Особливості семантичного аспекту політкоректної лексики англійської мови

Прибічники прямої та щирої мови закликають відмовитись від надмірного вживання евфемізмів, які заважають сприйняттю закладеного у вислів значення. Особливо на це звертають увагу письменники, які віддають перевагу простій мові. Автор посібника про просту мову виділяє для евфемізмів окремий підрозділ під назвою «Уникайте евфемізмів». За його визначенням, евфемізми - це нещирі фрази, покликані приховати неприємну правду, адже саме значення слова або виразу не змінюється, змінюється його оболонка: to undergo mandatory realignment означає звичайне to close (закрити) (Kohl, 1994: 51). Письменник та журналіст В. Зінссер згадує евфемізми в розділі «Мотлох» своєї книги порад для тих, хто хоче навчитись писати переконливо та цікаво. Він звертає увагу на словесний безлад, який може ставати частиною американського мовного стилю. В. Зінссер дає своє визначення, за яким мотлох - це «складна фраза, якою заміняють коротке слово з ідентичним значенням» (Зіннсер, 2012: 24-26). Він визначає мотлох як громіздкий евфемізм, який перетворює slum depressed (нетрі) на socioeconomic area, garbage collectors (збиральник сміття) на waste-disposal personnel, а town dump (міське сміттєзвалище) - на volume reduction unit. Мотлохом автор називає і корпоративну лексику, спрямовану на приховання помилок: layoffs (скорочення працівників) замінюється на involuntary methodologies; про ракету вже не говорять crashed (влучила), бо це прямо і просто, тому вживають вираз impacted with ground prematurely; shutdown більше не закриття, а volume-related productionschedule adjustment. Те саме стосується і військової сфери: invasion (вторгнення) стає reinforced protective reaction strik.

Заслуговує на окреме дослідження взаємозв'язок процесів евфемізації та появи терміна «trigger warning», або «trigger words». Це слова, які вказують (як правило, в письмовому вираженні) на наявність у тексті чогось, що може спровокувати або травмувати можливого реципієнта. Наприклад, «tw анорексія» означає, що далі в тексті йтиметься про анорексію, і якщо читача травмує ця тема, то він має змогу свідомо уникнути такого контенту. Практика використання попереджень-тригерів досить поширена в процесі спілкування в соцмережах, нині її характер набуває повсюдного використання, однак варто зазначити, що перші випадки використання поняття «слово-тригер» належать до 60-х років, коли стали популярними психотерапевтичні практики, які застосовували до ветеранів В'єтнамської війни, в яких діагностували ПТСР (Heer, 2015). Гальберстам (2015) цілком виправдано зазначає, що вимоги нинішніх студентів розміщувати tw-слова в навчальному контенті можуть базуватись на їхніх звичках, що сформувались під час онлайнспілкування, оскільки нині Інтернет - це майданчик, де тригерні попередження найбільш поширені і часто використовуються. Студенти до цього звикли і переносять свої очікування в аудиторію. Крім того, що до цього часу точаться дискусії, чи варто вставляти попередження в навчальний матеріал (а отже, визнавати необхідність рахуватись зі справжніми чи удаваними психотравмами студентів), нині спостерігається ще одна тенденція, яка, на нашу думку, може негативно вплинути як на розвиток суспільства, так і на розвиток мови. Такою тенденцією є «cancel culture» або «культура відміни», яку частково можна вважати проявом евфемізаційних процесів. Здебільшого термін cancel culture застосовується як процес «відміни» певної відомої особистості: коли контент, який вона постачає, свідомо ігнорують або перестають вживати, а також намагаються зменшити або нівелювати вплив і згадки про персону. Але цей самий процес «кенселлінгу» вже почав зачіпати соціальні і мовні процеси. Дослідниця М. Максфілд у своїй роботі наводить досить хвилюючі факти: студенти-юристи в американських вузах просять не вживати в навчанні терміни «згвалтування», «вбивство», оскільки це може завдати психотравми під час навчання, натомість пропонується використовувати описові, більш обтічні формулювання (Maxfield, 2018: 72). Є згадки про студентів, які вчаться на лікарів-гінекологів, і просять евфемізувати назви геніталій, оскільки прямі згадки про органи або сексуальні дії можуть травмувати. На нашу думку, така евфемізація може стати причиною вилучення термінів (через намагання оберігати підростаюче покоління), що своєю чергою призведе до збіднення мови як через емотивну нейтралізацію, так і власне через зменшення термінологічного пласту лексики (терміни мають бути короткі, чіткі і однозначні, вміщуючи вичерпний перелік ознак поняття, яке вони описують, в той час як «відміна» термінів і заміна їх описовими або схожими структурами, але з вилученим негативним компонентом значення, фактично знищить термінологічність мовних одиниць).

Висновки

Отже, політкоректна лексика характеризується позитивною або нейтральною семантикою; широка та розмита семантика евфемізмів визначає вуалітивну функцію. Процеси евфемізації є одним із видів відображення соціальних процесів, і, досліджуючи евфемізми і дисфемізми, можна прослідкувати зміни в соціальних відносинах, зміни в особливостях сприйняття людини як особистості і людини як частини суспільства. На окрему увагу і подальші дослідження заслуговують так звані «тригерні попередження» (trigger warnings) і прояви cancel culture, які варто вважати ще одними проявами процесів евфемізації.

