6. Москва: Мысль, 1966. 742 c.
7. Панов Ф.И. Эскулапам с любовью. Киев: Деловой контакт, 2005. 286 с.
8. Рыбина А., Багаева И.В. Решение задач с помощью «Кругов Эйлера». МатериалыXVII школьной международной заочной научно-исследовательской конференции. Новосибирск: 2015. (с. 38-45). URL: https://sibac.info/archive/ shcool/XVII.pdf (дата звернення 31.10.2020).
9. Тищенко К.М. Основи мовознавства: Системний підручник. Київ: Київський університет, 2007. 308 c.
10. Фільм «Муж посла». Франція,1990. Перевод с французкого (Velle F. “Le Mari
11. de I'ambassadeur”. Koba Films). URL: https://kinozoom.pw/5031-muzh-posla-1990.html (дата звернення.
12. Шекспір Вільям. Твори. Переклад з англійської. Київ: Молодь, 1969. 471 с.
13. Этимологический словарь славянских языков. Праславянский лексический фонд. (Под редакцией О.Н. Трубачева). Вып. 8. Москва: Наука, 1981. 252 с.
14. Abbyy Lingvo x 5. Многофунциональный словарь с интерактивными возможностями. Москва: Компания ABBYY. Електронне видання, 2011. URL: http://softpacket.ru/abbyy-lingvo-x5-professionalnaya.html (дата звернення.
15. Harper Douglas. Online Etymology Dictionary, 2000. URL: https://www.etymonline.com/ (дата звернення.
16. Shakespeare William. The Tragedy of Hamlet, Prince of Denmark; George Mason University. 2003-2020. URL: https://www.opensourceshakespeare.org/views/plays/play_view.php?WorkID=hamlet&Scope=entire&pleasewait=1&msg =pl (дата звернення 04.11.2020).
17. Zadeh Lofti. Fuzzy Sets. Information and Control. Published by Elsevier Inc. 1965. № 8. P 338-353
References
1. Gogol' N.V. Mertvyye dushi. [Dead Souls]. Kyiv, Publishing House Veselka, 1978. 421 p.[in Russian].
2. Gryusser O.-Y., Gryusser-Kornel's. Zreniye. Shmidt R., Tevs G. (red.) Fiziologiya cheloveka. V 3-kh tomakh. Perev. s angliyskogo. [Gryusser O.-Y., Gryusser-Kornel's. Vision. Physiology of Man. 3 volumes. Transl. from English]. Moskow: Publishing House Mir, V. 1, 1996. pp. 235-274. [in Russian].
3. Diahramma Venna. Vikipediya. [Venn Diagram. Wikipedia]. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%9 6%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%D0%92%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0. (data zvernennya 31.10. 2020). [in Russian].
4. Etymolohichnyy slovnyk ukrayins'koyi movy v semy tomakh. [Etymological Dictionary of Ukrainian Language in 7 volumes. O. Potebnia Institute of Linguistics of National Academy of Sciences of Ukraine. Chief Editor O. S. Mel'nychuk]. Kyiv, Pudblishing House Naukova Dumka, V. 2. 1985. 569 p. [in Ukrainian].
5. Ivin O. A. Lohika: Eksperymental'nyy navchal'nyy posibnyk dlya fakul'tatyvnykh kursiv za vyborom uchniv starshykh klasiv zahal'noosvitnikh shkil, litseyiv, himnaziy. [Ivin O. A. Logic: Experimental Tutorial for elective Courses for the selection of High School students, Lyceums, Gymnasiums]. Kyiv: Publishing House ArtEk, 1996. 232 p. [in Ukrainian].
6. Kant I. Metafizicheskiye nachala estestvoznaniya. Predisloviye. Kant Immanuil. Soch. v 6-ti tomakh. T 6. [Kant Immanuel. Metaphysical Principles of Natural Science]. Moskow: Publishing House Mysl', V. 6, 1966. P 55-68. [in Russian].
7. Panov F.I. Eskulapam s liubov'u. [Panov F.I. To Aesculapiuses with Love]. Kiev: Publishing House Business Contact, 2005. 286 p. [in Russian]. Rybina A., Bagayeva I.V. Resheniye zadach s pomoshch'yu “Krugov Eylera”.
