Вербалізація збройної агресії Російської Федерації проти України (на матеріалі статей Нолана Петерсона)
Дослідження проблеми вербалізації збройної агресії Російської Федерації проти України на матеріалі англомовних статей американського журналіста Нолана Петерсона. Особливості вербалізації органів управління на тимчасово окупованих територіях України.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.03.2023 |
| Размер файла | 51,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ (НА МАТЕРІАЛІ СТАТЕЙ НОЛАНА ПЕТЕРСОНА)
Сергій ЯНЧУК, кандидат філологічних наук,
доцент кафедри іноземних мов
хіміко-фізичних факультетів
Київ
Анотація
вербалізація журналіст стаття петерсон
У статті розглядається проблема вербалізація збройної агресії Російської Федерації проти України на матеріалі англомовних статей американського журналіста Нолана Петерсона. Матеріалом дослідження слугували лише ті статті, які були опубліковані в американському інформаційному агентстві Daily Signal. Хронологічні межі дослідження охоплюють період із 2015 по 2020р. Визначено шість основних аспектів, за якими згруповано проаналізовані англомовні формулювання, а саме: 1) вербалізація окупованих територій України; 2) вербалізація протиправних дій Російської Федерації по відношенню до України; 3) вербалізація органів управління на тимчасово окупованих територіях України; 4) вербалізація російсько-українського збройного конфлікту; 5) вербалізація регулярних військ Російської Федерації та підконтрольних їм незаконних збройних формувань, набраних із місцевих жителів та іноземних найманців; 6) вербалізація міжнародного збройного конфлікту та визнання Російської Федерації державою-агресором. Ці аспекти корелюють із рекомендаціями Міністерства закордонних справ України щодо формулювань стосовно тимчасово окупованих територій. У подальших дослідженнях кількість цих аспектів може і повинна бути збільшена.
У ході дослідження встановлено, що формулювання, які використовував у своїх статтях Нолан Петерсон для вербалізації збройної агресії Російської Федерації проти України, характеризуються повною, частковою та нульовою відповідністю до тих формулювань та термінологічних конструкцій, які рекомендовані Міністерством закордонних справ для використання державними органами влади та органами місцевого самоврядування України.
Запропоновано продовження такого дослідження із включенням прикладів вербалізації агресії Російської Федерації проти України з інших авторитетних англомовних джерел. У подальших дослідженнях убачається перспективним вийти за межі лінгвістичної царини і долучити міждисциплінарні розвідки з метою напрацювання відповідних глосаріїв та двомовних словників для потреб мовознавців, журналістів та політологів.
Ключові слова: вербалізація, формулювання, онлайн-публікація, рекомендації МЗС, українське законодавство, політичний дискурс.
Annotation
Serhiy YANCHUK, Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the Department of Foreign Languages for Faculties of Chemistry and Physics Institute of Philology of Taras Shevchenko National University of Kyiv (Kyiv, Ukraine)
VERBALIZATION OF ARMED AGGRESSION OF THE RUSSIAN FEDERATION AGAINST UKRAINE (BASED ON THE MATERIAL OF NOLAN PETERSON'S ARTICLES)
The article examines the problem of verbalization of the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine based on the material of articles in English by American journalist Nolan Peterson. The material of the study comprised only those articles that were published by the American news agency Daily Signal. The chronological boundaries of the study: articles published in the periodfrom 2015 to 2020. The analyzed English wordings were grouped into 6 main aspects previously identified. The following are 6 main aspects: 1) verbalization of the occupied territories of Ukraine; 2) verbalization of illegal actions of the Russian Federation in relation to Ukraine; 3) verbalization of governing bodies in the temporarily occupied territories of Ukraine; 4) verbalization of the Russian-Ukrainian armed conflict; 5) verbalization of the Russian regular units and illegal armed groups under their command and control, recruited local residents and foreign mercenaries; 6) verbalization of the international armed conflict and recognition of the Russian
Federation as an Aggressor State. These aspects correlate with the recommendations of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine on the wording regarding the temporarily occupied territories. In further research, the number of these aspects can and should be increased.
