Структура асоціативно-семантичного поля "ворог" у дискурсі інформаційної війни

Olha KYRYLIUK, PhD, Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Doctoral Candidate of the Ukrainian Philology, Theory and History of Literature Department of Petro Mohyla Black Sea National University (Mykolayiv, Ukraine)

АСР1 «агресор». Оскільки дії Росії стосовно України отримали назву акт агресії, то й виконавця цієї агресії українське інформаційне поле кваліфікує як «російський агресор», «країнаагресор», «держава-агресор». Словник подає таке визначення лексеми агресор: «той, хто вдається до агресії; нападник, загарбник Академічний тлумачний словник. URL: http://sum.in.Ua/s/ aghresor». У 2019 р. урядом було підготовлено видання «АБВ. Збройний конфлікт у термінах (Путівник для України)», мета якого - допомогти «розібратися у складній термінології збройного конфлікту» (АБВ, 2019: 3). У виданні міститься таке визначення агресії відповідно до норм міжнародного права: «застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої держави» (АБВ, 2019: 4). Уперше на офіційному рівні Україна закріпила визнання факту російської агресії в Постанові Верховної Ради України Постанова Верховної Ради від 27 січня 2015 р. № 129-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/129-19, де було використано терміни «воєнна агресія з боку Російської Федерації», «кремлівська агресія», «російська агресія проти України», Російську Федерацію названо «державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм». У червні 2015 р. термін «російська агресія в Україні» вжито в Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи Текст резолюції ПАРЄ щодо зниклих безвісти. URL: https://wz.lviv.ua/article/132616-tekst-rezoliutsii-paryeshchodo-rosi-krym-ta-znyklykh-bezvisty. У 2018 р. прийнято Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», яким остаточно закріплено терміни «збройна агресія Російської Федерації», «Російська Федерація як держава-окупант», «окупаційна адміністрація Російської Федерації», «збройні формування Російської Федерації». Ця термінологія нині активно використовується в ЗМІ та в офіційних зведеннях прес-центру Операції об'єднаних сил.

АСР2 «Орда» (Ордостан, Ординостан, Нова Орда). Терміном «орда» позначають суспільнополітичну військову структуру кочівників Академічний тлумачний словник. URL: http://sum.in.ua/s/orda., які часто здійснювали набіги на територію сучасної України. Історики, у т. ч. й деякі російські (Гумільов, 2002; Трубецький, 2000), вважають Росію політичною, військовою і ментальною спадкоємицею Золотої Орди, оскільки Московське царство перебувало під її гнітом досить довгий час (на 118 років більше, ніж Україна). До того ж, на відміну від нашої держави, воно опинилося поза впливом європейської цивілізації, а користувалося ординською моделлю державотворення (Залізняк, 2008: 76-77). За словами Л. Гумільова: «Москва не продовжувала традицій Києва. Навпаки, вона знищувала традиції вічевої вольності, <...> замінивши їх іншими нормами, багато в чому запозиченими у монголів» (Гумільов, 2002). В українській національній пам'яті набіги татарської орди асоціюються виключно зі смертями й руйнуваннями. Досі збереглися фразеологізми «ніби Мамай пройшов», «наче набігла татарська орда», «гнати в орду». Отже, лексема «орда» містить семи `жорстокість', `варварство', `руйнування', `натовп'. Такі ж конотації накладаються в суспільній свідомості українців і на позначення Росії, яка здійснила збройну агресію. Терміни цього АСР використовуються переважно в побутовому мовленні. У ЗМІ їх можна зафіксувати тільки в коментарях до статей: Обгородити Ордостан колючкою (коментарі на censor.net.ua, 01.05.2016).

АСР3 «імперія». Цей номен також поширений в українському дискурсі висвітлення подій на Сході країни. Таке трактування пояснюється поширеною версією трактування причин агресії Росії щодо України - бажання Кремля відновити Російську або Радянську імперію. Тому терміни «імперія», «імперська держава» часто використовують як синонім до слова Росія: Ми атаковані великою імперією (Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, під час проповіді 25.01.15). АСР4 «ворог». Відповідно до результатів соціологічних досліджень більшість українців (70,5%) вважають Росію ворогом Більшість українців вважають Росію ворогом України, - опитування. (2020) URL: http://newformat.info/news/bilshistukrainciv-vvazhajut-rosiju-vorogom-ukraini-opituvannya/. Тому таке маркування сусідньої держави часто трапляється у ЗМІ та побутовому мовленні: Наш ворог довго й наполегливо тренувався, щоб напасти на Україну (П. Порошенко, інтерв'ю 24.08.19). Ряд формують терміни «підступний ворог», «одвічний ворог», «споконвічний ворог». АСР5 «зло». Сприйняття дій Росії на території України закономірно мотивує значну частину мовців асоціювати цю державу з негативними поняттями, серед яких і термін «зло», що містить семи `погане', `недобре'. Ряд представлений лексемою зло та сполукою абсолютне зло. Наприклад: Росія - це абсолютне зло. Безкарне, давнє, самовпевнене, жорстоке зло (styler.rbc.ua, 22.02.2018).

