Професійний компонент у структурі мови міста (на матеріалі української, російської та англійської мов)

наук, доцент, доцент кафедри англійської

мови з методикою викладання

Кривий Ріг

Анотація

PROFESSIONAL COMPONENT IN THE STRUCTURE OF CITY LANGUAGE (ON THE BASIS OF THE UKRAINIAN, RUSSIAN AND ENGLISH LANGUAGES)

The article is devoted to the problem ofprofessional jargons which are observed in the structure of substandard units as a phenomenon of the city language life. The place and role ofprofessionalisms in the system of city language are also defined in this research, the most frequent groups and common features ofprofessional slang in the Ukrainian, Russian and English languages are revealed here too.

The research of professionalisms is an actual problem of modern linguistics, especially urban linguistics, because in the end of XX - the beginning of XXI ct. the city language is characterized by strengthening of role of substandard elements. This process is caused by social reorganization, changes of language reference points and values of society. The purpose of the article is to determine the place ofprofessionalisms in the system of the city language on the base of Ukrainian, Russian and English languages.

Professional jargons are mostly used in unofficial communicative conditions in the colloquial speech of specialists on different professional topics. The most numerous professionalisms are computer, military and musical units in all the languages which are under our study. The speakers who use these kinds of jargon are mostly young people thus these professionalisms are notable by liveliness, flexibility and sharp wit. The main purpose of their using is a wish of young people not just to inform but also to show their feelings in speech, their character and personality. Professional jargon of these spheres also reflects the ironic-pejorative, rude-familiar and humorous attitude to the expressed words.

The rest of professionalisms (especially medical, marine, journalist, political, scientific, automobile, trade units et cetera) have a high level of figurativeness and irony. Professional jargons play a very important role in the city language because they reflect a very variable system of crafts and professions which change in time, modernize and conform to the needs of society. Professionalisms should be studied with other components of the city language such as dialect, slang, argot etc.

Key words: city language, substandard vocabulary, professional jargons, Ukrainian, Russian and English languages.

Постановка проблеми

Активна урбанізація та динамічні соціальні зміни є причиною апелювання до проблем зв'язку мови й етносу, літературномовних та діалектних контактів, мовної практики городян, мовного портретування жителів міста, соціальних типів та соціальних ролей містян. Дослідження лінгвістичного простору міста має бути зосереджене на маргінальних елементах, які довгий час вважалися недопустимими в комунікаціях, адже мовний процес кінця XX - початку XXI ст. характеризується посиленням ролі неформальних елементів у мовленні, що викликано соціальним переустроєм, зміною мовних орієнтирів та цінностей суспільства. Вивчення нелітературних одиниць професійного спрямування є досить актуальним, адже широке розповсюдження професійної жаргонної лексики (професіоналізмів) пов'язане, у першу чергу, з необхідністю відтворити в мові якісні зміни, які відбуваються в різних професійних середовищах, а також позначити нові професійні царини, що виникають і не мають еквівалентів у літературній мові.

Аналіз досліджень

У працях багатьох дослідників, зокрема А. Дакерта, Р Макдевіда, О. Єрофеєвої, В. Хомякова, Т Бєляєвої, Л. Крисіна, Л. Ставицької, Л. Масенко, Л. Назаревич, Мельник тощо, професійний жаргон розглядається як складник сленгової лексики або окремий різновид осціолектів. У нашому дослідженні, як і в працях деяких відомих лінгвістів, зокрема Е. Партриджа, О. Швейцера, Дж. Гріна, О. Липатова, В. Колесова, С. Мартос, О. Юнаковської, Кудрейко, професійний жаргон розглядається в системі мови міста.