The conducted analysis demonstrates that the wording used by Nolan Peterson in his articles to verbalize the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine is characterized by full, partial and zero compliance with the wording and terminological word-combinations recommended by the Ministry of Foreign Affairs for use by both public and local authorities of Ukraine.
It is proposed to continue such a study with the inclusion of examples of verbalization of the aggression of the Russian Federation against Ukraine from other authoritative English-language sources. Further research is seen as promising to go beyond the linguistic field and involve interdisciplinary intelligence in order to develop appropriate glossaries and bilingual dictionaries for the needs of linguists, journalists and political scientists.
Further research is proposed to include the examples of verbalization of the aggression of the Russian Federation against Ukraine from other credible English-language sources. It should go beyond the linguistic field and involve interdisciplinary investigations in order to create appropriate glossaries and bilingual dictionaries to meet the needs of linguists, journalists and political scientists.
Key words: verbalization, wording, online publication, recommendations of the Ministry of Foreign Affairs, Ukrainian legislation, political discourse.
Постановка проблеми
Хоча гібридна війна Російської Федерації проти України триває вже сьомий рік поспіль, вітчизняні політики, держслужбовці вищого рангу та представника ЗМІ досі ламають списи над проблемою вибору слів на позначення учасників сучасної російсько-української війни. Найяскравіше цю проблему ілюструє випадок уживання Володимиром Зеленським слова «повстанці» на адресу бойовиків незаконних збройних формувань так званих «ДНР» та «ЛНР» під час передвиборчих дебатів із Петром Порошенком на стадіоні «Олімпійський» у квітні 2019 року. У такий спосіб В. Зеленський фактично повторив пропагандистський штамп Російської Федерації, що набуло неабиякого розголосу у громадянському суспільстві та викликало різкий осуд із боку патріотичних сил.
Такої ж помилки припускався і Петро Порошенко. Йдеться про промову п'ятого Президента України у Цюріхському університеті в січні 2015 року. Цю промову П. Порошенко виголошував англійською мовою і використовував слово rebels, яке з англійської перекладається як «повстанці» або «бунтівники». В українському перекладі цієї промови (на сайті Президента України) було вжито слово «повстанці». Швидка реакція українських журналістів на цю обмовку заставила Адміністрацію Президента України внести відповідні зміни в україномовну версію промови, замінивши слово «повстанці» на слова «бойовики» та «найманці». Інформація про ці випадки є у вільному доступі, тож ми не будемо посилатися на окремі джерела для дотримання принципу неупередженості до вищезгаданих політиків. Наведені нами приклади покликані довести актуальність окресленої проблематики, яку ми розглядаємо у лінгвістичній площині.
Ці та багато інших подібних випадків уживання політично значущих лексичних одиниць (вибраних свідомо чи з легковажності), які суперечать об'єктивній дійсності, несуть реальну загрозу поляризації і розколу суспільства, а також створюють сприятливі умови для маніпулятивних технологій ворожих до України ЗМІ. Також надзвичайно важливим є донесення правдивої інформації про військово-політичну ситуацію в Україні до її закордонних партнерів. У першу чергу - засобами англійської мови як мови міжнародного спілкування. Вищенаведені міркування дають підстави вважати актуальною проблему добору мовних засобів, які використовують англомовні публіцисти в процесі вербалізації російської збройної агресії проти України в англомовному політичному дискурсі, та відповідність цих мовних засобів формулюванням чинного законодавства.
Аналіз досліджень
Проблематика вербалізації концептів «війна»^аг розглядалася у працях вітчизняних та закордонних дослідників, але переважно у контексті війни класичного типу, в якій протиборчі сторони не заперечують свою пряму чи опосередковану участь у збройному конфлікті. Так, лінгвокогнітивний та лінгвокультурологічний аспекти концепту «війна» та засоби його евфемістичної вербалізації в англійській мові розглядалися М. Балютою (Балюта, 2013). Л. Брославська розглядала доконцептуальні основи та номінативний простір концепту «війна» в англомовній картині світу (Брославська, 2013; 2016). Є. Васянович досліджувала структурносемантичне наповнення концепту «війна» у працях сучасних українських та зарубіжних дослідників (Васянович, 2018).