АСР6 «бензоколонка». Цей асоціативний ряд поповнюють сполуки «скажена бензоколонка», «країна-бензоколонка», «диявольська бензоколонка», «сусід-бензоколонка», «бензоколонка з ядерною зброєю». Таку назву Росії у 2015 р. дав сенатор США Джон Маккейн: «Сучасна Росія - це бензоколонка, яка тільки прикидається країною» (ukrainian.voanews.com, 23.07.15). Відтоді перифраз «бензоколонка, що прикидається країною» набув значного поширення в суспільно-політичному дискурсі та донині використовується в медійному просторі. У мережевому полі лексема бензоколонка стала абсолютним синонімом до слова Росія: Бензоколонка захлинається власною нафтою (акаунт Ivan Luti II у мережі «Фейсбук», 29.04.2020).

АСР7 «Ватостан». В основі цього квазітопоніма лежить сленгове слово «вата», використовуване на позначенням осіб із проросійськими чи прорадянськими поглядами. Примітно, що лексична одиниця з такою семантикою виникла на території самої Росії. Спочатку з'явилося слово «ватник», яким самі ж росіяни позначали російського патріота, що піддається кремлівській пропаганді та не здатен до самостійного аналітичного мислення. Такий номен мотивований певним типом верхнього одягу (стьобаним на ваті), особливо поширеним серед військових радянської армії часів Другої світової війни. Тема участі в цій війні та перемоги над Гітлером активно експлуатується Кремлем для підігрівання у країні патріотичних настроїв. У мирному житті ватник був одягом найбідніших верств суспільства, які переважно мають низький рівень освіченості, а тому не здатні аналізувати і протистояти пропаганді. Тому в 2011 р. російський блогер за аналогією до мультиплікаційного героя «Спанч Боб Квадратні Штани» (SpongeBob SquarePants) створює інтернет-мем «Рашка - квадратний ватник», у якому зображує персонажа саме в цьому варіанті одягу. За словами автора, такий персонаж утілював усі негативні якості типового росіянина Создатель «Ватника» Антон Чадский: Как я стал русофобом. URL: https://snob.ru/selected/entry/82278/: він переважно з пляшкою алкоголю, а його основними гаслами є такі, що прославляють велич Росії всупереч логіці: «за Россиюшку накатим», «я тебя научу Родину любить», «деды воевали», «если не Путин, то кто?» тощо. Персонаж активно був сприйнятий мережевою спільнотою, а слово «ватник» на асоціативному рівні закріпилося за усіма російськими «ура-патріотами». Згодом термін зазнав усічення до форми «вата» з метою позначення узагальненого образу таких патріотів. Однак найбільшої популярності цей номен набув у 2014 р. під час анексії Криму та російської агресії на Донбасі, поширившись із виключно російського мережевого простору на український. Так почали називати усіх, хто підтримує Росію, незалежно від їхньої нації та громадянства. Значна частина людей не знала історії виникнення цих термінів, тому почала асоціювати їх виключно зі словом «вата» у значенні «пухната маса з бавовни, шерсті й інших волокнистих речовин» Академічний тлумачний словник. URL: http://sum.in.ua/s/ vata.. Звідси й висловлювання «вата в голові», тобто замість мозку. Також підтверджує це пояснення і наявність словосполучення «ватна паличка» на позначення жінки з проросійськими поглядами. Тому країну, наповнену прихильниками кремлівського курсу, українська спільнота закономірно почала називати Ватостаном, Ватоляндією, Ватолендом. Ці лексеми мають негативні, зневажливі конотації, а тому трапляються переважно в неофіційному спілкуванні - у соцмережах або в коментарях до статей інтернет-видань: Саме він запустив у життя словоформу «колорадка», обізвавши так шановану у Ватостані «георгиевскую ленту» (site.ua, 2017).