Метою статті є визначення місця професіоналізмів у системі міського мовлення на матеріалі української, російської та англійської мов. Основними лексикографічними джерелами для збору та опису фактичного матеріалу послужили словники нелітературної лексики, зокрема видання за редакцією Т. Торна (Thorne, 1996), А. Пекхема (Peckham, 2005), Л. Ставицької (Ставицька, 2005), Т Кондратюк (Кондратюк, 2006), Б. Осипова (Осипов, 2003) та В. Мокієнка (Мокиенко, 2001).

Виклад основного матеріалу

Професіоналізми ми розглядаємо у складі нелітературних одиниць як феномен міського мовного побуту, в якому активно співіснують та функціонують різні види соціальних діалектів (сленг, професійний та корпоративний жаргони, кримінальне арго), просторіччя, суржик, піджин, креол, вульгаризми тощо.

Варто зауважити, що професійні мови виникли не через бажання уособлення певних соціальних груп, а природним шляхом у зв'язку з розвитком виробництва, тобто за професійною ознакою. Ще за часів первісного суспільства, коли існував чіткий розподіл обов'язків між чоловіками та жінками, лексика кожної групи була характерною рисою того колективу людей. Однак професійна лексика зароджується саме тоді, коли відбувається виділення певних видів діяльності та пов'язана з цим процесом диференціація основних занять населення, що найкраще можна прослідкувати у сфері матеріального виробництва. Так, «в епоху феодалізму була наявна вже досить складна професійна спеціалізація всередині трудового колективу, заснована на розподілі праці між містом та селом, між різними галузями міського, ремісничого виробництва та сільськогосподарських промислів в основному в більш чи менш вузьких територіальних межах, характерних для дрібного товарного виробництва» (Лубожева, 2006: 15). За таких умов мова стає не лише засобом спілкування, але й умовним знаком належності до певної групи.

Поступово, поряд з індустріалізацією та урбанізацією відбувається витіснення старої лексики ремесел та промислів, виникає термінологія наукового характеру. За словами Л. Лубожевої, цей процес яскраво простежується у першій третині XVIII ст., коли наукові знання починають набувати чітко окреслених обрамлень, у національній мові виділяється особливий різновид загальнолітературної мови - мова наукового спілкування, яка включає в себе мову хіміків, фізиків, медиків тощо (Лубожева, 2006: 26).

Однак професійну термінологію варто відмежовувати від професійного жаргону, який набув надзвичайно великої популярності наприкінці XX - на початку XXI ст. Професійні терміни відрізняються від професійних жаргонізмів клішованістю, більшою стійкістю, стандартністю, відсутністю експресивного забарвлення та територіальних варіантів (Романова, 2013: 45). Крім того, як стверджує О. Сердобинцева, характерною відмінністю професіоналізмів від термінів є відсутність дефініції, оскільки професійні найменування виконують лише номінативну функцію, відображаючи наївну картину світу окремої професії, на відміну від наукової картини світу в термінології (Сердобинцева, 2012: 399). Як відомо, професійні жаргони використовуються в основному в неофіційних умовах спілкування переважно в розмовному мовленні спеціалістів на професійні теми, що створює проблему їх фіксації та труднощі опису такої лексики. Адже професійний субстандарт нечасто покидає межі своєї усної неофіційної сфери, самі виробничі колективи мають напівзакритий характер, тому впровадитися в них досліднику досить непросто, а в деякі групи просто неможливо. Серйозною проблемою є також розмежування в субстандартних словниках різних, але дуже подібних соціолектів, «елементи яких утворюють так звані «буферні зони», які складаються з великої кількості інтержаргонізмів. Механізм зміни функціональних регістрів у субстандарті влаштований так, що найбільш уживана частина інтержаргонізмів у сучасній мовній ситуації дуже швидко переходить у сленг, а утвердившись у ньому, починає «дрейфувати» в бік розмовного мовлення. Але вловити момент, коли це відбувається, дуже непросто» (Попов, 2013: 89). Отже, професійні жаргони професійно й стилістично різнорідні та вирізняються своєю нестійкістю і швидкістю зміни найбільш популярної лексики. Крім того, в англомовній лінгвокультурі професіоналізми, як правило, не виділяються в самостійний тип, що також є суттєвою проблемою для нашого дослідження.