Із початком збройної агресії РФ проти України дослідження концепту «війна» продовжилися вже у контексті російсько-української війни, адже в україномовному політичному дискурсі концепт «війна» набув особливої ваги та актуальності. Так, Г. Яворська звернулася до проблеми інтерпретації поняття «війна» в контексті російської агресії в Україні, яке вона проаналізувала з урахуванням семантики термінів «війна», «збройний конфлікт», «гібридна війна» в міжнародному праві (Яворська, 2016). Т. Вільчинська проводила лінгвокогнітивний аналіз концепту «війна» на матеріалі українських газетних текстів, присвячених воєнним подіям в Україні (Вільчинська, 2017). А. Огар досліджувала особливості вербалізації та структурування концепту «війна» на матеріалі художнього дискурсу учасників російсько-української війни (Огар, 2019).
Мовні аспекти концептуалізації збройного конфлікту на Сході України (на матеріалі онлайн-публікацій американських інформаційних агентств CNN та FOX) розглядалися О. Моісеєнко в контексті англомовного політичного дискурсу (Моісеєнко, 2017).
Попри цінність праць згаданих дослідників, досі нерозв'язаною залишається проблема впорядкування мовних засобів на позначення воєннополітичних конфліктів гібридного типу. Такі спроби розпочалися з початком збройної агресії РФ проти України і продовжуються донині. Особливі труднощі виникають у коректній вербалізації учасників російсько-українського збройного конфлікту. Актуальність пропонованої роботи полягає у недостатній вивченості проблеми вербалізації збройної агресії Російської Федерації проти України в англомовній публіцистиці та відповідності англомовних формулювань до їхніх українських відповідників згідно з чинним законодавством.
Мета статті - аналіз вербалізації збройної агресії Російської Федерації проти України в англомовній публіцистиці та визначення її відповідності формулюванням вітчизняних органів державної влади. Матеріалом дослідження слугували онлайн-публікації американського журналіста Нолана Петерсона та документи вітчизняних органів державної влади. Вибір матеріалів дослідження зумовлений декількома факторами. Перший фактор - це багатостороння особистість Н. Петерсона, колишнього військового пілота американських Сил спеціальних операцій із досвідом бойових дій в Іраку та Афганістані. Другим важливим фактором є його освіта: у 2004 році - випускник Академії ВПС США (англ. U.S. Air Force Academy); у 2004-2006 роках Н. Петерсон вивчав політологію та французьку літературу в Університеті Сорбонна (фр. Sorbonne Universitй); у 2011 році він отримав диплом магістра журналістики у Медільській школі журналістики Північно-Західного університету (англ. Medill School of Joumalism, Northwestern University). По-третє, це робота воєнним кореспондентом Daily Signal у багатьох збройних конфліктах та війнах, які досі точаться у світі, наприклад в Іраку, Афганістані, Сирії та Гімалаях. А головне - Нолан Петерсон висвітлює події російсько-української війни з 2015 року і дотепер, що дає змогу досліджувати зміни у вербалізації російської агресії проти України в хронологічному розрізі.
Н. Петерсон багаторазово відвідував зону бойових дій на Сході України починаючи з 2014 року. Він брав участь у проєкті Embedded journalists, започаткованим Міністерством інформаційної політики України у 2015 році. У рамках цього проекту журналістів (у тому числі іноземних) на тиждень прикріплювали до військового підрозділу, який обороняв певну частину фронту. Участь у цьому проєкті давала змогу іноземним журналістам побачити війну на власні очі, а не покладатися лише на інформацію офіційних пресрелізів, що забезпечувало об'єктивність їхніх репортажів. А репортажі іноземних журналістів із лінії зіткнення давали англомовній аудиторії в усьому світі справжню картину подій на відміну від англомовних трансляцій російських пропагандистських каналів.