8. Materialy XVIIshkol'noymezhdunarodnoyzaochnoynauchno-issledovatel'skoykonferentsii. [Rybina A., Bagayeva I.V. Problem solving with the help of Euler's Circles. Materials of the XVII School International Correspondence Scientific
9. Research Conference]. Novosibirsk: 2015. P 38-45. URL: https://sibac.info/archive/shcool/XVII.pdf (data zvernennia. [in Russian].
10. Tyshchenko K.M. Osnovy movoznavstva: Systemnyy pidruchnyk. [Tyshchenko K.M. Basics of Linguistics: System Textbook]. Kyiv: Publishing House Kyiv's University, 2007. 308 p. [in Ukrainian].
11. Fil'm. Velle F. “Le Mari de l'ambassadeur”. [Movie “The Husband of Ambassador”. France. Koba Films. 1990]. URL: https://kinozoom.pw/5031-muzh-posla-1990.html (дата звернення 11.11.2020). [in Russian].
12. Shekspir Viliam. Tvory. Pereklad z anhliys'koyi. [Shakespeare William, Works. Translated from English]. Kyiv: Publishing House Molod', 1969. 471 p. [in Ukrainian].
13. Etimologicheskiy slovar' slavyanskikh yazykov. Praslavyanskiy leksicheskiy fond. [Etymological Dictionary of the Slavic Languages. Proto-Slavic lexical Fund. (Edited by O. Trubachev)]. Moskow: Publishing House Nauka, Issue 8, 1981. 252 p. [in Russian].
14. Abbyy Lingvo x 5. Mnogofunktsional'nyy slovar' s interaktivnymi vozmozhnostyami. Moskva: Kompaniya ABBYY. Electronnaia versija 2011. [Abbyy Lingvo x 5. Multifunctional Dictionary with interactive Features]. Moscow: ABBYY Company. Electronic Edition, 2011. URL: http://softpacket.ru/abbyy-lingvo-x5-professionalnaya.html (data zvernennia. [in Russian].
15. Harper Douglas. Online Etymology Dictionary, 2000. URL: https://www.etymonline.com/ (data zvernennia.
16. Shakespeare William. The Tragedy of Hamlet, Prince of Denmark; George Mason University. 2003-2020. URL: https://www.opensourceshakespeare.org/views/plays/play_view.php?WorkID=hamlet&Scope=entire&pleasewait=1&msg =pl (data zvernennia 04.11.2020).
17. Zadeh Lofti. Fuzzy Sets. Information and Control. Published by Elsevier Inc. 1965. № 8. P 338-353.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження лінгвістики англійської мови. Опис і визначення таких понять як слово, зміна значення слова, полісемія, контекст. Використання цих одиниць при перекладі багатозначних слів на прикладі добутків відомих англійських і американських письменників.
курсовая работа [63,4 K], добавлен 14.06.2011Ознакомление с научной литературой, посвященной семантике лексических единиц в отечественном языкознании. Выделение своеобразия компонентов семантической структуры многозначного слова. Семантический анализ многозначного слова на материале слова fall.
курсовая работа [44,1 K], добавлен 18.09.2010Визначення понять "службові частини мови" та "службові слова", їх класифікація та типи: модифікатори та конектори. Багатоваріантність перекладу службового слова "after", "as" та "before". Полiфункціональність слів "for" та "since" та принципи перекладу.
курсовая работа [52,9 K], добавлен 07.01.2014Явление лексикализации внутренней формы слова. Лексикализация внутренней формы слова в текстах Цветаевой. Историзмы или устаревшие слова, неологизмы. Образование новых слов. Основной словарный фонд. Ядро словарного состава языка.
реферат [19,5 K], добавлен 09.10.2006Значение слова. Структура лексического значения слова. Определение значения. Объем и содержание значения. Структура лексического значения слова. Денотативный и сигнификативный, коннотативный и прагматический аспекты значения.
реферат [25,9 K], добавлен 25.08.2006Исторический характер морфологической структуры слова. Полное и неполное опрощение; его причины. Обогащение языка в связи с процессом переразложения. Усложнение и декорреляция, замещение и диффузия. Исследование исторических изменений в структуре слова.