Однак варто зауважити, що на сучасному етапі суспільного розвитку використання субстандартних елементів загалом є швидше закономірністю, ніж ознакою низького рівня соціальної відповідальності. Крім того, використання професійної жаргонної лексики дає змогу членам колективу нівелювати напружену робочу обстановку і, за необхідності, залишатися незрозумілими для представників інших соціальних чи професійних спільнот (Гроховська, 2018).

Проведене дослідження дає змогу констатувати, що найчисленнішими серед професійних жаргонізмів у трьох досліджуваних мовах є одиниці комп'ютерної, військової та музичної сфер. Якщо розглядати професіоналізми кожної мови окремо за 100%, то (за даними опрацьованих у роботі словників) комп'ютерний жаргон становить 40% в українській мові, 42% у російській та 35% в англійській мові. За словами І. Щур, історія розвитку комп'ютерних професіоналізмів починається з поширення електронно-обчислювальних машин у США в середині XX ст. (Щур, 2006: 6). Швидкість зміни складу комп'ютерного сленгу набагато випереджає швидкість зміни багатьох інших професіоналізмів та решти соціолектів. Така рухомість цього лексичного прошарку пояснюється екстралінгвальними чинниками (стрімке оновлення комп'ютерної техніки й програм) та розвитком самої мови (необхідність позначення нових явищ цієї царини, прагнення до мовної економії тощо). Шляхи і способи утворення комп'ютерного сленгу, як справедливо стверджує Е. Стрига, досить різноманітні, але всі вони зводяться до того, щоб придумати нову назву для нового явища або розширити семантику існуючого слова і зробити його придатним для постійного використання (Стрига, 2014: 191).

Оскільки носієм комп'ютерної професійної лексики є переважно молоде покоління, сленг цієї царини «вирізняється жвавістю, гнучкістю і несподіваною дотепністю, а головною метою вживання таких слів є намагання молодих людей не лише поінформувати, але й висловити свої почуття в мовленні, продемонструвати свій характер, свою особистість» (Поцулко, 2017: 73). Тому значна кількість комп'ютерної професійної лексики є виявом надзвичайної креативності носіїв та віддзеркалює іронічно-зневажливе, грубувато-фамільярне та гумористичне ставлення до висловлюваного. Наприклад: букашка - символ @, жмихалка - матричний принтер, квакати - працювати з Quark Express, лінолеум - операційна система Windows Millenium, пихальник - сканер, упс - джерело безперебійного живлення - в укр. мові (Кондратюк, 2006); пульсы - мова програмування С - - , пупка - кнопка, рисовалка - графічний редактор, смотрелка - програма перегляду графічних файлів, юзверь - невмілий користувач комп'ютера - у рос. мові (Мокиенко, 2001); cubicle monkey - IT-спеціаліст, yo-yo mode - вигук, коли система нестабільна і може дати збій, punch deck - тип комп'ютерної клавіатури, spaghetti code - код, який порушує принципи структурованого програмування і його неможливо налагодити - в англ. мові (Thorne, 1996).

Музична професійна лексика (за даними опрацьованих у роботі словників) становить 25% в українській мові від загальної кількості професіоналізмів, 23% у російській та 35% в англійській мові. Більшість музичних жаргонізмів є яскравим виявом метафоричного перенесення, наприклад: палка - гітара, лопата - гітара з широким грифом, соплі - сплутані шнури від апаратури (Ставицька, 2005); китай - гра без оплати, лохматый - альтерований, акустика - звуковідтворююча апаратура, бемоль - великий живіт (від назви нотного знака, що за формою нагадує великий живіт) (Осипов 2003); blow - грати на музичному інструменті, lip - грати на духовому інструменті, audiophile - людина, яка слухає стерео музику (Peckham, 2005).