Досліджувані нами статті Нолана Петерсона опубліковані у Daily Signal - одному з найрейтинговіших американських онлайн-видань, де він працює старшим штатним кореспондентом. Найбільш вагомі та резонансні статті цього інформагентства (у тому числі статті Н. Петерсона) часто перевидавалися іншими відомими виданнями, наприклад у Newsweek - одному з найбільших щотижневих американських журналів. Сьогодні Нолан Петерсон є одним із найкраще обізнаних фахівців у питаннях агресії РФ проти України, про що свідчить увага урядових кіл США до висвітлюваних ним подій на Сході України. Так, у 2017 році Н. Петерсон розповідав про ці події учасникам щорічного саміту робочої групи США - Україна у Вашингтоні (англ. United States - Ukraine Working Group Yearly Summit in Washington), неодноразово давав інтерв'ю на різних каналах американського телебачення. Він також виступав із доповідями про російську агресію проти України на багатьох дискусійних майданчиках у Канаді. У серпні 2019 року Н. Петерсон супроводжував Держсекретаря США Майка Помпео (англ. Secretary of State Mike Pompeo) у його тижневому турне по країнах Азії. Це свідчить про високий рівень довіри не лише великої англомовної аудиторії американського репортера, а й громадських організацій та правлячих кіл США.
Виклад основного матеріалу
Опрацювавши онлайн-публікації Нолана Петерсона за 2015-2020 роки, ми виявили формулювання, які тією чи іншою мірою суголосні формулюванням та термінологічним конструкціям, рекомендованим Міністерством закордонних справ (МЗС) для використання державними органами влади та органами місцевого самоврядування України і згрупованим за шістьма основними аспектами.
1. Вербалізація окупованих територій представлена такими твердженнями. Poroshenko also directed national security officials to explore the possibility of similar jamming operations in the border regions near Russian-occupied Crimea in the south, as well as in the west near the border with Russia's proxy territory of Transnistria in Moldova (Daily Signal, May 02, 2018). Формулювання «Russian-occupied Crimea» лише частково відповідає рекомендаціям МЗС, оскільки у ньому відсутнє зазначення тимчасового характеру окупації. Наступний приклад містить формулювання, яке йде врозріз із рекомендаціями МЗС через уживання автором статті конструкції «combined Russian-separatist control». By July 2014, Ukraine's grassroots war effort had retaken 23 out of the 36 districts previously under combined Russian-separatist control. (Daily Signal, October 16, 2018). Натомість пропонується конструкція Russian-terroristforces/troops (Лист МЗС України, 24.05.2018).
2. Вербалізація протиправних дій Російської Федерації по відношенню до України. Наприклад, A grassroots resistance campaign also took shape in Ukraine following Russia's illegal seizure of Crimea and its invasion of the Donbas in spring 2014 (Daily Signal, November 05, 2015). Хоча формулювання Russia's illega seizure of Crimea and its invasion of the Donbas не є формальним політичним твердженням, воно є цілком прийнятним для вживання в усній формі політичного дискурсу. Дане формулювання не заперечує подібні формулювання, рекомендовані МЗС, наприклад attempted annexation of Crimea» чи «occupation and attempted annexation of Crimea, а по відношенню до тимчасово окупованих районів Донбасу - temporarily occupied territories of certain districts of Donetsk and/or Luhansk regions (Лист МЗС України, 24.05.2018).