курсовая работа [68,0 K], добавлен 18.06.2012Иноязычные слова в современной русской речи. Заимствования из тюркских, скандинавских и финских, из греческого, латинского и западноевропейских языков. Образование слов русского языка, речевая культура. Аграмматизмы, словобразвательные и речевые ошибки.
контрольная работа [35,5 K], добавлен 22.04.2009Определение прямого и переносного значений слов в русском языке. Научные термины, имена собственные, недавно возникшие слова, редко употребляемые и слова с узкопредметным значением. Основное и производные лексические значения многозначных слов.
презентация [958,3 K], добавлен 05.04.2012История происхождения слова "хлеб" и его лексическое значение. Исследование слов-родственников, синонимов и антонимов. Использование слова "хлеб" во фразеологических оборотах, рифмах, русском фольклоре, названиях кинофильмов и детском речевом творчестве.
контрольная работа [3,3 M], добавлен 13.04.2012Рассмотрение понятия и свойства слова. Изучение фонетической, семантической, синтаксической, воспроизводимой, внутренней линейной, материальной, информативной и других характеристик слова в русском языке. Роль речи в жизни современного человека.
презентация [83,8 K], добавлен 01.10.2014Проблема многозначности слова, наряду с проблемой структуры его отдельного значения как центральная проблема семасиологии. Примеры лексико-грамматической полисемии в русском языке. Соотношение лексических и грамматических сем при многозначности слова.
статья [42,0 K], добавлен 23.07.2013Как через слово "спасибо" в языке отображается духовная жизнь народа. Все значения слова "спасибо", его состав, происхождение и употребление в речи. Употребление слова в произведениях художественной литературы, его количественный и качественный анализ.
презентация [868,4 K], добавлен 20.11.2013Сколько слов пришло в русский язык вместе с преобразованиями Петра І. Военная, морская, научная, бытовая и административная лексики, торговая терминология. Слова из области искусства. Слова, которые ассимилировали с русским и приобрели русское звучание.
презентация [6,0 M], добавлен 10.03.2014Этимология и значение слова "секретарь". Популярность понятия картины мира в современной методологии и философии. Большое количество значений слова "тайна", вытекающих лишь из одного корня похожих слов нескольких языков, превратности и сплетения смыслов.
курсовая работа [54,9 K], добавлен 19.03.2017Выражение плана содержания слов в разных форматах искусства и его особенности в компьютерных играх. История взаимодействия и сосуществования различных планов содержания слова "эльф" в культуре. Специфика лексического значения слова в компьютерной игре.
курсовая работа [36,1 K], добавлен 19.10.2014Определение понятия "словосочетания" и "ключевые слова". Ключевые слова в научных работах, особенности их выделения в тексте автором и компьютерными программами. Анализ ключевых слов в статьях научных журналов по психологии и в учебной литературе.
дипломная работа [75,3 K], добавлен 08.10.2017Переводоведение как наука. Звуковая форма слова и его значение. Слова, обозначающие общественно-политические и научный понятия. Слова, обозначающие как общие понятия, так и понятия специального характера. Ложные друзья переводчика.
курсовая работа [28,5 K], добавлен 04.02.2007Слово как важнейшая единица языка. Лексическое значение слова, что такое лексическая сочетаемость. Синонимы, антонимы, омонимы. Многословие и лексическая неполнота. Слова с ограниченной сферой употребления. Слова иноязычного происхождения, афоризмы.
контрольная работа [32,1 K], добавлен 11.12.2011Історичний розвиток мови. Зміни у значеннях похідних і непохідних основ. Зникнення з мови споріднених мотивуючих основ. Фонетичні зміни у структурі слова. Деетимологізація і демотивація слів. Повне і неповне спрощення. Зміна морфемних меж у складі слова.
реферат [26,2 K], добавлен 13.06.2011Основные словообразовательные категории современного русского языка. Фразеологичность семантики производного слова. Словообразовательный тип как основная единица классификации производных слов. Определение словообразовательной цепи и ее парадигмы.
реферат [31,6 K], добавлен 26.12.2009