Також наявна значна частина музичних професіоналізмів, що утворилися шляхом додавання певних афіксів до нейтральних слів або жаргонізмів, що вже існують; вони надають мовленню зневажливого або іронічного забарвлення та є виявом креативного мислення молодого покоління. Наприклад: блатняк - пісенний репертуар, який користується успіхом у злочинному середовищі, невигрібато - завищення планки виконавського рівня, електропопець - музикальний стиль «електропоп» (Кондратюк, 2006); бахальщик - барабанщик, неслышиссимо - піанісимо, штырочник - музикант, що грає на вулиці чи підземному переході (Мокиенко, 2001); guitarded - той, що не вміє грати на гітарі, umped-up - повністю оснащений підсилювачами, cooking - успішний (серед джаз музикантів) (Peckham, 2005).

Військова та армійська професійна лексика (за даними досліджених нами словників) становить 18% в українській мові від загальної кількості професіоналізмів, 20% у російській та 20% в англійській мові. Серед лексем армійського жаргону є певна кількість одиниць, відомих широким масам населення і які можуть вживатися поза військовою цариною зазвичай з іронічним або зневажливим забарвленням, наприклад: дембель / дмб - звільнення зі строкової військової служби, гражданка - цивільне життя, прапор - прапорщик, косити/косить - ухилятися від служби в армії, баклан - солдат осіннього призову, берці/берцьі - військові чоботи з високими халявами, дятел - молодий солдат-зв'язний - в укр. та рос. мовах; bravo Zulu - молодець!, doolie - кадет-першорічник, Annie Laurie - позафронтовий транспорт, Bobo - солдат, який не може поцілити в мішень, - в англ. мові (Кондратюк, 2006; Мокиенко, 2001; Peckham, 2005). Однак семантика більшості військових професіоналізмів є завуальованою та незрозумілою пересічному мовцю, що підтверджує замкнутість та певною мірою секретність мови цього соціального прошарку, про що свідчать наступні приклади: біблія / талмуд - військовий статут, білуха - натільна солдатська білизна, маслюки / бананчики - патрони, муха - ручний гранатомет - в укр. мові; Митрич - дезертир, морж - солдат термінової служби, кемел - літак, неув'язок / неувязь - недосвідчений солдат - у рос. мові; chickenshit - різні прояви бюрократії, heads - туалет, yardbird - солдат новобранець, file 13 - урна для сміття, AWOl - покидати пост без дозволу, bird - гелікоптер, rack out - відбій, secret squirrel - надзвичайно секретно - в англ. мові (Кондратюк, 2006; Мокиенко, 2001; Thorne, 1996).

У системі професійних жаргонізмів досить очевидним є розподіл за такими соціальними стратами, як соціальний статус та рівень освіченості мовців. Так, до жаргону освічених людей зазвичай із високим соціальним статусом можна зарахувати професіоналізми медиків, письменників, науковців, викладачів, журналістів, мовлення яких вирізняється метафоричністю; жаргон мовців із середнім рівнем освіти становлять автомобільні, офісні, спортивні, військові професіоналізми, у мовленні яких часто з'являються лексеми, які шляхом деривації утворені від лайливої лексики. Частка усіх перерахованих вище груп професіоналізмів становить 17% в українській мові від загальної кількості досліджених професіоналізмів, 15% у російській та 19% в англійській мові. Якщо комп'ютерним, музичним та військовим жаргоном оперує переважно молоде покоління, то для решти професійних груп (науковці, бізнесмени, письменники, автомобілісти, моряки, медики, гірники, політики, журналісти, торговці, шахтарі тощо) характерна різновікова аудиторія. Крім того, лексеми цих професійних груп досить важко досліджувати, адже через свою замкненість вони практично позбавлені лексикографічної фіксації та функціонують лише в усній формі.