3. Вербалізація органів управління на тимчасово окупованих територіях України зустрічається у таких твердженнях воєнного кореспондента Daily Signal: On July 19, the self-proclaimed separatist republics in the Donbas announced they were pulling back tanks and armored vehicles equipped with weapons under 100-mm caliber to three kilometers behind their front-line positions (Daily Signal, July 27, 2015). Формулювання selfproclaimed separatist republics in the Donbas прямо суперечить рекомендаціям МЗС, оскільки воно підкреслює певну суб'єктність бойовиків та їх незалежність від РФ (Лист МЗС України, 20.06.2019). Avdiivka is a Ukrainian governmentcontrolled town outside the separatist stronghold of Donetsk in eastern Ukraine (Daily Signal, February 01, 2017). Near the separatist stronghold of Luhansk at the northern reach of the war zone, a river divides the front-line town of Lobacheve between the opposing armies Ukraine (Daily Signal, April 05, 2017). Формулювання separatist stronghold of Donetsk/Luhansk в українському перекладі звучатиме як «Донецький/Луганський укріплений район сепаратистів» (переклад наш. - С. Я.). Таке формулювання є лише частково прийнятним, оскільки воно містить слово separatist і не відображає терористичної природи згаданих утворень. And the Kremlin announced in February that Russia will recognize passports from the Donetsk People's Republic and the Luhansk People's Republic, the two breakaway territories in eastern Ukraine also known as the DNR and LNR, respectively (Daily Signal, March 17, 2017). Репрезентація обох невизнаних адміністративних утворень у вищенаведеному прикладі супроводжується поясненням the two breakaway territories in eastern Ukraine - «території, які відкололися від України» (переклад наш. - С. Я.), що надає їм певної суб'єктності та суперечить рекомендаціям МЗС. Натомість МЗС рекомендує такі формулювання: DNR/LNR terrorist organization (Лист МЗС України, 24.05.2018).
4. Вербалізація російсько-українського збройного конфлікту.
The Ukraine war has drawn fighters from around the world (Daily Signal, April 05, 2015). Формулювання the Ukraine war суперечить рекомендаціям МЗС, оскільки у ньому не згадується Росія. Використання даного формулювання не рекомендується, оскільки воно підтримує «наратив про внутрішній характер конфлікту» (Лист МЗС України, 20.06.2019). Наступний приклад містить твердження, яке не лише показує міжнародну природу збройного конфлікту, а й чітко вказує країну-агресора: As airpower did after World War I, Russia's hybrid war against Ukraine has redefined the boundaries of the modern battlefield (Daily Signal, March 30, 2017). Формулювання Russia's hybrid war against Ukraine повністю відповідає рекомендаціям МЗС.
5. Вербалізація регулярних військ Російської Федерації та підконтрольних їм незаконних збройних формувань, набраних із місцевих жителів та іноземних найманців. Наприклад, The military hardware currently on display in Kyiv includes a Russian T-64 tank captured on June 13, 2014, during a battle between Ukrainian government troops and separatist rebels outside the eastern Ukrainian town Slavyansk. (Daily Signal, March 06, 2015). В українській публіцистиці зустрічаються такі відповідники англомовного формулювання separatist rebels: «сепаратистські повстанці» та «повстанці-сепаратисти». Ці відповідники мають певну позитивну конотацію і ними послуговуються переважно представники ЗМІ. Так, вищенаведені приклади публічного вживання Петром Порошенком терміна rebels та вживання Володимиром Зеленським його україномовного відповідника «повстанці» викликало значний резонанс і обурення серед патріотично-налаштованої громадськості. Очевидно, що протягом перших років війни існувала гостра проблема репрезентації різних аспектів російської збройної агресії мовними засобами англійської та української мов. Сьогодні терміни «повстанці» та «сепаратисти» не рекомендовані до використання українською стороною під час обговорення питань, пов'язаних зі збройною агресією РФ проти України (Лист МЗС України, 20.06.2019). Органам державної влади рекомендується використовувати такі формулювання на позначення незаконних збройних формувань (НЗФ) на Сході України: «російсько-терористичні сили/війська», «терористи», «найманці», «російські найманці», «підтримувані Росією бандформування/бойовики». Для скороченого запису рекомендується використання вищезгаданої абревіатури «НЗФ» (Лист МЗС України, 23.04.2018). А також їхні англомовні еквіваленти та відповідники: Russian-terrorist forces/troops, terrorists, Russian mercenaries, Russia-backed illegal armed gangs / militants (Лист МЗС України, 24.05.2018). Частково прийнятним є формулювання combined force of Russian regulars, pro-Russian separatists, and foreign mercenaries, яке міститься в наступному твердженні американського журналіста: Today, Ukrainian troops remain engaged in daily combat against a combined force of Russian regulars, pro-Russian separatists, and foreign mercenaries (Daily Signal, May 08, 2020). З огляду на рекомендації МЗС, єдиним неприйнятним елементом цієї конструкції є proRussian separatists, замість якого рекомендується використовувати такі варіанти: terrorists або Russia-backed illegal armed gangs/militants (Лист МЗС України, 24.05.2018).