Список використаних джерел

1. Артюшкина Л. В. Семантический аспект эвфемистической лексики в современном английском языке: дис.... канд. филол. наук: 10.02.04. Москва, 2001. 135 с. URL: http://www.dslib.net/germanskie-jazyki/semanticheskij-aspektjevfemisticheskoj-leksiki-v-sovremennom-anglijskom-jazyke.html.

2. Великорода В. Б. Семантичні та функціонально-прагматичні характеристики евфемізмів в англійській мові: автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.04. Львів, 2008. 19 с.

3. Лазаревич Е. М. Употребление эвфемизмов с функцией политкорректности в публицистических текстах (на материале английского языка). Вестник Томского государственного университета. 2014. № 378. С. 25-29.

4. Маклакова Е. А. Политическая корректность и тональность общения как семантические признаки наименования лиц (на материале контрастивных исследований в русском и английском языках). Политическая лингвистика: научный журнал. 2010. Вып. 3(33). С. 93-104.

5. Мосієвич Л. В. Лінгвокогнітивні і соціофункціональні параметри евфемії та дисфемії у сучасній англійській мові (на матеріалі Британської феміністичної прози): автореф. дис..канд. філол. наук: 10.02.04. Запоріжжя, 2015, 19 с.

6. Потапова Н. М. Эвфемизмы в языке и речи (на материале англоязычного делового дискурса): автореф. дисс.. канд. филол. наук: 10.02.04. Москва, 2008. 19 с.

7. Тарасова В. В. Еволюція політкоректності (на матеріалі англомовного мас-медійного дискурсу). Філологія: збірник наук. пр. Міжнародного гуманітарного университету. 2019. № 38, т. 1. С. 205-208.

8. Уварова Е. А. Системная семантика английского эвфемизма: автореф. дис.... канд. филол. наук: 10.02.04. Москва, 2012. 30 с.

9. Эко У Полный назад! “Горячие войны” и популизм в СМИ / пер. с итал. Е. Костюкович. Москва: Эксмо, 2007. 592 с.

10. Are Political Euphemisms Good Or Bad For The People? URL: https://www.dictionary.eom/e/s/political-euphemisms/

11. Burridge K. Euphemism with attitude. Politically Charged Language Change. Historical Linguistics 1997: Selected Papers from the 13^th International Conference on Historical Linguistics, Dusseldorf, 10-17 August 1997 / ed. Monika S. Schmid, Jennifer R. Austin, Dieter Stein. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company, 1998. 409 p.

12. Carlin G. Doin' it again (1990) - Transcript. URL: https://scrapsfromtheloft.com/2017/06/27/george-carlin-doin1990-transcript.

13. Crystal D. A Little Book of Language. Sydney: A UNSW Press, 2010. 272 p.

14. Gibbon M. Feminist Perspectives on Language. Routledge, 2018. 192 p. URL: https://books.google.com.ua/books/ about/Feminist_Perspectives_on_Language.html?id=13FsAAAAIAAJ&redir_esc=y.

15. Halberstam Jack. “You Are Triggering Me! Th e NeoLiberal Rhetoric of Harm, Danger, and Trauma,” Bully Bloggers, July 5, 2014. URL: http://www.beaconbroadside.com /broadside /2014/07/you-are-triggering-me.html.

16. Heer, J. (2015, May 21). Generation PTSD: What the “Trigger Warning” Debate Is Really About. Retrieved January 20, 2021. URL: https://newrepublic.com/article/121866/history-ptsd-and-evolution-trigger-warnings

17. Kakham P Euphemisms in English Language. URL: https://research.dru.ac.th/h-journal/file/2018_08_29_095420.pdf.

18. Kohl H. Uncommon Differences On Political Correctness, Core Curriculum, and Democracy in Education I won't learn from you: and other thoughts on creative maladjustment. New York: New Press, 1994. 153 p.

19. Lerner L. You Can't Say That! English Usage Today. Cambridge: Cambridge University Press, 2010. 238 p.

20. Mary Maxfield. Frontiers: A Journal of Women Studies Vol. 40, No. 3 (2019), pp. 63-89.

21. Muhlebach D. Is there such a thing as politically correct language? URL: https://www.unibas.ch/en/Research/UniNova/Uni-Nova-130/Uni-Nova-130-Essay. html.

1. Artiushkyna L. V. Semanticheskyi aspekt evfemistycheskoi leksiki v sovremennom anhlyiskom yazyke [Semantic aspects of the eutphemisms in the modern English language]: dyss.... kand. fylol. nauk: spets. 10.02.04. Moskva, 2001. 135 s. URL: http://www.dslib.net/germanskie-jazyki/semanticheskij-aspekt-jevfemisticheskoj-leksiki-v-sovremennomanglijskom-jazyke.html [in Russian].