6. Вербалізація міжнародного збройного конфлікту та визнання Російської Федерації державою-агресором може бути проілюстрованою такиим прикладами. You see, when Russia invaded Ukraine in the summer of 2014, Daniel, like so many Ukrainians of his generation, simply headed for the front and joined the ranks of an irregular militia that had formed to fight the Russian invasion (Daily Signal, September 25, 2019). Твердження Russia invaded Ukraine in the summer of 2014 та Russian invasion хоча і не включені до переліку рекомендованих МЗС формулювань, але і суперечать їм. Розглянемо наступний приклад. The United States already has a bevy of sanctions in place on Russia for its seizure of Ukraine's Crimean Peninsula in 2014, as well as additional sanctions for Russia's role in an ongoing war in Ukraine's eastern Donbas region (Daily Signal, August 02, 2019). Формулювання Russia's role in an ongoing war in Ukraine's eastern Donbas region повністю відповідає рекомендаціям МЗС.
...Подобные документы
Теоретичні засади лінгвістичного дослідження вербальних засобів представлення концептів. Вербальний символ та його функціонування. Аналіз статей про образ України в англомовній пресі. Невербальні компоненти спілкування. Засоби вербалізації образу.
курсовая работа [68,1 K], добавлен 13.09.2015Аналіз особливостей вербалізації авторських інтенцій у тексті. Визначення суспільно-політичних поглядів митця на основі аналізу мовних особливостей "Щоденника" В. Винниченка. Стилістичні функції різних лексичних груп, репрезентованих у "Щоденнику".
статья [24,0 K], добавлен 07.11.2017Способи відтворення та структура реалій в перекладі. Шляхи та засоби перекладу національно-забарвлених лексичних одиниць, їх вимір. Труднощі при передачі власних назв та імен українською мовою. Правила практичної транскрипції з англомовних статей.
курсовая работа [57,5 K], добавлен 20.09.2015Характерні риси вербалізації емоцій засобами фразеологізмів із соматичним компонентом. Їх роль у створенні ідіостилю Джоан Роулінґ. Важливість емотивних фразеологічних одиниць для створення повного психологічного портрету героїв творів про Гаррі Поттера.
статья [22,7 K], добавлен 31.08.2017Загальна характеристика, лексичні та стилістичні особливості публіцистичного (газетного і журнального) стилів. Дослідження і аналіз лексико-стилістичних особливостей англомовних текстів. Аналіз газетних статей на прикладі англомовних газет та журналів.
курсовая работа [62,5 K], добавлен 01.02.2014Концепт як когітолінгвокультурне утворення, компонент мовної та концептуальної картин світу. Пісенний дискурс як середовище об’єктивації емоційного концепту. Ціннісна складова емоційного концепту РАДІСТЬ на матеріалі сучасних англомовних пісень.
дипломная работа [131,6 K], добавлен 22.11.2012Дослідження лексико-семантичних особливостей концепту Beauty на матеріалі англомовних лексикографічних джерел, представлення фреймової структури концепту Beauty. Порівняльний аналіз словникових дефініцій, навколоядерний простір суперфрейму "beauty".
курсовая работа [72,2 K], добавлен 31.03.2019Різновиди емоцій та основні способи їх вербалізації. Емотивність у мові та тексті. Поняття "емоційного концепту" в лінгвістиці. Засоби вербалізації емоцій в англійських прозових та поетичних творах. Мовні засоби вираження емоційного концепту "страх".
курсовая работа [58,2 K], добавлен 06.03.2013Висвітлення й аналіз лексико-стилістичних та структурних особливостей існуючих перекладів поетичних творів Гійома Аполлінера. Розгляд та характеристика підходів різних перекладачів щодо збереження відповідності тексту перекладу первинному тексту.
статья [26,0 K], добавлен 07.02.2018Визначення та види термінологічної лексики. Соціокультурні аспекти англомовних текстів. Особливості функціонування та шляхи перекладу англійської юридичної термінології українською мовою. Труднощі відтворення у перекладі складних термінів-словосполучень.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 21.06.2013Визначення та характеристика прецизійної і термінологічної лексики, як провідної особливості науково-публіцистичних текстів. Ознайомлення зі способами перекладу термінів у науково-публіцистичних текстах. Аналіз сутності науково-популярного викладу.
курсовая работа [82,8 K], добавлен 20.03.2019Засоби створення описів місця дії у англомовних оповіданнях. Відтворення описових контекстів у перекладі. Аналіз перекладів описів місця дії в коротких англомовних оповіданнях кінця ХІХ ст. Робота з описами місця дії на заняттях з домашнього читання.
дипломная работа [58,6 K], добавлен 15.04.2010Складнощі при перекладі заголовків газетних статей. Лексико-граматичні, функціонально-стилістичні та семантичні особливості англомовних газетних заголовків. Лексичні та граматичні трансформації при перекладі англомовних заголовків на українську мову.
магистерская работа [151,1 K], добавлен 21.02.2011Краєзнавство як об’єкт теорії та практики перекладу. Прагматична спрямованість туристичних рекламних текстів. Шляхи відтворення краєзнавчих реалій у перекладі. Складнощі перекладу англомовних рекламних проспектів українською мовою в сфері туризму.
дипломная работа [132,1 K], добавлен 22.06.2013Аналіз напрямів розвитку сучасної регіональної антропонімії України. Виявлення репертуару чоловічих і жіночих імен в українських та українсько-змішаних сім’ях села. Встановлення складу українського та українсько-змішаного іменника, темпів його оновлення.
статья [24,3 K], добавлен 20.09.2010Реалії як лінгвістичне явище, їх визначення та суть, класифікація та структура. Реалії в системі безеквівалентної лексики. Переклад англійських реалій на матеріалі перекладів роману Чарльза Діккенса "Домбі та син". Зіставлення перекладів: різниця та збіг.
курсовая работа [39,8 K], добавлен 07.01.2016Характеристика прикметників у французькій мові та їхня структура. Аналіз якісно-оцінних прикметників у науково-популярному дискурсі на матеріалі статей з журналів "Sсience et Vie" та "La Recherche". Роль якісних прикметників у французькому реченні.
курсовая работа [142,2 K], добавлен 27.02.2014Місце гумору в межах художнього перекладу. Специфіка іронічного детективу як різновиду масової літератури. Функції та засоби вираження гумору в даному субжанрі. Шляхи відтворення гумористичних виразів при перекладі англомовних іронічних детективів.
дипломная работа [159,6 K], добавлен 22.06.2013Дослідження сучасного положення офіційної мови на території України. Законодавче регулювання і механізм здійснення державної мовної політики, її пріоритетні цілі на напрямки. Ратифікація та імплементація Європейської Хартії регіональних мов і мов меншин.
реферат [30,9 K], добавлен 08.12.2010Художній переклад як особливий вид перекладацької діяльності. Особливості перекладу художнього тексту. Характеристика лексичних трансформацій на матеріалі роману Дена Брауна "Втрачений символ". Трансформації, які переважають при перекладі тексту.
курсовая работа [61,7 K], добавлен 26.04.2014