2. Velykoroda V. B. Semantychni ta funktsionalno-prahmatychni kharakterystyky evfemizmiv v anhliiskii movi [Semantic, functional and pragmatic characteristics euphemisms in English]: avtoref. dys.... kand. filol. nauk: 10.02.04. Lviv, 2008. 19 p. [in Ukrainian].

3. Lazarevych E. M. Upotrebleniie evfemizmov s funktsyei politkorrektnosti v publitsysticheskikh tekstakh (na materiale anhiyiskoho yazyka) [Usage of politically correct euphemisms in journalistic texts (on the basis of the English language)]. Vestnik Tomskoho hosudarstvennoho unyversiteta № 378, 2014. P. 25-29. [in Russian].

4. Maklakova E. A. Politicheskaia korrektnost' i tonalnost' obshchenyia kak semanticheskie priznaki naimenovanyia lits (na materiale kontrastyvnykh issledovanii v russkom i anhliiskom yazykakh). Politicheskaia linhvistyka: nauchnyi zhurnal. Vyp. 3(33). 2010. Pp. 93-104. [Russian].

5. Mosiievych L. V. Linhvokohnityvni i sotsiofunktsionalni parametry evfemii ta dysfemii u suchasnii anhliiskii movi (na materiali Brytanskoi feministychnoi prozy) [Lingo-cognitive and sociofunctional parameters of euphemy and disphemy in the Modern English language (on the basis of British feministic proze)]: avtoref. dys..kand. filol. nauk: 10.02.04. Zaporizhzhia 2015, 19 p.[in Ukrainian].

6. Potapova N. M. Evfemizmy v yazyke y rechi (na materiale anhloyazychoho delovoho diskursa) [Euphemisms in language and speech (on the basis of English-speaking legal discourse)]: avtoref. dyss.... kand. fylol. nauk: 10.02.04. Moskva, 2008. 19 p. [in Russian].

7. Tarasova V. V. Evoliutsiia politkorektnosti (na materiali anhlomovnoho mas-mediinoho dyskursu) [Evolution of political correctness (on the basis of English-speaking mediadiscourse)]. Filolohiia: zb. nauk. pr. Mizhnarodnoho humanitarnoho unyversytetu. № 38, t. 1. 2019. Pp. 205-208. [in Ukrainian].

8. Uvarova E. A. Sistemnaia semantika anhliiskoho evfemizma [Systemic semantics of English euphemisms]: avtoref. dyss.... kand. fylol. nauk: 10.02.04. Moskva, 2012, 30 p. [in Russian].

9. Eko Umberto. Polnyi nazad! “Horiachye voiny” (Turning Back the Clock: Hot Wars and Media Populism]. Moskva: Eksmo, 2007. 592 p. [in Russian].

10. Are Political Euphemisms Good Or Bad For The People? URL: https://www. dictionary.com/e/s/political-euphemisms/

11. Burridge K. Euphemism with attitude. Politically Charged Language Change. Historical Linguistics 1997: Selected Papers from the 13^th International Conference on Historical Linguistics, Dusseldorf, 10-17 August 1997 / ed. Monika S. Schmid, Jennifer R. Austin, Dieter Stein. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company, 1998. 409 p.

12. Carlin G. Doin' it again (1990) - Transcript. URL: https://scrapsfromtheloft.com/2017/06/27/george-carlin-doin1990-transcript

13. Crystal D. A Little Book of Language. Sydney: A UNSW Press, 2010. 272 p.

14. Gibbon M. Feminist Perspectives on Language. Routledge, 2018. 192 p. URL: https://books.google.com.ua/books/ about/Feminist_Perspectives_on_Language.html?id=13FsAAAAIAAJ&redir_esc=y.

15. Halberstam Jack. “You Are Triggering Me! Th e NeoLiberal Rhetoric of Harm, Danger, and Trauma,” Bully Bloggers, July 5, 2014. URL: http://www.beaconbroadside.com/broadside/2014 /07/you-are-triggeringme.html.

16. Heer, J. (2015, May 21). Generation PTSD: What the “Trigger Warning” Debate Is Really About. Retrieved January 20, 2021. URL: https://newrepublic.com/article/121866/history-ptsd-and-evolution-trigger-warnings. (in English).

17. Kakham P Euphemisms in English Language. URL: https://research.dru.ac.th/h-journal/file/2018_08_29_095420.pdf.

18. Kohl Herbert. Uncommon Differences On Political Correctness, Core Curriculum, and Democracy in Education I won't learn from you: and other thoughts on creative maladjustment. New York: New Press, 1994. P 103.

19. Lerner Laurence. You Can't Say That! English Usage Today. Cambridge: Cambridge University Press, 2010. 238 p.

20. Maxfield Mary. Frontiers: A Journal of Women Studies. Vol. 40, No. 3 (2019), pp. 63-89.

21. Muhlebach D. Is there such a thing as politically correct language? URL: https://www.unibas.ch/en/Research/UniNova/Uni-Nova-130/Uni-Nova-130-Essay. html.

Размещено на Allbest.ru